Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів здисципліни

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Пояснювальна записка Організація та форми Тема 1. Загальнотеоретичні питання юридичної психології Форма звіту Форма звіту Тема 3. Кримінальна психологія Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту Форма звіту ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів здисципліни, 314.11kb.
• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів здисципліни, 304.04kb.
• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів здисципліни, 353kb.
• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів здисципліни, 577.51kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
• Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни, 183.12kb.
• Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
• Методичні рекомендації щодо самостійної роботи та контрольні завдання для студентів, 752.74kb.
• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів, 209.06kb.
• Методичні рекомендації щодо самостійної роботи та контрольні завдання для студентів, 513.22kb.

МІЖРЕГІОНАЛЬНА

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ





МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З

дисципліни

"СУДОВА ПСИХОЛОГІЯ"


(для бакалаврів, спеціалістів)

Київ 2008

Підготовлено доцентом кафедри медичної психології та психокорекції Федосовою Л.О.

Затверджено на засіданні кафедри медичної психології та психокорекції

(Протокол № 7 від 1.04.2008)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Федосова Л.О. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Судова психоло­гія" (для бакалаврів, спеціалістів). - К.: МАУП, 2008. - 38 с.

Методичні рекомендації містять пояснювальну записку, рекомендації до написання реферату, теми рефератів, рекомендації до самостійної роботи, організацію та форми самостійної роботи студентів, тематичний план дисципліни, методичні рекомендації до самостійної роботи студентів, перелік питань та завдань для самостійної роботи студентів, вказівки до виконання контрольної роботи, теми контрольних робіт, тестові завдання, критерії оцінювання знань студентів та список літератури.


© Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2008


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Навчальна дисципліна "Судова психоло­гія" є важливим курсом у підготовці медичних психологів. Програмою дисципліни "Судова психологія" передбачено ви­значення основних процесуальних і теоретичних засад судової психо­логії, завдань і методологічних принципів експертного аналізу, а та­кож психологічних засад індивідуалізації і відповідальності при призначенні покарання.

Мета вивчення дисципліни "Судова психологія" — опанувати ос­новні принципи і методи роботи психологів у період досудового і судового слідства, а також набути вмінь і навичок застосування спе­ціальних методів і прийомів для розв'язання різних експертних пи­тань відповідно до чинного законодавства України.

Зміст програми відповідає нормативним вимогам підготовки фа­хівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і спеціаліст за спе­ціальностями "Психологія" і "Юридична психологія".

За результатами вивчення матеріалу цього курсу студенти складають залік.

Основними навчально-методичними посібниками з курсу "Судова психоло­гія" є видання, наведені у списку літератури.


ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів з дисципліни "Судова психоло­гія" потребує наявності серйозної та стійкої мотивації, яка визначається необхідністю ефективної професійної діяльності.

Активізація самостійної роботи студентами може бути забезпечена такими факторами:

1.Участю у творчій діяльності.

2.Використанням у навчальному процесі активних методів навчання.

3.Мотивуючими факторами контролю знань (рейтингова та накопичувальна системи оцінювання знань).

4.Необхідністю обов'язкового виконання індивідуальних завдань.

5.Розширенням обсягу знань з дисципліни за рахунок роботи з додатковою літературою.

Основним завданням організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Прикладна психофізіологія та індивідуальний психотренінг" є навчити студентів свідомо працювати не тільки з навчальним матеріалом, але і з науковою інформацією, закласти основи самоорганізації та самовиховання, сформувати уміння та навички постійно підвищувати свою кваліфікацію.

При вивченні дисципліни "Судова психоло­гія" необхідністю організації самостійної роботи є єдність таких її взаємопов’язаних форм: аудиторна робота; позааудиторна пошуково-аналітична робота; творча наукова робота.

Аудиторна самостійна робота реалізується в процесі лекційних, практичних і семінарських занять.

Так, під час практичного заняття студенти детально аналізують фактори, що впливають на процес проведення медико-психологічних досліджень, технологічні особливості проведення медико-психологічних досліджень у різних галузях медичної психології, методи та структурні технологічні процеси різних видів медико-психологічних досліджень.

