Програма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" І "магістр")

Вид материала

Содержание

Перелік дисциплін
Вступ до спеціальності
Історія політичних вчень стародавнього світу та середньовіччя
Історія зарубіжних політичних вчень
ТЕМА 2. Політико-правові концепції доби буржуазних революцій в європейських країнах ХУІІІ століття. Ранньобуржуазний лібералізм
ТЕМА 3. Політико-правові вчення утопічного характеру
ТЕМА 4. Політичні вчення та правові концепції європейського Просвітництва.
ТЕМА 5. Прагматично-раціоналістичні політичні і правові концепції у США доби просвітництва та боротьби за незалежність. Американ
ТЕМА 6 Радикалізація політичних і правових ідей за часів Великої Французької революції.
ТЕМА 7. Консервативний напрям в політико-правових вченях.
ТЕМА 8. Політико-правові та етичні ідеї в Німеччині в кінці ХУІІІ – на початку ХІХ сторіч.
ТЕМА 9. Плюралізм політико-правових ідей в Європі в ХІХ ст.
ТЕМА 10. Марксизм як політичне вчення.
ТЕМА 11. Політичні вчення представників критичної і революційної утопічної традиції.
ТЕМА 12. Політико-правові концепції в Росії ХУІІІ – ХІХ ст.
ТЕМА 13. Особливості розвитку соціально-політичної думки
Питання з курсу «Історія зарубіжних політичних вчень (Новий Час)»
Історія політичної думки україни
Список рекомендованої літератури до курсу „філософія політики”
Курс "філософія політики"
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 21

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

ПРОГРАМА

фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка

(підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” і “магістр”)

Затверджено

на засіданні вченої ради

філософського факультету

Протокол № 143/7

від 23 грудня 2010 року

Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану спеціальності “Політологія” (6.04.03.00).

Львів – 2011

ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН,

ЗА ПРОГРАМАМИ ЯКИХ ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ТЕСТУВАННЯ

Вступ до спеціальності
Історія зарубіжних політичних вчень (I)
Історія зарубіжних політичних вчень (Новий Час)
Історія політичної думки України
Філософія політики
Теорія міжнародних відносин
Історія і теорія демократії
Загальна теорія політики
Історія та теорія політичних партій
Політична соціологія
Технологія політичного процесу
Етнополітика
Місцеве самоврядування
Вибори і виборчі системи
Порівняльна політологія
Політичні проблеми соціального управління
Політичний аналіз
Політична культура
Теорія глобалізації
Бюрократія в системі влади і управління

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

ОГЛЯД ТЕМ КУРСУ

І. Природа, соціальне призначення і зміст політики.

Походження політики. Основні парадигми походження політики. Поняття, зміст, структура політики. її особливості. Основні теорії політики. Рівні політики.

Типологія політики за об'єктом впливу, за суб'єктом впливу, за пріоритетами діяльності. Межі політики. Закони політики. Політика як мистецтво можливого.

II. Суб'єкти та об'єкти політики.

Політика як діяльність. Суб'єкти політики, їх класифікація. Об'єкт політики. Характеристика взаємозв'язку між суб'єктом та об'єктом політики. Діяльність як спосіб існування суб'єкта, як чинник політичних змін. Політичні потреби, політичні інтереси, механізм їх реалізації.

Первинні та вторинні суб'єкти політики.

Соціальна орієнтація українського суспільства. Особові, групові та корпоративні інтереси у політичному житті українського суспільства.

III. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного буття.

Місце політичних відносин у системі суспільних відносин. Поле політики. Взаємозв'язок політики і економіки. Взаємозв'язок політики та моралі: основні точки зору на цю проблему. Мета і засоби в політиці. Політична етика. Взаємозв'язок політики і права. Політичний простір. Політичний час. Основні критерії ефективності політики.

IV. Предмет, структура та інструментарій політології.

Наука про політику та її місце в системі знань про суспільство. Рівні наукового знання. Дисциплінарно-теоретична парадигма політології.

Об'єкт і предмет політології як навчальної дисципліни. Дискусії про предмет політології. Структура політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни. Закони і категорії політології. Достовірність політологічного знання: факти, проблема, гіпотеза, теорія. Методи політичної науки. Становлення та розвиток методології та інструментарію аналізу політичних явищ. Принципи політології. Функції політології.

V. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.

Генеза політичних ідей в історії розвитку цивілізації. Багатопарадигмальність політології.

Формування та інституалізація політологія. Основні етапи становлення і розвитку політичної науки в США, Франції, Великобританії, Німеччині, Італії. Інституалізація політичної науки в Україні.

VI. Влада і політика в суспільному процесі.

Відносини політики і влади. Влада як соціальний феномен. Джерела влади. Суб'єкти та об'єкти влади. Види влади. Ресурси влади. Функції влади. Закони влади. Психологія влади. Криза влади, типологія криз влади.

VII. Стабільність і динаміка політичних систем і політичних процесів.

Поняття "політична система суспільства". Політична система як механізм формування і функціонування влади, чинник стабілізації суспільства. Основні елементи політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна, нормативно-регулятивна та духовна підсистеми. Функції політичної системи.

Політичний процес, його суть і структура . Функціональний зміст політичного процесу, його основні стадії. Режими протікання політичного процесу. Політична діяльність, її зміст, стратегія і тактика. Політична поведінка. Зовнішні регулятори та підсвідомі основи політичної поведінки.

