Geum.ru

Програма фахових вступних випробувань Програма розроблена на підставі програми державної атестації студентів сну ім. В. Даля за напрямом «Інженерна механіка» Автомобілі

Вид материалаДокументы

Содержание


Програма фахових вступних випробувань
Технічна експлуатація автомобілів.
Використання експлуатаційних матеріалів та економія паливно-енергетичних ресурсів.
Основи технології виробництва і ремонту автомобілів.
Основи технічної діагностики автомобілів.
Електронне і мікропроцесорне обладнання автомобілів.
Методи моделювання об'єктів і процесів на автотранспорті.
Системи автоматизованого проектування на автотранспорті.
Надійність автомобілів.
Технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів
Організація автосервісу.
Вимоги до рівня підготовки вступників
Критерії оцінювання
Порядок проведення співбесіди
Подобный материал:

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Антрацитівський факультет гірництва і транспорту

КАФЕДРА ПРОМИСЛОВОГО ТРАНСПОРТУ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор ____________ О.Л. Голубенко

«____» ___________________ 2011 р.


Пояснювальна записка

щодо проведення фахових випробувань

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста

на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

зі спеціальності

«Автомобілі та автомобільне господарство»


Пояснювальна записка складається з «Програми фахових вступних випробувань», «Вимог до рівня підготовки вступників», «Критеріїв оцінювання», «Порядку проведення співбесіди» та «Переліку рекомендованої літератури»


Антрацит – 2011

Програма фахових вступних випробувань


Програма розроблена на підставі програми державної атестації
студентів СНУ ім. В.Даля за напрямом «Інженерна механіка»


Автомобілі. Основи конструкції автотранспортних засобів; критерії, оцінні показники, норми експлуатаційних властивостей, методів їх визначення; зв'язок властивостей автотранспортних засобів з конструктивними та експлуатаційними факторами; методику вибору і оптимізації параметрів рухомого складу, вимоги к автотранспортним засобам; аналіз конструкцій сучасних автомобілів і їх агрегатів, тенденції їх розвитку; на підставі робочих процесів елементи розрахунку, необхідні для визначення діючих в механізмах навантажень. Конструкції автомобільних двигунів та їх систем, розрахунки основних параметрів двигунів, основні регулювання і засоби контролю та настроювання автомобільних двигунів. Сучасні і перспективні види автомобілів і їх подальші конструктивні й експлуатаційні удосконалення. Альтернативні види палива.


Технічна експлуатація автомобілів. Система організації технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів, пристрій та принцип дії технологічного обладнання, нормативи технічного обслуговування і технічного ремонту; мати навички обґрунтування нормативів на технічне обслуговування і технічний ремонт, організації виконання технологічних процесів технічного обслуговування і технічного ремонту, а також регулюючих і ремонтних робіт, аналізувати результати технічного обслуговування і технічного ремонту автомобілів та приймати професійне рішення за цими результатами при організації роботи промислових участків автотранспортних підприємств по усуненню виявлених несправностей.


Використання експлуатаційних матеріалів та економія паливно-енергетичних ресурсів. Основи технології виробництва експлуатаційних матеріалів, оптимізація потреб до них, важні показники якості експлуатаційних матеріалів, їх вплив на працездатність двигуна та основних агрегатів трансмісії автомобіля, а також основа взаємозаємності експлуатаційних матеріалів та шляхів зменшення їх потреби.


Основи технології виробництва і ремонту автомобілів. Основи технології загального машинобудування та автомобілебудування; принципи будування технологічних процесів виробництва та ремонту; основи управління, точність і якість обробки деталей та складання машин; основи організації, методи, засоби і технологію відновлення деталей, вузлів та агрегатів; шляхи механізації та автоматизації авторемонтного виробництва.


Основи технічної діагностики автомобілів. Система організації технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів із застосування діагностування, устаткування та принцип дії діагностичних стендів, приладів і

пристроїв, діагностичні параметри та нормативи. Методи та засоби діагностування технічного стану автомобілів, конструкцією засобів діагностування, організацією та плануванням діагностичних робіт на автотранспортних підприємствах, виявлених в наслідку діагностування. Використовування технологічного, діагностичного обладнання та приладів для визначення технічного стану автомобіля в цілому, його агрегатів, систем і механізмів, встановлення діагнозу та прийняття рішення з методів ліквідування відмов та несправностей автомобіля.


