«А симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!»

Вид материала

Документы

Содержание Біблійний портрет Бога Це означає 2 речі До чого Бог закликає учнів Христа? В. Як перебувати в Божому Слові? Ключовий текст - Заповідь Христа – любити (13:34-35) Світ не знає такої любові про яку каже Христос, хоча багато говорить про любов Практична (5) Лише той, хто любить людей здатний їх картати. Лише той, хто любить людей, не піддається їхньому тиску (Едвард Уелч, «Коли люди Росс Кембелл «Як насправді любити дітей?» Це – не повний перелік (дивись 1 Кор. 13), молитва Франциска Асизького Проте, цього разу ініціатива Петра, не була схвальною: повернення до старого життя… Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? Якщо заповідь любити Бога – найбільша, то нелюбов до Бога – найбільший з гріхів і корінь всякого морального злочину

Подобный материал:

• Син України. Тарас Шевченко, 37.84kb.
• Дей, І без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк,, 965.96kb.
• Мета: поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях Василя Симоненка, 646.51kb.
• Олександр Виженко «костоломці», 1342.08kb.
• Реферат на тему: А. П. Чехов І його твори "Палата №6", 47.29kb.
• Томмазо Кампанелла І його утопія, 132.35kb.
• Томмазо Кампанелла І його утопія, 132.86kb.
• Життя кожного індивіду потребує ряду необхідних для нього умов, 143.01kb.
• Життя кожного індивіду потребує ряду необхідних для нього умов, 156.88kb.
• Робітничий І соціалістичний рух у країнах європи сен-Симон де Анрі, 254.5kb.

«А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!»


(Євангелія від Іоана 18:25)


Кредо вчителя – бути учнем!


Викладач: В’ялов Олександр


Презентація теми:

1. Вік живи – вік учись… Але є люди, які налаштовані вчитися і люди, які не дуже переймаються навчанням («вченого вчити – лише псувати», «не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально», «звідки ти такий розумний взявся?»). На превеликий жаль, до останньої групи належать багато вчителів… Ми звикаємо, що вчимо інших і нехтуємо власним навчанням… Безумовно, наш диплом про вищу педагогічну освіту дає нам юридичне право вчити інших, але моральне право вчити мають лише ті, хто сам не припиняє вчитися: «Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш!» (Рим.2:21)
   

2. Саме тому ми розглянемо (тим більше, що ми говоримо про християнську етику, виховання на основі християнських цінностей) тему «Стати і бути учнями Христа».
   

3. Християнство – це:
   

1. не вступ до партії, до організації,
   
2. не культурно-розважальна активність,
   
3. не механічне дотримання церковних обрядів і традицій,
   
4. не національна (народна) релігія, яку ми автоматично успадковуємо від батьків
   
5. не святкування великих свят – Різдва і Пасхи
   
6. не містичні чи емоційні явища і переживання
   
7. нове життя, яке ми отримуємо і яким живемо після отримання щодня і якому вчимося від Бога, від Христа.
   

4. Провідною думкою буде роздум про 2 вірша з Євангелії Іоана
   

1. Iоан.18:25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!
   

(він сказав «ні», хоча правильною відповіддю було «так»… деякі з нас можуть сказати «так», в той час коли насправді слід сказати «ні»)

2. Iоан.20:31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його! (мета Євангелії від Іоана – «щоб ввірували» (стали учнями) і «віруючи, мали життя» (були учнями)
   

5. Для обговорення теми ми візьмемо 5 сюжетів (кожен – з Євангелії Іоана) і розглянемо їх у такій послідовності:
   

1. Знайомство з Учителем. (Іоана 1:1-30)
   
2. Як стати учнем? (Іоана 3:1-21)
   
3. Вчимося користуватись підручником! (8:30-59)
   
4. Ох, вже ці однокласники! (13:1-17, 33-35)
   
5. Секрети відмінника (21:1-14)
   

1. Стати і бути учнями Христа. Знайомство з Учителем. (Іоана 1:1-30)
   

Коли ми вперше прийшли до школи і побачили вчителя, це був особливий момент.

1. учитель був вищий від нас на зріст і нам приходилося дивитись на нього знизу догори…
   
2. скоріш за все, це був (була) нова для нас людина, абсолютно незнайома, але від якої залежало наше майбутнє
   
3. ми тоді практично нічого не знали з того, що повинні були вивчити (ані таблиці множення, ані правил додавання дробів, тим більше 3-х законів Ньютона чи таблиці Мендєлєєва)
   
4. нам взагалі важко було уявити собі майбутнє шкільне життя…
   

Євангелія від Іоана починається із знайомства з Учителем і це знайомство допомагає нам замислитись над 3-ма ключовими питаннями:

1. Розуміти Вчителя (правильне усвідомлення Бога)
   
2. Розуміти себе (правильне усвідомлення себе)
   
3. Розуміти задачу (правильне усвідомлення Божої мети для нас)
   

1. Розуміти Вчителя: хто такий Бог?
   

