В. В. Томашенко 10 вересня 2003 р. Методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание І. Зведена інформація про бюджет часу (Додаток 10) Алгоритм розробки типових навчальних планів 4.2. Типові навчальні програми з предметів 4.3. Типові навчальні програми з виробничого навчання та виробничої практики Навчальна програма 5. Розробка системи контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів та критерії кваліфікаційної атестації випускників 6. Розробка переліку обов'язкових основних засобів навчання 6.1.Структура переліків основних обов'язкових засобів навчання та їх оформлення Типова пояснювальна записка Основне і допоміжне технологічне обладнання кабінетів, лабораторій, навчальних майстерень тощо

Подобный материал:

• РОбоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Економіка, 942.91kb.
• Методичні рекомендації для слухачів до дистанційного курсу, 698.24kb.
• Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2003 р. №1494, „Положення про дистанційне, 490.52kb.
• Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) м. Вознесенськ, 2011 р. Шановні колеги! Пропонуємо, 68.78kb.
• М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
• Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції затверджено   Наказ, 1727.46kb.
• Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (Затверджені наказом, 651.62kb.
• Методичні рекомендації, 217.67kb.
• Методичні рекомендації, 358.86kb.
• К. С. Шендеровський Як написати успішне есе Методичні рекомендації, 366.28kb.

І. Зведена інформація про бюджет часу (Додаток 10)

Курси

Професійно-теоретична підготовка

Професійно-практична підготовка

Іспити

Святкові (в тиж.)

Канікули в тижнях

Всього тижнів навчального часу

Виробниче навчання в навчальному закладі

Виробниче навчання на виробництві чи в сфері послуг

Виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг

Переддиплом-на (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг

Тиж.

Год.

Тиж.

Год.

Тиж.

Год.

Тиж

Год.

Тиж.

Год.

Тиж.

Год.

ІІ. Перелік основних майстерень, лабораторій, кабінетів (Додаток 12)

Майстерні	Лабораторії	Кабінети природничо-математичної, гуманітарної та загальнотехнічної підготовки	Кабінети професійно-практичної підготовки

ІІІ. Поетапна атестація (Додаток 11)

Курс	Код	Професія	Кваліфікація

Додаток 13

Алгоритм розробки типових навчальних планів

1. Визначення коду і назви професії або спеціальності (спеціалізації) за Державним класифікатором професій ДК 003-95.

2. Визначення коду і назви інтегрованої професії (за потреби) згідно з Державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

3. Конкретизація відомостей щодо сфери професійного використання випускника та плановий рівень його професійної кваліфікації.

4. Уточнення разом з фахівцями підприємств - замовників вимог до професійних знань, умінь і навичок, як у межах професії за державним класифікатором та і у межах інтегрованої професії.

5. Визначення терміну навчання з урахуванням ступеневої структури професійно-технічної освіти.

6. Визначення обсягу навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти (80% від загального фонду навчального часу).

7. Визначення переліку навчальних предметів загальнотехнічної і професійно-теоретичної підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик професій.

8. Визначення часу на вивчення навчальних предметів природничо-математичної підготовки залежать від напряму обраної професії.

9. Аналіз і корегування типових навчальних програм з навчальних предметів із загальнотехнічної та професійних підготовок відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик (наявність необхідного переліку предметів, в кожній програмі - розділів і тем в обсязі, достатньому для оволодіння знаннями та уміннями згідно з кожним пунктом освітньо-кваліфікаційної характеристики професії певного рівня кваліфікації).

10. Розташування змісту всіх навчальних предметів, виробничого навчання, виробничої та переддипломної практики на часову сітку (у тижнях), дотримуючись послідовності в їх вивченні з урахуванням міжпредметних зв"язків.

11. Визначення обсягу навчального часу на вивчення кожного навчального предмета, на виробниче навчання, виробничу та передвипускну практику відповідно до відкорегованих програм.

12. Складання переліку форм контролю знань, умінь і навичок та визначення критеріїв кваліфікаційної атестації за 12-бальною шкалою оцінювання.

13. Складання переліку навчальних кабінетів, лабораторій, основних обов'язкових засобів навчання.

14. Визначення і остаточне відкорегування загального фонду навчального часу в годинах, тижнях необхідного для формування знань, умінь та навичок, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою та терміном навчання.

15. Розроблення на підставі часової сітки структури обов"язкової компоненти змісту професійно-технічної освіти (додатки 7, 8, 9).

16. Складання сітки "Зведена інформація про бюджет часу" (додаток 10).

17. Розроблення "Графіка навчального процесу" на основі визначеного оптимального варіанту чергування теоретичного і практичного навчання, з урахуванням міжпредметних зв"язків при загальнотехнічній та професійній підготовках.

18. Розроблення пояснювальної записки до типового навчального плану з конкретної професії на основі даних Методичних рекомендацій (додаток 5).

