К. О. Голуб Календар Шполянщини Рекомендовано методичним кабінетом відділу освіти Шполянської районної державної адміністрації для використання на урок

Вид материала

Урок

Содержание Якова Самійловича Цегляра Василь Федорович Орлов Олексія Потаповича Логвиненка

Подобный материал:

• План роботи відділу освіти Лубенської районної державної адміністрації на 2012 рік, 1745.57kb.
• План роботи відділу освіти Лубенської районної державної адміністрації на 2012 рік, 1744.8kb.
• Створення умов для самоосвітньої дільності педагогічних працівників у міжкурсовий період, 160.64kb.
• Я головою цієї адміністрації, підзвітний та підконтрольний голові районної державної, 115.5kb.
• Затверджую начальник відділу освіти Нововодолазької районної державної адміністрації, 2511.03kb.
• Збірник нормативних документів, 1904.73kb.
• В І д д І лосв І т и дунаєвецької районної державної адміністрації районний методичний, 833.98kb.
• Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закон, 83.18kb.
• Правила внутрішнього розпорядку для працівників відділу освіти Золочівської районної, 609.47kb.
• Про затвердження номенклатури справ відділу освіти Сахновщинської рда на 2011 рік, 362.13kb.

Лютий


Лютий 1919. – Запеклі бої між більшовицькими військами та армією УНР. Червона армія вела тритижневі кровопролитні бої на дільниці Цвіткове – Шпола. Під Шполу С.Петлюра перекинув Запорізький корпус – одну з найкращих своїх військових частин. Проте сили були надто нерівними і українські війська змушені були відступити. На Шполянщині починає знову встановлюватися радянська влада.

Лютий 1930. – Село Надточаївка перетворилося на один великий ТСОЗ „Трудовий хлібороб”. Усуспільнено 30 коней, зібрано посівний матеріал і фураж для коней. Райвиконком виділив 300 карбованців для відкриття дитячих ясел.

Лютий 1930. – У Лебедині утворено ТСОЗ, в розпорядженні якого знаходилось 5500 га землі, та комуну (50 га землі). Завод виділив приміщення на 50 коней. Всього усуспільнено 873 коней, 4 тис. центнерів посівного матеріалу.

Лютий 1931. – Села Капустине, Скотареве та Товмач увійшли до складу Шполянського району в зв’язку з ліквідацією Мокро-Калигірського району, який в 1935 р. знову був відновлений.

Лютий 1944. – Хоча бойові дії на території району тривають, в місті Шполі починає налагоджуватися мирне життя. Армійські сапери перевірили наявність мін і фугасів у населених пунктах. Тільки в Шполі розвідка виявила 12 замінованих будинків і підприємств, де мінери зняли 48 фугасів.

Лютий 1978. – Шполянський харчокомбінат (раніше – державний млин) став називатися „Завод продтоварів”.

1.02.1944. – Німці кинули із Скотаревого і Василькова танкові частини на Шполу з метою прориву зовнішнього фронту оборони радянських військ. На підступах до Верхньої Дар’ївки розгорілися жорстокі бої, в яких поряд з піхотинцями брали участь і танки 29-го танкового корпусу. Ворога було зупинено і навіть відкинуто на захід.

2.02.1925. – День народження Героя Радянського Союзу Олександра Івановича Іриніна (1925-1944), уродженця Ростовської області, який відзначився в бою за с.Надточаївку. Зранку 30 січня 1944 р. на околиці Надточаївки з’явилися кіннотники старшого лейтенанта Панфілова, які в складі 47-го гвардійського кавалерійського козачого полку просувалися в напрямку Корсунь-Шевченківського. Вони досить легко подолали першу оборонну лінію ворога і почали визволення села. Але фашисти ввели в бій резервні частини і пішли в контратаку. Наводчик станкового кулемета 2-го ескадрону О.І.Іринін на бойовій тачанці на повному скаку врізався в лінію контратакуючих і почав розстрілювати їх з кулемета. У цьому бою він знищив 150 фашистів, зірвав контратаку ворога і тим самим вніс перелом у хід всієї битви за Надточаївку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 р. Загинув в боях за визволення Румунії на висоті 610 поблизу селища Немцушорі.

