К. О. Голуб Календар Шполянщини Рекомендовано методичним кабінетом відділу освіти Шполянської районної державної адміністрації для використання на урок

Вид материала

Урок

Содержание Жанни Георгіївни Тугай (Саратової) Василя Степановича Василька (Миляєва) Миколи Лаврентійовича Панасьєва

Подобный материал:

• План роботи відділу освіти Лубенської районної державної адміністрації на 2012 рік, 1745.57kb.
• План роботи відділу освіти Лубенської районної державної адміністрації на 2012 рік, 1744.8kb.
• Створення умов для самоосвітньої дільності педагогічних працівників у міжкурсовий період, 160.64kb.
• Я головою цієї адміністрації, підзвітний та підконтрольний голові районної державної, 115.5kb.
• Затверджую начальник відділу освіти Нововодолазької районної державної адміністрації, 2511.03kb.
• Збірник нормативних документів, 1904.73kb.
• В І д д І лосв І т и дунаєвецької районної державної адміністрації районний методичний, 833.98kb.
• Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закон, 83.18kb.
• Правила внутрішнього розпорядку для працівників відділу освіти Золочівської районної, 609.47kb.
• Про затвердження номенклатури справ відділу освіти Сахновщинської рда на 2011 рік, 362.13kb.

КВІТЕНЬ


Квітень 1903. – Страйк у селі Мар’янівці. 40 місцевих селян прогнали з економії 10 наймитів з с.Свинарок Черкаського повіту. Такі дії мар’янівців були викликані згодою прийшлих робітників працювати в економії на гірших умовах. Наступного дня слюсар з Тального Осичнюк розповів місцевим селянам про те, ніби поблизу Сміли робітники розгромили поміщицьку економію і побили урядника. Цим Осичнюк закликав мар’янівців до подібних дій. Він був заарештований і ув'язнений.

Квітень 1923. – Шпола стала центром Шполянського району.

Квітень 1923. – У Лип’янці організовано першу сільськогосподарську артіль „Вперед”.

Квітень 1925. – В м.Шполі народився Олексій Петрович Олійник, відомий український художник. Малювати почав з шкільних років, але школу не закінчив, бо почалася Велика Вітчизняна війна. Після визволення Шполянщини від нацистів був призваний до лав Червоної армії. Брав участь у розгромі гітлерівської Німеччини. У 1946 р. недавній фронтовик став студентом графічного факультету Київського художнього інституту. Вчився у талановитих педагогів – професорів О.С. Пащенка і М.С.Єржиковського, у живописця О.Г.Максименка. У 1950-х рр. пише пейзажі, портрети, жанрові картини „Вечір на Росі”, „У Корсуні”, „Весна”, „Остап Вересай”, серії „Донбас”, ілюстрації до художніх творів тощо.

Квітень 1960. – При Шполянському районному Будинку культури створено ансамбль танцю „Гренада”. В грудні 1967 р. йому присвоєно звання народного. Колектив широко відомий як в районі, так і за його межами. Відзначений багатьма нагородами: 1967 р. – бронзова медаль і грамота ЦК ЛКСМУ, 1972 р. – бронзова медаль і диплом третього ступеня учасника республіканського фестивалю, 1976 р. – диплом лауреата першого Всесоюзного фестивалю самодіяльного мистецтва, 1977 р. – диплом першого ступеня в честь 60-ти річчя Жовтня, дипломи 1-2-3 ступенів обласних оглядів та свят танцю, учасник першого та другого Всеукраїнського фестивалю народної творчості, 1982 р. – учасник телетурніру „Сонячні кларнети”, 2001 р. – диплом третього ступеня Всеукраїнського фестивалю народного танцю „Толока”, 2005 р. – лауреат другого ступеня Всеукраїнського фестивалю народного танцю „Толока”. В даний час колектив налічує 38 учасників. Керує колективом Едуард Едуардович Пресліцький.

Квітень 1962. – Вийшов останній номер газети „Шлях колективіста”.

1.04.1944. – В Шполі створено дитячу семирічну музичну школу – першу на Черкащині семирічну дитячу музичну школу. Директором школи було призначено Миколу Леонідовича Садовського, колишнього викладача Лозуватської вокально-музичної студії. Музичні інструменти студії, збережені в роки війни селянами і зібрані М.Л.Садовським, дуже пригодилися для навчання дітей. Виконком Шполянської районної ради передав музичній школі двоповерховий будинок і допоміжне приміщення під гуртожиток для обдарованих сільських дітей району, які там навчалися.

