План Тема Теорії розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин. Парадокс В. Леонтьєва. Статистика Леонтьєва
| Вид материала | Документы |
- Курс лекцій з міжнародної економіки тема міжнародна економічна система, 12764.52kb.
- Тема міжнародна економічна система предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна, 468.03kb.
- Тема міжнародна економічна система предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна, 485.55kb.
- Програма фахових випробувань для вступників на магістерську програму факультету міжнародних, 614.41kb.
- Реферат з основ теорії міжнародних відносин, 48.17kb.
- Тенденції розвитку світового господарства, 119kb.
- Реферат з основ теорії міжнародних відносин на тему: “деякі аспекти розвитку міжнародних, 166.53kb.
- Опис модуля назва модуля: Теорія міжнародних відносин Код модуля, 15.58kb.
- Реферат на тему: Вестфальська система міжнародних відносин, 233.43kb.
- Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності, 207.71kb.
Рекомендовані літературні джерела: [3, 4, 6, 7, 12,13,14, 26, 36].
РОЗДІЛ 3
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ САМОСТІЙНИХ РОБІТ
(СИТУАЦІЙНИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАННЬ)
з вивчення окремих тем курсу „Міжнародні економічні відносини”
ТЕМА 4. Міжнародні економічні організації (МЕО) у системі багатостороннього співробітництва і регулювання МЕВ.
Науково-аналітичне завдання на тему: „Умови членства України в СОТ та їх вплив на економічну безпеку держави”.
Проведіть наукове дослідження щодо переваг та недоліків, які отримає економіка України – члена СОТ і як це може вплинути на стан окремих галузей та економічну безпеку держави в цілому.
Методика виконання завдання:
1. Для вивчення суті проблеми ознайомтесь із умовами вступу України до СОТ, що публікуються на офіційному сайті Світової організації торгівлі:
-
Зобов‘язання України щодо зниження та зв‘язування тарифних ставок;
Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства;
Доступ до ринку послуг України;
- Зобов‘язання стосовно дотримання положень угод СОТ.
2. Ознайомтесь із станом провідних галузей економіки України (з’ясуйте обсяги виробництва, споживання, експорту та імпорту продукції відповідної галузі):
- АПК;
- харчова промисловість;
- машинобудування;
- металургійна галузь;
- хімічна промисловість.
3. Проаналізуйте, як зобов’язання, прийняті Україною при вступі до СОТ вплинуть на розвиток відповідної галузі.
4. Викладіть свій аналіз у формі короткої аналітичної записки, розглядаючи переваги та недоліки умов приєднання нашої країни до СОТ, як для вітчизняних товаровиробників, так і споживачів.
5. Зробіть висновки і запропонуйте Ваші рекомендації щодо адаптації функціонування відповідної галузі в умовах членства України в СОТ.
Обсяг записки повинен становити 10-12 сторінок формату А4, відповідно оформити титульний лист (див. Додаток А) та представити список використаних літературних джерел.
Термін здачі завдання – семінарське заняття з даної теми.
ТЕМА 6. Система методів регулювання міжнародної торгівлі товарами відповідно до загальноприйнятих норм та правил
Ситуаційне завдання для роботи в міні-групах (кейс-метод).
Методика виконання завдання:
- студенти самостійно поза аудиторією вивчають і аналізують ситуацію що викладена у завданні;
- далі відбувається обговорення ситуаційного завдання в групах і в процесі спілкування приймається остаточне рішення щодо відповіді на поставлені запитання;
- за результатами роботи кожна група складає письмовий звіт у формі короткої записки, де аргументовано дає відповіді на поставлені запитання;
- результати самостійної роботи в групах оприлюднюються на семінарському занятті з даної теми.
- від кожної групи обирається доповідач, який повинен науково обґрунтувати і захистити одержані висновки.
- якщо висновки інших груп суттєво відрізняються між собою, пропонується розглянути їх в ході подальшої дискусії.
