"земельне право україни"
| Вид материала | Документы |
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 922.45kb.
- О. В. Харитонов конспект лекцій з дисципліни "земельне право україни" (для студентів, 1807.04kb.
- Аграрне, земельне та екологічне право п. Ф. Кулинич павло Федотович Кулинич, 207.47kb.
- Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
- Практикум для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 2032.35kb.
- В.І. Петраш конспект лекцій з дисципліни «земельне право» (для студентів 3 курсу денної, 11.41kb.
- Земельне та аграрне право, 4995.88kb.
- Тема Господарське право в системі права України, 50.94kb.
- Міністерство внутрішніх справ України, 2464.9kb.
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 1046.73kb.
Землі оздоровчого признач – в держ власності
Суб”єкти –санаторно-кур орг-ї, яким надаються землі для лікувально-проф цілей.
Надає зем діл ВРУ. На підставі тех-ек обгрунтуваннь використання земель, проектів відводу зем діл з урахув округів і зон сан охорони, схем мед зонування.
81. Зміст права лікувально-оздоровчого землекористування.
Землі лік-озд призначення – зем ділянки, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування.
На землях оз призначення забороняється діяльн, що суперечить їх цільовому признач або може негативно впливати на природні лікувальні фактори цих земель.
Природні лікувальні ресурси надаються юр і фіз особам для лікування і профілактики захворювань, а також в цілях відпочинку. Мін води можуть використовуватись для пром розливу. Надання лік природних рес-в для інш цілей як правило не допускається. В виключних випадках при наявності позитивного висновку еколог і сан-епід експертизи дозволяється використання прир лік рес-в для інш цілей, якщо це не зашкодить кур-рекреац потенціалу відповідних тер. Природні лік рес-си надаються на підставі ліцензії в порядку, визначеному з-м. В випадку порушення правил використання прир лік рес-в право користування ними може бути зупинене або обмежене. Зупинення і обмеження права користування прир лік рес-ми не звільняє винних осіб від інш видів відповідальності.
Сан-кур орг-м для лік-профілактичних цілей надаються у відповідності з вимогами зак-ва про прир рес-си зем ділянки та інш прир рес-си. Забудова земель лік-озд місцевостей і курортів ведеться з дотриманням првил, встановлених зак-м для відповідних робіт на вказаних особливо охоронюваних прир тер-х. З метою охорони прир лік факторів земель озд признач встановл округи сан охорони, у межах яких забороняється передавати зем ділянки у власність і надавати їх у користування тим п-м, установам, орг-м і гром, діяльн яких є несумісною з охороною прир лік властивостей та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку населення.
- Підстави виникнення, зміни та припинення права лікувально-оздоровчого землекористування .
Землі лік-озд признач не можуть передаватися в кол та приват власність.
Для визнання тер лік-озд місцев необхідна наявність умов: на ній повинні знаходит один або кілька унік прир лік рес-в, матись необх запас мін води, лік грязей, інш. Тер-я повинна мати площу придатну і достатню для курортн буд-ва, задовільняти екол і сан-епід нормам і правилам, на ній повинні бути джерела питного і тех водопостачання і енергозабезпечення.
Природні лік рес надаються юр та фіз особам для лікування , відпочинку. Надання лік рес-в для інш цілей не допускається. В виключних вип при наявності позитивн висновку еколог і сан-епід експертизи дозволяється використання прир рес для інш цілей, якщо це не зашкодить для кур-рекр потенц. Прир лік рес надаються на підставі ліцензіі. На курортах прир лік рес-си розробляються спец орг-ми, що мають ліцензію.
Технологія видобування, підготовки і використання мін вод, грязей повина гарантувати захист родовища від передчасного виснаження та забруднення. В випадку порушення правил використ прир лік рес-в право користув лік рес може бути зупинене або обмежене.
Зупинення і обмеження права корист прир лік рес не звільняє винних від відповідальності.
Сан-кур орг-м для лік-проф цілей надаються зем діл у відп до зак-ва. Забудова земель лік-озд місц і кур ведеться з дотрим правил, встановл зак-м для відповід робіт на охорон тер.
З метою охорони прир лік факторів земель озд признач встановл округи сан охорони. У їх межах забороняється передавати зем діл у власність і надавати у корист п-м, устан, орг-м і гром, діяльн яких є несумісною з охорон прир лік властивостей та забезпеченням сприятлив умов для відпочинку.
