Geum.ru

Міжнародні освітні проекти як чинник підвищення конкурентоспропожності виших навчальних закладів україни в контексті евроінтеграції доцент, кандидат економічних наук І.

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ПРОЕКТИ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОПОЖНОСТІ ВИШИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕВРОІНТЕГРАЦІЇ

доцент, кандидат економічних наук І.В. Тараненко, Дніпропетровський університет економіки та права, м. Дніпропетровськ, Україна

доцент, кандидат технічних наук Л.І.Катан,

Дніпропетровський державний агарний університет, м. Дніпропетровськ, Україна


На сучасному етапі розвитку європейська інтеграція сприяє входженню України до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій.

Національна доктрина розвитку освіти України в 21 столітті визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, працевлаштування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства [1].

Незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості. Чимало випускників вищих навчальних закладів не досягли належного рівня конкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це зобов’язує глибше вивчати та аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті. „Ідеалом виховання є високоосвічена, професійно компетентна, всебічно розвинена особистість, яка наділена глибокою національною свідомістю, державницькою відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими, тілесними, духовно-моральними, естетичними, родинними і патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю та ініціативою” [1]. В умовах корінних змін в суспільстві, як було відзначено на Всесвітній конференції ЮНЕСКО, спостерігаються певні протиріччя в системі вищої освіти: зниження якості освіти, в свою чергу, призводить до зростання рівня безробіття серед осіб з вищою освітою [2].

В умовах євроінтеграції розвиток співпраці та обміну досвідом на міжнародному, перш за все - європейському рівні, здобуття грантів на науково – дослідну роботу, входження до консорціумів університетів для участі у міжнародних та європейських проектах та програмах є надзвичайно актуальними.

Реалізація міжнародних та європейських новітніх освітніх проектів дозволяє здійснювати вдосконалення системи акредитації та підвищувати якість освіти в Україні, узгодити систему вищої освіти з проблемами ринку праці, рухатися в напрямку Болонського процесу, забезпечувати конкурентоспроможність вищих навчальних закладів. Серед нових тенденцій системи освіти - інтеграція систем різних типів і створення інтернаціональних зв’язків з метою зміцнення локальних систем. Болонський процес – один з інструментів не лише інтеграції в Європейський освітній простір, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу – глобалізації [3]. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Відштовхуючись під цього, Європейська комісія надає фінансову і політичну підтримку цьому процесові, що виходить за рамки ЄС. Співпраця з європейськими колегами у сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні.

Стратегія забезпечення конкурентоспроможності вищих начальних закладів України повинна ґрунтуватися на здатності студента самостійно набувати знань та навичок, на створенні вищим навчальним закладом найбільш ефективного навчального середовища для забезпечення розвитку і практичної реалізації такої здібності. В цій моделі зберігаються майже всі елементи традиційного навчального процесу (лекції, семінарські та практичні заняття). Проте на перший план висувається самостійна робота студента з опанування навчального матеріалу і набуття практичних навичок. Завдання вузу – не тільки і не стільки навчити студента конкретним знанням, а навчити його вчитися. Отже особливе значення надається потребі підготувати студента в умовах прискореного розвитку науки та техніки з набуттям ним навичок самостійного навчання протягом всієї професійної діяльності. За такою системою навчальний план має незмінне «ядро» нормативних дисциплін і широкий перелік дисциплін за вибором студента. За допомогою викладача – радника студент може скласти бажаний для нього навчальний план, зробивши акцент на певному напрямі в тій чи іншій галузі науки та техніки. Отже вуз має можливість створити величезну кількість спеціалізацій, не руйнуючи провідної, базової схеми підготовки фахівця.

У нинішній моделі вищої освіти в Україні мають місце спроби впровадження системи дисциплін за вибором в освітньо – професійних програмах на основі розробки технології їхньої реалізації. Підготовка фахівця за напрямами професійного спрямування передбачає таку її побудову, коли пристосування до потреб ринку здійснюється на завершальних етапах формування фахівця. Це її провідна засада. Вона надає більшої гнучкості системі фахової освіти щодо тих освітніх послуг, яких потребує суспільство, а також забезпечує адекватність їх потребам ринку праці.

Україна інтенсивно розробляє нові освітні технології, розвитку яких сприяє і програма Європейської комісії TEMPUS (Trans – European Mobility Program for University Studies). В умовах евроінтеграції та переходу до економіки знань програма TEMPUS є одним із засобів, за допомогою якого Європейський Союз намагається відгукнутися на геополітичні та соціально – економічні зміни, й таким чином, активізувати та збагатити діалог між країнами. Ця програма націлена на вдосконалення системи освіти в країнах – партнерах на основі збалансованої співпраці з навчальними закладами країн – членів Європейського Союзу.

У 2007 р. два вищі навчальні заклади України: Дніпропетровський Університет економіки та права та Дніпропетровський державний агарний університет разом з двома європейськими університетами: Університет Амстердаму (м. Амстердам, Нідерланди) та Університет Георга – Августа (м. Геттінген, Німеччина), увійшли до консорціуму та одержали грант на Спільний європейський проект TEMPUS із метою розробки та ліцензування програми підготовки магістрів зі спеціальності «Бізнес – адміністрування» та запровадження програми МБА.

Досвід виконання TEMPUS - проектів показує, що в умовах євроінтеграції такі проекти є ефективним засобом вдосконалення української освіти, через них досягаються реальні результати як в інноваційній сфері розробки нових сучасних навчальних матеріалів, так і в галузі підвищення кваліфікації викладачів, можливості їх активної комунікації з європейськими колегами та залучення до світових досягнень в галузі освіти. Це дасть змогу підготувати конкурентоспроможного студента, і тим самим підтвердити конкурентоспроможність вищого навчального закладу.

Література
  1. Національна доктрина розвитку освіти України у 21 столітті.-К.:Освіта.-2001. – С. 2-3.
  2. Высшее образование в ХХІ в.: подходы и практические меры (ЮНЕСКО, Париж, 5-9 октября, 1998 )//Alma Mater.- К.- 1998.- №11.- С.3-9.
  3. Коміренко В. Економічні аспекти приєднання України до Болонського процесу//Економічний часопис.-2006.-№6.- С. 48-52.