Верховна Рада України своєю постановою від 28 квітня 1992 р схвалила концепцію судово-правової реформи в Україні, у червні-липні 2001 p., а також у березні 2002 р прийняла пакет закон

Вид материалаЗакон

Содержание


§ 4, Особи, які захищають та представляють інтереси інших осіб
Представники потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   62

§ 4, Особи, які захищають та представляють інтереси інших осіб


Захисник

Захисник — це учасник кримінального процесу, уповноважений у передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваних, обвинувачених, підсудних, засуджених та виправданих і надавати їм необхідну юридичну допомогу. Участь захисника в кримінальному процесі дозволяє цим особам більш повно реалізувати своє право на захист.

Як захисники допускаються :
  • особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні
  • інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи у випадках і в порядку, передбачених КПК
  • можуть бути допущені близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.


На практиці захисниками є переважно адвокати, тому для забезпечення обвинуваченому права на захист від обвинувачення в судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59 Конституції України) — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини. Адвокатом може бути громадянин України, який має ту юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юрист або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України (ч. 1 ст. 2 Закону «Про адвокатуру»), в якій зазначається, що адвокат у своїй професійній діяльності повинен суворо додержуватися вимог чинного законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики тощо. Порушення цього положення тягне за собою накладення на адвоката дисциплінарної відповідальності.

Повноваження захисника на участь в справі підтверджується:
  1. адвоката — ордером відповідного адвокатського об'єднання;
  2. адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, — угодою;
  3. інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, — угодою або дорученням юридичної особи;
  4. близьких родичів, опікунів або піклувальників — заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі у справі як захисників.

Захисник допускається до участі в справі на будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли участь захисника у справі є за законом обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники можуть брати участь лише одночасно з захисником-адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того самого чи іншого захисника на подальших стадіях процесу.

Відмову від захисника у разі його обов'язкової участі може бути прийнято лише якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обгрунтують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У такому разі захисника заміняють іншим, для цього в стадії розслідування справи надається не менше доби, а в стадії судового розгляду справи — не менше трьох діб.

Заміна одного захисника іншим може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного та на будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено (ст. 46 КПК).


Порядок призначення захисника. Згідно зі ст. 47 КПК захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи засудженого. Особа, що проводить дізнання, слідчий, суд зобов'язані допомогти затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, встановити зв'язок із захисником або з особами, які можуть запросити захисника.

Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право запросити собі кількох захисників.

Особа, яка проводить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання.

Захисник призначається у разі:

1) якщо участь захисника є обов'язковою (частини 1— 2 ст. 45 КПК), але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;

2) якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.

У разі, якщо є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій за участі захисника,

Про допуск захисника до участі в справі особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу (ст. 44 КПК).


Обов'язкова участь захисника. Для забезпечення одного з найважливіших принципів кримінального процесу — права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного на захист — законодавець дозволяє їм реалізувати таке право при провадженні по кримінальній справі на всіх його стадіях. Але в деяких випадках законодавець не зважає на бажання зазначених осіб і зобов'язує орган дізнання, слідчого, прокурора, суддю (суд) в обов'язковому порядку призначити захисника.

Участь захисника обов'язкова:
  1. у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, віком до 18 років — з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;
  2. у справах осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, сліпі, глухі та інші) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;
  3. у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;
  4. якщо санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;
  5. при провадженні про застосування примусових засобів медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;
  6. при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у справах осіб, які обвинувачуються, віком до 18 років, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого (ст. 45 КПК).

Відмова від захисника і його заміна. Підозрюваний, обвинувачений і підсудний має право в будь-який момент провадження у справі відмовитись від запрошеного чи

96

а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника не є можливою, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою мають право призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника.

Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і якщо є неможливою явка захисника, обраного підозрюваним протягом 24 годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, — протягом 72 годин, особа, яка проводить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитися для участі в справі протягом 24 годин, а також у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того самого строку не запросили іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухвалою — самі призначають захисника.

Процесуальні права та обов'язки захисника. Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в КПК та інших законодавчих актах засоби захисту з метою з'ясування обставин, що спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу.