2.02.1944. – Фашисти з боку с.Капустиного пішли в атаку на визволену Шполу. Головний удар припав на третю батарею 449-го винищувального протитанкового взводу, яким командував капітан Коновалов. На його батарею йшли 9 „тигрів”, 20 середніх танків, 15 бронетранспортерів і близько 300 автоматників. Атаку ворога підтримувала також і авіація. Артилеристи мужньо зустріли ворога. Нерівний бій тривав понад дві години. Ворог втратив 6 танків, 2 бронетранспортери, більше сотні солдатів та офіцерів і змушений був відступити.

4.02.1925. – День народження почесного громадянина Шполи, ветерана війни та праці Івана Івановича Чернія (1925-1995), який працював головою Шполянської міської Ради; в період його трудової діяльності в місті велося будівництво лікарняного комплексу, поліклініки, житлових будинків, проходила газифікація м.Шполи.

4.02.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Васильків.

4.02.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу Івану Микитовичу Кожедубу (1920-1991), який відзначився в небі Шполянщини під час визволення її від німецько-фашистських загарбників. Старший лейтенант Іван Кожедуб в кінці січня – на початку лютого 1944 р. вів повітряні бої в небі над Шполою, Скотаревим та Іскреним. 30 січня 1944 р. ескадрилья І.Кожедуба збила 4 „юнкерси”, які готувалися бомбити Журавку, де було скупчення радянських танків, і 1 „мессершмітт” прикриття.

5.02.1910. – День народження відомого літературознавця та критика Василя Ілліча Півторадні, уродженця Лебедина. Народився в родині сільського вчителя. В 1915 р. родина переїхала до Лип’янки, де батько зайняв посаду вчителя земської школи. В 1925 р. закінчив семирічку і поступив до Черкаського кооперативного технікуму. А заочно закінчив кількамісячні педагогічні курси при місцевому педагогічному технікумі, достроково склавши випускні екзамени. Учителював у Гельмязеві. Працював в окружній газеті „Радянська думка”, в якій вміщував і свої статті під псевдонімом Василь Клен. З 1930 р. живе у Харкові. Працює і одночасно вчиться на літературно-мовознавчому факультеті Харківського педінституту. Вчителював у харківських школах, друкувався в тодішніх літературних журналах. Незадовго перед закінченням аспірантури у Києві почалася Велика Вітчизняна війна і Василь Ілліч пішов на фронт. Після закінчення війни працював у Житомирському педінституті. Як один із кращих молодих вчених викладав українську літературу у Празькому Карловому університеті, за що одержав заохочення від ректорату і президії Академії наук Чехословаччини. Як літературознавець займався дослідженням життя і творчості Архипа Тесленка.

6.02.1944. – Воїнами 7-ї повітрянодесантної дивізії гвардії генерал-майора Д.А.Дричкіна від німецько-фашистських загарбників визволено село Бурти. Фашисти міцно тримали оборону села. Саме тут вони намагалися з’єднатися з тими, що безуспішно пробивались ззовні через Єрки. Після неодноразових невдалих спроб захопити Бурти з фронту командиру 29-го полку гвардії полковнику І.І.Голоду вдалося вночі обійти село справа. На світанку полк вдарив по флангу німців, які оборонялись. Його підтримав 18-й гвардійський полк десантників. Надвечір Бурти були повністю очищені від ворога. При визволенні села загинуло 85 воїнів Червоної армії.

6.02.1958. – На Лебединському насіннєвому заводі почав працювати цех по електромагнітному очищенню насіння багаторічних трав.

7.02.1939. – В Лозуватку надійшли газети, в яких було опубліковано Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження орденами 6-ти колгоспів Української РСР за досягнуті успіхи у вирощенні зернових і технічних культур, в тому числі орденом Трудового Червоного Прапора був нагороджений лозуватський колгосп ім. Сталіна.

9.02.1863. – Селянське заворушення в Лебедині. Мировий посередник 4-ї дільниці Чигиринського повіту повідомляв власті про непокору селян Лебедина та їх відмову платити оброк.

