Програма фахових вступних випробувань з філософії для вступників у Львівський національний університет

Вид материала

Содержание

філософський факультет
Історія психології
Соціальна психологія
Основи психологічного консультування
Клінічна психологія
Методика викладання психології
Практикум з психології
філософський факультет
Перелік орієнтовних питань
Список літератури

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Львівський національний університет імені Івана Франка

філософський факультет

ПРОГРАМА

фахових вступних випробувань з філософії для вступників у

Львівський національний університет

(підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”)

Затверджено

на засіданні вченої ради філософського факультету

Протокол № 87/6

від 3 квітня 2007 р.

Перелік питань

фахових вступних випробувань за напрямом підготовки «Філософія» (освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» та «магістр»)

Світогляд та його структура.
Соціальна філософія в системі гуманітарного знання. Предмет та функції соціальної філософії.
Міфотворчість як філософська проблема. Міфологія як соціокультурний феномен.
Соціально-філософські погляди Гегеля їх історичні послідовники.
Особливості релігійного світогляду.
Соціальна філософія марксизму: основні ідеї, принципи та соціальні наслідки.
Предмет філософії у його історичній генезі.
Соціально-філософські ідеї в концепції О.Шпенглера.
Система філософського знання та його структура.
Основні гносеологічні парадигми доби Нового часу.
Зміст, принципи та основні категорії онтології (буття, матерія, дух, субстанція).
Психоаналітичний напрям у філософії.
Поняття категорій у філософії: їх походження і застосування.
Філософія екзистенціалізму про свободу і відповідальність людини.
Поняття "практики" у філософії. Теорія і практика та проблема їх взаємозв'язку.
Філософія науки: основні концепції та представники.
Природа як предмет філософського осмислення. Проблема взаємодії природи та суспільства.
Проблема свободи у філософії, її основні концепти і концепції.
Характеристика системи і методу філософії Гегеля.
Філософські підходи до природи свідомості.
Мислення, мова та спілкування як предмет філософії.
Екологія і демографія як проблема в сучасній соціальній філософії та Україні.
Свідомість, самосвідомість, підсвідомість та їх співвідношення.
Історія як предмет соціально-філософського пізнання.
Еволюція ідеї свободи у філософії Заходу.
Гносеологія як ділянка філософського знання, її предмет та основні принципи.
Розуміння свободи і моралі у філософії Канта.
Поняття ідеального у філософії. Співвідношення ідеального і матеріального як гносеологічна проблема.
Раціональне, нераціональне, ірраціональне у мисленні та пізнанні.
Нація як суб'єкт історичного розвитку. Теорії нації та націоналізму.
Від позитивізму до постпозитивізму: основні ідеї та принципи.
Соціально-історична та культурна зумовленість пізнання. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання у класичній і некласичній філософії.
Істина, оцінка та омана. Класичні та некласичні теорії істини
Поняття духовного життя, духовної культури та суспільної свідомості.
Основні ідеї марксизму та їх соціально-політичні наслідки.
Пізнавальний процес та його структура. Чуттєве і раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Методи і форми пізнання.
Проблема людини у філософії. Філософська антропологія ХХ ст.
Діалектика як теорія, як метод і як діалог. Структура діалектичного методу.
Проблема універсального у філософії: картезіанський та феноменологічний підходи.
Феномен європейського нігілізму та його рефлексія в філософії Ніцше.
Феномен моралі: поняття, структура, функції .
Місце метафізики в структурі філософії. Іманентно-метафізична тональність філософії.
Поняття моральної свободи. Добро і зло, обов'язок і відповідальність як категорії етики.
Метафізика як наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття. Критики метафізики.
Місце естетики в системі філософського знання та в теорії мистецтва
Основні напрями філософії історії ХХ століття.
Структура естетичної свідомості. Процеси диференціації та інтеграції у мистецтві ХХ століття.
Філософія екзистенціалізму.
Філософія як вчення і як навчальний предмет, їх взаємозв'язок.
Філософські основи європейського модернізму та постмодернізму.
Феноменологія як напрям філософії.
Основні форми та методи викладання філософії. Проблема активізації студентів при вивченні філософії.
Герменевтика як явище філософії у ХХ ст.
Постмодернізм як явище у філософії і культурі.
Проблема свідомості у феноменології.
Лукрецій Кар "Про природу речей".
Платон. Діалог "Федон".
Арістотель "Метафізика". Характеристика праці.
Августин "Сповідь".
Характеристика творчості Ф.Бекона.
Соціально-філософські ідеї в концепції А.Тойнбі.
Вчення Ляйбніца про суть і природу монад.
Вчення Дж.Локка про досвід, рефлексію, ідею та якості у творі "Есе про людське розуміння ".
Кант "Критика чистого розуму": характеристика проблеми апріоризму та трансцендентальності.
Соціальна філософія К. Поппера.
"Філософія духу" Гегеля.
Філософія українських мислителів ХХ ст. (І.Франко, М.Грушевський, Дм. Чижевський, В.Вернадський, І.Мірчук, О.Кульчицький).
Філософія Ніцше.
"Міф про Сізіфа" А. Камю.
Основні концепції філософії історії. К.Ясперс "Смисл і призначення історії".
М. Гайдеґер "Буття і час". Основні ідеї. Поняття “екзистенціал”.
К. Поппер "Відкрите суспільство і його вороги".
І.Франко "Що таке поступ?”
Філософсько-антропологічні погляди М.Шеллера та М.Бубера.
М.Вебер "Протестантська етика і дух капіталізму".
Л. Вітгенштайн та його місце у філософії ХХ століття.
Тейяр-де-Шарден "Феномен людини".
Є.Маланюк "Малоросійство" (Книга спостережень. - Т.2.- Торонто, 1966).
Рідель М. Свобода і відповідальність.
Філософська спадщина Сковороди.
Філософія П. Юркевича.
Поняття логос, апейрон, архе, атом, стихія, число як перші категорії онтології в античній філософії.
Матерія, форма, дія та мета у онтологічній концепції Арістотеля.
Проблема буття у неоплатонізмі.
“Метафізичні розмисли” Р. Декарта.
Трансцендентне та трансцендентальне у філософії Канта.
Система трансцендентального ідеалізму В. Шеллінга.
“Феноменологія духу” Гегеля та проблема діалектичного розгортання понять: свідомість, самосвідомість, розум.
Простір і час як філософські категорії.
Предмет гносеології, її місце в системі філософського знання.
Поняття "знання" в класичній та посткласичній традиції.
Особливості теоретичного знання.
Структура знання: види, рівні та форми.
Чуттєве та раціональне в пізнанні. Раціоналізм та сенсуалізм.
Особливості раціонального пізнання та його форми.
Особливості чуттєвого пізнання та його форми.
Поняття досвіду та його типи.
Позараціональні форми пізнання ( фантазія, інтуїція). Інтуїтивне та дискурсивне у пізнанні.
Проблема соціально-історичної та культурної зумовленості пізнання в історичному контексті. Проблема розуміння: гносеологічний аспект.