VIII. Політична свідомість. Політична ідеологія.

Політична свідомість як відображення ідейного життя суспільства: суть, структура. Рівні політичної свідомості. Складові елементи теоретичної політичної свідомості. Місце міфів, стереотипів та громадської думки в структурі політичної свідомості. Політична свідомість як фактор політичної поведінки.

Методологія аналізу політичних ідеологій. Суть, структура, функції політичної ідеології. Рівні функціонування політичної ідеології. Ідеологія і наука. Ідеологічні течії в сучасному світі: лібералізм, консерватизм, соціал-демократизм, фашизм, комунізм. Криза марксистської ідеології, політики і практики.

Націоналізм: суть, типологія, форми та методи прояву націоналізму.

Політична психологія.

IX. Політика як феномен культури.

Суть і структура політичної культури. Місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства. Типи політичних культур. Громадянська культура. Політична культура українського суспільства, її історичні традиції. Політична культура як чинник формування національно-патріотичних якостей громадян України. Формування демократичної політичної культури в Україні.

X. Політика та особливості розвитку сучасної цивілізації.

Міжнародна політика та міжнародні відносини, їх суть. Основні напрями в науці про міжнародні відносини. Поняття геополітики та основні підходи до його визначення. Національна безпека України та геополітичні складові. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності.

XI. Політологія і суспільне життя. Професія політолога.

Роль політології в суспільстві, її основні функції. Співвідношення професійної діяльності політолога і політика. М.Вебер про науку про політику як покликання і професію. Функції політолога, функції політиків. Взаємозв'язок теоретичної та прикладної політології. Предметне поле прикладної політології. Методи та сфери застосування прикладної політології.

Громадянська позиція політолога. Етика діяльності політолога.

Політологічна освіта в Україні. Форми і методи навчання.

Література:

Абетка української політики: довідник. Вип. 5 / Авт. Упорядник М. Томенко. - К.: Смолоскип, 2002.
Аристотель. Политика // Соч.: В 4 т. - М.: 1990. -Т.4.
Бебик В.М. Політологія для політика і громадянина. - К.: МАУП, 2003.
Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. - К.: Основи, 1998.
Гаджиев К.С. Методологические принципьі политологии / Вестник МГУ. Сер. № 12. Социально-политические исследования. - 1994. - № 3.
Глобальні трансформації і стратегія розвитку. - К., 2000.
Громадянське суспільство як здійснення свободи / За ред. А. Карася. -Львів: 1999.
Дергачов В.А. Геополітика. - К., 2000.
Сріна A.M., Заходай В.Б., Срін Д.Л. Методологія наукових досліджень: навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

Капустін Б.Г. Мораль і політика в західноєвропейській політичній філософії. - М., 2000.
Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. - Київ - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003.
Категории политической науки. Учебник. - М.: МГИМО, 2002.
Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера: Пер. З нім. / Під ред. проф. Євгена Причепія. - К.: Тандем, 2002.
Комаровский B.C., Смирнов В.В. Политика, политология, политическое управление. - М., 1995.
Політичний процес в Україні: стан і перспективи розвитку. - Львів. 1998.
Політологія / За ред. О.І. Семківа. - Львів: Світ, 1994.
Політологія. Навчально-методичний комплекс / За ред. проф. Ф.М. Кирилюка. К., 2005.
Потульницький В.А. Нариси з української політології (1819 - 1991). К.: "Либідь". 1994.
Рябов С. Державна влада: проблеми авторитету і легітимності . - К., 1996.
Рябов С.Г. Політологія: словник термінів і понять. - К.: Видавничий дім "К.-М. академія", 2001.
Світа Г.М. Вступ до політології, навчально-методичний посібник (рукопис). - Львів. 2007.
Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. - К., 1998.
Сучасна українська політика: політики і політологія про неї / За ред. М.І. Михальченка, Ф.М. Рудича. - К„ 1999.
Українська державність у XX столітті. К.: Політична думка, 1996.
Шляхтун П.Г. Політологія (теорія та історія політичної науки). К.: Либідь, 2002.

