Вступ. Актуальність
| Вид материала | Документы |
- Вступ актуальність теми, 953.91kb.
- Вступ актуальність теми, 1309.02kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 260.19kb.
- Вступ актуальність наукової роботи, 372.88kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
- Вступ актуальність теми, 307.5kb.
- Вступ актуальність теми, 1185.39kb.
- Вступ актуальність теми, 481.06kb.
- План: Вступ Актуальність проблеми забезпечення безпеки в інформаційних системах Нормативно-правова, 339.55kb.
Західні райони області
| 1 | Рівненський | Rh+ | 231 | 4 | 9,6 | 0,2 |
| Rh- | 75 | 3,12 | ||||
| 2 | м.Рівне | Rh+ | 897 | 8 | 37,3 | 0,3 |
| Rh- | 101 | 4,4 | ||||
| 3 | Костопільський | Rh+ | 79 | 4 | 3,28 | 0,2 |
| Rh- | 17 | 0,71 |
Аналіз таблиці західних районів облісті дава нам чітку картину переваги позитивного резус-фактора, адже сюди входить обласний центр – м.Рівне, кількість жителів якого налічує понад 230 тис. чоловік.
Східні райони області
| 1 | Корецький | Rh+ | 58 | 2 | 2,41 | 0,08 |
| Rh- | 9 | 0,37 | ||||
| 2 | Острозький | Rh+ | 102 | 1 | 4,24 | 0,04 |
| Rh- | 13 | 0,54 | ||||
| 3 | Гощанський | Rh+ | 41 | 1 | 1,7 | 0,04 |
| Rh- | 14 | 0,58 | ||||
| 4 | Березнівський | Rh+ | 97 | 3 | 4,03 | 0,14 |
| Rh- | 11 | 0,46 |
Серед східних районів найбільше з Rh+ у Острозькому і Березнівському районах, а саме 97 та 102 відповідно.
Південні райони області
| 1 | Дубенський | Rh+ | 72 | 2 | 2,99 | 0,08 |
| Rh- | 16 | 0,66 | ||||
| 2 | Радивилівський | Rh+ | 21 | 2 | 0,87 | 0,08 |
| Rh- | 13 | 0,54 | ||||
| 3 | Млинівський | Rh+ | 23 | | 0,96 | |
| Rh- | 3 | 0,12 | ||||
| 4 | Здолбунівський | Rh+ | 55 | 2 | 2,29 | 0,08 |
| Rh- | 12 | 0,5 | ||||
| 5 | Демидівський | Rh+ | 8 | | 0,33 | |
| Rh- | 2 | 0,08 |
Підвівши аналогічні підсумки по південних районах, складемо порівняльну таблицю.
| Північні | Rh+ | 314 |
| Rh- | 82 | |
| Західні | Rh+ | 1207 |
| Rh- | 193 | |
| Східні | Rh+ | 298 |
| Rh- | 47 | |
| Південні | Rh+ | 179 |
| Rh- | 46 |
Дані цієї таблиці зобразимо на діаграмі для кращої наочності та легкості у порівняння.
Отже, поглянувши на таблицю та побудовану за її даними діаграму ми можемо спостерігати тенценцію великої кількості донорів з позитивним резус-фактором відносно негативного. Особливої уваги заслуговують західні регіони України в яких показник хворих з Rh+ сягає 1207 чоловік, що в кілька разів більше ніж в інших регіонах. Одним із факторів великої кількості пацієнтів з Rh+ у західних регіонах являється висока густина населення районів. Також у цих районах найбільша кількість пацієнтів з Rh+- .
Порівняємо аналогічні райони в 2006 році.
Табл . Північні райони області
| № | Район | | | Rh+- | % | Rh+-(%) |
| 1 | Дубровицький | Rh+ | 51 | | 1,9 | |
| Rh- | 13 | 0,48 | ||||
| 2 | Володимирецький | Rh+ | 33 | | 1,3 | |
| Rh- | 8 | 0,3 | ||||
| 3 | Зарічненський | Rh+ | 27 | | 1,1 | 0,03 |
| Rh- | 6 | 0,2 | ||||
| 4 | Рокитніський | Rh+ | 58 | 1 | 2,2 | 0,03 |
| Rh- | 17 | 0,6 | ||||
| 5 | Сарненський | Rh+ | 97 | 1 | 3,6 | 0,03 |
| Rh- | 18 | 0,67 |
З північних районів (табл .1) ми можемо спостерігати три які виділяються найбільшою кількістю пацієнтів з Rh+, а саме Дубровицький 51 %, Рокитнівський 58 %, та Сарненський район в якому 97 %.
