Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 680.62kb.
- Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет, 912.96kb.
- Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет, 3060.38kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 358.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
- Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
- Міністерство освіти І науки України, 1659.87kb.
- Міністерство освіти І науки україни мелітопольський державний педагогічний університет, 2525.18kb.
2002, Солт-Лейк-Сіті
| Місце | Країна | М е д а л і | |||
| Золото | Срібло | Бронза | Усього | ||
| І | Німеччина | 12 | 16 | 7 | 35 |
| ІІ | США | 10 | 13 | 11 | 34 |
| ІІІ | Норвегія | 11 | 7 | 6 | 24 |
| Україна без медалей | |||||
2006, Турін
| Місце | Країна | М е д а л і | |||
| Золото | Срібло | Бронза | Усього | ||
| І | Німеччина | 11 | 12 | 6 | 29 |
| ІІ | США | 9 | 9 | 7 | 25 |
| ІІІ | Австрія | 9 | 7 | 7 | 22 |
| ХХV | Україна | 0 | 0 | 2 | 2 |
Хоча останніми роками через різні причини (підготовка талановитих спортсменів у кращих учбово-тренувальних центрах, розвиток штучної матеріальної бази для зимових видів спорту і ін.) монополія окремих країн на досягненнях в тих або інших видах спорту порушується все частіше, загальна ж тенденція зберігається. Досить відзначити, що за всю історію виступів спортсменів-олімпійців СРСР і ГДР їм вдалося завоювати лише одну бронзову і одну срібну медалі в гірськолижних дисциплінах. В той же час у фігурному катанні на окремих Іграх останніх 20 років спортсмени цих країн завоювали медалей і набирали очок в неофіційному командному заліку більше, ніж решта всіх країн разом узяті.
Принциповою особливістю розвитку різних видів олімпійського спорту, що зумовлює досягнення спортсменів різних країн, є залежність результатів змагань від стану спортивної бази, інвентарю і спорядження. Ці чинники велику роль грали і в 30-х роках коли, наприклад, наявність сучасних гірськолижних трас і підйомників зумовлювала монополію на перемоги спортсменів Німеччини, Швейцарії, Франції і Австрії в гірськолижних дисциплінах. Проте протягом останніх 20 років, як ніколи раніше, використання сучасних науково-технічних досягнень стало одним з чинників, що визначають майстерність спортсменів в більшості зимових видів спорту. Траси, що цілорічно діють, для лижних гонок, бобслею і санного спорту, стадіони для ковзанярського спорту, фігурного катання і хокею, трампліни з штучним покриттям, принципово нові конструкції лиж, системи для приготування штучного і синтетичного снігу, комп’ютерні системи для автоматичного мастила лиж, багатообразні тренажери для підготовки, костюми із спеціальних матеріалів для стрибунів з трампліну і ковзанярів і багато що інше все частіше дають перевага, іноді несподівана, представникам країн, які йдуть на сміливі наукові експерименти і оперативно упроваджують їх результати в практику. Саме чинниками такого порядку пояснюються багато несподіванок, з якими довелося зіткнутися останніми роками практично в усіх зимових видах спорту. Досить звернутися до досягнень спортсменів ГДР в бобслеї і санному спорті, гірськолижників Норвегії, лижників Італії.
Сучасні спортивні споруди для занять зимовими видами спорту все частіше з’являються в південних країнах, де не буває зими (у нашому уявленні). Для роботи в цих країнах притягуються висококваліфіковані фахівці, що дозволяє сподіватися не тільки на збільшення кількості спортсменів-учасників зимових Олімпійських ігор від південних країн, але і на їх включення в боротьбу за олімпійські нагороди.
Важливим чинником успішності зимових Олімпійських Ігор, як і інших міжнародних змагань є постать спортсмена.
Розвиток зимових Олімпійських ігор багато в чому зобов’язаний видатним атлетам, які своєю майстерністю сприяли зростанню популярності зимових видів спорту як у світі в цілому, так і в окремих країнах. Успіх I зимових Олімпійські ігор був зумовлений талантом і майстерністю ковзаняря К. Тунберга, лижника Т. Хауга, фігуриста Р. Графстрема. На кожних подальших Іграх з’являлися нові імена видатних спортсменів, що стало позитивним стимулом розвитку зимових видів спорту, підвищення популярності зимових Олімпійських ігор. Особливе визнання здобули спортсмени, що зуміли неодноразово ставати олімпійськими чемпіонами. У їх числі шестикратна переможниця Ігор в швидкісному бігу на ковзанах Лідія Скоблікова (СРСР), п’ятикратний чемпіон в цьому ж виді змагань Ерік Хейден (США); чотирикратні чемпіони в лижних гонках Галина Кулакова і Раїса Сметаніна (СРСР), чемпіони в лижних гонках М.Л. Матікайнен (Хямя-Лайнен; Фінляндія), С. Эрнберг і Г. Сван (Швеція).