100.Пізнання та мова.

101.Проблема істини в історично-філософському контексті.

102.Проблема об’єктивності істини. Агностицизм, скептицизм, релятивізм.

103.Проблема критерію істини.

104.Специфіка наукового пізнання.

105.Структура наукового знання: взаємозв’язок емпіричного та теоретичного.

106.Структура та функції наукової теорії.

107.Основні етапи в розвитку наукового пізнання.

108.Раціональність як основа єдності наукового знання.

109.Соціально культурна детермінація наукового пізнання. Інтерналізм та екстерналізм.

110.Формування парадиґми постмодерної науки .

111.Пізнання як комунікація.

112.Особливості пізнання в гуманітарних та природничих науках.

113.Теорія пізнання Канта.

114.Гносеологічна проблематика Нового часу: раціоналізм та сенсуалізм.

115.Проблема розуміння в герменевтиці.

116.Еволюція гносеологічних принципів в позитивістській традиції.

117.Доля метафізики в філософії ХХ ст.

118.Відмінність класичного (метафізичного) та некласичного способів мислення.

119.Дихотомія світу ідей та світу речей як принцип побудови метафізики Платоном.

120.Онтологічний принцип А. Вайтхеда та його зміст.

121.Метафізика як доля Заходу. М.Гайдегер про суть метафізики.

122.Розрізнення Гайдеггером понять буття і суще. Метафізика як запитування про суще.

123.Пошуки першоначал світу (архе) в досократичній філософії.

124.Коперніканський переворот Канта у філософії.

125.Номіналізм та реалізм як проблема схоластичної метафізики.

126.Поняття субстанції ті її місце в метафізиці.

127.Діалектика як філософська наука і філософія.

128.Діалектика, логіка та теорія пізнання, їх співвідношення.

