Правила зберігання ліків. 11 Перелік наркотичних лікарських речовин, які підлягають

Вид материала

Документы

Содержание Епікриз в 1 рік Спостереження лікаря і медсестри 7. Застосування лікарських засобів у педіатрії. 7.1. Правила роздачі та приймання ліків. 7.2. Розрахунок доз лікарських засобів в педіатрії Вид щеплень 9. Техніка проведення проби Манту. Оцінка результатів. 10. Методика введення антитоксичної протидифтерійної сироватки. 11. Техніка введення вакцини АКДП, АДП. 12. Техніка введення вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи. 13. Проведення поліомієлітної вакцинації. 14. Протипокази до щеплень дітей /відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я 15. Основні положення про організацію та проведення профілактичних щеплень.

Подобный материал:

• Правила приймання рецепта, приготування, зберігання І відпускання лікарських форм., 574.75kb.
• Правила збору лікарських рослин. Умови І терміни сушіння рослин. Зберігання лікарських, 165.52kb.
• Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин І прекурсорів, 382.42kb.
• Порядок використання наркотичних засобів, психотропних речовин І прекурсорів у ветеринарній, 76.08kb.
• Перелік тем з фармакології, які виділені на самостійне вивчення, 50.61kb.
• Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, 99.17kb.
• Календарно-тематичний план лекцій з аптечної технології ліків для студентів ІІІ курсу, 53.27kb.
• Щодо порядку перевезення хворими, які прямують транзитом через територію України, наркотичних, 24.46kb.
• План заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин,, 53.15kb.
• Причини та наслідки вживання наркотичних речовин підлітками, 84.94kb.

ЕПІКРИЗ В 1 РІК

Дата

Маса ________(+) Ріст _________окружність голови __________

окружність грудної клітки ___________________________________________

Тім'ячко ___________________ Зуби __________________________________

Нервово-психічний розвиток _________________________________________

Шкіра ____________________ Слизові _________________________________

Лімфовузли ________________________________________________________

Тургор тканин _____________________________________________________

Легені, дихання ________________ЧД ____________

Серце, тони ____________

Живіт _______Печінка _______Селезінка_______Стілець

Сечовипускання ____

Оглянуто спеціалістами: невропатолог: так, ні Лабораторно:

Хірург: так, ні. Офтальмолог: так, ні. Крові: так, ні

ЛОР: так, ні. Сечі:так, ні.

Інші: Кал на я-г: так, ні

Фку: так, ні.

Перенесено захворювання:___________________________________________

Прищеплено проти дифтерії: так,ні. Правцю: так, ні.

Причина __________________________________________________________

Кашлюку: так, ні.

Причина: __________________________________________________________

Туберкульозу: так, ні.

Причина: __________________________________________________________

Поліомієліту: так, ні.

Причина: __________________________________________________________

БЦЖ: рубець _______________________________________________________

Діагноз: __________________

Група здоров'я______________________________________________________

Фізрозвиток _______________________________________________________

Додаткові дані: _____________________________________________________


Лікар

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЛІКАРЯ І МЕДСЕСТРИ

Дата	Вік	Об’єктивні дані	Діагноз	Призначення

Після кожного запису : прізвище іпідпис лікаря або медсестри

7. Застосування лікарських засобів у педіатрії.

7.1. Правила роздачі та приймання ліків.

Введення ліків через рот - найбільш поширений, простий і зручний метод, хоча він має деякі недоліки: повне всмоктування ліків у травному каналі, часткове руйнування їх травними ферментами. Ліки для внутрішнього вживання дітям відпускають як у твердому /порошки,таблетки/, так і в рідкому /краплі, мікстури, настої, відвари/ вигляді.

Медична сестра повинна знати, як приймати ліки: скільки разів на день, перед їжею, після їжі, чи під час їжі, в яких дозах.. Дітям шкіль­ного віку порошки висипають на язик, ближче до кореня, де менше чутли­вих смакових цибулин. Якщо порошки неприємні на смак, до них додають трохи цукрової пудри, або запивають чаєм. Дітям раннього і дошкільного віку таблетки не призначають. Рідкі ліки їм дають з ложки, порошки теж насипають в ложку. Краплю відмірюють піпеткою, або просто капають з пляшенки у чарку, чи склянку, або користуються спеціальною крапельницею. Набравши потрібну кількість крапель, доливають трохи перевареної води і випивають.

