Про затвердження Державної програми „ Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року" та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України"
| Вид материала | Документы |
- Про затвердження Державної програми „ Національний план дій з реалізації Конвенції, 141.01kb.
- Про затвердження Державної програми „ Національний план дій з реалізації Конвенції, 4449.91kb.
- Програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини», 141.78kb.
- Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про, 168.01kb.
- Про план заходів з виконання у 2011 році Загальнодержавної програми Національний, 214.19kb.
- Постанови Верховної Ради України від 05. 04. 2011 №3189-vi про рекомендації парламентських, 60.3kb.
- Про план заходів з виконання в області у 2011 році Загальнодержавної програми, 72.88kb.
- Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність служби у справах дітей, 80.1kb.
- Інформація щодо впровадження реформ Президента України в галузі захисту прав дітей, 24.14kb.
- Державна архітектурно-будівельна інспекція україни інспекція державного архітектурно-будівельного, 26.55kb.
2) про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" щодо визначення необхідності здійснення субтитрування відео- та кінопродукції відповідно до потреб осіб з вадами слуху.
2009 - 201
2) про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" щодо визначення необхідності здійснення субтитрування відео- та кінопродукції відповідно до потреб осіб з вадами слуху.
Мінкультури, Мінсоцполітики, Держкомтелерадіо за участю Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Українського товариства глухих та інших громадських організацій, які об'єднують осіб з вадами слуху.
2009 - 2012 роки.
3. Розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проекти положень про субтитрування та сурдопереклад відповідно до потреб осіб з вадами слуху:
1) телевізійної продукції.
Держкомтелерадіо,
2009 - 201
3. Розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проекти положень про субтитрування та сурдопереклад відповідно до потреб осіб з вадами слуху:
1) телевізійної продукції.
Держкомтелерадіо, Мінкультури, Мінсоцполітики, Академія педагогічних наук за участю Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Українського товариства глухих та інших громадських організацій, які об'єднують осіб з вадами слуху.
2009 - 2012 роки;
2) кіно- та відеопродукції.
2009 - 201
2) кіно- та відеопродукції.
Мінкультури, Мінсоцполітики, Держкомтелерадіо, Академія педагогічних наук за участю Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Українського товариства глухих та інших громадських організацій, які об'єднують осіб з вадами слуху.
2009 - 2012 роки.
4. Підготувати пропозиції щодо введення до штатного розпису Національної телекомпанії та інших державних телерадіоорганізацій посад перекладачів-дактилологів і друкарів субтитрування.
Держкомтелерадіо за участю Українського товариства глухих та інших громадських організацій, які об'єднують осіб з вадами слуху.
2009 - 201
4. Підготувати пропозиції щодо введення до штатного розпису Національної телекомпанії та інших державних телерадіоорганізацій посад перекладачів-дактилологів і друкарів субтитрування.
Держкомтелерадіо за участю Українського товариства глухих та інших громадських організацій, які об'єднують осіб з вадами слуху.
2009 - 2012 роки.
5. Розробити та затвердити порядок участі перекладачів-дактилологів у публічних виконаннях і показах, що проводяться в театрах, концертних залах, клубних закладах тощо.
2009 - 201
5. Розробити та затвердити порядок участі перекладачів-дактилологів у публічних виконаннях і показах, що проводяться в театрах, концертних залах, клубних закладах тощо.
Мінкультури за участю Українського товариства глухих та інших громадських організацій, які об'єднують осіб з вадами слуху.
2009 - 2012 роки.
6. Сприяти комплектуванню за замовленням роботодавців підприємств, установ та організацій перекладачами-дактилологами та друкарями субтитрування.
Постійно.
6. Сприяти комплектуванню за замовленням роботодавців підприємств, установ та організацій перекладачами-дактилологами та друкарями субтитрування.
Мінсоцполітики, Державний центр зайнятості за участю Українського товариства глухих та інших громадських організацій, які об'єднують осіб з вадами слуху.
Постійно.
Виключити, так як відповідне питання передбачається врегулювати заходами Національного плану дій з реалізації Конвенції про права інвалідів.
Розпорядження
Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 р. № 245-р
Про схвалення Концепції
Про схвалення Концепції Державної програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року
1. Схвалити Концепцію
Визначити
2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади розробити та подати
1. Схвалити Концепцію Державної програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року, що додається.
Визначити Державна служба з питань інвалідів та ветеранів державним замовником Програми.