1. Неправильні уявлення про Бога
   

Мама однієї учениці: «Я – нерелігійна людина», але: «Всі люди – релігійні. Кожен має релігію Навіть атеїсти вірять, що Бога немає. Проблема не в релігійності, а в тому, що люди намагаються створювати собі «зручного бога» - за власним образом та подобою… Найпоширеніші уявлення про Бога:

1. Бог – на небі, а ми – на землі (віддалений Бог)
   
2. Бог – в душі, а не в житті (пасивний Бог)
   
3. Бог – це якась сила… (невимогливий Бог)
   
4. Бог – це любов (толерантний Бог)
   
5. Бог – для слабких (вибірковий Бог)
   
6. Бог – перешкода для розваг і задоволень (злий Бог)
   
7. У кожного свій Бог (невизначений Бог)
   
8. Бог не існує (я - сам собі бог)
   

Якась доля істини в цих поглядах є, проте, в цілому ці погляди або невірні, або однобічні… Погодьтеся, якщо ми вважаємо важливим знати певні природні закони, історичні факти тощо, то чи не буде злочином абсолютно нехтувати, залишатись у незнанні щодо Того, хто створив і природні закони, і історичні події? Більше того, коли ми помиляємось в наших судженнях про Бога, ми не просто інтелектуально «промахуємось», а вчиняємо ідолопоклонство, тобто порушуємо 1-шу і 2-гу заповіді

2. Біблійний портрет Бога
   

1. На початку… Як в перших словах Біблії з книги Буття… Бог створює світ, це – грандіозна подія… Але вона – в далекому минулому… Проте, Іоан починає свою драму саме з цього сюжету… Чому? Щоб показати Велич Бога-Творця, сутність історії людства, задум Бога про завершення творіння (оновлення творіння). Щоб підкреслити, що за своїм значенням прихід Христа стоїть поруч із актом Створення всесвіту. Щоб зрозуміти теперішнє, слід повернутись до самого початку, щоб зрозуміти себе, слід повернутися до Бога…
   
2. Слово (грецьке ЛОГОС) – не просто філософський термін. Знов-таки Бог словом творив світ, Він обрав слово для спілкування з людьми та між людьми (мова є лише в людей і Біблія – записане слово Боже)… Але тут Він називає Себе Самого Словом. «На початку було Слово» (не було нас, не було нічого видимого, був Один Творець і Він насправді БУВ – Біблія не доводить факт існування Бога, вона проголошує його як аксіому…)
   

1. Це – премудре СЛОВО (проект творіння, ціль творіння, …)
   
2. Це – вічне та незмінне СЛОВО (існувало одвіку і існуватиме вічно, 1:1-3, 15, 27, 30)
   
3. Це – всемогутнє СЛОВО (спроможність створити і підтримувати життя незліченної кількості істот, речей, небесних тіл, галактик)
   
4. Це – життєдавче СЛОВО (дарує життя 1:4, 13)… Лише в Нім…
   
5. Це – праведне СЛОВО (світить у злому світі, не схоже на темряву, не підкорене темряві, немає нейтрального положення – або світло, або темрява, Христос прийшов аби дати людям праведність – не здоров’я, не багатство, не …)
   
6. Це – незбагненне СЛОВО (1:5,10-11) - понад людське розуміння
   
7. Це – втілене СЛОВО (1:14)… Бог не послав Ангела…ціна відкуплення вказує на серйозність проблеми гріха!
   
8. Це – благодатне СЛОВО (1:14,16-17,29)… парадокс – благодать і праведність: Хрест Христа!
   
9. Це – владне і авторитетне СЛОВО (1:23)… Господь = Цар над всім. Це не дивно: Той, Хто все створив, не передавав права власності на творіння нікому… Він – Абсолютний власник і Пан над всім… Хто є найвищим авторитетом для мене?
   

3. Такого БОГА не можна придумати (парадокс: ВСЕМОГУТНІЙ + ЛЮБЛЯЧИЙ + ІСНУЄ ЗЛО…)
   
4. Мова іде про Христа, але не такого, як ми звикли собі уявляти («Велика людина, учитель, пророк…»)… Клайв Льюїс, «Просто християнство»: «Христос був або брехуном, або божевільним, або Сином Живого Бога».
   

2. Розуміти себе: хто я такий?
   

1. Створений Богом за Його образом і подобою, а не продукт еволюції («все через Нього повстало», 1:3)
   
2. Має призначення від Бога, а не вільний самостійно визначати свій шлях (Іоан Хреститель – «посланный від Бога», 1:6-7)
   
3. Має потребу в Бозі та Його праведності, яка дає справжнє вічне життя, а не самодостатній («світло» – єдина альтернатива темряві, праведність – єдина альтернатива гріху, 1:4, «Мюнхаузен не може сам себе витягти за волосся з болота»)
   
4. «Темрява» - статус, який не передбачає високої самооцінки (про що ми часто чуємо від психологів). Звідси видно, що причина, чому Христос помирав за грішників – не в цінності грішників (темрява не має жодної цінності), а в Бозі Самому
   
5. Неспроможний до духовного пізнання, а не розумний (потрібне «світло, що просвічує кожну людину», 1:9)
   
6. Має потребу у вірі, якої природньо (від народження) не має, а не віруючий («щоб повірили всі через Нього»)
   
7. Сам по собі не шукає, не розуміє, не любить Бога («темрява не обгорнула Його» - 1:5, «світ не пізнав Його» - 1:10, «свої відцурались Його» - 1:11, бунт проти Творця… «Бобік в гостях у Барбоса»)
   