129.Історична генеза діалектики.

130.Предмет діалектики і філософії.

131.Поняття законів і принципів діалектики.

132.Рефлексивні визначення протилежності та суперечності.

133.Суперечність та антагонізм.

134.Поняття еманації, еволюції, розвитку.

135.Одиничне, особливе, загальне та їх діалектика. Проблема всезагального.

136.Діалектика античної елейської школи. Зенон Елейський.

137.Сучасні концепції діалектики в зарубіжній філософії.

138.Історія діалектики та її теорія.

139.Філософія М. Кузанського.

140.Вчення Канта про “чисте” й емпіричне, аналітичне і синтетичне пізнання.

141.Трансцендентна логіка Канта та її співвідношення з традиційною (загальною) логікою.

142.Кант про трансцендентну єдність апперцепції.

143.Вчення Канта про розум. Співвідношення розсудку й розуму.

144.Принцип тотожності суб’єкта й об’єкта у філософській системі Шеллінга.

145.Гегель про співвідношення “Феноменології духу” і “Науки логіки”.

146.Філософська система Гегеля та місце в ній “Науки логіки”.

147.Предмет соціальної філософії.

148.Емпіричний та теоретичний рівні суспільного пізнання.

149.Філософія історії О. Шпенґлера.

150.Технократичні концепції суспільства.

151.Соціальна філософія франкфуртської школи.

152."Відкрите суспільство та його вороги" К. Поппера.

153.Кирило-Мефодіївське товариство: філософія української національної ідеї.

154.Соціальна філософія М.Драгоманова та І. Франка.

155.Філософія історії М. Грушевського.

156.Політична філософія В. Липинського та Д. Донцова.

157.Соціально-релігійні погляди А.Шептицького та Й.Сліпого.

158.Соціально-філософські пошуки українських вчених в еміграції.

159.Екологічна проблема та її глобальний характер.

160.Основні теоретичні підходи до розуміння нації.

161.Соціальні і національні зміни в українському суспільстві у XX ст.: місто і село у соціальній взаємодії.

162.Соціальна стратифікація: класичні і сучасні підходи.

163.Соціальна мобільність: сутність, типи, форми.

164.Людина як предмет філософської рефлексії.

165.Основні доктрини антропогенезу.

166.Філософська антропологія як напрям філософії XX ст. і метод пізнання реальності.

167.Антропологічні пошуки М. Шелера та М. Бубера.

168.Міф як соціальний, культурний та антропологічний феномен.

169.Персоналістська тенденція в українській філософській традиції.

170.Теорія вартостей: етапи становлення.

171.Духовне життя суспільства як підсистема соціуму.

172.Поняття духовної культури суспільства.

173.Українська національна культура в контексті надбань світової цивілізації.

174.Наука як система знань, цінностей та вид діяльності.

175.Походження і природа техніки: "технічне" як сутнісно-атрибутивна характеристика людської діяльності.

176.Політика як вираз соціальної взаємодії.

177.Політична культура: проблеми і суперечності її становлення і розвитку.

178.Проблема становлення концепції громадянського суспільства в західній та українській соціально-філософській думці.

179.Правове і демократичне суспільство: особливості українського поступу.

180.Історія як предмет філософського пізнання.

181.Філософія історії: основні концепції XX ст.

182.Місце історії філософії у системі науково-філософського знання. Історія філософії і філософія.

183.Головні історичні школи староіндійської філософії і їх значення для подальшого розвитку філософської думки.

184.Старогрецька натурфілософія і її значення для подальшого розвитку філософії та науки.

185.Вчення про логос в античній філософії.

186.Філософія числа Піфагора.

187.Вчення Парменыда про буття.

188.Натурфілософія Емпадокла і її науково-філософські засади.

189.Вчення Анаксагора про геометрії, світовий «Розум» (Нус).

190.Атомістичне вчення Левкіпа-Демокріта і його історичне значення.

191.Філософія Сократа: відкриття людини.

192.Вчення Платона про людину (діалоги «Федон» і «Федр»).

193.Аристотель. Творча спадщина. Аристотель і Платон.

194.Філософія стоїків і її засади.

195.Неоплатонізм і його значення у формуванні християнської філософії.

196.Гностицизм і християнство.

197.Філософська концепція Тертуліана.

198.Філософське вчення Августина. «Сповідь».

199.Боецій і його філософське вчення («Розрада від філософії»).

200.Псевдо-Діонісій та його «Ареопагітики».

