Курс: 2 Семестр: 4 Дисципліна вивчається з 1997 р. Кількість залікових кредитів (ects)
Вид материала | Документы |
Содержание4 Структура залікових кредитів Всього годин |
- Курс: 1 Семестр 2 Дисципліна вивчається з 2006 р. Кількість залікових кредитів (ects), 311.72kb.
- Курс: 3 Семестр: 6 Дисципліна вивчається з 2010р. Кількість залікових кредитів (ects), 278.37kb.
- Курс: 1 Семестр: 1 Дисципліна вивчається з 2008 р. Кількість залікових кредитів (ects), 247.3kb.
- Курс, семестр 5 курс, 10 семестр Загальна кількість академічних годин 54. Кількість, 24kb.
- Курс: 2 Семестр 3, або 4 Дисципліна вивчається з 1995, 303.56kb.
- Курс : 5, семестр 2 Загальна кількість академічних годин : 54. Кількість кредитів:, 26.57kb.
- Курс, семестр, форма навчання: V (VІ) курс, 10 (12) семестр, денна (заочна) форма навчання, 38.79kb.
- Курс 2,4 семестр. Кількість кредитів 1,5; академ годин 54 (у т р. лекції 12, практичні, 33.51kb.
- Курс -5,9 семестр. Кількість кредитів 1,5; академ годин -54 (у т ч. лекції -18, практичні, 42.6kb.
- Курс 4, 7 семестр. Кількість кредитів 2; академ годин 108 (у т р. лекції 42, практичні, 21.51kb.
4 СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ
4.1 РОЗПОДІЛ ОБСЯГУ ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ ЗА ВИДАМИ ЗАНЯТЬ
Заліков. кред | Змістов. мод. | Назва та зміст змістовного модулю | Розподіл часу за видами занять, год. | Рейт. оцінка | ||||
лк | лб | пз | срс | |||||
| кз | |||||||
І | 1 | Структура і зміст дисципліни, її зв'язок з іншими дисциплінами навчального плану | | | | 1 | | |
1.1 Основи теорії інформації та передавання сигналів. Характеристики електричних сигналів. Спектральний аналіз періодичних і неперіодичних сигналів. | | | | 2 | | | ||
1.2 Дискретизація і квантування безупинних сигналів. Теорема Котельникова. Методи модуляції імпульсних сигналів. Методи відновлення дискретних сигналів | | | | 2 | | | ||
1.3 Основи теорії інформації. Поняття ентропії та кількості інформації | | | | 2 | | | ||
2.1 Вирiвнювальні та імпульсні діоди, стабілітрони, діоди Шотки. Характеристики, параметри | 1 | | | 1 | | | ||
2.2 Біполярні транзистори, характеристики, параметри | 1 | | | 1 | | | ||
2.3 Польові транзистори, класифікація, характеристики, параметри. | 1 | | | 1 | | | ||
2.4 Схеми вмикання біполярних та польових транзисторів | 2 | | 2 | 2 | | | ||
3.1 Світлодіоди, фотодіоди, фототранзистори, фототирістори | 1 | | | 1 | | | ||
3.2 Оптоелектронні пари, оптоелектронні мікросхеми, пристрої з зарядовим зв’язком | 1 | | | 2 | | | ||
4.1 Основи інтегральної комп’ютерної схемотехніки. Насичений і ненасичений інвертор на біполярному транзисторі. Методи підвищення швидкодії транзисторного інвертора. | 1 | | | 2 | | | ||
4.2 Загальні відомості про технологію виготовлення інтегральних мікросхем | | | | 1 | | | ||
4.3 Алгебра логіки при аналізі та синтезі логічних схем | | | | 1 | | | ||
4.4 Позиційні й непозиційні системи числення. Прямий, зворотний і додатковий коди. Виконання арифметичних дій над двійковими числами. | | | | 1 | | | ||