9.02.1944. – Гітлерівці, зосередивши мотопіхоту з танками в районі с.Капустиного, почали контратаку на захід від Шполи, зайнявши на протилежному березі річки Шполки село Іскрене. Для відновлення становища сюди терміново перекинули виведені в резерв 5-ї гвардійської танкової армії два інженерних батальйони 5-ї інженерно-саперної бригади, які раніше діяли на північ від Шполи і Лебедина. Повністю відновити становище на цьому напрямку не вдалося. Але у зв’язку з тим, що фашистів було відкинуто за Шполу, потрібно було закріпити рубіж Стецівка – Юрківка. Для цього було встановлено 2 000 протитанкових мін і висаджено у повітря 12 мостів через Шполку. Це значно посилило протитанкову оборону 49-го стрілецького корпусу, доданого 5-й гвардійській танковій армії, і дало змогу зупинити ворога.

17.02.1908. – День народження українського поета Олекси Федоровича Влизька (1908-1934), уродженця с.Боровйонки (тепер Новгородської області Російської Федерації). Родина в 1917 р. переїхала на батьківщину в с.Сигнаївку. Тут він провів своє дитинство. В 14 років важко захворів і втратив слух. Навчався на мовно-літературному факультеті Київського інституту народної освіти. Почав друкуватися з 1925 р. Його перша поетична збірка „За всіх скажу” вийшла у 1927 р. і була дуже популярною: тричі перевидавалася, була відзначена премією Наркомосу УРСР на конкурсі до 10-річчя Жовтня. Вершина його творчого піднесення припадає на 1930-ті роки: він пише вірші, прозу, публіцистику, перекладає, виходять збірки творів „Живу, працюю”, „Рейс”, „Книга балад”, „П’ятий корабель”, „Мій друг Дон-Жуан”, „Моє ударне” та ін. О.Влизько був членом літературної організації „Молодняк”, але своєю творчістю був близький до українських футуристів. Співробітничав у журналі футуристів „Нова генерація”. Він був шукачем і експериментатором у поезії. Його ліриці був притаманний бадьорий романтизм, шукання нових, часто авангардистських засобів, у ній виразно звучало захоплення характерами сильних, вольових людей. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1958 р.

18.02.1908. – День народження відомого українського художника Євгена Євстратовича Васильєва (1908-1955), уродженця м.Шполи. У 1928-1932 рр. навчався в Київському художньому інституті. Починаючи з 1931 р., був учасником кількох художніх виставок у Києві, де він постійно проживав. Кращі його твори – „Караван на Дніпрі”, „Ніч на Дніпрі”, „Вранці в дорогу”, „Дніпро біля Києва”, „Голубий ранок” та ін. Йому належить і художнє оформлення спектаклів Київського театру опери і балету („Запорожець за Дунаєм”, „Наталка-Полтавка” та ін.).

21.02.1913. – День народження Героя Радянського Союзу Федора Сергійовича Юрченка (1913-1943), уродженця с.Топильної. Народився в сім’ї селянина, закінчив 7 класів. Працював завідуючим сільської бібліотеки. В армії з 1935 р. Закінчив Харківську військову авіаційну школу льотчиків-спостерігачів у 1937 р. Учасник бойових дій на р.Халхін-Гол у 1939 р. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Штурман ескадрильї 44-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку ВПС Ленінградського фронту капітан Юрченко Ф.С. до травня 1942 р. здійснив 143 бойових вильоти (116 - вночі) на бомбардування військ противника. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1943 р. Майор Юрченко помер від ран 16 жовтня 1943 р. Похований у Санкт-Петербурзі.

22.02.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Радянського Союзу присвоєне стрільцю 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту гвардії рядовому Дурпову Івану Олексійовичу (1918-1944), уродженцю с.Плоска Дубрава Моршанського району Тамбовської області. Гвардії рядовий Дурпову І.О. переправився 26 вересня 1943 р. через Дніпро біля с.Військового Солонянського району Дніпропетровської області, відзначився в боях по захопленню і утриманню плацдарму на західному березі. 1 лютого 1944 р. загинув у бою біля с.Межигірки. Похований у братській могилі в Межигірці.

22.02.2002. – У Шполі відкрилося відділення „Міжнародного комерційного банку”.

