План Вступ Теоритична частина: Надзвичайні ситуації екологічного характеру
| Вид материала | Документы |
- Про затвердження Програми попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного, 167.83kb.
- Про затвердження Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного, 342.27kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет "Львівська політехніка", 526.12kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет "Львівська політехніка", 305.54kb.
- Програма розвитку та вдосконалення системи цивільного захисту населення І територій, 167.43kb.
- План вступ І. Теоритична частина > Нормативно правові засади роботи банків з рахунками, 1247.14kb.
- Постанов а від 3 серпня 1998 р. N 1198, 643.76kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області, 48.66kb.
- План Вступ Розділ Аналіз екологічного стану соціуму в Україні та за її межами. Розділ, 498.53kb.
- Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, 110.4kb.
I.V Розрахунок місткості захисних спорудженні.
Загальна місткість захисних споруджень повинна відповідати кількості робітників та службовців об'єкта, що підлягають укриттю і визначається загальною сумою місць для сидіння і лежання.
Місця по окремих сховищах розподіляються з урахуванням розташування робочих ділянок на території об'єкта і кількості, що вкриваються в радіусі збору, але, як правило не менш 150 місць для одного сховища. Будувати притулку місткістю менш 150 місць економічно недоцільно. Місткість ПРУ варто передбачати: для оборудуємих у приміщеннях існуючих будинків чи споруджень — на 5 чел. і більш, у знову споруджуваних будинках і спорудженнях — на 50 чел. і більш.
Рис. 2. Схема сховища:
1 — приміщення для що вкриваються; 2 — лава-нари; 3 — медичний пункт; 4 — пункт управління ЦО; 5 — приміщення для збереження продовольства: 6 — балонна; 7 — тамбур; 8 — фильтровентиляційна камера; 9 — розширювальна камера; 10 — тамбур-шлюз; 11 — вхід № 1; 12 — приміщення ДЕС; 13 — склад топливомастильних матеріалів; ,14 — електрощитова: 15 — вхід № 3 і аварійний вихід; 16 — санітарні вузли; 17 — вхід № 2
а) Визначення об'ємно-планувальних рішень захисних споруджень. Сховища. У сховищі передбачаються основні і допоміжні приміщення (мал. 2). До основного відносяться приміщення для що вкриваються, пункти керування, медичні пункти. До допоміжних — фільтровентиляційні приміщення, санітарні вузли, приміщення для збереження продовольства, захищені дизельні електростанції (ДЕС), електрощітова, станція перекачування стічних вод, балонна, тамбур-шлюз, тамбури.
Приміщення для що вкриваються будуються з розрахунку, щоб на один що вкривається приходилося 0,5 м2 площі підлоги при двох'ярусному і 0,4 м2 при триярусному розташуванні нар. Внутрішній обсяг приміщень повинний бути не менш 1,5 м3 на що вкривається. Висота приміщень приймається з урахуванням використання їх у мирний час, але не більш 3,5 м. При висоті приміщень від 2,15 до 2,9 м установлюються двох'ярусні нари, а при висоті 2,9 м і більш — триярусні.
При визначенні обсягу приміщень на одного що укривається враховується обсяг усіх приміщень притулку в зоні герметизації, за винятком приміщення ДЕС, тамбурів, розширювальних камер.
У приміщеннях для сховищ повинна передбачатися установка двох- чи триярусних лави-нар. Нижній ярус - для сидіння з розрахунку 0,45 X 0,45 м на людину і верхні — для лежання з розрахунку 0,55 X 1,8 м на людину. Висота лав першого ярусу — 0,45 м. нар другого ярусу — 1,4 м і третій яруси — 2,15 м від підлоги.