Підсумок | 8 | | 2 | 20 | | | ||
| 2 | 5.1.Базовий логічний елемент ТТЛ. Швидкодіючий логічний елемент ТТЛШ | 1 | | | 2 | | |
II | | 5.2 Базові логічні елементи ЕЗЛ, n-МОН і КМОН. Елементи з трьома стійкими станами на виході | 1 | | | 1 | | |
5.3 Порівняльні характеристики серій логічних елементів. Система умовних позначень інтегральних мікросхем | | | | 1 | | | ||
| 6.1 Схемотехніка комбінаційних схем. Методи синтезу ЛКС. Функціональна повна система логічних елементів. Діаграми Вейча | 1 | 4 | 2 | 2 | | 5 | |
6.2 Суматори. Гонки (змагання) і боротьба з ними. Мультіплексори, демультіплексори, дешифратори | 1 | | | 2 | | | ||
7.1 Асинхронні та синхронні тригери : RS-, JK-, D-, T- | 2 | | | 2 | | | ||
7.2. Лічильники: синхронні і асинхронні; двійкові, десяткові і з довільним коефіцієнтом ділення | 1 | 4 | 2 | 2 | | 5 | ||
7.3 Регістри: зсуву і паралельні. Кільцеві лічильники | 1 | | 2 | 2 | | | ||
Підсумок | 8 | 8 | 6 | 14 | | 10 | ||
ІІI | 3 | 8.1 Формувачі та генератори імпульсів. Тригер Шмітта | | | | 1 | | |
8.2 Формувачі імпульсів, генератори імпульсів, одновібратори | | | | 1 | | | ||
8.3 Апаратна реалізація псевдовипадкових послідовностей | | | | 1 | | | ||
9.1 Аналогові інтегральні схеми. Операційні підсилювачі (ОП). Зворотні зв’язки в підсилювачах | 1 | | | 1 | | | ||
9.2 Лінійні та нелінійні математичні перетворення аналогових сигналів. Блоки множення і ділення аналогових сигналів. Тригер Шмітта на ОП | 1 | | 2 КР1 | 2 | | 10 | ||
9.3 Аналогові компаратори | | | | 1 | | | ||
9.4 Інтегральні таймери | | | | 1 | | | ||
10.1 Цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП). Статичні та динамічні параметри ЦАП | 1 | | | 1 | | | ||
10.2 Аналого-цифрові перетворювачі (АЦП). Статичні та динамічні параметри АЦП | 1 | | | 1 | | | ||
| 11.1 Генерація випадкових послідовностей. Вибір фізичних датчиків шуму | | | | 1 | | | |
11.2 Практична реалізація генераторів випадкових послідовностей | | | | 1 | | | ||
12.1 Джерела електроживлення ЕОМ. Характеристики, класифікація, функціональні схеми джерел вторинного електроживлення. Застосування інтегральних мікросхем у джерелах живлення | 1 | | | 1 | | | ||
12.2 Джерела безперебійного електро-живлення | 1 | | | 1 | | | ||
13.1 Класифікація напівпровідникових запам'ятовуючих пристроїв. Адресні та асоциативні ЗП | 1 | | | 1 | | | ||
13.2 Статичні ОЗП. Динамічні ОЗП | 0,5 | | | 1 | | | ||
13.3 Постійні ЗП, що програмуються, масочні, з ультрафіолетовим стиранням, флеш-ПЗУ | 0,5 | | | 1 | | | ||
14.1 Логічні матриці, що програмуються (ПЛМ). Проектування комбінаційних схем на ПЛМ | 1 | | | 1 | | | ||
14.2 Логічні матриці, що програмуються, з пам’ятью | 1 | | | 1 | | | ||
14.3 Перспективи розвитку схемотехніки ЕОМ. Підвищення швидкодії, зменшення споживаної енергії. Оптоэлектрона, квантово-оптична схемотехніка ЕОМ. Функціональна мікросхемотехніка | | | | 1 | | Комп’ют тест 30 | ||
Підсумок | 10 | | 2 | 21 | | 40 | ||
IV | 4 | Історія розвитку ЕОМ. Класифікація мікро-ЕОМ і мікропроцесорів | 1 | | | 1 | | |