8. Релігія не допомагає людині вирішити проблему гріха, розлучення з Богом («свої – релігійні євреї – відцурались Його», 1:11)
   

Отже, перед нами 2 висновка:

1. Становище людини – вкрай безнадійне… Гріх, який ми успадкували від Адама, живе в нас від народження, незалежно від освіти, посади, статі, віку, національності, кількості зроблених добрих справ і т.п. Святість Бога вимагає справедливого покарання за гріх: «Плата за гріх – то смерть». І біда наша в тому, що ті, хто грішать, не розуміють свого становища, ті, хто розуміє, не хоче змінюватись, ті, хто хоче змінитися, не має для цього сил (хворий і ліки – не чує, не бачить, не може поворушитися, не вірить в силу ліків і ненавидить лікаря). Без Христа ми б взагалі не мали ніякої надії…
   
2. Уявіть собі хворого, з серйозним діагнозом… Чи буде йому приємно чути про свій діагноз? Та чи зможе він шукати всіма силами потрібного порятунку без справжнього знання про себе?… Проте, третій пункт нашого знайомства дає надію…
   

3. Розуміти задачу:
   

1. За статистикою, приблизно половина українців вірить у Бога (ссылка скрыта). Спеціальний сайт проводить опитування і обробляє результати…
   

2. Ми вже бачили, що єдиним порятунком для грішника є віра. Але це не така віра, яку уявляють собі більшість наших співвітчизників. Ця віра має 7 аспектів:
   

1. Віра має початок: «тим, хто Його прийняли» (1:12) – це не національна віра. Цей початок називається в Біблії покаянням¹
   
2. Віра – персональне явище, а не корпоративне («ми всі - віруючі»): «тим, хто Його прийняли»
   
3. Віра має зміст: «Його прийняли…вірять у Ймення Його» (1:12)
   
4. Віра поєднує в собі інтелект, емоції та волю (1:12)
   
5. Віра має результат – «владу дало дітьми Божими стати, …від Бога народились» (1:12)
   
6. Віра не є природним – соціальним, фізіологічним, психологічним явищем (1:13)
   
7. Віра має надприродне походження, це – дар Божий (1:13)
   

Висновок:3 простих кроки…

1. Проаналізуйте власне розуміння Бога, себе і віри. Будьте чесні і зізнайтеся собі, де ви видавали бажане за дійсне. Будьте серйозні – мова йде про темряву і світло, про смерть та життя.
   
2. Сплануйте…Складіть для себе перелік питань, які хвилюють вас щодо Бога, себе, власної віри чи її відсутності.
   
3. Шукайте…Почніть читати Біблію з метою знайти відповіді на ці питання. Моліться, аби Бог відкрив вам справжні, надприродні відповіді, які реально вплинуть на стан вашого серця і життя. Знайдіть християн, з якими ви б ділилися власними питаннями і пошуками. Подібно тому, як Бог призначив Іванові Хрестителю бути тим, хто свідчить про світло, Бог і сьогодні використовує окремих людей, що самі знають Бога для духовного настановлення інших
   

2. Стати і бути учнями Христа. Як стати учнем? (Іоана 3:1-21)


Мало зустрітися з Учителем, міркувати про Нього, про себе, про задачу… Необхідно зробити наступний крок - стати учнем Ісуса Христа. Для зручності розуміння і легкості запам'ятовування ми дослідімо сьогоднішній текст, використовуючи 3 ключових слова:

1. Абітурієнт: кому це потрібно?
   
2. Результат: для чого це потрібно?
   
3. Процедура: як це відбувається?
   

1. Абітурієнт: кому це потрібно? – Никодим: його надбання…
   

1. Причетність до столичної еліти
   
2. Освіченість
   
3. Моральність/релігійність
   
4. Популярність
   
5. Соціально-політичний статус
   
6. Матеріальна забезпеченість (Іоан 19:39)
   
7. Ініціативність і сміливість
   
8. Самокритичність
   
9. Ввічливість
   
10. Спостережливість
    
11. Довіра однодумців
    
12. Розсудливість
    

Проте, маючи таку низку переваг, Никодим чогось не мав… Саме тому він і прийшов до Христа вночі… І по тому, як одразу Христос повертає розмову з ним, ми бачимо його найбільшу потребу, духовну потребу. І якщо цю потребу мав навіть такий досконалий чоловік, як Никодим, безперечно, що її мають і менш досконалі люди (такі, як ми)

2. Результат: для чого це потрібно?
   

В чому ж ця потреба? – …часте вживання в тексті слів:

1. «народитися, народжений, родитись, уродилося» (8 раз у віршах 3-8)
   
2. «життя» - (2 рази в віршах 15-16)
   

Народження – це початок життя і тому можна сказати, що впродовж всієї розмови з Никодимом Христос говорить про те, що йому потрібне життя.


