План Вступ Теоритична частина: Надзвичайні ситуації екологічного характеру
| Вид материала | Документы |
СодержаниеI.І Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження При інверсії При ізотермії При конвекції При інверсії При ізотермії При конвекції |
- Про затвердження Програми попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного, 167.83kb.
- Про затвердження Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного, 342.27kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет "Львівська політехніка", 526.12kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет "Львівська політехніка", 305.54kb.
- Програма розвитку та вдосконалення системи цивільного захисту населення І територій, 167.43kb.
- План вступ І. Теоритична частина > Нормативно правові засади роботи банків з рахунками, 1247.14kb.
- Постанов а від 3 серпня 1998 р. N 1198, 643.76kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області, 48.66kb.
- План Вступ Розділ Аналіз екологічного стану соціуму в Україні та за її межами. Розділ, 498.53kb.
- Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, 110.4kb.
I.І Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження,
Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДОР на об'єкті, фізичних і токсичних властивостей, умов збереження, метеоумов і рельєфу місцевості.
У табл. 2.1 і 2.2 приведені орієнтовані відстані, на яких можуть створюватися в повітрі вражаючі концентрації деяких видів СДОР для визначених умов.
Ширина зони хімічного зараження визначається по наступним співвідношеннях: Ш = 0,03 М — при інверсії; Ш = 0,15 М — при ізотермії; Ш = 0,8 М — при конвекції, де Г — глибина поширення хмари зараженого повітря з вражаючою концентрацією, км.
Площа зони хімічного зараження S3 приймається як площа рівнобедреного трикутника, що дорівнює половині добутку глибини поширення зараженого повітря на ширину зони зараження:
У нашому прикладі на об'єкті зруйнувалася обвалована ємність, що містить 25т хлору. Нам необхідно визначити розміри і площу зони хімічного зараження. Місцевість відкрита.
Вихідні дані: ступінь вертикальної стійкості повітря — інверсія.
По табл. 10.2 для 25т хлору знаходимо глибину поширення зараженого повітря при швидкості вітру 1 м/с; вона дорівнює 80 км для вражаючої концентрації. Для швидкості вітру 3 м/с визначаємо поправочний коефіцієнт, рівний для інверсії 0,45. Глибина поширення хмари зараженого повітря з вражаючою концентрацією Г = 80 0,45 = 20 км.
Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 1,5 рази. Отже глибина поширення хмари зараженого повітря з вражаючою концентрацією складе
Г = 20/1,5 = 13,3 км
Визначаємо ширину зони хімічного зараження при інверсії. Ширина зони
Ш = 0,03М = 0,03 • 13,3 = 0,399 км.
Визначаємо площу зони хімічного зараження.
км2Таблиця 2.1. Глибини поширення хмар зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
| Найменування СДОР | Кількість СДОР в ємностях (на об'єкті), т | |||||
| 5 | 10 | 25 | 50 | 75 | 100 | |
| При інверсії | ||||||
| Хлор, фосген | 23 | 49 | 80 | Більш 80 | ||
| Аміак | 3,5 | 4,5 | 6,5 | 9,5 | 12 | 15 |
| Сірчистий ангідрид | 4 | 4,5 | 7 | 10 | 12,5 | 17,5 |
| Сірководень | 5,5 | 7,5 | 12,5 | 20 | 25 | 61,6 |
| При ізотермії | ||||||
| Хлор, фосген | 4,6 | 7 | 11,5 | 16 | 19 | 21 |
| Аміак | 0,7 | 0,9 | 1,3 | 1,9 | 2,4 | 3 |
| Сірчистий ангідрид | 0,8 | 0,9 | 1,4 | 2 | 2,5 | 3,5 |
| Сірководень | 1,1 | 1,5 | 2,5 | 4 | 5 | 8,8 |
| При конвекції | ||||||
| Хлор, фосген | 1 | 1,4 | 1,96 | 2,4 | 2,85 | 3,15 |
| Аміак | 0,21 | 0,27 | 0,39 | 0,5 | 0,62 | 0,66 |
| Сірчистий ангідрид | 0,24 | 0,27 | 0,42 | 0,52 | 0,65 | 0,77 |
| Сірководень | 0,33 | 0,45 | 0,65 | 0,88 | 1,1 | 1,5 |
Таблиця 2.2. Глибини поширення хмар зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
| Найменування СДОР | Кількість СДОР в ємностях (на об'єкті), т | |||||
| 5 | 10 | 25 | 50 | 75 | 100 | |
| При інверсії | ||||||
| Хлор, фосген | 6,57 | 14 | 22,85 | 41,14 | 48,85 | 54 |
| Аміак | 1 | 1,28 | 1,85 | 2,71 | 3,42 | 4,28 |
| Сірчистий ангідрид | 1,14 | 1,28 | 2 | 2,85 | 3,57 | 5 |
| Сірководень | 1,57 | 2,14 | 3,57 | 5,71 | 7,14 | 17,6 |
| При ізотермії | ||||||
| Хлор, фосген | 1,31 | 2 | 3,28 | 4,57 | 5,43 | 6 |
| Аміак | 0,2 | 0,26 | 0,37 | 0,54 | 0,68 | 0,86 |
| Сірчистий ангідрид | 0,23 | 0,26 | 0,4 | 0,57 | 0,71 | 1,1 |
| Сірководень | 0,31 | 0,43 | 0,71 | 1,14 | 1,43 | 2,51 |
| При конвекції | ||||||
| Хлор, фосген | 0,4 | 0,52 | 0,72 | 1 | 1,2 | 1,32 |
| Аміак | 0,06 | 0,08 | 0,11 | 0,16 | 0,2 | 0,26 |
| Сірчистий ангідрид | 0,07 | 0,08 | 0,12 | 0,17 | 0,21 | 0,3 |
| Сірководень | 0,093 | 0,13 | 0,21 | 0,34 | 0,43 | 0,65 |
Примітки до табл. 2.1 і 2.2: 1. При швидкості вітру більш 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, що мають наступні значення:
швидкість вітру, м/с 1 2 3 4 5 6
поправочний коефіцієнт:
при інверсії 1 0,6 0,45 0,38 — —
при ізотермії 1 0,71 0,55 0,5 0,45 0,41
при конвекції 1 0,7 0,62 0,55 — —
2. Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
І.II. Визначення часу підходу зараженого повітря до визначеного рубежу (об'єкту).