4.04.1937. – День народження української актриси, народної артистки УРСР (1987) Жанни Георгіївни Тугай (Саратової), уродженки м.Шполи. Після закінчення Київського театрального інституту у С.Ткаченка (1958) працювала у Львівському ТЮГу (1958-1959 рр.) та у Львівському театрі Радянської Армії (тепер театр ПрикВО) (в 1959-1965 рр. і з 1967 р.).

5.04.1899. – День народження українського вченого-економіста, професора (1953) Захара Петровича Шульги, уродженця с.Терешок. В 1928 р. закінчив Київський інститут народної освіти. В 1929-1945 рр. – на викладацькій і науковій роботі у вузах і науково-дослідних установах УРСР. В 1945-1948 рр. працював в апараті ЦК КП(б)У. З 1956 р. – в інституті підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті. Основні праці присвячені питанням аграрної політики КПРС.

7.04.1893. – День народження українського режисера, актора, педагога, театрознавця, народного артиста СРСР (1944) Василя Степановича Василька (Миляєва) (1893-1972), уродженця с.Буртів. Сценічну діяльність він розпочав у 1912 р. у театрі М.Садовського. У 1913-1916 рр. навчався у Київському університеті на історико-філологічному факультеті. Працював у Молодому театрі (1918-1919), Першому театрі Української радянської республіки ім. Т.Г.Шевченка (1919-1920), Київському драматичному театрі („Кийдрамте”, 1920-1921), театрі „Березіль” (1922-1926). Очолював Харківський Червонозаводський (1928-1933), Донецький ім. Артема (1933-1938), Чернівецький ім. О.Кобилянської (1943-1948), Одеський ім. Жовтневої революції (тепер його імені) (1926-1928, 1939-1941, 1948-1955) українські музично-драматичні театри. Переклав з французької драму М.Метерлінка „Чудо святого Антонія” (1919, у співавторстві з П.Долиною). Автор праць з теорії та історії українського театру („Спогади про Л.Лінецьку”, „В.Ф.Левицький”, „Микола Садовський та його театр”, „Фрагменти режисури”, „Театру віддане серце” та ін.). Фундатор музею театру „Березіль” (1924), на базі якого створено Державний музей театру, музики та кіномистецтва України в Києві.

7.04.1971. – Указом Президії Верховної Ради СРСР за великі успіхи, досягнуті у виконанні завдань п’ятирічного плану, відзначено орденами і медалями 27 трудівників м.Шпола. Серед них – голова колгоспу ім. Жданова Б.С.Шемет, механізатор П.К.Розумний, керуючий райоб’єднанням „Сільгосптехніка” В.І.Карталапов, директор елеватора О.О.Письменний та інші.

8.04.1944. – Верховний Головнокомандувач Й.В.Сталін направив вітання секретарю Шполянського райкому КП(б)У і голові райвиконкому: „Передайте трудівникам Шполянського району, які зібрали один мільйон карбованців на будівництво танкової колони „Колгоспник Шполянщини” для ІІ-го Українського фронту, подяку Червоної Армії”. Секретар райкому М.Бубновський наклав на вітанні резолюцію: „Головам колгоспів і сільських Рад. При цьому надсилаємо урядову телеграму, зобов’язуємо обговорити на зборах колгоспників з метою мобілізації на успішне проведення весняної посівної кампанії та виконання інших державних завдань”.

8.04.1971. – За сумлінну працю, високі досягнення у виконанні п’ятирічного плану продажу державі продуктів землеробства і тваринництва Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно бригадиру тракторної бригади колгоспу ім. К.Маркса с.Скотаревого Григорію Вікторовичу Запісецькому (1921-2005).

12.04.1919. – Шполянська волосна Рада депутатів надіслала радянському урядові України та Червоній армії телеграму: „Сьогодні перший день засідання Ради народних обранців. Шлемо привіт Червоній армії та відданість уряду”.