Таблиця 2.7. Норми площі, м2/чіл., допоміжних приміщень притулку
| Характеристика внутрішнього інженерного устаткування притулків | Місткість притулків, чіл. | |||||
| 150 | 300 | 450 | 600 | 900 | 1200 і більш | |
| Без ДЕС, регенерації повітря й автономного водопостачання | 0,12 | 0,12 | 0,12 | — | — | — |
| Без ДЕС, але з установкою регенерації повітря | 0,15 | 0,15 | 0,15 | — | — | — |
| З ДЕС, але без автономного водопостачання | — | — | 0,13 0,16 | 0,13 0,16 | 0,12 0,15 | 0,11 0,13 |
| З ДЕС і кондиціонуванням повітря, якщо джерело холоду: кринична вода, шпара, винесені резервуари вода в резервуарах усередині притулку фреонові установки | — | — | 0,15 0,24 | 0,14 0,23 | 0,13 0,21 | 0,11 0,18 |
| — | — | 0.23 0,3 | 0.23 0,3 | 0,22 0,29 | 0,2 0,25 | |
| — | — | 0,34 0,4 | 0,3 0,35 | 0,25 0,3 | 0,25 0,3 | |
Примітка. У чисельнику — дані для притулків із двома режимами вентиляції, у знаменнику — із трьома.
Число місць для лежання складає 20 % місткості притулку при двох'ярусному розташуванні нар і 30 % — при триярусному.
Пункт керування (ПК) обладнається, як правило, у притулок, що має захищене джерело електропостачання і розміщається поблизу одного з входів.
Приміщення ПК складається з робочої кімнати і кімнати зв'язку і відокремлюється від приміщень для сховищ неспаленою перегородкою з межею вогнестійкості 1 ч. На ПК обладнаються місця для робочої групи, а також для установки апаратури зв'язку. Площа приміщення ПК визначається виходячи з норми площі на один працюючого 2 м2.
Медичні пункти площею 9 м2 передбачаються в притулках при чисельності що вкриваються 900...1200 чіл. На кожні 100 укриваються понад 1200 чол. площа медичного пункту збільшується на 1 м3. Крім того, у приміщення обладнаються санітарні посади площею 2 м2 на кожні 500 що вкриваються, але не менш, однієї посади з притулок.
Площа допоміжних приміщень розраховується в залежності від числа перебуваючих там і встановлюваного в сховищі інженерно-технічного устаткування відповідно до норм, приведеним у табл. 2.7.
Фільтровентиляційне приміщення влаштовуються в зовнішніх стін притулку поблизу чи входів аварійних виходів. Розміри приміщень визначаються в залежності від габаритів устаткування і площі, необхідної для його обслуговування.
Санітарні вузли обладнаються роздільно для чоловіків і жінок. Для жінок встановлюється одна напольна чаша (чи унітаз) на 75 що вкриваються, а для чоловіків — одна напольна чаша (чи унітаз) пісуар на 150 що вкриваються. Крім того, у санітарних вузлах обладнаються умивальники з розрахунку один на 200 що вкриваються, але не менш одного на санітарний вузол.
Приміщення для ДЕС варто розташовувати в зовнішньої стіни, відокремлюючи його від інших приміщень неспаленою стіною (перегородкою) з межею вогнестійкості 1 ч. Вхід у ДЕС із притулку обладнається тамбуром із двома герметичними двер, що відкриваються убік сховища.
Приміщення електрощитової обладнюється ізольовано від ДЕС і повинне забезпечувати розміщення в ньому вступних пристроїв, розподільних щитів і щитів керування дизель-генераторами.
Приміщення для збереження продовольства передбачається площею 5 м2 при місткості притулку до 150 чіл. На кожні 150 укриваються понад 150 чол. площа приміщення збільшується на 3 м2. Кількість — одне приміщення на 600 чол.
Приміщення балонної передбачається в сховищах з регенерацією повітря (для збереження балонів зі стисненим повітрям чи киснем).
У сховищі повинний бути не менш двох захищених входів, розташовуваних із протилежних сторін. Число входів визначається з розрахунку один вхід 0,8 X 1,8 м на 200 чол. чи 1,2 X 2 м на 300 чол.
При місткості притулку до 300 чол. допускається влаштовувати один вхід, при цьому другим входом повинний бути аварійний (евакуаційний) вихід у виді тунеля з внутрішніми розмірами 1,2 X 2м.
В убудованих сховищах місткістю 600 чол. і більш один із входів обладнається як аварійний (евакуаційний) вихід у виді похилого тунеля розміром 1,2 х 2м.
