Проект налогового кодекса украины

Вид материала

Кодекс

Содержание Стаття 36. Визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби Стаття 39. Обробка та використання податкової інформації Стаття 51. Оформлення результатів перевірок

Подобный материал:

• Проект налогового кодекса украины, 15776.4kb.
• Решение, 28.97kb.
• Решение №7/414 «09», 20.27kb.
• Федерация профсоюзов Украины, 69kb.
• Сравнительный анализ Налогового кодекса Украины с действующим ранее законодательством, 808.76kb.
• Положение по туристическому сбору, 40.07kb.
• Говая администрация Украины рассмотрела запрос относительно порядка налогообложения, 31.93kb.
• «Об установлении ставок единого налога», 30.88kb.
• Налоговый контроль, 848.09kb.
• Положение по налогу недвижимое имущество, отличное от земельного участка Общие положения, 67.86kb.

глава 5-2. інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби

Стаття 36. Визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби

36.1 Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної по­даткової служби — комплекс заходів із збору, опрацювання та викорис­тання інформації, необхідної для виконання органами державної податко­вої служби покладених на них функцій та завдань.

Стаття 37. Збір податкової інформації

37.1. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності держав­ної податкової служби використовується інформація, що надійшла:

37.1.1)від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

37.1.1.1) що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

2. про фінансово - господарські операції платників податків;
   
3. про застосування реєстраторів розрахункових операцій;
   

37.1.2) від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

37.1.2.1) про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид,

характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наяв­ності), за якими його можна ідентифікувати;

2. про результати здійснення державного контролю за господар­ською діяльністю платника податків;
   
3. що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої ста­тистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником подат­ків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;
   
4. про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;
   
5. про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право проваджен­ня окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема:
   

назву платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

вид дозвільного документа;

вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа;

строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинен­ня) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення);

сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний доку­мент;

37.1.2.6) про експортні та імпортні операції платників податків;

3. від банків, інших фінансових установ — інформація про наяв­ність та рух коштів на рахунках платника податків;
   
4. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;
   
5. від підрозділів податкової та митної служби — за результатами податкового контролю.
   
6. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена та/або добровільно або за запитом надана органу державної податкової служби.
   

Стаття 38. Отримання податкової інформації органами державної податкової служби

1. Інформація, визначена у статті 37 цього розділу, безоплатно нада­ється органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначе­ні п.38.2. цього Кодексу.
   
2. До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 37.1.1.1, 37.1.1.2 (в частині обов'язку платника по­датків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов'я­зань у розрізі контрагентів, передбачених розділом V цього Кодексу), 37.1.1.3, 37.1.2.1, 37.1.2.3, 37.1.2.4, 37.1.2.5, 37.1.2.6 пункту 37.1.2, пункті 37.1.5 статті 37 цього розділу.
   

У разі коли іншими розділами цього Кодексу не визначено інші строки надання такої інформації:

1. інформація, зазначена у підпунктах 37.1.2.1 та 37.1.2.5 підпункту 37.1.2 пункту 37.1 статті 37 цього розділу, надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щомісяця протягом 10 ка­лендарних днів місяця, що настає за звітним;
   
2. інформація, зазначена у підпункті 37.1.2.3 підпункту 37.1.2 пун­кту 37.1 статті 37 цього розділу, надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом 10 календарних днів з дня подання такої звітності відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень;
   
3. інформація, зазначена у підпункті 37.1.2.4 підпункту 37.1.2 пун­кту 37.1 статті 37 цього розділу, надається органами місцевого самовряду­вання не пізніше 10 календарних днів з дати набрання чинності відповід­ним рішенням;
   
4. інформація, зазначена у підпункті 37.1.2.6 підпункту 37.1.2 пун­кту 37.1 статті 37 цього розділу, надається центральним митним органом у строк, визначений спільним наказом центрального митного органу та цен­трального органу державної податкової служби України, але не рідше ніж кожні 10 календарних днів.
   

Порядок подання інформації органам державної податкової служби визначається Кабінетом Міністрів України.

