Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 35. 051. 17 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за 2006-2010 роки
| Вид материала | Документы |
- Львівський національний університет імені Івана Франка ватаманюк остап Зіновійович, 565.2kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 332.88kb.
- Міністерство науки І освіти україни львівський національний університет імені івана, 8214.57kb.
- Павлик Христина Богданівна удк 330. 101. 541: 339. 132] (477) макроекономічний аналіз, 413.2kb.
- Конкурс на здобуття наукової премії імені Івана Франка оголошує Ректор Університету, 14.72kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка науково-дослідна робота, 4074.91kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Прізвище, ім’я, 136.96kb.
- Частина 1 Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів Валерій стеценко, 5264.13kb.
- Частина 2 Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів Валерій стеценко, 4702.74kb.
Щерба О. В. Кримськотатарська спільнота як суб’єкт політики в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2010.
Дисертація є комплексним дослідженням кримськотатарської національної спільноти як суб’єкта політики в Україні. У роботі обґрунтовано зміст теоретичних моделей понять “національна меншина” і “корінний народ” та їх застосування щодо статусу кримськотатарської спільноти в Україні. З’ясовано, що політична суб’єктність кримськотатарської національної спільноти полягає в досить високому рівні політичної свідомості, внутрішній мобілізації спільноти для досягнення власних цілей та її виході на політичну арену. Розглянуто основні форми політичної діяльності кримськотатарської спільноти, механізм реалізації її політичних інтересів. Доказано, що комплекс етнокультурних особливостей кримськотатарської спільноти став мотиваційним фундаментом для формування політичних інтересів.
Ключові слова: кримськотатарська національна спільнота, суб’єкт політики, етнокультурна специфіка, політична суб’єктність, політичні інтереси, етнічна ідентичність, процес політизації.
Литвин В. С. Порівняльний аналіз стабільності урядів країн Центральної Європи та України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2010.
Дисертація є комплексним порівняльним дослідженням стабільності урядів країн Центральної Європи й України. У досліджені запропоновано визначення, індикатори та способи вимірювання урядової стабільності; проаналізовано інституційні характеристики урядів конкретних країн; визначено співвідношення урядової стабільності та відповідальності; проведено порівняльне дослідження стабільності різних типів урядів; виміряно залежність урядової стабільності від систем державного правління; окреслено вплив партійних систем, сили, ідеології та систем парламентського голосування на урядову стабільність; визначено співвідношення типів виборчих систем з урядовою стабільністю; здійснені виміри міністерської стабільності конкретних країн.
Ключові слова: урядова стабільність, урядова тривалість, індекс урядової стабільності, напівпрезиденталізм, індикатори урядової стабільності, міністерська стабільність, урядове виживання.
Анісімович-Шевчук О. З. Політична комунікація як системоутворюючий фактор політичного життя суспільства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2010.
Досліджено особливості функціонування політичної комунікації в політичному житті суспільства, зокрема визначено суть, структуру, рівні, комунікаційний інструментарій.
Проаналізовано комунікаційну взаємодію на мікрорівні та вплив чинників макрорівня на процес політичної комунікації. Охарактеризовано суб’єктність особи інформаційно-демократичного суспільства, обґрунтовано значення політичної комунікаційної еліти. Розкрито взаємодію політичної комунікації та політичної культури, політичних норм, цінностей. Акцентовано увагу на тому, що політична комунікація забезпечує взаємопроникнення мікро- і макросередовищ, на чому й формується модель політичного життя суспільства.
Змодельовано процес функціонування політичної комунікації у політичному житті демократичного суспільства. Представлено особливості системи комунікаційних взаємовідносин у політичному житті українського суспільства та подано пропозиції щодо необхідності формування національного інформаційного простору.
Ключові слова: політична комунікація, політична інформація, політична комунікаційна система, політичне життя суспільства, інформаційний простір, суб’єкти комунікаційної взаємодії, засоби політичної комунікації.
