Якість життя населення значною мірою залежить від пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості у завтрашньому дні осіб, які працюють
Вид материала | Документы |
- Верховною Радою України у 2003 році закон, 273.11kb.
- Програми соціального захисту населення "Турбота " на період до 2015 року, 234.88kb.
- Указів Президента України, Постанов кму, розпоряджень та доручень голови облдержадміністрації,, 353.89kb.
- Конкретними носіями всього того, чим повинна володіти дитина впродовж свого життя,, 696.24kb.
- Ірина Вовк, 89.27kb.
- Інформаційна довідка про пенсійну систему в Словацькій республіці та в Україні, 213.33kb.
- Підготовка користувачів інформаційно-комунікаційних технологій, які є службовцями органів, 129.19kb.
- Формування навичок здорового способу життя, 362.07kb.
- Програми поліпшення життєзабезпечення, реабілітації, соціального захисту людей похилого, 54.92kb.
- Сузір’я жінки (Клуб для дівчат), 152.02kb.
Матеріали до загальнообласного
Дня інформування населення
24 листопада 2009 року
Пенсійна реформа в Україні:
досягнення, проблеми, перспективи
Якість життя населення значною мірою залежить від пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості у завтрашньому дні осіб, які працюють. Саме пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення.
У 1991 році Україна розпочала перехід до розбудови пенсійної системи, заснованої на страхових засадах. Було створено Пенсійний фонд України як систему збору та розподілу страхових внесків роботодавців і громадян на пенсійні виплати. Це стало початком переходу до традиційних принципів організації пенсійного забезпечення, що застосовуються в країнах з ринковою економікою.
Напрями реформування пенсійної системи в Україні визначені у 2003 році Законами України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та „Про недержавне пенсійне забезпечення”. У зазначених актах передбачено створення трирівневої пенсійної системи:
І рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного страхування. Іншими словами, це пенсія, яку отримує більшість громадян залежно від трудового стажу та сплачених до Пенсійного фонду України страхових внесків;
ІІ рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Громадяни сплачуватимуть внески із зарплати, у підсумку формуючи своєрідний депозит. Людина в такий спосіб заощаджуватиме кошти, які облікують на рахунку. Відповідні компанії інвестують в економіку, на них нараховують відсотки. З цього рахунку при виході на пенсію, працівник буде одержувати виплати, розмір яких залежатиме від суми коштів, акумульованих на персональному рахунку разом із виплатами з солідарної системи;
ІІІ рівень – недержавне пенсійне забезпечення. У нас існують недержавні пенсійні фонди з якими громадяни укладають відповідні договори та добровільно сплачують внески.
Під час проведення реформи здійснено низку важливих для дальшого розвитку пенсійної системи перетворень, зокрема у солідарній системі:
- забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;
- запроваджено розмежування джерел фінансування пенсійних виплат за різними програмами між бюджетом Пенсійного фонду України та державним бюджетом;
- зменшено обсяг пільг із сплати страхових внесків. Зокрема, з травня 2009 р. здійснено заходи щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності та членами їх сімей, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності та не перебувають з ними в трудових відносинах, на рівні не меншому ніж розмір мінімального страхового внеску на кожну особу;
- законодавчо розмежовано системи сплати податків і страхових внесків;
- передано до Пенсійного фонду України функції з призначення та виплати пенсій і грошового забезпечення від Міноборони, Держприкордонслужби, Управління державної охорони, органів управління інших військових формувань, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, МВС, Адміністрації Держспецзв'язку, ДПА, Державного департаменту з питань виконання покарань, МНС, Мінтрансзв'язку та органів судової влади;
- залучено до управління Пенсійним фондом України представників сторін соціального діалогу (по три представники від профспілок та об'єднань роботодавців);
- установлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
У 2008 році завдяки реалізації законодавчих змін з актуалізації заробітку, що враховується при призначенні або (перерахунках) пенсій і підвищення вартості року страхового стажу (з 1 січня 2008 року з 1 до 1,2 %, а з 1 жовтня 2008 року – до 1,35%) вдалося відновити диференціацію розмірів пенсій для 8 млн. пенсіонерів та забезпечити виконання рекомендацій 102-ї Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення в частині забезпечення пенсії за наявності 30 років стажу в розмірі 40 відсотків заробітку.
Проте, якщо основний розмір пенсій у подальшому не підвищуватиметься, вплив одноразової актуалізації на диференціацію розміру пенсій дуже швидко зникне. Вже за два-три роки розмір пенсії знову стане нижчим ніж мінімальний розмір, тобто досягнута диференціація знівелюється.
До цього часу зберігаються диспропорції у пенсійному забезпеченні, що обумовлені спеціальними пенсійними програмами для деяких категорій громадян. Зокрема це стосується порядку визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія працівникам окремих галузей економіки, індексації розмірів їх пенсій на інфляцію та підвищення пенсій у зв'язку із зростанням заробітної плати.
Незважаючи на заходи, які здійснюються у зв'язку з переглядом Єдиної тарифної сітки та розміру мінімальної заробітної плати, майже третина застрахованих осіб сплачує пенсійні внески із заробітної плати, що не перевищує мінімального її розміру. Це призводить до звуження бази нарахувань страхових внесків і викликає небажане зниження пенсійних виплат у майбутньому.
Крім того, основною проблемою погіршення демографічної ситуації в Україні є старіння населення, про що свідчить збільшення частки осіб похилого віку та зміна співвідношень між поколіннями. Уже нині пенсіонери становлять майже 30 відсотків загальної чисельності населення. Чисельність платників внесків на пенсійне страхування становить 15,2 млн. осіб, а чисельність пенсіонерів – 13,8 млн., тобто пересічний платник внесків фінансує 90,8 відсотка середньої пенсії. При цьому частка пенсійних видатків у валовому внутрішньому продукті країни вже перевищує 15 відсотків.