2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект „Державної програми „Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року”.
КОНЦЕПЦІЯ
КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року
Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма
Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма
Протягом останніх десятиріч відбулися істотні зміни у ставленні до інвалідів в суспільстві. Основою таких змін є визнання прав
На даний час в Україні зареєстровано 2,
Найважливішим міжнародним документом, що стосується інвалідів, є Конвенція про права інвалідів (далі - Конвенція). Україна ратифікувала Конвенцію та Факультативний протокол до неї 16 грудня 2009 року.
На сьогодні національне законодавство не повною мірою відповідає положенням Конвенції. Реалізація положень Конвенції потребує подальшого розв'язання проблем життєдіяльності інвалідів та дітей-інвалідів, розвитку системи їх реабілітації, зокрема шляхом розширення мережі центрів реабілітації, створення сучасних закладів для осіб з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, залучення таких осіб до ефективної участі у житті суспільства нарівні з іншими громадянами.
Протягом останніх десятиріч відбуваються істотні зміни у ставленні до осіб з інвалідністю в суспільстві. Основою таких змін є визнання прав таких осіб на повноцінне життя у суспільстві і створення державою належних умов для їх інтеграції.
На даний час в Україні зареєстровано 2,7 млн. осіб з інвалідністю, що становить більш як 6 відсотків загальної чисельності населення.
Найважливішим міжнародним документом, що стосується цієї категорії осіб, є Конвенція про права інвалідів (далі - Конвенція).
Як свідчать результати аналізу нормативно-правової бази, національне законодавство не суперечить Конвенції, але внаслідок того, що у більшості випадків має зобов’язання загального характеру, не забезпечує в повному обсязі реалізації особами з інвалідністю своїх прав у всіх сферах життєдіяльності.
З метою провадження послідовної політики в сфері забезпечення прав і свобод людей з інвалідністю Україна 16 грудня 2009 року ратифікувала Конвенцію та Факультативний протокол до неї.
Підґрунтям для ратифікації Конвенції та Факультативного протоколу до неї стала реалізація в Україні Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 716. Під час опрацювання цієї програми враховано положення Плану дій Ради Європи щодо сприяння правам і повній участі людей з обмеженими фізичними можливостями в суспільстві: покращення якості життя людей з обмеженими фізичними можливостями в Європі в 2006-2015 роках (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи Rec (2006) 5). Відповідні положення також знайдуть своє відображення у новій Програмі.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом
Більшість нормативно-правових актів у сфері захисту та дотримання прав інвалідів прийнята до підписання та ратифікації Конвенції, за умов дотримання принципів медичної моделі інвалідності, згідно з якою проблеми інвалідів розглядаються як такі, що зумовлені їх обмеженими через стан здоров'я фізичними можливостями. Конвенція містить соціальну модель інвалідності, що передбачає залучення інвалідів до ефективної участі в житті суспільства нарівні з іншими громадянами.
На законодавчому рівні не забезпечено повною мірою реалізацію прав інвалідів, зокрема у сфері освіти та охорони здоров'я, працевлаштування, користування транспортними послугами, безперешкодного доступу до об'єктів житлово-комунального та громадського призначення, а також інформації.
Крім того, потребують вирішення питання, пов'язані з:
обмеженим фінансуванням програм соціального захисту інвалідів;
наданням реабілітаційних послуг усім інвалідам, які їх потребують;
недостатньою кількістю реабілітаційних закладів для інвалідів з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю;
незадовільним станом забезпечення навчальних закладів підручниками, методичною літературою для інвалідів.
Отже, як свідчать результати аналізу нормативно-правової бази, національне законодавство не суперечить Конвенції, але не забезпечує в повному обсязі реалізації інвалідами своїх прав у всіх сферах життєдіяльності.
Більшість нормативно-правових актів у сфері захисту та дотримання прав осіб з інвалідністю прийнята до підписання та ратифікації Конвенції, за умов дотримання принципів медичної моделі інвалідності, згідно з якою проблеми інвалідів розглядаються як такі, що зумовлені їх обмеженими через стан здоров'я фізичними можливостями. Конвенція містить соціальну модель інвалідності, що передбачає залучення осіб з інвалідністю до ефективної участі в житті суспільства нарівні з іншими громадянами.