В процесі практичних занять відбувається перевірка засвоєння отриманих знань шляхом застосування попередньо підготовленого методичного матеріалу – тестів для виявлення ступеня опанування студентами необхідних теоретичних і практичних положень. Крім того, застосовуються такі форми аудиторної діяльності, як опитування, аналіз типових помилок, дискусії, семінари, рефлексійний аналіз розуміння матеріалу тощо. Підготовка до таких занять потребує ґрунтовної теоретичної і практичної самостійної роботи студентів.

При проведенні семінарів обговорюються попередньо визначенні питання, до яких студенти готують тези виступів, реферати. При проведенні семінарів визначаються:

• умінням студентів аналізувати навчальний матеріал;
  
• здатністю формулювати та відстоювати свою позицію;
  
• активністю;
  
• можливістю науково мислити;
  
• навичками самостійної роботи з літературою, першоджерелами з дисципліни та методикою їх опрацювання;
  
• якістю написання рефератів тощо.
  

Дискусії дозволяють виявити індивідуальні особливості розуміння обговорюваного питання, навчитись у творчій суперечці визначати істину, встановлювати особисту і спільну точки зору з обговорюваної проблеми. В процесі дискусії студенти збагачують зміст вже відомого матеріалу, впорядковують і закріплюють його.

Форми проведення семінарів і дискусій можуть бути різними. З дисципліни "Судова психоло­гія" застосовують такі форми:

• у вигляді запитань і відповідей з коментарями;
  
• розгорнуті бесіди;
  
• дискусії за принципом „круглий стіл”;
  
• обговорення письмових рефератів студентів та їх оцінювання;
  
• вирішення проблемних питань та розбір конкретних ситуацій;
  
• в режимі „мозкова атака” або у формі „потоку ідей”;
  
• „майстер – класи”.
  

Позааудиторна робота з дисципліни "Судова психоло­гія" носить характер пошуково-аналітичної і наукової роботи. Завдання, які виникають у студентів в процесі самостійної роботи, сприяють мисленню, формуванню умінь та навичок. Завдання для самостійної роботи поглиблюють та закріплюють знання та уміння, які студенти отримують на лекціях та практичних заняттях. Доцільними при вивченні дисципліни "Судова психоло­гія" є такі форми проведення самостійної роботи, як:

• пошук та огляд наукових джерел за заданою проблематикою;
  
• підготовка рефератів;
  
• формулювання понять;
  
• відповідальне виконання домашніх завдань;
  
• ретельна підготовка до семінарських занять і дискусій різних видів тощо.
  

Змістовий модуль 1.

Предмет, система, методи та історичний розвиток судової психології. Правова психологія.


Тема 1. Загальнотеоретичні питання юридичної психології

Завдання: розглянути поняття, предмет, завдання, систему та історію розвитку судової психології, галузі судової психології, місце судової пси­хології в системі юридичних наук., методи судової психології, етапи розвитку вітчизняної та зарубіжної судової психології.

Форма звіту: конспект.

Література [6; 28]

Тема 2. Соціально-кримінологічна психологія

Завдання: розглянути поняття та загальну характеристику правової соціалізації; визначити дефекти соціалізації дітей та підлітків, зв'язок стихійних неформальних груп підлітків і дефектів правової соціалізації; означити соціально-психоло­гічні основи профілактики правопорушень.

Форма звіту: конспект.

Література [27; 28]

Змістовий модуль 2.

Кримінальна психологія. Психологія особистості злочинця, злочинної групи та злочинних дій. Психологія потерпілого.

Тема 3. Кримінальна психологія

Завдання: визначити психологічні аспекти суб'єктивної сторони складу злочину; розглянути психологію кримінальної поведінки, психологію і типологію кримінальних груп, психологічні особливості неповнолітніх правопоруш­ників.

Форма звіту: конспект.

Література [2; 5; 20]

Тема 4. Психологія віктимної поведінки потерпілих

Завдання: розглянути поняття віктимної поведінки; визначити особистісні риси характеру, що зумовлюють віктимну поведінку; відпрацювати методи психопрофілактики та запобігання віктимній поведінці.

Форма звіту: конспект.

Література [23]

Змістовий модуль 3. Психологія карного судочинства. Психологія попереднього слідства.


Тема 5. Загальнопсихологічні аспекти криміналістичної тактики

Завдання: скласти психологічну характеристику слідчої діяльності; визначити професійні якості слідчого, продумати основні шляхи запобігання та подолання професійної деформації слідчого; дати психологічну харак­теристику допиту, психологічні аспекти формування показань.

