Федерація спортивного туризму україни постанова

Вид материалаДокументы

Содержание


Федерації спортивного туризму України
Сучасний стан розвитку
Поширення в регіонах
Матеріальна база
Аналіз існуючих проблем розвитку
Аналіз можливих варіантів розвитку та обґрунтування оптимального варіанту
Програма розвитку виду туризму та ії мета
Критерії оцінки успішності руху до мети - масовість, безпека, рівень майстерності. Досягнуті результати можна розглядати як ріве
Етапи виконання Програми
Голова комісії з водного туризму
З огляду на ці обставини, на нашу думку, слід звернути серьйозну увагу на наш лижний район – Українські Карпати
Для розвитку змагального лижного туризму пропонується
Федерації спортивного туризму України
2. Аналіз існуючих проблем розвитку
3. Мета Програми розвитку пішохідного туризму в Україні –
4. Порівняльний аналіз можливих варіантів розвитку пішохідного туризму та обгрунтування оптимального варіанту.
5. Пріоритетні завдання з розвитку пішохідного туризму та етапи виконання.
Для розвитку
6. Очікувані результати.
Федерації спортивного туризму України
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2

ФЕДЕРАЦІЯ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА

від 16 грудня 2007 року № 9


Про концептуальні засади розвитку видів спортивного туризму в Україні


Заслухавши та обговоривши інформацію першого віце-президента Федерації Штангея Ю.В. щодо діяльності Виконкому Федерації з розробки концептуальних засад розвитку видів спортивного туризму в Україні та інформації голів комісій з видів туризму щодо проектів концепцій розвитку видів спортивного туризму в Україні Президія Федерації спортивного туризму України


п о с т а н о в л я є :

1. Інформацію першого віце-президента Федерації Штангея Ю.В. щодо діяльності Виконкому Федерації з розробки концептуальних засад розвитку видів спортивного туризму, а також щодо проекту концепції з розвитку спелеотуризму та інформації голів комісій з водного (Іванова В.Ю.), лижного (Колотухи О.В.), гірського (Дябло Т.Г.), пішохідного (ПарчевськогоІ.А.), велосипедного (Пєвцова Д.В.) та вітрильного (Петущака В.Д.) туризму щодо проектів концепцій з розвитку відповідних видів спортивного туризму взяти до відома.

2. Затвердити наступні рішення щодо проектів концепцій з розвитку окремих видів спортивного туризму в Україні:

2.1. Водний туризм: проект концепції з розвитку водного туризму в Україні - затвердити (додаток 1);

2.2. Лижний туризм: проект концепції з розвитку лижного туризму в Україні - затвердити (додаток 2);

2.3. Гірський туризм: проект концепції з розвитку гірського туризму в Україні - не розглянуто;

2.4. Пішохідний туризм: проект концепції з розвитку пішохідного туризму в Україні - затвердити (додаток 3) ;

2.5. Спелеотуризм: проект концепції з розвитку спелеотуризму в Україні - затвердити (додаток 4) ;

2.6. Велосипедний туризм: проект концепції з розвитку велосипедного туризму в Україні - затвердити (додаток 5);

2.7. Вітрильний туризм: проект концепції з розвитку вітрильного туризму в Україні - затвердити (додаток 6) .

3. Доручити комісіям на підставі затверджених концепцій розробити протягом місяця на подати на затвердження програми діяльності на звітний період та річні плани роботи.

Делегувати Виконкому Федерації право затвердження програм діяльності комісії з розвитку відповідних видів спортивного туризму.


Перший віце-президент Федерації

спортивного туризму України Ю.В.Штангей


Додаток 1 до постанови Президії

Федерації спортивного туризму України

від 16 грудня 2007 року № 9


КОНЦЕПЦІЯ

розвитку водного туризму в Україні


Ключовим словом Концепції розвитку спортивного водного туризму в Україні є “туризм “, а визначальним - “спортивний”.

Концепція будується на оптимальному сполученні набутого досвіду й реальних потреб сьогодення. Рівень розвитку сучасного суспільства в Україні визначає перспективні напрямки розвитку спортивного водного туризму.


Історія виникнення та розвитку

Водний туризм як форма активного відпочинку виник в Україні в 30-і роки ХХ сторіччя. Багатомісні гребні яли, які існували тоді, використовувалися для сплаву на великі відстані по багатоводних, рівнинних судноплавних ріках. У повоєнні 50-і роки водний туризм став відроджуватися і туристи використовували уже інші види сплавних засобів - ставні плоти великої вантажопідйомності, пізніше – більш маневрені плоти на надувних автокамерах. Це дало можливість розширити географію походів для сплавів по технічно складних, але досить повноводних гірських та тайгових річках.

З появою закордонних (німецьких, польських) та вітчизняних розбірних туристських байдарок із твердим каркасом для сплаву стали доступні гірські віддалені ріки з меншою витратою води. Стали можливими сплави з вищих безлісних гірських позначок, а також в регіонах з дефіцитом лісу для будування плотів. З'являється клас надувних суден, у якості яких використовувалися авіаційні штатні засоби порятунку екіпажів літаків (ПСН, ЛАС). Наприкінці 60-х стає популярним новий клас суден для сплаву - катамаран, що вдало поєднує переваги надувних і жорстко-каркасних суден. Катамарани стають найбільш масовими й перспективними засобами сплаву для складних спортивних маршрутів. Відбувається подальша модернізація катамаранів, поліпшення їхніх ходових якостей з підвищенням безпеки на основі використання сучасних матеріалів.