Це означає 2 речі:

1. Без Бога людина (навіть така, як Никодим) – духовно НЕ жива, тобто МЕРТВА (через гріх):
   

1 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,

2 в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,

3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,

4 Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,

5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,

6 і разом із Ним воскресив…

(Еф.2:1-6)

2. Спасінням для мертвої людини є перехід до життя – оживлення, воскресіння, а наслідком – нове життя, властивості якого ми бачимо в словах Христа:
   

1. Христове життя (1:4)
   
2. Надприродне життя (3:3-4)
   
3. Починається з народження згори, від води² і Духа (3:3-8)
   
4. Життя в Божому Царстві (3:3,5)
   
5. Життя, ціна якого - жертва Христа (3:14-16)
   
6. Життя віри в Христа (3:15-18)
   
7. Вічне життя (3:15-16)
   
8. Праведне життя (3:17-21)
   

3. Процедура: як це відбувається?
   

Тут є 1 нюанс – ми не можемо самі себе народити (ані фізично, ані духовно). І в тому, і в іншому випадку життя нам дає Бог. Проте, Він покладає на нас певну відповідальність - ПОКАЯННЯ

1. Оновлення МИСЛЕННЯ: «чи ж цього не знаєш?» (3:10)
   

1. Життя з новим серцем у любові до Бога (Повторення Закону 30:6)
   
2. Життя з новим серцем у покорі Богові (Єзекііль 36:25-28)
   
3. Життя з новим серцем у пізнанні Бога (Єремія 31:33,34)
   
4. Життя з новим серцем у шануванні Бога (Єремія 32:39-40)
   

2. Оновлення ПЕРЕКОНАНЬ: «не приймаєте» (3:11)
   

1. «кажу Я тобі…» (3:3)
   
2. «кажу Я тобі…» (3:5)
   
3. «кажу Я тобі: вам необхідно» (3:7)
   

Переконання – застосування знання до себе, на свій рахунок (ходити на зелене світло…)

3. Оновлення ДОВІРИ: «хто вірує в Нього» (3:15-18)
   

Віра – це «механізм» або засіб, який дає нам перейти від знань і переконань до дії (в данному випадку – до нового, праведного, вічного життя з Богом)


Підсумок: 3 питання для самоперевірки

1. Якими перевагами сьогодні пишаєтесь ви?
   
2. Чи можете ви сказати про себе: «я народився/народилася згори»?
   
3. На якому етапі ви сьогодні знаходитеся – знання, переконання, довіра?
   

3. Бути учнем Христа. Вчимося користуватись підручником! (Іоана 8:30-59)
   

В оповіданні Еміля Золя «Жертва реклами» ідеться про чоловіка, який виріс, жив і помер під рекламними гаслами. Рекламна неправда згубила його життя, уразивши, перш за все, його розум… Проблема нашої схильності до неправди і агресивної часом боротьби проти істини – продовження розмови про учнівство. Неправильне мислення народжує безглузді, гріховні вчинки, правильне мислення – мудрі, праведні вчинки. Звідси – питання:

1. Як позбутися неправильного мислення?
   
2. Як навчитися мислити правильно?
   

1. Ключовий текст – Іоана 8:31-32
   

• Ознака справжнього учнівства – перебування (постійне міркування, постійна орієнтація, постійне дослідження, постійне застосування) у Божому Слові
  
• Результат перебування – пізнання істини (правильне уявлення про реальність… Різдвяні ТВ - новини: «А тепер перейдемо до головних подій цього дня… Газова війна»)
  
• Результат же пізнання істини – справжня свобода
  

Ми вже знаємо, що Христос – це СЛОВО, що нове народження відбувається від води (= Слова). Наступна історія показує нам роль Слова в учнівстві.


Розмова Христа в храмі з віруючими людьми… На перший погляд, слово «увірували» (8:30-31) говорить про позитивні зміни в житті тих, про кого йдеться… Але не всяка віра є справжньою (подібно до того, як бувають фальшиві гроші)

1. До чого Бог закликає учнів Христа?
   

Значення слова, яке перекладено «позостанетеся» в грецькій мові – чекати, залишатися, пробувати, жити, знаходитися


Це слово означає:

1. Постійність
   
2. Обов’язковість
   
3. Безвинятковість (для всіх)
   
4. Комплексність (охват всіх сфер – розуму, бажань, цілей, планів, емоцій, слів, дій, звичок)
   

1. Неправильне ставлення до Слова Божого
   

1. Біблія – це одне, а життя – це інше!
   
2. Немає часу на Біблію!
   
3. Так багато незрозумілого в Біблії!
   
4. У кожного своє розуміння Біблії
   
5. Біблія вирішує лише духовні питання
   
6. Я знаю Біблію і цього досить!
   
7. Я сприймаю Біблію частково (те, що мені подобається)
   
8. Біблію писали люди, а вони могли помилятись…
   

2. Належне ставлення до Слова Божого
   

...Ви ніколи не зможете забагато почитати в Біблії; і те, що ви читаєте, ви не зможете читати надто уважно; і те, що ви читаєте, уважно, ви не зможете розуміти досконально, і те, що ви розумієте досконально, ви не зможете пояснити досконально; і те, що ви поясните досконально, ви не зможете виконувати досконально… Тому немає часу лінитися, позіхати і спати! (Мартін Лютер)

2. Нащо перебувати в Божому Слові?
   

1. Служіння Богу (свобода) замість рабства гріху (8:32)
   

1. «…нічиїми невільниками не були ми (ніхто) ніколи» (А Єгипет, Ассирія, Вавилон, Рим???)
   