15.1 Однокриcталеві мікро-ЕОМ. 8-ми та 16-ти розрядні мікроконтролери фірми INTEL. Структура, програмна модель, система команд, організація пам'яті, периферійні модулі. | 2 | 4 | 4 КР2 | 4 | | 10 | ||
15.2 Мікроконтролери фірми ZILOG, MOТOROLA та інш, RISC-контролери. | | | | 2 | | | ||
16.1 Особливості архітектури МП i8086/i8088. Програмна модель МП i8086. Призначення регістрів процесора. Структура пам'яті й пристроїв вводу/ви-воду. Сегментація пам'яті. Концепція відкритої архітектури ПЕОМ IBM PC. | 0,5 | | | 1 | | | ||
16.2 Особливості архітектури МП i80286. Програмна модель МП i80286. Структура пам'яті. Реальний і захищений режими адресації. | 0,5 | | | 1 | | | ||
16.3 Мікропроцесор I80386 - основа 32-розрядних персональних ЕОМ. Архітектура мікропроцесорів 386+. Програмна модель мікропроцесорів: призначення і характеристики програмно доступних регістрів, організація пам'яті. | 1 | | | 2 | | | ||
16.4 Базова система команд процесорів від I8086 до CORE. Типи даних. Методи адресації. Кодування методів адресації | 2 | 4 | 2 | 4 | | 5 | ||
17.1 Математичний сопроцессор x87: призначення, програмна модель, формати чисел із крапкою, що плаває | 2 | 4 | 2 КР3 | 4 | | 10 | ||
17.2 Система команд сопроцесорів х87. Команди ММХ, SSE, SSE-2. | 2 | | | 2 | | | ||
18.1 Робота МП I80386 у захищеному режимі. Обчислення адреси в захищеному режимі. Використання сегментації в керуванні пам'яттю, механізми захисту. Сторінкова організація пам'яті. Апаратні засоби підтримки сторінкового методу організації пам'яті. | 2 | | | 2 | | | ||
18.2 Архітектура ПЕОМ на базі МП 386+. Шини ПЕОМ. Структура чіпсетів. Рознімання розширення (слоти). | 1 | | | 2 | | | ||
19.1 Пристрої головної пам'яті комп'ютера. Призначення, характеристики, типи. Структура мікросхем динамічних запам’я-товуючих пристроїв із довільною вибіркою (ДЗПДВ). КМОН-память у конфігурації комп'ютера. Постійні запам’ятовуючі пристрої (ПЗП). FLASH-пам’ть | 0,5 | | | 1 | | | ||
19.2 Організація кеш-пам'яті. Архітектура кеш-пам'яті. Методи запису кеш-пам'яті. | 0,5 | | | 1 | | | ||
Підсумок | 14 | 12 | 8 | 26 | | 25 | ||
V | 5 | 20.1 Інтервальный таймер, що програму-ється: призначення, характеристики режими роботи. Програмування таймера. | 1 | | | 2 | | |
20.2 Контролер переривань, що програмується (ПКП): призначення, характеристики, пріоритети переривань. Каскадування ПКП. | 1 | | 2 | 2 | | | ||
20.3 Послідовний і паралельний інтерфейси передачі даних. RS-232: LPT. Сучасні послідовні інтерфейси USB, Fi-Wi та інш. | 1 | | | 2 | | | ||
21.1 Архітектурні особливості процесора "PENTIUM": призначення, характеристики. Особливості клонів процесора PENTIUM | 2 | | | 2 | | | ||
21.2 Процесори PENTIUM PRO, PENTIUM-2, PENTIUM-3, PENTIUM-4 та їхні клони. | 1 | | | 2 | | | ||
22.3 Сучасні 64-х розрядні багатоядерні процесори х-86. | 1 | | | 2 | | | ||
22.4 RISC-процесори. Сучасні процесори VLIW та інш. | 1 | | | 2 | | Комп’ют тест 25 | ||
Підсумок | 8 | | 2 | 14 | | 50 | ||
Всього годин | 48 | 20 | 18 | 94 | | 100 |