Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 35. 051. 17 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за 2006-2010 роки
| Вид материала | Документы |
- Львівський національний університет імені Івана Франка ватаманюк остап Зіновійович, 565.2kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 332.88kb.
- Міністерство науки І освіти україни львівський національний університет імені івана, 8214.57kb.
- Павлик Христина Богданівна удк 330. 101. 541: 339. 132] (477) макроекономічний аналіз, 413.2kb.
- Конкурс на здобуття наукової премії імені Івана Франка оголошує Ректор Університету, 14.72kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка науково-дослідна робота, 4074.91kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Прізвище, ім’я, 136.96kb.
- Частина 1 Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів Валерій стеценко, 5264.13kb.
- Частина 2 Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів Валерій стеценко, 4702.74kb.
Зелена О.Я. Суспільно-політичні погляди та державотворчі ідеали Осипа Назарука. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 – теорія та історія політичної науки. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008.
У дисертації на основі першоджерел досліджується концепція відродження та шляхи розбудови української державності О.Назарука. Проаналізовано науково-теоретичну спадщину вченого, ідеї якої зіставляються з його практичною політичною діяльністю. У роботі розкриваються погляди вченого на державотворчі процеси в Україні. Конкретизовано основні аспекти його теорії державного будівництва – верховна влада, нація, збройні сили, двопартійна система, особливий статус церкви в політичній структурі, зовнішньополітичний імідж. Водночас проаналізовано зміст монархічної концепції О.Назарука. Досліджено його ідеї щодо нормалізації україно-польських відносин у міжвоєнний період.
З’ясовано, що суспільно-політичні погляди О.Назарука не втратили своєї актуальності. Вони можуть бути використані політичними лідерами, партійними і громадськими організаціями у процесі розбудови самостійної незалежної України, становлення демократично-правового суспільства.
Ключові слова: національна ідея, монархічна форма правління, збройні сили, нація, національне виховання, політичні партії, церква, зовнішньополітичний фактор, автономний устрій, геополітичне становище.
Гагалюк Б.М. Політичні партії в умовах парламентаризму. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса. – Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню ролі і місця політичних партій в суспільстві перехідного типу, в умовах становлення в Україні парламентаризму та нової системи владних відносин, впливу на ці процеси політичної реформи. Визначено її об’єктивні передумови та суб’єктивні чинники, а також систематизовано різні передумови української багатопартійності, окреслено основні тенденції та перспективи партійного розвитку України на сучасному етапі. Проаналізовано зарубіжну практику політичного коаліціотворення (на прикладі країн розвиненої демократії та постсоціалістичних країн ЦСЄ) та перший вітчизняний досвід створення на партійній основі парламентської більшості, правлячої парламентської та урядових коаліцій та з’ясовано політичні чинники, які можуть істотно вплинути на внутрішнє структурування українського парламенту, формування парламентсько-урядових коаліцій.
Ключові слова: політичні партії, партійні системи, багатопартійність, парламентаризм, виборчі системи, політичні (партійні, урядові) коаліції, парламентська більшість, концепт “правлячої партії”, суспільство перехідного типу, політична реформа.
Ларченко М.Л. Міжетнічний конфлікт як соціально-політичне явище: теоретичний аналіз. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 – Теорія та історія політичної науки. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008.
Дисертація є комплексним дослідженням феномену міжетнічного конфлікту як складової сучасних політичних процесів, особливостей його конституювання, функціонування та розвитку в рамках багатонародної країни. В роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади етноконфліктологічних позицій сучасних дослідників, виявлено джерельні етноісторичні та соціально-політичні фактори його виникнення і конституювання.
Виділено нові підходи до типологізації різновидів сьогочасних етноконфліктів (зокрема, їх поділ за горизонтальним та вертикальним критеріями). Суттєва увага приділяється аналізу конфліктогенних чинників, що впливають на політичну стабільність та всекраїнову безпеку. Розглянуто основні форми політичної участі народу-етносу в процесі реалізації його різноманітних потреб та інтересів. Доведено залежність між рівнем забезпечення усім меншинським народам-етносам широкої політичної участі та зниженням конфліктогенного потенціалу кожного, окремо взятого народу-етносу. Проаналізовано еволюцію сучасного українського етносоціополітичного законодавства щодо забезпечення прав етнічних і національних меншин, що є однією з умов запобігання конфліктів.
Ключові слова: міжетнічний конфлікт, етнічна та національна меншина, конфліктогенні чинники, політична нація, політолого-етнологічна проблема, державна етнополітика, національна ідея, етноесенціальна ідея.
