Методика розвитку критичного мислення: розв’язування проблемних задач з історії л.І. Зателепа, вчитель історії

Вид материала

Задача

Содержание Основні закони логіки Приклади задач

Подобный материал:

• Методика розв’язування олімпіадних задач з логічним навантаженням. Геометричні інваріанти, 399.86kb.
• Технологія формування критичного мислення, 100.5kb.
• Програма з історії України для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних, 623.88kb.
• Програма контролю викладання історії викладання історії ставить за мету: • Розвиток, 82.31kb.
• Дерхо, вчитель історії, 217.83kb.
• Правила організації та проведення Міжнародного чемпіонату з розв’язування логічних, 90.4kb.
• Правила організації та проведення Міжнародного чемпіонату з розв’язування логічних, 84.21kb.
• Методика навчання розв’язуванню планіметричних задач на побудову із використанням комп’ютера., 256kb.
• Телекомунікаційні проекти як один із напрямів формування критичного мислення, 192.19kb.
• Програма розвитку мислення засобами образотворчого мистецтва "Стратегії візуального, 29.16kb.

МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ: РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ЗАДАЧ З ІСТОРІЇ

Л.І.Зателепа, вчитель історії



Проблемна задача – це мета, яку треба досягти шляхом перетворення заданих умов. Задача містить у собі реальну або удавану суперечність, котра викликає пізнавальне утруднення. Проблемну задачу неможливо розв’язати лише пригадуванням готових знань, необхідно розмірковувати, шукати зв’язки та відносини, добирати докази.

Проблемна задача розв’язується, як правило, в такій послідовності:

1. З’ясовується, яка інформація потрібна для розв’язування проблеми і якою інформацією ви володієте.
   
2. Розробляється план, щоб поступово, крок за кроком, поєднати наявну інформацію з невідомою; на цьому етапі використовується такі правила:
   

• розділити проблему на частини;
  
• розв’язати більш прості проблеми, що відбивають деякі аспекти основної проблеми;
  
• використати графічні зображення, щоб представити проблему різними способами;
  
• розглянути окремі випадки, щоб «відчужити проблему».
  

3. Виконати план дослідження поетапно
   
4. Здійснити огляд рішення і переконатися, що воно є дійсно розв’язанням даної проблеми та відповідає наявній інформації.
   

Методи розв’язання історичних задач

Аналіз – практичне чи уявне розкладання досліджуваного об’єкту на характерні для нього складові. Наприклад: життя суспільства складається з:

1. політики(влада); 2) економіки(власність);3) соціальних відносин(прошарки, класи, верстви); 4) духовне життя(культура).
   

Синтез – практичне чи уявне поєднання елементів(частин) чи властивостей (сторін) досліджуваного об’єкта в єдине ціле.

Порівняння – розумова операція, що полягає у встановленні ознак подібності та відмінності між предметами та явищами. Наприклад, порівнювати ми можемо революції, промислові перевороти, війни.

Класифікація – розподіл сукупності предметів на групи відповідно до певної ознаки. Наприклад: капіталістичні монополії поділяються на види за ступенем концентрації виробництва: картелі, синдикати, трести, концерни.

Узагальнення – поєднання подібних предметів за випадковими, загальними для них ознаками. Воно скорочує кількість інформації, замінює знання безлічі подібних випадків знанням одного принципу.

Аргументація – низка пов’язаних суджень, спрямованих на переконання слухачів в істинності висновку.Вона складається з таких частин:

1. висновок – думка, що підлягає доведенню; що?
   
2. посилка – доказ, що підтримує висновок; чому?
   
3. припущення – твердження, що не підтверджено доказами;
   
4. визначник – обмеження, яке накладається на висновок;
   
5. контраргумент – доказ, що спростовує висновок.
   

Логічне або правильне мислення – мислення відповідно до законів логіки. Основне завдання логіки – відрізнити правильні розмірковування від неправильних.

Судження - речення в якому щось стверджується або заперечується (В 1914 році почалася Перша світова війна).

Умовивід – речення в якому на підставі одного або кількох суджень робиться висновок (Німеччина втратила у війні 2037 тисяч чоловік, Росія – 1811 тисяч. Висновок: Німеччина втратила на 226 тисяч чоловік більше).

Індукція – перехід від окремого до загального(Німеччина, Франція, Італія – республіки. Всі вони – європейські держави. Всі європейські держави – республіки). Дає лише ймовірні знання.

Дедукція – перехід від загального до окремого (у всіх інформаційних суспільствах основою життя є інформація. США у XXI столітті – це інформаційне суспільство. Основою життя США XXI століття є інформація).

Основні закони логіки

1. Закон тотожності: будь-яке поняття і судження повинні бути тотожними до себе; якщо висловлювання істинне, то воно істинне.
   
2. Закон протиріччя: висловлювання і його заперечення не можуть бути одночасно істинними; жодне висловлювання не може бути одночасно істинним і помилковим.
   
3. Закон виключення третього: між суперечливими висловлюваннями немає нічого середнього, тобто третього висловлювання ( є або немає).
   
4. Закон достатньої підстави: будь яка істинна думка повинна бути обґрунтованою, тобто підтвердженою фактами.
   

У доказі розрізняють: тезу – твердження, яке потрібно довести;

підставу – положення, за допомогою яких доводиться теза; логічний зв’язок між аргументами й тезою.

Теза: Всі трести отримують надприбуток.

Твердження: усі капіталістичні монополії контролюють ринок з метою отримання надприбутку; всі трести є різновидом капіталістичних монополій.

Умовивід: всі капіталістичні монополії контролюють ринок з метою отримання надприбутку; всі трести є різновидом капіталістичних монополій.

Висновок: усі трести отримують надприбуток.

Приклади задач

31. Яка оцінка Першої світової війни, на вашу думку, найбільш відповідає дійсності?

- Перша світова війна – негативна подія, оскільки принесла багато страждань народам Європи.

Перша світова війна – позитивна подія, оскільки принесла свободу народам Європи.

32. Доведіть або спростуйте тезу, що події 1917-1919 рр. в Україні є дійсно Українською революцією.

33. Використовуючи правила ретроальтернативістики (побудова можливих альтернативних сценаріїв) поміркуйте, як розгорталися б події Другої світової війни, якби Гітлеру не вдалося укласти пакт Молотова-Рібентропа?

34. Спираючись на принципи та методи історичного пізнання, визначте об’єктивні та суб’єктивні причини підйому сепаратизму в Канаді.