Загальна характеристика роботи актуальність теми

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Висновки

У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади формування регіонального продовольчого підкомплексу, його економічної оцінки та перспектив розвитку у контексті агропромислового комплексу України:

1. Продовольчий підкомплекс є складною багаторівневою виробничо-економічною системою пов’язаних між собою галузей економіки, що беруть участь у виробництві продовольства та його доведенні до кінцевого споживача. Його доцільно структуризувати посферно, за функціонально-галузевим та територіальним принципом. Першу зі структур бажано обмежити галузями і виробництвами, об’єднаними безпосередньо виготовленням продуктів харчування та доведенням їх до споживача. Виходячи з такого підходу, до продовольчого підкомплексу відносять: сільське господарство та обслуговуючі його структури; заготівлю, транспортування, зберігання і переробку сільгоспсировини, харчову промисловість і формування, що здійснюють їх сервіс; збут сільгосппродукції, продуктів її переробки та харчових виробів.

Функціонально-галузева структура підкомплексу включає всі його продовольчі вертикалі (зернопродуктову, олійну, цукробурякову, плодоовочеконсервну, виноградарсько-виноробну, молокопродуктову та ін.). Територіальна структура передбачає виділення продовольчих підкомплексів окремих регіонів.

2. Для оцінки ефективності функціонування кожного територіального продовольчого підкомплексу, діяльності (як виробничої, так і соціальної) його сільськогосподарських та переробних підприємств, а також виробництва окремих видів сільськогосподарських і харчових товарів необхідні свої (з урахуванням їх особливостей) системи показників, переліки яких наведено у дисертації. При визначенні економічної ефективності сукупної діяльності агропромислових формувань загальні величини вартості валової продукції та виробничих витрат необхідно брати без подвійного урахування згідно з методикою, що наведена в роботі. Крім того, доцільно обчислювати і такі показники, як частки сільського господарства, переробки та торгівлі в сукупних витратах і прибутку агропромислового формування; вихід продукції переробки в розрахунку на 1 га посівів сировинних культур.

Як узагальнюючий показник виробничої діяльності сільськогосподарських та агропромислових підприємств слід використовувати норму прибутку, обчислену як відношення балансового прибутку (який доцільно брати без нарахованих податків) до сукупної вартості основних і оборотних засобів (з включенням до неї грошової оцінки сільгоспугідь та трудових ресурсів). Узагальнена оцінка ефективності функціонування будь-якого формування продовольчого підкомплексу має здійснюватися з використанням системи показників – за допомогою рейтингової оцінки.

3. Оцінку конкурентоспроможності будь-якого підприємства продовольчого підкомплексу доцільно проводити за 4 показниками: вартість товарної продукції (за фактичними цінами реалізації) в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь (для аграрних підприємств) і 1 грн основних виробничих засобів (для промислових); матеріально-грошові витрати на 1 грн вартості товарної продукції; рівень рентабельності; частка підприємства на ринку, яка визначається відношенням одержаної ним від продажу продукції грошової виручки до загальної величини останньої по регіону (області, адмінрайону тощо).

4. У зв’язку з реформуванням аграрного сектору АПК у складі продовольчого підкомплексу як України в цілому, так і регіону розташування її причорноморських областей відбулися досить суттєві зміни. У валовому виробництві аграрної продукції зменшилася частка сільгосппідприємств (включаючи фермерські) і збільшилася – особистих селянських господарств. Практично у всіх областях України за останні 15 років спостерігалося помітне зменшення поголів’я худоби і птиці та площ аграрних угідь, у тому числі посівів сільськогосподарських культур (особливо – кормових культур та цукрових буряків). Зменшення площ сільгоспкультур і поголів’я худоби та птиці негативно позначилося на виробництві аграрної продукції (особливо – тваринницької). Найбільшою з причорноморських областей за виробництвом основних видів продовольчої продукції є Одеська.

5. За період з 2000 по 2005 р. по Україні відбулося зменшення виходу валової продукції на 100 га сільгоспугідь, а продуктивність праці, фондовіддача, прибуток на 1 га сільгоспугідь і рівень рентабельності підвищилися. Однак у порівнянні з країнами ЄС землемісткість українського господарства у середньому у 8 разів вища.

