Ігрова програма «Звичаї скарби української родини» Для ліцеїстів ІІ-ІІІ курсів Катерина Войтенко, вихователь

Вид материалаДокументы

Содержание


Музичне оформлення
Звучить мелодія пісні «Зелене жито, зелене»
Звучить фрагмент «Українського гопака»
Звучить фрагмент «Українського гопака»
8. Рахунок гри відображається на табло.
Звучить українська народна пісня «Черевички»
Звучить фрагмент «Українського гопака»
Звучить «Козацький марш»
Подобный материал:
Ігрова програма

«Звичаї – скарби української родини»

Для ліцеїстів ІІ-ІІІ курсів


Катерина Войтенко,

вихователь


Мета: виховувати у ліцеїстів почуття національної свідомості, прищеплювати

любов до культурної спадщини свого народу, сприяти розширенню кругозору, розвитку логічного мислення; сприяти шанобливому ставленню до народних звичаїв, традицій та обрядів, до історії культури та побуту українського народу.


Наочне оформлення : колаж «Обереги української родини», вишиті рушники, пучки сухо світів, табло, сигнальні картки для капітанів команд.


Музичне оформлення: українські народні пісні.


Обладнання: ігрові столи для членів команд, ведучих, диски з записами, програвач.


Хід ігрової програми


Звучить мелодія пісні «Зелене жито, зелене»


Ведучий 1: Кожна нація, кожен народ , навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.

Але звичаї – це не відокремлене явище в житті народу, це – втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці

взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру народу, що в свою чергу впливає на відродження народної творчості. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана з звичаями народу.

Ведучий 2: Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому. Знання свого родоводу необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій в сьогоденні.

Ведучий 1: Усіх тих, хто вивчає історію та культуру свого народу. Його звичаї та обряди, усну народну творчість, ми запрошуємо взяти участь в ігровій програмі «Звичаї –скарби української родини»

Ведучий 2: Сьогодні грають 4 команди. За допомогою жеребкування визначимо пари команд, які гратимуть у перших двох турах між собою. У третьому турі беруть участь переможці двох попередніх. у четвертому турі гратимуть дві команди, які за результатами попередніх змагань наберуть більшу кількість балів.


Звучить фрагмент «Українського гопака»

Проводиться жеребкування


Ведучий 1: Оголошуємо результати жеребкування


Називає команди, які змагатимуться між собою у двох перших турах


Ведучий 2: Запрошуємо учасників першого туру за ігрові столи.


Звучить фрагмент «Українського гопака»

Команди займають місця за ігровими столами


Ведучий 1: Увага ! Оголошуємо правила проведення гри.

1.Запитання зачитується один раз.

2. Час для обговорення варіанту відповіді – 30 секунд.

3. Про готовність відповіді команда повідомляє піднятою сигнальною карткою.

4. Сигнальну картку піднімає капітан команди лише після звукового сигналу.

5. За правильну відповідь нараховується 1 бал.

6. Якщо на запитання жодна з команд не запропонувала правильної відповіді, то наступне запитання оцінюється у 2 бали.

7. Команда втрачає право відповідати, якщо сигнальна картка була піднята до звукового сигналу; команда запропонувала неправильну відповідь; прозвучала підказка.

8. Рахунок гри відображається на табло.

Ведучий 2: Команди готові ? Уболівальники готові ? Розпочинаємо.

Ведучий 1: Український народний одяг – це культурна спадщина, що її ми дістали від своїх предків.

Ведучий 2: Оголошуємо тему першого туру – «Українське національне вбрання».


Звучить українська народна пісня «Черевички»


Ведучий 1: Увага! Запитання першого туру.
  1. З якою метою у давнину скіфи прикрашали візерунками шви на одязі?

(Для захисту від злої сили)
  1. Як називається зимовий одяг з овечих шкур,хутром усередину? (Кожух)
  2. Простий у виготовленні, практичний, придатний для захисту від сонця і від дощу, він був справжньою ознакою українця хлібороба. Головний убір, який носили влітку чоловіки різного віку. Цей капелюх… (Бриль)
  3. Заміжні жінки ховали волосся під шапочку, пошиту з бавовняної чи шовкової тканини. Як вона називалась? (Очіпок)

5. В давнину на Україні використовували фарби для фарбування тканин та шкіри, які отримували з рослин. Як ви думаєте, яку фарбу можна отримати із ягід терну? (Червону); із коріння споришу (Синю); із кропиви (Зелену).

6. Звичай оздоблювати жіночу шию широко розповсюджений у всіх народів. Але українські красуні особливо полюбляли намисто із коралів. Як називається таке намисто? (Добре намисто)

7. Ця річ належить до важливого елементу чоловічого вбрання. Вона настільки ж характерна та неодмінна у щоденному вжитку, як сорочка, штани чи шапка. Чоловік без неї не виходив із хати і не рушав у дорогу.

8. Це символ не лише козацької, а власне чоловічої приналежності. На вашу думку, що це за річ? (Люлька)

Ведучий 2: Дякуємо членам команд та капітанам. Рахунок за результатами першого туру (оголошує результати ). Привітаємо учасників гри оплесками.

А за ігрові столи запрошуємо учасників другого туру.


Звучить фрагмент «Українського гопака»


Ведучий 1: У другому турі грають (називає команди та капітанів).