Для роботи над ситуаційним завданням студенти академічної групи розподіляються на міні-групи у кількості 4-5 чоловік. Кожна група працює окремо над завданням і не розголошує свої висновки іншим групам до оприлюднення на семінарі. Для вивчення суті питання щодо основних принципів та інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами ознайомтесь із матеріалами, що пропонуються в списку літератури до даної теми, хоча бажано, щоб ви скористалися й іншими джерелами інформації
Обсяг звіту повинен становити 2-3 сторінки формату А4, прізвища виконавців звіту і доповідача вказуються на титульному листі.
Термін здачі письмового звіту – практичне заняття з даної теми.
КЕЙС „ІМПОРТ СТАЛІ”
У 1984 р. США встановили квоти на імпорт сталі. У 1989 р. їхню дію було продовжено до 31 березня 1992 р. таким чином, щоб поставки закордонної сталі могли бути збільшені з 19,1 до 20,26 % усього ринку США. Ця загальна квота викликала необхідність переговорів щодо окремих угод про добровільні обмеження кожною країною, яка поставляє сталь. Як виникла ця ситуація?
Наприкінці Другої світової війни американська сталеливарна промисловість була найпотужнішою у світі, і здавалося, що ніхто не може кинути виклик її лідерству. На 1950 р. американське виробництво вуглецевої сталі становило 47 % світової пропозиції. Але на початок 80-х років ця частка впала приблизно до 10 % і на цьому рівні з тих пір стабілізувалась, а США перетворились на чистого імпортера сталі. Основні джерела імпорту сталі до США: ЄС — 28 %, Японія — 24%, Канада — 16%, Південна Корея — 7%, Бразилія — 4%. Ці 5 основних регіонів дають 79 % імпорту сталі США.
Сталеливарні компанії США стверджували, що показники імпорту занижують розмір іноземної конкуренції, тому що дуже багато сталі додатково надходить у формі готових виробів, наприклад, автомобілів та труб. У 80-х роках зайнятість у сталеливарній промисловості знизилась більш ніж на 200 тис. робочих місць.
Декілька факторів, що діють по всьому світу, мають значення для розуміння розвитку конкурентної ситуації. Один із них пов’язаний з додатковими виробничими потужностями, створеними у країнах які є відносно новими у виробництві сталі. Багато країн, що розвиваються, вважають, що вітчизняні заводи мають важливе значення для досягнення цілей індустріалізації, і розглядають випуск сталі з погляду безпеки та престижу. Ці країни змогли збільшити продуктивність, тому що технологія, крім призначеної для сталі особливих ґатунків, стала дуже поширеною та легкодоступною. Завдяки високому пріоритету, що приписується сталі, багато країн були готові реалізувати інші проекти розвитку, які включали будівництво сталеливарних заводів, або одержували іноземну фінансову допомогу для їх будівництва. З початку 70-х років максимальне розширення виробничих потужностей цієї галузі відбулося у країнах „третього світу”, де тепер є значні й постійно зростаючі надлишкові потужності. У 80-х роках Бразилія та Південна Корея піднялись щодо виплавки сталі відповідно з 10-го та 18-го місця до 6-го та 8-го у світовому виробництві. Наявність надлишкових потужностей у США, Європі та Японії змусила сталеливарників скоротити свої виробничі потужності.
З урахуванням високих постійних витрат при виробництві сталі другий фактор, що діє на конкуренцію, полягає в тому, що значна частина світового виробництва належить державі. Деякі спостерігачі стверджують, що державні сталеливарні фірми будуть продовжувати функціонувати незалежно від того, чи покривають вони свої поточні витрати. Внаслідок тиску, здійснюваного у зв’язку з вимогою забезпечити зайнятість, наприклад, у Франції, політичне було дуже важко швидко скоротити виробництво на державних підприємствах. Експортні ринки використовувались як інструмент збереження великого обсягу виробництва. Державні компанії в таких країнах, як Іспанія та Аргентина, повідомляли про величезні збитки, але продовжували експортувати продукцію за низькими цінами. Стверджувалось, що на додаток до прямого володіння підприємствами державна допомога у вигляді податкових пільг, програми реорганізації, надання довгострокових позик під низькі проценти та відмови від екологічних вимог поставила американських виробників сталі в невигідне становище відносно деяких закордонних виробників.
