Зміст
Вид материала | Документы |
СодержаниеРезерви збільшення продуктивності праці Продуктивність і способи оплати праці. Моделі і методи виміру продуктивності для різних рівнів аналізу. Макро рівень Проміжний рівень Мікро рівень |
- Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
- Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
- Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
- Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
- Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
- Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
- Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
- План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.
Рис.1 Резерви збільшення продуктивності праці
Стрілки вниз – резерви, стрілки нагору – фактори.
Таким чином, зміна того або іншого фактора продуктивності робить на динаміку продуктивності.
За допомогою описової моделі для кожного конкретного випадку оцінюється система найбільш діючих факторів, по засобах яких регулюється динаміка продуктивність.
Загальний вид описової моделі:
Y=f(x1,x2, …, xn), де
у – продуктивність
x1,x2, …, xn - аналізовані фактори.
Параметри такої моделі обчислюються за допомогою способу найменших квадратів і знак плюс або мінус показує захід впливу цього фактора на загальний результат.
Одночасно, визначається коефіцієнт кореляції або кореляційне відношення, що дозволяє судити в якому ступені сукупна зміна факторів впливає на продуктивність (тіснота зв'язку).
Таким чином, прогнозні розрахунки дозволяють визначити можливу динаміку продуктивності на перспективу й у залежності від рівня кореляції.
Для того, щоб визначити тісноту зв'язку між окремими показниками і загальною величиною використовуються функціональні моделі оцінки впливу окремо узятого фактора. Вона має вигляд:
Y = a0fa1, де
Y – наприклад, продуктивність праці
f – аналізований показник
a0 – параметр, що характеризує загальний внесок даного показника в загальний підсумок
a1 – характеризує еластичність продуктивності праці по аналізованому показнику.
Y = (A+B)(a+b)
Виробничі функції.
Для оцінки динаміки росту продуктивності праці використовуються виробничі функції, де в результаті об'єктивного порівняння діючих факторів, шляхом факторного аналізу встановлюється укрупнені синтезуючі показники, що дозволяють визначити приріст продуктивності по них.
Хід аналізу здійснюється так:
Визначають приріст продуктивності за основними показниками (компонентами), а потім, по кожному з цих показників установлюють вагомість кожного елемента. У результаті аналізується вплив окремих підфакторів і по тим підфакторам, питома вага яких найбільш важливий визначаються резерви росту продуктивності і будуються програми по залученню цих резервів у процесі виробництва. У випадку, коли резерви по підфакторам максимально вичерпані, визначаються додаткові підфактори, що при активізації можуть ефективно бути використані для підвищення продуктивності.
Таким чином, керування продуктивністю має прямий і зворотний зв'язок: спочатку установлюються фактори, найбільш впливаючи, розкладають них на підфактори і через регулювання підфакторів впливають на підсумковий показник.
Чим більше факторів, тим краще, тому що тим більше ефективно можна керувати продуктивністю, але при цьому, ставати складний і громіздким сам процес керування. Багатофакторні моделі в даний час дуже важливі, тому що використовуються в країнах з розвитий ринковою економікою для прориву з пастки низької продуктивності.
Суть пастки низької продуктивності:
- Низький рівень продуктивності.
- Підвищення цін
- Підвищення витрат на одиницю продукції.
- Уповільнення збуту.
- Низьке завантаження потужностей.
- Слабке відновлення виробничих фондів (виробниче фінансове уливання).
Кожні 6 місяців проводиться багатофакторний аналіз. Вихід зі сформованої системи можливий за рахунок регулювання витрат на одиницю продукції і на відновлення окремих виробничих фондів.
При цьому регулярно (один раз у 6 місяців) здійснюється аналіз продуктивності і визначається вплив кожного з зазначених факторів на динаміку продуктивності. Через роздроблення кожного з показників на підфактори установлюється вагомість кожного з них на окремих етапах виробництва, у результаті чого складається програма керування продуктивністю, що дозволяє швидко реагувати на зміни, що відбуваються. Саме по засобах такого аналізу фірми і компанії домагаються успіхів, стабільності росту продуктивності і відповідності ефективності виробництва.