19. Погодження і затвердження типового навчального плану здійснюється разом з усіма складовими державного стандарту в загальному пакеті.


4. Розробка типових навчальних програм

з навчальних предметів, виробничого навчання

та виробничої практики


4.1. Відповідно до вимог державного стандарту професійно-технічної освіти , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1135:

типова програма з навчального предмета є документом, що визначає обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти у визначеній предметом галузі знань і параметри засвоєння навчального матеріалу з конкретного навчального предмета; типова програма з виробничого навчання та виробничої практики є документом, що визначає зміст практичного навчання у межах зазначеної в освітньо-кваліфікаційній характеристиці сфери діяльності.

Програма з навчального предмета містить назву предмета, найменування і зміст навчальних тем, розподіл навчального часу на їх вивчення та очікуваний результат засвоєння навчального матеріалу.

Програма з виробничого навчання та виробничої практики містить найменування та зміст тем, спрямованих на формування умінь і навичок, відомості про обсяги навчального часу на вивчення тем, очікувані результати навчання за кожною темою.

Типові програми з навчальних предметів, виробничого навчання та виробничої практики є основою для складання професійно-технічним навчальним закладом робочих навчальних програм і входять до них як обов'язкова складова частина.

4.2. Типові навчальні програми з предметів, що забезпечують професійну підготовку робітників, розробляються у взаємозв'язку для забезпечення цілісного оволодіння навчальним матеріалом, необхідним для успішного виконання професійної діяльності, попередження можливого дублювання, враховування міжпредметних зв'язків при визначенні послідовності вивчення навчальних предметів. Формування змісту підготовки кваліфікованих робітників є передумовою складання навчальних планів, що надає можливість найбільш раціонально розподілити бюджет часу, правильно визначити співвідношення теоретичних і практичних занять, виходячи з вимог до формування професійних умінь і навичок.

Програма навчального предмета включає назву предмета, пояснювальну записку, найменування і зміст навчальних тем (зміст предмета), розподіл навчального часу на їх вивчення та очікуваний результат засвоєння навчального матеріалу, список літератури.

Пояснювальна записка містить:

- призначення предмета, його місце в системі підготовки кваліфікованого робітника;

• цілі навчального предмета:
  

освітня (вимоги до знань, умінь учнів, слухачів з предмета);

виховна (формування громадянських якостей та професійної спрямованості особистості);

розвиваюча (розвиток пізнавальних інтересів та здібностей, творчого професійного мислення, формування умінь і навичок самостійної праці);

• обґрунтування структури навчального предмета (логіка послідовності вивчення навчального матеріалу);
  
• рекомендації до застосування різних форм організації навчання (лекцій, уроків, семінарів, екскурсій, практичних занять і лабораторних робіт тощо);
  
• рекомендації щодо використання методів навчання з урахуванням специфіки змісту навчального матеріалу (навчальних дискусій, вирішення виробничих ситуаційних задач, аналізу виробничих ситуацій, ділових ігор тощо);
  
• посилання на специфіку викладання предмета для різних спеціальностей, якщо програма призначена для кількох спеціальностей.
  

У розділі "Зміст предмета" з кожної навчальної теми визначається:

• номер та найменування теми, кількість годин;
  
• вимоги до знань і умінь учнів;
  
• зміст навчального матеріалу;
  
• орієнтовний зміст лабораторних і практичних робіт;
  
• зміст і види самостійних робіт;
  
• міжпредметні зв'язки.
  

Зміст програми повинен відповідати вимогам щодо кваліфікованого робітника; для цього необхідно проаналізувати освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника і визначити, які вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника до знань і умінь будуть забезпечені за рахунок даного навчального предмета, урахувати його призначення в системі підготовки кваліфікованого робітника. Щоб з'ясувати призначення предмета, необхідно виділити об'єкт його вивчення та його значення для професійної діяльності. Об'єктом вивчення навчального предмета може бути або кінцевий результат (мета) роботи або предмет роботи (матеріали, сировина, об'єкти, на які направлена робота) засоби праці (машини, механізми, засоби впливу), зміст і способи діяльності (технологія, конструювання, нормування, організація праці, економіка і планування виробництва, охорона праці), основи наук і їх використання у виробництві (наприклад, хімія, фізика, електротехніка). Призначення навчального предмета надається в пояснювальній записці.

З урахуванням призначення навчального предмета (його головної функції) та вимог кваліфікаційної характеристики визначаються освітні (дидактичні) цілі - вимоги до знань і умінь з предмета.

Вимоги до знань передбачають, що учень (слухач) здатний відтворити певний навчальний матеріал, вільно пояснити його сутність, користуючись доказами, підтвердженнями, оперувати основними поняттями.