Час підходу хмари зараженого повітря до визначеного рубежу (об'єкту) t визначається розподілом відстані R від місця розливу СДОР до даного рубежу (об'єкта), м, на середню швидкість W переносу хмари повітряним потоком, м/с. Середня швидкість переносу хмари зараженого повітря визначається по табл. 2.3. Хмара зараженого повітря поширюється на висоти, де швидкість вітру більше, ніж у поверхні землі. Унаслідок цього середня швидкість поширення буде більше, ніж швидкість вітру на висоті 1 м.
Таблиця 2.3. Середня швидкість переносу хмари, зараженого речовиною, м/с
| Швидкість вітру V1, м/с | Інверсія | Ізотермія | Конвекція | |||
| R < 10 км | R > 10 км | R < 10 км | R > 10 км | R < 10 км | R > 10 км | |
| 1 | 2 | 2,2 | 1,5 | 2 | 1,5 | 1,8 |
| 2 | 4 | 4,5 | 3 | 4 | 3 | 3,5 |
| 3 | 6 | 7 | 4,5 | 6 | 4,5 | 5 |
| 4 | — | — | 6 | 8 | — | — |
| 5 | — | — | 7,5 | 10 | — | — |
| 6 | — | — | 9 | 12 | — | — |
Примітка. Інверсія і конвекція при швидкості вітру більш 3 м/с спостерігаються в рідких випадках
По табл. 2.3 для інверсії і швидкості вітру V1 = 3 м/с знаходимо середню швидкість переносу хмари зараженого повітря W = 6 м/с. Час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту
мін.І.III Визначення часу вражаючого дії СДОР.
Час вражаючого дії СДОР tпор у вогнищі хімічної поразки визначається часом випару СДОР з поверхні його викиду (розливу). Час, хв, випару рідини tисп визначається як частка відділення маси рідини в резервуарі Gt на швидкість випару Сисп:
Таблиця 2.4. Час випару деяких СДОР, ч (швидкість вітру V = 1 м/с)
| Сильнодіючі отруйні речовини | Вид сховища | |
| необваловане | обваловане | |
| Хлор | 1,3 | 22 |
| Фосген | 1,4 | 23 |
| Аміак | 1,2 | 20 |
| Сірчистий ангідрид | 1,3 | 20 |
| Сірководень | 1 | 19 |
Площа розливу при обвалуванні сховищ дорівнює площі обвалованої території. При відсутності обвалування для наближених розрахунків можна прийняти, що рідина, що розлилася, покриє поверхню шаром у 0,05 м. У цьому випадку площа розливу, м2, визначається як частка від розподілу обсягу рідини, що розлилася, на товщину шаруючи 0,05 м:
S = В/0,05,
де В — обсяг рідини в сховище, м3.
При руйнуванні декількох ємностей з різними отрутними рідинами, якщо ці рідини не вступають у реакцію між собою, а їхній вражаючі концентрації приблизно однакові, загальна кількість рідин, що розлилися, визначається підсумовуванням. К таким отруйним речовинам відносяться: синильна кислота, хлор, фосген. Речовини однакового характеру, але різко відрізняються по ступені токсичності, приводять до еквівалентної токсичності.
Для визначених умов можна розрахувати орієнтований час випару деяких СДОР (табл. 2.4), Час випару використовується для визначення орієнтованого часу вражаючого дії СДОР у осередку хімічної поразки.
Для швидкостей вітру більших, ніж зазначені в табл. 2.3, уводять поправочний коефіцієнт, що має наступні значення:
Швидкість вітру, м/с 1 2 3 4 5 6
Поправочний коефіцієнт 1 0,7 0,55 0,43 0,37 0,32
По табл. 10.5 знаходимо, що час вражаючої дії хлору (час випару) при швидкості вітру 1 м/с дорівнює 22 ч.