Митко А. М. Роль засобів масової комунікації у формуванні іміджу публічної влади (на прикладі Волинської області). – Рукопис (258 с.)
Дисертація на здобуття наукового ступня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2010.
Вперше у вітчизняній політичній науці у рамках єдиного комплексного й цілісного дослідження здійснено спробу системного вивчення та аналізу аспектів, векторів, специфіки створення іміджу публічної влади Волині шляхом використання засобів масової комунікації; особливості медіа-ринку та медіа-простору волинського регіону; їх взаємовідносини між собою та співробітництво з представниками публічної влади.
Формування медійного іміджу волинської публічної влади визначають чотири вектори: громадсько-політичний, інформаційний, міжнародний, культурно-просвітницький, що характеризуються своїми специфічними особливостями. Для волинських мас-медіа є характерним надання уваги більше формуванню внутрішньої сторони іміджу. Зовнішня сторона іміджу – зовнішність, одяг, житлові умови представників ОПВ – досить рідко стають інформаційним приводом. Збільшилось значення структур та підрозділів ОПВ на фоні все ще сильної персоніфікації у формуванні іміджу влади.
Ключові слова: засоби масової комунікації (ЗМК), мас-медіа, інформаційний простір, повідомлення, інформаційні інститути, паблік рилейшнз (PR), імідж, органи публічної влади, дослідження, вектори.
Виговський Д.С. Центри політичного впливу на Європейському континенті: внутрішньодержавні та міждержавні виміри. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути і процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2010.
В дисертації досліджуються центри політичного впливу на Європейському континенті на прикладі діяльності партій «зелених» Німеччини, Австрії та Європейської Партії Зелених. Особлива увага приділена теоретичному розгляду поняття політичного впливу, його суб’єктам та джерелам, відмінностям від політичної влади; розроблено авторське визначення поняття центрів політичного впливу; уточнено визначення класичних моделей групових інтересів.
Практичний аспект функціонування центрів політичного впливу проаналізовано на прикладі діяльності нових соціальних рухів в Європі. Нові соціальні рухи екологічного спрямування в Європі стали інституційною основою для партії «зелених». Аналіз діяльності центрів політичного впливу проведений в роботі на двох рівнях: на міждержавному та внутрідержавному рівнях. На внутрідержавному рівні проаналізовано вплив партій «зелених» Австрії та Німеччини на здійснення внутрішньої політики в цих країнах. На міждержавному рівні проаналізовано діяльність Європейської Партії Зелених та її методи впливу на політику Європейського Союзу.
Ключові слова: політичний вплив, центри політичного впливу, групи інтересів, лобізм,групи тиску, нові соціальні рухи, «зелений» рух.
Шеремета С. П. Співвідношення політичних та морально-етичних основ соціального буття: теоретико-методологічний аспект. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 – теорія та історія політичної науки. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2010.
У дисертації комплексно досліджено співвідношення політичних та морально-етичних основ соціального буття. Визначено й узагальнено методологічні основи наукового аналізу морально-етичних принципів у регулюванні соціально-політичних відносин, досліджено стан вивчення проблеми співвідношення моралі та політики в сучасній політології. Сформульовано поняття «морально-етичні принципи політики». Концептуально означено трактування кореляції між етикою і політикою, етикою і мораллю і на основі цього схарактеризовано суть морально-етичних принципів як регулятивної основи соціально-політичного життя. Досліджено носії етичних норм, а також особливості диференціації класового етосу, що дало змогу з’язувати місце критерію моральності у визначенні людської свободи. В історико-теоретичному контексті проаналізовано систему морально-етичних основ політики та влади в українській політичній думці. Доведено, що політика та етика по-різному співвідносяться в умовах класичної доби розвитку політичних систем та модернових і постмодернових суспільств.
Ключові слова: політика як система владних відносин, мораль, етичні норми, морально-етичні принципи політики, культурні традиції, мораль як цінність, регуляторні основи політики.
