Майорчикова Вікторія Вікторівна 2011 рік нестандартний урок
Вид материала | Урок |
СодержаниеУрок позакласного читання ( 2 години) Тип уроку Зміст і структура уроку Повідомлення учнів (випереджальне завдання) VІ. Оцінювання, самооцінювання знань учнів. |
- Гусєва Вікторія Вікторівна Відкритий урок, 145.25kb.
- Р е є страц І яучасників ІІІ етапу Всеукраїнського конкурс, 455.55kb.
- Галина Вікторівна Лінчевська, методист нмц громадянського виховання, виховних технологій, 73.76kb.
- Галина Вікторівна Лінчевська, методист нмц громадянського виховання, виховних технологій, 73.04kb.
- Герасименко Вікторія Вікторівна, методист цдют №5 тел. 712-17-46 методичні рекомендації, 190.98kb.
- Пояснююча записка до звіту про виконання бюджету жовківського району за 2011 рік, 257.17kb.
- Аналіз стану злочинності в Україні за 2011 рік, 56.34kb.
- Про виконання «Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кілійського, 501.98kb.
- Висновок незалежного аудитора щодо річної фінансової звітності товариства з обмеженою, 232.26kb.
- Протокольне рішення колегії №1 м. Суми 05. 02. 2011 року, 138.21kb.
Мар`їнська загальноосвітня школа І – ІІІ ст. №2
Мар`їнського району
Донецької області
Автор: учительукраїнської мови і літератури
Майорчикова Вікторія Вікторівна
2011 рік
НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК
(з української літератури у 5 класі)
Автор: учитель української мови і літератури
Мар`їнської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. №2
Донецької області
Майорчикова Вікторія Вікторівна
Урок позакласного читання ( 2 години)
Тема: Сучасні українські письменники для дітей.
Книжка Івана Андрусяка «Стефа і її чакалка». Поговоримо про чемність.
Мета: поглибити знання учнів про сучасних українських письменників, а саме про творчість Івана Андрусяка, вдосконалювати вміння читати уважно і вдумливо, розвивати творче осмислення прочитаного, удосконалювати вміння самостійно опрацьовувати додатковий літературний матеріал;
формувати в учнів уміння будувати зв’язні висловлювання, розвивати логічне, критичне, асоціативне мислення;
виховувати ввічливість, порядність, любов до прекрасного, інтерес до книжки, до сучасних українських авторів.
Обладнання: стенд «Іван Андрусяк», виставка книжок Івана Андрусяка для дітей, виставка ілюстрацій до казки Івана Андрусяка «Стефа і її чакалка», комп’ютер, творчі проекти.
Тип уроку: інтегрований урок з елементами інтерактивного навчання.
Форма уроку: урок-літературна студія (з використанням ігрових, мультимедійних технологій).
Зміст і структура уроку
Епіграф: «Література – це… Відколи себе пам’ятаю, я мріяв
стати письменником, бо навіть найперші свої вірші
створив тоді, коли ще не вмів їх записати. Тож як би
банально це не звучало, а література і є моїм життям».
Іван Андрусяк
І. Організаційно-вступна частина.
Постановка виконавчих завдань:
1. Поступово дослідити творчість сучасного українського письменника Івана Андрусяка.
2. Поетапно з’ясувати зміст казки Івана Андрусяка «Стефа і її чакалка», визначити головних героїв, пояснити їх вчинки, характер, поведінку, ставлення автора до своїх персонажів.
3. Замислитись про гарні риси характеру, правила поведінки.
4. Прокоментувати доречність підібраного епіграфа до уроку.
ІІ. Актуалізація мотивації учіння.
«Прогноз погоди».
Кожний учень визначає своє емоційне налаштування на урок у градусах: до +12, від – 12 ( на полях). У кінці уроку всі звіряться, чи змінився їх емоційний стан протягом уроку.
«Вікторина» Продовжити речення. Визначити тему і мету уроку.