Виробництво харчової продукції в Україні у середньому та її причорно-морських областях останніми роками було прибутковим з тенденцією збільшення розміру прибутку. Однак за 1990-2005 роки виробництво більшості видів сільгосппродукції в розрахунку на 1 особу населення (як по країні в цілому, так і її причорноморських областях) зменшилося, крім насіння соняшнику, овочів та картоплі. Наслідком є зменшення до критичної межі обсягів споживання більшості видів продукції на 1 особу, що є невиправданим і не може продовжуватися в майбутньому.

Хоча за більшістю показників у 2005 р. проти 2000 р. ефективність розвитку сільгосппідприємств у причорноморських областях підвищилася, однак рівень ефективності функціонування сільгосппідприємств є недостат-нім, що зумовлює низький рівень споживання продовольства в регіоні.

6. Посилене використання основної складової ресурсного потенціалу продовольчого підкомплексу – землі призвело до зниження родючості та підвищення забрудненості. Одним із шляхів ефективного використання землі є її оренда. Оскільки в Україні застосовуються значно коротші, ніж у розвинених країнах строки останньої, держава повинна визначити мінімальний (не менше 5 років) строк оренди земель. Важливою умовою ефективної оренди землі є забезпечення належного рівня орендної плати, розміри якої в нашій країні порівняно з більшістю розвинених держав світу у 2-3 рази нижчі. Недостатні вони і у порівнянні з рівнем, встановленим відповідним Указом Президента України.

7. Докорінного зміцнення потребує і матеріально-технічна база продовольчого підкомплексу. Ситуація з його забезпеченням засобами виробництва є катастрофічною. Кількісний та якісний склад основних засобів продовольчого підкомплексу доцільно довести до науково-технологічних норм. Економічно міцні господарства мають комплектувати власний парк тракторів, сільгоспмашин і знарядь, тоді як слабким доцільніше об’єднувати свої ресурси для закупівлі техніки і наступного спільного її використання (переважно – на кооперативних засадах). Альтернативними механізмами забезпечення підприємств технікою є насамперед її розвинений вторинний ринок, лізинг, розгалужена мережа машинопрокатних пунктів та ін.

8. Рівень безробіття працездатного населення в Україні є більш високим у порівнянні як з рядом країн СНД, так і з розвиненими країнами світу. Розширенню зайнятості селян сприятимуть розвиток підприємництва та трудомістких галузей (садівництва, овочівництва, скотарства, свинарства тощо), посилення діяльності служб зайнятості, а також поліпшення соціальної сфери села.

Одним з основних факторів підвищення ефективності використання трудового потенціалу продовольчого підкомлексу є забезпечення належного матеріального стимулювання його працівників, що нині є вкрай недостатнім. Середня заробітна плата в Україні є нижчою порівняно не тільки із західними країнами, а й з Росією, Казахстаном і Білоруссю. На селі необхідно створити можливості для отримання працівниками заробітків на рівні, не нижчому, ніж по народному господарству в цілому, використовуючи для цього низку запропонованих автором заходів.

9. Формування сучасного продовольчого підкомплексу практично неможливо без підприємництва, у розвитку якого важливе місце повинен займати фрайчайзинг. Як показав аналіз, останніми роками найбільш прибутковими були приватно-орендні підприємства та фермерські господарства. Для забезпечення всебічного розвитку останніх доцільно створювати різноманітні добровільні партнерські та кооперативні ферми, розвивати вертикальну інтеграцію виробників. Особисті селянські господарства в оглядовій перспективі можуть ефективно функціонувати лише за умови спеціалізації на виробництві трудомістких видів продукції (овочів, плодів та ягід, винограду, меду, яєць, молока, розведенні кролів, риби тощо), а також об’єднання у відповідні кооперативи, інтегрування з фермерськими та приватно-колективними господарствами третьої сфери АПК.

Ураховуючи переваги більш великих за розміром підприємств, переробним формуванням доцільно формувати великі виробничі комплекси з підприємств, що знаходяться одне з одним у технологічному зв’язку, створювати дочірні фірми. Ефективне функціонування продовольчого підкомплексу практично неможливе без належного розвитку агропромислової інтеграції та кооперації. Найбільш перспективними у сучасних умовах інтегрованими структурами є великі агропромислові формування типу холдингів, корпорацій, концернів, фінансово-агропромислових груп. Для ефективного управління такими продуктовими вертикалями продовольчого підкомплексу, як цукробурякова, м’ясна, молочна доцільно створити відповідні корпоративні структури, які об’єднують переробні заводи і сільськогосподарських товаровиробників під “дахом” стратегічного інвестора.