Питання до курсу

Соціальна роль професії політолога.
Етика діяльності політолога. Макс Вебер про наукову обєктиність та оціночні судження.
Суть політики, її специфіка. Розвиток змісту поняття “політика”.
Причини становлення політики.
Основні теорії політики.
Структура та рівні політики.
Межі політики. Основні теорії політики.
Політика в просторі та часі.
Субєкти політики. Критерії політичної субєктності.
Обєкти політики.
Функції політики в суспільстві.
Політична етика.
Макс Вебер про співвідношення між етикою і політикою. Етика відповідальності та етика переконання.
Макс Вебер про політику як окликання і професію.
Закономірності політики.
Співвідношення політики та економіки.
Співвідношення політики та моралі. Основні точки зору на ю проблему.
Співвідношення цілей і засобів у політиці. Структура політичних цілей.
Проблема сили і насильства у політиці.
Співвідношення політики і права.
Політична стратифікація та ї вплив на формування системи соціального представництва.
Групи інтересів та їх роль у політиці.
Внутрішня та зовнішня політика, їх взаємозвязок. Національний інтерес у зовнішній політиці.
Геополітика. Основні положення і принципи геополітичного аналізу.
Політика та ідеологія: можливі варіанти взаємодії.
політика і культура. Структура і функції політичної культури.
Предмет політології. Дискусії з приводу предмету політології.
Категорії політології. Основні принципи політології.
Форма, зміст і процес політики.
Закони закономірності політичної науки.
Методика та методологія політичних досліджень.
Методологічні засади політичної науки. Позитивізм і біхевіоризм як методологічна засада політології.
Загальні методи політології.
Теоретичні (логічні) методи політології.
Емпіричні методи політології.
Достовірність політологічного знання: факти, проблема, гіпотеза, теорія.
Прикладна політологія, її методи та основні сфери застосування.
Порівняльна (компаративістська) політологія.
Рівні політологічного знання.
Структура політичної науки.
Структура політології як навчальної дисципліни.
Функції політології.
Парадигма політичної науки.
Формування та інституалізація сучасної політичної науки у США.
Г. Лассуел – класик американської політичної науки.
Становлення політології як науки та навчальної дисципліни у Франції.
Вклад Моріса Дюверже у розвиток політичної науки Франції.
Макс Вебер як фундатор політичної науки Німеччини.
Вклад В. Липинського в розвиток політичної науки України.
Політика і влада: проблема співвідношення.
політична влада: суть, форми. Специфіка державної влади.
Ресурси політичної влади, їх зміст.
Джерела політичної влади, методи її реалізації. І. Ільїн про норми влади.
Принципи поділу влади. Система стримувань та противаг.
Легальність та легітимність політичної влади. Макс Вебер про типи легітимного панування.
Закони влади.
Психологія влади.
Криза влади: суть, причинно-наслідкові звязки. Типологія криз влади.
Політична влада і політична опозиція.
Джерела та зміст політичного життя. Політичний інтерес та механізм його реалізації.
Політична система як модель дослідження: суть, основні теорії.
Структура політичної системи.
Політичні відносини як процес узгодження політичних інтересів.
Ерозія політичної системи. Закони деградації політичної системи.
Держава як базовий елемент політичної системи: суть, ознаки, функції.
Правова держава: суть, принципи. Труднощі формування правової держави в Україні.
Соціальна держава: суть, структура.
Громадянське суспільство, його суть і структура. Формування громадянського суспільства в Україні.
Політичний режим, його суть і критерії класифікації.
Політичний процес, його суть і структура.
політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
Політичний розвиток, його суть та режими проходження.
Людина і політика: принципи взаємовідносин людини і держави.
Політична участь: суть, мотиви та форми прояву політичної участі.
Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

ОГЛЯД ТЕМ КУРСУ

Тема 1: Історія політико-правових вчень як складова частина науки про політику.

Особливості зародження політичної думки. Основні етапи розвитку політичних вчень. Методологічні основи для дослідження політичної думки. Політичні теорії як відображення реальних політичних відносин. Причини виникнення політичних теорій. Зміст і джерельна основа політичної доктрини. Політичні теорії, політичні концепції, політичні погляди. Роль і значення документів у вивченні політичної думки.

Тема 2. Політична думка Стародавнього Єгипту та Вавілону.

Поява перших східних держав як підґрунтя появи перших політичних теорій, вчень. Загальні особливості політичного устрою східних деспотій. Історичні та соціально-політичні передумови зародження політичної думки в Єгипті та Вавілоні. Джерела вивчення політичних поглядів в Стадавньому Єгипті. "ПовчанняПтаххетепа": спроба показати піраміду владних відносин єгипетського суспільства. Засадничі принципи формування політичних відносин.Теоретична спроба обгрунтування й апологетики єдиної влади фараона.Насильство і страх як основні принципи реалізації влади. Засади керівництва в "Повчанні Герекліопольського царя своєму синові". Знання, доброта, мудрість і справедливість як необхідні умови для реалізаці влади правителя.

Тема 3. Політичні ідеї у древніх державах Міжріччя. Морально-політичне вчення «Авести». Політичні ідеї зороастризму.

Політичне об'єднання міст-держав у районі дворіччя. Виникнення Вавілонського царства. "Реформи Урукагіні", записи царям.Лагаш. Програма дій та заходів зміцнення даржави рабовласників. Ідеологічнеобгрунтування зміцнення влади рабовласників. Урукагіна про три основні напрями зміцнення влади панівної верстви.

Закони Вавілонського царя Хаммурапі. Про божественне походження законів. Співвідношення між світською владою царя і владою богів. Неприпустимість опору владі.

“Документ про невинного страждальця”. Фаталізм в політико-правовій думці Вавілонії.

Тема 4. Основні суспільно-політичні погляди Стародавньої Індії.

Основні суспільно-політичні течії Стародавньої Індії. Джерела політичної думкиСтародавньої Індії - Веди,Брахмани,Упанішади,КнигаМану, Махабхарата,Рамаяна. Брахманізм про поділ суспільства на соціальні групи. Суть та принципи кастової організації стародавнього суспільства Індії. Утвердження панівного становища родової знаті - оновна ідея політичного вчення брахманізму."КнигаМану" про перевтілення душ у живій природі. Вчення про дхарму -культові, суспільні та сімейні обов"язки, які встановлені богами для кожної варни.Держава як засіб забезпечення кастових вимог. Наука управліннядержавою як вчення про кару, примус як основний метод здійснення влади. Вчення про “семичленне царство”. Зміст політичного ідеалу брахманізму. Трактат “Артхашастра” (“Настанова про користь”) як енциклопедія політичного мистецтва, як програма взаємних поступок з боку світської влади та жерців.