2. «Кожен…» - всі є рабами гріха…
   
3. Гріх – не просто неприємна сторона життя, а ХАЗЯЇН!!! І ми – не просто слуги, а раби!!!
   
4. Слово Боже покликано позбавити нас рабства гріху і зробити нас рабами Божими, які служать Небесному Царю і Його Небесному (Божому) Царстві
   

2. Причетність до Бога замість причетності до диявола (8:42)
   

1. Юдеї наполягають на своєму родинному зв’язку (причетності) до Авраама і Бога
   
2. Христос: Причина рабства у гріха – причетність до Диявола, духовного батька (він також розуміє, що Христос каже істину Божу, але опирається їй і ненавидить її)
   
3. Для розриву з дияволом необхідно повернутися до істини, а вона – в Божому Слові
   

3. Любов до Бога замість Богозневаги (8:49)
   

1. Причетність до диявола і рабство гріху виявляють ще одну рису в портреті грішника – ненависть до Бога («Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?» - вибрали 2 найстрашніших для юдея слова… Вони не просто не люблять Христа – вони Його ненавидять… Проте, вони люблять себе… Про себе вони не кажуть як про Христа…)
   
2. Як любов до Христа повинна бути повною – всім серцем, всією душею, всім розумом… Так і любов до себе сягає абсолютних висот – від слів богозневаги вони переходять до дій – спроба побити камінням
   
3. І знов Христос говорить, що причиною є несприйняття Божого Слова, а тому лише Боже Слово може навчити любові до Бога (яка є найбільшою заповіддю). Слово Боже зцілює нас від найстрашнішого зла – любові до себе (егоїзму), замінюючи її на любов до Бога
   

І все це – про людей, які «ввірували»… Перевірте свою віру на вірність Слову Божому!!!


Наступне - практична частина:


В. Як перебувати в Божому Слові?

!!! Важливо: «Дати не рибу, а вудочку!»

І. Спостереження: що я бачу в тексті?

1. Кому належать дані слова (Авторство)?
   
2. До кого і з якою метою звернені ці слова (адресат)? Що ми знаємо про нього?
   
3. В якому контексті (уривок, розділ, книга) знаходяться дані слова?
   
4. Виділіть ключові слова (підмет-присудок, повторення, накази) уривку
   
5. З’ясуйте значення слів, керуючись словником і контекстом
   
6. Якнайточніше передайте зміст, головну ідею тексту своїми словами.
   
7. Що в даному уривку говориться про Бога (Отця, Сина, Духа Святого)?
   
8. Чи є в даному уривку заповіді (умовні, безумовні), накази, приклади для наслідування, обітниці, докори?
   

ІІ. Тлумачення: що означає текст?


Значення тексту – смисл, закладений в нього автором (кожен текст має лише 1 значення, хоча застосувань цього значення може бути багато)

1. контекст (літературний, історичний, географічний, богословський)
   
2. порівняння (одних частин Св. Письма з іншими)
   
3. культура (влада, сім'я, гроші, комунікація, …)
   
4. довідковий матеріал (симфонії, біблійні словники, коментарі тощо)
   
5. використання інших (надійних) перекладів Біблії
   

Мартін Лютер: «Бібілію неможливо зрозуміти, якщо розраховувати лише на власні здібності та освіченість… Покладайтеся на вплив Святого Духа»


ІІІ. Застосування: як текст «працює»?

1. Яким чином цей уривок співвідноситься з нашими днями (актуальність цього уривку сьогодні)?
   
2. Як цей уривок стосується нас (що викликає в нас рішучість, вдячність, покору, повагу, дію…)?
   

1. Чи є тут приклад для наслідування?
   
2. Чи є тут гріх, якого слід уникати?
   
3. Чи є тут обітниця для мене?
   
4. Чи є тут приклад молитви?
   
5. Чи є тут повчання?
   
6. Чи є тут умови, яких слід дотримуватися?
   
7. Чи є тут вірш для запам'ятовування?
   
8. Чи допомагає це виправити мені помилки (в тому числі – світоглядні)?
   

3. Що і коли ви зробите практично з тим, про що дізнались з уривку?
   

1. Уникайте «знання заради знання» (сіндром «головастика»)!
   
2. Уникайте виправдань замість покаяння!
   
3. Уникайте поверхового послуху замість зміни життя!
   
4. Уникайте емоцій замість зважених рішень!
   

Практична робота!!!


Повторення Закону 29:28 (29), Ісуса Навина 1:8, Ездри 7:9,10, Псалом 1, Римлян 10:17, 1 Тим. 4:16, 2 Тим. 3:16,17, 1 Петра 2:1-3


Застосування - Резюме…

Криза… Дефіцит бюджету – 16.000 грн. в місяць… Закривати школу? Буття 19 (Спасіння Лота з Содому), Буття 20 (спасіння Сари від Авимелеха), Буття 21 (спасіння Агари та Ізмаїла від смерті в пустелі)


1) УНИКАЙТЕ забруднення неправдою (фільми, Інтернет, масс-медіа…) - «І не читайте до обіду радянських газет!»

2) ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ правила користування підручником – Божим Словом!

3) МОЛІТЬСЯ і щоденно ПРАКТИКУЙТЕСЯ в застосуванні пунктів 1) і 2)!!!