Сорокопуд О. Є. Ґендерні виміри лінійних та мережених систем політики. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 – теорія та історія політичної науки. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008
Дослідження висвітлює специфіку архітектури сучасних політичних систем на основі аналізу структуризації лінійних та мережевих систем політики, В межах дослідження визначено перспективу застосування ґендеру як критерію оцінки сучасних політичних систем відповідно до принципів постмодернізму.
Встановлено складові процесу структуризації систем політики, що можуть відігравати важливу роль у визначенні перспектив демократичного політичного розвитку та у розширенні простору політичної свободи у посттоталітарному суспільстві. В цьому зміст досліджуваної проблеми, де за мету поставлено і доведено принцип взаємозалежності рівня (не)демократичності політичної системи та способу політичного структурування ґендерних образів. Показано, що на певному етапі суспільного розвитку, ґендерна справедливість може виступати однією із базових цінностей системної організації політики.
Запропоновано комплекс ґендерних індикаторів, за допомогою яких реконструюють ґендерні системи в соціумі та формують ґендерну перспективу систем політики. Досліджено межі метанаративів в українському контексті для моделювання систем політики та проектування ґендерної перспективи.
Ключові слова. Система політики, ґендерні виміри, ґендерна перспектива, політичні метанаративи, маскулінність в політиці, фемінність в політиці, дискурс, постмодернізм.
Кукарцев О.В. Регіональна політика України: відносини «центр-регіони» як фактор забезпечення територіальної цілісності держави. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів. 2008 р.
Дисертація становить комплексне дослідження субнаціональних відносин «центр-регіони» в контексті забезпечення територіальної цілісності держави. В роботі розглянуто основні категорії і теоретичні підходи, які застосовуються при вивченні проблем регіоналізму, регіональної політики і владних відносин між державним центром й регіонами. Окрема увага присвячена аналізу політико-географічних образів українського простору, уявлень, ідей і концепцій його політико-територіального облаштування в історії політичної думки України.
Проаналізовані чинники, які впливають на регіональне структурування сучасних держав. Виявлено взаємозв’язок регіоноутворюючих факторів з відцентровими тенденціями, а також досліджено шляхи запобігання дезінтеграційним процесам у державах. Розглянуто досвід децентралізації та централізації влади в процесі узгодження центральних та регіональних інтересів у територіально неоднорідних державах.
Досліджено проблеми й перспективи інституціалізації політичних відносин «центр-регіони» в Україні в умовах суверенної державності. Визначено способи оптимізації відносин «центр-регіони» на засадах, які б враховували як стратегічні інтереси національної безпеки, так і потреби розвитку самих регіонів.
Ключові слова: регіон, регіоналізм, регіональна політика, відносини «центр-регіони», територіальна цілісність, (де-)централізація, дезінтеграція, сепаратизм.
Осика Г.О. Електронні джерела політичного впливу: форми маніпулювання свідомістю та засоби їх обмеження. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів 2008.
У дисертації здійснено систематизацію електронних джерел політичного впливу із з’ясуванням конкретних форм політичного маніпулювання свідомістю громадян України та визначенням основних засобів подолання їх негативного впливу на демократизацію політичного життя українського суспільства.
У роботі визначено електронні джерела політичного впливу як систему сучасних технологічних засобів і процедур, яка дозволяє вводити в оману велику кількість людей задля прагматичного вирішення політичних цілей.
Політичне маніпулювання розглядається як небезпечний процес, що примушує громадян діяти всупереч власним інтересам. З’ясовано, що його домінування у політичній сфері означає переорієнтацію демократії на латентні способи завоювання влади, що означає спотворення її сутності й відкриває можливості для формування антидемократичних форм політичного правління. Пошуки засобів убезпечення від електронних технологій маніпулятивного політичного впливу розглядаються як основні елементи національної безпеки і захисту основних принципів демократичного розвитку.
Ключові слова: інформаційне суспільство, масова свідомість, політична свідомість, електронне урядування, політичне маніпулювання, масова комунікація, електронні джерела політичного впливу, маніпулятивний вплив.
Лютко Н. В. Політична реклама у виборчих технологіях: аксіологічні виміри та принципи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02. – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Франка. – Львів, 2008.
Визначено теоретико-методологічні засади дослідження політичної реклами в умовах сучасних виборів. З’ясовано суть і види політичної реклами у виборчому процесі, встановлено залежність її функцій від моделей виборчих кампаній. Досліджено механізми впливу політичної реклами на свідомість виборця та розкрито основні гіпотези електоральної поведінки. З’ясовано складну взаємозумовленість політичної реклами й ціннісної підсистеми нормативної системи суспільства. Виділено основні види та особливості регулювання рекламної діяльності. На основі вивчення широкої емпіричної бази проведена комплексна науково обґрунтована характеристика особливостей політичної реклами в Україні, рекомендовано систему конкретних заходів, покликаних підвищити ефективність її регулювання та запобігти маніпуляціям свідомістю виборця.