23.02.1924. – День народження повного кавалера ордена Слави Петра Явтуховича Кравця, уродженця с.Лип'янки. У 1933 р. разом із сім’єю переїхав у Тульську область. Працював електрозварювальником на Мишінському арматурно-ливарному заводі. На фронті з березня 1942 р. Воював у складі 194-ї стрілецької дивізії Західного фронту. Полковий розвідник, згодом командир гарматної обслуги. З боями пройшов від Тули до Кенігсберга. Був поранений шість разів. За мужність і відвагу в боях при визволенні м.Рєчіца у Білорусії (1943 р.), форсуванні Нарви (вересень 1944 р.) та в боях у Польщі і Німеччині (1945 р.) командир гарматної обслуги гвардії старшина Кравець П.Я. нагороджений орденом Слави ІІІ-го, ІІ-го та І-го ступенів. Проживає в с.Ташківці Кіровоградської області.

28.02.1907. – День народження Героя Радянського Союзу Василя Романовича Бойка (1907-1996), уродженця с.Водяного. Народився в селянській сім’ї, працював у рідному селі, був головою сільради. В армії з 1929 р. Закінчив Одеське військове піхотне училище в 1933 р. Брав участь у радянсько-фінській війні. Начальник оргпартчастини політвідділу 4-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Північно-Західного фронту старший політрук Бойко В.Р. у бою 15 лютого 1940 р. західніше озера Вуокса (Карельський перешийок) під вогнем противника особистим прикладом надихнув бійців стрілецької роти на виконання бойового завдання. 5 березня 1940 р. замінив вибулого зі строю комісара полку, повів бійців у атаку, що сприяло просуванню піхоти через озеро Васикка-Саарі. 9 березня, коли противник намагався оточити спостережний пункт полку, зібрав усіх працівників штабу і повів їх в контратаку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 р. У 1941 р. закінчив Військово-політичну академію. З липня 1941 р. по травень 1945 р. воював з німецько-фашистськими загарбниками. Брав участь у Білоруській та Східно-Прусській операціях. У серпні-вересні 1945 р. брав участь у війні з Японією. У 1949 р. закінчив академію Генштабу. З 1971 р. генерал-лейтенант В.Р.Бойко у відставці. Жив у Москві. Почесний громадянин м.Духновщина Смоленської області Російської Федерації.

28.02.1919. – Більшовицькі війська оволоділи містом Шполою і в регіоні вдруге було встановлено радянську владу.

29.02.1912. – День народження українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1972), народного артиста України (1993) Якова Самійловича Цегляра. Його батьки були родом з Лозуватки. Після закінчення в 1939 р. Київського музичного училища по класу Л.Ревуцького працював викладачем у Лозуватській колгоспній музично-вокальній студії. В селі написав музику до п’яти пісень, зокрема до пісні „Пісні про наш колгосп”. В 1946 р. закінчив Тбіліську консерваторію. Автор різних за жанром музичних творів, серед них – опера „Діти мої, діти”, оперети „Бажаємо щастя”, „Щасливий долі поворот”, „Гість з Відня”, „Дівчина і море”, „Лицарі небесних висот”, „Відставний жених”, музична комедія „Весь світ і навіть більше”, кантати „Безсмертному Кобзарю”, „Світа зоря безсмертного Тараса”, „По селах і містах іде Тарас”, вокально-симфонічна поема „Любов поета”, ораторія „Єврейська трагедія”, „Концертний вальс” для голосу з оркестром, камерно-інструментальні, хорові, вокальні твори, музика для театру і кіно та ін. В повоєнні роки композитор не поривав зв’язків із Шполянщиною. У співавторстві з поетом Дмитром Білоусом написав дві пісні про Шполянський район. На слова київської поетеси Любові Забашти створив пісню „Земле лозоватська славна”.

29.02.1963. – День народження воїна-інтернаціоналіста Сергія Адамовича Оліферука (1963-1983), уродженця м.Шполи. Його дитячі роки минули в Сердегівці. Після закінчення Шполянської школи № 3 пішов працювати на завод запасних частин. Служив у десантно-штурмовій маневровій групі. Загинув під час виконання бойового завдання. Нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки.


Березень


Березень 1917. – Селяни Топильної направили заяву до виконкому Київської ради робітничих і солдатських депутатів з вимогою проведення виборів до державних установ дійсних представників народу. В заяві вони вказують скільки горя зазнали від князя Михайла Куракіна, який тепер став представником Тимчасового уряду. Селяни просять Київську раду, щоб та своїм авторитетом і владою прибрала колишніх гнобителів з органів влади.