Низка інших факторів вплинули на те, що іноземні виробники стали успішно конкурувати на внутрішніх ринках США. Одним із таких факторів є технологія. Хоч американські фірми стверджують, що їх найновіші заводи є на такому ж передовому рівні, як і будь-які інші, середній вік сталеливарних заводів у деяких країнах значно менший віку заводів США, отже, перші мають і вищу продуктивність. Наприклад, усюди визнано, що строк функціонування коксової печі становить 25 років, але в 1982 р. цю цифру перевищили 41 % американських заводів порівняно з усього 2 % в Японії. У 1958 р. японським працівникам потрібно було майже 36 людино-годин для виробництва 1 т холоднокатаної листової сталі, яку американці випускали за 12 людино-годин. Японська продуктивність зрівнялася з американською в 1975 р., а на 1983 р. вже перевищила її на 25 %. Американські фірми одного разу гарантували своїм працівникам підвищення заробітної плати, яке перебільшувало зростання продуктивності праці, для того щоб у трудових договорах було положення про відмову від страйків. Це призвело до того, що металурги стали заробляти більше, ніж американські виробничі працівники у будь-якій галузі обробної промисловості. Але стан галузі примусив американські компанії заморозити підвищення заробітної плати між 1982 та 1988 рр., а в 1987 р. за договором між профспілкою та компанією „Ю Ес Екс”, величезним американським виробником сталі, заробітну плату фактично було знижено.
Інший фактор стосується розміщення виробництва. Більшість американських заводів побудовано десятки років тому в поясі штатів поряд з Великими озерами. Таке розташування зменшувало витрати на транспортування сировини та готової продукції до промислових споживачів у тому ж поясі. Але сьогодні, якщо фірма бажає використовувати дешевше залізо із Бразилії та продавати свою продукцію промисловим центрам у південному та західному регіонах США, що розвиваються, цей регіон більше не може вважатися оптимальним. Японія, значний експортер сталі до США, розташовує свої виробничі потужності, головним чином, у глибоководних портах. Японська промисловість сьогодні має переваги щодо орієнтовної собівартості закупок сировини, навіть якщо остання імпортується. Незважаючи на ці переваги, Японія все більше імпортує сталь з Тайваню та Південної Кореї, де в середньому нижча вартість робочої сили та новіші заводи. Сьогодні південнокорейська компанія „Поанг айрон енд стіл” вважається найефективнішим у світі виробником сталі. Але середній працівник-металург одержує лише 1/3 заробітної плати японського металурга.
Очевидно, що в наш час необхідні нові великі інвестиції та структурна перебудова американської металургійної промисловості для вирівнювання американських витрат та витрат на виплавку сталі, яка ввозиться до США. Представники металургійної галузі у США скаржились на труднощі в отриманні таких інвестицій у зв’язку з низькими доходами та поганими перспективами розвитку галузі в останні роки. Відсутність коштів заперечується критиками, коли вони посилаються на придбання компанією „Ю Ес Стіл” (тепер „Ю Ес Екс”) нафтової фірми „Маратон ойл”. Голова „Ю Ес Екс” так відповів на зауваження критиків: „Перебудовувати сталеливарні заводи? Навіщо? Знов сидіти та іржавіти?” Критики також звинуватили керівників галузі у розтраті коштів протягом багатьох років на підтримку безнадійно застарілих (на наш час вони виключаються з діючих) заводів замість використання капіталу на життєздатні потужності.