38.3.Органи державної податкової служби мають право звернутися доплатників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік якої встановлено у ст. 37 цього розділу), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка за­питується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіс­лання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику подат­ків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з наступних підстав:

1. за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установ­леному законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покла­дено на органи державної податкової служби;
   
2. для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) при проведенні перевірок;
   
3. в інших випадках прямо визначених цим Кодексом.
   

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з по­відомленням про вручення за податковою адресою або надано під розпис­ку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або йо­го посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, банками та іншими фінансовими установами безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника по­датків надається, в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 38.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим орга­нам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий ор­ган звертається до суду за місцезнаходженням такого контролюючого ор­гану.
   
5. З метою отримання податкової інформації органи державної по­даткової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
   

Зустрічною звіркою вважається зіставлення даних первинних бухгал­терських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвер­дження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відобра­ження в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складаєть­ся довідка, яка надається платнику податків у десятиденний термін.

38.6. Обмеження щодо надання органам державної податкової служби інформації, передбаченої у статті 37 цього розділу, можуть встановлюва­тися виключно цим Кодексом. У разі коли іншими законодавчими актами встановлюються інші обмеження або порядок подання податкової інфор­мації, ніж визначені цим Кодексом, застосовуються норми цього Кодексу.

Стаття 39. Обробка та використання податкової інформації

1. Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватись в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним ор­ганом державної податкової служби.
   
2. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання вико­ристовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
   

глава 5-3. перевірки

Стаття 40. Види перевірок

40.1.Перевірки, що в межах компетенції та у порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, мають право проводити контролюючі органи, поділяються:

40.1.1.За часом здійснення перевірки - на планові та позапланові. Плановою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу.

Позаплановою вважається перевірка платника податків, яка не передба­чається у плані роботи контролюючого органу.

40.1.2.За місцем проведення перевірки — на виїзні та невиїзні.

Виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцез­находженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в примі­щенні органу державної податкової служби.

40.1.3.За способом проведення перевірки — на документальні, камеральні та контрольні.

Документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі поданих податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статис­тичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використо­вуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуван­ням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податко­вої служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому чис­лі за результатами перевірок інших платників податків.

Одним з видів документальної перевірки є камеральна перевірка.

Камеральною вважається документальна невиїзна перевірка, яка прово­диться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках).

Контрольною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фак­тичного провадження платником податків діяльності, розташування госпо­дарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевір­ка здійснюється контролюючими органами шляхом проведення контроль­них розрахункових операцій (контрольних закупок), контролю щодо ве­дення касових, розрахункових та інших господарських операцій та проце­сів, наявності патентів, свідоцтв та інших передбачених законодавством документів, дотримання вимог податкового та іншого законодавства, кон­троль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

2. Органи державної митної служби можуть проводити камеральні перевірки в порядку, встановленому цим розділом.
   
3. Питання проведення органами державної митної служби виїзних та невиїзних документальних перевірок визначається митним законодав­ством.
   

Стаття 41. Камеральна невиїзна перевірка

41.1.Камеральна невиїзна перевірка проводиться на підставі зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) даних у приміщенні контролюючого органу.

Камеральна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами кон­тролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Присутність та згода платників податків під час проведення камеральних перевірок не обов'язкова.

41.2.Порядок проведення камеральних невиїзних перевірок, оформлення та реалізації їх матеріалів встановлюється центральним контролюючим органом.

Стаття 42. Документальна невиїзна перевірка

1. Документальна невиїзна перевірка проводиться за згодою платни­ка податку, якщо інше не передбачене законом, в приміщенні контролюю­чого органу на підставі документів та даних, зазначених у пункті 40.1.3 пункту 40.1 статті 40 цього розділу.
   
2. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими осо­бами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника тако­го органу або направлення на її проведення.
   
3. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
   
4. Порядок проведення документальних невиїзних перевірок, офор­млення та реалізації їх матеріалів встановлюється центральним контролю­ючим органом.
   

Стаття 43. Документальна виїзна планова перевірка.