Буддизм та йогоідея звільнення людини від страждань, що походять від світських бажань. "Типитака" - кодекс буддійського канону. Вчення про нирвану (стан абсолютної досконалості) та умови його досягнення. Зрівняння прав каст в рамках релігійної сфери - основні соціальні вимоги буддизму. Поєднання в історії індійського суспільно-політичного мислення брахманізму, буддизму та ряду інших вірувань в індуїзм.

Тема 5. Політико-правові вчення Стародавнього Китаю.

Загальна характеристика основних політико-правових напрямів Стародавнього Китаю.

Політичний зміст даосизму (вчення Лао-цзи).Лао-цзи проти управління на основі "правил поведінки" і "управління на основі закону". Теорія “бездіяльнісногоуправління”. Залежність ефективностівлади від розмірів держави. Вчення про "дао" як протест супроти існуючих суспільно-політичних відносин. Реакційний утопізм та містицизм даосизму.

Вчення Конфуція та його характеристика. Реформізм політичних поглядів вчителя Куна.Етико-політичні ідеї Конфуція як підґрунттядля теорії управління з допомогою доброчесності. Теорія “виправлення імен” як основа впорядкування соціальних відносин суспільства,захисту родо- ієрархічної системи.

Застосування доброчинностіпокарань (правила поведінки і закону) – головне положення теорії "школи службовців".Подвійність змісту вчення Конфуція (консерватизм та реакційність в політиці і раціональніпогляди на культуру).

Вчитель Мо та його вчення, що відбиває ідеї прошарку дрібних власників. Концепція "взаємної любові" як основа для забезпечення успіху правителя. Погляди Мо на родові стосунки і родову ієрархічну систему. Принцип “пошани мудрих” як противага системі “упорядкування посад і винагород”. Абсолютизм як основа єдності держави.

Наближення ідей Мо-цзидо ідеї централізованої влади, як результат переростання патріархальної общини в територіальну. Половинчастість реформ моїстів, схильніть до конформізму.

Легісти як представники інтересів майнової і служилої знаті. Вчення легістів про техніку відправленнявлади (школа Шан Ян). Питання економічного забезпечення політики. Принцип історизму при аналізі суспільних явищ. Створення легістамиумов для виникнення світської політичної теорії. Трактат "Шаньцзюнь шу" про значення і місце законів у суспільстві.

Обмеження общинного самоврядуванняпри збереженні принципу общинного самоуправління. Створеннямогутньої держави як найвища мета діяльності правителя.

Тема 6. Виникнення і розвиток політико-правових вчень в Стародавній Греції.

Історико-політичні передумови зародження політичних вчень Стародавньої Греції. Відхід політики від релігії, а філософії і науки відміфу. Давньогрецькі міста-поліси як осередки політичного життя. Особливості державного устрою, форм правління в різних містах-полісах. Спарта,Афіни. Тирани і реформатори. Ідея політичного компромісу в поглядах Демокріта. Піфагор про поняття "рівності". Геракліт про демократію і закон. Софісти про людину, мораль, право і державу.

Тема 7. Особливості сутності політичних поглядів Сократа.

Життя та ідейні переконання Сократа: суть різних підходів . Ксононофонт та Платон про Сократа. Метод "сократичної іронії". Сократ про етичні принципи політичного життя. Характеристика основних форм державного правління за Сократом. Особливий погляд Сократа на монархію. Раціональна традиція в гуманізмі Сократа. Ототожнення доброчесності зі знаннями. Сократ та афінська демократія. Платон "Апологія Сократа".

Список літератури

Тема 8. Концепція ідеального державного устрою в діалозі Платона "Держава"

Історико-соціальні передумови формування політичних ідей Платона.

Ідея про доброчесність як знання - провідна думка політичної філософії Платона. Справедливість якформальна мета держави та уявлення про неї. Платон про поділ суспільства на соціальні верстви залежно відстану душі (природних здібностей) і рівня підготовки,держава як регулятор співвідношення цих двох факторів. Управління як мистецтво, а мета суспільства - взаємне задоволення потреб людьми, чиї здібності доповнють одна одну. Держава та її основні функції. Платонівський комунізм та його дві основні форми. Платон про основні типидержавного устрою. Платонівськатеорія виховання підростаючого покоління.

Тема 9. Політичні погляди Платона в "Законах" і "Політику".

Політична теорія Платона в "Законах" і "Політику" як кінцевий результат платонівського бачення проблеми держави. Платон про закон та йогопризначення. Рівність урядовців і громадян перед законом. Мета законів. Подальший розвиток теорії ідеальноїдержави, де переважають не закони, а правила чистого розуму. Проблема політичного абсолютизму в діалозі "Політик". Класифікаціядержавних устроїв. Проблема демократичного політичного устрою в "Політику". Концепціязмішаної держави, як засіб досягнення рівноваги між монархічнимпринципоммудрості і демократичним принципом свободи. Проблема приватної власності. Система освіти та релігійні інститути.

Тема 10. Політичні ідеали Арістотеля.

Загальні особливості політико-правового вчення Арістотеля. Два основні етапи розвитку політичних поглядів Арістотеля.Арістотель про державу як про найвищий тип громади та її мету. Проблема державогенези та основних двох типів стосунків, на яких базується родина. Проблема рабства в політиці держави. Природні та неприродні шляхи набуття багатства. Критика платонівської утопії. Арістотель про основні форми врядування, їх залежність від моральних якостей носіїв влади. Застосування теорії “золотої середини” до створення оптимальної форми державного устрою. Арістотель про демократію. Міркування про причини переворотів. Проблема громадянства та освіти.

Тема 11. Політичні вчення занепаду давньогрецьких держав.