Шість відповідних заходів, здається, дають деяку надію сталеливарним компаніям США. Першим був перехід на міні-заводи, подібні до тих, якими володіє „Ньюкор”, де виробляють спеціалізовану продукцію, є найновіша технологія, вони розташовані близько до ринків. Ці заводи є конкурентоспроможними, їхня сумарна потужність та сукупний збут продукції становили наприкінці 80-х років близько 25 % американського збуту. Крім того, вони недавно перейшли на виробництво необхідної для США продукції, наприклад, листової сталі для автомобільної промисловості. Другим заходом стали дії іноземних металургійних фірм, наприклад, японських „Ніппон кокан” та „Кобе стіл”, з придбання акцій підприємств металургійної промисловості або створення СП з американськими фірмами; іноземці таким чином вкладали кошти та впроваджували нову технологію, не конкуруючи напряму з американськими фірмами. Третім заходом стали дії американських виробників із закупівлі сталевих напівфабрикатів за кордоном, що сприяло скороченню витрат на важливому етапі виробництва. Наприклад, корейська фірма „Поанг” має СП у США з компанією „Ю Ес Екс”, на яке рулони гарячекатаної штаби постачаються із Кореї. Четвертим заходом стали внутрішньогалузеве злиття фірм з метою одержання адміністративного ефекту масштабу, розширення асортименту та закриття менш конкурентоспроможних заводів зі збереженням повного обсягу виробництва. Приклад цього — план злиття „Ріпаблік стіл” та „Ел Ті Ві”. П’ятим заходом стали припинення видів діяльності, не пов’язаних з виробництвом сталі, та ліквідація застарілих сталеливарних потужностей. Цей метод застосували „Бетлехем” та Інленд”. Шостим заходом є диверсифікація та вихід за межі виробництва сталі. Діяльність обох сталеливарних велетнів — „Армко” та „Ю Ес Екс” у наш час значною мірою не пов’язана з виробництвом сталі, а „Ю Ес Екс” навіть розглядала в 1990 р. можливість повного припинення робіт у цій галузі. П’ять великих японських виробників сталі також почали переходити в нові галузі.
Незважаючи на ці дії, сталеливарна промисловість у США продовжує наполягати на потужнішому захисті. Але багато споживачів сталі у США скаржаться на те, що квотування імпорту, поряд зі скороченням виробничих потужностей з виробництва сталі, означає вищі ціни, затримку поставок та неможливість одержання сталі необхідної якості. Компанія „Кетепіле” скаржилась на постійні труднощі у зв’язку з перебоями у постачанні. „Хенді енд Харманс Індіана тьюб корпорейшн” навіть розглядала питання про переміщення свого виробництва за кордон для подолання проблем постачання.
Дайте відповіді на запитання:
І. Чи слід США намагатися зберегти сталеливарну промисловість, навіть якщо вона не зможе конкурувати щодо рентабельності з іноземною?
- Чи слід дозволяти іноземним виробникам експортувати сталь у США за цінами, нижчими від американських витрат?
- Чи зможуть сталеливарні підприємства США знов підвищити рентабельність порівняно з іноземними конкурентами?
- Якого типу державну допомогу можуть надати США сталеливарній промисловості, щоб допомогти їй ефективніше конкурувати з закордонним виробництвом? Які переваги та недоліки кожного варіанта?
ТЕМА 7. Міжнародна торгівля послугами та особливості її регулювання.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання: „Аналіз розкладу конкретних зобов’язань Польщі у сфері послуг”.
Форма усіх розкладів у сфері послуг СОТ однакова з погляду заголовка та структури. Майже в усіх розкладах зобов’язання країни поділені на дві частини. Перша частина містить „Горизонтальні зобов’язання”, що стосуються їх секторів послуг, вміщених у розклад (наприклад, обмеження на купівлю землі іноземцями). Друга частина містить „Специфічні зобов’язання”, пов’язані з конкретними секторами чи видами послуг (наприклад, іноземці не можуть володіти компаніями, які надають телекомунікаційні послуги). Щоб виявити рівень доступу до ринку певного сектора послуг у будь-якій країні, треба проаналізувати горизонтальні й специфічні обмеження. Зобов’язання для кожного сектора визначають відповідно до чотирьох способів постачання послуг: 1) транскордонне постачання; 2) споживання за кордоном; 3) комерційна присутність; присутність фізичних осіб. Країна визначає, за допомогою яких способів вона надає доступ до кожної з послуг, зазначених у розкладі.
У будь-якому розкладі, позначення „немає”, яке ставлять біля певного способу постачання, означає, що країна-член СОТ не вводить жодних обмежень щодо цього способу постачання, а також не лімітує доступ до ринку чи національний режим для іноземних послуг чи іноземних постачальників послуг.
Позначення „не зв’язані” означає, що за певним способом постачання у специфічних секторах послуг країна не бере на себе жодних зобов’язань, інакше кажучи, країна є вільною у встановленні заходів, які порушують принцип доступу до ринку чи національного режиму для іноземних послуг чи компаній.