Форма звіту: конспект.

Література [7; 8; 13; 21]

Тема 6. Психологія обшуку

Завдання: дати загальну характеристику обшуку; визначити психічні якості, необхідні слід­чому при проведенні обшуку; окреслити психо­логічні прийоми слідчого під час обшуку.

Форма звіту: конспект.

Література [6; 18]

Тема 7. Психологічні аспекти відтворення обстановки і обставин події

Завдання: дати загальну психологічну характеристику відтворення обстановки і обставин події як способу практичного моделювання; визначити поняття та структуру слідчого експерименту; визначити психологічні правила пере­вірки показань на місці.

Форма звіту: конспект.

Література [26; 28]

Тема 8. Психологія обвинуваченого

Завдання: визначити обсяг і зміст психологічного дослідження обвинуваченого, необ­хідного для успішного розслідування; продумати спостереження за обвинуваченим під час допитів та інших слідчих дій (зовнішній облік, поведінка, вербальна та невер­бальна комунікація)

Форма звіту: конспект.

Література [3; 4; 29]

Тема 9. Психологія визнання та заперечення вини

Завдання: визначити мотивацію поведінки обвинува­ченого під час давання свідчень, механізми визнання та заперечення вини, шляхи, якими обвинувачений йде до визнання вини.

Форма звіту: конспект.

Література [12; 14]

Змістовий модуль 4. Судово-психологічна експертиза.


Тема 10. Загальні процесуальні та організаційні аспекти судово-психологічних експертиз

Завдання: визначити психологічні аспекти кримінальної відповідальності; окреслити правові та наукові засади судово-психологічної експерти­зи; розглянути особливості організації проведення комплексних психолого-психіатричних експертиз.

Форма звіту: конспект.

Література [22; 24]

Тема 11. Судово-психологічні експертизи індивідуально-психологічних якостей особистості

Завдання: провести конкретизацію предмета, завдань і методології експертного ана­лізу; визначити предмет, під­стави призначення та завдання судово-психологічних експертиз свід­ків і потерпілих для з'ясування здатності та можливості правильно сприймати юридично значущі події та давати свідчення на різних стадіях кримінального процесу.

Форма звіту: конспект.

Література [24]

Тема 12. Судові експертизи емоційних станів і патологічного афекту

Завдання: дати юридичне поняття великого душевного хвилювання (фізіологіч­ний афект); теоретично обґрунтувати питання про "патологічний афект"; визначити особливості афекту в осіб з психопатологічною симптоматикою та в осіб у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп'яніння.

Форма звіту: конспект.

Література [22]

Тема 13. Особливості судово-психологічних експертиз неповнолітніх

Завдання: визначити загальні особливості судово-психологічних експертиз неповно­літніх.; розглянути методо­логію та принципи діагностики вікового розвитку; окреслити загальні критерії експерт­ної оцінки неповнолітніх правопорушників; розглянути особливості предмета експертного дослі­дження та основні поняття.

Форма звіту: конспект.

Література [11]

Тема 14. Посмертна судово-психологічна експертиза психічного стану осіб

Завдання: розглянути особливості предмета експертного дослідження та основні по­няття, критерії експертної оцінки; індивідуально-психологічні фактори суїцидального ризику; визначити послідовність експертного аналізу та встановлення причинної залежності.

Форма звіту: конспект.

Література [22]

Змістовий модуль 5. Психологія судової діяльності. Пенітенціарна (виправна) психологія.


Тема 15. Психологія судової діяльності

Завдання: розглянути психологічні особливості судової діяльності, психологію судді; визначити загальні психологічні особливості судового розгляду справи, пси­хологічні особливості кримінального судочинства на етапі віддання до суду, психологічні особливості допиту потер­пілих і свідків, психологічні аспекти судових дебатів, психологіч­ні особливості взаємовідносин сторін у цивільному процесі.

Форма звіту: конспект.

Література [25; 27]

Тема 16. Психологія правозахисної діяльності у сфері судочинства

Завдання: розглянути загальні психологічні особливості адвокатської діяльності, психологію взаємовідносин між адвокатом і під­захисним, особливості взаємовідно­син адвоката з іншими учасниками процесу; стратегію і тактику за­хисту по кримінальним справам; психологію діяльності захисника в суді.