13.04.1890. – День народження видатної української актриси Рити (Харитини) Петрівни Нещадименко (1890-1926), уродженки с.Сердегівки. Сестра М.П.Нещадименка. Навчалася в 1914-1915 рр. у театральній студії Ф.Коміссаржевського в Москві. З 1918 р. працювала в театрах України (1918 р. – у Молодому театрі, 1919-1920 рр. і 1921-1922 рр. – у Першому державному драматичному театрі УРСР ім. Т.Г.Шевченка, 1920-1921 рр. – в Київському драматичному театрі („Кийдрамте”), в 1922-1926 рр. – у театрі „Березіль” у Леся Курбаса). Актриса великого драматичного темпераменту і тонкої психологічної майстерності. Покінчила життя самогубством. За своє коротке життя залишила помітний слід у розвитку українського театрального мистецтва.

14.04.1919. – Інформаційно-інструкторський підвідділ Київського губревкому повідомляє про те, що у Шполі працює волосний ревком, до якого увійшли всі комуністи. В усіх селах і волостях організовані Ради, комбіди. Вся економійна та церковна землі перейшли до рук безземельних та малоземельних селян, причому розподіл землі був проведений комбідами. Земля, відведена під буряки, обробляється комуною.

14.04.1983. – Рішенням Черкаського облвиконкому затверджено ентомологічний державний заказник Ярославський (с.Ярославка) – поселення комах-ентомофагів, площею 1 га.

17.04.1950. – День народження журналіста, члена Національної спілки журналістів, мистецтвознавця, театрознавця, заслуженого працівника культури України (1996), голови комітетів українсько-польської та українсько-ізраїльської дружби Михайла Костянтиновича Волкова, уродженця с.Сигнаївки. М.К.Волков одним із перших на Черкащині отримав звання лауреата Всесоюзного фестивалю театралізованих видовищ. Він автор більше десятка великих наукових статей, автор книг „Режисура сучасних театралізованих свят, обрядів і видовищ Черкащини”, „Відомі і невідомі імена”, „Буревійне і натруджене життя” (про А.Легіта) та інших.

20.04.1896. – День народження Героя Радянського Союзу Пінхуса Григоровича Тур’яна (1896-1976), уродженця с.Лебедина. Народився в сім’ї робітника. З 15 років працював на Лебединському цукровому заводі. В 19 років – в окопах Першої світової війни. В 1917 р. після поранення і лікування в госпіталі повернувся на рідний завод. Брав участь у встановленні радянської влади в Лебедині. З 1918 р. по 1921 р. служив в лавах Червоної армії. Був на адміністративно-господарській роботі в Шполі, Сквирі, Києві. В діючій армії з липня 1941 р. Парторг 269-го окремого саперного батальйону 12-ї армії Південно-Західного фронту капітан Тур’ян П.Г. при форсуванні Дніпра 26-28 вересня 1943 р. в районі села Петро-Свистунове (Вільнянський район Запорізької області) керував переправою частин на поромах. Брав участь у боях за плацдарм, у відбитті контратак ворога. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 р. З 1945 р. – в запасі. Жив у Києві. Працював у будівельному управлінні. Його ім'я занесене на стелу в Українському музеї Великої Вітчизняної війни. Помер 30 серпня 1976 р.

20.04.1925. – День народження відомого вченого-практика Юрія Арсеновича Кохна, уродженця с.Лебедина. Він автор понад 50 наукових праць та декількох книжок, спеціаліст по переробці пластмас в деталі приладів та в товари народного споживання, працював головним інженером управління по виробах з пластмас Міністерства місцевої промисловості УРСР.

26.04.1986. – День Чорнобильської катастрофи. О 1-й год. 23 хв. почалася пожежа на атомній електростанції в Чорнобилі – вибухнув реактор четвертого енергоблоку. Це найбільша в світі техногенно-екологічна катастрофа сучасності. Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взяли 477 жителів Шполянщини. Серед них – 7 працівників Шполянської пожежної частини та інспекції держпожежнагляду, 12 лікарів, робітники РЕМу, Шполянського цукрового заводу, АТП-17150, заводу запчастин та жителі сіл району.


Травень


Травень 1884. – Конфлікт селян Шполи з місцевим поміщиком О.А.Абазою. Селяни, не маючи випасів для своєї худоби, почали толочити сіножаті і посіви Абази. Звенигородський земський справник звернувся до київського губернатора з проханням надіслати війська. Це зробити його змусила та обставина, що під впливом подій у Шполі масові потрави поміщицьких полів почалися у селах Сигнаївка та Мар’янівка. Він був змушений дати згоду на обрання іншого старости в Сигнаївці, бо колишнього селяни побили й посадили під арешт. Скоро до Шполи ввійшла сотня карателів. Найактивніших учасників виступу було віддано до суду.