Ключові слова: політична реклама, виборчий маркетинг, електоральна поведінка, масова свідомість, політична еліта, транзитне суспільство, нормативно-ціннісна система, символічний ресурс.
Михальчишин Ю. А. Трансформація політичного руху в масову політичну партію нового типу на прикладі NSDAP і PNF (порівняльний аналіз). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2009.
У дисертації на підставі опрацювання широкого кола джерел і матеріалів досліджено проблему трансформації протестного соціально-політичного руху в масову антисистемну політичну партію нового типу на прикладі Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (NSDAP) та Національної фашистської партії Італії (PNF) у період 1919–1925 та 1919–1922 рр. У роботі запропоновано авторську робочу модель транзиту дивергентних політичних феноменів, якими є рухи та партії, на підставі методів структурної конфліктології та системи якісних індикаторів інституалізації. Визначено основні характеристики ідеологічної бази й соціального складу націонал-соціалістичного та фашистського рухів, тенденції до зміни цих параметрів і їхнього впливу на конституювання NSDAP і PNF як антисистемних партій-рухів.
Ключові слова: соціально-політичний рух, протестний рух, антисистемна політична партія, масова партія нового типу, партія-рух, структурний конфлікт, інституалізація конфлікту, націонал-соціалізм, фашизм.
Тишкун Ю. Я. Інституціоналізація громадянського суспільства в Україні як чинник раціоналізації державної бюрократії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2008.
Дисертація становить комплексне дослідження проблеми впливу інституціоналізації громадянського суспільства на успішність раціоналізації державної бюрократії. В роботі побудовано цілісну авторську систему впливу інститутів (організацій) та інституцій (норм) громадянського суспільства на раціоналізацію бюрократії, яка включає в себе політичні, правові, соціокультурні впливи громадянського суспільства на апарат держави. В процесі аналізу підходів до розуміння інституціоналізації громадянського суспільства уточнено її значення для покращення функціонування державної бюрократії.
У роботі осмислено проблему взаємодії державної бюрократії та громадянського суспільства в Україні.
Ключові слова: громадянське суспільство, державна бюрократія, раціональність, раціональна бюрократія, неопатримоніалізм.
Сурніна-Далекорей О.А. Політична участь жінок країн Центральної і Східної Європи у період системної трансформації кінця XX – на початку XXI століття (на прикладі Словаччини, Польщі, Росії). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені І.Я. Франка. – Львів, 2009.
У дисертації здійснено комплексне дослідження процесу трансформації політичної участі жінок під впливом різних факторів у формі порівняльного аналізу. Методологічною базою роботи є основні теоретичні підходи до аналізу політичного представництва та участі жінок у владних структурах, а також поширена у західній політології концепція в рамках аналізу представництва жінок в легіслатурах, відповідно до якої стан політичної участі жінок визначається комплексом соціально-економічних, культурних та політичних факторів.
Проведений в роботі статистичний аналіз тенденцій політичної участі жінок у Словаччині, Польщі та Росії виявив, що рівень соціально-економічного розвитку, динаміка громадської активності жінок, відповідне культурне середовище та політико-інституційні фактори є важливими чинниками, що детермінують рівень політичної участі жінок у перехідних країнах.
Ключові слова: Центральна і Східна Європа, Словаччина, Польща, Росія, трансформація, політична участь, представництво, ринкові реформи, жіночий рух, репродуктивні права, виборча система, партійна система, партійна ідеологія, традиціоналізм.
Марадик Н.В. Перехід до демократії в Чеській Республіці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009.
У дисертації вперше в українській політичній науці комплексно досліджено процес переходу до демократії в Чеській Республіці. З’ясовано, що перехід від посттоталітарного до демократичного режиму в Чеській Республіці відбувся згідно класичної схеми демократичного транзиту, яка передбачає проходження трьох послідовних етапів – лібералізацію політичного режиму, оновлення політико-інституціональної моделі державної влади та закріплення демократичних норм та процедур. Успішний перехід до демократії в Чеській Республіці був зумовлений не лише чинниками політико-культурного характеру, а й вдалою інституційною інженерією чеських реформаторів. Доведено, що процес консолідації демократії в Чеській Республіці не є остаточно завершеним, оскільки на заключній стадії знаходиться етап консолідації громадянського суспільства.
Ключові слова: демократія, перехід до демократії, лібералізація, демократизація, консолідація демократії, інституційний дизайн, Чеська Республіка.