Форма звіту: конспект.

Література [1; 16; 17]

Тема 17. Психологічна реабілітація засуджених

Завдання: розглянути психологію засудженого; адаптація засуджених до умов позбавлення волі; дати соці­ально-психологічну характеристику та структуру спільноти засуджених; визначити основні засоби виправлення та перевиховання засудже­них, основу соціальної реадаптації звільненого від кримінальної від­повідальності та покарання.

Форма звіту: конспект.

Література [9; 10; 19]

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (лат. referre - доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10-15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, інститут і кафедра; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.

Вибір теми реферату

Тема реферату - це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату: титульний аркуш; зміст (план); вступ; розділи (вони часто поділяються на параграфи); висновки; список використаних джерел; додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо); перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.


Теми рефератів

1. Поняття, предмет, завдання, система та історія розвитку судової психології.
   
2. Галузі судової психології.
   
3. Етапи розвитку вітчизняної та зарубіжної судової психології.
   
4. Поняття та загальна характеристика правової соціалізації.
   
5. Мотиви правопорушень.
   
6. Соціально-психологічні основи профілактики правопорушень.
   
7. Свобода волі та вина як передумови кримінальної відповідаль­ності.
   
8. Структура і форми вини.
   
9. Психологія кримінальної поведінки.
   
10. Психологічні передумови виникнення та структура мотиву зло­чинної поведінки.
    
11. Установочна концепція мотивації злочинної поведінки.
    
12. Усвідомлені та неусвідомлені мотиви злочину.
    
13. Полімотивність злочинної поведінки.
    
14. Психологічні особливості злочинців. Психологічні типи зло­чинців.
    
15. Психологічні особливості співучасті у злочині. Форми співучасті.
    
16. Психологія і типологія кримінальних груп.
    
17. Структура і функціональна характеристика організованих кри­мінальних формувань. Механізми об'єднання кримінальних груп.
    
18. Психологія створення та функціонування злочинних угрупувань (організація груп, злочинної організації, банди тощо).
    
19. Психологія реактивної злочинної поведінки.
    
20. Імпульсивні злочини. Обдумані злочини. Злочинна необереж­ність.
    
21. Психологія насильницьких і корисливих злочинів та її юридичне значення.
    
22. Психологія злочинності неповнолітніх.
    
23. Юридична і психологічна характеристика потерпілого.
    
24. Поняття віктимної поведінки.
    
25. Психологічна характеристика слідчої діяльності.
    
26. Професійна деформація особистості слідчого та основні шляхи її запобігання і подолання.
    
27. Психологічна характеристика допиту.
    
28. Загальні психологічні аспекти взаємодії учасників допиту.
    
29. Психологічні особливості повторних допитів.
    
30. Лжесвідчення та особливості їх виявлення і уникнення.
    

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


Крім аудиторних занять, навчальні плани з навчальної дисципліни "Судова психоло­гія" передбачають самостійну роботу студентів, яка має на меті формування пізнавальної активності студентів, засвоєння ними основних вмінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже здобутих знань, підвищення рівня організованості студентів.

Особливої уваги при самостійному опрацюванні зазначеної в навчально-тематичному плані тематики потребують розділи, за якими не читаються лекції.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:

• організації самостійної навчальної діяльності;
  
• самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;
  
• праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-популярною літературою;
  
• конспектування літературних джерел;
  
• роботи з довідковою літературою;
  
• опрацювання статистичної інформації.
  

Кожен студент повинен вміти раціонально організовувати свою навчальну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання призводило до плідних наслідків у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент присвячує роботі в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти свою власну бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього книги, брошури або статті. Для роботи у провідних бібліотеках Києва студенту треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимог на літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною як за обсягом наукових даних, так і за характером їхнього викладу. Потрібно відібрати необхідний для опрацювання матеріал (глави, розділи, підрозділи тощо), а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що для ознайомлення). Процес читання має відбуватися повільно, вдумливо, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися, наводити додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Значення незнайомих термінів слід одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на окремих аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез. Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Він має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланнями на автора, джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо дотримуватися логічного зв’язку окремих складників тексту. У конспекті корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну «Дефектологія» студентові необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, галузевими довідниками тощо.