Обереги – від «оберігати». Обереги - добрі охоронці оселі та її мешканців.

Це давні символи. Серед символіки,широко використовуваної українським народом в повсякденному житі, а нині несправедливо призабутої,- символіка використання квітів трав та дерев.

Ведучий 2: Увага ! Запитання другого туру.

1. Це зілля має чарівну силу, свіжість і дивні пахощі. Татари завжди брали його з собою в походи й розводили у завойованих землях, бо знали з досвіду, що зілля очищає водойми, вбиває хвороботворні бактерії та комах паразитів. Що це за зілля? (Татар – зілля – аїр)

2. З давніх – давен ці рослини клали до колисок, щоб охоронити дитину від усякої нечисті та недоброго ока. їх освячують, як обереги. (Терлич і тоя)

3. Ця квітка, за легендою, може не лише приспати, а й провіщати. Жодна зла сила не підступиться, якщо висушену квітку носити з собою. Якщо її покласти під ріг будинку, то в домівці завжди будуть злагода і мир. Що це за квітка ? (Сон – трава)

4. В цій квітці поєднані три кольори. Вона є символом цноти й невинності.

Фіолетовий - смуток, жовтий – здивування, білий – надія. Що це за квітка?

(Фіалка триколірна або братки)

5. Що за рослина вважалась на Україні символом надії або розлуки. Її плодами оздоблюють коровай та гільце. (Калина)

6. Освячена, вона зберігалася в хаті й широко застосовувалася як лікувальний засіб і як оберіг. Побутувало повір’я : де вона є не вдарить блискавка; вона перепиняє дорогу в дім нечистій силі, особливо відьмам, Що це за рослина? (Верба)

7. Зелений четвер ще мав назву Русалчиного Великодня. За повір’ям, цього дня виходять русалки. Не можна було працювати, ходити в поле і на річку поодинці. Обов’язково мати при собі рослини обереги від русалок. Про які рослини йдеться? (Любисток та полин)

8. За стародавніми переказами, ластівка вилікувала своїх осліплених пташенят соком цієї рослини. Тому одна із її назв - ластівчине зілля. Широко використовуються її лікувальні властивості. До речі, це єдина на Україні рослина із соком оранжевого кольору. Назвіть її. (Чистотіл)

Ведучий 1: Дякуємо членам команд та капітанам. Рахунок за результатами другого туру (оголошує результати). Привітаємо учасників гри оплесками. А за ігрові столи запрошуємо учасників третього туру.


Звучить «Козацький марш»,

команди займають місця за ігровими столами


Ведучий 2: Серед народних знань, які несправедливо призабуті або просто не беруться до уваги, є вироблена система передбачення погоди, побудована на основі багатовікових спостережень.

Ведучий 1: Оголошуємо тему третього туру: «Народний прогностик».

Продовжіть речення з народного прогностику.

1. Якщо сніг випаде ранньої осені – чекай на ранню весну.

2. Довгі бурульки – чекай затяжної весни.

3. Випадає рясна роса звечора перед сухою теплою погодою.

4. Як закувала зозуля, то морозів більше не буде.

5. Ластівки літають низько над землею на дощ.

6. Грім у вересні – осінь тепла і довга.

7. Кульбаба стуляє кульку парасолькою перед дощем.

8. Як закувала зозуля, то морозів більше не буде.

9. «Плачуть» верба,черемха, вільха, осока на дощову погоду.

10.Блискавка без грому ранньої весни віщує посушливе літо.

Ведучий 2: Кожне свято багатолике, супроводжується багатьма символічними дійствами. Фінальний тур нашої ігрової програми присвячений символам, що побутували в свята. Оголошуємо тему «Обрядові страви» та запитання до неї.

1. Масляна - це останній тиждень перед Великим постом. Яка головна страва на Масляну. (Вареники з сиром і сметаною, млинці та галушки)

2. З випікання якого обрядового хліба завжди починається весілля. (Коровай)

3. На яке свято випікають обрядові коржики «шулики». (14 серпня – День святих Маковеїв)

4. В цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки. (свято Спаса)

5. До свята Петра і Павла готувались колись в Україні: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, вбирали подвір’я. Ранком у цей день, звичайно йшли до церкви. Повернувшись з церкви люди розговлялись…

(Мандриками – сирниками)

6. На Київщині був добрий звичай, що вже забувся. На свято Сорока мучеників випікали… (Жайворонків)

7. Обов’язкова страва на Різдвяному столі українців. (Кутя)

8. На Свят – вечір подавали 12 обов’язкових страв , назвіть їх… (Варений горох, варена квасоля, смажена капуста, смажена риба, варена картопля, гриби, гречана каша з конопляним молоком, голубці з пшоном, вареники, коржі з маком, кутя та узвар)

9. Кутя та узвар – безпосередні обрядові страви на Свят - вечір та Різдво.З чого готують кутю? (Із ячменю або товченої пшениці, меду, родзинок, волоських горіхів та узвару)

Ведучий 1: Дякуємо членам усіх команд та їх капітанам. Рахунок за результатами останнього туру.


Оголошує результати, називає команду – переможця


Привітаємо усіх учасників оплесками.

Ведучий 2: Хай щастить вам!


Звучить мелодія пісні «Зелене жито зелене»