Geum.ru

Стратегія соціально-економічного розвитку

Вид материалаДокументы

Содержание


2.1. Основні макроекономічні характеристики
Передумови структурної модернізації економіки.
Сценарії структурної модернізації економіки.
2.2. Підвищення рівня інвестиційної привабливості
Подобный материал:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31



Додаток 1.29


Кількість номерів у готелях та інших місцях короткотермінового проживання по містах і районах Сумської області


Регіон
1995
2000
2001
2002
2003 оцінка
2004 оцінка
2005
2010
2015

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ
Область загалом
891
898
846
816
820
824
890
925
950
990
1000
1040

м.Суми
334
314
317
283
284
286
305
315
325
335
345
350

м.Глухів
-
-
-
24
24
24
26
27
27
29
29
30

м.Конотоп
19
37
18
27
27
27
29
30
32
34
34
35

м.Лебедин
8
15
8
9
9
9
10
10
11
11
11
15

м.Охтирка
127
109
121
124
125
125
135
140
145
150
150
155

м.Ромни
54
60
51
58
58
59
60
65
65
68
68
70

м.Шостка
82
86
78
70
70
71
75
78
80
85
86
85

райони:

Білопільський
11
10
10
-
-
-
10
10
10
11
11
15

Буринський
5
16
5
5
5
5
6
6
6
7
7
8

Великописарівський
20
19
19
19
19
19
20
21
22
23
23
25

Глухівський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Конотопський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Краснопільський
14
13
13
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Кролевецький
18
16
17
9
9
9
10
10
10
11
11
11

Лебединський
68
66
65
65
65
66
70
73
74
79
80
80

Липоводолинський
66
74
63
63
63
64
68
71
72
75
75
80

Недригайлівський
16
15
15
15
15
15
16
17
17
18
18
20

Охтирський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Путивльський
9
8
9
4
4
4
4
4
5
5
5
5

Роменський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Середино-Будський
2
9
2
6
6
6
6
7
7
7
7
7

Сумський
7
-
7
5
5
5
7
6
8
9
9
10

Тростянецький
7
10
7
9
9
9
10
10
10
11
11
12

Шосткинський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Ямпільський
22
21
21
21
21
21
23
24
24
25
26
27



Додаток 1.30


Одноразова місткість підприємств готельного господарства по містах і районах Сумської області


Регіон
2000
2001
2002
2003

оцінка
2004

оцінка
2005
2010
2015

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Область загалом
2372
2151
2130
2140
2150
2250
2400
2400
2610
2520
2735

м.Суми
543
539
532
534
537
550
590
590
650
625
675

м.Глухів
-
-
40
40
40
42
45
45
50
47
51

м.Конотоп
76
40
58
58
59
63
65
65
70
68
74

м.Лебедин
38
25
25
25
25
27
30
30
31
29
32

м.Охтирка
235
268
267
268
270
280
290
290
320
315
340

м.Ромни
223
99
115
116
116
121
130
130
140
135
145

м.Шостка
168
148
138
139
139
145
150
150
165
160
175

райони:

Білопільський
27
27
-
-
-
25
30
30
35
30
40

Буринський
49
17
17
17
17
20
25
25
30
30
35

Великописарівський
35
35
35
35
35
37
40
40
45
45
50

Глухівський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Конотопський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Краснопільський
30
30
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Кролевецький
34
35
16
16
16
20
25
25
30
30
35

Лебединський
474
474
474
476
478
490
520
520
540
530
550

Липоводолинський
258
222
222
223
224
230
245
245
270
250
280

Недригайлівський
39
39
39
39
39
40
45
45
47
45
50

Охтирський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Путивльський
22
22
11
11
11
12
12
12
13
13
15

Роменський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Середино-Будський
20
4
11
11
11
12
12
12
13
13
15

Сумський
-
34
32
32
32
34
36
36
40
40
43

Тростянецький
24
16
21
21
21
23
25
25
26
25
30

Шосткинський
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Ямпільський
77
77
77
77
78
80
85
85
95
90
100


СТРАТЕГІЯ 2


Структурна модернізація економіки, формування сприятливого інвестиційного середовища

та інноваційна політика


2.1. Основні макроекономічні характеристики

перспектив розвитку та структурної модернізації

економіки області


Цільові параметри структурної перебудови економіки області. Стратегічною ціллю структурної перебудови економіки області у перспективі до 2015 року виступає формування господарського комплексу, який функціонує на інноваційній та інформаційній основі, виробляє конкурентоспроможні на внутрішньому і зовнішньому ринках види продукції, відзначається економічно доцільним рівнем комплексності і ефективною спеціалізацією, сприятливим для життєдіяльності населення навколишнім середовищем.