Табл . Західні райони області
| 1 | Рівненський | Rh+ | 314 | 10 | 11,7 | 0,45 |
| Rh- | 57 | 2,15 | ||||
| 2 | м.Рівне | Rh+ | 764 | 12 | 28,6 | 0,6 |
| Rh- | 177 | 6,6 | ||||
| 3 | Костопільський | Rh+ | 83 | 2 | 3,2 | 0,07 |
| Rh- | 23 | 0,9 |
Також аналізуючи західні регіони ми можемо спостеріагти таку ж тенденцію що до пацієнтів як і у попередньому досліджуваному році. Кількість пацієнтів з Rh+- в 2006 році збільшилась.
Табл . Східні райони області
| 1 | Корецький | Rh+ | 61 | 4 | 2,2 | 0,2 |
| Rh- | 12 | 0,4 | ||||
| 2 | Острозький | Rh+ | 105 | 3 | 3,9 | 0,14 |
| Rh- | 23 | 0,9 | ||||
| 3 | Гощанський | Rh+ | 108 | 3 | 4,1 | 0,14 |
| Rh- | 22 | 0,8 | ||||
| 4 | Березнівський | Rh+ | 114 | 2 | 4,3 | 0,07 |
| Rh- | 19 | 0,7 |
Табл . Південні райони області
| 1 | Дубенський | Rh+ | 117 | 2 | 4,3 | 0,07 |
| Rh- | 23 | 0,9 | ||||
| 2 | Радивилівський | Rh+ | 27 | | 1,1 | |
| Rh- | 4 | 0,1 | ||||
| 3 | Млинівський | Rh+ | 59 | 1 | 2,2 | 0,03 |
| Rh- | 3 | 0,1 | ||||
| 4 | Здолбунівський | Rh+ | 106 | 3 | 3,97 | 0,14 |
| Rh- | 25 | 0,9 | ||||
| 5 | Демидівський | Rh+ | 36 | 1 | 1,33 | |
| Rh- | 9 | 0,3 |
Аналогічно проаналізуємо Східні та південні райони області та занесемо до порівняльної таблиці отримані дані.
| Північні | Rh+ | 266 |
| Rh- | 62 | |
| Західні | Rh+ | 1161 |
| Rh- | 257 | |
| Східні | Rh+ | 388 |
| Rh- | 76 | |
| Південні | Rh+ | 345 |
| Rh- | 64 |
На підставі даних порівняльної таблиці складемо діаграму для кращої наочності.
З даної діаграми видно що серед чотрьох груп районів спостерігається майже аналогічна тенденція серед пацієнтів з різними резус-факторами. І максимальна кількість з позитивним резус-фактором пацієнтів спостерігається в західних районах, а особливо у обласному центрі м.Рівне, що перевищує показники порівняно зіншими районами в 3-4 рази.
Розглядаючи райони рівненської області в 2007 році ми не помітимно особливих змін в пропорційному віднощенні пацієнтів з різними ресус-факторами.