Більшість розкладів країн-членів СОТ не містять горизонтальних обмежень, що стосуються першого і другого способів постачання послуг (транскордонне постачання і споживання за кордоном). Проте багато країн встановлюють горизонтальні обмеження на постачання послуг способом комерційної присутності. (спосіб 3) і присутності фізичних осіб (спосіб 4). Це можна пояснити тим, що багато країн мають обмеження щодо іноземних інвестицій і переміщення іноземців, особливо в чутливих (політичне чи соціальне) галузях.
Завдання: Проаналізувати розклад конкретних зобов’язань Польщі у сфері послуг і письмово надати коментар, який ілюструє, як згідно з цим Розкладом, інтерпретувати рівень доступу до ринку, що гарантує країна. Для більш детального вивчення особливостей регулювання міжнародної торгівлі послугами відповідно до основних принципів ГАТС, ознайомтесь із матеріалами, що пропонуються в списку літератури до даної теми, хоча бажано, щоб ви скористалися й іншими джерелами інформації
Індивідуальне завдання виконується у письмовій формі.
Термін здачі роботи викладачеві – семінарське заняття з даної теми.
Методика виконання завдання:
- перевірити, чи є будь-які обмеження щодо режиму найбільшого сприяння в певному секторі;
- перевірити, чи внесено цей сектор у „позитивний список”;
- якщо внесено, то треба перевірити чи є обмеження щодо доступу до ринку і національного режиму для кожного способу поставки;
- якщо є, то перевірити, чи є горизонтальні обмеження, які належать до цього сектору.
У Розкладі цифрами позначено способи постачання послуг:
1) транскордонне постачання;
2) споживання за кордоном;
3) комерційна присутність;
4) присутність фізичних осіб.
Приклад. Коментар до розкладу зобов’язань в сфері послуг Молдови.
У частині горизонтальних зобов’язань Розкладу конкретних зобов’язань у сфері послуг Молдови немає обмежень щодо першого та другого способів постачання послуг. Щодо комерційної присутності є обмеження щодо оренди землі, термін якої не може перевищувати 99 років, а також зазначено, що іноземці не можуть купувати лісів і землю для сільськогосподарського використання. Молдова не прийняла зобов’язання зв’язати обмеження щодо присутності фізичних осіб, тому може вводити обмежуючі заходи в будь-який час і в будь якому обсязі. Зв’язаними є лише заходи стосовно тимчасового в’їзду та перебування іноземних осіб, які підпадають під такі категорії:
1 ) торговельні представники, які не отримують винагороди (зарплати) від суб’єкта, що знаходиться в Молдові, та представляють постачальника послуг для переговорів стосовно продаж послуг цього постачальника. В’їзд таких осіб обмежений до 90 днів, продовження терміну перебування дозволено лише один раз на рік після двох місяців з дати закінчення цього періоду.
2) особи відповідальні за організацію комерційної присутності, які є і були не менше одного року працівниками іноземного постачальника послуг. В’їзд таких осіб обмежений на такий же термін і умовах, як і торговельні представники;
3) особи, що є і були не менше одного року працівниками іноземного постачальника послуг, який виконує контракт з підприємством у Молдові. Термін перебування таких осіб обмежений лише на три місяці;
4) індивідуальні постачальники послуг, що не зайняті на підприємстві поза межами Молдови, і розглядаються, як особи, які шукають доступу до ринку праці у Молдові. В’їзд таких осіб обмежений на такий же термін і умовах, як і торговельні представники;
5) менеджери, виконавці й спеціалісти, які в’їжджають в Молдову в рамках корпоративного обміну іноземного підприємства, що має підрозділ, філію, дочірнє підприємство у Молдові. Такі особи повинні працювати на такому підприємстві не менше одного року. В’їзд таких осіб обмежений до трьох років, продовження терміну перебування дозволено ще на два роки, щоб загальний термін перебування не перевищував п’ять років.
