Робоча програма дисципліни Лекційні заняття та розділи дисципліни, що пропонуються до самостійного вивчення Лабораторні роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 4.1. Законодавча та нормативна база з „БЖД та ООП"
Тема 4.2. Організаційні питання охорони праці. Система управління охороною праці
Тема 5.1 Вплив електричного струму на організм людини
Тема 5.2. Умови ураження людини електричним струмом
Тема 5.3. Аналіз небезпеки електричних мереж
Тема 6.2. Вібрація та шум
Тема 6.3. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
Тема 7.3 Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об”екта
3 Методичні вказівки до вивчення дисципліни
3.1.2 Тема 1.2 Концепція припустимого ризику. Методі аналізу небезпек
3.2 Розділ 2 Людіна в системі «людина-середовище»
3.2.2 Тема 2.2 Психологічні та соціальні основи безпеки людини
3.3 Розділ 3 Забезпечення безпеки життєдіяльності
3.4 Розділ 4. Правові та організаційні питання „БЖД та ООП"
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема 4.1. Законодавча та нормативна база з „БЖД та ООП"


Закони, правила й інші документи з БЖД та ООП. Основні поняття в області ООП.

Закон України «Про охорону праці»: розділи, основні положення, гарантії прав громадян на охорону праці. Державні нормативні акти з охорони праці.

Тема 4.2. Організаційні питання охорони праці. Система управління охороною праці


Державне управління охороною праці.. Організація охорони праці на підприємстві.

Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.


Розділ 5. Основи техніки безпеки

Тема 5.1 Вплив електричного струму на організм людини


Аналіз електротравматизма на виробництві. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм. Чинники, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом. Класифікація приміщень за ступнем небезпеки ураження електричним струмом.

Тема 5.2. Умови ураження людини електричним струмом


Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж. Розтікання струму при замиканні на землю. Напруги дотику і кроку.

Тема 5.3. Аналіз небезпеки електричних мереж


Аналіз небезпеки електричних мереж змінного струму напругою до 1000В. Трифазна трьохпровідна мережа з ізольованої нейтраллю (неповне та глухе замикання). Трифазна чотирьохпровідна мережа з глухозаземленною нейтраллю (неповне та глухе замикання).

Вибір режиму нейтралі.


Тема 5.4. Технічні заходи та засоби безпечної експлуатації електроустановок


Ізоляція струмопровідних частин. Захисне заземлення.. Занулення. Захисне вимикання.


Розділ 6. Основи виробничої санітарії та гігієни праці


Тема 6.1.Мікроклімат виробничих приміщень.Освітлення виробничих приміщень


Вплив параметрів мікроклімату на організм людини. Нормалізація параметрів мікроклімату. Визначення параметрів мікроклімату. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.Кондиціонування повітря.

Освітлення виробничих приміщень. Види виробничого освітлення. Природне світлення. Штучне освітлення. Нормування природного і штучного освітлення.


Тема 6.2. Вібрація та шум


Вібрація. Параметри та види вібрації, Ії дія на організм людини. Нормування вібрації. Заходи та засоби захисту від вібрації.

Шум та його види. Фізичні характеристики шуму. Нормування та вимірювання шуму. Заходи та засоби захисту від шуму.


Тема 6.3. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону


Джерела електромагнітних полей радіочастотного діапазону. Дія на організм людини. Нормування параметрів. Методи захисту від електромагнітних полей радіочастотного діапазону.

Лазерне випромінювання.


Розділ 7. Пожежна безпека


Тема 7.1. Небезпечні та шкідливі чинники, пов”язані з пожежами


Тема 7.2 Теоретичні основи процесу горіння


Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів. Класифікація виробництв за показчиками вибухо- та пожежонебезпеки.

Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон).


Тема 7.3 Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об”екта


Система попередження пожеж. Система протипожежного захисту. Система організаційно-технічних заходів.