Мікстуру треба пити ложкою, її перед вживанням збовтують. Чайна ложка відповідає 5 г. ліків, десертна - 10 г, і столова-15 г.

Окремі лікувальні препарати вводять через пряму кишку. Всмоктуючись в кров через гемороїдальні вени, вони діють на весь організм. У пряму кишку вводять свічки та лікувальні клізми. Свічки мають форму циліндра з конусовидним кінцем, які загорнуті у вощений папір. Перед введенням свічки її конусовидний кінець звільняють від паперу і двома пальцями вставляють у задній прохід, потім свічку швидко витискають з обгортки і одним пальцем проштовхують за сфінктер. Перед введенням свічки необхідно дитині поставити очисну клізму.

7.2. Розрахунок доз лікарських засобів в педіатрії

Державна фармакопея /X випуск/ рекомендує вираховувати дози для дітей з врахуванням віку. Доза лікарського засобу для дорослого прий­мається за одиницю і дитині призначаєтся певна частина дози дорослого.

Дитині до 1 року призначають 1/24 - 1/12 дози дорослого, в І рік- 1/12, в 2 роки - 1/8, в 4 роки- 1/6, в 6 років- 1/4, в 7 років- 1/3, в 14 років- 1/2, в 15-16 років - 3/4 дози дорослого.

Пропонується використовувати "дозіс-фактор" для перерахунку дози у дітей різного віку на 1 кг. маси тіла дорослого. Ця методика відобра­жає індивідуальні відмінності дитини з врахуванням маси тіла і поврхні тіла і застосовується для розрахунку дози у дітей з надмірною або недостатньою масою тіла.

8. Календар профілактичних щеплень

(планова вакцинація)

Вид щеплень	Препарати	Терміни початку щеплень	Терміни ревакцинації 1 2 3 4 5
Проти туберкульозу	БЦЖ-вакцина	На 3-5 день життя	7 р.	14 р.
Проти поліомієліту	вакцина	Від 3 міс. триразово	18 міс.	3 р.	6 р.	4 р.
Проти кашлюку, дифтерії і правцю. Проти дифтерії і правцю.	АКДП, ДП-анатоксин, ДТ-анатоксин. Проти дифтерійний анатоксин	Від 3 міс. триразово	18 міс.	6 р.	11 р.	14 р.	18 р.
Проти кору	Протикорова моно- або комплексна вакцина	12 міс.	6 р.
Проти паротиту	(кір, паротит, рубеола)- вакцина	12 міс.
Проти рубеоли (краснухи)	(кір, паротит, рубеола)- вакцина	12 міс.	15-16 р.
Проти гепатиту В	Анти НВ- вакцина рекомбінована	1 міс. 2 міс. 7 міс.

9. Техніка проведення проби Манту. Оцінка результатів.

Проба Манту /туберкулінодіагностика/ призначається з метою раннього виявлення туберкульозу у дітей і підлітків, визначення інфікованості або стану чутливості до туберкульозу, для відбору осіб, які підлягають ревакцинації вакциною БЦЖ. Для проведення проби використовують очищений тубезкулін ППД-Л /очишений, білковий дериват/. Виготовлений за методом Лінникової, стандартне розведення якого містить дозу 2ТО /туберкулінові одиниці/ в 0,1 мл. розчину. Туберкулін випускають у флаконі 5 мл. /тоб­то 50 доз/. Початий флакон придатний для використання протягом одного дня. Пробу Манту робить спеціально навчена медична сестра. В стерильний туберкуліновий шприц набрати 0,2 мл. туберкуліну, обробити шкіру внутріш­ньої поверхні передпліччя в середній третині 70% етиловим спиртом і про­сушити стерильною ватною кулькою. Шкіру передпліччя натягують, голку вко­люють зрізом вгору внутрішньошкірно і вводять по поділках 0,1 мл. тубер­куліну. У разі правильного введення утворюється інфільтрат білуватого кольору /лимонна шкірка/. Дані про проведення проби Манту заносять в форму номер 112, форму 063, журнал проб Манту. Результати проби оцінює лікар через 48-72 год. Прозорою пластмасо­вою лінійкою вимірюється поперечний діаметр папули, розмір гіперемії до уваги не беруть. Реакція вважається негативною, якщо інфільтрат відсутній, або він менший, ніж 2 мм. у діаметрі, реакція вважається сумнівною за наявності інфільтрату 2-4 мм. або гіперемія без інфільтрату, позитивною-інфільтрат - 5 мм і більше.