- Казка – це …
- Повість – це …
- Види казок: …
- Народна казка – це …
- Літературна казка – це …
- Я знаю таких казкарів: …
- В основі будь-якої казки є …
- Я знаю таких сучасних казкарів …
- Моя улюблена казка …
- Мій улюблений казковий герой …
- Казки вчать мене …
- Я сам склав цікаву казку про …
Кожний учень, який правильно відповідає протягом уроку, отримує бонус, який коштує 2 бала, а в кінці уроку підраховує кількість бонусів і виставляє собі бал за роботу на уроці.
ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Слово вчителя.
- Діти, скажіть, про що ми будемо сьогодні говорити? Сьогодні ми більш докладно поговоримо про творчість сучасного українського письменника Івана Андрусяка і його казку-повість «Стефа і її чакалка». А ще вам треба подумати над проблемним запитанням: «Що таке чемність?» У кінці уроку обговоримо ваші міркування. - Ви всі любите читати. Як ви розумієте епіграф до уроку?
Колективне планування подальшої діяльності учнів.
Урок відбуватиметься у формі літературної студії з використанням інтерактивних, ігрових, мультимедійних технологій. Будуть представлені також випереджальні домашні завдання про біографію та творчість письменника.
ІV. Відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
Учитель: Сьогодні разом із повторенням знань будемо удосконалювати себе як особистості – два напрямки:
1 напрямок – удосконалюємо і поповнюємо знання;
2 напрямок – розвиваємо свої здібності – пам'ять, увагу, аналітично-творчі вміння, критичне й асоціативне мислення.
Робота в групах.
Учитель: Об’єднаємось у чотири групи:
1 група – біографи;
2 група – літературознавці;
3 група – критики;
4 група – фоторепортери.
Кожна група по черзі відповідає, а всі інші групи повинні записати основні відомості, нові поняття, цікаві факти і, можливо, задати питання виступаючим.
1. Студія « Юні біографи».
Біографи розповідають і одночасно на мультимедійній дошці демонструються слайди, а весь клас працює.
Повідомлення учнів (випереджальне завдання)
Учень: Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець на Гуцульщині (Косівський район Івано-Франківської області).
Учень: Вищу філологічну освіту отримав в Івано-Франківському державному педагогічному інституті ім. В.С. Стефаника, а управлінську – в Українській академії державного управління при Президентові України та The University of North London. Учень: Мешкає в Києві, працює редактором і журналістом. Лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» і премії «Благовіст». Учасник численних антологій і поетичних фестивалів. Тексти перекладалися англійською, німецькою, польською та вірменською мовами.
Учень: Іва́н Миха́йлович Андруся́к — поет, прозаїк, літературний критик, перекладач.
Учень: Іван Андрусяк - поет-дев'яностник, учасник поетичного угруповання "Нова дегенерація". З 2005, після народження наймолодшої доньки Стефи, починає писати книжки для дітей. В часописах, альманахах і антологіях друкуються вірші, які згодом увійшли до книжки «М’яке і пухнасте» (2010); а 2007 року виходить друком повість-казка для дошкільнят і молодших школярів «Стефа і її Ча́калка».
Учень: Сьогодні Іван Андрусяк - один із провідних авторів сучасної української дитячої прози. Зокрема на його совісті - аж три дитячі абетки. Тобто всі 33 літери алфавіту він може пригадати спритніше за будь-якого співрозмовника.
«Мікрофон»
Дати відповідь на запитання, отримати бонуси.
- Коли і де народився Іван Андрусяк?
- Де він навчався?
- Коли почав писати для дітей?
- Що він писав?
- Які твори Іва́на Миха́йловича Андруся́ка ви знаєте?
- Про що ви хочете запитати письменника? (над цим питанням учні думають весь урок, а потім треба озвучити запитання).
2. Студія «Юні літературознавці»
Повідомлення учнів (випереджальне завдання)
Весь клас уважно слухає, виконує завдання цієї групи, отримує бонуси.