Історико-політичні передумови формування політичних вчень в Греції в середині ІУ - II ст. до н.е. Криза полісних установ та втрата державами незалежності. Стан філософської і політичної науки.

Епікурейці. Вироблення у своїх учнів стану самодостатності - мета епікурейства. Проблема щастя та мети її досягнення. Створення держави та її основна мета. Форми державного правління. Людська культура як результат людського розуму.

Кініки. Відмова від життєвого добробуту. Соціальне підґрунтя вчення кініків. Проблема людської самодостатності, аскетизм і пуританство. Утопізм теорії кініків. Антисфен і Діоген. Поняття держави та ставлення до неї. Початки концепції світового громадянства /космополітизму/.

Стоїцизм. Самодостатність та індивідуальне благополуччя - мета стоїцизму. Зенон "Книга про державу". Морально-етичні устої стоїцизму, відданість своїм обов''язкам. Проблема всесвітньої держави та її громадянства. Зміст міждержавних стосунків. Закон міста і закон всесвітньої держави – закон звичаю і закон розуму. Вчення про два типи законів. Ревізія стоїцизму. Критика Карнеада. Повернення до стоїцизму ідей Платона та АрістотеляПанетієм з Родосу.

Полібій. Історичний закон розвитку і занепаду та тенденція його прояву в незмішаних формах влади. Змішаний суспільний устрій як баланссоціальних сил. Ідея змішаного врядування як система пересторог і рівноваг.

Тема 12. Основні напрями політико-правової думки в Стародавньому Римі. Вчення Ціцерона про державу і владу. Римські юристи та особливості їхнього теоретичного доробку.

Основні напрямки політико-правові думки в Стародавньому Римі. Сципіонів гурт. Проблема взаємодії ідеального права стоїків з чинним правом держави. Ідея природного права як методологія дослідження звичаєвого права з позиції освіченості. Погляди Ціцерона на державу, владу в працях "Про державу", "Про закон", "Про обов''язки". Розвиток політико-правових поглядів у римських юристів. Визначення права як мистецтва добра і справедливості. Складові права: природне право, право народів, право громадян. Поняття приватного і політичного права.

Тема 13. Початки християнської політичної доктрини. Суть та особливості політичних поглядів Сенеки.

Вплив посилення абсолютизму на відхід від активної політики до проблем етики.

Детермінанти формування політичних поглядівСенеки.Морально-етичні принципи у формуванні громадянської позиції. Нова трактовкаконцепції стоїцизму про "всесвітню державу". Релігійний зміст стоїцизму Сенеки. Відхід від віри в державу як у найвищу реалізацію моральної досконалості. Природне право та проблема необхідності закону й примусу. Утвердження християнської церкви як окремої інституції. Ідея про роздвоєне підданство та її нова трактовка. Потреба офіційної релігії.

Тема 14. Розвиток політичних засад християкської доктрини батьками церкви .Св.Амвросій, св. Григорій та св.Августин про владу та державу.

Особливості ранніх релігійно-політичнихдоктрин. Християнський світогляд про два типи обов''язків та два типи інституцій. Проблема релігійної толерації.Вироблення системи стосунків між церквою та державою. Св.Амвросій про автономію церкви в духовних справах. Церковницька концепція відносин між церквою і державою в трактаті св.Амвросія"Про обов”язки слуг господніх”.

Св.Августинпрохристиянськуспівдружність.Переосмислення в руслі християнського світобачення античної ідеї про людину як громадянина двох міст. Оправдання держави. Бог як вище благо і об”єкт любові громадян держави.Св.Августин про істинні причини занепаду Риму.Церкваяк зреалізована і наділена великою силою ідея організованої інституції. Важливість християнської моралідля держави.

Св. Григорій та його праця "Пастирські настанови''про зведеннясвятості політичної влади до сповнення послуху пасивної покори. Морально-етичні характеристики імператорської влади.

Тема 15. Головні напрями розвитку політичної думки в Середньовіччі

Головні напрямки розвитку політичної думки в Середньовіччі. Особливості формування Візантійської держави і права. Імператорські конституції. Пандекти Юстиніана. Вплив "Збірок цивільного права" на суспільно-політичнежиття Середньовіччя. Характерні риси розвитку західноєвропейських держав. Взаємовідносини влади церковної та світської. Головніджерела політичної думки - Саксонська правда, Салічна правда, Капітулярії Карла Великого. Політичний розвиток середньовічної Англії. "Велика Хартія Вольностей". Основні теократичні політичні теорії -папоцезаристична, дуалістична, цезаристична. Зародження ісламу, його погляди на державу.

Тема 16. Занепад теократичного світогляду і зародження раціоналістичного.Тома Аквінський: погляди на державу, право і закон

Загальна характеристика праць "Сума теології" та "Панування владик”.

Тома Аквінський про універсальний синтез і гармонію в рамках людського знання конкретних наук, філософії та теології. Гармонія соціально-політичногожиття з природою. Суспільство як система цілей і намірів. Мета та основні функції світського правителя. Проблема підпорядкування влади правителя законам. Класифікація законів: вічний закон, природний закон,божественний закон та людський закон, якчотириформи розуму, що проявляють себе на чотирьох рівнях космічної реальності.