Гіперергічна реакція - інфільтрат понад 17 мм, може супроводжува­тись гіперемією, лімфангітом, лімфаденітом, іноді завальною реакцією- нездужанням, головним болем, підвищенням температури тіла.

Пробу Манту проводять 1 раз на рік, починаючи з 12 місяців до 14 років незалежно від попереднього результату. Пробу Манту краще проводити восени, в парні роки - в праве передпліччя, в непарні роки- в ліве перед­пліччя. Дітей до 12 місяців обстежують на туберкульоз за показниками / наявність контакту або підозра на туберкульоз/.

10. Методика введення антитоксичної протидифтерійної сироватки.

Головним у лікуванні дифтерії є своєчасне введення антитоксичної протидифтерійної сироватки. Дози сироватки встановлюють незалежно від важкості хвороби та терміну, що минув від початку захворювання. Чим важчою є форма і чим пізніше розпочато лікування, тим більшою має бути доза сиро­ватки. Враховується також вік хворої дитини. Дітям до 3 років вводять 1/3, у віці 4-7 років - 1/2, у віці 8-12 років - 2/3 дози дорослого.

Слід пам'ятати, що протидифтерійна сироватка є чужорідним білком і щоб запобігти анафілактичному шокові потрібно вводити її малими дозами за методом Безредки. Спочатку проводять внутрішньошкірну пробу з 0,1 мл. розведеної /1:100/ сироватки. Через 20 хвилин при негативній пробі /діа­метр папули не більше 9 мм./ - проводять другу пробу - вводять 0,1 мл. нерозведеної сироватки підшкірно в плече, через 30 хвилин - 3 пробу - вводя­ть 0,5 мл. невозведеної сироватки підшкірно в плече іншої руки. Через 30 хв. при відсутності загальної реакції /підвищення температури, серцебиття, блідість шкіри, біль в поперековій ділянці/ вводять усю призначену дозу підігрітої сироватки внутрішньом'язево. Обов'язково спостерігати за станом дитини протягом доби.

Пам'ятайте, що сироватку вводять тільки в умовах стаціонару. Ефект від введення сироватки виявляється вже через 12-24 години. Слід врахувати, шо через 7-12 днів можливий розвиток сироваткової хвороби.

Під час введення сироватки слід приготувати медикаменти для на­дання невідкладної допомоги.

11. Техніка введення вакцини АКДП, АДП.

З метою специфічної профілактики інфекційних захворювань, в першу чергу дифтерії, вводять вакцини АКДП /асоційована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина/ і АДП /анатоксин дифтерійно-правцевий/. Згідно існуючого календаря профщеплень вакцинацію вакциною АКДП проводять 3-разово в терміни: 1-3 міс., 2-4 міс., 3-5 міс.; ревакцинацію у 18 міс. Подальші ревакцинації проводять у 6, 11, 14 і 18 років АДП і АДП-М анатоксином.

Щеплення проводять в кабінеті профшеплень дитячої поліклініки. Перед проведенням шеплення в медкабіяеті дитячої установи дитину огля­дає лікар, дає дозвіл на вакцинацію. Медсестра обов'язково повинна виміряти температуру тіла дитини, помити руки з милом, обробити ампули спиртом. Для кожної дитини використовується окремий одноразовий шприц і голка. Вакцину вводять у дозі 0,5 мл. внутрішньом'язово з дотриманням правил асептики. Використані шприци і голки треба занурити у 3% розчині хлораміну, зробити запис про проведену вакцинацію в історію розвитку дитини /форма № 112/ та карту профілактичних шеплень /форма 063/.

