Вступ. Актуальність
Вид материала | Документы |
СодержаниеРівненський державний гуманітарний університет. Розділ 1. загальна характеристика резус -фактора та його функцій. |
- Вступ актуальність теми, 953.91kb.
- Вступ актуальність теми, 1309.02kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 260.19kb.
- Вступ актуальність наукової роботи, 372.88kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
- Вступ актуальність теми, 307.5kb.
- Вступ актуальність теми, 1185.39kb.
- Вступ актуальність теми, 481.06kb.
- План: Вступ Актуальність проблеми забезпечення безпеки в інформаційних системах Нормативно-правова, 339.55kb.
Додаток 6.
Застосування «Діагностичного моноклонального реагенту Анти-С для визначення груп крові людини за системою Rhesus»
Реагент для визначення груп крові людини за системою Rhesus включає в себе моноклональні імуноглобуліни класу М(IgM), що містять специфічні антитіла до відповідного антигену еритроцитів людини анти-С антитіла .
Склад:
Анти –С-людський моноклональний IgM.
Призначення:
Діагностичний моноклональний реагент анти –С призначений для встановлення резус-належності шляхом визначення С антигенів еритроцитів людини за допомогою прямої реакції аглютинації та її модифікації.
Спосіб застосування:
Необхідні застереження:
Вихідний матеріал, з якого були отримані всі клітинні лінії, дав негативну реакцію при випробуванні на віруси ВІЛ, поверхневий антиген вірусу гепатиту В та вірусу гепатиту С. Але слід прийняти до уваги, що клітини лінії людини, які були використані при виробництві моноклональних антитіл, могли бути отримані від донора, який знаходився в серонегативній фазі. Тому дослідження з моноклональними реагентами необхідно проводити з дотриманням санітарно-епідемічного режиму як при роботі з необстеженою кров’ю.
Робота із зразками крові, що досліджуються діагностичними моноклональними реагентами, потребує дотримання наступних заходів безпеки:
- роботу необхідно проводити у спеціально обладнаному приміщенні;
- необхідно працювати в рукавичках;
- не пікетувати розчини ротом;
- всі стічні розчини необхідно обробляти 6% розчином перекису водню
при кімнатній температурі протягом 1 години;
- інструмент та обладнання, а також поверхні, на яких проводився аналіз, необхідно до та після роботи обпалювати 70% етиловим спиртом.
Умови проведення досліджень:
Визначення груп крові за системою Rhesus проводиться у нативній або стабілізованій за допомогою консервантів
( глюгіцир, цитроглюкофосфат, гепарин) крові, яку брали з пальця або вени.
Визначення групи крові проводиться у приміщенні з достатнім освітленням при температурі від 15 до 25°С.
Моноклональні реагенти не слід зберігати відкритими, бо при висиханні активність антитіл знижується.
Не слід користуватися моноклональними реагентами, якщо вони мають нерозчинний осад або помутніння.
Для кожного реагенту використовують окрему промарковану ”анти – С ” піпетку.
Матеріали та обладнання, яке використовується при визначенні груп крові ( планшети, пластинки, палички та ін. ) після роботи слід ретельно мити та висушувати.
Визначення антигенiв С система Rhesus:
Визначення С-антигену еритроцитів є можливим в будь-яких модифікаціях прямої реакції аглютинації: в пробірках, на площині, в мікро платі.
Тест в пробiрках:
Одну краплю (50 мкл) 3-5% завису еритроцитiв змiшують з 2 краплями (100 мкл) моноклонального реагенту анти-С. Пробiрку струшують до повного перемiшування, пiсля чого центрифугують при швидкостi 1000 обертiв на хвилину протягом 20-60 секунд, допускаеться попередня (перед центрифугуванням) iнкубацiя при кiмнатнiй температурi або при температурi 37 0С протягом 30 хвилин. Осад обережно струшують в пробiрцi. У разi негативного результату осад еритроцитiв легко розбиваеться, створюючи гомогенну непрозору суспензiю.
Якщо результат позитивний, осад не розбивається, залишаючись у вигляді одного або декiлькох великих аглютинатiв на тлi прозорої рiдини.
Тест на площинi:
На пластинку з поверхнею, яка змочується, наносять 2 краплі (100 мкл) реагенту анти-С. Поруч помiщують краплю (50 мкл) кровi, що дослiджується, та змiшують скляною паличкою з реагентом.
Реакцiя аглютинації починає розвиватися через 30 секунд при слабкому похитуваннi пластинки, чiтко виражена аглютинацIя наступає через 60 секунд. Результати аглютинацiї пiдлягають облiку через 5 хвилин, тому що з еритроцитами, якi несуть слабкий С-антиген, реакцiя відбувається повiльнiше.
Тест в мiкроплатi:
У лунку круглодонної мiкроплати вносять 1 краплю (5 мкл) реагенту анти-С та 1 краплю (5 мкл) 2% завису еритроцитiв, що дослiджуються. Центрифугують при швидкостi 1000 обертiв на хвилину протягом 20-60 секунд, або попередньо iнкубують 30 хвилин при температурi вiд 20 до 27 °С.
Контроль специфiчностi реагенту:
Для контролю специфiчностi реакцiї аглютинацiї (незалежно вiд методики дослiдження) до кожної серiї еритроцитiв, що досліджуються необхiдно включати стандартнi С-позитивнi та С-негативнi еритроцити. При визначеннi С-антигену бажано також включати зразки зi слабко вираженим С-антигеном.
Міністерство освіти і науки України.
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ.
Бакалаврська робота
«Статистичний розподіл резус-фактора населення рівненської області».
Виконала:
студентка IV курсу
групи …..
Шахова Юлія
Науковий керівник:
Марциновський
Рівне 2008р.
Зміст.
Вступ
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУС -ФАКТОРА ТА ЙОГО ФУНКЦІЙ.
1.1.Склад крові та її функції…………………………………………………
1.2.Антигени і антитіла крові людини……………………………………….
1.3. Методи визначення антигенів та антитіл………………………………
1.4. Проведення проб на сумісність в трансфузійній терапії……………….
РОЗДІЛ II . ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. Практичне дослідження резус-фактора………………………………….
Висновок.
Додатки.
Список використаної літератури.