У стратегічному плані така структурна перебудова здійснюватиметься у три етапи – з початку реалізації Стратегії до 2005 року, 2006 - 2010 і 2011 – 2015 роки. Дані етапи відрізняються стартовими умовами, ресурсним потенціалом, обмеженнями, цільовими орієнтирами і економічною тактикою.

Кількісними орієнтирами розвитку області виступають темпи зростання валової доданої вартості і структура її економіки за видами економічної діяльності.


Передумови структурної модернізації економіки. Економічне зростання області у перспективі визначається тенденціями, які сформувались в економіці за останні роки і проявились у збільшенні обсягів валової доданої вартості за 2000-2002 роки на 13,5%, в тому числі у промисловому виробництві на 39, у сільському господарстві – на 5,6, в торгівлі – на 80,5, у фінансовій діяльності – на 66,8 %. Створення сприятливого інвестиційного клімату та умов для розвитку підприємництва, скорочення кількості збитково працюючих підприємств дозволить збільшувати обсяг прибутку в цілому по господарському комплексу області і доходів бюджету.


Чинники економічного зростання і структурної модернізації економіки.

Інноваційний. Економічне зростання відбуватиметься за рахунок активної державної науково-технологічної та інноваційної політики, розвитку сучасної інноваційної інфраструктури, що безпосередньо буде пов‘язано з подальшим поглибленням процесів інтеграції науки і виробництва.

Інвестиційний. Зростання прибутковості виробництва сприятиме активізації інвестиційної активності підприємств; посилиться залучення до фінансування інноваційних проектів коштів комерційних банків, інвестиційних державних та іноземних фондів, страхових й інвестиційних компаній, місцевих бюджетів.

Екологічний. Реалізація стратегії сталого розвитку призведе до збалансування економічних, соціальних і екологічних інтересів шляхом екологізації процесів виробництва і споживання, збільшення екологічної складової у макропоказниках області.

Гуманітарний. Розвиток гуманітарної сфери області посилить соціальну орієнтацію її розвитку, сприятиме збереженню великої частки освіти, охорони здоров’я, соціальної допомоги у структурі виробництва.


Пріоритети структурної модернізації економіки.

Структурна модернізація економіки області, спрямована на формування інноваційної основи відтворювального процесу і формування економічної структури постіндустріального типу. Область має високий економічний і науково-технічний потенціали, які за останнє десятиріччя зазнали як негативних змін, пов’язаних з загальною кризою, так і позитивних зрушень, обумовлених реформуванням економіки регіону, переходом до ринкових відносин. У період до 2015р. економічний розвиток області відбуватиметься за рахунок піднесення всіх сфер економічної діяльності, формуванням нових і найновіших галузей і виробництв, інформатизації процесів життєдіяльності.

Економічне піднесення на інноваційній основі супроводжуватиметься змінами у формах і методах державного управління науково-технічним розвитком, приведенням організаційної та функціональної структури науково-технічного потенціалу до вимог ринку.

Очікуваним результатом реалізації трансформаційного сценарію має бути формування конкурентноздатної економіки інноваційного типу, що на початковому етапі означає сучасну її модернізацію, спрямовану як на нарощування обсягів виробництва, так і на запровадження гнучких технологій з високою часткою програмно-інформаційних елементів.

Пріоритетами структурної модернізації економіки виступають технічне переоснащення добувної промисловості і введення нових потужностей і технологічних процесів в обробній промисловості, індустріальний розвиток агарної сфери, розвиток соціальнозначущих та наукоємних послуг.

Сценарії структурної модернізації економіки.

Здійснення структурної перебудови економіки області передбачається за двома сценаріями (варіантами). І – сценарій інерційний (загроз), ІІ – трансформаційний (сценарій шансів).

Базовою гіпотезою виступає інноваційне оновлення суспільно-економічного життя області, його інформатизація та економічне зростання (позитивний вектор розвитку).

І сценарій – інерційний (загроз) - передбачає наявність нестабільності у розвитку економіки області, яка проявлятиметься в коливаннях у ресурсній базі структурної її перебудови, негативному впливі переважно суб’єктивного чинника, і в результаті - у коливаннях темпів росту, недостатності позитивних зрушень у пропорціях виробництва і споживання, споживання і нагромадження. Даний сценарій передбачає збереження позитивної динаміки і забезпечення темпів росту економіки на рівні 5,5 % на рік, підвищення норми нагромадження і заробітної плати, певну стабілізацію виробництва у обробній промисловості. Щодо другого етапу, то реальним можливе збереження відносно високих темпів росту економіки, досягнутих на першому етапі, закладання основ постіндустріального виробництва. Середньорічний приріст валової доданої вартості в області скоріше за все становитиме 4,2 %. Третій етап визначатиметься завершенням в основному модернізації структури економіки і стабільним її розвитком на базі оновлених виробництв і ринкового механізму функціонування. Середньорічний темп її приросту збережеться на рівні 3,9 %.