43.1.Документальна виїзна планова перевірка проводиться на підставі документів та даних, зазначених у пункті 40.1.3 пункту 40.1 статті 40 цього розділу, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Документальна виїзна планова перевірка повинна бути передбачена у плані роботи контролюючого органу.

2. Документальна виїзна планова перевірка проводиться за місцезна­ходженням платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, а для платників по­датків, у яких відсутні приміщення для проведення перевірки, за бажанням таких платників податків перевірка може бути проведена в приміщенні кон­тролюючого органу.
   
3. Документальна виїзна планова перевірка проводиться відповідно до плану — графіка.
   

До плану — графіка відбираються платники, які мають ризик щодо нес­плати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальних виїзних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незнач­ний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіку не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарних роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану — графіку, перелік ризи­ків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом дер­жавної податкової служби.

4. Забороняється проведення документальних виїзних планових пе­ревірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правиль­ності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізич­них осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гаранто­вані бюджетними коштами.
   
5. Право на проведення документальної виїзної планової перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли такому платнику не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної пе­ревірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з по­відомленням про вручення письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
   
6. У разі планування різними контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого підприємства така пе­ревірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок коорди­нації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою по­датків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.
   
7. Порядок проведення документальних виїзних планових перевірок, оформлення їх матеріалів встановлюється центральним контролюючим органом.
   

Стаття 44. Документальна виїзна позапланова перевірка

44.1.Документальна виїзна позапланова перевірка проводиться на підставі документів та даних, зазначених у пункті 40.1.3 пункту 40.1 статті 40 цього розділу, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, в т. ч. щодо здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, приховування трудових відносин із найманою особою.

Документальна виїзна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаход­женням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта пра­ва власності, стосовно якого проводиться така документальна виїзна по­запланова перевірка. Для платників податків, у яких відсутні приміщення для проведення перевірки, за бажанням таких платників податків перевір­ка може бути проведена в приміщенні органу державної податкової служ­би.

44.2.Документальна виїзна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1. за наслідками перевірок інших платників податків або отриман­ня податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі пору­шення платником податків податкового, валютного та іншого законодав­ства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної по­даткової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх доку­ментальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
   
2. платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
   
3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевіряв­ся органом державної податкової служби;
   
4. виявлено невідповідність між даними, що містяться у податкових деклараціях (розрахунках чи звітах), поданих платником податків, подання яких передбачено законом, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня отриман­ня запиту;
   
5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення — рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної пере­вірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідом­лення — рішення у разі коли платник податків у своїй скарзі (заперечен­нях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така пере­вірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
   
6. у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з іншим платником податків і яким не надано пояснення та їх документальні підтвердження та належно засвідче­ні копії документів на обов'язковий письмовий запит органу державної по­даткової служби протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту, та/або недопущення до проведення звірки;
   
7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи, припинен­ня юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
   
8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодуван­ня з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевір­ки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
   
9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня йо­го отримання;
   

10. у разі коли платником податку на прибуток підприємств протя­гом чотирьох послідовних базових звітних періодів у податковій звітності відображається від'ємне значення об'єкта оподаткування (збиток);
    
11. отримано постанову суду про призначення перевірки або пос­танову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;
    
12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю службових осіб органу державної по­даткової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язко­вої звітності платника податків або матеріалів перевірки, проведеної кон­тролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час пе­ревірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог зако­нодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи держав­ної податкової служби.
    

Рішення про проведення документальної виїзної позапланової перевір­ки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно службових осіб органу дер­жавної податкової служби нижчого рівня, які проводили планову або доку­ментальну виїзну позапланову перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

44.2.13) у разі отримання інформації про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із Кодексом законів про працю України, а також провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації.

44.2.14) документальна виїзна позапланова перевірка з підстав, визна­чених у підпункті 44.2.8 пункту 44.2 цієї статті, проводиться виключно сто­совно правомірності декларування заявленого до відшкодування з бюдже­ту податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на до­дану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

3. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.
   
4. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у порядку, встановленому Законом України «Про оперативно-розшукову ді­яльність», Кримінально-процесуальним кодексом України, та іншими за­конами України. Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провад­женні.
   