У частині специфічних зобов’язань Розкладу Молдови зазначено обмеження щодо окремих секторів і видів послуг. Зокрема, щодо юридичних послуг, крім консультацій з внутрішнього та міжнародного права, зобов’язання незв’язані стосовно способу 1, крім написання проектів юридичних документів, а стосовно способів 3 і 4 послуги можна надавати лише через національних постачальників. Ліцензовані юристи інших країн можуть надавати всі юридичні послуги, крім розгляду кримінальних справ у судах. Розгляд кримінальних справ у судах дозволяється лише юрисконсультам, від яких вимагається скласти іспит на відповідність з правилами, встановленими Радою юрисконсультів Молдови.
Розклад конкретних зобов’язань Польщі у сфері послуг
| ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |||
| ГРАФА А | ГРАФА В | ГРАФА С | ГРАФА В |
| Сектор чи | Обмеження щодо доступу до ринку | Обмеження щодо | Додаткові |
| еч чиніо | | національного | зобов’язання |
| | | режиму | |
| Всі сектори, | 1. Не зв’язані стосовно субсидій та | 1 . Придбання (пряме | |
| включені у | інших форм державної допомоги. | І не пряме) | |
| цей Розклад | 2. Не зв’язані стосовно субсидій та | нерухомості | |
| | інших форм громадської допомоги. | Іноземцями та | |
| | 3. Іноземні постачальники послуг | іноземними | |
| | повинні заснувати товариство з | юридичними особами | |
| | обмеженою відповідальністю (ТзОВ) | вимагає дозволу. | |
| | Або акціонерне товариство (АТ). | 2. Придбання (пряме | |
| | Така сама форма обов’язкова й у | і непряме) | |
| | випадку спільного підприємництва | нерухомості | |
| | поляків з іноземцями. Не зв’язані | іноземцями та | |
| | стосовно філій і представництв. | Іноземними | |
| | 4. Не зв’язані, за винятком того, що | юридичними особами | |
| | іноземні постачальники послуг, які | вимагає дозволу. | |
| | Діють у сферах, зазначених у | 3. Придбання (пряме | |
| | Розкладі, на території Польщі | і непряме) | |
| | згідно з польським законодавством | нерухомості | |
| | можуть тимчасово залучати до | іноземцями та | |
| | роботи ключовий персонал | іноземними | |
| | (менеджерів, спеціалістів), який | юридичними особами | |
| | має рідкісні кваліфікації чи знання. | Вимагає дозволу. | |
| | Потрібні для функціонування | 4. Придбання (пряме | |
| | підприємства за умови, що такі | і непряме) | |
| | працівники були зайняті на цьому | нерухомості | |
| | підприємстві принаймні один рік. | Іноземцями та | |
| | Дозволи на роботу (в Польщі) | іноземними | |
| | видають на визначений період – до | юридичними особами | |
| | одного року, з можливістю | вимагає дозволу. | |
| | Продовження – певному іноземцю | | |
| | від конкретного роботодавця. | | |
| | Вимога перевірки ринку. | | |
| СПЕЦИФІЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |||
| Сектор | Обмеження щодо доступу до ринку | Обмеження щодо | Додаткові |
| | | національного режиму | зобов’язання |
| Бухгалтерські | 1 . Немає. | 1 . Немає. | |
| та | 2. Немає. | 2. Немає. | |
| Аудиторські | 3. Вимога щодо національності | 3. Немає. | |
| Послуги | аудитора. Іноземні аудитори | 4. Немає. | |
| (СРС 862) | можуть практикувати тільки після | | |
| | підтвердження своєї кваліфікації. | | |
| | 4. Не зв’язані, за винятком вимог | | |
| | горизонтальних зобов’язань. Вимога | | |
| | щодо національності аудитора. Іноземні аудитори можуть практикувати тільки після підтвердження своєї кваліфікації | | |
ТЕМА 8. Міжнародний рух капіталу.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання: „Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості країн для іноземного інвестора”
Завдання. Фірма А, штаб-квартира якої знаходиться у Великобританії, планує відкрити свою філію в якійсь із трьох країн: Німеччині, Чехії або Югославії. Філія має здійснювати торгівлю устаткуванням з Великобританії. Керівники головної компанії зібрали дані щодо основних факторів бізнес-середовища в цих країнах. Зробіть їх оцінку та виберіть країну найбільш привабливу для відкриття філії ТНК.