Виходячи із специфіки змісту навчального матеріалу і можливості використання різних методів навчання визначаються виховна і розвиваюча функції, які реалізуються в процесі оволодіння даним предметом. Вони можуть бути приблизно однаковими для різних навчальних предметів, але досягаються при вивченні різного навчального матеріалу і застосуванні різних методів навчання.

Виховна функція - це виховання відповідальності, самостійності та дисциплінованості, розвиток естетичного смаку, виховання естетичного та екологічно свідомого ставлення до навколишнього середовища тощо.

Розвиваюча функція - це розвиток пізнавальних інтересів, пізнавальної активності і самостійності, творчих здібностей, професійного мислення, наполегливості в досягненні мети, формування позитивних мотивів навчальної діяльності, культури праці, умінь і навичок самоосвіти.

Важливим моментом у створенні навчальних програм є розробка структури навчального предмета, яка залежить від його змісту і призначення. Головним системоутворюючим елементом у визначенні структури предмета є об'єкт його ставлення до професійної діяльності робітника. Якщо навчальний предмет характеризує сутність професійної діяльності, основою його структури є послідовність (основні етапи) практичної діяльності; якщо навчальний предмет характеризує які-небудь об'єкти (кінцевий результат праці, матеріали, машини і механізми), основою структури є класифікація, що найбільш придатна для майбутнього користування. Враховуючи те, що деякі навчальні предмети мають не один об'єкт вивчення, то можлива інша структура предметів.

Один і той же за назвою навчальний предмет у залежності від його місця у підготовці кваліфікованих робітників може мати різну структуру.

У пояснювальній записці з урахуванням специфіки змісту навчального предмета, виховної та розвиваючої мети надаються рекомендації про форми і методи навчання.

Рекомендації повинні спрямовувати викладачів на раціональний вибір форм організації навчання, що не регламентуються навчальною програмою. Маються на увазі такі організаційні форми, як лекції, семінари, екскурсії, консультації, різні типи уроків.

Оскільки окремі навчальні програми використовуються для кількох професій, в пояснювальній записці слід відзначити специфіку викладання з кожної професії. Перерозподіл годин надається в тексті пояснювальної записки.

Головною частиною навчальної програми є розділ "Зміст предмета". При розробці цього розділу необхідно враховувати наступні моменти:

1. Вимоги до знань і умінь з кожної теми, що є деталізацією і конкретизацією освітньої мети, яка визначена в пояснювальній записці. Вони повинні бути сформульовані таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити ступінь засвоєння учнями (слухачами) знань та набутих умінь за 12-бальною системою.
   
2. При відборі змісту навчального матеріалу необхідно забезпечити максимальну цілеспрямованість його на досягнення кінцевих результатів - формування системи знань і умінь робітника.
   
3. Лабораторні та практичні роботи плануються у відповідності з вимогами до знань і умінь учнів (слухачів). При формуванні комплексу лабораторних робіт слід враховувати складність навчального матеріалу, його засвоєння учнями та значимість для майбутньої професійної діяльності.
   

При розробці змісту практичних робіт слід мати на увазі, що у сукупності вони повинні забезпечувати формування умінь, які передбачені навчальною програмою.

4. Зміст і види самостійних робіт також плануються з урахуванням вимог до умінь кваліфікованого робітника. Учням (слухачам) можуть бути рекомендовані такі види завдань, спрямовані на формування професійних і навчальних умінь, як розв'язування вправ і задач, виконання графічних робіт, аналіз виробничих ситуацій, підготовка до ділових ігор та участь в них, підготовка рефератів, доповідей, робота з навчальною і довідковою літературою тощо.
   

Типові навчальні програми з предметів подаються за прикладом, наведеним у додатку 14.

4.3. Типові навчальні програми з виробничого навчання та виробничої практики є органічною складовою навчального процесу і ефективною формою підготовки робітника до трудової діяльності.

Виробниче навчання та виробнича практика призначені для практичного навчання професійній діяльності, формуванню основних професійних умінь і навичок відповідно до кваліфікаційної характеристики, розширенню, поглибленню та систематизації знань виробництва, практичному засвоєнню сучасного обладнання, набуттю професійного досвіду.

Виробниче навчання складається з виробничого навчання в майстернях та виробничого навчання на виробництві.

Виробнича практика складається з виробничої практики на виробництві з наданням робочих місць та переддипломної практики.

Програма виробничого навчання та виробничої практики повинна забезпечувати дидактично обґрунтовану послідовність формування практичних умінь і навичок учнів. Результатом виробничого навчання та виробничої практики є здійснення цілісної підготовки учнів до виконання основних трудових функцій на робочих місцях.

При розробці програми виробничого навчання та виробничої практики необхідно реалізувати такі вимоги:

1. Відбір змісту виробничого навчання та виробничої практики на основі аналізу професійної діяльності майбутнього кваліфікованого робітника.
   