5. Рішення про проведення документальної виїзної позапланової пе­ревірки приймається керівником органу державної податкової служби. Форма рішення визначається центральним органом державної податкової служби.
   
6. Порядок проведення документальних виїзних позапланових пере­вірок, оформлення їх матеріалів встановлюється центральним контролю­ючим органом.
   

Стаття 45. Контрольна виїзна перевірка

45.1.Контрольна виїзна перевірка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків (або особою, що незареєстрована платником податків) діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника або особи за способом проведення та шляхом процедур, зазначених у пункті 40.1.3 пункту 40.1 статті 40 цього розділу.

Контрольна виїзна перевірка здійснюється щодо дотримання порядку здійснення суб'єктами господарювання розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, приховування трудових відносин із найманою особою. Контрольна виїзна перевірка здійснюються без попередження платника податків (особи).

2. Контрольна виїзна перевірка може проводитися не частіше одного разу на місяць.
   
3. Порядок проведення контрольних виїзних перевірок, у тому числі шляхом проведення контрольних розрахункових операцій (контрольних закупок), інших господарських операцій та процесів, наявності патентів, лі­цензій, свідоцтв та інших передбачених законодавством документів, ви­робництва та обігу підакцизних товарів, дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на кон­тролюючі органи, а також оформлення їх матеріалів встановлюється цен­тральним контролюючим органом.
   

Стаття 46. Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення виїзних перевірок

46.1.Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначається дата видачі, найменування органу державної податкової служби, найменування та реквізити суб'єкта, перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) осо­бам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направ­лення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформле­ного з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для не­допущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахун­кові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, ім'я, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку, посадови­ми (службовими) особами органу державної податкової служби складаєть­ся акт за формою, встановленою центральним органом державної подат­кової служби України. Акт про відмову від підпису у направленні на пере­вірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

2. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично прово­дять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби України. Акт про відмову від допуску до проведення перевірки є підставою для звернення до суду щодо зупинення операцій на рахунках та­кого платника податків у банках та інших фінансових установах, в установ­леному цим Кодексом порядку, та вжиття інших заходів, передбачених за­конодавством.
   
3. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах прав і повноважень, визначених цим Кодексом.
   

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служ­би, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, пе­редбачених цим Кодексом, виконувати вимоги органів державної податко­вої служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткуван­ня і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право на­дати заперечення на цей акт (довідку).

Стаття 47. Строки проведення виїзних перевірок

47.1.Тривалість перевірок, визначених у статті 43 цього розділу, не повинна перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 43 цьо­го розділу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів, щодо суб'єктів малого підприєм­ництва — не більш як на 10 робочих днів.

47.2.Тривалість перевірок, визначених у статі 44 цього розділу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 44.2.8 пункту 44.2 статті 44 цього розділу, тривалість яких встановлена у статті 22 розділу V цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 44 цьо­го розділу у тому числі щодо суб'єктів малого підприємництва, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів.

47.3. Проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової та позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не пе­ревищує 30 робочих днів, а у випадку необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, що пов'я­зані з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів у порядку, визначеному статтею 6 цього розділу, перевірка мо­же бути зупинена на строк, необхідний для завершення цих процедур.

Порядок зупинення документальних виїзних планових та позапланових перевірок встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням цен­трального органу державної податкової служби України.

47.4.Тривалість перевірок, визначених статтею 45 цього розділу, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керів­ника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб. Підставами для подовження строку перевірки є:

1. заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
   
2. змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
   

Стаття 48. Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення виїзних перевірок

48.1. Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

1. документи, визначені цим Кодексом;
   
2. податкова інформація;
   
3. експертні висновки;
   
4. судові рішення;
   

48.1.5)пояснення, отримані згідно з підпунктом 22.1.2 пункту 22.1 статті 22 розділу I цього Кодексу;

2. розрахунки об'єктів оподаткування, визначених із застосуванням непрямих методів, відповідно до статті 52 цього розділу;
   
3. інші матеріали, отримані в порядку та спосіб передбачені цим Ко­дексом, або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
   

Стаття 49. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби

1. Експертиза проводиться у разі коли для вирішення питань що ма­ють значення для здійснення податкового контролю необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. За­лучення експерта здійснюється на договірних засадах.
   