ІІ сценарій – трансформаційний (шансів) передбачає стійке економічне зростання на основі кардинальних структурних змін у господарському комплексі при оптимальних темпах росту виробництва за видами економічної діяльності і суттєвій зміні у відтворювальних пропорціях. На цьому етапі передбачається виведення обробної промисловості області на світовий рівень і формування міжнародних коопераційних зв’язків, докорінне оновлення основного капіталу виробництв і сфер економічної діяльності, створення основних засад постіндустріального способу виробництва. Цей сценарій передбачає темпи економічного зростання на першому етапі 6,3 % на рік. Другий етап має на меті закріплення постіндустріального розвитку, радикальні зрушення у бік соціальнозначущих видів економічної діяльності - освіти, охорони здоров’я та соціальної допомоги, темп росту ВДВ яких наблизиться або й перевищуватиме по обробній промисловості. Середньорічний темп приросту ВДВ області становитиме більш як 6 %.

Третій етап характеризуватиметься перерозподілом економічних ресурсів на користь соціальнозначущих і управлінських послуг на базі постійного зростання матеріального виробництва. Середньорічні темпи росту економіки збережуться на рівні 4,3 %.

Результати прогнозних розрахунків щодо темпів приросту валової доданої вартості, її обсягів та структури економіки Сумської області за вказаними сценаріями наведені у додатках 2.1.-2.3.

2.2. Підвищення рівня інвестиційної привабливості


Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку Сумської області, направленого на підвищення ефективності й інтенсифікацію виробництва та прискорене вирішення соціальних проблем, неможливо без залучення і раціонального використання інвестицій і, зокрема, в основний капітал. Інвестиційну активність в будь-якому регіоні більшою мірою зумовлює його інвестиційна привабливість, яка характеризує можливості і рівень освоєння інвестицій в даному регіоні.

Можна визначити такі основні напрямами підвищення інвестиційної привабливості Сумської області:
  • створення нових виробничих систем – кластерів;
  • створення регіонального агентства розвитку;
  • сервер регіону в Інтернеті.


Створення кластерів можливо в провідних галузях області – машинобудуванні, хімічній промисловості.

Регіональне агентство розвитку можна заснувати в будь-якому територіальному формуванні – промисловому, міському, сільському, змішаному. При цьому варто взяти до уваги ряд параметрів: наявність робочої сили, потенціал підприємств або підприємців, наявність кваліфікованих кадрів, сталий консенсус стосовно стратегії місцевого розвитку. Це агентство може бути створено місцевими органами в їхньому складі або існуючі окремо. За характером і способом діяльності це буде стратегічне агентство, яке повинно здійснювати таки види діяльності: створення інформаційних банків даних; дослідження секторальних та загальних соціально-економічних факторів; сприяння реалізації інтересів регіону на національному та міжнародному рівнях; забезпечення корисною інформацією підприємств малого і середнього бізнесу, допомога у вивченні внутрішнього потенціалу. Стратегічною метою даного регіонального агентства є економічний розвиток території, створення умов для забезпечення матеріального добробуту населення, утвердження принципів соціального партнерства в суспільному житті. Прямуючи до цієї стратегічної мети, регіональне агентство має вжити заходів по стимулюванню економічної діяльності в регіоні завдяки створенню нових робочих місць та використанню місцевого потенціалу.

Формування серверу області дозволить забезпечити інформаційну відкритість та привабливість її іміджу. передбачається створення інформаційних мереж для інформаційної підтримки вітчизняного бізнесу і забезпечення конкурентоспроможності економіки області.

Державна підтримка має бути спрямована на регулювання інвестиційної діяльності в депресивних регіонах. Для цього передбачається:
  • відстрочення плати податків на прибуток у перші роки функціонування кластерів, регіональних агентств розвитку та інформаційних мереж тому, що їх продукція використовується для задоволення як загальнодержавних, так і регіональних потреб;
  • звільнення від усіх податків до місцевих бюджетів підприємств, що створюють у результаті інвестування нові робочі місця, на строк до двох років з моменту заповнення вакансій;
  • поширення дії інвестиційного податкового кредиту на підприємства, які впроваджують прогресивні технології, що сприяють збільшенню випуску продукції, поліпшенню її якості, підвищенню конкурентоспроможності, поліпшують використання наявного виробничого потенціалу;
  • розвиток місцевої соціальної та виробничої інфраструктур, створення сприятливих умов для удосконалення галузей життєзабезпечення населення, регулювання числа робочих місць.


Покращення основних показників, які визначають рівень інвестиційної привабливості, дозволить активізувати інвестиційну діяльність, вирішити такі основні соціально-економічні проблеми, як поліпшення демографічної ситуації, розвиток соціальної інфраструктури малих міст і сіл регіону, пом‘якшення територіальних диспропорцій в розвитку її продуктивних сил.