4. Бути учнем Христа. Любов до ближнього (Іоана 13:1-17, 34-35)


О.Генрі, «Дари волхвів»: приготування Різдвяних подарунків: Делла зістригає шикарне волосся аби спродавши його купити платиновий ланцюжок на годинник Джиму, свому чоловікові, а Джим спродає годинник аби купити коштовні гребінці для волосся Делли…). Любов до ближнього – продовження розмови про учнівство

1. Ключовий текст - Заповідь Христа – любити (13:34-35)
   

1. Що робити? - Любити, а не чекати коли тебе полюблять (13:34а) Любити (ближнього) – не порада, не вибір, а наказ… Оскільки Сам Христос називає цю заповідь серед найбільших, то її порушення є одним з найбільших гріхів. Ми сьогодні живемо в світі, який замість любові до ближнього пропагує любов до себе (егоїзм). Якщо любов до Бога і ближнього – найбільші заповіді, то найстрашніші гріхи – це відсутність любові до Бога и ближнього…
   

2. Як любити? - Прагнути досягти найвищого стандарту любові – Христа (13:34б)
   

1. Заповідь любити ближнього не з’явилася в НЗ (Лев. 19:18)
   
2. Але підвищився стандарт: замість «як самого себе» стало «Як Я»
   

3. Для чого? – Щоб світ пізнав Христа! Доводити справою власне учнівство (13:35)…найкраща реклама для Христа! Справжня віра – не та, що ходить до церкви на Пасху і на Різдво, навіть не та, яка згадує «Отче наш» під час скрутних моментів життя, а та, яка ПОСТІЙНО любить, відвертається від себе, дбає про ближнього, приносить в Його життя Боже Царство
   

Світ не знає такої любові про яку каже Христос, хоча багато говорить про любов:

• Любов – це спосіб почути «Дорогий» чи «Дорога» після занять сексом (Джуліан Барнс, англ. письменник)
  
• Любов – остання і найтяжча дитяча хвороба (Невідомий автор)
  
• Любов – найкраща з прикрас, але прикраси купити легше (Ів Сен-Лоран, фр. кутюр’є)
  
• Справжня любов схожа на привід: всі про неї говорять, але мало хто її бачив (Франсуа Ларошфуко, фр. письменник)
  
• Любов – це гра, в якій всі шахрують (О.де Бальзак)
  
• Любов – пихата і самолюбна від початку до кінця (Дж. Байрон)
  
• Те, що янголи називають небесною радістю, а демони – муками пекла, люди називають любов’ю (Г. Гейне)
  

4. Але що значить – «Як Я полюбив вас»? Як полюбити за зразком Христа свого чоловіка, дружину, дітей, батьків, учнів, їхніх батьків, колег, начальника, сусідів? Слід звернути увагу на те, що Христос дає цю заповідь через кілька хвилин після події, під час якої він продемонстрував як треба любити на власному прикладі (1-17)
   

2. Любов Христа до учнів: 7 ознак справжньої любові!
   

1. БЕЗУМОВНА (не залежить від сприятливих обставин і не поширюється лише на сприятливих людей: 1-2)
   

1. Що б робив я за пару днів до гарантованої, тяжкої, невчасної і незаслуженої смерті?
   
2. Що б робив я по відношенню до відомого мені зрадника і малодушних друзів? (Омив би ноги? Пригостив? Сказав би добре слово?)
   
3. Поширена неправда: «Любити тих, хто гідний любові» (правда: ніхто з учнів Христа не був її гідний, в тому числі – ми з вами)
   

Щоб по-справжньому любити, нам потрібні сила та розуміння. Сила, тому що ми не здатні любити як Христос полюбив нас. Розуміння, тому що часом важко зрозуміти як проявити любов (Едвард Уелч, «Коли люди – великі, а Бог - маленький»)

2. РОЗУМНА (Залежить від розуміння Бога, свідома, мотивована Богом: 3)
   

1. Поширена неправда: любов – це почуття. Любов – це дія, яка починається з правильного, богоцентричного мислення (слово «ЗНАТИ» в 13:1-17)
   
2. Знання Бога, наявність стосунків з Богом, усвідомлення Божого задуму щодо себе
   
3. Сприйняття обставин через призму Божого погляду (вірш 2 знаходиться між 1 і 3 як ковбаса у бутерброді)
   

3. ІНІЦІАТИВНА (4)
   

1. Христос не просто відповідав добром на добро, Він ініціював добро. Ми сьогодні часто чуємо про «потреби» (цим словом замінили слово «цінності», узаконивши «споживацьку етику»). Ми кажемо, що світ, люди і навіть Бог існують для задоволення наших потреб, однією з яких є потреба в любові. І ми не поспішаємо любити, а чекаємо, поки нас полюблять
   
2. Ми часто боїмося проявити ініціативу в любові, тому що тоді ми станемо відкритими, вразливими. Люди зможуть висміяти, знехтувати, спробувати маніпулювати нами, завдати нам болю. І ми ховаємось від людей – так безпечніше
   
3. Серед 12 учнів не було бажаючих служити, Христос був у меншості (справжня любов не потребує «натовпу», погоджується ініціювати добро в меншості)
   

4. ПРАКТИЧНА (5)
   

1. Любов починається в розумі, але їм не обмежується (слово «ЗНАТИ» і «ЧИНИТИ» в 13:1-17)
   
2. Любов – це конкретна дія, а не почуття. Особливість любові в тому, що вона вимагає активності (Мало не чинити зла - треба чинити добро)
   
3. Це – не святкова, а буденна практичність (любов перетворює буденність на свято)… Якось я купив дружині квіти, а друг (зустрів по дорозі) питає: «Що у вас за свято сьогодні?»
   