Учень: 2007 року виходить друком повість-казка для дошкільнят і молодших школярів «Стефа і її Ча́калка». У ній автор використовує фольклорний образ Ча́калки — казкової істоти, якою на Слобожанщині й Полтавщині в давнину батьки лякали своїх неслухняних дітей: мовляв, та прийде вночі, забере таку дитину в мішок і понесе в темний ліс. Саме так і стається з героями повісті, які втрапляють у казкову «школу чакалок і бабаїв», де їм дозволено робити все, що заманеться.
Учень: Письменник описує ці сцени з гумором, проте головну увагу концентрує на дитячій психології, наголошуючи на тому, що добро й любов перемагають неодмінно, й завдяки їм дитина може навіть «перевиховати» казкове страшидло.Ким вас лякають батьки, коли ви їх не слухаєтеся чи, скажімо, хочете ще побалуватись – а вже давно час вкладатися в ліжечко? Бабаєм? Бабою Ягою? Страшним Дідом? А ось на Слобожанщині такий персонаж – Чакалка!
Учень: Гадаєте, все це вигадки дорослих, а насправді Чакалка ніколи нікого не забирала до темного-темного лісу? Ох, ні… Принаймні дівчинка Стефа і її друзі чудово знають, як воно все відбувається насправді і з чим можна зіткнутися ТАМ! Знають, що буває з акулою, котра проковтнула шльопанці; від чого шаліє великий український мореплавець Миклухо-Маклай; якою гидотою Чакалка годує поцуплених дітлахів; бо навіть бачили заповітну мрію кожного шкодливого учня – справжнісінькі руїни школи!
Аналітична бесіда.
Учень: - Про що розповідається у казці?
- Хто казкар у цій казці? (татко Стефи)
- Коли відбуваються події?
- Які слова нам допомагають зрозуміти, що це сучасна казка? (стоматолог, політика, «модуль», комп’ютер, футболка, пательня, чіпси, снікерси, фанта ...)
- Що є несподіваним для вас, коли ви читали цю казку?
- Чим схожа, а чим не схожа ця казка на класичні казкові твори?
- Які образи поставали у вашій уяві?
- Які картинки ви малювали у своїй уяві, коли читали про пригоди Стефи?
- Чим збиралася боротися Стефа із казкою, Чакалкою? (спочатку рогаткою, потім мечем)
- Що відповів Сіяр Стефі про те, що їй треба витесати, щоб знищити Чакалку?
- Чому дівчатка вирішили залишитися у Чакалячій школі?
- Чому залишився Сіяр разом із Стефою?
- Які пригоди вам найбільше сподобалися? Чому?
- Як себе називала Чакалка? (не яка-небудь костромська Баба Яга, а справжня дипломована Чакалка, кандидат педагогічних наук).
- Який був мішок у Чакалки? (звуконепроникний)
- Як вміла вирішувати свої проблеми Стефа, коли страшно?
- Як вона себе називала? (сміхотунчик).
- Що було для неї найстрашніше? ( висота і стоматолог)
- Кому належить фраза: «Проблеми вирішуються з усмішкою, а з плачем лише нагромаджуються»? (таткові Стефи)
- Про кого думала Стефа, коли була у Чакалчиному мішку? (про свого татуся, як він її врятує).
- Яким обідом пригощала Чакалка дітей?
- Що ще дозволяла Чакалка дітям не робити?
- Чому Чакалка повернула Стефу і її друзів додому?
- Чи розчарувалася Чакалка своїм педагогічним методам? Чому?
- Що робив тато, коли Стефа прокинулась? (сидів за комп’ютером і клацав).
- Що робила матуся в цей час? ( була на кухні, готувала смачну їжу).
- Кого побачила Стефа на своїй футболці? (того самого хруща).
- Як би ви продовжили цю казку?
