Урочисто прикрашений читальний зал Городоцької црб
Вид материала | Документы |
- Зал урочисто прикрашений гірляндами з осіннього листя, з калини та надпису «Зі святом, 88.33kb.
- До Дня української писемності та мови Зал прикрашений висловами про мову. До Дня української, 54.9kb.
- 150 Національний поет свого народу, 293.73kb.
- А. Н. Никонову му кстовская црб просит разместить на Вашем сайте следующую информацию, 12.01kb.
- Информационное письмо №137 и 139, 220.42kb.
- Перелік періодичних видань України та Росії, отриманих бібліотекою університету в 2011, 70.13kb.
- Перелік періодичних видань України та Росії, що будуть отримані бібліотекою університету, 262.09kb.
- Русской Православной Церкви. Зал В, конференц-зал №6 >13. 00 Встреча с журналистом, 698.79kb.
- Совет народных депутатов воробьевского муниципального района воронежской области решени, 13.61kb.
- Муз волховская центральная районная больница» муз «Волховская црб», 92.8kb.
Відділ культури
Городоцької
райдержадміністрації
Центральна районна бібліотека
Сценарій проведення
вечора-діалогу :
«Україна… від толерантності особи
до толерантності держави
і суспільства в цілому»
Урочисто прикрашений читальний зал Городоцької ЦРБ.
Квіти чорнобривці, листопадові осінки на столах. В центрі – столик ведучої, на якому розміщенні одвічні українські символи : вишиваний рушник, китяги червоної калини.
На видному місці надпис : «Зробімо світ толерантним!».
В центрі залу - книжкова виставка-роздум « День толерантності… Хто ти є, Людино?!».
ЇЇ розділи :
- Високо моральність – пряма дорога до толерантності.
Цитата « Людина – міра всіх речей» ( В.Франкл)
- Твої життєві принципи та переконання.
Цитата : « Терпимість – це чеснота людини, яка має власні переконання»
( Ф. Майор генеральн. директор ЮНЕСКО);
- Бути поміркованим – розумне кредо кожної людини.
Цитата : « Фактичність, делікатність полягає в тому, щоб не робити і не говорити того , що не дозволяє оточення» (Гегель).
- Максималізм… добре чи погано?
Цитата : « Люди, будьте людяними! Це ваш перший обов’язок». ( Ж.Ж.Руссо).
Звучить мелодія М.В.Лисенка « Елегія»
І Ведуча :
Доброго дня, шановні друзі!
Сьогодні в нашому залі зібралися керівники органів державної влади та вчителі шкіл міста.
2
Ми раді Вас вітати і висловити щире спасибі за те, що сьогодні Ви візьмете участь у нашому заході – вечорі-діалозі, який носить досить глибоко-обширену тему :
« Україна… від толерантності особи до толерантності держави і суспільства в цілому»
Саме сьогоднішнім заходом ми завершимо проведення Тижня толерантності в нашій бібліотеці , який був приурочений Міжнародному Дню Толерантності.
Мабуть, вам усім відомо, що 16 листопада 1995 року в Парижі зібралися на двадцять восьму сесію Генеральної конференції Організації Об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури, де підписали і урочисто проголосили Декларацію принципів толерантності і день 16 листопада було проголошено Міжнародним Днем Толерантності.
У Преамбулі Декларації було проголошено: « Пам'ятаючи про те, що Статут ООН проголошує: « Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості врятувати прийдешні покоління від лиха війни…знову утвердити віру в основні права людини, в гідність та цінність людської особистості… і з цією метою виявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди».
Прийняття такої Декларації було викликано глибоким занепокоєнням у зв’язку актами нетерпимості, насильства, тероризму, агресивного націоналізму, расизму, антисемітизму, відчуження та дискримінації щодо національних, релігійних і мовних общин, біженців, робітників-мігрантів, емігрантів та соціально найменш захищених груп у суспільстві, а також актами насильства та залякування щодо окремих осіб, які реалізують своє право на
3
свободу думки і висловлювання переконань, проявами, що почастішали останнім часом і становлять загрозу зміцненню миру та демократії на національному і міжнародному рівнях, звертаючи особливу увагу на обов’язок країн-членів ООН розвивати та забезпечувати поважання прав людини та основних свобод для всіх без винятку, незалежно від їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стані здоров’я і боротися з проявами нетерпимості.