70 - 80-і роки двадцятого століття – це справжній бум розвитку водного туризму. Наявність досить доступного спорядження, системної організації маршрутного туризму, методичних центрів туризму, залучення фінансових засобів профспілок, можливість створення й використання саморобного спорядження призвели до появи великої кількості секцій, туристських клубів в організаціях, на підприємствах, у навчальних закладах різного рівня. Найширша розмаїтість природних можливостей на території Радянського Союзу, наявність фінансових і організаційних можливостей призвели до стрімкого зростання чисельності маршрутних груп, росту майстерності спортсменів. Водний туризму стає дійсно масовим видом спорту та відпочинку.

Спортивний водний туризм в Україні почав розвиватися як вид романтичного активного відпочинку на воді з пізнавальним ухилом, поступово набував риси технічно й тактично складного, динамічного, пов'язаного з високим рівнем ризику для життя спортивного виду туризму. Центрами розвитку водного туризму стали Київ, Харків, Одеса. Наявність державних методичних центрів дала можливість організувати системну підготовку туристських кадрів, суддів з туризму, присвоєння спортивних звань і розрядів підвищило престижність водного туризму як виду спорту.

Водний туризм став набувати рис організованого виду спорту, що має основні принципи розвитку. Масовість підтримувалася соціальним попитом, державною підтримкою спрямованості туризму на колективізм, здоровий спосіб життя, виховання й зміцнення морально-етичних принципів, характерних для спортивного туризму.

З 90-х років минулого сторіччя і до початку 2000 років відбулося різке зниження активності спортивного туризму у всіх його проявах у зв'язку із припиненням діяльності практично всіх його інститутів.


Сучасний стан розвитку

Тільки на початку нинішнього століття відзначається пожвавлення спортивного водного туризму в рамках Федерації спортивного туризму України. Широкий спектр класів суден для сплаву (каяк, каное, катамаран, байдарка, рафт), що з'явились, наявність іншого необхідного спорядження, надійного, якісного, такого, що відповідало міжнародним стандартам, дозволяло оптимально вирішити питання екіпірування для безпечного сплаву по майже по будь якому обраному класифікованому маршруту, з урахуванням досвіду, чисельності групи, особливостей ландшафту тощо.

Але збіглий час залишив важку спадщину. Зруйновано нормативну базу, відсутня підготовка туристських, суддівських кадрів, їхня спадковість, втрачено багато накопиченого досвіду походів.

Туризм зараз шукає і знайде своє місце серед нових суспільних цінностей.


Поширення в регіонах

На сьогодні комісії з водного туризму працюють в 15 регіонах, які об'єднують біля 10 тис. спортсменів. Календар Всеукраїнських та обласних змагань на 2007р. налічує до 25 змагань з водного туризму.

В 2007р. в Україні проведено (з випуском МКК) 11 походів ІY – YI кат. скл., понад 550 – інших категорій.

Водний туризм дуже поширений і серед шкільної молоді. Це ще збільшує чисельність, але ними опікується Міносвіти.

Матеріальна база

Найкраще зараз вирішується проблема спорядження. Поява на споживчому ринку доступного, досить якісного, сучасного й безпечного спорядження, нових судів для сплаву (каяк, рафт), наявність необхідного власного автотранспорту створили умови для відродження самодіяльного спортивного водного туризму поза широкої мережею необхідних офіційних інституцій.


Аналіз існуючих проблем розвитку

Складність і кількість існуючих проблем гальмують розвиток спортивного туризму. Нинішні системи, що повинні забезпечувати існування та розвиток спортивного туризму, ще не відповідають потребам сьогодення. Відсутня реальна, дієва підтримка спортивного туризму з боку держави. Меценатство й спонсорство, які можуть замінити державу в питаннях фінансування, ще не одержали необхідного розвитку й нині не є настільки потужними, масовими, як того вимагає розвиток туризму на національному рівні. Відсутні можливості широкого використання закритих басейнів для тренувань спортсменів протягом холодної пори року.


Аналіз можливих варіантів розвитку та обґрунтування оптимального варіанту

Для подолання існуючих проблем і створена Концепція розвитку спортивного водного туризму в Україні на найближчі п'ять років, а далі й Програма її виконання.

Можливі напрямки розвитку спортивного водного туризму залежать від подальших кроків на його шляху. При обмеженості фінансування масового туризму можливе утворення замкнутого кулуарного кола аматорів екстриму, об'єднаних у закриті клуби, що існують на умовах самоокупності. Але так сутність туризму зведеться до нетривалих екстремальних заходів. Кількість людей, що займаються самостійним активним відпочинком, буде нечисленною, і це не потребуватиме офіційних інституцій з необхідними регулюючими нормами безпеки походів невисокої категорії складності.

Інший шлях - реалізація спільних зусиль держави, ФСТУ, генеральних спонсорів і меценатів спортивного туризму на розвиток масового туризму як ефективної форми пропаганди здорового способу життя, зміцнення здоров'я населення України, самоствердження молодої особистості. Цей шлях найбільш оптимальний, задовольняє вимогам суспільства, природним прагненням молоді. Залучення до занять туризмом молоді різних вікових груп приведе до стабільності та масовості розвитку туризму.


Програма розвитку виду туризму та ії мета

Основний напрямок - розвиток масового маршрутного туризму як в Україні ( походи I - III к. скл.), так і за її межами (IY - VI к. скл).

Другий напрямок - удосконалення спортивної складової водного туризму.