- Задайте питання небуквального характеру (за методикою Блума), на яке немає відповіді у цій книжці.
- Про що ви мріяли у свої 5-6 років?
Характеристика образів.
Учитель: Андрусяк створив у своєму тексті образ батька, який, за твердженням американського психолога Джона МакДауела, є героєм для своєї дитини .
Коли маленькі діти стають нечемними, їх обов’язково хтось забирає: чи Бабай, чи Баба-Яга, чи Чахлик Невмирущий, чи тато з ремінчиком, чи Чакалка – кандидат педагогічних наук, якого, за висловом її старенького професора, «до дітей не можна й на гарматний постріл підпускати».
Так ось малу Стефу, яка була дуже нечемна, забрала саме Чакалка. Стефа (як і Ліза та Іван) – то не лише літературні герої, а й найсправжнісінькі дітки самого автора. (Тож він добре знає, про що пише). Але оскільки татко навчив дівчинку, що «проблеми вирішуються з усмішкою, а плачем лише нагромаджуються», то вона не впала у відчай, а разом зі своїми друзями – маленькими збитошниками почала шукати пригод і боротися з казкою за казковими правилами.
«І Сіяр теж уже трішечки Бабай, бо свободу на пістолет проміняв». А здогадайтесь-но, кого Стефин татко називає Бабаєм? Правильно, самого товариша Л.: «Бабай жив у пам’ятнику якомусь лисому дядькові з кепкою в простягнутій руці, довкола якого час від часу водили хороводи старенькі дядьки й тітки з червоними шматами». Саме цей лисий дядько колись проміняв свободу на пістолети, і саме на нього схожим ставав Сіяр.
До речі, пан Іван зізнається, що лише якихось 20 відсотків в його книжках – вигадка. Усе решта – чистісінька правда. Замаскована, правда, під добру-добру дитячу читанку...
Творчо-асоціативна робота.
Скласти коротку характеристику образів повісті-казки, використовуючи епітети (групова робота).
Тато – кмітливий, чемний, розсудливий, люблячий, сильний, красивий., розумний.
Стефа – маленька, красива, любляча донька, смілива, весела, кмітлива, допитлива, мрійлива, комунікабельна, спритна, нечемна.
Чакалка – весела, хитра, грайлива, наполеглива, вигадана, уявна, страшна.
Виразне читання.
Учитель: Кульмінацією повісті є момент, коли малолітні бешкетники знаходять у холодильнику Чакалки пиво і, «надегустувавшись», в прямому сенсі розвалюють закинуту стару школу. Розчарована у власних педагогічних здібностях Чакалка знову пакує нечемних дітисьок до велетенського мішка та повертає їх додому. Як-то кажуть, прогулянка з задоволенням і не без моралі.
Послухайте виразне читання кульмінації твору і дайте відповіді на питання:
- Яке ваше ставлення до поведінки малечі?
- Чим була вражена Чакалка?
- Що значить для кожного з вас поняття «чемність», «слухняність»?
3. Студія «Ми –літературні критики».
Дослідницька група пропонує критичний матеріал (випереджальне завдання)
Учень: «Дитяча повістина» (визначення автора) «Стефа і її Чакалка» показує, що Іван Андрусяк добре обізнаний з дитячою психологією з практики, що й не дивно, адже «дитиніти» письменник почав, коли у нього самого з'явилися вдячні читачі-слухачі. Не випадково головна героїня цієї казкової повісті - тезка його доньки, очевидно, що в сюжет «привнесені» й інші сімейні реалії. В принципі, письменник не винаходить жодного колеса, а чинить в кращих традиціях світової літератури - адже ті ж Астрід Ліндгрен і Александр Мілн писали для своїх улюблених чад, а їхні Пеппі, Карлсон і Вінні Пух стали улюбленцями не одного покоління. Андрусяк і сам підкреслює, що зумисне робить свої тексти придатними для сімейного читання, залишаючи там «шпильки», може, не так зрозумілі дітям, але здатні насмішити їх батьків.