З моменту допущення до участі у справі захисник має право:

— до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту — такі самі побачення без обмеження їх кількості та тривалості;

— мати побачення із засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

— бути присутнім при допитах підозрюваного, обвинуваченого, а також при провадженні інших слідчих дій, що виконуються за їх участі або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчий дій — з дозволу особи, яка веде дізнання, органу дізнання, слідчого;

— застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а

98

пря ознайомленні з матеріалами справи — з дозво-ТаК°соби, яка провадить дізнання, або слідчого, а у суді, ЛУ ° справа розглядається у відкритому судовому засі- __ з дозволу судді чи суду;

ознайомлюватися з матеріалами, якими обгрукто-ся затримання підозрюваного чи обрання запобіжно-заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закін-Г°ння досудового слідства - з усіма матеріалами справи; Є __ брати участь у судових засіданнях;

___ СТавити в судовому засіданні питання підсудному, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

__ подавати докази і заявляти клопотання і відводи,

висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;

— виступати в судових дебатах;

— знайомитись з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;

— знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

— брати участь у засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;

— збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у справі, в тому числі запитувати й одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитись на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.

Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк? захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду.

У разі неявки захисника, слідча дія, участь в який захисника не є обов'язковою, виконується без нього.

Захисник не має права розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків.

4' 99

Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від давання висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен додержуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.

Після допуску до участі в справі захисник (адвокат) може відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у разі:

1) якщо є обставини, що виключають його участь у справі (ст. 61 КПК);

2) якщо він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.

Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без згоди захисника (ст. 48 КПК).

Представники потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача

Представництво як інститут кримінально-процесуального права має на меті належним чином забезпечити захист прав і законних інтересів учасників процесу — потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача1.

Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.

Якщо цивільним позивачем або цивільним відповідачем є підприємство, установа чи організація, то представниками їх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними на те особи, зокрема, юрисконсульти, працівники бухгалтерії, керівники підприємств, установ, організацій та ін.

1 Кримінальний процес України: Підручник / За ред. Ю. М. Грошевого і В. М. Хотенця. — Харків, 2000. — С 109.

100

Представники потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють (ст. 52 КПК).

Законні представники неповнолітнього потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого та підсудного

Законними представниками потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого і підсудного можуть бути їхні близькі родичі, опікуни, піклувальники або представники тих установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких вони перебувають (п. 10 ст. 32 КПК). Інші не мають права бути законними представниками неповнолітнього або недієздатного потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Неповнолітні потерпілі віком до 16 років викликаються для допиту органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) через своїх законних представників і допитуються у їх присутності, якщо обставини справи цього потребують.

Законних представників потерпілого допускають до участі у справі за постановою особи, яка провадить пізнання, слідчого, судді або ухвалою суду (ч. 1 ст. 52 КПК). Законні представники потерпілого користуються такими правами, що й потерпілі.

Неповнолітній підозрюваний, обвинувачений чи підсудний при провадженні по кримінальній справі також мають право на забезпечення законного представника і викликаються до слідчого, прокурора, судді чи суду, як правило, через їх батьків чи інших законних представників. Якщо неповнолітній перебуває під вартою, він викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення (ст. 437 КПК).

У судове засідання викликаються батьки або інші законні представники неповнолітнього підсудного.

Законний представник неповнолітнього підсудного має право заявляти відводи і клопотання, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Зазначені права роз'яснюються законному представникові підсудного у підготовчій частині судового засідання.

За необхідності допитати батьків або інших законних представників неповнолітнього як свідків суд заслуховує

101

їхні показання. Законні представники підсудного перебувають в залі судового засідання протягом всього судового розгляду.

У виняткових випадках, якщо участь законного представника в судовому засіданні може зашкодити інтересам неповнолітнього підсудного, суд вправі своєю мотивованою ухвалою обмежити участь законного представника в тій чи іншій частині судового засідання або усунути його від участі в судовому розгляді і допустити замість нього іншого законного представника неповнолітнього підсудного.

Неявка законного представника підсудного не зупиняє розгляду справи, якщо суд не визнає його участь необхідною (ст. 441 КПК).