У сховищах місткістю до 600 чол. аварійний вихід допускається обладнати у виді вертикальної шахти, з'єднаної з притулком горизонтальним тунелем розміром 0,9 х 1,3 м. Вихід із притулку в тунель обладнається захисно-герметичної (зовнішня) і герметичної (внутрішня) ставнями, а вихід з вертикальної шахти — бетонним оголовком.
В окремо розташованих сховищах один із входів, розташованих поза зоною завалів, допускається використовувати як аварійний вихід. Ширина сходових спусків у входах повинна бути в 1,5 рази більше ширини дверних прорізів.
Тамбур-шлюз передбачається при одному з входів у сховищах місткістю 300 чол. і більш, причому в сховищах місткістю до 600 чіл,— однокамерний, у сховищах більшої місткості — двухкамерный.
Площа тамбура-шлюзу 8 м2 при ширині дверного прорізу 0,8 м, 10 м2 — при ширині 1,2 м. Зовнішня і внутрішня двері тамбура-шлюзу — захисно-герметичні.
Тамбури влаштовуються при усіх входах у сховища, крім тих, котрі обладнані тамбуром-шлюзом.
Станція перекачування передбачається при напірному відводі стічних вод санітарних вузлів у зовнішню каналізаційну мережу. Вона, як правило, розміщається за межами сховища. При використанні санітарних вузлів тільки в період перебування перекачування, що вкриваються станція, розміщається в межах сховища. При цьому прийомний резервуар станції сполучається з аварійним резервуаром збору стічних вод. Протирадіаційні укриття. У ПРУ передбачаються приміщення для укриваючихся (основні), санітарні вузли, для вентиляційної апаратури і для збереження забрудненого верхнього одягу (допоміжні).
Норма площі основних приміщень на одного що вкривається приймається 0,5 м2 при двох'ярусному і 0,4 м2 при триярусному розташуванні нар.
Висота приміщень ПРУ в знову проектованих будинках повинна бути не менш 1,9 м, максимальна — 3м.
Санітарні вузли в каналізованих ПРУ обладнаються по тим же нормам, що й у сховищах. У неканалізованих ПРУ для збору нечистот улаштовується резервуар — вигріб з розрахунку 2 л фекалій у добу на один що вкривається, а в ПРУ місткістю до 20 чол. для фекалій використовується щільно закривається виносная тара, що зберігається в окремому приміщенні площею не більш 1 м2.
Вентиляційні приміщення влаштовуються в ПРУ, що мають вентиляцію з механічним спонуканням. Вони повинні забезпечувати розміщення й обслуговування устаткування для подачі повітря в режимі чистої вентиляції.
Приміщення для збереження верхнього забрудненого одягу обладнається при одному з входів з розрахунку 0,07 м2 площі підлоги на один що вкривається. Воно відокремлюється від приміщень для укрива неспаленою перегородкою. У ПРУ місткістю до 50 чол. замість приміщення для забрудненого одягу допускається пристрій при входах вішалок, що закриваються занавісями. ПРУ повинні мати не менш двох входів. В укриттях місткістю до 50 чол. допускається пристрій одного входу, при цьому другим евакуаційним виходом повинний бути люк розміром 0,6 х 0,9м.
Визначення складу санітарно-технічних пристроїв, систем електропостачання і зв'язку. Для створення необхідних умов перебування в притулках і ПРУ їх обладнають системами життєзабезпечення: повітропостачання (вентиляції), водопостачання, каналізації й опалення, а також електропостачання і зв'язку.
Система повітропостачання повинна забезпечувати очищення зовнішнього повітря, необхідний обмін повітря і видалення з приміщень тепловиділень і вологи. Розрахунок устаткування системи повітропостачання ведеться звичайно для двох режимів роботи: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції-(режим II). При режимі чистої вентиляції в притулок повинний подаватися очищений від пилу зовнішнє повітря. При режимі фільтровентиляції подаваний у притулок зовнішнє повітря повинне очищатися від радіоактивного пилу, пар і аерозолей отруйних речовин і бактеріальних засобів.