Травень 1919. – Дивізія Червоної армії під командуванням Миколи Григор’єва, яка піднялась на антибільшовицьке повстання, з боями здобула Черкаси, Смілу, Шполу, Городище, Чигирин, де було повалено радянську владу. Продрозкладку з селян було скасовано.

Травень 1920. – Перша Кінна армія С.Будьонного пройшла через Шполянщину в напрямку Умані, де готувався контрнаступ проти польських військ. Будьонний зупинявся в Шполі, а його кіннотники в цей час стягували продрозкладку з селян, творячи при цьому безчинства і грабежі.

Травень 1920. – В Лебедині створено комнезам. Головою став Н.А.Крещенко.

Травень 1948. – Євдокія Діхтяр, ланкова колгоспу ім. Тараса Шевченка (с.Іскрене) першою на Шполянщині удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. Вона в 1947 р. на дуже забур’яненій території площею 2,4 га отримала врожай цукрових буряків 653 центнери з гектара.

Травень 1984. – На честь громадянського і трудового подвигу жителів Шполянщини, які в роки Великої Вітчизняної війни зібрали кошти на будівництво танкової колони, під час святкування 40-річчя визволення Шполи, біля Красного ставка встановлено пам’ятний знак – танк Т-34. Одночасно танк на постаменті є свідченням пам'яті жителів нашого краю про величезну роль танкістів ІІ-го Українського фронту, їхні мужність і героїзм, проявлені при визволенні району від німецьких загарбників.

Травень 1996. – В Шполі відкрилося відділення комерційного банку „Приватбанк”.

1.05.1924. – При Шполянському цукровому заводі робітники на зібрані власні кошти відкрили бюст В.І.Леніну – один з перших в Україні. На свято його відкриття прибуло багато гостей, зокрема робітники Матусова, Киселівки, Василькова, Кримок. В 1938 р. на його місці був поставлений пам’ятник у весь ріст вождя, а бюст встановили у заводському Будинку культури. Проте ні бюст, ні пам’ятник до наших днів не збереглися: були знищені фашистами в роки окупації.

2.05.1898. – Заворушення у Шполі. Шполянська біднота, озброєна кілками, зібралася до маєтку княгині Урусової, вимагаючи роботи. Наступного дня, не дочекавшись відповіді, шполяни прогнали заробітчан з Полтави, розгромили хазяйські комори, забрали частину продуктів і розійшлися. На місце виїхав повітовий справник. Було заарештовано і ув’язнено кількох активних учасників виступу.

3-4.05.1902. – Виступ селян Товмача. Довгі роки селяни Товмача користувались за відробіток поміщицьким випасом. Але землевласник здав свій маєток в оренду, позбавивши селян можливості пасти свою худобу на його толоці. Не маючи своїх пасовиськ, селяни звернулися до орендаря з проханням виділити їм хоч невеликий наділ землі під пасовисько. Орендар відмовив їм. Тоді селяни захопили сінокіс поміщицької економії і почали випасати на ньому свою худобу. Боячись більш рішучих дій з боку селян, орендар дозволив їм за невелику плату випасати худобу на його толоці.

8.05.1976. – У м. Шполі відкрито нову лікарню на 300 ліжок. У головному корпусі розмістилися хірургічне, терапевтичне, травматологічне та інші відділення. Очне й урологічне відділення обслуговують населення і сусідніх районів. Гінекологічне та психоневрологічне відділення залишилися в старих приміщеннях, де було значно поліпшено умови для хворих і лікарів.

9.05.1918. – День народження українського драматичного актора, народного артиста УРСР (1971) Миколи Лаврентійовича Панасьєва (1918-1980), уродженця м. Києва. Його батько Лаврентій Панасій, родом із с.Лозуватки, перед Першою світовою війною виїхав із села до Києва і поступив робітником на завод. Після закінчення середньої школи Микола Панасьєва поступив у Київський художній інститут. Але талант актора виявився сильнішим за покликання художника. Тому він переходить у драматичну студію при Київському українському драматичному театрі ім.І.Франка, яку у 1941 р. й закінчив. Почав працювати у цьому ж театрі. Під час Великої Вітчизняної війни був у складі акторської бригади, яка обслуговувала війська ІІІ-го Українського фронту. За 37 років свого творчого життя Микола Лаврентійович зіграв на сцені театру ім. І.Франка більше 120 ролей. Він також підтримував тісні зв’язки зі своїми земляками. Актор в 1975 році виступав із творчим звітом у Будинку культури с.Лозуватки.