Вивчення курсу "Прикладна психофізіологія та індивідуальний психотренінг" супроводжується складанням схем, графіків, таблиць та їхнім подальшим аналізом. Схеми, які складаються студентами, повинні бути наочними, змістовними, логічно обґрунтованими. Великий обсяг цифрової, медичної чи психологічної інформації доцільно зводити у таблиці, це впорядковує дані, робить їх зручнішими для сприйняття.

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Навчальним планом дисципліни "Судова психоло­гія" передбачено контроль засвоєння знань у вигляді виконання контрольної роботи реферативного типу.

Контрольна робота має на меті виявити ступінь засвоєння студентами понять про норму та аномалію психічного розвитку; порушення окремих психічних процесів; поняття про психогенні порушення, акцентуації характеру та психопатії; органічні розлади та розлади внаслідок ендогенно-процесуального захворювання; методи психологічної допомоги дітям з відхиленнями від нормального розвитку.

Тему контрольної роботи з дисципліни "Судова психоло­гія" визначає викладач.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Психологічні особливості очної ставки.
   
2. Застосування слідчим психологічних прийомів під час обшуку.
   
3. Психологічні правила перевірки показань на місці.
   
4. Процесуальні та непроцесуальні джерела, які характеризують обвинуваченого.
   
5. Поведінка обвинуваченого на допиті.
   
6. Психологічні джерела неправдивих свідчень.
   
7. Психологічні аспекти кримінальної відповідальності.
   
8. Предмет і основні завдання судово-психологічної експертизи.
   
9. Особливості організації проведення комплексних психолого-психіатричних експертиз.
   
10. Експертна оцінка здатності неповнолітніх і осіб з психічними аномаліями давати свідчення.
    
11. Юридичне поняття сильного душевного хвилювання (фізіологі­чний афект).
    
12. Загальні особливості судово-психологічних експертиз неповно­літніх.
    
13. Медичний і психологічний зміст понять "відставання в психіч­ному розвитку", "психологічний вік".
    
14. Критерії можливості неповнолітніх у повній мірі усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними.
    
15. Здатність і можливість осіб з психічним інфантилізмом прави­льно сприймати юридично значущі події і давати свідчення на різних стадіях кримінального процесу.
    
16. Судово-психологічні експертизи з визначення безпорадного стану неповнолітніх, потерпілих від статевих злочинів.
    
17. Індивідуально-психологічні фактори суїцидального ризику.
    
18. Психологічні особливості судової діяльності. Психологія судді.
    
19. Загальні психологічні особливості судового розгляду справи.
    
20. Психологічні особливості кримінального судочинства на етапі віддавання до суду.
    
21. Психологічні особливості допиту підсудного.
    
22. Психологічні особливості допиту потерпілих і свідків.
    
23. Психологічні аспекти судових дебатів.
    
24. Психологія винесення вироку.
    
25. Психологічні особливості взаємовідносин сторін у цивільному процесі.
    
26. Загальні психологічні особливості адвокатської діяльності. Психологія адвоката.
    
27. Психологія засудженого.
    
28. Адаптація засуджених до умов позбавлення волі.
    
29. Соціально-психологічна характеристика та структура спільноти засуджених.
    
30. Методи перебудови психології взаємовідносин у виправній установі.
    

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

1. Поняття, предмет, завдання, система та історія розвитку судової психології.
   
2. Галузі судової психології.
   
3. Місце судової психології в системі юридичних наук.
   
4. Методи судової психології.
   
5. Етапи розвитку вітчизняної та зарубіжної судової психології.
   
6. Поняття та загальна характеристика правової соціалізації.
   
7. Способи засвоєння правової культури: предметний, традицій­ний, раціональний.
   
8. Дефекти соціалізації дітей та підлітків: конфлікти з рідними (де­фекти сімейної соціалізації).
   
9. Труднощі та невдачі у школі (дефекти соціалізації у школі).
   

10. Контакти, зближення з деморалізованими однолітками (дефекти соціалізації у групах однолітків).
    
11. Криміногенність дефектів правової соціалізації у сім'ї.
    

12. Криміногенна, аморальна, проблемна, неповна та псевдоблагополучна сім'я.

13. Криміногенність дефектів правової соціалізації у школі.
    