Поліщук Х. М. Порівняльний аналіз політичних інститутів Арабської Республіки Єгипет та Королівства Саудівська Аравія. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009.
Проведено комплексний порівняльний аналіз політичних інститутів АР Єгипет та КСА, виділено етапи близькосхідних досліджень, проаналізовано праці з проблем політичних інститутів близькосхідних країн західних, ізраїльських, арабських науковців і дослідників з пост-радянського простору.
Здійснено класифікацію інститутів на традиційні (глава держави, уряд, парламент та ін.) і особливі (ін-ти дорадництва, групи тиску тощо). Досліджено співвідношення понять «мусульманин» та «громадянин» («підданий» у КСА). Виділено спільне та відмінне між політичними інститутами досліджуваних країн. Ці висновки – коректні і для інших держав регіону, адже АР Єгипет та КСА виступають прототипами у своїх групах через геополітичне становище, впливовість у регіоні тощо.
Ключові слова: політичний інститут, політична система, Близький Схід, клан, умма, іслам, близькосхідні дослідження, порівняльний аналіз.
Крап А. П. Нормативно-процедурні умови формування політичної стабільності в транзитних суспільствах (на прикладі України). - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2009.
У дисертації здійснено комплексне дослідження нормативно-процедурних (інституційних) передумов формування політичної стабільності перехідних суспільств. Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення нормативно-процедурних умов політичної стабільності на засадах поєднання методології неоінституціоналізму та транзитології. Розкрито інституційні виміри становлення умов політичної стабільності та процеси становлення в Україні демократичних процедур як чинників політичної стабільності.
Виокремлено основні чинники становлення політичної стабільності в Україні та їх нормативно-процедурний вимір. Особлива увага зосереджена на функціях норм та процедур у транзитному суспільстві. Досліджено та виявлено тенденції інституційної трансформації в Україні. Обґрунтовані критерії політичної стабілізації у транзитних суспільствах. Розкрито основні тенденції трансформації інституційної системи в Україні.
Ключові слова: норми, процедури, політична стабільність, інститути, інституції, інституційна непевність,трансформація, правила гри у політиці.
Шиманова О. В. Політична комунікація в системі міжпартійних та внутрішньопартійних відносин в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009.
Дисертація є комплексним дослідженням міжпартійної та внутрішньопартійної комунікації українських парламентських партій V та VI скликань. В роботі здійснено теоретичне обґрунтування та проаналізовано суть поняття “політична комунікація”, уточнено суть поняття “партійна комунікація”, розширено та систематизовано наявний досвід в інтерпретації понять “внутрішньопартійна комунікація” та “міжпартійна комунікація”.
Показано зміну формату міжпартійної та внутрішньопартійної комунікації в Україні після запровадження пропорційної виборчої системи та вступ в дію конституційної реформи.
Ключові слова: політична комунікація, партійна комунікація, внутрішньопартійна комунікація, міжпартійна комунікація, політична партія, організаційна структура партії, внутрішньопартійна демократія, партійна програма, передвиборча програма, коаліція.
Костенко А. Інтеграція України до Європейського Союзу: суперечності та шляхи їх розв’язання – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009.
У дисертації вперше в українській політичній науці комплексно досліджені суперечності, що виникають у процесі інтеграції України до Європейського Союзу, та запропоновані основні шляхи їх розв’язання. З’ясовано, що в процесі інтеграції України до Європейського Союзу виникають внутрішньоєвропейські, внутрішньоукраїнські та геополітичні суперечності. Проаналізувавши суперечності, запропоновано їх класифікацію. Доведено, що під час розв’язання суперечностей, які виникають у процесі інтеграції України до ЄС, необхідно застосовувати комплексний підхід, оскільки вони взаємопов’язані і не мають чітких меж.
Ключові слова: інтеграція, європейська інтеграція, Європейський Союз, суперечності.
Щурко О. М. Особливості трансформації та формування міжнародного образу України на сучасному етапі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2010.
Дисертація становить комплексне дослідження міжнародного образу держави, процесів його трансформації та формування. Проаналізовано сутність міжнародного іміджу України, досліджено співвідношення понять імідж, бренд, стереотип та образ держави, побудовано цілісну авторську систему класифікації чинників, які впливають на процеси трансформації та формування міжнародного образу держави. У процесі аналізу підходів до розуміння поняття образу держави уточнено його значення для визначення особливостей процесів трансформації та формування міжнародного образу України на сучасному етапі. Досліджено динаміку та основні характеристики цих процесів у контексті становлення української державності наприкінці ХХ ст.
Ключові слова: міжнародний образ держави, ідентичність, імідж, бренд, політична свідомість, репутація, політична культура.