Березень 1918. – Більшовицькі війська під натиском німецьких військ залишили Шполу. Місто зайняли німецько-австрійські війська. Почали вживатися заходи щодо припинення самочинного захоплення селянами поміщицьких земель. Щодо непокірних застосовувалися репресії – арешти, побиття і навіть розстріли. У місті такі каральні акції проводилися у т.зв. пісковій долині, неподалік від залізничної станції Шпола, де розмістилася німецька військова комендатура. Німці вступили також в Лебедин, де перебували аж до листопада. Окупанти повернули поміщику Роговському землю, худобу та реманент. У відповідь на це 40 лебединців створили партизанський загін, який почав боротьбу з окупантами.

Березень 1920. – В Лебедині остаточно утвердилася радянська влада. Розгорнув роботу сільський ревком, до складу якого увійшли Я.М.Лупко (голова), С.М.Лакосник і Ф.М.Зозуля.

Березень 1922. – У селі Лозуватці сім бідняцьких господарств об’єдналися в сільськогосподарську артіль „Зірка”, яку очолив Антон Андрійович Рейдало. Першими колективістами стали П.Л.Баштан, І.Л.Баштан, І.К.Сич, Д.В.Попович, Т.Ю.Коломієць. В господарстві артілі було 7 коней, кілька плугів та дерев’яних борін і 58 гектарів землі.

Березень 1923. – Утворено Матусівський район. До складу району входили села Матусів, Павлівка, Лебедин і Станіславчик. Головою райвиконкому спочатку був Седик, пізніше Берестечко і Стеблина, який пробув на цій посаді до 1928 року, коли Матусівський район було ліквідовано.

Березень 1924. – У Водяному створено комсомольський осередок. Він став центром ідейного і культурного виховання молоді. Першими комсомольцями були Степан Ґудзь, Михайло Настаченко, Іван Білоцерківський, Яків Третяк. Комсомолець Василь Бойко став організатором шкільної піонерської організації та першим піонервожатим Водянської школи. Силами комсомольців було обладнано сільський стадіон.

Березень 1930. – Лозуватська артіль ім. Сталіна об’єднала 608 селянських господарств і 2 600 осіб населення. У спільній власності було 259 робочих коней, 50 корів, 40 свиней, 3 племінні бугаї та жеребець, 25 сівалок, 106 плугів, 112 борін, 38 культиваторів, 20 жаток, сінокосарка. У господарстві працювали олійня, млин, токарна майстерня, 2 кузні. Головою артілі обрали 25-тисячника Петра Згурського.

Березень 1944. – Завершено визволення Шполянщини від німецько-фашистських загарбників. При визволенні району загинуло 1 698 радянських воїнів. На честь загиблих у районі зведено 22 обеліски Слави.

Березень 1944. – Після визволення району від нацистів трудящі Шполянщини зібрали 1 100 000 карбованців і передали їх для будівництва танкової колони „Колгоспник Шполянщини” для ІІ-го Українського фронту.

Березень 1946. – Шполянський район виступив ініціатором вирощення високих урожаїв проса. Цю ідею першим висунув бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Леніна с.Сигнаївки Охрім Григорович Земляний, який посіяв просо на 100 гектарах і дав слово одержати не менше як по 300 пудів.

Березень 1963. – Відновлено випуск шполянської районної газети, але вже під назвою „Шполянські вісті”.

Березень 1979. – В Шполі урочисто відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченку. Автор скульптури Макар Кіндратович Вронський, архітектор – Алісі Павлівна Павлова. Бронзова скульптура зображує Т.Г.Шевченка в повний зріст, без головного убору, в глибокій задумі. Лівою рукою, зігнутою в лікті, він підтримує накинуту на плечі свитину, у правій, опущеній вниз, - книги. Скульптура встановлена на гранітному постаменті у формі зрізаної піраміди. Пам’ятник встановлений на гранітній площадці, до якої ведуть сходи. Загальна висота скульптури – 3,55 м.

Березень 2003. – Шполянський район відзначив свій 80-річний ювілей з часу створення району. Затверджено прапор і герб району. Автор герба – художник-аматор із с.Скотаревого Анатолій Іванович Вдовиця.