Крім того, на сьогодні:
національне законодавство ще не повною мірою відповідає вимогам Конвенції, у ньому відсутні положення щодо дискримінації за ознакою інвалідності, воно не забезпечує ліквідації усіх перепон і бар’єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб осіб з інвалідністю;
програми і заходи, які стосуються осіб з інвалідністю, не забезпечуються стовідсотковим фінансуванням;
облік осіб з інвалідністю, послуг і засобів, в яких вони мають потребу, не здійснюється в розрізі усіх необхідних показників;
доступ осіб з інвалідністю до об'єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, а також з урахуванням їх індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів – до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту не забезпечується на належному рівні;
порядки надання особам з інвалідністю послуг та засобів не враховують усіх індивідуальних особливостей осіб зі інвалідністю;
співробітництво державних органів з громадськими організаціями інвалідів не має чітко окреслених механізмів;
ставлення у суспільстві до осіб з інвалідністю спотворено негативними стереотипами.
Мета Програми
Мета Програми
Метою Програми є
Метою Програми є заохочення, захист і забезпечення повного й рівного здійснення всіма особами з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод в усіх сферах суспільного життя на основі комплексного підходу з урахуванням положень Конвенції про права інвалідів, а також вжиття заходів щодо поважного ставлення до притаманної їм гідності.
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Можливі три варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає приведення національного законодавства у відповідність з вимог
Другий варіант передбачає розроблення
Третій, оптимальний варіант передбачає розроблення
Можливі три варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає розроблення Державної програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” із строком реалізації до 2014 року, в рамках якої у короткий термін необхідно буде привести національне законодавство у відповідність до вимог Конвенції, забезпечити його реалізацію та стовідсотково фінансувати програми, які стосуються осіб з інвалідністю. Такий варіант потребуватиме швидких, а тому не завжди самих оптимальних рішень, і значних витрат із різних джерел фінансування.
Другий варіант передбачає розроблення Державної програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” із строком реалізації до 2016 року. Вказаний строк є достатнім для внесення необхідних змін до актів законодавства, однак не дозволяє їх реалізувати за такий короткий термін. Причинами цього є недостатня освіченість усього суспільства про особливі потреби осіб з інвалідністю, виховання поваги до їх прав і гідності, а також значна кількість перепон і бар’єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб.
Третій, оптимальний варіант передбачає розроблення Державної програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року.
Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми
Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми
Проблему передбачається розв'язати шляхом:
визначення пріоритетів і принципів реалізації державної політики щодо поліпшення становища інвалідів, захисту їх прав відповідно до міжнародних зобов'язань держави;
реформування і приведення системи забезпечення та захисту прав інвалідів у відповідність із сучасними умовами та потребами цієї категорії громадян;
удосконалення системи реабілітації інвалідів;
оптимізації мережі реабілітаційних установ;
залучення представників громадськості до участі в реалізації та захисті прав інвалідів, поліпшенні умов їх життєдіяльності;
удосконалення законодавства з питань захисту прав інвалідів, зокрема у сфері освіти, охорони здоров'я, працевлаштування, користування транспортними послугами;
забезпечення безперешкодного доступу інвалідів до об'єктів житлово-комунального та громадського призначення, а також інформації;
посилення відповідальності юридичних і фізичних осіб за порушення прав інвалідів;
розвитку міжнародного співробітництва у сфері дотримання прав інвалідів, визначених Конвенцією;
широкого висвітлення у засобах масової інформації питань соціально-правового захисту інвалідів.
Програму передбачається виконати протягом 2012 - 2020 років.