2. Експертиза призначається за рішенням керівника (або його заступ­ника) органу державної податкової служби, в якому зазначаються:
   

1. підстави для залучення експерта;
   
2. прізвище, ім'я та по батькові експерта;
   

49.2.3)реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль;

49.2.4)питання, поставлені до експерта;

49.2.5)документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта.

3. Орган державної податкової служби, керівник (або заступник) яко­го призначив проведення експертизи, зобов'язаний ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи — з висновком експерта.
   
4. Платник податків зобов'язаний подати для проведення експертизи необхідні документи, предмети та інші матеріали. У разі відмови платника податків подати на розгляд експерта документи, предмети та інші матеріа­ли, такий платник податків несе відповідальність, передбачену цим Кодек­сом.
   
5. Експерт має право ознайомлюватися з поданими йому матеріала­ми, які стосуються предмета експертизи, та просити надання додаткових матеріалів.
   

Експерт має право відмовитися від надання висновку, якщо поданих ма­теріалів недостатньо або такий експерт не володіє необхідними знаннями для проведення зазначеної експертизи.

49.6.За умисне надання висновків, що містять неправдиві відомості або відомості, що суперечать законодавству, експерт несе відповідальність, встановлену законодавством.

Стаття 50. Надання платниками податків документів

1. Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
   
2. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що нале­жать до предмета перевірки або пов'язані з ним.
   
3. Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденцій­ними, передаються окремо із зазначенням конкретної посадової (службо­вої) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вив­чення і їх повернення оформляється актом у довільній формі, який підпи­сує посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник).
   
4. При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків, належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських та бухгалтерських та інших до­кументів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткуван­ня, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на по­даткові органи, а при проведенні арешту активів платника податків на під­ставі рішення суду —вилучати оригінали первинних фінансово-господар­ських та бухгалтерських документів із складенням опису, що скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, із залишенням копій таких документів платнику податків.
   
5. Вилучення оригіналів документів, у разі рішення суду про арешт активів, здійснюється посадовими (службовими) особами контролюючого органу в присутності платника податків або його законних представників. Платник податків має право залишати копії таких документів.
   
6. У разі відмови платника податків або його законних представників надати для вилучення оригінали або надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довіль­ній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та пе­реліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підпи­сується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та плат­ником податків або його законним представником. У разі відмови платни­ка податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
   
7. Вилучення оригіналів або отримання копій документів оформля­ється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний пред­ставник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отриман­ня копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які здійснюють вилучення документів, роблять відмітку про відмову від підпи­су.
   
8. Не підлягають вилученню оригінали документів, що не можуть свідчити про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів, а також порушення вимог іншого законодавства, кон­троль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
   
9. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені під­писом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
   

10. Порядок вилучення посадовими (службовими) особами контро­люючого органу оригіналів та надання платниками податків копій доку­ментів затверджується центральним органом державної податкової служ­би, у разі вилучення оригіналів або отримання копій митним органом — центральним органом державної митної служби.
    
11. З дати отримання платником податків повідомлення органу дер­жавної податкової служби, митного органу про проведення планової виїз­ної перевірки або з дати початку позапланової виїзної перевірки до дати закінчення такої перевірки не допускається вилучення правоохоронними та іншими органами оригіналів первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого за­конодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, без погодження з органом державної податкової служби, органами державної митної служби, де обліковується такий платник податків, або який проводить перевірку (надіслав повідомлення про її проведення).
    

У разі коли документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами до початку перевірок або отримання повідомлення платником податків про проведення планової виїзної перевірки, орган, що здійснив таке вилучення, зобов'язаний за зверненням органу державної податкової служби, органу державної митної служби надати для перевірки належним чином завірені копії таких документів.

Стаття 51. Оформлення результатів перевірок

1. Результати перевірок (крім камеральних невиїзних) оформлюють­ся у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні складається довідка.
   