Електронне і мікропроцесорне обладнання автомобілів. Значення електронного та електричного обладнання автомобіля для його надійної та ефективної експлуатації, вплив науково-технічного прогресу на розвиток електронного та електричного обладнання автомобілю, умови праці приборів електрообладнання автомобіля у залежності від кліматичних та шляхових умов його експлуатації, технічні умови які пред'являються до електронного та електричного обладнання автомобіля, розподіл загальної схеми електрообладнання автомобіля на окремі функційні системи, виконання дослідження електричних характеристик елементів електронного та електричного обладнання автомобілів з метою визначення їх технічного стану, а також підбору необхідного прибору для конкретного автомобіля.


Методи моделювання об'єктів і процесів на автотранспорті. Існуючі методи моделювання різних систем і об'єктів; загальні закономірності моделювання автотранспортних систем; способи моделювання параметрів конструкцій і режимів роботи систем, вузлів і агрегатів автомобілів; математичне і програмне забезпечення ПЭВМ і моделювання систем й об'єктів автотранспортних засобів, параметри конструкцій і режими роботи вузлів і агрегатів автомобілів; застосовування різних методів моделювання при проектуванні автотранспортних систем; практичні розрахунки систем, агрегатів і вузлів автомобілів.


Системи автоматизованого проектування на автотранспорті. Існуючі технічні засоби і математичні методи, використовувані в САПР автотранспортних систем; загальні закономірності використання засобів САПР при створенні нових автомобілів; способи моделювання параметрів конструкцій і режимів роботи вузлів і агрегатів автомобілів; засоби і програмне забезпечення комп'ютерної (машинної) графіки і вміти: використовування існуючих пакетів прикладних програм при проектуванні систем, вузлів, агрегатів і деталей автомобілів; застосовування різних технічних засобів САПР; виконання технічних креслень деталей, вузлів і складальних одиниць.


Надійність автомобілів. Теоретичні основи науки про надійність, її економічні аспекти, основні поняття і визначення теорії ймовірностей і математичної статистики, показники безвідмовності і довговічності об'єктів, закони розподілу випадкових величин (Гаусса, логарифмічний, експонентний, Вейбулла, Релея, гама розподілу), причинно-наслідкові зв'язки між змінами в елементах автомобіля й обумовленими ними відмовленнями, умови надійності автомобіля і її забезпечення, іспиту на надійність (експлуатаційні, полігонні, спеціальні), показники надійності водія (безвідмовність, відновлюваність, професійна довговічність, збереженість), показники надійності дороги, параметри навколишнього середовища і ступінь їхнього впливу на надійність елементів системи ВАДС, надійність системи ВАДС і її сукупностей, надійність парку автомобілів.


Технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів Система інженерно-технічних заходів, що дозволяють ефективно використовувати легкові автомобілі; технологічні процеси технічного обслуговування і ремонту легкових автомобілів; технічна діагностика (методи і засоби) легкових автомобілів; технологічне устаткування ділянок ТО і ремонту легкових автомобілів; методи керування працездатністю (її прогнозування) із застосуванням сучасного контрольно-діагностичного устаткування і збір і використовування інформації про технічний стан легкових автомобілів; розробка технології ТО і ремонту агрегатів і систем легкових автомобілів; підбір і користування технологічним устаткуванням для ТО, ремонту і діагностики легкових автомобілів; приймання обґрунтованих рішень для оптимізації технології ремонту легкового автомобіля після аварії.


Організація автосервісу. Основи організаційних і технологічних принципів підприємств автосервісу; принципові основи технологічного проектування станцій технічного обслуговування автомобілів; організація забезпечення СТО запасними частинами; основи організації технологічних процесів технічного обслуговування і ремонту на підприємствах автосервісу; напрямки розвитку системи керування ефективністю виробництва і технічної служби підприємств.

Вимоги до рівня підготовки вступників

Учасник іспиту повинен:

знати:

- призначення основних систем автомобіля, принцип їх дії і конструктивні особливості агрегатів, вузлів і деталей автомобіля;

- технико-эксплуатационные властивості АТЗ і методи оцінки їх якості;

- загальні закономірності конструювання, робочих процесів і розрахунку автомобільних агрегатів;

- основні положення і керівні документи по організації технічної експлуатації автомобілів, планово-запобіжну систему ТЕ і ремонту рухливого складу;

- технологічні процеси ТЕ і поточного ремонту автомобілів;

- фізико-хімічні і експлуатаційні властивості рідких палив, змащувальних масел, пластичних мастил, технічних гидкостей, неметалічних експлуатаційних матеріалів;