Проблему передбачається розв'язати шляхом:
запровадження відповідальності за дискримінацію за ознакою інвалідності та відповідну бездіяльність;
визначення механізму залучення громадських організацій інвалідів до нормативно-правової роботи;
збільшення числа номінацій Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з обмеженими фізичними можливостями „Барви життя”;
вдосконалення навчальних програм і курсів з метою підвищення освіченості усього суспільства про особливі потреби осіб з інвалідністю, виховання поваги до їх прав та гідності;
проведення широкомасштабних інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення освіченості усього суспільства про особливі потреби осіб з інвалідністю, виховання поваги до їх прав і гідності;
проведення роз’яснювальної роботи стосовно популяризації положень Конвенції про права інвалідів, зокрема стосовно забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну;
визначення загальних засад забезпечення доступності об’єктів фізичного оточення для осіб з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення;
посилення (запровадження) відповідальності за відсутність доступності до існуючих об’єктів фізичного оточення;
віднесення до елементів благоустрою елементів об’єктів фізичного оточення та площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок;
врахування елементів доступності під час визначення переможців всеукраїнського конкурсу „Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку”;
визначення переліку державних будівельних норм та інших актів, які необхідно розробити чи вдосконалити, з метою забезпечення доступності до об’єктів фізичного осіб з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення;
вдосконалення процедури експертизи документації з проектування будівництва, реконструкції, ремонту об’єктів фізичного оточення та введення їх в експлуатацію з метою забезпечення доступності до них для осіб з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення;
включення до числа громадських інспекторів при Держархбудінспекції представників громадських організацій інвалідів;
напрацювання рекомендацій з проектування об’єктів житлового та громадського призначення, транспортної та туристичної інфраструктури, а також прилеглих територій з урахуванням заходів розумного пристосування та універсального дизайну;
напрацювання архітектурно-технічних рішень з переобладнання будинків та квартир серій індустріального будівництва для проживання осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення;
визначення загальних засад забезпечення доступності транспортних послуг, транспортної та туристичної інфраструктури, телекомунікаційних послуг, послуг розміщення та поштового зв’язку для осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення;
видачі дозвільних документів на право надання транспортних і телекомунікаційних послуг, послуг розміщення та поштового зв’язку за умови врахування потреб осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення;
посилення (запровадження) відповідальності за не надання (надання неналежної якості) транспортних послуг особам з інвалідністю, водіїв, які здійснили паркування чи зупинку транспортного засобу у недозволеному місці;
узгодження вітчизняної термінології із положеннями статті 11 Конвенції про права інвалідів стосовно ситуацій ризику;
визначення механізмів соціального захисту осіб з інвалідністю, їх евакуації, забезпечення безпеки та дій на транспорті у разі виникнення ситуацій ризику;
встановлення механізму виклику особами з вадами слуху служб швидкого реагування (швидкої медичної та пожежної допомоги, міліції тощо);
визначення норм пожежної безпеки для невеликих закладів, які надають послуги із підтриманого проживання у громаді та реабілітації, за місцем проживання осіб з інвалідністю, у тому числі у сільській місцевості;
обов’язкової участі у судових засіданнях громадянина, питання про недієздатність або обмежену дієздатність якого розглядається, та його законного представника або його адвоката (якщо громадянин та його законний представник через стан здоров’я чи інші об’єктивні причини не можуть бути присутніми на судовому засіданні);
надання права органам опіки та піклування звертатися про надання безоплатної правової допомоги особам, визнаним судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, а також особам, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності, недієздатність та поновлення цивільної дієздатності;
спрямування коштів, отриманих від сплати судового збору, на забезпечення доступності будівель судових органів (ззовні та всередині) для осіб з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення;
започаткування діяльності піклувальних рад при психіатричних лікарнях, будинках дитини, закладах тимчасового та постійного перебування інвалідів, інтернатах, пенітенціарної системи;
посилення (запровадження) відповідальності законних представників дітей-інвалідів та інвалідів, а також інших осіб, в результаті дій або бездіяльності яких відбулися приховування, полишення та сегрегація дітей-інвалідів та інвалідів;
зобов’язання органів місцевого місцевих органів влади щороку передбачати кошти на закупівлю та фінансування соціальних послуг;
забезпечення правового регулювання соціального супроводу повнолітніх осіб, які мають право на проживання в інтернатних установах, але не скористалися цією можливістю, шляхом надання їм персональної допомоги за місцем проживання у громаді, а також механізму підтриманого прийняття рішень такими особами (як різновиду соціальних послуг);