14. Стихійні неформальні групи підлітків і дефекти правової соціа­лізації (дефініція, ідентифікація, емпатія, проекція, інтроекція).
    
15. Психологічні умови ефективності соціальних норм.
    
16. Психологічні аспекти характеристики окремих правопорушень.
    
17. Мотиви правопорушень.
    
18. Соціально-психологічні основи профілактики правопорушень.
    
19. Психологічні аспекти суб'єктивної сторони складу злочину.
    
20. Свобода волі та вина як передумови кримінальної відповідаль­ності.
    
21. Структура і форми вини.
    
22. Психологія кримінальної поведінки.
    
23. Психологічні передумови виникнення та структура мотиву зло­чинної поведінки.
    
24. Установочна концепція мотивації злочинної поведінки.
    
25. Усвідомлені та неусвідомлені мотиви злочину.
    
26. Полімотивність злочинної поведінки.
    
27. Психологічні особливості злочинців. Психологічні типи зло­чинців.
    
28. Психологічні особливості співучасті у злочині. Форми співучасті.
    
29. Психологія і типологія кримінальних груп.
    
30. Структура і функціональна характеристика організованих кри­мінальних формувань. Механізми об'єднання кримінальних груп.
    
31. Психологія створення та функціонування злочинних угрупувань (організація груп, злочинної організації, банди тощо).
    
32. Психологія реактивної злочинної поведінки.
    
33. Імпульсивні злочини. Обдумані злочини. Злочинна необереж­ність.
    
34. Психологія насильницьких і корисливих злочинів та її юридичне значення.
    
35. Психологія злочинності неповнолітніх.
    
36. Юридична і психологічна характеристика потерпілого.
    
37. Поняття віктимної поведінки. Особистісні риси характеру, які зумовлюють віктимну поведінку.
    
38. Психодіагностика і прогнозування віктимної поведінки.
    
39. Ситуативні фактори, що зумовлюють віктимну поведінку.
    
40. Особливості віктимної поведінки неповнолітніх.
    

41. Психопрофілактика та запобігання віктимній поведінці.
    
42. Психологічна характеристика слідчої діяльності.
    
43. Професійна деформація особистості слідчого та основні шляхи її запобігання і подолання.
    
44. Психологічна характеристика допиту.
    
45. Психологічні аспекти підготовки слідчого до допиту.
    
46. Психологічні аспекти формування показань.
    
47. Загальні психологічні аспекти взаємодії учасників допиту. Про­блема психологічного контакту.
    
48. Психологічні особливості допиту окремих категорій осіб: свід­ків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, підсудних, непо­внолітніх, осіб з окремими фізичними вадами тощо.
    
49. Психологічні особливості аналізу показань окремих учасників процесу і конкретних осіб.
    
50. Психологічні особливості повторних допитів.
    
51. Лжесвідчення та особливості їх виявлення і уникнення.
    
52. Психологічні особливості очної ставки.
    
53. Психічні якості, необхідні слідчому при проведенні обшуку. Психологія того, хто обшукує, і того, кого обшукують.
    
54. Застосування слідчим психологічних прийомів під час обшуку. ''Словесна розвідка".
    
55. Психологія перевірки показань на місці. Просторова орієнтація особи, показання якої перевіряються.
    
56. Психологічні правила перевірки показань на місці.
    
57. Обсяг і зміст психологічного дослідження обвинуваченого, не­обхідного для успішного розслідування.
    
58. Процесуальні та непроцесуальні джерела, які характеризують обвинуваченого (дані оперативно-розшукових дій; відомості, викладені в різних матеріалах і документах, які не були залучені до справи; дані спостереження за обвинуваченим, вивчення його побуту, умов життя та оточення).
    
59. Спостереження за обвинуваченим під час допитів та інших слід­чих дій (зовнішній облік, поведінка, вербальна та невербальна комунікація).
    
60. Поведінка обвинуваченого на допиті як результат взаємодії усіх сторін його особистості.
    
61. Психологічні джерела неправдивих свідчень. Мотиви самообмов у психічно хворої та психічно здорової особи.
    
62. Психологічні аспекти кримінальної відповідальності.
    
63. Психологічні засади індивідуалізації відповідальності при при­значенні покарання.
    

64. Предмет і основні завдання судово-психологічної експертизи.
    