Північні райони області
| № | Район | | | Rh+- | % | Rh+-(%) |
| 1 | Дубровицький | Rh+ | 51 | 1 | 1,94 | 0,04 |
| Rh- | 6 | 0,22 | ||||
| 2 | Володимирецький | Rh+ | 32 | | 1,2 | |
| Rh- | 8 | 0,3 | ||||
| 3 | Зарічненський | Rh+ | 16 | | 0,6 | |
| Rh- | 1 | 0,04 | ||||
| 4 | Рокитніський | Rh+ | 62 | 2 | 2,35 | 0,08 |
| Rh- | 17 | 0,64 | ||||
| 5 | Сарненський | Rh+ | 54 | 1 | 2,05 | 0,04 |
| Rh- | 13 | 0,49 |
Західні райони області
| 1 | Рівненський | Rh+ | 306 | 6 | 11,64 | 0,22 |
| Rh- | 48 | 1,8 | ||||
| 2 | м.Рівне | Rh+ | 807 | 9 | 30,7 | 0,34 |
| Rh- | 162 | 6,2 | ||||
| 3 | Костопільський | Rh+ | 71 | | 2,8 | |
| Rh- | 15 | 0,57 |
Східні райони області
| 1 | Корецький | Rh+ | 51 | 3 | 1,94 | 0,12 |
| Rh- | 13 | 0,49 | ||||
| 2 | Острозький | Rh+ | 116 | 1 | 4,43 | 0,04 |
| Rh- | 25 | 0,95 | ||||
| 3 | Гощанський | Rh+ | 103 | 1 | 3,91 | 0,04 |
| Rh- | 29 | 1,1 | ||||
| 4 | Березнівський | Rh+ | 60 | 2 | 2,28 | 0,08 |
| Rh- | 17 | 0,64 |
Південні райони області
| 1 | Дубенський | Rh+ | 106 | 4 | 4,03 | 0,15 |
| Rh- | 27 | 1,02 | ||||
| 2 | Радивилівський | Rh+ | 33 | 1 | 1,25 | 0,04 |
| Rh- | 6 | 0,22 | ||||
| 3 | Млинівський | Rh+ | 60 | 1 | 2,28 | 0,04 |
| Rh- | 10 | 0,38 | ||||
| 4 | Здолбунівський | Rh+ | 203 | 6 | 7,7 | 0,22 |
| Rh- | 45 | 1,75 | ||||
| 5 | Демидівський | Rh+ | 16 | | 0,6 | |
| Rh- | 1 | 0,04 |
Проаналізувавши дані районів області за 2007 рік складемо порівняльну талицю та побудуємо діаграму..
| Північні | Rh+ | 215 |
| Rh- | 45 | |
| Західні | Rh+ | 1184 |
| Rh- | 225 | |
| Східні | Rh+ | 330 |
| Rh- | 84 | |
| Південні | Rh+ | 418 |
| Rh- | 89 |
Порівнюючи всі три роки мо побачимо що в деяких районах існує тенденція збільшення пацієнтів з позитивним резус-фактором, а з негативним кількість пацієнтів знижується, але ця цифра не є значною.
Висновок.
На підставі поставлених перед нами завдань бакалаврської роботи ми можемо зробии наступні висновки:
- Резус – фактор був відкритий в 1940 році Ландштейнером і Вінером в еритроцитах macacus rhesus.
- Кров – це рідка сполучна тканина організму. Кров вищих тварин і людини циркулює в системі замкнених судин і забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності організму.
- У 1 мм3 крові утримується 3,5-5,9 млн. еритроцитів (у чоловіків) й 3,5-5,3 млн. (у жінок). У переносі газоподібних продуктів велике значення мають розміри поверхонь еритроцитів. Відомо, що поверхня одного еритроцита складає 142 мкм2. Отже, загальна поверхня еритроцитів, що циркулюють у крові, буде дорівнює приблизно 3000-3820 м2.
- Резус - фактор – це ціла система антигенів, що представлена поруч алелей D, C, E. Резус-негативна кров також має особливі антигенні властивості, у ній виявлений фактор Hr, що має три різновиди – d, c, e. В даний час описано близько 36 можливих генотипів системи Rh-Hr.
- Внаслідок несумісності організмів матері і плоду по еритроцитарних антигенах розвивається гемолітична хвороба плоду і немовляти. Патогенез даного захворювання досить вивчений. Еритроцити плоду, проникаючи в організм матері, спонукають її імунну систему до продукції антитіл, що, проникаючи через плацентарний бар'єр, попадають у кровоток плоду. У результаті утворення «неповних» антитіл у плоду спостерігається розпад еритроцитів і інших тканин, ураження нирок, ендотелію, гангліїв головного мозку.
- Імунізація жінок з резус-негативною кров'ю протягом вагітності зустрічається дуже рідко. Під час нормальної вагітності еритроцити проникають через плацентарний бар'єр у 5% вагітних протягом 1-го триместру, у 15% - протягом 2-го триместру й у 30% - наприкінці 3- го триместру.