На об'єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість приземного повітря шкідливими речовинами і продуктами горіння, повинний передбачатися режим регенерації внутрішнього, повітря (режим III).
Кількість зовнішнього повітря, подаваного в сховище, приймається: по режиму I — 8, 10, 11 і 13 м2/год на одну людину відповідно температурі зовнішнього повітря до 20 °С (I кліматична зона); 20...25 °З (II зона); 25...30 °З (III зона) і більш 30 °С (IV зона); по режиму II — 2 м3/год на одного що вкривається, 5 м3/год на одного працюючого на пункті керування і 10 м3/год на одного працюючого на електроручному вентиляторі (ЕРВ).
У сховищах, розташовуваних у III і IV кліматичних зонах, для режиму II варто передбачити охолоджувальні чи пристрої збільшення кількості подаваного повітря до 10 м3/год на людину.
Як джерело холоду передбачається вода, збережена в заглублених чи резервуарах одержувана з водозабірних шпар.
Для повітрьопостачання сховищ місткістю до 600 чіл., розташованих у I і II кліматичних зонах, а також сховищ без установок, що повітряохолоджують, місткістю до 450 і 300 чол., розташованих відповідно в III і IV кліматичних зонах, застосовуються фільтровентиляційні комплекси ФВК-1 і ФВК-2.
ФВК-1 забезпечує І u ІІ режими вентиляції, До складу комплекту входять два протикурних фільтри ПФП-1000, три фільтри-поглиначі ФПУ-200 (подача кожного 100, м3/ч), два електроручних вентилятори ЭРВ-600/300, герметичні клапани ГК.-200 і ДУ-100, тягонапорометр ТНЖ-1.
ФВК-2 забезпечує всі три режими вентиляції. До складу комплекту додатково до ФВК-1 входять регенеративна установка РУ-150/6 (забезпечує 150 чіл.) і фільтр ФГ-70 (мал. 14.3). Останній призначається для очищення від окису вуглецю зовнішнього повітря, подаваного в притулок по режиму регенерації для створення підпору.
РУ-150/6 і ФГ-70 розміщаються в окремих приміщеннях притулку. На виході РУ і ФГ установлюються теплообмінники (повітроохолоджувачі, наприклад гравійний), а перед фільтром ФГ-70 — електронагрівник для підігріву зовнішнього повітря до 60 °С.
Подача повітря одного ФВК складає: у режимі чистої вентиляції (режим I) - 1200 м/ч (при роботі двох ЕРВ-600/300), у режимі фільтровентиляції (режим II) — 300 м/ч.
Розрахунок необхідної кількості ФВК ведеться по режиму ІІ. При недостатній подачі цих комплектів у режимі I потрібно передбачати установку додаткових електроручних вентиляторів ЄРВ-72-2 (розрахункова віддача 900 13000 м3/ч) чи ЕРВ-72-3 (подача 1300... 1800 м3/ч).
У притулках великої місткості, вентиляція яких не може бути забезпечена за допомогою ФВК-1 і ФВК-2, система повітропостачання обладнається на базі промислових вентиляторів з електроприводом фільтрів поглиначів ФП-300 (подача 300 м»/ч), противопильних фільтрів ФЯР і ПФП-1000. Режим регенерації забезпечується установками РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.
Повітрязабори чистої вентиляції і фільтровентиляції повинні бути розташовані на відстані не ближче 10 м від викидів витяжних систем вентиляції притулку, приміщення ДЕС і оголовка газовихлопу дизильного двигуна.
Повітрязаборні (приточні) і витяжні канали захищаються від затікання ударної хвилі установкою противибухових пристроїв МЗС (малорозмірна захисна секція), УЗС-1 чи УЗС-8 і УЗС-25 (уніфікована захисна секція) відповідно номінальній витраті повітря 1500, 8000 і 25 000 м3/ч. У витяжних каналах також можуть установлюватися клапани надлишкового тиску.
У приточних каналах за противибуховими пристроями обладнаються розширювальні камери обсягом 0,5; 2 і 6м3 для противибухових пристроїв відповідно МЗС, УЗС-1 чи УЗС-8 і УЗС-25.