Методика виконання завдання:
- проаналізуйте переваги кожної країни за факторами бізнес-середовища, що розглядаються керівниками головної компанії;
- дайте письмове обґрунтування переваг кожної країни і оцініть їх за десятибальною шкалою: суттєві (10б.), помірні (8б.), незначні (5б.), слабкі (2б.), відсутні (0б.)
- результати аналізу занесіть до таблиці 1.
- підсумуйте бали кожної країни за дев’ятьма факторами А-З;
- виберіть країну найбільш привабливу для відкриття філії ТНК відповідно до її місця в рейтингу.
Дані щодо основних факторів бізнес-середовища в Німеччині, Чехії та Югославії.
А. Курси національних валют змінюються так: найстабільніша відносно фунта стерлінгів (GBP) євро (1.45 EUR за 1 GBP.), чеська крона схильна до інфляції близько 10 % на рік, а сербський динар стосовно ф. ст. — від 20 до 30 % на рік.
Б. Для одержання кредиту в Німеччині під 15 % річних потрібно зареєструватися в ЄС, у Чехії розмір кредиту для малих фірм обмежений 30 000 ф. ст. при ставці 16 %, в Сербії для одержання кредиту потрібно створити спільне підприємство за участю національного капіталу розміром 51%.
В. У Німеччині продається устаткування, аналогічне запропонованому з Великобританії. Прогноз обсягу збуту на наступний рік — 500 млн. євро (у поточному році було 490 млн. євро). Є 300 конкурентів. У Чехії можна продати устаткування на 9 млн. ф. ст., тому що є 140 конкурентів із часткою ринку 200 млн. фунтів ст. В Сербії сумарний обсяг ринку 300 млн. ф. ст. Його забезпечують 50 конкурентів, задовольняючи 95 % всіх потреб.
Г. Найнижчі ввізні мита в Німеччині, найвищі у Чехії.
Д. В Сербії середня заробітна плата становить 300 ф. ст. у Німеччині — 1500 ф. ст., Чехії — 500 ф. ст.
Е. Дохідність іноземного інвестування в Чехії становить 22— 24% річних, в Сербії — 20%, у Німеччині — 18%.
Є. Вартість оренди 1 м2 офісного приміщення найвища в Німеччині, у Чехії — вдвічі нижча, у Сербії — у 2,5 рази нижча.
Ж. У Німеччині є відділення англійського банку, який обслуговує фірму А, у Чехії в нього є банк-кореспондент, в Сербії банки не надають послуг з документарних операцій і не є членами системи швидкісного обміну інформацією щодо міжбанківських розрахунків (SWIFT).
3. Ризик державного перевороту в Німеччині і Чехії близький до нуля, а в Сербії досить високий.
Таблиця 1.
Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості країн
для іноземного інвестора.
| Оцінка факторів | Німеччина | Чехія | Сербія |
| А.Валютна стабільність | | | |
| Б. Умови отримання кредиту | | | |
| В. Рівень конкуренції на внутрішньому ринку. | | | |
| Г. Рівень митного захисту внутрішнього ринку | | | |
| Д. Середня заробітна плата | | | |
| Е. Дохідність іноземного інвестування | | | |
| Є. Вартість оренди офісного приміщення | | | |
| Ж.Рівень розвитку банківського сектору. | | | |
| З.Політична стабільність | | | |
| Всього: | | | |
Термін здачі письмового звіту до індивідуального завдання – семінарське заняття з даної теми
ТЕМА 13. Міжнародні валютно-фінансові відносини.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання: „Порівняльна характеристика ступеню готовності нових-членів ЄС до повноцінної участі в Європейському валютному союзі”
Завдання. Провести порівняльну характеристику нових членів ЄС ( 12 країн) щодо ступеню досягнення ними критеріїв конвергенції валютного союзу.
Методика виконання:
- значення макроекономічних показників (критеріїв конвергенції) по кожній з 12 країн звести в таблиці 2 ;
- проаналізувати отримані результати і дати характеристику щодо ступеню готовності нових-членів ЄС до повноцінної участі в ЄВС.
- за результатами порівняльного аналізу скласти письмовий звіт.