В історії розвитку дитини в графі "Профілактичні щеплення" і в карті профшеплень вказують вид вакцинації, вік дитини, дату проведення, дозу і спосіб введення, серію і номер вакцини.

Після щеплення дитина має перебувати протягом 30 хвилин -1 години під наглядом, оскільки можливе виникнення алергічної реакції негайного типу. У зв'язку з цим в кабінеті профшеплень повинні бути ме­дикаменти для надання невідкладної допомоги /адреналін, ефедрин, пілольфен, димедрол та інші/. Через кілька днів після щеплення дільнична мед­сестра проводить патронаж дітей для виявлення пізніх реакцій.

12. Техніка введення вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи.

Вакцинацію проти кору і епідемічного паротиту проводять у 12 місяців в один день. Ревакцинацію проти кору проводять у 6 років.

Для шеплення використовують суху кореву вакцину, яку перед введенням розводять спеціальним розчинником з розрахунку 1 доза сухої вакцини на 1 дозу /0,5 мл/ розчинника. Вводять розведену вакцину в дозі 0,5 мл. в ділянку плеча підшкірно. Аналогічно розводять суху паротитну вакцину і вводять в дозі 0,5 мл. в ділянку плеча іншої руки.

При наявності комбінованої вакцини кір-паротит-краснуха/ щеплення проводять одномоментно в дозі 0,5 мл. підшкірно. Ревакцинацію проти краснухи проводять моновакциною у віці 15-16 років /тільки дівчаткам/. Обов'язково роблять запис про проведену вакцину в історії розвитку дитину /форма номер 112/ і карті профілактичних шеплень /форма 063/, де вказують вид вакцинації, дату проведення, дозу, спосіб введення, серію і номер вакцини.

Після щеплення проводять патронаж дитини для виявлення можливих ускладнень.

13. Проведення поліомієлітної вакцинації.

Щеплення проти поліомієліту проводять згідно існуючого календаря профщеплень /наказ № 36 від 26.02.1996 р./ в такі терміни: вакцинація в 3 місяці триразово з інтервалами 30 днів; ревакцинація у 18 місяців, 3 роки, 6 років, 14 років. Ревакцинації проводяться одно­разово.

Для вакцинації використовують пероральну живу поліомієлітну вакцину / I, II і III типів/.

Проводити щеплення можна тільки після дозволу лікаря, про шо робиться запис в історії розвитку дитини. Обов'язково дитині вимірю­ється температура тіла. Медсестра повинна помити руки з милом, кінчики пальців обробити спиртом. Перевірити термін зберігання вакцини, цілість флакона. Відкрити стерильними ножицями металевий ковпачок з флакону, відкрити гумовий корок і одягнути на флакон піпетку, яка спе­ціально додається до вакцини. Відкрити рот дитині, закапати під язик 4 краплі полівакцини або 2 краплі моновакцини. Протягом 1,5-2 год. дитині не давати пити і їсти. Спостерігати за станом дитини на про­тязі години.

14. Протипокази до щеплень дітей

/відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я

України № 14 від 05.0І.96 року/.

1. Порушення імунітету.

1.1. Онкологічні захворювання.

1.2. Введення живих вакцин /протитубеокульозу, поліомієліту, кору, епідпаротиту, краснухи/ протипоказано при первинних імунодефіцитних станах клітинної ланки, комбінованій імунологічній не­достатності.

1.3. Імунодепресія внаслідок цитостатичної тералії, вживання кортикостероїдів більше 14 діб. Таких дітей можна щепити через 1 місяць після відміни цих методів лікування.

1.4. Особам, інфікованим вірусом імунодефіциту людини /серопозитивним/ без клінічних проявів, протипоказано введення БЦЖ-вакцин.

2. Анафілактичні реакції на:

2.1. Яєчний білок, антибіотик, якщо вакцина зроблена на основі курячого ембріона або до її складу входить антибіотик, шо викликав реакцію.