Тема 17. Арабська середньовічна філософія та політичне знання

Стійким послідовником Арістотеля в X столітті був Аль -Фарабі (870-950), який жив і творив в Багдаді, Алеппо і Дамаску в 900-950 рр. Картину духовного світу цього періоду дають так звані "Трактати чисіих орапв - близько п'ятдесяти творів про релігію, філософію і природні науки, написаних представниками секти "Брати чистоти і щирості", яка виникла в X столітті і крім того прагнула до з'єднання ісламу з античною філософією . Авіценна (араб . Ібн Сина, 980-1037) походив з Бухари Туркестану. Мав енциклопедичну освіту. Головною філософською працею Авіценни був трактат енциклопедичного характеру "Книга зцілення", що містить основи логіки, фізики, математики і метафізики ; окрім цього він написав коментарі до Арістотеля і багато інших книг, з яких велике визнання отримав трактат "Канон медицини ".

Для філософії Авіценни був характерний раціоналізм з матеріалістичними тенденціями, які витікають з його природничонаукової орієнтації. Він є засновником арабського перипатетизму, його навчання поєднує в собі елементи філософії Арістотеля з релігією ісламу.

Аверроес (араб . Ібн Рушд, 1126-1196); матеріальний світ вічний, нескінченний, але в просторі обмежений. Бог так само вічний, як і природа, проте він не створив світ з нічого, як це проголошує релігія. Арістотелівське тлумачення виникнення природи, згідно якому матерія як така є не дійсністю, а можливістю, що на неї повинна впливати форма, щоб природа виникла, Аверроес інтерпретував так, що форми не приходять до маїсрії ззовні, але у вічній матерії всі форми потенційно містяться і поступово в процесі розвитку викристалізовуються. Концепцію загальної градації і ієрархії сущого між богом і людиною він перейняв у Авіценни . Така концепція, природно, була значно більш віддалена від віри в божественне створення природи з нічого, яку проповідували християнство і іудаїзм.

Аль - Газалі (1059-1111). Незвичайною є і концепція причинності у Аль Аль-Газалі . У суперечці з філософами -естетсвовипробовувачами, які пояснювали все природними причинами, Аль Аль-Газалі стверджував, що природних причин не існує, бо є лише одна причина - це Бог. Вся решта взаємодій, у тому числі і причинно-наслідкові, нам лише здаються. Бог всемогутній.

Тема 18. Світська політична думка.

Данте про Європу як об"єднану християнську спільноту. Церква і держава як дві форми влади, щомають божественне походження.Імперські позиції Дантеяк ідеалізація універсального миру. "Божественнакомедія"про світську монархію як управліннявсіма мирянами. Доцільністьдержавної влади длястановленнямиру свободи. Подвійністьвуправлінні світом як відображення поєднання в людській натурі духовного і фізичного принципів.Соціальна концепція органічного суспільства.

Вчення про політичкку та державу юристів. Право та держава. Права народів та людини.

Тема 19. Марсилій Падуанський про державу і закон.

Філософські засади вчення М.Падуанського. Загальна характеристика роботи М.Падуанського "Захисник миру". Органістичне сприйняття держави. Відстоювання принципу розвитку держави від родини. Соціальна диференціація суспільства та місце духівництва в ній. Розмежування розуму і віри як попередник релігійного скептицизму. Радикальне розмежування духовного і земного у визначенні закону. Протилежність людського закону божественному. Проблема первинного джерела закону. М.Падуанський про виборну та спадкову монархію.

Список основної літератури та джерел з курсу «Історія зарубіжних політичних і правових вчень (Стародавній світ та Середньовіччя)»