2. Під час проведення органом державної податкової служби каме­ральної невиїзної перевірки та у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, які підписуються посадовими особами такого ор­гану, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної подат­кової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 4 цього розділу.
   

Результати камеральної перевірки, проведеної органом державної мит­ної служби, оформлюються відповідним актом та є підставою для самос­тійного визначення органом державної митної служби суми податкових зобов'язань відповідного суб'єкта господарювання і для застосування захо­дів, передбачених законами України. Порядок проведення камеральних пе­ревірок, оформлення та реалізації їх матеріалів встановлюється централь­ним органом державної митної служби.

51.3.За результатами документальної невиїзної перевірки складається удвох примірниках акт або довідка, які у день закінчення перевірки підписуються посадовими особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, реєструється в органі державної податкової служби та не пізніше робочого дня, що настає за днем закінчення перевірки, вручається або надсилається для ознайомлення та підписання платнику податків або його законним представникам у порядку, визначеному статтею 23 цього розділу для надсилання (вручення) податкових повідомлень — рішень.

Платник податків або його законні представники протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта, зобов'язані повернути орга­ну державної податкової служби підписаний примірник акта та мають пра­во подати свої заперечення.

У разі неподання платником податків у визначений абзацом другим цьо­го пункту строк підписаного акта перевірки та заперечень (у разі їх наяв­ності) вважається, що платник податків з актом ознайомлений.

Після отримання органом державної податкової служби від платника податків примірника акта, другий примірник такого акта вручається або надсилається платнику податків.

51.4.Акт або довідка документальної виїзної планової чи позапланової перевірок, що визначені статтями 43 і 44 цього розділу, складаються у двох примірниках, підписуються посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10 робочих днів).

Строк складення акта або довідки про результати перевірки не зарахо­вується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого цим Кодексом.

Акт або довідка про результати перевірки у строки, визначені в абзаці першому цього пункту, підписується платниками податків або їх законни­ми представниками. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта або довідки посадовими особами орга­ну державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїз­ної планової чи позапланової документальних перевірок у день його підпи­сання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підпи­сання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки, або не­можливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному стат­тею 23 цього розділу для надсилання (вручення) податкових повідомлень — рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках органом державної по­даткової служби складається відповідний акт.

51.5.Акт або довідка про результати контрольних виїзних перевірок, визначених статтею 45 цього розділу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт або довідка про результати зазначених перевірок підписуються особою, яка здійснювала розрахункові операції,платником податків та/або його законними представниками.

Підписання акта таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його уповноваженими представниками та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводи­ли перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у примі­щенні органу державної податкової служби.

У разі відмови платника податків, його законних представників або осо­би, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта або довід­ки, посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його скла­дення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не піз­ніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснюва­ла розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам або особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 23 цього розділу для надсилання (вручення) податкових повідомлень — рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках органом державної податко­вої служби складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

6. Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевір­ки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за ре­зультатами перевірки грошові зобов'язання.
   
7. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або до­відці перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення розгля­даються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, про­веденої у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були дослід­жені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 23 цього розділу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).
   
8. Оформлення результатів перевірок з питань дотримання податко­вого, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, реалізація матеріалів таких перевірок, а також надан­ня платником податків заперечень до актів перевірок та їх розгляд здій­снюється у порядку, визначеному центральним органом державної подат­кової служби України, а для перевірок, що проводяться органами держав­ної митної служби — центральним органом державної митної служби.
   
9. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником подат­кового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня нас­тупного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку пе­редбаченому статтею 23 цього розділу для надсилання (вручення) подат­кових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб плат­ника податків до акта перевірки — приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки — протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
   

10. У разі коли грошове зобов'язання розраховується органом дер­жавної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відпо­відно до кримінально-процесуального законодавства або законодавства про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення — рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному орга­ну, що призначив перевірку для використання матеріалів відповідно до ви­мог кримінально-процесуального законодавства або законодавства про оперативно-розшукову діяльність. Статус матеріалів перевірки та виснов­ків органу державної податкової служби визначається кримінально-проце­суальним законодавством або законодавством про оперативно-розшукову діяльність.
    
11. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника податків.
    

Стаття 52. Застосування непрямих методів під час здійснення податкового контролю

1. Методика і порядок визначення доходів та/або об'єктів оподаткування та/або бази оподаткування за непрямими методами встановлюються цим Кодексом і є загальними для всіх платників податків.
   
2. За непрямими методами можуть визначатися доходи та/або інші об'єкти оподаткування та/або база оподаткування стосовно усіх податків і зборів, передбачених цим Кодексом.
   

Непрямі методи використовуються під час перевірок платників податків, що проводяться у випадках, передбачених цим Кодексом.

52.3.Непрямі методи можуть застосовуватися у разі, коли:

1. платник податків провадить підприємницьку діяльність без дер­жавної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності;
   
2. платник податків не подав у встановлені строки податкову дек­ларацію та/або не веде обліку чи не подає до перевірки визначені законо­давством первинні документи обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'я­зань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерську та фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
   

52.4.Рішення про застосування непрямих методів приймає керівник контролюючого органу (або його заступник) за поданням працівника контролюючого органу, який проводить (очолює) перевірку. У рішенні, зокрема, зазначаються підстави для застосування непрямих методів. Форма рішення затверджується центральним контролюючим органом. Рішення про застосування непрямих методів вручається платнику податків протягом наступного робочого дня.

У разі незгоди платника податків з рішенням контролюючого органу про донарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, стягнення таких сум відбувається виключно за рішенням суду.

52.5.Визначені за непрямими методами доходи та/або база оподаткування та/або об'єкти оподаткування платника податків використовуються контролюючими органами для проведення розрахунку податкового зобов'язання або коригування окремих показників податкової звітності.

52.6.Контролюючі органи можуть використовувати такі методи, як:

1. економічний аналіз;
   
2. спостереження;
   
3. аналогії;
   

52.6.4)контроль за витратами та доходами платників податків — фізичних осіб.

52.7.Метод економічного аналізу базується на взаємозв'язку і взаємозалежності різних економічних показників (доходи, витрати тощо), які характеризують господарську діяльність платника податків, і застосовується для проведення оцінки таких елементів об'єкта оподаткування:

52.7.1) обсяги виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг), які роз­раховуються виходячи з характеристики стану виробничих потужностей, кількості використаної сировини, матеріалів, електричної і теплової енергії, води, тари і продукції, оздоблення, розмірів торгових націнок (знижок), за­лишків товарно-матеріальних цінностей, чисельності працівників, розміру виплаченої заробітної плати та інших елементів витрат виробництва та ре­алізації товарів (робіт, послуг), а також кількості отриманих марок акциз­ного податку, що підтверджують зобов'язання із сплати податків, зборів та інших показників;

2. витрати, пов'язані з придбанням матеріальних та нематеріальних активів, для визначення вартості яких може використовуватися експертна оцінка та висновки відповідних уповноважених органів;
   

52.7.3) приріст активів платника податків, який визначається шляхом перевірки наявності та порівняння активів у процесі провадження госпо­дарської діяльності такого платника податків;

52.7.4) витрати на оплату праці, які визначаються органом державної податкової служби виходячи з документів, що підтверджують трудові від­носини з працівниками та отримання ними заробітної плати, інших видів заохочень і виплат, або на підставі письмових заяв таких працівників про фактично отримані доходи від цього платника податків;

52.7.5)доходи і витрати, які обчислюються з урахуванням результатів проведення оцінки інформації про провадження господарської діяльності платника податків, отриманої з інших джерел згідно із законодавством, зокрема за результатами зустрічних звірок;

52.7.6)обсяги реалізації та придбання продукції, які можуть також роз­раховуватися на підставі результатів аналізу інвентаризації запасів такої продукції на початок та кінець звітного періоду, а також на підставі спосте­реження за обсягами виробництва, придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) та обстеження місць провадження діяльності;

52.7.7)доходи та витрати інших платників податків, які провадять діяльність у таких самих чи подібних з платником податків умовах.