65. Процесуальні аспекти організації і проведення судово-психоло­гічних експертиз.
    
66. Права й обов'язки експерта. Особливості вибору експерта та взаємодії з ним у процесі підготовки і проведення експертизи.
    
67. Особливості підготовки матеріалів, які направляють для прове­дення судово-психологічної експертизи. Особливості проведен­ня судово-психологічної експертизи за матеріалами справи.
    
68. Особливості організації проведення комплексних психолого-психіатричних експертиз.
    
69. Судово-психологічні експертизи якостей особистості при групо­вих правопорушеннях. Принципи інтегративної оцінки.
    
70. Предмет, підстави призначення та завдання судово-психологіч­них експертиз свідків і потерпілих для з'ясування здатності та можливості правильно сприймати юридично значущі події та давати свідчення на різних стадіях кримінального процесу.
    
71. Експертна оцінка здатності неповнолітніх і осіб з психічними аномаліями давати свідчення.
    
72. Юридичне поняття сильного душевного хвилювання (фізіологі­чний афект). Оцінка ситуації, особистості, індивідуальних рис і тимчасових негативних факторів впливу на людину.
    
73. Загальні особливості судово-психологічних експертиз неповно­літніх.
    
74. Медичний і психологічний зміст понять "відставання в психіч­ному розвитку", "психологічний вік".
    
75. Критерії можливості неповнолітніх у повній мірі усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними.
    
76. Здатність і можливість осіб з психічним інфантилізмом прави­льно сприймати юридично значущі події і давати свідчення на різних стадіях кримінального процесу.
    
77. Судово-психологічні експертизи з визначення безпорадного стану неповнолітніх, потерпілих від статевих злочинів.
    
78. Індивідуально-психологічні фактори суїцидального ризику.
    
79. Психологічні особливості судової діяльності. Психологія судді.
    
80. Загальні психологічні особливості судового розгляду справи.
    
81. Психологічні особливості кримінального судочинства на етапі віддавання до суду.
    
82. Психологічні особливості аналізу судових дій під час перевірки наявних і виявлення нових доказів.
    
83. Психологічні особливості допиту підсудного.
    

84. Психологічні особливості допиту потерпілих і свідків.
    
85. Психологічні аспекти судових дебатів.
    
86. Психологія винесення вироку.
    
87. Психологічні особливості взаємовідносин сторін у цивільному процесі.
    
88. Загальні психологічні особливості адвокатської діяльності. Психологія адвоката.
    
89. Психологія взаємовідносин адвоката і підзахисного.
    
90. Психічний стан підзахисного. Роль адвоката-захисника у знятті негативних станів у підзахисного.
    
91. Психологічні аспекти діяльності адвоката при наданні інших видів юридичної допомоги.
    
92. Психологія засудженого.
    
93. Психічні стани засуджених.
    
94. Адаптація засуджених до умов позбавлення волі.
    
95. Психологічні аспекти зміни світоглядних принципів і соціаль­них установок засуджених.
    
96. Соціально-психологічна характеристика та структура спільноти засуджених.
    
97. Методи перебудови психології взаємовідносин у виправній установі.
    

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінки „відмінно” заслуговує відповідь студента, що виявляє бездоганні знання теоретичного курсу в повному обсязі, розуміння напрямів і методів прикладного застосування соціологічних теорій, вміння обирати методи дослідження залежно від його проблематики, вміння розробляти інструментарій дослідження, чітке розуміння процедур кожного методу; при цьому також враховується його активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.

Оцінки „добре” заслуговує відповідь студента, який розкрив на всі питання екзаменаційного білету, виявляючи при цьому знання теоретичного курсу в повному обсязі, розуміння напрямів і методів прикладного застосування соціологічних теорій, вміння обирати методи дослідження та розробляти інструментарій, здатність уявляти процедури кожного методу; при цьому також враховуються його активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.

Оцінки „задовільно” заслуговує відповідь, яка виявляє знання теоретичного курсу в неповному обсязі та уявлення щодо процедур дослідження і розробки інструментарію, але містить неточності, помилки, неповноту аргументації; при цьому також враховується його активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.