3. Тяжкі поствакцинальні реакції:

3.1. У вигляді анафілактичного шоку, енцефаліту, агранулоцитозу.

4. Неврологічні порушення.

4.1. Судоми частіше як 1 раз в 6 місяців. Не вводити вакцини живі та з компонентом проти кашлюку.

4.2. Ранні форми прогресуючих нервово-м'язевих захворювань.

4.3. Хвороби обміну, накопичення, фагоматози, демієлінізуючі та дегене­ративні захворювання.

4.4. Гідроцефалія в стадії декомпенсації.

4.5. Епілепсія.

5. Вагітність.

5.1. Живі вакцини не вводять.

5.2. АДП-М /АП, АД-М/ - анатоксини, якщо ризик захворювання великий, можна вводити незалежно від строку вагітності.

6. Гострі зяхворювання.

6.1. Щеплення проводять після одужання.

7. Хронічні захворювання.

7.1. Після загострення хронічного захворювання щеплення проводять в стані клініко-лабораторної ремісії.

8. Аутоімунні захворювання.

8.1. Вакцинацію проводять в умовах стаціонару в стані клініко-лабораторної емісії.

9. Недоношеність.

9.1. Недоношеність 3-го ступеня - діти не щеплюються до 2-х місяців життя.

9.2. Недоношеність 4-го ступеня - до 3-х місяців життя.

10. Анемії.

10.1. Протипоказами до щеплень є хворі з рівнем гемоглобіну нижче 80 г/л.

Примітка. Контакт з інфекційними хворими не є протипоказом до щеплень.

15. Основні положення про організацію та проведення

профілактичних щеплень.

І. Всі щеплення проводять у суворій відповідності до інструкцій по застосуванню препаратів.

2. В містах профілактичні шеплення повинні проводитись в кабінетах для шеплень дитячих поліклінік, поліклінік для дорослих, медико-санітарних частин, а в сільській місцевості у відповідних лікувально-профілактичних закладах. Дітей, які відвідують дитячі або навчальні заклади, дозволяєть­ся щеплювати в цих закладах. Категорично забороняється проведення шеп­лень в домашніх умовах. Про день проведення профілактичних шеплень дітям, які відвідують дошкільні заклади і школи, слід заздалегідь повідомляти батьків.

3. Діти, підлітки та дорослі, які підлягають щепленню, повинні поперед­ньо обстежуватись лікарем /фельдшером на фельдшерсько-акушерському або фельдшерському пункті/ з урахуванням анамнестичних даних /попередні захворювання, сприйнятливість раніше проведених щеплень, наявність алергічних реакцій на лікарські препарати: харчові продукти тощо/. Всі особи з хронічними захворюваннями, алергічним станом та інші в обов'язковому порядку перед проведенням шеплень повинні бути оглянуті лікарем.

Безпосередньо перед щепленням дитина, підліток чи дорослий мають бу­ти ретельно оглянуті з обов'язковою термометрією.

4. Дітям, які не щеплені у встановлені строки у зв'язку з тимчасовими протипоказами, щеплення проводять за індивідуальною схемою згідно з рекомендаціями відповідних спеціалістів та діючими інструкціями по застосуванні препаратів.

5. Постійно проводити облік дітей із соціально-неблагополучних родин та тимчасово прибулих з інших місць проживання, обов'язково проводити їм щеплення відповідно до віку і календаря щеплень.

6. Всі профілактичні щеплення проводяться тільки шприцами одноразового використання.

7. Щеплення проводяться медичними працівниками, які навчені правилам організації та техніки проведення щеплень, а також способам надання невідкладної допомоги та ускладнення після щеплень. Семінари для лікарів та середніх медичних працівників, які проводять імунопрофілактику, з теорії та техніки проведення щеплень, з обов'язковою перевіркою знання цих питань, повинні проводитись не менше одного разу в рік.

8. У приміщенні, де проводяться щеплення, обов'язково мають бути набори невідкладної медичної допомоги та протишокової терапії.