4. Любов знає, що потрібно тому, на кого вона спрямована (вона не буде марнувати сили і час на непотрібні речі…) і якщо треба помити ноги, вона помиє ноги! І сюди ж: якщо треба помити ноги, вона не буде мити голову!
   
5. Не чекайте, коли на вас найдуть «святі мурашки любові», спитайте себе: «Що я можу зробити для іншого?». Привчайте себе до дій любові, а почуття приєднаються згодом як вагони до локомотива. Наприклад, почніть молитися про своїх ворогів (начальство, рідні), а потім знайдіть, чим ви могли б послужити їм (і словом, і ділом)
   

5. СМИРЕННА (Упокорена, вимагає приниження: 6-7)
   

1. Не лише Христу слід було принизитись, щоб проявити любов – нам теж…
   
2. Це приниження – не природне, а надприродне (дія Благодаті через Богопізнання)
   
3. Наша неспроможність прощати, образи на інших – прояв невпокореного серця, яке вимагає більше, ніж отримує від інших
   
4. Кожен раз, коли ви хочете проявити любов до ближнього, вам треба «померти», «зректися себе» (спробуйте коли-небудь написати листа, помолитися без займенника «Я»)
   

Джонатан Эдвардс, 18 ст.: «в Ісусі Христі безкінечна справедливість поєднується з безкінечною милістю, найвища слава – з найглибшим упокоренням, необмежена велич – з неперевершеною лагідністю, повне визнання авторитету Отця – з рівністю Отцеві, найвищий дух покори – з найвищою владою над землею і небесами, самодостатність – з безумовною довірою Господу» (Джон Пайпер, «Чему радуется Бог?»)

6. ОСВЯЧУЮЧА (8-11), допомагає людям ставати схожими на Бога в своєму характері… Через кілька днів – Голгофа… кров замість води, серця (думки, почуття, бажання) замість ніг, нагота замість рабського костюма, хрест замість вмивальниці
   

1. Любов чоловіка до жінки (Єф. 5)
   
2. Чоловік невіруючий освячується жінкою віруючою (1 Кор. 7:14)
   
3. Діти освячуються батьками (і вчителями, і директорами)
   
4. Працівники – керівниками, керівники – працівниками
   

Якщо ваші стосунки, не допомагають іншій людині ставати ближчою до Бога – це не любов!!!


Лише той, хто любить людей здатний їх картати. Лише той, хто любить людей, не піддається їхньому тиску (Едвард Уелч, «Коли люди – великі, а Бог - маленький»)

7. НАВЧАЮЧА (Наочна, виховуюча …приклад, взірець для наслідування…: 12-17)
   

1. Справжня любов навчає інших любити (Я і Марго: взяти 4 яблука в школу – поділитися з тими, з ким ніхто не хоче дружити…)
   
2. Вона народжує подібне до себе
   

Росс Кембелл «Як насправді любити дітей?»: «Діти – як дзеркала. Вони не мають власного світла, але віддзеркалюють те світло, що отримують у дорослих…». Ми не маємо власної любові, але віддаємо іншим ту любов, яку побачили у Христа

3. Це навчання повинно бути і словесним (13:34-35), але передусім – практичним (13:1-17)
   

3. Це – не повний перелік (дивись 1 Кор. 13), молитва Франциска Асизького
   

Ми самі неспроможні на таку любов… В нас немає такого ресурсу, проте Бог не знижує «планку»… Така любов є лише в Христа і ми повинні вчитися в Нього любити, і знаходити сили для любові у вірі: «Віра, що діє любов’ю»

Підсумок:

1. Проаналізуйте себе. Якщо ви вважаєте, що навчилися любити, чи вдається вам виконувати всі 7 пунктів? Які з них найбільше «западають»? Запишіть собі перелік якостей справжньої любові та почніть молитися, щоб Бог допомагав вам проявляти їх (в цьому ж розділі є ще 1 приклад життя – зрада Юди. Це – єдина альтернатива заповіді любити як Христос)
   

2. Подивіться уважно на своїх ближніх – чоловіка (дружину), дітей, батьків, колег (підлеглих, начальство), сусідів. Кого з них ви не любите? В будь-якому разі, ви повинні вчитися любити їх сильніше – як Христос полюбив вас. Вивчіть напам’ять 1 Кор. 13 і прагніть любити всіх їх такою любов’ю
   

3. Пам’ятайте, що любов, якої вимагає Бог – надприродна і непритаманна нам. Для того, щоб любити такою любов'ю, потрібна Божа сила (відвертатися від любові до себе і повертатися обличчям до Бога і ближнього), яка дається через віру в Христа Духом Святим. Починайте кожен день із сповіді власного безсилля і просіть сил у Бога – любити! Блажений Августин: «Господи! Дай те, що наказуєш і наказуй, що захочеш!»
   