напрацювання рекомендацій щодо визначення (оцінювання) та обліку індивідуальних потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, у соціальних послугах;
визначення норм часу, нормативів штатної чисельності працівників спеціалізованого відділення (у складі територіального центру соціального обслуговування), які надають соціальні послуги одиноким особам з психічними розладами за місцем їх проживання вдома;
визначення загальних засад врахування потреб осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, з розумовою відсталістю та психічними розладами забезпечення доступності під час стандартизації, сертифікації, розроблення стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності та захисту прав споживачів;
визначення міжнародних стандартів, спрямованих на задоволення потреб осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, з розумовою відсталістю та психічними розладами, які необхідно розробити, чи яким доцільно надати чинності в Україні, а також провести відповідну роботу;
встановлення вимог до дублювання телевізійної та відео продукції субтитрами та жестовою мовою, доступності Інтернету;
визначення механізмів інформування про законодавство (зміни у ньому) осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, з розумовою відсталістю та психічними розладами;
встановлення правого статусу мов спілкування, сфери їх застосування та допоміжних засобів спілкування для осіб із сенсорними розладами;
надання дозволу на видання рельєфно-крапковим шрифтом та запис (звукозапис) (без згоди автора) оприлюднених творів без мети отримання прибутку для поповнення бібліотечних фондів шкіл-інтернатів і центрів реабілітації для дітей з ураженням органів зору, бібліотек громадських організацій, що представляють інтереси осіб з ураженням органів зору;
зобов’язання суб’єктів господарювання, що здійснюють видання та запис (звукозапис) творів безкоштовно надавати один його екземпляр Республіканському будинку звукозапису та друку Українського товариства сліпих;
супроводження на телебаченні реклами, у тому числі політичної, аудіоописами та субтитрами з метою розуміння та сприйняття її особами з ураженнями органів зору та слуху;
створення та ведення електронного каталогу інструкцій із застосування лікарських засобів, включених до Державного реєстру лікарських засобів України, із безкоштовним доступом до нього через мережу Інтернет у форматах, адаптованих для ознайомлення особами з ураженнями органів зору;
тактильного позначення банкнот і монет національної валюти України різного номіналу з метою розпізнавання їх особами з ураженнями органів зору;
забезпечення доступності веб-сайтів органів виконавчої влади для користувачів з ураженням органів зору та слуху і створення на головних сторінках таких веб-сайтів розділу про стан реалізації людьми з інвалідністю своїх прав і свобод;
випуску за програмою „Українська книга” аудіо книг та книг зі шрифтом Брайля;
надання інвалідам по слуху послуг із сурдоперекладу;
забезпечення державних та комунальних телерадіоорганізацій сучасним обладнанням для субтитрування та сурдоперекладу телевізійної продукції;
забезпечення синтезу української мови для мовного доступу осіб із порушеннями зору до україномовної текстової інформації на моніторі комп'ютера чи дисплеї мобільного телефону;
забезпечення організаційно-правових умов захисту повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена;
визначення порядку і стандартів (нормативів) здійснення соціального супроводу сімей, у складі яких є особи, нездатні до самообслуговування (як різновиду соціальних послуг);
визначення загальних засад доступу до світи осіб з ураженнями органів зору, слуху, з опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами до освітніх послуг, внаслідок стану здоров’я, нездатності чи обмеженої здатності до самостійного пересування та/або самообслуговування, втрати слуху, зору, розумової відсталості та психічних розладів;
відмови у наданні ліцензії на надання освітніх послуг у разі, у навчальному закладі не створені умови для надання освітніх послуг особам з інвалідністю;
вдосконалення типових положень про освітні установи, гуртожитки і відокремлені підрозділи навчальних закладів з метою створення доступності для осіб з інвалідністю;
адаптація зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти до потреб осіб з ураженнями органів зору, слуху, з опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами;
вдосконалення положення про навчально-реабілітаційний центр;
врахування потреб осіб з інвалідністю під час дистанційного навчання;
визначення рекомендацій щодо здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей з ураженнями органів зору, слуху, з опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами в процесі інклюзивного навчання;
визначення нормативів чисельності асистентів, сурдоперекладачів, медичних працівників та інших спеціалістів для навчання осіб з ураженнями органів зору, слуху, з опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами у навчальних закладах;
запровадження державних іспитів на знання жестової мови для студентів, які навчаються за спеціальністю сурдопедагог;
створення навчально-методичних підрозділів у вищих навчальних закладах
І-ІV рівня акредитації для супроводу навчання студентів з інвалідністю;
визначення стандартів початкової загальної освіти дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) та відповідні навчальні програми, у тому числі з абілітаційного навчання, для дітей з помірною та тяжкою розумовою відсталістю та психічними розладами;