2. Рівень загальної і професійної підготовки учнів.
   
3. Відповідність змісту виробничого навчання і виробничої практики сучасному стану науки, техніки, технології виробництва, а також перспективам їх розвитку.
   

Рекомендується така структура типової програми виробничого навчання та виробничої практики:

1. Пояснювальна записка.
   
   1. Цілі і завдання виробничого навчання та виробничої практики.
      
   2. Розподіл бюджету часу.
      
   3. Бази виробничого навчання та виробничої практики.
      
   4. Організація виробничого навчання та виробничої практики.
      
   5. Контроль знань, умінь, навичок.
      
2. Зміст виробничого навчання та виробничої практики.
   
   1. Визначення переліку умінь, навичок, що формуються в процесі виробничого навчання та виробничої практики.
      
   2. Формування переліку видів робіт, що забезпечують набуття умінь і навичок.
      
   3. Визначення орієнтовних затрат часу на виконання кожного виду робіт.
      
   4. Визначення взаємозв'язку змісту виробничого навчання та виробничої практики з навчальними предметами.
      

Типові навчальні програми з виробничого навчання подаються за прикладом, наведеним у додатку 14А.


Додаток 14


Навчальна програма з предмета


"________________________"

(назва предмета)

№ теми п/п	Назва теми, підтеми	Кількість годин
		Загальна на тему, підтему	З них лабораторно-практичних занять
1	2	3	4

Зміст програми

Додаток 14А

Навчальна програма

з виробничого навчання


Професія _____________________________________________
код назва


Кількість навчальних годин ____________________

№ п/п	Назва і зміст теми виробничого навчання	Орієнтовний результат засвоєння матеріалу	Кількість годин

5. Розробка системи контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів та критерії кваліфікаційної атестації випускників


5.1. Система контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів (далі “система контролю”) утворюється шляхом організації та проведення контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів (далі “контроль”) з кожного навчального предмета та професійно-практичної підготовки, передбачених типовим навчальним планом (далі “навчальним планом”) за професією для певного ступеня професійно-технічної освіти.

Реалізація державної політики в галузі професійно-технічної освіти, запровадження 12-ти бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів потребує застосування особистісно-орієнтованого контролю, що передбачає різнорівневі навчальні, навчально-виробничі, контрольні завдання, які відображають рівень підготовленості та індивідуальні особливості учнів, слухачів. Принципи особистісної орієнтації та об’єктивності контролю реалізуються шляхом застосування діючих типових критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів з професійної підготовки у системі професійно-технічної освіти.

Послідовність розробки системи контролю передбачає:

- стисло розкрити зміст і орієнтовну структуру системи контролю в пояснювальній записці типового навчального плану (розділ “Система контролю”);

- зазначити в типовому навчальному плані (додаток “Орієнтовна структура обов’язкової компоненти змісту освіти і форм контролю знань, умінь і навичок та їх кваліфікаційної атестації”):

форми і терміни (семестри) проміжного і вихідного (підсумкового) контролю;

загальний час (в годинах) на проведення атестації (іспитів);

терміни проведення (семестри) Державної кваліфікаційної атестації, поетапних (проміжних) кваліфікаційних атестацій, Державної підсумкової атестації (загальноосвітні предмети), атестацій (іспитів) з навчальних предметів, що входять в додаток до диплому (свідоцтва), семестрових та річних (підсумкових) заліків;

- визначити час (в тижнях) на проведення атестації (іспитів) у графіку навчального процесу типового навчального плану;

- скласти перелік професійних знань, умінь і навичок учнів з кожної теми типових програм професійно-практичної підготовки і навчальних предметів, що вносяться в додаток до диплома (свідоцтва), критерії кваліфікаційної атестації та відобразити їх в пояснювальних записках до типових програм;

– визначити критерії оцінювання навчальних досягнень за діючою 12-ти бальною шкалою оцінювання для кожного предмета, що вноситься в додаток до диплома (свідоцтва), та кожної теми навчальних програм з вищезазначених предметів на підставі типових діючих критеріїв навчальних досягнень з професійної підготовки учнів, слухачів у системі професійно-технічної освіти;

- відобразити професійну спрямованість в критеріях оцінювання навчальних досягнень із загальноосвітніх предметів в цілому та з кожної теми типової навчальної програми;

- скласти переліки обов’язкових для проведення поточного (тематичного) оцінювання лабораторних, лабораторно-практичних, контрольних робіт та інших завдань;

- розробити комплекти завдань (білетів) для проведення атестацій (іспитів) з предметів, що входять в додаток до диплома (свідоцтва);

- реалізувати професійну спрямованість в завданнях (білетах) атестацій (іспитів), що включені до Державної підсумкової атестації (загальноосвітні предмети);

- скласти переліки перевірочних кваліфікаційних робіт та контрольних питань до них відповідно до типової навчальної програми з професійно-практичної підготовки;

- скласти орієнтовні переліки пробних кваліфікаційних робіт, тем дипломних проектів, творчих робіт та завдань, що їх замінюють.