2.2 Лабораторні роботи


1. Вплив умов праці та навколишнього середовища на здоров’я людини

2. Дослідження небезпеки замикання струмоведучих провідників на землю.

3. Дослідження небезпеки електричних мереж трифазного струму.

4. Дослідження засобів контролю ізоляції.

5. Дослідження ефективності занулення та захисного заземлення.

6. Дослідження засобів та заходів захисту людини від електромагнітних випромінювань.

7. Дослідження рівнів шумів в виробничому приміщенні та звукоізолюючих засобів захисту.

8. Дослідження природного та штучного освітлення

9. Дослідження запилення повітря у робочих зонах виробничих приміщень.


Рекомендована література

  1. Закон України “Про охорону праці”.-К.: 1993. – 40с
  2. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Постанова Верховної Ради України від 24 лютого 1994 р.
  3. Закон України “Про пожежну безпеку”. Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 р.
  4. Дзюндзюк Б.В. Основы безопасности эргатических систем.- К.: УМК ВО, 1990. - 56 с.
  5. Айвазов В.А., Дзюндзюк Б.В., Хянникяйнен А.И. Безопасность жизнедеятельности. Конспект лекций. – Харьков: ХНУРЭ, 2007. – 189 с.
  6. Березуцкий В.В. Теоретические основы безопасности жизнедеятельности. – Харьков: ХГПУ, 1999. – 170 с.
  7. Iванов В.Г., Дзюндзюк Б.В., Олександров Ю.М. Охорона працi в електроустановках / Пiд заг.ред.Б.В.Iванова. – К.: Око, 1994. – 228 с.
  8. Ю.Г.Сибаров и др. Охрана труда в вычислительных центрах. М.: «Машиностроение», 1990.-192с.
  9. Охрана труда в электроустановках./Под редакцией Б.А.Князевского.-М.: “Энергоатомиздат”,1983.-336с.
  10. Дзюндзюк Б.В., Иванов В.Г. и др. Охрана труда. Сборник задач. Учебное пособие.-Харьков: ХНУРЭ, 2006. - 244с.
  11. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник / За ред. канд.техн.наук, доцента В.Ц. Жидецького.- Львів: Афіша, 2000. - 352с.


3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


3.1 Розділ 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності.


3.1.1 Тема 1.1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності


Необхідно ознайомитися з історією БЖД і чітко зрозуміти, що БЖД - це область науково-практичної діяльності людини і учбова дисципліна одночасно. Слід зрозуміти мету і задачі дисципліни. Життєдіяльність - це процес існування і самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Рекомендується побудувати «трикутник потреб», розташувавши на верхньому рівні духовні потреби, на середньому - соціальні, а в підставі - життєво необхідні або індивідуальні потреби. БЖД - це не тільки потреба, але і економічно вигідні дії. Слід розглянути збитки і механізм їх виникнення для конкретної людини, фірми, суспільства в цілому при порушенні БЖД.

БЖД визначається взаємодією людини з навколишнім середовищем. Розглядаючи людину в безперервній обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, необхідно виділити систему «Л-М-С», в якій: складові елементи - це «людина», «машина», «середовище»;

зв'язки між елементами - це вплив «людини» на «середовище», вплив «середовища» на психофізіологічний стан (ПФС) «людини», вплив «середовища» на дії «людини», вплив «середовища» на роботу «машини», вплив «машини» на ПФС «людини» та ін.

При вивченні системи «Л-М-С» необхідно «людину» представляти трьома складовими: Ч1 - людина, що виконує певні дії, Ч2 - людина, що впливає на середовище, Ч3 - людина, що відображає власне ПФС.