забезпечення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів матеріально-технічною базою, адаптованою для навчання осіб з різними формами інвалідності;
облаштування відповідно до державних будівельних норм ззовні та всередині будівлі, в яких розташовані навчальні заклади;
вдосконалення законодавства про психіатричну допомогу;
звільнення від тендерної процедури державних закупівель путівок до санаторіїв спинального профілю;
створення організаційно-правових умов існування хоспісів;
визначення організаційно-правових умов встановлення інвалідності дітям-інвалідам;
забезпечення медико-соціальних експертних комісій належними матеріально-технічною базою, доступом до Інтернету, кадрами, підвищення статусу їх працівників, створенням доступності до їх приміщень;
вдосконалення діяльності медико-соціальної експертизи;
спрощення процедури складання індивідуальної програми реабілітації;
вдосконалення порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами, розширення їх переліку;
виключення діагнозів „онкологічні захворювання”, „психічні розлади” та „розумова відсталість” у стадії ремісії із протипоказань для отримання послуг у навчальних, реабілітаційних, санаторно-курортних, лікувальних та інших закладах і установах;
вдосконалення форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та порядку їх складання;
спрощення порядку встановлення груп інвалідності
визначення норми для міні-харчоблоків установ тимчасового та постійного перебування інвалідів з розумовою відсталістю, реабілітаційних установ змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів із розумовою відсталістю із незначною чисельністю відвідувачів;
здійснення моніторингу і удосконалення нормативів чисельності працівників санаторно-курортних закладів для інвалідів;
визначення нормативів чисельності працівників санаторно-курортних закладів для надання послуг із реабілітації та лікування дітей-інвалідів, які проживають у дитячих будинках-інтернатах, ураховуючи їх особливі фізичні і психічні вади;
збільшення видатків на санаторно-курортне лікування інвалідів за рахунок коштів державного бюджету;
збільшення видатків на санаторно-курортне лікування інвалідів в рамках місцевих програм;
облаштування відповідно до державних будівельних норм ззовні та всередині будівлі, в яких розташовані заклади охорони здоров’я;
визначення джерел фінансування установ тимчасового та постійного перебування інвалідів із розумовою відсталістю та установ тимчасового та постійного перебування інвалідів із комплексними вадами, установ змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів;
забезпечення окремих категорій населення реабілітаційними заходами шляхом компенсування витрат надавачам і виробникам заходів, до яких звернуться відповідні особи;
запровадження виплати грошових компенсацій інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів відповідно до статті 27 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”;
вдосконалення порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації, розширення їх переліку;
включення до переліку товарів, з яких утворюється обмінний фонд, деяких технічних та інших засобів реабілітації;
вдосконалення порядку забезпечення інвалідів автомобілями;
вдосконалення порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг;
розширення переліку лікувальних і реабілітаційних установ недержавної форми власності послуги, в яких за рахунок коштів державного бюджету можуть отримувати допомогу інваліди та діти-інваліди
визначення порядку атестації працівників реабілітаційних установ недержавної форми власності;
здійснення моніторингу і удосконалення нормативів чисельності працівників реабілітаційних установ;
здійснення моніторингу складності завдань та обов'язків нових професійних назв працівників установ та закладів забезпечення і захисту прав інвалідів та реабілітаційних установ шляхом їх порівняння з аналогічними існуючими характеристиками робіт, що передбачені чинними кваліфікаційними характеристиками;
запровадження мотиваційної системи управління персоналом реабілітаційних установ;
встановлення кваліфікаційних характеристик номенклатури професій, на які відсутні кваліфікаційні характеристики професійних назв працівників установ та закладів забезпечення і захисту прав інвалідів та реабілітаційних установ;
затвердження нових кваліфікаційних характеристик працівників установ та закладів забезпечення і захисту прав інвалідів та реабілітаційних установ;
створення мережі сервісних центрів із забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації та технічного обслуговування цих засобів і пунктів прокату технічних та інших засобів реабілітації;
збільшення видатки на забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації за рахунок коштів державного бюджету;
збільшення видатків на забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації в рамках місцевих програм;
збільшення видатків на забезпечення інвалідів автомобілями за рахунок коштів державного бюджету;
збільшення видатків на забезпечення інвалідів автомобілями в рамках місцевих програм;
створення та зміцнення матеріально-технічної бази реабілітаційних установ для інвалідів і дітей-інвалідів;
запровадження альтернативних механізмів виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування роботодавцям у подвійному розмірі в рахунок виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів перших робочих місць молоді з інвалідністю, яка отримала професію (спеціальність);