3ейдлер Гж. Політична думка стародавнього світу, Львів, 1959.
Августин Аврелій. Сповідь. – К., 1997.
Августин Блаженный. О Граде Божем. Т.3. – Санкт-Петербург. Амитея. Киев.
Аврелий Марк. Наедине с собой. Размышления //Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий.- М., 1995.
Аврелий Марк. Размышления. – М., 1985.
Аквинский Ф. Трактаты о правлении. – М., 1993.
Александров Г. Аристотель. – М., 1940.
Александров Г.В. История социологических учений. Древний Восток. – М., 1959.
Антология мировой философии. – М., 1969, Т.1, Ч.2.
Аристотель. Никомахова зтика. Политика. Сочинения: В 4 т., -Т.4 - М., 1983
Аристотель. Политика// Соч. в 4 т. – М., 1993. – Т.4.
Арон Р. Этапы развития социологической мысли// Соч. в 4 т. М., 1993. Т. 4.
Асмус Б.Ф. Платон. – К., 1969.
Асмус В. Античная философия. – М., 1976.
Бгагават-Гіта як вона є. – Бгактіведанта Бук траст, 1990.
Бергер А. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.
Бондарь-Левин Р. Древнеиндийская цивилизация. Наука и религия. – М., 1980.
Боннар А. Греческая цивилизадия. М., 1992, Т.1-3.
Боргом Ю. Фома Аквинский. –М., 1966.
Вебер М.Покликання до політики// Соціологія. Загально-соціологічні аналізи. Політика. – К., 1998.
Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли. – М., 1988.
Гаджиев К.С. Политическая наука. – М., 1995.
Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. –СПб., 1994. Кн.3.
Герасимчук А.А. Философия : Курс лекций : Навч. Посіб. Для вузів . -К.1999.
Гончарова Т. Эпикур. – М., 1988.
Грановский Т.Н. Лекции по истории средневековья. – М., 1987.
Гуревич А.Я. Средневековьій мир: культура безмолвствующего большинства. М., 1993.
Данте А. Малые произведения. М., 1968.
Дао и даосизм в Китае. – М., 1982.
Дигесты Юстиниана. Избранные фрагменты в переводе и с замечаниями Петерского И.С. М., 1984.
Добатур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.
Древнекитайская философия. Собр. текстов. В 2 т. – М., 1972.
Дройзен И. История зллинизма. Ростов-на-Дону, 1995, Т.1-3.
Захара Ігор. Лекції з історії філософії. Львів, 1997.
Зейдлер Г. Політична думка стародавнього світу. – Львів, 1959.
Зубов В. Аристотель. – М., 1963.
История китайской философии. – М., 1989.
История правовых и политических учений/ Под ред. Нерсесянца В.С. – М., 1988.
Каплстон Ф. Середньовічна філософія. – К., 1997.
Карсавин Л.П. Культура средних веков. К,1995.
Картешив А.В. Вселенские соборы – М., 1994.
Каутский К. Платоновский и древнехристианский коммунизм. – Петербург, 1920
Каутский К. Происхождение християнства. – М., 1990.
Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. – Львів, 1993.
Кондзьолка В.В. Філософія та її історія. Львів, 1996.
Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., 1989.
Короткий політологічний словник. За ред Б.Кухти. –Львів, 1994.
Ле Гофор Ж. Цивилизация средневекового Запада. М., 1992.
Лебек С. Происхождение франков. У-ІХ века. М., 1993.
Левандовский А. Карл Великий. Через Империю к Европе. М., 1993.
Левек Пьер. Эллинистический мир. – М., 1989.
Лінч Джозеф. Середньовічна церква. – К., 1994.
Материалисты Древней Греции. Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. – М., 1955.
Махабхарата. Рамайяна. – М., 1974.
Мерзаев С.Б. Полибий. – М., 1986.
Моммзен Т. История Рима, СПб., 1993.
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – К., 1991.
Надольний І. Ф . Філософія : навч посіб К., 2001.
Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979.
Основи політичної науки. Курс лекцій / За ред. Б.Кухти. – Ч.1.-Львів, 1996.
Переломов Л. С. Слово Конфуция, М., 1992.
Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. – М., 1981.
Платон. Апология Сократа// Собр. соч. в 4 т. - Т.1. – М., 1990. – С. 70-96.
Платон. Государство. Сочинения: В 3 т. М., 1971, Т.З, Ч.1.
Платон. Діалоги. – К., 1995
Платон. Законы// Собр. соч. в 4 т. – М., 1972. – Т.3. – Ч. 2.
Платон. Политик// Собр. соч. в 4 т. – М., 1972. – Т. 3. – Ч. 2.
Плутарх. Перикл// Избранные жизнеописания. – М., 1990. Т.1. – С. 283-320.
Плутарх. Солон// Избранные жизнеописания. – М., 1990. 1. – С. 157-189.
Плутарх. Цицерон. // Избранньіе жизнеописания. В 2 т. – Т.2. – С. 520-564.
Плухов Б.В. Античная социальная утопия: вопросы истории и теории. – Л., 1989.
Полибий// Всеобщая история в сорока книгах. УІІ книга. – М., 1890.
Политическая социология. Ростов н/Д, 1997.
Поснов М. 3. История Христианской Церкви /до разделения Церквей- 1054 г. Брюссель-Киев, 1991.
Проблема человека в традиционных китайских учениях. – М., 1988.
Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.
Рационалистическая традиция и современная Индия. – М., 1988.
Реале Дж. и Антисери Д. Западная философия от истоков и до наших дней. Т.2. Средневековье. СПб., 1994.
Ренан Э. Жизнь Иисуса. М., 1990
Ренан Э. Марк Аврелий и конец античного мира. – М., 1991.
Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. М., 1995.
Рубин В.А. Идеология и культура Древнего Китая. – М., 1970.
Рябов С. Політика як соціальне явище // Політологічні читання. – 1994. - № 2.
Рябов С. Структура і функції знань про політичку //Політологічні читання. – 1994. - № 1.
Себайн Дж., .Торсон Т. Історія політичної думки. К., 1997.
Семененко К.Й. Афоризмы Конфуция. М., 1987.
Сенека Л.А. Моральні листи до Луцилія. – К., 1996.
Соколов В.В. Средневековая философия. М., 1979.
Тихолаз А. Геракліт.- К., 1996.
Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М., 1991.
Утченко С.Л. Политические учиния Древнего Рима. М., 1977.
Утченко С.Л. Цицерон и его время.- М., 1972.
Філософія Стародавнього світу. Читанка з історії філософії. – К., 1992. .
Філософія: предмет, історія, проблеми. Львів, 1994.
Хейзинга Й. Осень средневековья.Сочинения: В 3 т.. М.. 1995. Т.
Хекер Ендрю. Що є політична теорія // Політологічні читання. – 1993. - № 1.
Хрестоматия памягников феодального государства й права стран Европы.- М., 1961.
Хто є хто в європейській та американській політології? Малий політологічний словник. Львів, 1995.
Цицерон. О государстве, о законах. Диалоги. М., 1994.
Чанышев А.П. Курс лекций по древней философии. – М., 1991.
Чаньїшев А.М. Курс лекций по древней и средневековой философии. М.1991.
Челоян В.К. Восток-Запад: Приемственность в философии античного и средневекового общества. – М., 1979.
Читанка з історії філософії: В 6 т. кн. 1. К., 1992.
Шакур-Заде А.С. Эпикур/ Мыслители прошлого. – М., 1963.
Шюре Э. Великие Посвященные. – М., 1991.
Ясперс К.Смысл й назначение истории.- М. ,1991.