Більшість науковців поділяють численні види кооперативів на два типи – виробничі та обслуговуючі. Але до них слід додати і третій тип – комбіновані, які здійснюють і виробництво продукції, і цілу низку сервісних послуг (від заготівельно-збутових до кредитних). Кожний із вказаних типів кооперативів має свої, наведені у роботі, види. Перспективними формами надання послуг сільгосптоваровиробникам є пулінг, сусідська допомога (зі створенням кооперативних гуртків, рингів, союзів, машинних товариств), багатофункціональні і кредитні кооперативи, кластери та виробничі системи. На увагу заслуговує і висвітлений у дисертації досвід Яготинського маслозаводу, молокозаводу “Галактон”, підприємств Білорусі та Росії щодо організації ефективних кооперативних формувань (з урахуванням внесених автором пропозицій). Держава має забезпечити законодавчу підтримку і регулювання діяльності кооперативів, їх належне оподаткування, кредитування та фінансування.

10. Виходячи з норм споживання основних видів продовольчих товарів на 1 особу (мінімальних та раціональних) і прогнозної кількості населення України та її причорноморських областей, нами розраховано проектні обсяги споживання продовольства на 2010 і 2015 рр. При цьому відбуватиметься поетапне збільшення обсягів споживання м’яса і м’ясопродуктів, молока і молокопродуктів, яєць, овочів, фруктів, винограду, риби та рибних продуктів, олії, а зменшення – по хлібу та хлібопродуктах, картоплі та цукру. За нашою участю визначено прогнозні обсяги виробництва основних видів сільгосппродукції по Миколаївській області на період до 2015 р., протягом якого необхідно забезпечити стабільні валові збори зерна і поступово зростаюче виробництво – по всіх інших видах сільгосппродукції. При цьому передбачається оптимізація структури посівних площ сільгоспкультур та поголів’я худоби з урахуванням пропозиції автора.

11. У кожному окремому регіоні повинен формуватися свій регіональний продовольчий ринок. Основою його функціонування є всебічний розвиток інфраструктури, важливу роль у складі якої відіграють біржі. Недоліками більшості товарних бірж нашої країни є їх малі розміри та недостатнє використання ф’ючерсних угод. Потребує удосконалення і товарна структура біржової торгівлі, основна частина товарообігу якої припадає нині на зерно, олію, цукор, тоді як тваринницьким продуктам увага майже не приділяється. В Україні доцільно запровадити аукціони живої худоби та птиці.

У кожній області необхідно створити оптові продовольчі ринки, які б поставляли на внутрішній ринок м’ясо-молочну, рибну та плодово-ягідну продукцію. У цьому плані на увагу заслуговує висвітлений у дисертації досвід одного з найбільш потужних оптових ринків плодоовочевої продукції півдня України “Неждана” Херсонської області та досвід Одеської області у сфері роздрібної торгівлі.

12. Ефективне функціонування продовольчого підкомплексу значною мірою визначається рівнем організації маркетингової діяльності та оптимізацією форм просування продукції до споживача. Маркетингові служби доцільно створювати перш за все при товарних біржах або управліннях сільського господарства і продовольства (агропромислового розвитку). На увагу заслуговують і створення окремої спеціальної служби сільськогосподарського маркетингу (як це вже зроблено в США) та застосування дейтабейс-маркетингу.

13. Місце України на міжнародному ринку значною мірою визначається обсягами експорту та імпорту товарів продовольчого підкомплексу АПК. Хоча за 2000-2005 роки в Україні в цілому і в її причорноморських областях відбулося зростання обсягів експорту, однак він є недостатнім. З причорноморських областей провідні позиції за часткою у загальноукраїнських обсягах як експорту, так і імпорту займає Одещина, а найбільш слабкі – Херсонщина. При цьому співвідношення між різними групами експортних товарів по областях досить неоднакові, тобто вони в експорті не є конкурентами на світовому ринку і можуть ефективно доповнювати одна одну на ньому.

В цілому необхідні термінові заходи щодо активізації зовнішньоекономічної діяльності нашої країни та її регіонів. У складі імпорту як по Україні в цілому, так і її причорноморських областях провідні позиції займають ті ж товари, які експортуються, що вимагає більш зваженого підходу до вибору агропродовольчих товарів, які імпортуються. Доцільно запровадити кредитування експорту та страхування таких кредитів від різноманітних ризиків.

14. Державна підтримка розвитку продовольчого підкомплексу нашої країни має бути гнучкою, прозорою і враховувати досвід розвинених країн. На увагу, зокрема, заслуговує здійснюваний в останніх перехід від підтримки цін на продукцію до застосування прямих платежів та виплат премій фермерам. Представляє інтерес і висвітлена в дисертації практика США і Латвії щодо кредитування готової продукції.