- Групова приналежність крові визначається реакцією аглютинації за допомогою стандартних ізогемаглютинуючих сироваток або моноклональних антитіл.
- Стандартні сироватки системи АВ0. двох різних серій кожної групи наносять на пластинку під відповідними позначеннями так, щоб вийшло два ряди по три великі краплі (0,1 мл).
- При визначенні резус - приналежності лікар вибирає метод відповідно до нині діючих інструкцій і сироватки, що є в його розпорядженні, антирезус (анти-Д) або анти-Д антитілами. У інструкції, прикладеній до сироватки антирезус (реагенту), указується метод його застосування.
- Дослідження проводилось нами за даними карток амбулаторних хворих за період 2005-2007 років.
Список. використаної літератури.
1. ″Материалы по вопросам служби крови″ Издательство″ Медицина ″ Москва-1970 год. (ст.126-129).
2 .″Трансфузионная терапия в клинике внутренних болезней″И.П.Данилов. Издательство ″Беларусь″Минск -1975год(ст. 55-67).
3. ″Гематологія і переливання крові″Академія медичних наук України. МОЗУ. Міжвідомчий збірник. Київ. «Нора-прінт» 2001р. (ст.124-126).
4. ”I украинский сьезд гематологов и трансфузиологов” Тезисы докладов. Киев – 1980г. ( ст.140 – 141 ).
5. ”II український з’їзд гематологів і трансфузіологів” Тезиси доповідей. Київ – 1986р.( ст.38 – 40 ).
6. ”Інструкція по переливанню крові і її компонентів ” Москва – 1990р. (ст. 25- 35).
7.” Гематологія і переливання крові” Здоров’я, Київ-1967р. (ст.213 – 214 ).
8. ” Сборник инструкций по организации заготовки и переливания крови и ее компонентов.” Под редакцией Начальника Главной медицинской инспекции Министерства здравоохранения СССР Ф. Г. Захарова МЕДГИЗ – 1957 – Москва (ст. 318- 320).
9. ” Гематологія і трансфузіологія”. Під редакцією профессора Гайдукової С. М. ВПЦ ” Три крапки ” – 2001р. (ст.384- 385 ).
10. ” Антигенные системы человека и гомеостаз ” Зотиков Е. А. Москва-1982, (ст. 236 ).
11. ” Стимуляция лимфоцитов”. Линг Н. Р. Москва- 1971 (ст. 288 ).
12. ” Моноклональные антытела ” Под ред. Р. Кеннета. Москва- 1983р. ( ст.416).
13. ”Совецкий енциклопедический словарь”. Москва-1990р (ст.1118 ).
14. ” Руководство по практическим занятиям по хирургии”. Л. В. Цитовская. Киев ” Выща школа” 1988р. (ст.108 – 111).
15. ” Хірургія ”. Д. Ф. Скрипниченко. Київ. ” Вища школа”. 1979р. ( ст.128).
16. ” Основи гемотрансфузії” О. В. Лігоненко, Ю. С. Семенюк, Л. В. Гірін, С. Й. Хмельницький. Рівне – 2003р. (ст. 32- 33 ).
17. ” Керівництво з приготування, використання та забезпечення якості компонентів крові ” 11-е видання. Київ – Дніпропетровськ АРТ – ПРЕСС 2006р. (ст. 209 – 210).
18.” Справочник по переливанию крови и кровозаменителей”. Москва ” Медицина” 1982р. (ст.102- 109).
19.” Руководство по трансфузиологии для врачей отделений переливания крови и больниц”. Ленинград ” Медицина ” 1975г. (ст.51 – 56).
20. ” Сборник инструкций по изосерологии”. Москва-1965 , (ст. 410 – 460).
21. ” Служба крови лечебно – профилактического учреждения ”Р. Б. Гутник, Н. А. Леоненко. ”Здоров’я” Киев- 1978г. (ст.115 – 116).
22. ” Анатомія людини ”. О.М.Очкуренко, О.В.Федотов. ”Вища школа” Київ-1985р.(ст-125)