86.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави припинення права історико-культурного землекористування.
До земель історико-культурного призначення належать землі історико -культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам"яток та архітектурно -ландшафтних комплексів. Ці землі використовуються в особливому режимі.До
об"єктів, які розташовуються на землях історико-культурного призначення, відносяться пам"ятники історії і культури.
Пам"ятниками історії та культури є споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.До пам"яток історії та культури належать:
- пам"ятки історії- будинки, споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави.
- пам"ятки містобудування і архитектури- архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, споруди цивільної, промислової, військової, культурнлї архитектури.
- пам"ятки археології-городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні предмети.
До пам"яток історії та культури можуть бути віднесені й інші об"єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.
Користування пам"ятками історії та культури здійснюється на підставі відповідних охоронних зобов"язань. З метою забеспечення охорони пам"яток історії, археології, містобудування і архитектури, монументального містецтва встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони охоронюваного природного ландшафту в порядку, який визначається законодавством.Зони охорони пам"яток історії та культури встановлюються виконавчими комітетами обласних, міських Рад народних депутатів за поданням відповідних державних органів охорони пам"яток. У межах зазначених зон забороняється провадження земляних, будівельних та інших робіт. а також господарська діяльність без дозволу відповідних органів охорони пам"яток. Проекти планування, забудови і реконструкції міст та інших населених пунктів, які мають пам"ятки історії, археології, місобудування і архитектури підлягають погодженню з відповідними органами охорони пам"яток.Державні органи охорони пам"яток мають право зупиняти будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи у разі виникнення в процесі проведення цих робіт небезпеки для пам"яток історії та культури або порушення правил їх охорони.
87.Правовий статус земель лісового фонду.
Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.
Землі лісового фонду поділяються на:
а) лісові:
вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;
не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;
б) нелісові:
зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;
зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);
зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.
До лісового фонду не належать:
усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.
Усі ліси в Україні є власністю держави.
Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.
Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення.
До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.
До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.
Для ведення лісового господарства важливе значення мають такі поняття, як групи лісів і категорія захисності лісів.Лісове законодавство виділяє ліси першої та другої групи. Основна ціль такого поділу полягає в тому, щоб визначити режим заготівлі деревини і забеспечити охорону найбільш цінних лісів, які мають важливе природоохоронне значення. В залежності від груп і категорій захищенності лісів встановлюється порядок ведення лісового господарства в них, використання лісового фонду, а також порядок вилучення ділянок лісового фонду. Віднесення лісів до відповідної групи визначає використання тих чи інших видів і способів вирубки,ширини просік. До першої групи належатьліси, що виконують переважно природоохоронні функції.До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлутаційне значення, і для збереження захисних фукцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмежаного лісокористування.
88.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення, зміни та припинення лісового землекористування.
О"бєктом лісового землекористування є лісовий фонд. Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд.
До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.
До лісового фонду не належать:
усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.
Суб"єкти: постійні або тимчасові лісокористувачі.
Право користування ділянками лісового фонду виникає з моменту державнох реєстрації договорів аренди ділянки лісового фондуотримання лісового білета, ордера або лісового білета.
Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.
У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для
ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до п'яти гектарів, якщо вони входять
до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою.
Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним
юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.
Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором.
Постійне користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках і порядку, передбачених Земельним кодексом України.
Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється в разі:
1) добровільної відмови від користування земельними ділянками лісового фонду;
2) закінчення строку, на який було надано право користування земельними ділянками лісового фонду;
3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду;
4) невикористання у встановлені строки лісових ресурсів, порушення правил користування земельними ділянками лісового фонду або використання їх не за призначенням;
5) користування земельними ділянками лісового фонду та спеціального використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища на наданих для користування земельних ділянках лісового фонду та за їх межами;
6) систематичного невнесення у встановлені строки плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;
7) вилучення у встановленому порядку наданої земельної ділянки лісового фонду.
Припинення права тимчасового користування земельною ділянкою лісового фонду провадиться Радою народних депутатів, яка її надавала, у разі незгоди тимчасових лісокористувачів, - у судовому порядку.
Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випадки припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду.
89.Правове регулювання відтворення і охорони земель лісового фонду.