Знаходимо поправочний коефіцієнт для швидкості вітру 3 м/с; він дорівнює 0,55.
Час вражаючої дії хлору складе 22 • 0,55 = 12,1 ч.
Для визначення границь вторинних вогнищ хімічної поразки за прогнозом необхідно нанести на карту (план) зону можливого хімічного зараження і виділити об'єкти, населені чи пункти частини їхній, що попадають у прогнозовану зону хімічного зараження. Розрахунковими границями вторинних вогнищ хімічної поразки будуть границі цих об'єктів, населених чи пунктів районів. Границі фактичних вогнищ хімічної поразки визначаються розвідкою і наносяться на карту (план).
І. IV. Визначення можливих утрат людей у осередку хімічної поразки.
Втрати робітників, службовців і проживаючого поблизу від об'єктів населення, а також особового складу формувань ЦО будуть залежати від чисельності людей, що опинились на площі осередку, ступеня захищеності їх і своєчасного використання засобів індивідуального захисту (протигазів).
Таблиця 2.5. Можливі втрати робітників, службовців і населення від СДОР в осередку поразки, %
| Умови перебування людей | Без протигазів | Забезпеченість людей протигазами, % | ||||||||
| 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | ||
| На відкритій місцевості | 90—100 | 75 | 65 | 58 | 50 | 40 | 35 | 25 | 18 | 10 |
| У найпростіших укриттях, будинках | 50 | 40 | 35 | 30 | 27 | 22 | 18 | 14 | 9 | 4 |
Примітка. Орієнтована структура втрат людей у середовищі поразки складе, %: легкого ступеня - 25, середнього і важкого ступеня (з виходом з ладу не менш чим на 2 — 3 тижні і нужденних у госпіталізації) —40, зі смертельним результатом — 35.
Кількість робітників та службовців, що опинилися в осередку поразки, підраховується по їхній наявності на території об'єкта по будинках, цехам, площадкам; кількість населення — по житлових кварталах у місті (населеному пункті). Можливі втрати людей в осередку поразки визначаються по табл. 2.5.
В осередку поразки знаходяться господарський об’єкт (ГО) з числом робітників та службовців 935 чіл. Забезпеченість протигазами 100%, робітники знаходяться в будинку.
По табл. 2.5 визначаємо втрати:
Р = 935 х 0,04 = 37 чіл.
Відповідно до примітки до табл. 10.6 структура втрат робітників та службовців на об'єкті буде: зі смертельним результатом — 37 х 0,35 = 13 чіл.; середнього і важкого ступеня — 37 х 0,4 = 15 чіл., легкого ступеня — 37 х 0,25 = 9 чіл. Усього зі смертельним результатом і чіл, що втратили працездатність 28.
У такий же спосіб розраховуються можливі втрати населення й особового складу формувань ЦО.
Результати розрахунків по конкретно сформованій обстановці після руйнування об'єкта, що має СДОР, необхідно звести в таблицю для їхнього аналізу і практичного використання при проведенні заходів щодо ліквідації наслідків зараження (табл. 2.6).
Таблиця 2.6. Результати оцінки хімічної обстановки
| Джерело зараження | Тип СДОР | Кількість СДОР,т | Глибина зони зараження, км | Загальна площа зони зараження, км2 | Утрати від СДЯВ, чіл |
| Зруйнована ємність | Хлор | 25 | 13,3 | 2,65 | 28 |
Примітка. Площа вогнища хімічної поразки визначається на підставі вимірів по карті місцевості.
На підставі аналізу результатів оцінки хімічної обстановки визначаються можливі наслідки у вогнищі поразки виходячи з забезпеченості виробничого персоналу і населення засобами захисту. Аналізуються умови роботи підприємства щодо впливу отруйних речовин на виробництво, матеріали і сировину. Установлюється можливість герметизації будинків цехів і інших приміщень, де працюють люди, а також можливість роботи в засобах індивідуального захисту. Визначаються шляхи знезаражування території об'єкта, будинків і споруджень і способи проведення санітарної обробки людей у разі потреби.
Виконаємо графічно зону хімічного зараження з нанесенням джерела хімічного зараження, зони зараження і вогнища хімічної поразки.
Напрямок приземного вітруГО у зоні хім.зараження
ширина зони
Хім. підприємство хім.зараження
Площа зони хім.зараження
Ділянка розливу СДОР
Глибина зони хім.зараження
Рис. 1.Схема зони хімічного зараження, утвореної розливом СДОР (хлор, 25т) при ГО розташованому по напрямку вітру
Напрямок приземного вітру
ГО поза зоною хім.зараження
ширина зони
Хім. Підприємство хім.зараження
Площа зони хім.зараження
Ділянка розливу СДОР
Глибина зони хім.зараження
Рис. 1.Схема зони хімічного зараження, утвореної розливом СДОР (хлор, 25т) при ГО розташованому по напрямку вітру в 90
Висновки служать вихідними даними для розробки пропозицій по підвищенню стійкості об'єкта в можливому осередку хімічної поразки.