Питання з історії зарубіжних політичних вчень

Основні етапи розвитку світової політичної думки, їх характеристика.
Поява політичних вчень. Основні причини виникнення політичних вчень.
Процес формування політичної теорії, її функції.
Що таке політична доктрина. Перші політичні доктрини.
Причини появи політики як особливого виду людської діяльності.
Особливості зародження політичної думки Єгипту та Вавілону .
Що таке цивілізація ? Причини появи перших цивілізацій.
Основні засади політичної влади в джерелах політичної думки стародавнього Єгипту.
Політико-правова думка «Реформи Урукагіни».
Головні риси політичного мислення у стародавньому світі.
Закони царя Хаммурапі про засоби зміцнення державної влади.
Соціально-політичний зміст брахманізму.
Особливості вчення буддизму як однієї із суспільно-політичних течій Стародавньої Індії.
Характеристика основних політико-правових напрямів Стародавнього Китаю.
Політичне вчення Лао-цзи, його особливості.
Конфуціанство. Його основні риси.
Політико-правовий зміст моїзму.
Легізм як один з напрямів політико-правової думки Стародавнього Китаю.
Характеристика історико-політичних передумов зародження політичних вчень Стародавньої Греції.
Основні періоди розвитку політико-правових вчень в Греції та їх ідейний зміст.
Солон. Зміст його політичних поглядів, становлення Солона до законів.
Софісти. їх політико-філософські переконання.
Сутність політичних поглядів Сократа.
Сократ про основні форми правління.
1сторико-соціальні передумови формування платонівських політичних ідей.
Місце доброчесності в діалозі "Держава" Платона.
Соціальний поділ в ідеальній державі Платона.
Платон про проблему справедливості.
Зміст платонівського комунізму.
Теорія виховання у Платона.
Платон про типи державного правління.
Теологічне підґрунтя платонівської концепції ідеальної держави.
Місце закону в одноіменній праці Платона.
Платонівська концепція "змішаної" держави.
Соціальні і політичні інститути в "Законах" Платона.
Система освіти, місце релігійних інститутів в системі Платона.
Розвиток та зміст держави в концепції Арістотеля.
Соціальна диференція в рамках Арістотелівської ідеальної держави.
Поняття громадянства за Арістотелем.
Ставлення Арістотеля до проблем власності і рівності у суспільстві.
Основні форми врядування за Арістотелем. їх характеристика. Ставлення Арістотеля до демократії.
Арістотель про причини переворотів та про можливості їх запобігання.
Зміст політичних погляді епікурейців.
Циніки. Основні принципи їхнього вчення.
Школа стоїцизму. Ідея всесвітньої держави.
Стоїки про основні типи законів.
Критики стоїцизму.
Зміст політичних поглядів Полібія.
Ціцерон та ідеї стоїцизму.
Політико-правові ідеї римських юристів.
Основні підходи до розуміння права в дигестах Юстиніана.
Сутність та особливості політичних поглядів Сенеки.
Сенека про державу, природний стан та правову власність.
Утвердження християнської церкви. Політичний момент християнського послуху.
Особливості християнського підходу до проблеми подвійного підданства.
Політико-філософські погляди св.Амвросія.
Особливості політичних поглядів св.Августина в роботі "Про Град Божий".
Концепція святості державної влади у св.Григорія.
Особливості політико-правових поглядів германських народів.
Початки декларування законів в період середньовіччя.
Проблема співвідношення закону і королівської влади.
Тома Аквінський про природу і суспільство.
Проблема природи та класифікації законів в Томи Аквінського.
Співвідношення трьох типів претензій на королівську владу в період раннього середньовіччя.
Політична філософія в "Божественній комедії" Данте.
Ідеї політичного компромісу в поглядах Демокріта.
Геракліт про державний лад, владу в державі.
Сократ про етичні принципи політичного життя.
Полібій про циклічність розвитку світу, послідовну зміну форм
держави.
Політичні вчення періоду занепаду давньогрецьких держав.
Основні напрямки політико-правової думки в Стародавньому Римі.
Приватне і політичне право в Стародавньому Римі.
Значення політичних поглядів античності для подальшого розвитку політичних вчень.
Ідея рабовласницької демократії в Епікура.
Основні напрямки політико-правової думки в Стародавньому Римі.
Погляди Ціцерона на державу, владу в працях "Про державу", "Про закони", "Про обов'язки".
Загальні принципи східної політичної доктрини.
Значення документів у вивченні політичної думки.
Особливості ранніх релігійно-політичних доктрин.
Погляди Арістотеля на історію розвитку державного устрою Афін в роботі "Афінська політія".
Політичні реформи Клісфена та їх зміст.
Перікл. Зміст його політичних поглядів.
Римське право та його складові.
Головні напрямки політичної думки в Середньовіччі.
Причини занепаду теократичного світогляду і зародження раціоналістичного.
Політичні погляди Марсіля Падуанського.
Загальна характеристика роботи М.Падуанського "Захисник миру".
"Збірки цивільного права" та їх вплив на суспільно-політичне життя.
Зміст "Повчань" Птахотепа. Спроба розробки та обґрунтування піраміди влади.
Джерела політичної думки Стародавньої Індії - Веди, Брахмани, Упанішади, Книги Ману, Махабхарата, Рамаяна.
Теорія універсальної монархії Данте.
Основні підходи до розуміння права в Дигестах Юстиніана.