Відпрацьоване повітря з сховищ віддаляється самопливом чи за допомогою вентиляторів через санітарні вузли, дизельну чи безпосередньо з приміщень для що вкриваються.
Опалення сховищ здійснюється від опалювальної мережі підприємства (будинку) по самостійних відгалуженнях, що відключається при заповненні сховищ людьми.
Водопостачання притулків передбачається від зовнішньої водогінної мережі з установкою на введенні усередині сховищ запірної арматури і зворотного клапана. Передбачається запас питної води в ємностях з розрахунку 3 л у добу на кожного що вкривається. При застосуванні в притулках унітазів вагонного типу запас води передбачається з розрахунку 5 л у добу на кожного що вкривається. Ємності для запасу питної води як правило, повинні бути проточними, що забезпечують повний обмін води протягом двох доби. У притулках, де не передбачається витрата води в мирний час, а також у притулках місткістю меньше 300 чол. допускається установка сухих ємностей, заповнюваних при приведенні притулків у готовність.
Вода до умивальників і змивних бачків подається тільки при надходженні води з зовнішньої мережі.
Запас води для забезпечення роботи повітряохолодних установок і ДЕС, збережений у резервуарах, розраховується на весь термін перебування вкриваються в притулок, виходячи з технічних норм.
Каналізація сховищ здійснюється відводом стічних вод від санітарних вузлів у зовнішню каналізаційну мережу чи самопливом шляхом перекачування. Станції перекачування і приймальні резервуари стічних вод розміщаються за межами чи усередині сховища. У приміщенні санітарного вузла для збору стоків передбачається аварійний резервуар з розрахунку прийому 2 л стічних вод у добу на кожного що вкривається.
Електропостачання сховищ передбачається від мережі підприємства (міста) і від захищеного джерела — ДЕС, що, як правило, установлюється для групи прилеглих притулків. Кабельні лінії від ДЕС прокладаються в траншеї глибиною не менш 0,7 м.
У сховищах місткістю до 600 чіл., у яких використовуються електроручні вентилятори і немає режиму регенерації і повітряохолодних установок, ДЕС не встановлюється. У цих сховищах варто передбачати місцеві джерела висвітлення (переносні електричні ліхтарі, акумуляторні світильники й ін.):
У кожнім сховищі повинні бути телефонний зв'язок з пунктом керування ЦО підприємства і гучномовці, підключені до міській і місцевий радіотрансляційного мережам.
ПК об'єкта обладнається засобами зв'язку відповідно до вимог, викладеними вище.
Ми маємо такі вихідні дані: видалення об'єкта від хімічного підприємства Rr == 2,1 км; швидкість середнього вітру в районі об'єкта — 7 м/с; число робітників та службовців у зміні — 935 чіл., з них 245 жінок; Тривалість укриття людей 2 сут.
Приймаємо як захисне спорудження для об'єкта сховище.
Розміщення захисних споруджень. Для забезпечення укриття робітників та службовців у мінімальний термін установлюємо радіус збору не більш 500 м.
Розрахунок місткості сховищ. Загальну місткість сховищ визначаємо виходячи з чисельності робітників та службовців, що підлягають укриттю (935 чол.). Тому що розподіл виробничого персоналу на ділянках території заводу, де передбачається розмістити притулку, приблизно однакове і потрібно побудувати три сховища, то місткість кожного з сховищ повинна бути 935/3 = 315 чол.
Виконання об'ємно-планувального рішення. Відповідно до вимог по забезпеченню надійності захисту виробничого персоналу з урахуванням економічної доцільності приймаємо наступний варіант об'ємно-планувального рішення.
У сховищах передбачити: приміщення для що вкриваються; санітарні посади; пункт керування ЦО заводу на 10 чіл. (у притулок № 3); фільтровентиляційні приміщення, що дозволяють установити в них устаткування для роботи системи повітропостачання у всіх трьох режимах; ДЕС і електрощитову (у притулок № 3); приміщення для збереження продовольства, роздільні санітарні вузли; два входи: одним розміром 1,2 х 2м, другий — 0,8 х 1,8 м; тамбур-шлюз і приміщення для збереження балонів.