- для отримання інформації щодо макроекономічних показників по кожній з країн скористайтеся послугами статистичного офісу ЄС – www. еpp.eurostat. ec.europa.eu /
Таблиця 2.
Порівняльна характеристика ступеню готовності нових-членів ЄС до повноцінної участі в ЄВС.
| № п/п | Назва країни | Критерії зближення (конвергенції) | ||||
| Рівень інфляції | Частка зовнішнього боргу від ВВП | Дефіцит державного бюджету | Довгострокова номінальна відсоткова ставка | Границі коливань валютного курсу | ||
| 1 | Польща | | | | | |
| 2 | Чехія | | | | | |
| 3 | Словаччина | | | | | |
| 4 | Угорщина | | | | | |
| 5 | Словенія | | | | | |
| 6 | Латвія | | | | | |
| 7 | Литва | | | | | |
| 8 | Естонія | | | | | |
| 9 | Кіпр | | | | | |
| 10 | Мальта | | | | | |
| 11 | Румунія | | | | | |
| 12 | Болгарія | | | | | |
Джерело: Statistical Office of the European Communities (Eurostat)
Термін здачі письмового звіту до індивідуального завдання – семінарське заняття з даної теми.
методичні вказівки до написання рефератів
як форми самостійної роботи студентів
з дисципліни „Міжнародні економічні відносини”
(для денної форми навчання)
Написання реферату є одним із самостійних завдань для підготовки студентів з курсу „Міжнародні економічні відносини”, що виконується відповідно до запропонованої методики. Студент повинен навчитися самостійно вивчати матеріал, опрацьовуючи наявні літературні джерела, аналітичні і статистичні довідки. Другим важливим кроком є розробка плану, відповідно до якого у логічній послідовності буде розкрито зазначену тему. Головною метою написання рефератів є вироблення у студентів необхідних навичок для подальшої роботи над курсовими, дипломними роботами та в подальшій науковій роботі.
Теми рефератів обираються індивідуально кожним студентом згідно з переліком представлених тем і не повинні повторюватись.
Загальний обсяг реферату повинен становити 10 -12 сторінок машинописного тексту через 1,5 інтервали, шрифтом.Times New Roman, розмір 14. Структурно реферат містить: план, вступ, основний зміст, висновки і список використаної літератури. Вступ присвячується актуальності питання. В основній частині на основі підібраного матеріалу, у логічній послідовності, дотримуючись складеного плану розкривається зміст теми: подається авторське бачення суті проблеми, причини, фактори, що впливають на такий стан справ та можливі шляхи щодо перспектив подальшого розвитку. Робота вважається цілісною і завершеною, якщо автор підвів підсумок свого дослідження, зробивши короткий висновок
Завершується реферат списком використаних джерел. Список використаних джерел в рефераті необхідно надати в алфавітному порядку з відповідною нумерацією . До його складу повинно входити не менше трьох джерел. При цьому допускається використання будь-якої літератури, що стосується теми, але не менше двох джерел, опублікованих за останні три роки.
Література підбирається самостійно кожним студентом. При цьому використовується:
. список літератури, рекомендованої до відповідного семінарського заняття;
. список додаткової (найновішої) літератури, яку пропонує викладач;
. публікації на відповідні теми у наукових періодичних вітчизняних і зарубіжних виданнях;
. інформаційні Інтернет ресурси.
При використанні інформації з певного літературного джерела необхідно робити посилання у тексті на номер відповідного джерела у списку та позначити номери сторінок, з яких взято інформацію, наприклад: [1, с. З - 4].
Використовуючи відповідну статистичну інформацію, необхідно обов'язково провести її обробку (аналіз, узагальнення, співставлення, групування і т.д.). У рефераті, крім таблиць, бажано використовувати графічні діаграми.
Серед інших вимог можна виділити такі:
. кожну авторську думку бажано підтверджувати статистичним, графічним та іншим матеріалом або посиланням на аналогічні висновки інших авторів;
. висвітлюючи тему, потрібно уникати другорядної (додаткової) інформації, викладати матеріал тільки по суті питання;
. не допускається копіювання тексту з літературних джерел без відповідних коректних посилань.
Реферат захищається усно і здається викладачеві у письмовій формі одночасно на семінарському занятті з відповідної теми.