Аналізуючи рівень розвитку олімпійського спорту в Україні в останні десятиріччя слід відзначити, що основні досягнення наших спортсменів були в літніх видах спорту.
Рівень розвитку зимових видів спорту і результати виступів спортсменів України на зимових Олімпійських Іграх, у порівнянні з іншими країнами, в силу кліматичних умов і історичних традицій не були суттєвими (див. табл. 2).
На VІІ зимових Олімпійських Ігор (ЗОІ) в Кортіна д’Ампеццо (1956 р.) українських спортсменів не було зовсім. Тоді команда СРСР вперше брала участь у ЗОІ. Таке положення зберігалося і на наступних ЗОІ аж до 1976 року.
На початку 70-х років в Україні були здійснені комплексні заходи для розвитку зимових видів спорту – реконструкція і будівництво спортивних баз, залучення відомих фахівців, створення відділень у спортивних школах центрів підготовки із зимових видів спорту.
На ХІІ ЗОІ в Інсбруку (1976) вперше виступили два українських спортсмени – Іван Бяков (біатлон) і І.Тарасова (ковзани, біг). І.Бяков завоював золоту медаль у складі команди біатлоністів в естафеті 4х10 км.
У наступних ЗОІ брали участь декілька спортсменів України.
У ХІV ЗОІ у Сараєві (1984) А. Батюк отримав срібну медаль у складі команди з лижної естафети 4х10 км.
На ХУІ ЗОІ в Альбервіллі (1992) В.Петренко став олімпійським чемпіоном у фігурному катанні, а А.Житник отримав золоту медаль у складі команди хокеїстів.
У лютому 1994 р., у Лілліхаммері, вперше в історії спорту в ХVІІ ЗОІ взяла участь делегація незалежної України, дебют якої видався доволі вдалим. Олімпійською чемпіонкою вперше стала українська спортсменка Оксана Баюл у фігурному катанні та бронзову нагороду отримала В. Цербе за змагання біатлоністок на дистанції 7,5 км. Збірна команда України нараховувала 37 спортсменів – представників 10 видів спорту (з 12), які входили у програму цих Ігор. Українські спортсмени взяли участь у 32 (з 61) номерах олімпійської програми. Декілька спортсменів України увійшли у шістку найкращих в окремих номерах програми олімпійських змагань. Це фігурист В.Петренко (4 місце), Н.Шерстньова, яка у змаганнях з фрістайлу була п’ятою, п’яте місце посіла й команда біатлоністок (Є.Петрова, М.Склота, Є.Огурцова, В.Цербе) в естафеті 4х7,5 км.
1998 року Україна відзначилася срібною медаллю, 2002 рік – без медалей., 2006 рік – дві бронзові нагороди. Але загалом, на останніх Олімпіадах українськими спортсменами в цілому були покращені результати у лижних гонках, фрістайлі (чоловіки ), санному спорті (жінки ) та естафеті біатлоністів. Добрих слів заслуговують лижниця Валентина Шевченко (5-е місце), фрістайліст Станіслав Кравчук (5-е місце), саночниця Лілія Лудан (6-е місце).
Таким чином, за весь час існування Зимових Олімпійських Ігор (1924–2006), вони проводилися двадцять разів. За цей час програма змагань розширилася більше як в 5 разів, у 4,8 разів збільшилася кількість країн-учасниць, у 7 разів кількість спортсменів.
Література:
1. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт: Учебник (в 2 кн.). – К: Олимпийская литература, 1994.
Хавин В.Н. Все об олимпийских играх. – 2 изд., доп. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 607 с.
- Бадова Р. Спортсмени України в Олімпійських іграх з 1952 по 2000 рік // Фізичне виховання в школі. – 2001. – №2. – С. 26.
- Вацеба О. Україна на шляху до олімпійського визнання // Наш спорт. – 1997. – січень. – С. 6–10.
- Міжнародний олімпійський pyx i участь у ньому українських спортсменів / Кулик Я.Л., Костюк С.А., Олшник B.I. та ін. – Вінниця: Логос, 1997. – 192 с.
- Гальперін Ф.Я. На білих олімпіадах. – К.: Здоров’я, 1980. – С. 144.
- Олімпійський рейтинг України (статистика за 1896–2000 роки) // Урядовий Кур’єр. – 2000. – 11 жовтня. – С. 12.