5.2. Мета контролю полягає в визначенні рівня навчальних досягнень учнів, слухачів (далі “навчальні досягнення”) в межах очікуваних результатів засвоєння ними знань, умінь і навичок, зазначених у типовій навчальній програмі (далі “навчальній програмі”) з навчального предмета і з професійно-практичної підготовки.

5.3. Основними функціями контролю є:

- прогностична (передбачає визначення рівня навчальних досягнень учня, слухача (навчальної групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу та виконання навчально-виробничих завдань, що дає змогу педагогічним працівникам удосконалювати навчально-виробничий процес);

- навчальна (сприяє систематизації, повторенню та уточненню знань, умінь і навичок, вдосконаленню виконання виробничих дій, технологічних операцій);

- діагностично-коригувальна (допомагає з’ясувати причини недостатнього засвоєння учнем, слухачем знань, умінь і навичок та сприяти покращанню їх навчальних досягнень);

- кваліфікаційна (сприяє визначенню обсягів і рівня професійних знань, умінь і навичок та відповідності кваліфікації вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника та змісту навчальних планів і програм);

- стимулюючо-мотивуюча (реалізується у стимулюванні бажання учня, слухача покращити навчальні досягнення, розвитку відповідальності за виконання навчальних і навчально-виробничих завдань, формуванні мотивації навчальної діяльності учнів, слухачів);

- виховна (передбачає формування вмінь і навичок відповідально і зосереджено працювати із застосуванням прийомів самоконтролю та сприяє розвитку працелюбності, активності, акуратності, опанування основ професійної культури та здатності до продуктивної і творчої співпраці в колективі).

5.4. Мета і основні функції контролю реалізуються через форми контролю, визначені Законом України “Про професійно-технічну освіту” та Державним стандартом професійно-технічної освіти.

Професійно-технічні навчальні заклади, органи управління освітою, засновники ПТНЗ організовують та здійснюють поточний (тематичний), проміжний і вихідний (підсумковий) контроль навчальних досягнень учнів і осіб, які здобувають професійно-технічну освіту та визначають рівень кваліфікації випускників.

Контроль з кожного загальноосвітнього предмета здійснюється в ПТНЗ відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти та типової навчальної програми, що відображає професійну спрямованість змісту загальноосвітнього предмета.

5.5. Поточний контроль передбачає поурочне опитування учнів, слухачів, проведення контрольних і перевірочних робіт, тематичне тестування та інші форми контролю, що не суперечать етичним і медико-педагогічним нормам.

Поточне оцінювання в процесі теоретичного навчання відображає навчальні досягнення учнів, слухачів, які визначені на підставі усних та письмових відповідей, рівня виконання домашніх завдань, лабораторних, лабораторно-практичних, контрольних робіт та інших обов’язкових практичних робіт.

Поточне оцінювання навчальних досягнень з виробничого навчання проводиться за підсумками виконаного учнями, слухачами кожного навчально-виробничого завдання, а також шляхом спостереження за правильністю виконання прийомів, організацією і культурою праці, за використанням обладнання, інструментів, пристосувань та додержанням безпеки праці.

5.6. Педагогічні працівники, органи управління освітою, засновники ПТНЗ самостійно обирають форму поточного (тематичного) контролю рівня навчальних досягнень учнів, слухачів.

Тематичний контроль як форма поточного контролю застосовується для оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів за підсумками вивчення теми навчальної програми. Під час вивчення значних за обсягом тем може проводитись кілька проміжних тематичних атестацій за рахунок часу, відведеного на вивчення цієї теми. У випадках, коли на опанування матеріалу тем передбачено одну-три години, доцільно поєднувати тематичний контроль кількох тем і проводити його на уроці, передбаченому для тематичної атестації.

Якщо темою передбачено виконання учнями, слухачами лабораторних, лабораторно-практичних, контрольних робіт та інших обов’язкових практичних завдань, то їх виконання є обов’язковою умовою тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів. Тематичний контроль проводиться за рахунок часу, визначеного навчальною програмою на вивчення даної теми.

5.7. Проміжний контроль застосовується для оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів за підсумками засвоєння учнями, слухачами частини типової навчальної програми з теоретичного предмету чи з професійно-практичної підготовки.

Проміжний контроль з теоретичних навчальних предметів включає семестрові заліки та атестації (іспити), річні підсумкові заліки та атестації (іспити).

З навчальних предметів, що входять в додаток до диплома (свідоцтва), для яких атестації (іспити) не передбачені, проводяться заліки за рахунок навчального часу, відведеного на вивчення цих предметів відповідно до типового навчального плану.