9.05.1945. – День Перемоги. Закінчення Великої Вітчизняної війни. На фронтах війни загинуло 6 361 наших земляків. За мужність і відвагу, виявлені в роки Великої Вітчизняної війни, 9 уродженців нашого району удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а 1 021 чоловіка відзначено бойовими нагородами.

10.05.1925. – В Шполі на народні пожертви відкрито перший пам’ятник Т.Г.Шевченку. Бронзову скульптуру виготовив у Звенигородці скульптор Калень Терещенко. На урочистому відкритті пам’ятника були присутні: ініціативна група по спорудженню пам’ятника (голова кредитного товариства І.Шурубалко, директори шкіл № 1 та № 3 П.Туровський і Степовий, вчителі М.Коцюрба, С.Потапенко, С.Волошина, Руденко, Коваленко, бухгалтер кредитного товариства Г.Скотар, селяни Ф.Джуровська, П.Цибульська, Гегельський), місцеві жителі, родичі Т.Г. Шевченка з Кирилівки. Цей пам’ятник стояв у місті до 1964 р.

13.05.1976. – Рішенням Черкаського облвиконкому затверджено державні заповідні території в Шполянському лісництві – урочище Дар’ївське, площею 73,3 га (високобонітетні лісові насадження, одинокі дерева дуба віком понад 150 років, екзоти дуба пухнастого та інших порід) та урочище Плосково-Зуєво, площею 115,3 га (високобонітетні лісові насадження з одинокими деревами дуба віком 150-200 років).

15.05.1869. – День народження відомого українського мікробіолога Марка Петровича Нещадименка (1869-1942), уродженця с.Сердегівки. Брат Р.П.Нещадименко. У 1896-1940 рр. працював у Київському бактеріологічному інституті (з 1939 р. – Український науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології), одночасно в 1919-1941 рр. завідував кафедрою у Київському університеті. Праці присвячені проблемам мікробіології та імунології, зокрема вивченню діяння дифтерійного токсину, біологічних властивостей стрептококів, властивостей вакцини БЦЖ, питанням профілактики туберкульозу тощо.

16.05.1895. – День народження українського письменника і перекладача Теодозія (Тодося) Степановича Осьмачки (1895-1962), уродженця с.Куцівки Смілянського району. Навчався в Матусівській двокласній школі. Як поет увійшов до великої літератури збірками „Круча”, „Скитські вогні”, „Клекіт”. То була поезія відтінків, свідчення активного пошуку її автором, який належав до літературного угрупування МАРС (Майстерня Революційного Слова), свого стилю. Цей процес перервав арешт поета, який пройшов через пекельні кола сталінських таборів, але залишився живим і згодом емігрував до Німеччини. Про особисту драму і драму рідного народу, понівеченого сталінським терором, ідеться в поемі Т.Осьмачки „Поет”. У 1953 р. з’явилась його збірка „Китиці часу”, в якій містилися вірші, написані у 1943-1948 рр. Він автор прозових творів „Старший боярин”, „План до двору”, „Ротонда для душогубців”. Перекладав О.Уайльда, В.Шекспіра. Помер 7 вересня 1962 р. у США, куди переїхав з Німеччини рік перед цим. Життя і творчість поета описані в книзі нашого земляка Михайла Слабошпицького «Поет із пекла».

20.05.1919. – Через Шполу проходили військові підрозділи Юрія Тютюнника.

20.05.1945. –У Шполі на урочистому зльоті передовиків сільського господарства начальник обласного земельного відділу т. Войцехівський вручив нагороди. За успішне виконання сільськогосподарських робіт у 1944 році, за виконання державних поставок, за успіхи у Всесоюзному соціалістичному змаганні, за високий урожай Шполянському району присуджено Червоний Прапор Державного Комітету Оборони. Шполянській МТС присуджено перехідний Червоний Прапор Наркомзему Союзу РСР за виконання всього комплексу робіт. Крім того, району було вручено першу премію ДКО в сумі 100 тис. крб., а Шполянській МТС – премію Наркомзему СРСР у сумі 50 тис. крб.