НАШІ АВТОРИ
| | Бадінова Валентина Данилівна – доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Бєляєва Наталія Вячеславівна – асистент кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Борисова Олена Костянтинівна – викладач кафедри фізичної культури та здоров’я факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Боць Вікторія Володимирівна – викладач кафедри фізичної культури та здоров’я факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Воєнчук Марина Миколаївна – старший викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Гилюн Людмила Володимирівна – студентка психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Голуб Ліна Олександрівна – старший викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Даниско Оксана Володимирівна – старший лаборант кафедри теорії та методики фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Зленко Ольга Вікторівна –викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Кириленко Ганна Вікторівна – старший викладач кафедри методики викладання спортивних дисциплін факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Кириленко Людмила Григорівна – старший викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Кириленко Олександр Іванович – старший викладач кафедри методики викладання спортивних дисциплін факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Кіприч Сергій Володимирович – доцент, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Кречетов Олександр Сергійович – старший викладач кафедри методики викладання спортивних дисциплін факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Кривошапка Ірина Володимирівна – асистент кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Курилех Вадим Володимирович – викладач кафедри фізичної культури та здоров’я факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Нагорна Тамара Віталіївна – кандидат історичних наук, декан факультету фізичного виховання, завідувач кафедри правознавства Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Остапова Олена Олександрівна – викладач кафедри фізичної культури та здоров’я факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Пивовар Ніна Михайлівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Пуховська Анжела Вікторівна – студентка психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Руденко Наталія Іванівна – магістранта психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Рябуха Анна Юріївна – старший лаборант кафедри загальної фізики Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Семеновська Лариса Аполлінаріївна – кандидат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри педагогіки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Терехова Катерина Григорівна – студентка психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Ткаченко Катерина Анатоліївна – студентка психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Тягло Тетяна Олександрівна – старший викладач, завідувач кафедри методики викладання спортивних дисциплін факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Філенко Володимир Миколайович – викладач кафедри фізичної культури та здоров’я факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Філіпп Валентна Володимирівна – викладач кафедри фізичної культури та здоров’я факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Цина Андрій Юрійович – доцент кафедри теорії та методики технологічної освіти Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Щербак Юрій Євгенович – старший викладач кафедри методики викладання спортивних дисциплін факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
| | Яресько Максим Михайлович – викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка |
ЗМІСТ
Нагорна Т.В.
Пріоритетні напрямки розвитку олімпійських та не олімпійських видів спорту в Полтавському педагогічному………………………………3
Бадінова В.Д., Бардінов О.В.
Найвидатніші постаті України в історії розвитку олімпійського спорту………………………………………………………………………………….7
Бєляєва Н.В., Рябуха А Ю.
Гуманістичне виховання майбутніх олімпійців та здорового молодого покоління у Кибинській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Миргородського району…………………………………………...19
Боць В.В., Ткаченко К.А.
Сучасний олімпійський рух в Україні та світі: основні напрямки та перспективи………………………………………………………………………..24
Воєнчук М.М.
Олімпійська освіта в Україні……………………………………………………29
Гилюн Л.В., Філенко В.М.
Сучасні тенденції розвитку міжнародного олімпійського руху через відповідні структури: основні напрямки та перспективи…………….33
Голуб Л.О.
Вплив суспільних формацій на еволюцію рекреаційних ігор різних соціальних груп населення…………………………………………………….40
Даниско О.В.
Ідеї олімпізму в творчості О.Д. Бутовського……………………………..41
Зленко О.В.
Тенденції розвитку професійного та олімпійського спорту…………..52
Кириленко Г.В., Кириленко О.І.
Історичні аспекти виникнення та організації діяльності національного олімпійського комітету України………………………….59
Кириленко Л.Г.
Роль олімпійської освіти у процесі фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл………………………………………………………………70
Кіприч С.В.
Професійний спорт в Україні: історичні передумови і сучасні тенденції…………………………………………………………………………….81
Кречетов О. С.
Розвиток плавання як олімпійського виду спорту………………………86
Пивовар Н.М., Кривошапка И.В.
Без идеала нет ни учителя, ни олимпийского чемпиона………………92
Курилех В.В.
Відродження олімпійських ігор очима Олексія Дмитровича Бутовського………………………………………………………………………...99
Остапова О.О.
Олімпійські ігри – погляд з культури античності до сучасності….105
Остапова О.О.
«Все починається з малого…»……………………………………………….112
Остапова О.О.
Взаємозв’язок культури спорту з національними традиціями філософії та виховання……………………………………………………….115
Пуховська А.В., Борисова О.К.
Розвиток олімпійського руху. Українські здобутки…………………..127
Руденко Н.І., Хілінська Т.В.
Про здоров’язбереження та фізичне виховання молоді у досвіді
А.С. Макаренка………………………………………………………………….131
Семеновська Л.А.
Фізичне виховання особистості: історико-педагогічний дискурс…….133
Тягло Т.О.
Олімпізм як філософія освіти………………………………………………..142
Терехова К.Г., Філіпп В.В.
Олімпійський рух в Україні.............................................................147
Цина А.Ю.
Психолого-педагогічні концепції пояснення і прогнозування найвищих особистісних досягнень…………………………………………159
Щербак Ю.Є.
Філософські концептуальні основи вивчення олімпізму й олімпійського утворення………………………………………………………162
Яресько М.М.
Особливості формування та сучасний стан організаційних структур зимового спорту…………………………………………………………………164
Наші автори……………………………………………………………………..177