Цілі відновлення лісів- своєчасне відтворення лісів на непокритих лісом землях, покращення складу лісів, збільшення продуктивності лісів, забеспечення раціонального використання земель лісового фонду. Лісоразведення являє собою створення лісів на нелісних землях, скорочення непродуктивних земель лісового фонду, створення захисних насаджень на землях, які не входять в лісовий фонд. Відновлення лісів і лісорозведення здійснюється постійними лісокористувачами.
На землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища і т.ін.), здійснюється відновлення лісів, а на інших, призначених для створення лісів, землях, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо), -
лісорозведення.
Землі, призначені для лісорозведення, переводяться до складу земель лісового фонду відповідно до земельного законодавства.
Обсяги і способи робіт щодо відновлення лісів та лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням
фактичних змін у лісовому фонді і стану земель, що підлягають залісенню.
Роботи, пов'язані з відновленням лісів, провадяться способами, що забезпечують створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і
чагарникових порід за спеціальними програмами і проектами, що розробляються державними органами лісового господарства.
Лісорозведення проводиться способами, що забезпечують створення лісових насаджень з високими продуктивними і захисними властивостями з метою підвищення лісистості території, запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного
середовища.
Правила відновлення лісів і лісорозведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Ліси України підлягають охороні і захисту, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, а також раціональне використання.
Забезпечення охорони та захисту лісів покладається на центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, Верховну Раду Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів та постійних лісокористувачів відповідно до законодавства України.
Місцеві Ради народних депутатів, Уряд Республіки Крим для охорони лісів від пожеж:
щорічно організовують розробку і здійснення лісокористувачами заходів протипожежної профілактики у лісах;
залучають до гасіння лісових пожеж населення, протипожежну техніку і транспортні засоби підприємств, установ та організацій у встановленому законодавчими актами порядку;
забезпечують осіб, залучених до гасіння лісових пожеж, харчуванням та медичним обслуговуванням;
сприяють будівництву об'єктів протипожежного призначення, роботі повітряних суден авіалісоохорони;
організовують через засоби масової інформації пропаганду правил протипожежної безпеки, висвітлення проблем збереження лісів;
забезпечують координацію заходів, спрямованих на охорону лісів від пожеж у межах своєї території.
Охорону і захист лісів на території України здійснюють:
лісова охорона спеціально уповноважених державних органів лісового господарства (далі державна лісова охорона);
лісова охорона інших постійних лісокористувачів.
Діяльність державної лісової охорони регулюється її статутом, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
90.Правовий режим земель водного фонду.
землями водного фонду визначаються землі, зайняті:
- морями, річками, озерами, водосховищами,іншими водоймами, болотами, а також островами;
- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок на навколо водойм;
- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
- береговими смугами водних шляхів.
Призначення земель водного фонду полягає в використанні їх для будівництва і експлуатації споруд, що забеспечують задоволення питних, побутових, оздоровчих та інших потреб населення, а також водогосподарських, сільскогосподарських, природоохоронних, промислових, рибогосподарських, енергетичних, транспортниї та інших державних і суспільних потреб. Землі водного фонду подрозділяються на два види: водопокриті землі і землі, призначені для обслуговування водокористувачів та прилеглі до водних об"єктів. Водопокритими вважаються землі, які покриті водою постійно або більшу частину року, і відповідно є частиною водного об"єкта. Землі,прилеглі до водних об"єктів і призначені для обслуговування водокористувачів, є землі зайняті:
- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;
- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами. а також землі, виділені під смуги відведення для них;
- береговими смугами водних шляхів.
Враховуючи, що основним цільовим призначенням земель водного фонду є обслуговування діяльності, яка безпосередньо пов"язана з використанням і охороною вод, зміст правового режиму даних земель підпорядкований правовому режиму вод.
Відповідно до Водного кодексу води є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.
У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об"єктами, прибережними защисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та підтриманню їх у належному стані.
У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об"єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додерженням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється КМУ.
На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.
Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.
91.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення. зміни та припинення права користування землями водного фонду.
Відповідно до Водного кодексу води(водні об"єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Об"єктом права водокористування- водний об"єкт або його частина.Водний об"єкт включає в себе не тільки воду, а і землі, на яких ця вода знаходиться.Водні об"єкти можуть мати загальнодержавне і місцеве значення.До водних об"єктів загальнодержавного значення належить:
- внутрішні морські води та територіальне море;
- підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;
- поверхневі води( озера.водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;
- водні об"єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
До водних об"єктів місцевого значення належать:
- поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об"єктів загальнодержавного значення;
- підземні води. які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.