Атестації (іспити) з теоретичних навчальних предметів, що входять в додаток до диплому (свідоцтва) проводяться за рахунок часу, зазначеного в типовому навчальному плані і передбаченого на іспити та інші форми контролю. На проведення атестації (іспиту) з одного навчального предмету виділяється час в межах 6 академічних годин. Атестації (іспити) і консультації здійснюються за розкладом, затвердженим керівником ПТНЗ, де передбачаються перерви між атестаціями (іспитами) з урахуванням обсягу і складності навчальних предметів, але не менше 2–х днів.

Атестації (іспити) з теоретичних навчальних предметів, що входять в додаток до диплому, здійснюються за атестаційними білетами з можливими додатками до них, що розглянуті та схвалені рішенням методичної комісії та затверджені керівником ПТНЗ не пізніше ніж за два тижні до початку атестації.

Зміст комплекту атестаційних білетів і додатків до них відображає перелік знань, умінь і навичок, зазначених у типовій навчальній програмі з предмету та освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускника.

Кваліфікаційна атестація (іспит) як форма проміжного контролю проводиться з метою визначення досягнутих рівнів професійної кваліфікації учнів, слухачів на окремих етапах (ступенях) професійно-практичної підготовки та присвоєння відповідної кваліфікації (розряд, клас, категорія).

Час на проведення кваліфікаційної атестації виділяється за рахунок годин, що відведені типовим навчальним планом на професійну-практичну підготовку.

Кваліфікаційна атестація включає перевірочну кваліфікаційну роботу, яка відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника на певному етапі формування кваліфікації учня, слухача, та кваліфікаційний іспит.

Під час оцінювання результатів перевірочної кваліфікаційної роботи визначаються вміння та навички учнів, слухачів застосовувати одержані професійні знання на практиці, враховується якість роботи і продуктивність праці, дотримання технологічної дисципліни та безпеки праці, правильність виконання виробничих прийомів, уміння користуватися обладнанням, пристроями, ефективними методами організації праці.

Форми та періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом. Дотримання зазначених у навчальному плані конкретних форм проміжного контролю та їх періодичності є обов’язковим.

5.8. Навчальні досягнення з теоретичних предметів за семестр, що входять в додаток до диплому (свідоцтва) відображаються семестровими оцінками на підставі поточних та тематичних оцінок. Річні оцінки визначаються на основі семестрових оцінок. Підсумкова оцінка з теоретичного предмета, що входить в додаток до диплому (свідоцтва), виставляється на підставі річних оцінок та іспиту (атестації), якщо її проведення передбачено типовим навчальним планом. З предметів, що не виносяться на іспити (атестації), підсумковими є річні оцінки.

Навчальні досягнення учнів, слухачів з професійно-практичної підготовки за підсумками семестру відображаються відповідно семестровими оцінками, що виставляються на підставі поточних і тематичних оцінок та з урахуванням результатів ступеневої кваліфікаційної атестації (іспиту), якщо вона передбачена типовим навчальним планом.

Річна оцінка з професійно-практичної підготовки виставляється за семестровими оцінками з урахуванням результатів ступеневої кваліфікаційної атестації (іспиту), якщо вона передбачена типовим навчальним планом.

5.9. Вихідний (підсумковий) контроль включає:

державну підсумкову атестацію (загальноосвітні предмети);

державну кваліфікаційну атестацію (кваліфікаційну пробну роботу, державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи, що їх замінює).

Державна підсумкова атестація у ПТНЗ проводиться із загальноосвітніх предметів в терміни, передбачені навчальними планами відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти та інструкції про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.

Державна кваліфікаційна атестація – завершальний етап навчально-виробничого процесу і системи контролю, що здійснюється відповідно до Закону України “Про професійно-технічну освіту”, Положенням про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, та інших законодавчих актів України. Результатом проведення Державної кваліфікаційної атестації є визначення рівня кваліфікації випускників, їх здатності до самостійної роботи за обраною професією чи спеціальністю в межах вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника. На підставі результатів Державної кваліфікаційної атестації випускникам може бути присвоєний відповідний терифно-кваліфікаційний розряд (клас, категорія).

Державна кваліфікаційна атестація включає:

кваліфікаційну пробну роботу, яка відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ПТНЗ відповідного кваліфікаційного рівня;

державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.

Кваліфікаційні пробні роботи виконуються учнями, слухачами самостійно на спеціально визначених робочих місцях у цехах підприємств, учбових господарствах, полігонах, де вони проходять передвипускну (переддипломну) виробничу практику або, як виняток, в навчальних майстернях ПТНЗ та оформлюються документом встановленого зразка.

Зміст кваліфікаційних пробних робіт формується відповідно до рівня кваліфікації, передбаченого освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника та технологічних вимог, що діють на даному підприємстві чи сфері послуг.