201.Культура, наука і філософія в арабському халіфаті.

202.Аль-Ашарі та ортодоксальна віра. Ашаріти.

203.Східна арабська філософія (Багдад) та її представники. Аль-Кінді, Аль-Фарабі і Абу-Алі, Ібн Сіна (Авіценна).

204.Західна арабська філософія (Кордова) та її представники Ібн-Баджа, Ібн-Туфейль, Ібн-Рошд (Аверроса).

205.Філософське вчення Аверроеса та його значення для розвитку філософії.

206.Мойсей-бен-Маймун (Маймонід) – визначний представник європейського арістотелізму, його філософське вчення.

207.Патристика і схоластика.

208.Еріюгена і його філософське вчення.

209.Філософське вчення Гюгона як спроба поєднання схоластики і містики (світське значення, містичне значення, віра).

210.Проблема універсалій в античній та середньовічній філософії.

211.Росцеліо і його філософське вчення.

212.Розквіт схоластики у ХІІІ ст.

213.Філософське вчення Роджена Бекона.

214.Тома Аквінський і його вчення. Томізм.

215.Філософське вчення Дунса Скота. Скотизм.

216.Вільям Оккам і його філософське вчення. Оккамізм.

217.Епоха Ренесансу і її місце у розвитку середньовічної філософії.

218.П’єтро Помпанацці – представник олександрійців, його вчення.

219.Еразм Роттердамський – гуманіст-мислитель.

220.Нове природознавство і натурфілософія в епоху Ренесансу, їх представники.

221.М.Кузанський і його філософське вчення.

222.Проблема людини у філософії Б.Паскаля.

223.Філософські погляди П.Гасенді.

224.Монізм Б.Спінози. Вчення про субстанцію.

225.Філософське вчення Д.Берклі. Питання суб’єкта та об’єкта.

226.Французьке Просвітництво. Ф.Вольтер, Ж-Ж.Руссо, Ш.Монтеск’є. Проблема природних прав людини та суспільний договір.

227.П.Гольбах «Система природи».

228.Раціоналізм у західноєвропейській філософії ХУІІ-ХУІІІ ст.

229.Релігійний та «атеїстичний» варіанти екзистенціалізму.

230.Місце М.Гайдеггера у філософському процесі ХХ ст.

231.М.Гайдеггер і проблема нігілізму.

232.Екзистенціальна філософія К.Ясперса.

233.Концепція свободи і Ніщо Ж.-П. Сартра.

234.Філософські погляди російських слов’янофілів (А.С.Хомяков).

235.Позитивістська традиція в філософії: від О.Конта до Т.Куна.

236.Головні риси неотомістської філософії (Ж.Марітен).

237.Прагматизм як філософська течія.

238.Філософські засади структуралізму.

239.Філософія американського інструменталізму.

240.Неокантіанство та його школи (Марбурзька і Фрайбурзька).

241.Герменевтика як специфічний метод гуманітарних наук.

242.Філософська думка в Україні Х-ХІІІ ст.

243.Проблеми свободи людини у творчості Г.Сковороди.

244.Ідея національного поступу у творчості М.Драгоманова.

245.Розуміння історико-культурних епох у творчості І.Франка.

246.Філософські погляди Дмитра Чижевського.

Рекомендована література:

Андерсен Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – К., 2001.
Арендт Г. Джерела тоталітаризму. – К., 2002.
Аристотель. Метафизика. Соч. в 4 т. – М., 1975.
Бекон Ф. Новый Органон. Соч. в 3 т. – М., 1978.
Бубер М. Два образа веры. – М.: Республика, 1995.
Бэкон Ф. Новый органон. Соч. в 2-х томах. – М., 1972.
Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994.
Вейль С. Укорінення. Лист до клірика. – К.: Дух і Літера, 1998 – 300с.
Вернадський В.І. Вибрані праці. – К.: Наукова думка, 2005.
Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus (Логіко-філософський трактат). – К., 1995.
Габермас Ю. Залучення іншого. Студії з політичної теорії. – Львів, Астролябія, 2006. – 406с.
Гегель Г.В.Ф. Наука логики: В 3 т. – М., 1970. – Т.1., Т.2, Т.3.
Гірц К. Інтерпретація культур. Вибрані есе. – К., 2001.
Гольбах П. Система природы. Избр. Произведения в 2-х т. – 1965. – Т. 1.
Горський В.С. Історія української філософії: Навчальний посібник. – К., 2001.
Гуссерль Е. Декартові розмірковування. Розмірковування перше // Генеза: Філософські студії. – 1998.
Гуссерль Е. Кризис европейских наук и трансцедентальная феноменология // Вопросы философии”, 1992. – № 7.
Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К., 2002.
Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991.
Досвід людської особи. Нариси з філософської антропології. – Львів, 2000.
Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу // Вибране. – К., 1991.
Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1996.
Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997.
Камю А. Вибрані твори. – К., 1990.
Камю А. Міф про Сізіфа // Вибрані твори у трьох томах. – Т.3. – Харків, 1996.
Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.
Карась А.Ф. Філософія Олександра Кульчицького // Олександр Кульчицький. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995.
Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму. – К., 1999.
Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку// Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. – К.: Ваклер, 1996.
Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. – Львів, 1993.
Коплстон Ф. Середньовічна філософія. – К., 1997.
Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.
Костомаров М.І. “Закон Божий” / Книга буття українського народу. – К., 1991.
Кузанский Н. Об ученом незнании. Соч. в 2-х томах. – Т.2. – М., 1979.
Кульчицький О. Основи філософії і філософічних знань. – Мюнхен-Львів, 1995.
Кульчицький О. Український персоналізм. – Мюнхен-Париж, 1985.
Левінас Е. Між нами: Дослідження. Думки – про – іншого. – К.: Дух і Літера, 1999 – 312 с.
Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К.,1997.
Леш С. Соціологія постмодерну. Львів, Кальварія, 2003. – 344 с.
Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація//Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000.
Маланюк Є. Малоросійство / Книга спостережень. Т. 2. – Торонто, 1966.
Мемфорд Л. Міф про машину. Техніка і розвиток людини // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1996.
Мілл Джон Стюарт. Про свободу. – К., 2001.
Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. – К., 2003.
Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади. – К., 1993.
Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас // Вибрані твори. – К.: Основи, 1994.
Патнем Х. Чому розум не може бути натуралізованим? // Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000.
Пашук А.І. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів, 1990.
Пашук А.І. Проблема свободи у філософії Григорія Сковороди // Записки НТШ. – Т. ССXXVІІ, Львів, 1994.
Платон. Бенкет. – Львів, 2005.
Платон. Держава. – Львів, 2000.
Платон. Діалоги. – Львів, 1995.
Платон. Тимей. Соч. в 3-х т. – М., 1968. – Т. 3,1.
Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – Т. 1-2. – К.: Основи, 1994.
Поппер К. Поява оракульської філософіїї: Гегель, Маркс та ін. Відкрите суспільство та його вороги. У 2-х т. – К., 1994. – Т.2.
Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник. – Львів, 2001.
Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.
Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. – К., 1996.
Роулз Дж. Теорія справедливості. Пер. з англ. О.Добровольського. – К, 2001.
Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., 1998.
Рябчук М. Від Малоросії до України. – К., 2000.
Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології. – К., 2001.
Святий Августин. Сповідь. – К., 1996.
Сковорода Г.С. Пізнай в собі людину. – Львів, 1995.
Сорос Дж. Криза глобального капіталізму: (Відкрите суспільство під загрозою / Пер. з анг. Р.Ткачук, А.Фролкін. – К., 1999.
Спадщина Григорія Сковороди і сучасність. – Львів, 1996.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М.:АСТ, 2002. – 553 с.
Уайтхед А.Н. Избранные роботы по философии. – М., 1990.
Уинч П. Идея социальной науки и ее отношение к философии. – М.: Русское феноменологическое общество, 1996.
Франко І. Соціалізм і соціал-демократизм. До історії соціалістичного руху // Франко І. Мозаїка. – Львів, 2001.
Франко І. Що таке поступ? // Зібрання творів. В 50 т. – К., 1986. – Т. 45.
Фуко М. Наглядати і карати. Народження в’язниці. – К.: Основи, 1998. – 392 с.
Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб, 1997.
Хайдеггер М. Что такое метафизика? // Время и бытие. – М., 1993.
Хесле В. Философия и экология. – М.: Наука, 1993.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – Нью-Йорк, 1991., К., 1996.
Шелер М. Сутність моральної особистості // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. – К.: Ваклер, 1996.
Шлемкевич М. Загублена українська людина. – К., 1992.
Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993. – Т.1., Т.2.
Элиаде М. Аспекты мифа. – М., 1995.
Юркевич Памфіл. Серце та його значення в житті людини // Памфіл Юркевич. Вибране. – К., 1993.