Представники членів держав-учасниць ООН сповнені рішучості зробити все необхідне для утвердження ідеалів толерантності в суспільстві, оскільки толерантність є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку всіх народів, то було прийнято ряд статей принципів толерантності:
Ст. 1 Поняття толерантності
Ст.2 Державний рівень ( тобто реалізація принципу толерантності на державному рівні, яка передбачає всі нормативні акти існування неупередженого справедливого законодавства.
Ст. 3 Соціальні аспекти ( забезпечення правового соціального захисту населення).
Ст. 4 Виховання (виховання в дусі толерантності)
Ст. 5 Готовність до дій ( кожна держава зобов’язується прийняти свої державні національні комплексні програми, які сприятимуть формуванню психології толерантності та не насильства). Саме ці дії повинні проявити заклади освіти, науки та культури.
4
І Ведуча :
Говорячи сьогодні про історичні аспекти толерантності, української нації, ми повинні спершу осягнути наш
національний характер – «дух» нашого народу, найглибші його прояви, які об’єднують людей окремої нації. Українці – це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення.
На всіх етапах суспільного розвитку наша держава ніколи не поневолювала інші народи. Народ український завжди боровся за своє священне право бути господарем на власній землі. І в цих нелегких випробуваннях, у кожній боротьбі народ український зростав і був величний у своїй боротьбі.
Саме про історичні аспекти толерантності української нації висвітлить у своїй розмові учитель Городоцької гімназії Марчак Олексій Станіславович.
Матеріали бесіди та Декларація Принципів толерантності додаються.
Виступ доповнюється демонстрацією уривків з відеофільмів про голодомор на Україні та про в’язнів фашистських концтаборів, які супроводжуються піснею
« Бухенвальский набат» музика В.Мураделі, слова А.Соболева.
ІІ Ведуча :
І в житті , як на мінному полі,
Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
- Люди будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
5
Написала б я скрізь курсивом:
Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими.
Ці полум’яні слова Ліни Костенко стали відгуком на жорстоку суперечливість сучасного світу, тривогою за духовну кризу людства. І сьогодні ми аж ніяк не можемо закрити очі на духовну хворобу нашого суспільства, яке так довго виборювало право називатися вільним і незалежним. Забувають старих, відрікаються від малих, нехтують бібліотеками, музеями, театрами.
Так! Україна сьогодні відкриває себе світу. І, мабуть весь світ пізнав найболючішу рису народу українського це його безкінечна терплячість і якась рабська покора, яка історично вкорінилась у його прекрасну душу.
Тема : « Україна…від толерантності особи до толерантності держави і до суспільства в цілому.»
( Виступає головний спеціаліст відділу внутрішньої політики райдержадміністрації Клепацька Лілія Олександрівна).
У чому найбільша мета життя? Я гадаю збільшувати доброту, ту що нас оточує. А добро – це насамперед – щастя для всіх людей. Саме таку мету несе стаття ІІІ. Соціальні аспекти толерантності.
Надаємо слово заступнику начальника відділу соціального забезпечення П’ятак Галині Василівні.
Звучить симфонія № 1 « Зимние грозы» П.І.Чайковського.
6
Ведуча ІІ. Терпимість, толерантність не означає, що всі повинні думати однаково. Люди часто не погоджуються один з одним. Дехто може бути переконаним, що погляди іншої людини абсолютно не правильні. Тому саме толерантність збудує мости єдності, взаєморозуміння поваги як між народами так і між конкретними людьми.
Нетерпимість є найбільшою небезпекою, коли вона використовується для задоволення політичних або територіальних амбіцій окремих осіб або груп людей.
Запрошуємо до слова заступника голови районної ради Накутнього Василя Івановича.
Толерантність - повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.Толерантність - це єдність у різноманітті.