Оцінки „незадовільно” заслуговує відповідь студента, яка виявляє незнання навчального матеріалу в межах програми навчального курсу та нездатність розробляти інструментарій і застосовувати процедури дослідження; при цьому також враховується його активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Аврах Я. С. Психологические проблемы защиты по уголовным де­лам. — Казань, 1972. — 106 с.
   
2. Антонян Ю. М. Психология убийства. — М.: Юристъ, 1997. — 304 с.
   
3. Антонян Ю. М., Голобев В. П., Кудряков Ю. Н. Личность корыстного преступника. —Томск: Изд-во Томск, ун-та, 1989. — 160 с.
   
4. Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследования преступлений. — М.: Юристъ, 1996. — 336 с.
   
5. Антонян Ю. М., Верещагин В. А., Потапов С. А., Шостакович Б. В. Се­рийные сексуальные убийства. — М.: Щит, 1997. — 202 с.
   
6. Васильев В. Л. Юридическая психология. — СПб.: Питер Пресс, 1997.— 656 с.
   
7. Глазырин Ф. В., Шиханцов Г. Г. Практикум по судебной психологии. - Минск: Изд-во БГУ, 1977. — 160 с.
   
8. Глазырин Ф. В. Психология следственных действий. — Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1983. - 136 с.
   
9. Глоточкин А. Д., Пирожков В. Ф. Эмоции и чувства человека, лишен­ного свободы. — М.: МВД СССР, 1970. — 46 с.
   

10. Глоточкин А. Д., Пирожков В. Ф. Исправительно-трудовая психоло­гия. — Рязань: МВД СССР. 1985. — 356 с.

11. Долгова А. И. Социально-психологические аспекты преступности несо­вершеннолетних. - М.: Юрид. лит., 1981.— 160 с.

12. Доспулов Г. Г. Психология допроса на предварительном следствии. - М.: Юрид. лит., 1976. - 112 с.
    
13. Дулов А. В. Основы психологического анализа на предварительном следствии. - М: Юрид. лит., 1973. — 124 с.
    
14. Еникеев М. И. Основы общей и юридической психологии. - М.: Юристі, 1996. - 632 с.
    
15. Кертэс И. Тактика и психологические основы допроса. — М: Юрид лит., 1965.- 164 с.
    
16. Коновалова В. Е. Правовая психология. — Харьков: Основы. 1996. -184 с.
    
17. Коновалова В. Е. Проблемы логики и психологии в следственной тактике. К. РИО МВД УССР, 1970. — 163 с.
    
18. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харь­ков: Вища шк., 1978. - 144 с.
    
19. Костицкий М. В. Психологические методы в борьбе с правонарушени­ями. — К.: Вища шк., 1981. 56 с.
    
20. Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию: методологиче­ские и теоретические проблемы. — К.: Вища шк., 1990. - 260 с.
    
21. Котов Д. П., Шиханцов Г. Г. Психология следователя. — Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1976. — 134 с.
    
22. Кудрявцев И. А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. М.: Юрид. лит., 1988.- 224 с.
    
23. Метелица Ю.Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. - М.: Юрид. лит., 1990.- 208 с.
    
24. Нор В. Т., Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. — К.: Вища шк., 1985. — 54 с.
    
25. Сахнова Т. В. Зачем суду психолог? — М.: Знание, 1990. - 96 с.
    
26. Хайдуков Н. П. Тактико-психологические основы воздействия следова­теля на участвующих в деле лиц. — Б. Г., 1984. - 124 с.
    
27. Чуфаровский 10. В. Юридическая психология: теоретические аспекты, практическое применение. - М.: Право и закон, 1996. — 352 с.
    
28. Шиханцов Г. Г. Юридическая психология. — М., 1998. —- 120 с.
    
29. Фролов Л. Б., Давидов В. И. Психологические приемы допроса обвиня­емого // Вопр. психологии. — 1966. — № 6. - С. 114.
    

Зміст

Пояснювальна записка……………………………………………………………3

Організація та форми самостійної роботи студентів…………………………..4

Методичні рекомендації до написання реферату……………………………..11

Теми рефератів…………………………………………………………………..14

Методичні рекомендації до самостійної роботи………………………………15

Вказівки до виконання контрольної роботи………………………….........….17

Теми контрольних робіт………………………………………………………...18

Питання до самоконтролю………………………………………………………19

Критерії оцінювання знань студентів…………………………………………..24

Список літератури………………………………………………………….........25