Учні, слухачі, які навчаються суміжним та інтегрованим професіям, кваліфікаційну пробну роботу виконують окремо з кожної професії (спеціалізації). Складність кваліфікаційної пробної роботи з кожної професії повинна відповідати рівню, зазначеному в освітньо-кваліфікаційній характеристиці, відповідно до ступеня професійно-технічної освіти.

Під час визначення рівня виконання кваліфікаційної пробної роботи враховується результат її проведення, якість та термін виконання завдання, продуктивність праці, а також уміння та навички учнів, слухачів правильно виконувати прийоми роботи, ефективно застосовувати передові методи праці, налагоджувати, обслуговувати, регулювати машини та обладнання, використовувати інструменти, дотримуватись безпеки праці, раціонально планувати роботи і організовувати робоче місце, економно витрачати матеріали та енергетичні ресурси.

Теми дипломних робіт, проектів або заміна їх на виготовлення виробу, іншу творчу роботу, повинні відповідати змісту практики учнів, слухачів, обсягу знань, умінь і навичок, передбачених навчальними програмами і освітньо-кваліфікаційною характеристикою відповідно до ступеня професійно-технічної освіти.

Обсяги дипломних робіт, проектів тощо визначаються відповідними методичними комісіями ПТНЗ.

Форми та періодичність вихідного контролю визначаються типовим навчальним планом та відображаються в типових навчальних програмах. Додержання зазначених у типовому навчальному плані конкретних форм вихідного контролю є обов’язковим.

Державна кваліфікаційна атестація проводиться за рахунок навчального часу, передбаченого на передвипускну (переддипломну) виробничу практику.


6. Розробка переліку обов'язкових основних засобів навчання

Перелік оснащення навчально-виробничих майстерень, лабораторій, кабінетів, полігонів, навчальних дільниць, інших дільниць є документом, який визначає номенклатуру і кількість технологічного та іншого обладнання, оснастки, інструменту, навчально-методичної літератури та інших засобів виробничого навчання.

Перелік комплексу засобів навчання з предмета і професії надає можливість:

• визначити кількість засобів навчання, необхідних для якісного вивчення учнями, слухачами даної теми навчальної програми;
  
• організувати роботу щодо розробки засобів навчання безпосередньо в навчальних закладах професійно-технічної освіти;
  
• підготувати пропозиції щодо випуску (виготовлення) засобів навчання видавництвами і підприємствами;
  
• контролювати якість дидактичного оснащення навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій.
  

Навчальне обладнання і засоби навчання повинні забезпечувати:

• виконання навчальної програми в повному обсязі;
  
• формування необхідних навичок і вмінь у відповідності із змістом праці робітників відповідної професії і вимогам кваліфікаційних характеристик;
  
• оптимальну організацію процесу навчання з урахуванням сучасного рівня розвитку науки, техніки, технології;
  
• ефективне проведення інструктажів і контроль якості навчально-виробничих завдань, що виконуються учнями, слухачами;
  
• безпеку праці учнів, слухачів.
  

Для складання нормативів необхідно:

• проаналізувати навчальну програму і виділити загальний обсяг і види навчально-виробничих робіт учнів, слухачів;
  
• визначити склад навчально-виробничих майстерень (лабораторій, кабінетів), які необхідно створити для виконання вимог навчальних програм;
  
• вивчити номенклатуру та технологічні можливості машин, обладнання, оснастки, інструменту для виконання робіт з професії;
  
• відібрати типове обладнання і оснастку, які максимально забезпечать вирішення навчальних і навчально-виробничих завдань;
  
• провести дидактичний аналіз навчального матеріалу, підручників, навчальної і методичної літератури, технічних та інших засобів навчання і вибрати з них ті, що потрібні для включення в переліки;
  
• визначити перелік тренажерів, імітаторів та інших засобів навчання, які потрібно створити і застосувати в практиці навчально-виробничої роботи;
  
• вивчити досвід створення навчальної бази виробничого навчання в провідних навчальних закладах відповідного профілю.
  

Кількість обладнання, устаткування та інших засобів навчання визначається в залежності від чисельності учнів, слухачів навчальної групи, які навчаються в майстерні, кабінеті, лабораторії, організаційних форм навчання, характеру і тривалості часу навчально-виробничих робіт.

Основним технологічним обладнанням, устаткуванням, інструментом повинно обладнуватися, як правило, робоче місце кожного учня, а загальна кількість визначається з урахуванням резерву для забезпечення безперервної праці учнів, слухачів у випадках його виходу з ладу, планового ремонту тощо.

Крім того, слід мати на увазі, що в окремих випадках навчальну майстерню потрібно забезпечувати обладнанням та устаткуванням різних типів, яке забезпечуватиме виконання різноманітних видів навчально-виробничих робіт (наприклад: для токарної майстерні з підготовки робітників у групах токарних професій - універсальні токарні, токарно-карусельні, токарно-револьверні верстати, верстати з програмним керуванням тощо).