Однією з передумов запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи є досвід функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення. Зменшення в період фінансово-економічної кризи обсягів виробництва основних видів промислової продукції та послуг значно погіршили умови інвестиційної діяльності, у тому числі недержавних пенсійних фондів. Це, у свою чергу, негативно вплинуло на рівень дохідності пенсійних активів. На сьогодні більшість недержавних пенсійних фондів не забезпечують дохідність пенсійних активів вище рівня інфляції.
На стадії опрацювання перебуває законодавчий акт щодо здійснення пенсійного забезпечення окремої категорії працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, через корпоративні та професійні пенсійні фонди. Впровадження обов'язкової професійної пенсійної системи передбачає додаткове навантаження на роботодавця, у тому числі на державний бюджет, пов'язане із сплатою обов'язкових професійних пенсійних внесків на користь учасників цієї системи.
Результати аналізу здійснених заходів з реформування пенсійної системи засвідчили необхідність коригування процесів проведення пенсійної реформи з урахуванням набутого досвіду та соціально-економічного становища в країні.
Тому з метою ефективного та системного реформування пенсійної системи України, створення дієвих механізмів захисту прав та інтересів громадян, забезпечення стабільного функціонування та прозорості пенсійної системи Кабінет Міністрів України 14 жовтня 2009 року схвалив Концепцію подальшого проведення пенсійної реформи в Україні.
Удосконалення пенсійної реформи здійснюватиметься за такими напрямами: забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи; забезпечення соціальної справедливості у солідарній пенсійній системі; формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення; удосконалення та спрощення механізму функціонування та забезпечення зрозумілості пенсійної системи для громадян і роботодавців; забезпечення громадського контролю за функціонуванням Пенсійного фонду України; уніфікація пенсійного законодавства.
Передбачається, що Концепція буде реалізована протягом 2010-2017 років у два етапи.
Зокрема, з 2010 року по 2013 рік планується запровадження дієвого механізму підвищення призначених пенсій, забезпечення диференціації розміру мінімальної пенсійної виплати залежно від набутого страхового стажу, легалізація заробітної плати, забезпечення захисту пенсійних активів, сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення та запровадження економічних стимулів для сплати пенсійних внесків тощо.
На другому етапі, з 2014 року по 2017 рік, передбачається забезпечити рівноправність громадян у пенсійній системі – єдині для всіх правила призначення пенсій, звільнити бюджет Пенсійного фонду від невластивих йому виплат, запровадити уніфіковану законодавчу базу пенсійної системи та забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення.
З метою реалізації пенсійної реформи структурними підрозділами Пенсійного фонду України в Рівненській області впродовж 10 місяців 2009 року забезпечено виконання доведених завдань наповнення доходної частини пенсійного бюджету, своєчасне призначення та фінансування пенсійних виплат у повному обсязі. За оперативними даними у січні-жовтні поточного року до бюджету Пенсійного фонду України в області мобілізовано 1395,9 млн. грн. власних коштів або 103,6 відсотка планових показників, а у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року їх надходження збільшилось на 1,5 млн. грн.
Здійснено низку заходів з метою погашення боргу перед Пенсійним фондом України. Зокрема, питання погашення заборгованості господарюючих суб'єктів розглядались на 50 розширених нарадах, засіданнях колегій обласної та районних держадміністрацій за участю управлінь Фонду в області, Державної виконавчої служби, правоохоронних органів, боржників.
З початку 2009 року на засіданнях комісій з питань заробітної плати, праці та соціальної політики заслухано звіти 990 керівників підприємств-боржників, які наростили заборгованість перед Пенсійним фондом України, до 710 посадових осіб за порушення платіжної дисципліни застосовано адміністративні стягнення на суму 232,1 тис. грн., подано 15 матеріалів на розірвання контрактів та 12 – для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності керівників.
Структурними підрозділами Пенсійного фонду України в області здійснюється постійний контроль за установами банків щодо дотримання вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зі сплати належних сум страхових внесків під час видачі коштів на заробітну плату. За несвоєчасне перерахування банками на рахунки управлінь Фонду в області сум страхових внесків застосовано фінансових санкцій на суму 8,9 тис. грн.
Управліннями Фонду у цьому році ініційовано та проведено 24 наради з арбітражними керуючими підприємств-банкрутів. Проведена робота сприяла надходженню внесків від боржників-банкрутів на суму 1,2 млн. грн.
Пенсіонерам Рівненщини стабільно та в повному обсязі, в терміни, визначені чинним законодавством України, проводиться виплата пенсій і грошової допомоги відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших законодавчих актів, що регулюють питання пенсійного забезпечення громадян. Середній розмір пенсії станом на 1 листопада 2009 року складає 807,66 грн.
З метою підвищення рівня поінформованості населення про пенсійне забезпечення в області активно проводились інформаційні заходи щодо роз'яснення соціальної політики Уряду, пенсійного реформування, норм чинного законодавства, висвітлення діяльності управлінь Фонду в районах та містах області. Організовано масштабну роз'яснювальну роботу про пряму залежність страхового стажу застрахованих осіб від своєчасності сплати внесків роботодавцями. Всього протягом 10 місяців 2009 року фахівцями Фонду в засобах масової інформації області розміщено 144 матеріали з цього питання, проведено 526 зустрічей у трудових колективах.