20.05.2005. – Державний комітет природних ресурсів України видав наказ

№ 95 „Щодо уточненого місцезнаходження географічного центру України”, в якому сказано, що географічний центр території України з координатами

49 градусів 01 хвилина північної широти, 31 градус 28 хвилин східної довготи знаходиться на околиці села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області. В наказі також зазначено: „в довідкових, статистичних, учбових та інших офіційних виданнях використовується визначений географічний центр території України”.

22.05.1942. – О 4-й годині ранку в м.Шполі були розстріляні фашистами лебединські підпільники Петро Осовський, Григорій Колісник, Олексій Рудь, брати Грабові – Панас і Вадим, Андрій Рудас, Марія Павленко, Григорій Пелих. Інші члени організації були відправлені на каторжні роботи до Німеччини (Із звіту Київського обкому ЛКСМУ: Держархів Київської області, ф. ІІ-5, оп. 2/6, спр. 185, арк. 93-100).

22.05.2002. – У Шполі відкрилося відділення відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк”. Це перше відділення цього банку, відкрите в райцентрах Черкащини.

26.05.1937. – День народження поета та перекладача Миколи Даниловича Томенка, уродженця с. Ярославки. Він – автор поетичних збірок „Дика груша”, „Між берегами днів”, „Вишневий цвіт”, „Дорога до хліба”, „Сівба”, „З трудової книжки матері” та інших.

27.05.1942. – В с.Іскрене фашисти розстріляли за саботаж весняно-польових робіт 19 селян.

28.05.1935. – День народження колишнього першого секретаря Шполянського райкому Компартії України (1983-1991) Миколи Кириловича Гришка (1935-2006), уродженця с.Синьооківки Золотоніського району. З його ім’ям пов’язана одна з важливих сторінок історії Шполянського району. Життєвий шлях М.К.Гришка був типовим для тогочасного покоління керівних кадрів. Виходець з простої селянської сім’ї, він з дитинства, обпаленого війною, пройшов шлях від вчителя математики до першого секретаря райкому партії. Трудився в Катеринопільському, Тальнівському та Шполянському районах. У 1991 р. він обирався головою Шполянської районної ради, в 1993 р. був призначений першим заступником голови райдержадміністрації. У 1998 р. жителі Шполи обрали його міським головою.

28.05.1940. – День народження поета, літературознавця Володимира Івановича Капусти (1940-1999). Материн рід походив з Лозуватки, але тікаючи від репресій сім’я переїхала на Далекий Схід, де й народився майбутній поет. Перед війною сім’я переїхала в с.Лозуватку і проживала там до 1953 р. В.Лозуватці закінчив 6 класів. У 1953-1957 рр. навчався в Шполянській школі № 1. З 1957 р. – друкувався в районній газеті „Шлях колективіста”. Закінчив філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту. Працював вчителем німецької мови в Лозуватці. У 1964 р. вступив до аспірантури Київського педагогічного інституту. Писав дисертацію про Спілку селянських письменників „Плуг”. Через активну громадську позицію зазнав переслідувань і був ув'язнений до Павлівської психлікарні м.Києва. Після звільнення зміг закінчити аспірантуру і за направленням поїхав до Кіровоградського педагогічного інституту викладачем кафедри української мови та літератури. Незабаром знову був ув'язнений, цього разу до Кіровоградської психлікарні. Звільнившись навесні 1969 р. приїхав у Шполу і почав працювати у газеті „Шполянські вісті”. Друкувався в газетах „Шполянські вісті”, „Сільські вісті”, „Радянська освіта”, „Молодь України”, альманасі „Вітрила”, журналах „Радянське літературознавство”, „Слово і час”, „Перець” та інших. Був керівником Шполянської районної літературної студії ім. О.Влизька. Автор понад 300 літературних творів (лірика, гумор, літературознавчі статті тощо).

30.05.1906. – Почався страйк на Матусівському цукровому заводі, який тривав 4 дні, до 3 червня. Робітники вимагали введення 9-годинного робочого дня та підвищення заробітної плати. Страйкарі добилися підвищення зарплати на

15-20 %.

Червень