8. Метод спостереження використовується для визначення реальних обсягів грошових надходжень та реалізованих товарів, робіт (послуг) плат­никами податків, які здійснюють готівкові операції. Порядок здійснення спостереження визначається Кабінетом Міністрів України.
   
9. За методом аналогій доходи та/або база оподаткування та/або об'єкти оподаткування та/або виторг визначаються на рівні доходів та/або бази оподаткування та/або об'єктів оподаткування та/або виторги цього платника податку, збору у попередньому податковому періоді або відпо­відному податковому періоді минулого податкового року з урахуванням інфляції та інших факторів (сезонність виробництва, тривалий цикл вироб­ництва тощо), що впливають на розмір доходів та/або бази оподаткування та/або об'єктів оподаткування та/або виторгів, якщо фінансовий результат діяльності такого платника мав позитивне значення, або на рівні доходів та/або бази оподаткування та/або об'єктів оподаткування та/або виторгу ін­шого платника податків, який провадить діяльність у таких самих чи подіб­них з платником податків умовах.
   

52.10.Метод контролю за витратами та доходами платника податків базується на результатах аналізу показників фактично отриманих доходів та
понесених витрат таким платником податків.

Під час застосування такого методу підлягають обчисленню та порів­нянню:

1. витрати платника податків у періоді, що перевіряється, та у по­передніх податкових періодах, самостійно визначені таким платником по­датків або виявлені контролюючим органом;
   
2. отримані платником податків у періоді, що перевіряється, та у попередніх податкових періодах доходи, самостійно задекларовані таким платником податків або визначені його податковим агентом у розрахунку або виявлені контролюючим органом;
   

52.10.3) активи платника податків.

Порівняння здійснюється шляхом зменшення суми витрат платника по­датків, у звітному періоді, що перевіряється, на суму отриманих таким платником податків доходів, отриманих у цьому ж звітному періоді.

У разі коли отримана різниця має позитивне значення, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до платника податків з письмовою вимогою подати протягом 20 робочих днів пояснення та документальне підтвер­дження здійснення витрат понад суму задекларованих доходів за рахунок наявних у платника податків активів або за рахунок інших джерел, якщо от­римані з таких джерел кошти та інші активи не підлягають оподаткуванню.

Контролюючий орган має право перевірити отримані від платника по­датків пояснення та їх документальне підтвердження. Якщо за результата­ми перевірки буде з'ясовано, що платником податків подані недостовірні відомості, такий платник податків позбавляється права повторно подавати пояснення та документальне підтвердження здійснення витрат понад суму отриманих доходів за рахунок наявних у платника податків активів або за рахунок інших джерел, а оподатковуваний дохід (об'єкт оподаткування) платника податків збільшується на суму перевищення витрат платника по­датків над його доходами. У разі, коли контролюючий орган не отримає доказів того, що надане платником податків пояснення та його докумен­тальне підтвердження є недостовірним, збільшення доходу у розмірах, визначених у такому поясненні, не здійснюється.

Якщо платник податків не надасть пояснення та його документальне підтвердження на вимогу контролюючого органу, оподатковуваний дохід (об'єкт оподаткування) платника податків збільшується на суму переви­щення витрат платника податків над його доходами.

11. Обов'язок документально підтверджувати джерела походження доходів, у результаті чого були набуті активи, що належать платнику по­датків на праві власності або господарського відання відповідно до зако­нодавства, покладається на платника податків.
    
12. Доходи та/або інші об'єкти оподаткування та/або база оподатку­вання можуть бути визначені з використанням як одного, так і декількох методів.
    
13. Строки давності під час визначення доходів та/або об'єктів опо­даткування та/або бази оподаткування за непрямими методами застосову­ються відповідно до статті 68 цього розділу. Для фізичних осіб, що не ма­ють статусу суб'єкта підприємницької діяльності, початком відліку строку давності є дата проведення загального декларування громадянами України своїх доходів та майнового стану.
    
14. За результатами застосування непрямих методів складається висновок, що додається до акта перевірки платника податків і є його не­від'ємною частиною.