Розрахунок основних приміщень сховищ. Площа приміщень для тих, хто вкриваються. При установці двох'ярусних лави-нар виходимо з норми 0,5 м2 на людину. Тоді площа приміщень для вкриваються в кожнім сховищі повинна складати 315 • 0,5 = = 157,5 м2.
У цих приміщеннях необхідно установити лава-нари, що забезпечують 80 % місць для сидіння (315 • 0,8 = 252 місця) і 20 % — для лежання (315 • 0,2 = 63 місця).
При нормі 0,45 X 0,45 м на одне місце для сидіння в притулок необхідно установити 63 двох'ярусних лави-нар довжиною 1,8 м. Нижній ярус для сидіння на чотири місця, верхній — одне місце для лежання.
Пункт керування. Приймаємо ПК на 10 чол. у притулок № 3 поблизу входи 1,2 х 2 м і передбачаємо в ньому робочу кімнату і кімнату зв'язку. При нормі площі на одному працюючого на пункті керування 2 м2 площа приміщень складе 10 • 2 = 20 м2.
Санітарні посади. У кожнім притулку передбачити санітарна посада площею 2 м2.
Розрахунок допоміжних приміщень сховища. Площа допоміжних приміщень сховища визначаємо виходячи з установлених норм по табл. 2.7.
Для притулків № 1 і № 2 без автономних ДЕС, але з регенерацією повітря при місткості 315 чол. норма площі 0,15 м2/чіл. Тоді площа допоміжних приміщень складе: 315 х 0,15= 47,25 м2.
Для притулку № 3 з автономної ДЕС і регенерацією повітря норма площі допоміжних приміщень 315 • 0,16 = 50,4 м2.
Приміщення для збереження продовольства. При місткості сховища 315 чол. варто обладнати одне приміщення площею
5 +
х 3 = 8,3 м2Тамбур-шлюз. По нормах у сховищах на 315 чол. потрібно однокамерний тамбур-шлюз. Приймаємо рішення обладнати його при вході 1,2 • 2м. Тому що ширина дверного прорізу 1,2 м, приймаємо площу тамбура-шлюзу 10 м2.
Висота приміщень сховищ, м, повинна забезпечити внутрішній обсяг не менш 1,5 м3 на що вкривається і може бути знайдена по формулі
h = V/S,
де V — обсяг приміщень у зоні герметизації, за винятком ДЕС, тамбурів, розширювальних камер, м3; S — площа всіх приміщень у зоні герметизації, м2.
Визначаємо загальний мінімальний обсяг приміщень у зоні герметизації:
V = 315 х 1,5 = 472,5 м3.
Визначаємо загальну площу всіх приміщень у зоні герметизації. Для сховищ № 1 і № 2
S1,2 = 157,5 + 2 + 47,25 + 8,3 + 10 = 225,05 м2.
Для сховища № 3
S3 = 157,5 + 20 + 2 + 47,25 + 8,3 + 10 = 245,5 м2.
Висота приміщень сховищ № 1 і № 2 повинна бути не менш
ма притулку № 3
мТаким чином, для всіх сховищах варто прийняти висоту приміщень відповідно до норм не менш 2,15 м від оцінки підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття.
Санітарні вузли потрібно розташувати з боку входу 1,2 х 2м, передбачивши установку в санвузлах для жінок з розрахунку 245 чол. що відповідає 26 % загальної кількості що вкриваються: напольних чаш (унітазів) — 1 шт. (з норми 1 шт. на 75 чол.); умивальників— 1 шт. (з норми 1 шт. на 200 чол ).
У санвузлах для чоловіків установити: напольних чаш (унітазів) і пісуарів 2 комплекти (з норми 1 комплект на 150 чол.); умивальників — 1 шт. (з норми 1 шт. на 200 чол.).
Повітрязаборний канал по режиму чистої вентиляції в сховище № 2 варто улаштувати з боку входу 0,8 X 1,8 м, а в притулках № 1 і № 3 сполучити з аварійним виходом. У повітрязаборном каналі установити противибухове пристрій УЗС-8 і обладнати розширювальну камеру обсягом 2 м3.