Дозвольте вам зачитати дуже цікаву притчу про народження саме цього гуманного поняття, як «Толерантність»
Притча:
„Спочатку у світі все було тихо і спокійно. Земля, здавалося, була засипана кольоровим камінням. Але, придивившись, можна було побачити, що це було не каміння, а маленькі люди, які зовсім не рухалися. Одного разу над Землею подув вітер. Він зігрів людей і вдихнув в них життя і любов. Вони стали рухатися... розглядати один одного... розмовляти один з одним... піклуватися один про одного. 7
Коли вони стали знайомитися зі світом навколо себе, то знайшли на Землі кольорові стрічки. Люди зраділи і почали їх збирати. Одні взяли червоні стрічки, інші – голубі, інші – зелені, а дехто – жовті. Люди радісно пов’язали один одному ці стрічки і сміялися, дивлячись на яскраві кольори.
Несподівано подув інший вітер. На цей раз він примусив їх затремтіти від холоду. Вони подивилися один на одного і усвідомили, що мають різний вигляд, і... перестали довіряти один одному.
Червоні зібралися разом і побігли в один бік.
Голубі зібралися разом і побігли в інший бік.
Зелені зібралися разом і побігли в третій бік.
Жовті зібралися разом і побігли в четвертий бік.
Всі вони забули про те, що були і піклувалися один про одного. Інші кольори здавалися їм незвичними і небезпечними. Люди побудували стіни, щоб відгородитися одним від інших. Але скоро вони з’ясували, що:
– у червоних є вода, але немає їжі;
– у голубих є їжа, але немає води;
– у зелених є дрова для вогнища, але немає житла;
– у жовтих є житло, але їм нічим зігрітися.
Несподівано з’явився незнайомець і став у самому центрі цієї землі. Від здивовано подивився на людей і на стіни, які їх розділяли, і сказав: „Виходьте! Чого ви боїтеся? Давайте поговоримо один з одним“.
Люди подивилися на нього і почали виходити із своїх кутків у центр. Незнайомець сказав: „А тепер скажіть один одному, чим ви можете поділися і що вам потрібно отримати“.
8
Голубі сказали: „Ми можемо поділися їжею, але нам потрібна вода“.
Червоні сказали: „Ми можемо поділися водою, але нам потрібна їжа“.
Зелені сказали: „Ми можемо поділитися дровами, але нам потрібне житло“.
Жовті сказали: „Ми можемо поділитися житлом, але нам нічим нагрітися“.
Тоді незнайомець сказав: „Чому б вам не зібрати все те, що у вас є, і не поділитися ним? Тоді б вам не бракувало води, їжі, тепла і житла.“
Люди розговорилися, і любов повернулася. Вони згадали, що колись були друзями, знищили стіни і привітали один одного як старі друзі. Коли люди зрозуміли, що їх розділяють кольори, їм захотілося знищити їх. Але люди знали, що їм буде не вистачати багатств яскравих фарб. Тоді вони змішали всі кольори і сплели красиву райдугу. Вони назвали себе людьми всіх кольорів райдуги. Райдужна стрічка стала їх символом миру.“
Звучить пісня « Мы за мир!» муз. С.Тулікова, слова А.Жарова
Тож зробімо світ толерантним !
9
Список використаних джерел:
- Виховання духовності і толерантності молоді є основою розвитку сучасної освіти // Освіта України.-2005.-15 квіт.
- Декларація принципів толерантності //Освіта України.-2003.-№ 83.-7 лист.
- Малахів В.Етика: курс лекцій; навч.посібн.- 4-е вид. – К.: Либідь,2002.-384 с.
- Прокопчук М. Вивчаємо історію Голокосту – виховуємо толерантність та культуру миру// Вісник програм шкіл.обмінів.-2005.-№ 23
- Соловйов Е. Толерантність як новоєвропейська універсалія // Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби.- К., 1997.- с.99
- Титаренко М. Т. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності.- К.: Либідь, 2003.- 376 с.
- Шуляк О. Толерантність за сім днів//Україна молода.-2004.-8 серп.
- ссылка скрыта - Декларація принципів толерантності (прийнята 16 листопада 1995 р.)
- ссылка скрыта - проект толерантності "шлях до порозуміння".
10
- ссылка скрыта - ЗМІ за міжетнічну толерантність та консолідацію суспільства.
- www.goba.lviv,ua/tderan Навчання толерантності на прикладі історії Голокосту.
- www.newacropolis.org.ua/ua/asva-9395.htm.-39 k Ми повинні оголосити війну страху: Резолюція Генеральної асамблеї. Ріо-де_Жанейро,1993.