Учень: Автор вибудовує оповідь про свою маленьку героїню так, що читач-дорослий має зрозуміти, як, попри якісь суперечності, створити для дитини в сім'ї відчуття захищеності. Що для цього необхідно і казку на ніч почитати, і побавитися, і виважено поговорити з дитиною про серйозні речі, наприклад, про те, як поборювати свої страхи, як вчитися розуміти потреби інших людей і співчувати їм. Не варто думати, що п'яти-шестилітки такі, як Стефа цього не зрозуміють.
Учень: Звичайно, що книжка для дітей має і навчати, а не тільки розважати. Автор ніби непомітно «підсуває» в повісті нові для дитини такого віку знання чи поняття, наприклад, що таке «модулі», хто такі «політики», чому Сіяр «пуштун», а не тільки пустун, і чому йому не можна їсти свинину. Вустами Чакалки автор підказує дітям, як орієнтуватися у лісі без компаса та як розрізняти сторони світу. Дотепний і повчальний епізод, коли в лісовій школі Чакалки діти отримують обід: чіпси, розмаїту газовану воду, снікерси, віспи і тому подібну розрекламовану продукцію, користь від якої - мінімальна. Чакалка пропонує їм ще більший рай вседозволеності, коли можна не мити ноги, не чистити зуби, не вчитися та взагалі робити, що заманеться. Ця книжка дуже цікава й захоплива. Добрий настрій дітям забезпечено.
Учитель: Книжка Івана Андрусяка «Стефа і її чакалка» видавництва «Грані-Т» дуже добротна і якісна. Думаю, що писати українським авторам для дітей про сучасність і реальність буде нелегко. Занадто різні всі діти. Тому треба бути дуже обережним і делікатним сучасним дитячим письменникам у створенні своїх книжок.
«Міркування»
- Як ви розумієте вислів із цього твору:
«Проблеми вирішуються з усмішкою, а з плачем лише нагромаджуються».
4. Творча студія «Юні фоторепортери».
Група учнів демонструє творчі проекти: малюнки, фотогалерею ( випереджальне завдання).
Завдання для всього класу: розглянути фотографії Івана Андрусяка, підписати їх, задати запитання письменнику.
Фотогалерея «Світлина Івана Андрусяка»
__________________ ___________________________
__________________________ ___________________________
___________________ ____________________
______________ ________________ __________________
Учитель: У нас в руках книжка Івана Андрусяка «Стефа і її чакалка» видавництва «Грані-Т». Чи звернули ви увагу на цікаві ілюстрації? - Як вони допомагають читачам зрозуміти зміст казки, настрої героїв, характери їх поведінки, їхні думки? А хто ж автор цих малюнків? Коломійчук Ярослав – художник книжки. Він учасник креативних творчих об’єднань Р.Е.П., UBIK. Брав участь у фестивалі піщаних скульптур. Серед останніх творчих проектів «N - вимір» (UBIK).
Метод «Утрачена послідовність».
Учитель: Пропоную вам відновити послідовність розкиданих ілюстрацій до казки. Кожна група отримує один малюнок, пригадує, до якої частини твору він відноситься, потім всі групи об’єднуються, спілкуються, визначають послідовність ілюстрацій., аргументують свої висновки.
Робота в групах.
- Діти, уявіть себе художниками цієї книжки, проілюструйте епізод, який вам найбільше сподобався.
Виставка малюнків до повісті-казки Івана Андрусяка «Стефа і її чакалка» .
Осмислення матеріалу уроку (за питаннями):
- Чи сподобалась вам казка? Чим саме?
- Придумайте інший заголовок до казки.
- Намалюйте словесний портрет Стефи, а потім Чакалки.
- У чому повчальний зміст твору?
- Що на уроці було головним? Цікавим? Чого ви навчилися?
- Що таке чемність?