оптимізації напрямів використання коштів адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до Фонду соціального захисту інвалідів, з метою спрямування їх на найефективніші заходи сприяння працевлаштуванню інвалідів (шляхом розвитку самозайнятості, малого підприємництва тощо)
спрощення процедури надання відповідних коштів роботодавцям, у тому числі шляхом компенсування витрат Державного центру зайнятості;
надання особам з інвалідністю допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, незалежно від наявності страхового стажу;
визначення обов’язкової частки зазначених коштів, яка має бути спрямована на заходи зі створення робочих місць для інвалідів, залучення до процесу їх розподілу соціальних партнерів і громадських організацій інвалідів;
визначення порядку консультування роботодавців з питань працевлаштування осіб з інвалідністю та органів, на які будуть покладені відповідні повноваження;
покращення взаємодії усіх суб’єктів, які сприяють працевлаштуванню інвалідів, та визначення з цього приводу відповідних повноважень громадських організацій інвалідів у законодавстві;
включення до регіональних програм зайнятості населення заходи зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю та їх працевлаштування;
унормування діяльності та підтримки соціально-економічних підприємств, де працюють особи з інвалідністю
визначення повноважень соціальних партнерів щодо сприяння працевлаштуванню інвалідів;
включення до колективних договорів та угод на державному, галузевому, регіональному рівнях заходи зі створення доступності для осіб з інвалідністю та зобов’язання роботодавців виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та надавати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством;
віднесення до пріоритетних видів оплачуваних громадських робіт надання соціальних послуг інвалідам, перелік яких узгоджувати із громадськими організаціями;
затвердження методичних рекомендації щодо складання розділів „Професійна реабілітація” та „Трудова реабілітація” індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю;
вдосконалення порядків виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, на транспортне обслуговування та вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, збільшення розмірів компенсаційних виплат;
визначення механізму реалізації статті 73 Цивільного кодексу України щодо оплати послуг опікуна та піклувальника, розміру виплати, порядку та підстав її призначення;
визначення номенклатури професій сфери соціального захисту інвалідів, на які відсутні кваліфікаційні характеристики;
удосконалення стимулювання праці працівників з використанням сучасних теорій мотивацій;
здійснення моніторингу і удосконалення нормативів чисельності працівників територіальних центрів соціального обслуговування (соціальних послуг);
здійснення моніторингу і удосконалення норм часу і норм чисельності працівників будинків-інтернатів (усіх типів) та стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування;
збільшення видатків на виплату інвалідам одноразової матеріальної допомоги;
збільшення видатків на виплату грошової компенсації, що виплачується деяким категоріям інвалідів відповідно до законодавства замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
збільшення видатків на виплату грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів і на транспортне обслуговування;
облаштування відповідно до державних будівельних норм ззовні та всередині будівлі та приміщення установ соціального захисту населення;
придбання для установ соціального захисту населення транспортних засобів для забезпечення перевезення інвалідів і дітей-інвалідів до місця отримання послуг;
вдосконалення законодавства щодо забезпечення гарантій участі осіб з інвалідністю та організацій, які вони представляють, в політичному та суспільному житті, у тому числі участі у виборах;
збільшення фінансової підтримки громадським організаціям інвалідів;
розширення масштабів проведення Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з обмеженими функціональними можливостями „Барви життя”;
облаштування відповідно до державних будівельних норм ззовні та всередині будівлі, в яких розташовані заклади культури;
врахування під час всеукраїнського та сільськогосподарського переписів рекомендацій Вашингтонської групи по статистичному виміру інвалідності;
збільшення числа показників щодо осіб з інвалідністю у державних статистичних спостереженнях та адміністративних даних;
забезпечення розвитку, модернізації, технічного супроводження Централізованого банку даних з проблем інвалідності та Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних Фонду соціального захисту інвалідів щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
Програму передбачається виконати протягом 2012 - 2020 років, у три етапи:
на першому етапі (2012-
2014 роки) національне законодавство буде приведено у відповідність до вимог Конвенції;
на другому етапі (2015 рік) буде комплексно проаналізовано результати нормативно-правової роботи та у разі потреби визначено нові дії у цьому напрямку;
на третьому етапі (2016-
2019 роки) буде впроваджуватися прийняте в рамках Програми законодавство та покращуватися фінансування програм, які стосуються інвалідів.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми
покращ
приве
Виконання Програми дасть змогу поступово:
привести національне законодавство у відповідність до вимог Конвенції про права інвалідів;