Основні характеристики системи «Л-М-С»:

- будь-яка система «Л-М-С» створюється людиною і оточуючим його середовищем, яке може включати устаткування, сировину, предмети побуту та ін.;

- система «Л-М-С» володіє цілісністю, її елементи служать досягненню єдиної мети;

- система «Л-М-С» може включати комплекс функціонально і ієрархічно зв'язаних різнорідних елементів і підсистем; зміна стану одного з елементів або підсистем в системі «Л-М-С» вабить зміну стану інших елементів і підсистем;

- в побутовій сфері і техносфері очолюючу роль грає людина, а в біосфері - всі елементи системи рівнозначні;

- поведінка системи «Л-М-С» і її елементів може мати детермінований і ймовірний характер, що визначається динамізмом навколишнього середовища і психофізіологічними особливостями людини;

- елементи системи «Л-М-С» знаходяться в «ігровій ситуації» - людині доводиться ухвалювати рішення, вибираючи певну стратегію.

Система «Л-М-С» може включати людину, колектив, общину, суспільство в цілому, при цьому необхідно враховувати зв'язки між людьми. Взаємодія людей залежить від колективу (виробничий, за місцем мешкання, спортивна команда та ін.) від споріднених відносин, освіти, соціального статусу, політичних і релігійних переконань.

Важливо правильно визначити рівень системи «Л-М-С». Залежно від поставленої мети слід виділяти систему «Л-М-С робочого місця», приміщення, об'єкту, населенного пункту, регіону, країни, людства в цілому. Якщо система «Л-М-С» буде обмеженою, то можна "втратити" джерела небезпек, а якщо обширної - вивчення системи ускладнюється.

Центральне місце в БЖД займають поняття «небезпека», «чинник небезпеки», «джерело небезпеки», «безпека» і аксіома потенційної небезпеки, яка свідчить, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Необхідно чітко засвоїти ці поняття і аксіому.

Вивчаючи чинники небезпеки, перш за все, слід мати на увазі, що:

- чинники небезпеки класифікуються за небезпеками, часу прояву негативних наслідків, характеру дії, завданому збитку, сфері прояву;

- чинники небезпеки є причиною виникнення нещасного випадку; захворювання, катастрофи;

- дія чинників небезпеки на людину і навколишнє середовище може носити характер ймовірний і детермінований;

- чинники небезпеки умовно діляться на небезпечні, шкідливі, вражаючі і, залежно від характеру дії на людину можуть бути фізичними, хімічними, біологічними і психофізіологічними;

- дія декількох чинників небезпеки може мати синергетичний і антагоністичний характер.

Аналізуючи взаємодію людини з іншими елементами системи «Л-М-С», слід розглянути модель сприйняття і переробки інформації в системі «Л-М-С», сформулювати необхідну умову БЖД людини в системі «Л-М-С», виділити інформаційну біофізичну, енергетичну, просторово-антропометричну, технико-естетичну і соціальну сумісності людини з технікою і середовищем, запропонувати заходи і засоби забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини, колективу, соціуму, людства.


3.1.2 Тема 1.2 Концепція припустимого ризику. Методі аналізу небезпек


Слід розглянути таксономію і номенклатуру небезпек, беручи до уваги зміни в системі «Л-М-С», як відхилення від умов, що склалися в ході тривалої еволюції, розташування джерела небезпеки, час існування реальної небезпеки, можливість дії на певну кількість людей і масштабність небезпек.

При вивченні небезпек необхідно навчитися проводити їх якісний і кількісний аналізи.

При якісному аналізі слід скласти список небезпек, заповнити карти загального аналізу небезпек, розсортувати їх за убуванням терміновості, заповнити карти детального аналізу небезпек.

Загальний аналіз необхідний для попередньої оцінки небезпеки і проводиться із застосуванням карт загального аналізу. Для оцінки терміновості дій використовується ознака «серйозність – ймовірність - витрати».

Детальний аналіз застосовується для аналізу взаємозв'язку небезпеки і дій, які можуть привести до реалізації небезпеки, проводиться із застосуванням карт детального аналізу. Слід пям'ятати, що кожна карта загального аналізу породжує декілька карт детального аналізу.