1.03.1930. – З Лебедина відправлено на висилку у Вологду (північ Росії) 40 сімей заможних селян, оголошених місцевою владою куркулями. На засланні вони отримали статус спецпереселенців з обмеженими громадянськими правами.

1.03.1933. – За офіційними даними органів влади в районі в 10 населених пунктах голодують 365 сімей (в них – 581 дорослий і 900 дітей) та 286 опухлих. Померлих та випадків людоїдства і трупоїдства немає.

5.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Іскрене.

6.03.1865. – День народження українського поета, драматурга, фольклориста, Григорія Івановича Грушевського (псевдоніми – Грицько Чулай, Петро Голота та ін.) (1865-1922), уродженця с. Водяне. Народився в сім’ї священика. Закінчив Київську духовну семінарію, вчителював у Златопільській гімназії. Друкувався з 1889 р. в журналах „Зоря”, „Правда”, „Дзвінок”. Окремими книгами виходили оповідання (збірка „На святім вечорі”), вірші (збірка „Зірка”), п’єси. Г.І.Грушевський – автор п’єс „Нехрист”, „Шпиг”, „Помста Іуди”, „Помста за помсту”, „Нечиста сила”, „Приятелі”, драми „Душогубка”, комедії „Розбиті надії” (повторює сюжет „Наталки-Полтавки”). Збирав для М.В.Лисенка українські обрядові пісні.

7.03.1923. – Утворено Шполянський район. До його складу входили села Бурти, Васильків, Устимівка, Водяне, Кримки, Лозуватка, Кам’януватка, Мар’янівка, Надточаївка, Сердегівка, Сигнаївка, Терешки і Ховківка.

7.03.1939. – День народження доктора економічних наук, колишнього міністра сільського господарства УРСР (1985), Голови Ради Міністрів УРСР (1990), державного міністра з питань аграрної політики і продовольства (1991), народного депутата України (1994), Голови Верховної Ради України (1998-2000) Олександра Миколайовича Ткаченка, уродженця м.Шполи.

8.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Кавунівку, Водяне і Товмач.

8.03.2005. – Указом Президента України В.Ющенка Національну премію України ім. Т.Шевченка присуджено письменнику Михайлу Федотовичу Слабошпицькому, уродженцю с.Мар’янівки, за роман-біографію „Поет із пекла: Тодось Осьмачка”. В цьому творі автор поєднав талант прозаїка, літературознавця і публіциста.

9.03.1814. – День народження генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), уродженця с. Моринці Звенигородського району. Малий Тарас разом з сестрою Катериною в 1822 р. побував у Лебединському монастирі на прощі. Пізніше, в 1823-1824 рр., наймитуючи у кирилівського священика Григорія Кошиця, 13-річний Тарас часто возив на базар у Шполу і Бурти дари попівського саду.

9.03.1908. – В с.Матусові було скликано сходку, що мала вирішити спірні питання про землю. Із 590 заможних селян, що мали право голосу на сходці, з'явилися 318, серед яких було лише 63 письменних (цей факт свідчить про рівень освіти на селі в цей час). 289 незаможних селян права голосу не мали.

9.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Скотареве, Капустине.

10.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лип’янку.

11.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лозуватку.

12.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Нечаєве.

13.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Маслове, Ярославку і Веселий Кут.

14.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Антонівку і Коротине.

15.03.1914. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1948), ланкової буряководів колгоспу с.Іскреного, зачинательки руху п’ятисотенниць Шполянщини Євдокії Петрівни Діхтяр (1914-2003), уродженки с.Іскрене.

18.03.1945. – В боях з фашистами на території Німеччини загинув командир корпусу гвардії полковник Василь Федорович Орлов, який в січні 1944 р. командував 8-ю гвардійською танковою бригадою, що визволяла територію Шполянщини. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 р. йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Похований у Москві.

21.03.1914. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1966) Євдокії Лазарівни Полтавець (1914-1995), доярки Павлівського відділення бурякорадгоспу Матусівського цукрокомбінату.

22.03.1917. – Робітники Лебединського заводу звернулися до Київської ради робітничих і солдатських депутатів з проханням допомогти їм у створенні профспілки. Також вони просили вислати їм інструкції профспілок та висловили бажання зав’язати відносини через листування з Київською радою.