Список публікацій за темою дисертації

Монографії

Шебаніна О.В. Формування і ефективний розвиток продовольчого підкомплексу АПК: Монографія. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 368 с.
Бурковський І.Д., Шебаніна О.В. та ін. Стан аграрно-технічного сервісу та організаційно-економічний механізм його розвитку. – Миколаїв: МДАУ, 2005. – 197 с. (Здобувачем розроблені питання, що пов’язані з формуванням механізму економічних відносин техсервісних і аграрних формувань).
Бурковський І.Д., Лагодієнко В.В., Червен І.І., Шебаніна О.В. Ефективність використання основних засобів виробництва і технічного обслуговування сільськогосподарських підприємств. – Миколаїв: МДАУ, 2005. – 198 с. (Здобувачеві належать питання, пов’язані з удосконаленням економічних відносин господарств з іншими організаційними структурами та державою щодо інвестиційного забезпечення).
Забезпечення конкурентоспроможності і економічного зростання регіонального АПК: Монографія / Апостолова Т.В., Бурковський І.Д., Шебаніна О.В. та ін.; за ред. І.І.Червена, Л.А.Євчук.-Миколаїв: МДАУ, 2005. – 440 с. (Здобувачем розроблені рекомендації щодо оптимізації структури виробництва та споживання продукції зернопродуктового підкомплексу, удосконалення взаємозв’язків партнерів зернового ринку).
Бурковський І.Д., Кушнір І.В., Червен І.І., Шебаніна О.В. Організація і ефективність розвитку відокремлених виробничо-техсервісних формувань в аграрному секторі України. Миколаїв: МДАУ, 2006. – 231 с. (Здобувачеві належать питання щодо удосконалення фінансово-економічного механізму функціонування формувань).
Бурковський І.Д., Кушнір І.В., Червен І.І., Шебаніна О.В. Організаційно-економічне обґрунтування системного оновлення та ефективного використання транспортних засобів у сільському господарстві. - Миколаїв: МДАУ, 2006.-165с. (Здобувачем обґрунтовані рекомендації щодо джерел фінансування по оновленню автопарку аграрних підприємств).