Для визначення логічної структури небезпеки слід вивчити логічні операції «І», «АБО», «НІ» і правила спрощення логічних виражень. Для побудови логічної структури небезпеки необхідно кожній події привласнити символ, об'єднати їх за допомогою логічних операцій і отриманий вираз спростити.

Вивчаючи кількісні міри небезпеки, слід чітко засвоїти сутність понять «збиток» і «ризик» і підходи до їх оцінки. Для вимірювання збитку використовуються природна і суб'єктивна шкали. Залежно від мети, часу і виду оцінки збиток може бути реальним і можливим, прямим і непрямим, матеріальним і нематеріальним. При цьому слід пям'ятати, що можливий збиток визначається з урахуванням ймовірності прояву конкретних наслідків при дії небезпек на людину і навколишнє середовище.

Ризиком можна описувати випадкові і достовірні події, також слід розрізняти індивідуальний і соціальний ризик. Індивідуальний ризик визначається з урахуванням частоти небажаних наслідків і ймовірності дії небезпеки і може бути фоновим, прийнятним і гранично-допустимим. Соціальний ризик дозволяє судити щодо масштабів небажаних наслідків і описується F/N-диаграммой.

Для вивчення ризику використовуються статистичний, інженерний, експертний, соціологічний методи оцінки.

Необхідно пам'ятати, що для оцінки ризику можна застосовувати приватні міри кількісної оцінки небезпеки (питома смертність та ін.).

Розглядаючи надійність «машини» в системі «Л-М-С», необхідно з'ясувати поняття «надійність» і «відмова». Вивчіть властивості надійності «машини».

Представляючи «машину», як складену з елементів надійності, вивчіть основні варіанти схем надійності «машини» (послідовне і паралельне з'єднання елементів надійності) і формули для обчислення ймовірності безвідмовної роботи «машини».

При забезпеченні БЖД необхідно застосовувати системний підхід. Не можна розглядати питання БЖД для однієї системи «Л-М-С»: забезпечуючи безпеку в конкретній системі «Л-М-С» можна завдати шкоди іншим системам або деяким сферам діяльності людини. Це положення є основою концепції прийнятного ризику. Рекомендується побудувати в одній системі координат залежності технічного і соціально-економічного ризиків від витрат на

безпеку і виділити область прийнятного ризику.

Для аналізу безпеки зручно використовувати «дерево небезпек» («дерево причин і подій»). Вивчіть: структуру «дерева небезпек», види подій, що складають «дерево», символи подій, логічні символи основні правила побудови «дерева небезпек».

З'ясуйте, що «дерево небезпек» можна будувати як знизу-вверх (прямий аналіз), так і зверху-вниз (зворотний аналіз), при цьому слід розрізняти події «стан елемента» і «стан системи». «Дерево небезпек» можна будувати на основі логічних функцій небезпеки і, навпаки, по «дереву небезпеки» можна отримати логічну функцію небезпеки. Всі події «дерева небезпек» мають свої ймовірності, які через логічні символи «переносяться» на ймовірність головної події.

Рекомендована література [4,5,6].


3.2 Розділ 2 Людіна в системі «людина-середовище»


3.2.1 Тема 2.1 Фізіологічні фактори забезпечення безпеки людини


Людина є основним елементом системи «Л-М-С». Необхідно розглянути здоров'я людини з медико-біологічної і соціальної точки зору, вивчити зміст поняття «гомеостаз», виділити зовнішні і внутрішні дії, які впливають на стан людини, а також захворювання, які викликаються чинниками навколишнього середовища.