- У чому актуальність основної ідеї казки?
Висновок.
Учитель: Чи згодні ви з тим, щоб організація життя сім'ї спонукала дитину до гарних вчинків, вправляла в позитивній моральній поведінці. При цьому виділяється такий могутній регулятор моральної поведінки, як слово вихователя., в ролі якого виступає татко Стефи, автор книжки. Завдяки слову формуються моральна свідомість людини, її моральні почуття. А справжньою може бути лише та мораль, яка виношена в душі. Тому моральна поведінка дитини повинна регулюватися її внутрішніми моральними почуттями і переконаннями. При визначенні моральних рамок народна педагогіка часто вдається до внутрішнього світу людини, апелюючи до її честі, совісті, чемності, порядності, сорому. Про це говориться у таких народних прислів’ях і приказках.
- Як ви їх розумієте?
- Сумління — найкращий порадник.
- Бережи честь змолоду.
- Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає на люди показатися.
- Стид хоч і не дим, а очі виїсть.
- Совість гризе без зубів.
- Добре ім'я - найкраще багатство.
- Добре діло роби сміло.
- Не одежа прикрашає, а добрі діла.
- Шануйся сам, шануватимуть тебе люди.
- Хто не чинить лихого, тому нічого не страшно.
Цим підкреслюється велике значення тріади у моральному вихованні — формування моральної поведінки разом з моральною свідомістю та моральними почуттями.
У практиці родинного виховання дитина привчається бути чемною і ввічливою. Якщо ж вона забуває вітатися, а таке нерідко буває з дитиною чотирьох-п'яти років, то їй про це нагадують, звертаючи увагу і на те, що негарно кричати, вередувати, втручатися в розмову старших. Дитина п'яти-шести років уже без нагадування повинна вміти вітатися і прощатися з усіма дорослими, говорити спокійно і лагідно, але без сюсюкання, чемно вислуховувати дорослих і виконувати їхні вимоги, увічливо звертатися з проханням, поступатися дорогою і місцем дорослим і меншим за себе, говорити правду, відповідати за свою провину, а не звалювати її на когось іншого, виконувати посильні трудові доручення. Якщо ж трапляються відхилення в поведінці, то дитині тут же нагадують, як слід чинити в даному конкретному випадку. Причому, кращою вважалася та ситуація, коли вихованець за натяком дорослого сам пригадає і скаже, як йому правильно діяти. Саме в дитинстві закладається у кожної дитини поняття слухняності, ввічливості, найкращих рис характеру і правил поведінки.
Метод «Мікрофон»
- Тому вам треба завжди бути якими? …..
(Діти продовжують речення своїми міркуваннями).
V. Рефлексія
1. Коментар епіграфа до уроку.
2. Критичне мислення «Синквейн». Скласти синквейн (сенкан) до слова чемність.
1. Чемність . 2. Потрібна, важлива, відсутня. 3. Є, існує, немає, треба виховувати. 4. Добра риса характеру. 5. Порядність, вихованість, ввічливість, уважність, люб’язність.
3. «Прогноз погоди». Що змінилось за урок? Поставте свій рівень емоційного стану на цей момент у градусах. Ваші висновки. Що допомогло вам підвищити свій настрій?
VІ. Оцінювання, самооцінювання знань учнів.
Учні підсумовують зароблені бонуси, виставляють собі бали за роботу на уроці.
V. Домашнє завдання.
Виконати одне із завдань:
1. Написати вільне письмо на тему: «Чарівний переосмислений світ Стефи».
2. Скласти свою казку про мрійливий світ дітей.
3. Скласти анотацію до книжки Івана Андрусяка «Стефа і її чакалка».
Література:
1. Іван Андрусяк «Стефа і її Чакалка» . - К.: Грані-Т, 2007.
2. Прислів'я та приказки: Природа. Господарство. М. М. Пазяк,
С. В. Мішанич. - К.: Наук. думка, 1989.
3. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007.