Канах А. М. Організації ісламського фундаменталізму в політичному житті країн Близького Сходу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук 23.00.02 – політичні інститути і процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2010.
У дисертації досліджено проблеми ісламського фундаменталізму та екстремізму, як і питання діяльності різних фундаменталістських організацій і рухів. Проведено аналіз діяльності найвпливовіших ісламських фундаменталістських рухів та організацій – «Асоціації Братів-мусульман», Руху ісламського опору «Хамас», Партії звільнення «Хізб-ут-Тахрір», виявлено особливості їх впливу на політичний процес в різних країнах близькосхідного регіону, визначено характер їх взаємин із фундаменталістськими організаціями інших країн. У дисертації розкрито сучасний стан ісламського фундаменталізму як об'єктивного суспільно-політичного явища. Проведено аналіз його історичних коренів і причин виникнення.
Розглянуто позицію ісламських партій і рухів щодо Заходу, який безпосередньо відповідає за різні військово-політичні кризи в політичному житті країн Близького Сходу. У цих умовах одним із найважливіших чинників, що безпосередньо впливає на світовий політичний процес, є ісламський фундаменталізм. Його крайні складові – екстремізм і тероризм – несуть у собі реальну загрозу світовому порядку. Є всі підстави вважати, що різні антитерористичні операції, які спрямовані на злам міжнародних структур радикального ісламського руху, є реальною загрозою миру, матимуть місце в доступному для огляду майбутньому.
Ключові слова: ісламський фундаменталізм, політичне життя, Близький Схід, ісламський радикалізм, ісламський екстремізм, політичний іслам, «Ісламські брати», «Хамас», «Хізб-ут-Тахрір».
Петраков М. О. Професійна етика і мораль як чинники сталого політичного розвитку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2010.
Дисертація присвячена проблемі виявлення ролі, яку відіграють моральні чинники у визначенні змісту, характеру та напрямків політичного розвитку. Основну увагу зосереджено на концепті професійної етики як складовій частині теорії сталого політичного розвитку. Обґрунтовано доцільність включення до аналітичного інструментарію цієї теорії приписів моралі як найважливіших конструктів соціальності.
Визначено, що саме імперативи моралі постають у вигляді базису для організації процесів політичної взаємодії та партнерства, визначають найпоширеніший на певному етапі історичного розвитку культурний тип людини. Вони відіграють роль найважливішої передумови зростання демократичності та ефективності політичної системи загалом. У разі кризи ціннісних систем, послаблення етичних детермінант своєї життєдіяльності, соціум опиняється у стані аномії, подолання якої можливо лише за умови повернення моралі до сфери політичної інтеракції.
Було синтезовано базову модель інституйованої професійної політичної етики. За результатами цього синтезу, здійснено аналіз змісту сучасної стратегії «менеджеріальної революції» в країнах західної демократії. Висвітлені теоретичні підвалини та практичні стандарти професійної поведінки державних службовців Великобританії, США, Канади, Австралії та Нової Зеландії. Визначені шляхи практичної імплементації етичних стандартів у публічній сфері. Досліджено досвід функціонування комітетів з етики державних службовців, парламентарів та представників муніципальних органів влади у зазначених країнах.
Згідно з результатами компаративного аналізу особливостей сучасного політичного розвитку Російської Федерації та України було виявлено найважливіші шляхи модернізації системи державного управління та парламентаризму. Обґрунтовано доцільність прийняття кодексів професійної поведінки для всіх органів державної влади, інститутів місцевого самоврядування тощо.
Ключові слова: професійна етика, мораль, політичний розвиток, соціальний капітал, менеджеріальна революція, кодекси чемної поведінки, державне управління, парламентаризм.
Голова спеціалізованої
вченої ради Д 35.051.17 В.М. Денисенко
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 35.051.17 О.М. Сорба