При вивченні структурно-функціональної організації людини з погляду взаємодії його з навколишнім середовищем необхідно виділити нервову систему, опорно-руховий апарат людини і засвоїти, що основою життєдіяльності людини є фізіологічні процеси, під якими розуміється складна форма єдності фізичних і хімічних процесів в живій матерії. Організм людини представляє самостійну одиницю живої матерії, яка здатна реагувати на зовнішні дії як єдине ціле. Будь-яка зміна навколишнього середовища приводить до появи фізіологічних реакцій, що закріплюється в генотипічній програмі, а взаємодія між організмом і середовищем, що реалізується в генотипі, є запрограмованою формою реактивності (норма реакції). Отже, реактивність є конкретною формою реалізації інформації з навколишнього середовища, в якій закріплюються адекватні способи реагування на зовнішні подразники.

Слід чітко уявляти, що організм людини відповідає на дії середовища реакціями фізіологічної адаптації (активного пристосування до дії подразників), основою яких є зниження чутливості збуджувості живої тканини у разі дії подразників. Оцінка ступеня адаптації проводиться через поріг і швидкість адаптації.

Рефлекс - одна з форм прояву життєдіяльності. Для вивчення рефлексу слід розглянути його схему в складі: рецептор (екстероцептор і інтероцептор), нервовий провідник, центральний апарат переробки зовнішнього сигналу, виконавчий прилад, виділити час реакції як основну характеристику рефлексу і розділити рефлекси на умовні і безумовні.

Рекомендується виділити рецептори людини, вивчити їх основні характеристики і особливу увагу звернути на закон Вебера-Фехнера.

Слід розглянути діяльність людини в системі «Л-М-С» як оператора, що за допомогою аналізаторів одержує величезну інформацію про навколишнє середовище. Необхідно розглянути роль зорового, слухового, смакового, нюхового, больового, тактильного аналізаторів і вестибулярного апарату в забезпеченні життєдіяльності людини.

Слід звернути увагу на те, що залежно від рівня дії чинників небезпеки на людину, в системі «Л-М-С» можуть бути комфортні, некомфортні і нестерпні умови життєдіяльності, а при дії декількіх чинників небезпеки може виявлятися синергізм і антагонізм їх дії.

В життєдіяльності людини значну роль грають біоритми. Слід розглянути їх вплив на загальний стан, працездатність, безпеку людини.


3.2.2 Тема 2.2 Психологічні та соціальні основи безпеки людини


БЖД перш за все залежить від самої людини. тому при забезпеченні БЖД значну роль грають мотиваційні, емоційні, вольові і психомоторні процеси, психічні характеристики особи, психофізіологічний стан людини, у тому числі при впливі на нього наркотичних, лікарських і інших речовин.

Для розуміння цих питань необхідно розглянути:

- складові психічної діяльності людини (психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особи);

- типи особи (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик);

- характери людини (экслозивный, торпидный, тривожний);

- взаємозв'язок «стан особи - безпека», звернувши увагу на тє, що емоційна напруженість, втомленість, різні труднощі, що виникають в процесі діяльності, породжують у людини схильність до нещасних випадків;

- основні реакції людини при небезпеці (тривога, конфлікт, незадоволеність, поведінка зриву), і їх прояви (пасивне, активне, агресивне);

- психологічний клімат при колективній діяльності;

- створення психологічного настрою на безпечну діяльність.

Організм людини знаходиться в безперервному технічному оточенні. Необхідно розглянути взаємозв'язок «людина - мир техніки», звернувши увагу на технічні засоби підтримки життя, індивідуальне захисне спорядження і засоби індивідуального захисту. Слід розглянути біотехнічні системи і застосування для життєдіяльності штучних органів.

Людина є біологічним і соціальним суб'єктом, який має свої фізіологічні, матеріальні і духовні потреби. З погляду потреб людини необхідно розглянути природне, виробниче, побутове, соціально-політичне оточення людини.

Цілком очевидно, що повітря, вода, продукти харчування і освітлення - це необхідні умови життєдіяльності людини. Слід розглянути їх фізіологічне і гігієнічне значення. Необхідно звернути увагу на те, що повітряне середовище і освітлення мають оптимальні і допустимі параметри з точки зору життєдіяльності людини.