- основи теорії технічної діагностики, питання виміру діагностичних параметрів і проектування засобів діагностування;

- загальні закономірності моделювання автотранспортних систем;

- способи моделювання параметрів конструкцій і режимів роботи систем, вузлів і агрегатів автомобілів;

- математичне та програмне забезпечення ПЕОМ;

  • уміти:
  • проводити розбирання і збірку основних вузлів, агрегатів і механізмів автомобіля, мати навики по дбанню, виявленню і ремонту основних несправностей;
  • розраховувати основні техніко-експлуатаційні показники з метою найбільш ефективної експлуатації автотранспортних засобів ;
  • аналізувати різні конструкції агрегатів, механізмів і вузлів автотранспортних засобів;
  • визначати режими навантажень роботи агрегатів, вузлів і деталей і розраховувати деталі на міцність, жорсткість, втому, нагріваючи і т.д.;
  • управляти якістю обслуговування і ремонту транспортних засобів, приймати обґрунтовані грамотні рішення по управлінню;
  • практично визначати показники якості паливно-змащувальних матеріалів;
  • вибирати методи виміру діагностичних параметрів, розробляти нові технічні засоби діагностування, користуватися сучасним устаткуванням для діагностування автомобілів;
  • застосовувати різні методи моделювання при проектуванні автотранспортних систем;
  • використовувати існуючі пакети прикладних програм при проектуванні систем, вузлів, агрегатів і деталей автомобілів;
  • виконувати технічні креслення деталей, вузлів і складальних одиниць.

Критерії оцінювання



Відповідь абітурієнта оцінюється згідно відповідності рівня компетенції абітурієнта (“вище середнього”, “на рівні” або “нижче, але достатньо”) критеріям рівня підготовки (“високий”, “середній”, “достатній” або “низький”), та переводиться в 12-ти бальну, 5-бальну та систему оцінювання ECTS як зазначено в таблиці 1.

Таблиця 1.



Рівень

Критерій рівня компетенції

Відповідність компетенції

Бал

12-ти
4-ри
ЕСТS

1
2
3
4
5
6

Високий
Вступник глибоко і в повному обсязі засвоїв програмний матеріал, грамотно, вичерпно та логічно викладає його в усній або письмовій формі. При цьому знає рекомендовану літературу, виявляє творчий підхід і правильно обґрунтовує прийняття рішення, добре володіє різносторонніми уміннями та навичками при виконанні практичних задач.
вище
середнього
12
5
А

на рівні
вимог
11
А

нижче
рівня, але достатня
10
В

Середній
Вступник знає програмний матеріал, грамотно і за суттю викладає його в усній або письмовій формі, припускаючи незначні неточності в доказах, трактуванні понять та категорій. При цьому володіє необхідними уміннями та навичками при виконанні практичних задач
вище середнього рівня
9
4
В

на рівні
вимог
8
С

1С

нижче рівня, але достатня
7

Достатній
Вступник знає тільки основний програмний матеріал, припускає неточності, недостатньо чіткі формулювання, непослідовність у викладанні відповідей в усній або письмовій формі. При цьому нетривко володіє уміннями та навичками при виконанні практичних задач.
вище середнього рівня
6
3
D

на рівні
вимог
5

нижче рівня, але достатня
4

Е

Низький
Вступник не знає значної частини програмного матеріалу. При цьому припускає принципові помилки в доказах, трактуванні понять та категорій, виявляє низьку культуру оформлення знань, не володіє основними уміннями та навичками при виконанні практичних задач. Студент відмовляється від відповіді на контрольні запитання.
Компетентність
недостатня
2
2
FX



Порядок проведення співбесіди



Фахове вступне випробування проводиться у формі співбесіди. Для проведення співбесіди формуються окремі групи вступників в порядку надходження (реєстрації) документів. Список допущених до співбесіди ухвалюється рішенням атестаційної комісії, про що складається відповідний протокол, який передається до приймальної комісії.

Для проведення співбесіди головами атестаційних комісій попередньо готуються переліки питань відповідно до «Програми фахових вступних випробувань». Програма фахових вступних випробувань оприлюднюється засобами наочної інформації на Web-сайті (nu.edu.ua) та інформаційних стендах кафедри системної інженерії.

Співбесіда проводиться згідно з розкладом фахових вступних випробувань, який затверджується головою атестаційної комісії не пізніше ніж за 10 днів до їх початку. На співбесіду вступник з'являється з паспортом, при пред'явленні якого він отримує «Листок співбесіди». Вступник одержує білет, який містить три запитання, з дисциплін, вказаних у програмі фахових випробувань, і відповідає на них з попередньою підготовкою 30 хвилин в цілому. Користуватися при підготовці друкованими або електронними інформаційними засобами забороняється.