5. Бути учнями Христа. Секрети відмінника (Івана 21:1-14)


Останній (21) розділ Євангелії від Івана – сфокусований на 1 учневі (Петро). Його ім'я згадується тут 14 разів:

1. Остання рибалка в житті Петра (21:1-14)
   
2. Триразове «Чи ти любиш Мене?» (21:15-19)
   

Петро – визначний учень (йому належать 2 книги в НЗ) і він завжди намагався бути найкращим (відмінником)


Успішне учнівство: всього 1 секрет!

Незвичайні речі в цій історії:

1. Ініціатива Петра всупереч розгубленості учнів
   

1. «Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді» (Матв.14:28)
   
2. «А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!» (Матв.16:16)
   
3. «І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі» (Матв.17:4)
   
4. «Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх» (Iван.18:10)
   
5. «Усі учні тоді залишили Його й повтікали... А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець» (Матв.26:56-58)
   

Проте, цього разу ініціатива Петра, не була схвальною: повернення до старого життя…

«Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були. І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей! І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним» (Матв.4:18-20)

2. Невдале рибальство всупереч сприятливим умовам
   

1. Досвідчені професіонали (Петро, Яків, Іван)
   
2. Сприятливий час (ніч)
   
3. Знайома ситуація (Галілейське озеро)
   
4. Наявність ресурсів (човен, невід, час)
   

3. З’явлення Христа учням
   

1. Після невдачі, а не до неї
   
2. Хвилювання про тіло перше, ніж про душу
   
3. Лагідне звертання замість докору
   
4. Незвичайність наказу
   
5. «Таємність» для учнів
   

4. Наповнення неводу
   

1. В несприятливий час
   
2. Надзвичайно швидко
   
3. Надзвичайно повно (153 риби)
   
4. Надзвичайною рибою («риби великої»)
   

5. Реакція Петра
   

1. Втрата захоплення роботою (в кожного з нас є справа,яку ми любимо і вміємо робити)
   
2. Втрата захоплення прибутком (він же заради нього і сам пішов, і друзів захопив)
   
3. Втрата захоплення друзями (можливо, вони образились – 21:10-11)
   
4. Втрата захоплення комфортом (міг би припливти в човні)
   
5. Втрата захоплення власним іміджем (чи солідно вести себе так імпульсивно?)
   
6. Радикальне захоплення Христом (він більше хотів того, ХТО благословляє, ніж того, чим благословляють)
   

Робимо висновки:

1. Любов до Бога, захоплення Ним – рушій справжнього учнівства
   

Христос підкреслив це, задавши після обіду Петру тричі одне й те саме питання: «Чи ти любиш Мене?». До речі, відповідь Петра демонструє «занижену самооцінку» - на запитання «агапе» він відповідає «філео»… (можливо, ще свіжі спогади про зречення, а може самосвідомість не дає сказати про себе, що досяг досконалості)


Ключовий текст № 1:

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять (Матв.22:35-40)

2. Любов до Бога не означає нехтування Божими благословіннями (прибутками, здоров'ям, комфортом, стосунками) і власними обов'язками (в сім’ї, на роботі, в суспільстві), але означає, що Христос стає найвищим пріоритетом, першопричиною всіх складових життя:
   

1. Христос – дорожче від роботи
   
2. Христос – дорожче від прибутків
   
3. Христос – дорожче від друзів
   
4. Христос – дорожче від власного іміджу, інтересів і бажань
   
5. Христос – дорожче від комфорту
   
6. Христос – дорожче за життя (і Петро віддав його за Нього, на хресті – вниз головою)
   

Ключовий текст № 2:

Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм! І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!(Лук.14:26,27)

(ми не зможемо любити Христа допоки не відвернемось від себе! Самозакоханість – головний конкурент любові до Бога!)


Коли ми думаємо про себе, то бачимо, що нам далеко до такої любові до Бога… Саме тому ми маємо їй вчитися. Вчитися все життя. Ми зможемо бути учнями Христа лише за умови палкої, нестримної,відвертої любові до Христа! Церква – Христова наречена і вона природньо має так Його любити!


Якщо заповідь любити Бога – найбільша, то нелюбов до Бога – найбільший з гріхів і корінь всякого морального злочину:


Джон Пайпер: «Гріх – це будь-що зроблене без любові до Бога»

(в тому числі – урок християнської етики, спів у церкві, молитва, пожертвування тощо)


!!! Більше того, саме в передачі такої любові – сутність виховання (сімейного, шкільного, церковного):

Джон Пайпер: “Я б хотів залишити вам у спадок не гроші, не дім і не землю, а бачення Бога, такого величного і словного Бога, якого лише здатний сприйняти наш розум. Але головне – я хочу заповісти вам палку любов до цього Бога, палкість набагато сильнішу, ніж притаманну людям, любов до Бога, що витікає з серця Самого Бога… І я молюся про той час, який настане за планом Бога, коли ваша радість про Бога не матиме меж і з’єднається з радістю Самого Бога…»


Резюме:

1. Куди сьогодні прямую я? Куди я спрямовую тих, хто мені довіряє?
   
2. За які неводи я чіпляюся сьогодні, що намагаюся спіймати?
   
3. Що мені дорожче – «невід з рибою» чи Христос?
   
4. Як і коли я збираюся бігти до Христа?