22.03.1930. – Пленум Водянської сільської ради підсумував наслідки підготовки колгоспу до сівби. З суворим осудом пленум поставився до шкідливих дій „деяких куркульських елементів, які намагаються зірвати посівкампанію”. Усі присутні на пленумі члени сільради, члени комнезаму та сільський актив у кількості 219 осіб заявили, що вони готові до проведення весняної сівби.

22.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Соболівку.

25.03.1946. – Шполянський район звернувся із закликом до всіх колгоспників Київщини: „Виростимо по 30 центнерів проса з кожного гектара”. Самі шполяни зобов’язалися зібрати такий урожай на 2 000 га. З усієї площі посівів – 2 047 га колгоспники зібрали по 162 пуди проса.

26.03.1955. – День народження заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Центру хірургії при Центральній міській клінічній лікарні м.Києва Володимира Григоровича Мішалова, уродженця м.Шполи.

29.03.1972. – Колегія Міністерства сільського господарства СРСР і Президія ЦК профспілок працівників і службовців сільського господарства та заготівель в своїй Постанові визначила переможців Всесоюзного соціалістичного змагання по виробництву і продажу державі сільськогосподарської продукції за 1971 рік. Серед переможців Перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС і першою грошовою премією по шкалі премій нагороджено колгосп ім.А.Жданова.

30.03.1898. – День народження видатного українського лікаря-отоларинголога, доктора медичних наук (1941), професора (1946), заслуженого діяча науки УРСР Олексія Сидоровича Коломійченка (1898-1974), уродженця м.Шполи. В 1909-1914 рр. навчався в Шполянському вищому початковому училищі. Успішно закінчивши Шполянське вище початкове училище, середнє технічне училище в м.Києві, він в 1919 р. екстерном здає всі екзамени на атестат зрілості і зараховується на медичний факультет Київського університету як державний стипендіат. В 1924р., отримавши диплом лікаря, працює в Ізяславській дільничній лікарні Шепетівського округу. У 1928 р. за конкурсом він обирається на посаду ЛОР-кафедри Київського інституту удосконалення лікарів. В 1936р. його призначають завідуючим дитячим отоларингологічним відділенням, яке він організував вперше в Україні в районній лікарні ім. М.І.Калініна. Цього ж року без захисту дисертації цьому було присвоєно звання кандидата наук. На той час Олексій Сидорович вперше в Києві застосовує видалення інородних тіл з дихальних шляхів шляхом прямої ларингоскопії. В 1941 р. він захищає докторську дисертацію і йому присвоюється звання доктора медичних наук, а в 1946 р. – звання професора. В роки війни, перебуваючи в окупованому фашистами Києві, працював у ряді отоларингологічних закладів, брав активну участь у наданні допомоги партизанам і підпільникам. З 1943 р. завідує кафедрою отоларингології Київського медичного інституту. З 1960 р. Олексія Сидоровича призначають директором Київського науково-дослідного інституту отоларингології, який він очолював до кінця свого життя. За успішне хірургічне лікування глухоти у хворих отосклерозом в 1964 р. йому присуджена Ленінська премія. Під його керівництвом було захищено 16 докторських і 40 кандидатських дисертації. Його перу належать понад 200 статей та 7 монографій. Створеному О.С.Коломійченком інституті отоларингології присвоєно його ім'я.

30.03.1923. – День народження Героя Радянського Союзу Сергія Федоровича Ярмака (1923-1944), уродженця с.Бабаї Харківської області, який похований в с.Журавці. Народився в сім’ї селянина. Здобув початкову освіту і працював на авіазаводі. На фронті з березня 1943 р. Воював у складі 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. Гвардії молодший сержант Ярмак 26 вересня 1943 р. першим з мінометників полку форсував Дніпро в районі c.Військового Солонянського району Дніпропетровської області. Відбиваючи контратаки ворога, його мінометна обслуга завдала ворогу значних втрат, що сприяло успіху бойових дій на плацдармі. Під час бою був поранений. Помер від тяжких ран 22 лютого 1944 р.

31.03.1946. – День народження відомого перекладача, лауреата літературної премії ім. М.Лукаша Олексія Потаповича Логвиненка, уродженця с.Товмача.