Продуктивність і способи оплати праці.
Продуктивність і рівні оплати праці знаходяться в тісному взаємозв'язку, оскільки динаміка продуктивності праці спричиняє ріст обсягу виробництва. Відповідно зростання прибутку і доходів, тому в даний час розроблені концептуальні підходи до тісного ув'язування зарплати з темпами росту продуктивності праці. Припустимо, що зарплата буде зміняться тільки в тому випадку, якщо буде спостерігатися ріст обсягу виробництва і відповідно продуктивності праці. таке співвідношення необхідне для того, щоб приборкати невиправданий ріст зарплати, а так само значні імпорт товарів, виробництво яких легко можна налагодити в нас.
Основними формами зарплати повинні стати відрядна і контрактна. Крім того, бажано здійснити систему додаткових матеріальних заохочень росту продуктивності праці, а в ряді випадків просуванню працівників по службовим сходам. Відомо, що навіть невелика винагорода, що виділяє одного або декількох співробітників із загальної кількості персоналу, створює передумови до активізації праці і росту його продуктивності.
На ряді закордонних фірм і компаній розроблені компенсаційні схеми розраховані на тривалу кар'єру працівника. Ознайомлення працівників з цими схемами, створює визначену упорядкованість у взаєминах між керівництвом і підлеглими і тим самим змушує працівників не знижувати темпів своєї трудової активності в надії на одержання нової, більш високої посади.
Існує так називана теорія ефективної зарплати. Суть її в тім, що організація зарплати повинна чітко відбивати особливості функціонування тієї або іншої фірми або компанії, мати свої специфічні елементи, властиві тільки їй але при цьому вона не повинна відрізнятися від діючих, звичних систем оплати праці. Така побудова системи оплати праці і робить цю фірму привабливої в порівнянні з іншими, оскільки її елементи, що відрізняють, специфічні тільки для неї.
Керування динамікою продуктивності і зарплати дозволяють досягти ефективного використання живої праці і минулого упредметненого в засобах виробництва праці, що забезпечить загальну ефективність виробництва, коли отримані результати значно перевищать витрати на випуск продукції.
Показники продуктивності, що використовуються на макро і мікро рівнях у країнах з розвитий ринковою економікою і на Україні:
- ВНП на душу населення: використовуються як на мікро так і на макро рівнях.
- Продуктивність загальних доходів – на макро рівні.
- Додаткова вартість на один працівника – мікро рівень.
- Обсяг продажів на один працівника за три роки – макро рівень.
- Прибуток на один працівника за три роки – макро рівень.
- Продуктивність використання праці і продуктивність оборотного капіталу – макро рівень.
Україна:
- нормативна вартість обробки – макро рівень;
- нормативна чиста продукція на один працівника – макро рівень;
- додаткова вартість на один працівника – макро рівень;
- зроблений національний продукт на одному зайнятого в матеріальному виробництві – мікро рівень;
- зроблений валовий товарний продукт на один працівника – мікро рівень.
Табл..4
Моделі і методи виміру продуктивності для різних рівнів аналізу.
Рівень аналізу | Метод аналізу | Основа аналізу |
Макро рівень | Сукупно факторний, багатофакторний | Міжгалузевий баланс, виробничі функції, мікроекономічний аналіз, эконометрическое моделювання, обчислення точних індексів. |
Проміжний рівень | Частково-факторний, нормативний, багатокрітеріальний, сукупно факторний | Звітні дані, розраховані за поточними результатами. |
Мікро рівень | Частково-факторне, нормативний, традиційне нормування праці, многокритериальный | На визначенні продуктивності, використовується для зіставлення отриманих коефіцієнтів і індексів. |