Результати співбесіди оцінюються за 12-бальною шкалою згідно з розділом “Критерії оцінювання” даної пояснювальної записки і відмічаються у «Листку співбесіди». Рівень знань вступника за результатами співбесіди заноситься також до відомості і підтверджується підписами трьох членів комісії. Відомість оформляється одночасно з «Листком співбесіди» вступника і передається до приймальної комісії. Заяву про апеляцію вступник може подати в день оголошення результатів до 17.00 години



Рекомендована література

  1. Анохин В.И. Отечественные автомобили. - М., "Машиностроение", 1969, 829 с.
  2. Вишняков Н.Н., Нарбут А.Н. Основы конструкции автомобилей. - М., "Машиностроение", 1986, 301 с.

3. Орлин А.С., Круглов М.Г. ДВС 4-е изд., перераб. и доп. М.
Машиностроение, 1990.-288 с.
  1. Литвинов А.С., Фаробин Я.Е. Автомобиль: Теория эксплуатационных свойств: Учебник для вузов по специальности "Автомобили и автомобильное хозяйство". -М.: Машиностроение. 1989.- 240 с: ил.
  2. Иларионов В.А. Эксплуатационные свойства автомобиля /теоретический анализ/ - М.: Машиностроение, 1966.- 280 с.
  1. Бухарин Н.А., Прозоров B.C., Щукин М.В. Автомобиль. - Л.: Машиностроение, 1973.- 504с.
  2. Осепчугов В.В., Фрумкин А.К. Автомобиль: Анализ конструкций, элементы расчета: Учебник для студентов вузов по специальности "Автомобили и автомобильное хозяйство". - М.: Машиностроение, 1989.- 304с
  3. Говорущенко Н.Я. Техническая эксплуатация автомобилей.-Харьков: Вища школа, 1984.-312с.
  4. Техническая эксплуатация автомобилей /Под ред. Кузнецова Е.С, - М.: Транспорт, 1991, - 413 е.
  1. Техническое обслуживание, ремонт и хранение автотранспортных средств: Учебник: в 3 кн. - К.: Вища школа, 1991 г.
  2. Павлов В.П., Заскалько П.П. Автомобильные эксплуатационные материалы. - М.: Транспорт, 1982 - 164 с.
  3. Васильева Л.С. Автомобильные эксплуатационные материалы. - М.: Транспорт, 1986-256 с.
  1. Технические средства диагностирования: Справочник/Под ред. В.В. Клюева.- М.: Машиностроение, 1989.- 672 с.
  2. Говорущенко Н.Я., Туренко А.Н. Системотехника транспорта (на примере автомобильного транспорта)// В двух частях. Часть 2.- Харьков: РИО ХГАДТУ, 1998-219 с.

16. Турин Ф.В., Турин М.Ф. Технология автостроения.- М.:
Машиностроение, 1986. - 296 с.
  1. Воробьев B.C. Технология машиностроения и ремонта машин.-М.: Высш. шк., 1981.-344.
  2. Ютт В.Е. Электрооборудование автомобилей. - М.: Транспорт 1989

19. Боровских Ю.И. Гутенеев Н.И. Электрооборудование автомобилей-
К.:Вища школа, 1988г. 167с.
  1. Пронников А.С. Надежность машин. М.: Машиностроение, 1978. - 592с.
  2. Ротенберг Р. В. Основы надежности системы водитель - автомобиль -дорога - Среда. М.: Машиностроение, 1986. - 216с.
  3. Грушко И.М. Основы научных исследований. - Харьков: Вища школа. 1983 г.-224 с.
  4. Завадский Ю.В. Моделирование случайных процессов. М.: МАДИ, 1974. -100 с.
  5. Брябнин В.В. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М: Наука, 1988 .-214 с.
  6. Лори П. Базы данных для микроЭВМ. - М.: Машиностроение, 1987. – 348 с.
  7. Лисицин Б.М., Кривенко В.И. Технические средства и математические методы САПР. - К.- Вища шк. Головное изд-во, 1980.-192 с. Ил

27. Напольский Г.М. и др. Техническая эксплуатация легкових автомобилей.- М.: Транспорт, 1975.- 216с.


Завідувач кафедрою

«Промисловий транспорт» Л.Г. Косоногова


Голова атестаційної комісії О.Г. Крохмальова