При вивченні питань взаємодії людини з біосферою в цілому, окремими її складовими і компонентами необхідно визначити місце і роль флори і фауни в життєдіяльності людини, розглянути вплив мікроорганізмів на організм людини. Слід звернути увагу на сучасний стан ноосфери і біосфери.

При вивченні питань духовного середовища людини необхідно розглянути такі поняття, як соціально-політичне навколишнє середовище, соціум, виділити соціальні і психологічні чинники, що впливають на БЖД людини. Вивчіть питання БЖД при діяльності виділивши чинники, які примушують людину ризикувати. Зверніть увагу на тезу «людина - джерело небезпеки сама для себе». Вивчіть мотивацію ризику, виділивши основні причини свідомого порушення БЖД людиною, у тому числі такі як економія сил, економія часу, звичка до небезпеки або недооцінка небезпеки, орієнтування на ідеали, копіювання групової поведінки, звичка працювати з порушеннями, переоцінка досвіду і майстерності, бажання самостверджуватися, показати себе в очах оточуючих, стресовий стан, схильність до ризику, надситуаційний ризик та ін.

Рекомендована література [5,6].


3.3 Розділ 3 Забезпечення безпеки життєдіяльності


3.3.1 Тема 3.1 Основні принципи, методи й засоби забезпечення безпеки


При вивченні питань забезпечення безпеки необхідно ввести визначення: «гомосфера», «ноксосфера» і з'ясувати постановку задачі забезпечення БЖД.

Далі слід вивчити:

- принципи забезпечення БЖД (просторове або часове розділення гомосфери і ноксосфери, нормалізація ноксосфери, зміна гомосфери);

- методи забезпечення БЖД: технічні (блокування, герметизації, слабої ланки, забезпечення неприступності, надійності, екранування), організаційні (захисту часом, захисту відстанню, інформації, нормування, ергономічності, класифікації), управлінські (контролю, відповідальності, стимулювання);

- засоби забезпечення БЖД (колективного і індивідуального захисту).

Рекомендована література [5].


3.4 Розділ 4. Правові та організаційні питання „БЖД та ООП"


3.4.1 Тема 4.1. Законодавча та нормативна база з „БЖД та ООП"


Необхідно розглянути правові і організаційні основи БЖД та ООП. В першу чергу Конституцію України, законодавство України про охорону здоров'я, праці, навколишнього середовища, кримінальне законодавство, Закони України «Про цивільну оборону», «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку».

Особливу увагу слід уділити «Концепції організації роботи з профілактики невиробничого травматизму», затвердженої Кабінетом Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 114.

Варто також вивчити реєстр ДНАОП, Систему стандартів безпеки праці (ССБТ), термінологію.

Потрібно ознайомитись з організацією державного нагляду і громадського контролю в області охорони праці. Необхідно також ознайомитись з основними обов'язками і правами інспекцій, що здійснюють державний нагляд.

Відповідно до закону України “Про охорону праці”, поряд з державними інспекціями функції контролю здійснюють також професійні спілки. З'ясуєте їхні основні обов'язки і права .

Комісіям з охорони праці місцевих комітетів профспілки надані широкі права в області громадського контролю діяльності адміністрації по створенню безпечних і здорових умов праці. Необхідно розглянути основні питання, що контролюють ці комісії.

Зверніть увагу на обов'язки і відповідальність адміністративних та інженерно-технічних працівників в області охорони праці. Відповідальність за стан безпеки поряд з керівником підприємства і головним інженером несуть також начальники цехів, відділів, лабораторій, обчислювальних центрів, змін і майстри. Потрібно з`ясувати, у чому суть триступінчатого контролю за станом техніки безпеки на підприємстві, і в які терміни необхідно проводити перевірку. Необхідно усвідомити, у чому полягає дисциплінарна, адміністративна, матеріальна і кримінальна відповідальності за порушення правил охорони праці.