Статті у наукових фахових виданнях

Мармуль Л.О., Шебаніна О.В. Напрями ефективного розвитку АПК півдня України в умовах реформування // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2001. – Вип. 4(13). – С.125-132.
Шебаніна О.В. Методологічні основи вивчення складу та структури продовольчого комплексу в умовах ринкової економіки // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2002. – Вип. 1(15). – С.15-25.
Шебаніна О.В. Інфраструктурне забезпечення продовольчого комплексу // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2002. – Вип. 2(16). – С.30-39.
Шебаніна О.В. Соціально-економічні і структурні особливості розвитку продовольчого комплексу Причорноморського економічного району // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2002. – Вип. 5(19). – С.75-82.
Шебаніна О.В. Продовольча безпека в контексті розвитку регіональних продовольчих комплексів // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2002. – Вип. 6(20). – С.42-47.
Шебаніна О.В. Продовольчий комплекс і продовольчий ринок: структура, складники, взаємозв’язки // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2004. – Вип. 2(26). – Т.1. – С.324-330.
Шебаніна О.В. Розвиток кооперації – невід’ємна умова ефективного функціонування аграрного сектору економіки // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2004. – Вип. 3(27). – С.62-67.
Шебаніна О.В. Продовольчий підкомплекс АПК повинен бути конкурентоспроможним // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2004. – Вип. 4(28). – С.33-39.
Шебаніна О.В. Щодо сутності, значення і проблем розвитку агропромислової інтеграції // Вісник Харк.нац.техн.ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Вип. 30. – Х.: ХНТУСГ, 2004. – С.181-185.
Шебаніна О.В. Техніко-технологічна база аграрного сектора АПК потребує докорінного зміцнення // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005. – Вип. 1(29). – С.27-33.
Шебаніна О.В Розвиток аграрного підприємництва як основи у формуванні продовольчого ринку // Економіка АПК. – 2005. - №10. – С.42-50.
Шебаніна О.В. Якій організаційно-правовій формі аграрного підприємства віддати перевагу // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005. – Вип. 2(30). – С.74-80.
Шебаніна О.В. Ціноутворення на сільськогосподарську продукцію потребує удосконалення // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 13. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С.62-65.
Шебаніна О.В. Основні напрями оновлення технічної бази продовольчого підкомплексу АПК // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2005. – Вип. 1. – С.161-164.
Шебаніна О.В. Підприємництво – важливий напрям ефективного розвитку продовольчого підкомплексу АПК // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2005. – Вип. №27. – С.72-74.
Шебаніна О.В. Щодо визначення раціональних розмірів підприємств продовольчого підкомплексу // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005. – Вип. 3(31). – С.38-46.
Шебаніна О.В. Ретроспектива розвитку кооперації та проблеми її функціонування в сучасних ринкових умовах // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005. – Вип. 4(32). – С.56-62.
Шебаніна О.В. Демографічна ситуація і соціальна інфраструктура села вимагають зміцнення // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2006. – Вип. 1(33). – С.18-25.
Шебаніна О.В. Роль підприємницьких аграрних структур у формуванні продовольчого ринку регіону // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2006. – Вип. 2(34). – С.19-26.
Шебаніна О.В. Деякі підходи до вирішення проблем підвищення рівня зайнятості сільського населення та кваліфікації кадрів аграрних підприємств // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т.51. Вип. 38. Економічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2006. – С.64-67.
Шебаніна О.В. Ринок праці та основні напрями його ефективного розвитку // Економіка АПК. – 2006. - №6. – С.115-122.
Шебаніна О.В. Стан і основні напрями удосконалення оплати праці в продовольчому підкомплексі АПК // Економіка АПК. – 2006. - №9. – С.3-8.
Шебаніна О.В. Підвищення продуктивності молокопереробних підприємств // Вісник ХНАУ ім. В.В.Докучаєва. Серія «Економіка АПК і природокористування». – 2006. - №10. – С.265-270.
Шебаніна О.В. Щодо сутності, складових, критеріїв та значення продовольчої безпеки країни // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Вип. 16. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – С.392-394.
Шебаніна О.В. Покращення стану земельних ресурсів та підвищення ефективності їх застосування // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2006. – Вип. 4(38). – С.41-50.
Шебаніна О.В. Вступ до СОТ: проблеми та напрями їх вирішення стосовно продукції продовольчого підкомплексу України // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2007. – Вип.110. – С.297-300.
Шебаніна О.В. Інфраструктура продовольчого ринку: склад, стан розвитку, проблеми і основні напрями їх вирішення // Вісник ХНАУ ім. В.В.Докучаєва. Серія «Економіка АПК і природокористування». – 2007. - №6. – С.210-215.
Шебаніна О.В. Інвестиційне забезпечення розвитку продовольчого підкомплексу АПК // Економіка АПК. – 2007. - №2. – С.56-61.
Шебаніна О.В. Біржовий ринок: ретроспектива розвитку, основні проблеми і напрями їх розв’язання // Економіка АПК. – 2007. - №3. – С.104-109.
Шебаніна О.В. Формування та підвищення ефективності використання виробничого потенціалу фермерських господарств // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2007. - №1. – С.16-28.
Шебаніна О.В. Оренда землі – важлива умова ефективного розвитку сільського господарства // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т.72. Вип.59. Економічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.П.Могили, 2007. – С.44-46.
Шебаніна О.В. Сучасний стан та основні напрямки удосконалення побудови та розмірів орендної плати за землю //Вісник ХНТУСГ. Економічні науки. – 2007. – Вип.54. – С.105-109
Червен І.І., Шебаніна О.В. Кооперування сільгосппідприємств – вимога сьогодення // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2007. - №2. – С.3-10.
Шебаніна О.В. Економічні інтереси найманих працівників аграрного сектору // Економіка України. – 2007. - №12. – С. 68-72.

Матеріали конференцій, тези доповідей

Шебаніна О.В. До вибору критерію економічної ефективності функціонування аграрних формувань // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. – В 3-х ч., Житомир, 3-5 берез. 2005 р. – Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. – Ч.2. – С.34-37.
Шебаніна О.В. Стан споживання продуктів харчування та основні напрямки його покращення в Миколаївській області // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Економічна безпека країни: проблеми теорії та практики в умовах демократичної трансформації форми влади» (24-25 квітня 2007 р.). Част. 2. – Полтава: ПУСКУ, 2007. – С.141-146.
Шебаніна О.В. Основні напрямки підвищення конкурентоспромож-ності вітчизняних продовольчих товарів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації» (24-25 травня 2007р.). – Миколаїв. – С.61-62.

Статті в інших виданнях