Необхідно, в першу чергу, указати основні характеристики та параметри необхідного обладнання і його аналоги.

Допоміжне обладнання, приладдя тощо, визначається в залежності від загального обсягу навчального матеріалу, які відведені для виконання відповідних робіт з його застосуванням (наприклад: у фрезерних, токарних та інших верстатних майстернях - 3 або 5 заточних верстатів та приладдя до них).

 Для навчальних майстерень, лабораторій, кабінетів, які використовуються для підготовки робітників різних професій, розробляється один перелік їх оснащення (слюсарна, електромонтажна, радіомонтажна, ремонтна і т.п. майстерні; лабораторія контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, лабораторія хімічного аналізу) з урахуванням усіх професій, що готуються.

Норми витрат матеріалів на навчально-виробничі роботи до переліку не вносяться. Їх доцільно визначати в конкретному навчальному закладі з урахуванням спеціалізації учнів, що навчаються, змісту навчально-виробничих робіт, номенклатури продукції, що виробляється в процесі навчання.

Переліки, обов’язкові для навчальних закладів України або її окремих регіонів після їх затвердження відповідно з встановленим порядком, мають бути одним з елементів сертифікації навчальних закладів на право здійснення навчання робітників відповідних професій.

6.1.Структура переліків основних обов'язкових засобів навчання та їх оформлення

1. До переліку основних обов¢язкових засобів навчання входять:

• пояснювальна записка;
  
• перелік основних і допоміжних засобів навчання;
  
• перелік інструментів, пристроїв, пристосувань, приладів та реманенту;
  
• перелік засобів навчання, необхідних при викладанні предметів за темами навчальної програми.
  

В залежності від специфіки професії структура переліків може уточнюватись.

2. Пояснювальна записка до переліків має бути типовою і розробляється стосовно до специфіки навчально-виробничого процесу з данної професії (групи професій). Типова пояснювальна записка приведена в додатку 15.

3. 
   Перелік основних і допоміжних засобів навчання розробляється за окремими розділами і оформлюється за формою 1.
   

  4. Перелік інструментів, пристроїв, пристосувань, приладів та реманенту розробляється за окремими розділами і оформлюється за формою 2.

5.Перелік засобів навчання, необхідних при викладанні предметів за темами навчальної програми розробляється за окремими розділами і оформлюється за формою 3.


Додаток 15

ТИПОВА ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до переліку основних обов'язкових засобів навчання


Вказаний перелік призначений для оснащення кабінетів, майстерень, лабораторій при підготовці робітників з професії __________________________________________________________________

_________________________________________________________________

(вказати код, найменування професії)


Перелік містить нормативи оснащення_____________________________

__________________________________________________________________

(вказати найменування яких саме кабінетів, лабораторій, майстерень)


Номенклатура обладнання, технологічної оснастки, інструментів та інших засобів навчання визначена у відповідності з вимогами кваліфікаційних характеристик програм виробничого (теоретичного) навчання, охорони праці, технікою та технологією сучасного виробництва, які застосовуються в даній сфері професійної діяльності.

Кількісні показники переліку забезпечують організацію навчання навчальної групи учнів, слухачів у кількості ___________ осіб. При іншій чисельності групи ці показники змінюються, виходячи з норм на одного учня, слухача.

До переліку включені ___________________________________________

__________________________________________________________________

(найменування тренажерів, імітаційних пристроїв, діючих моделей тощо)


які необхідно мати в навчальних майстернях закладу і використовувати для освоєння окремих операцій і формування відповідних навичок.

Номенклатура засобів навчання, що визначається даним переліком, може коригуватися і доповнюватися з урахуванням особливостей організації навчально-виробничого процесу в навчальному закладі, створення нових засобів навчання, конкретних будівельно-архітектурних характеристик приміщень, навчальних майстерень, правил безпеки праці та пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних норм.


Форма 1


ОСНОВНЕ І ДОПОМІЖНЕ ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ КАБІНЕТІВ, ЛАБОРАТОРІЙ, НАВЧАЛЬНИХ МАЙСТЕРЕНЬ ТОЩО

№№ п/п	Найменування	Кількість на навчальну групу з _______осіб	Примітка
1	2	3	4

В графі 2 вказується найменування обладнання з переліком основних характеристик та параметрів, його марки, в тому числі – тренажерів, імітаторів, засобів обчислювальної техніки, засобів оргтехніки, локальних мереж тощо.

В графі 3 вказуєься кількість одиниць обладнання з розрахунку на групу учнів, слухачів в залежності від професії (в штуках, комплектах, наборах та інших одиницях вимірювання чи обліку).

В графі 4 можуть бути надані рекомендації щодо можливої заміни (аналог даного обладнання) чи змін чисельності обладнання.