Забір повітря по режиму фільтровентиляції треба передбачити з предтамбура. Відпрацьоване повітря видаляти самопливом через санітарні вузли. У витяжних каналах установити клапани надлишкового тиску.
Розрахунок устаткування системи повітропостачання починається з розрахунків для режиму II. Режим II — фільтровентиляція. При нормі подачі очищеного повітря на кожного що вкривається 2 м3/год і одного працюючого на ПК 5 м3/год продуктивність системи повинна бути:
у притулках № 1 і № 2: 315 • 2 = 630 м3/год;
у притулок № 3: 305 • 2 = 610 м3/год для що вкриваються і 10 • 5 = 50 м3/год для працюючих на ПК.
Усього в притулку № 3 потрібно подати 670 м3/год повітря.
Визначаємо тип і кількість фільтровентиляційних комплектів. Тому що потрібно забезпечити роботу системи повітропостачання в трьох режимах, то в притулках необхідно установити ФВК-2.
Подача одного ФВК-2 по режиму фільтровентиляції 300 м3/ч. Тоді для забезпечення необхідної подачі системи потрібно: у сховищах № 1 і № 2: 630 : 300 = 2,1 комплекти; у сховищі № 3: 670 : 300 = 2,2 комплекти.
Приймаємо рішення — установити в кожнім сховищі по трьох ФВК-2.
Режим I — чиста вентиляція. Виходячи з норми подачі повітря на одну людину, рівної 10 м3/год, подача системи повітропостачання в режимі чистої вентиляції повинна бути: 315 • 10 = 3150 м3/ч.
Тому що один ФВК2 має подачу по режиму чистої вентиляції 1200 м3/год, те загальна подача трьох комплектів 1200 • 3 = 3600 м3/год, що не нижче потреби.
Режим III — регенерація внутрішнього повітря. Буде забезпечуватися наявними в складі ФВК-2 регенеративними установками РУ-150/6 і фільтрами ФГ-70 (три комплекти на притулок).
Водопостачання сховищ передбачити від зовнішньої водогінної мережі з пристроєм проточних ємностей запасу питної води по нормі 3 л у добу на 1, що вкривається.
Місткість ємностей з розрахунку на 2 сут повинна бути: 315 • 3 х 2 = 1890 л.
Каналізація притулків повинна забезпечити відвід стічних вод із санітарних вузлів у зовнішню каналізаційну мережу. Улаштувати резервуар для збору стоків з розрахунку 2 л у добу обсягом: 315 • 2 • 2 = 1260 л.
Опалення притулків передбачити від опалювальних мереж підприємства по самостійних відгалуженнях.
Електропостачання — від електромережі підприємства. У притулок № 3 передбачити устаткування резервного джерела — ДЕС з електрощитової, від якої до притулків № 1 і № 2 прокласти електрокабелі в траншеї глибиною 0,7 м.
У сховищах № 1 і № 2 передбачити установку телефонного апарата для зв'язку з пунктом керування ЦО об'єкта, у всіх сховищах — гучномовців у радіотрансляційних мережах міста й об'єкта.
Висновки. Для забезпечення надійного захисту виробничого персоналу об'єкта необхідно:
1. Побудувати три сховищах місткістю на 315 чіл, кожне з захисними властивостями.
2. У кожнім сховищі обладнати приміщення для вкрива площею 157,5 м2, один тамбур-шлюз площею 10 м2, санітарний блок площею 2 м2, приміщення для збереження продовольства площею 8,3 м2 і допоміжні приміщення: у сховищах № 1 і № 2 площею 47,25 м2, у сховищі № 3 — 50,4 м2; для тих, що вкриваються установити по 63 двох'ярусних лави-нар, Висоту приміщень для всіх притулків прийняти 2,2 м.
3. ПК об'єкта обладнати в сховищі № 3 площею 20 м2.
4. Систему повітропостачання сховищ виконати на базі ФВК-2 по трьох комплекту на кожне.
5. Передбачити використання сховищ у господарських цілях: сховище № 1 — під склад інструментів; сховище № 2 — для побутових приміщень; сховище № 3 — для навчальних класів по ЦО.