Методичні рекомендації щодо проведення єдиного уроку у навчальних закладах різних типів, присвяченого 66-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 02. 09. 2010
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Указу Президента України від 10. 12. 08 №1152 «Про відзначення 65-ї річниці Перемоги, 846.7kb.
- Монастириська районна державна адміністрація, 98.49kb.
- Затвердити план заходів з відзначення в районі 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній, 77.6kb.
- Указу Президента України «Про відзначення 65-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній, 768.29kb.
- Соснівська районна рада м. Черкаси виконавчий комітет, 48.78kb.
- Методичні рекомендації щодо відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, 36.56kb.
- Методичні рекомендації до проведення Першого уроку «Україна наш спільний дім», 39.83kb.
- Методичні рекомендації перемога у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років значна, 152.59kb.
- У К А з президента україни, 23.06kb.
- Рекомендації буде розміщено на сайті монмолодьспорт www mon gov ua та на сайті Інституту, 118.09kb.
Методичні рекомендації
щодо проведення єдиного уроку у навчальних закладах різних типів, присвяченого 66-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2010
№ 811 «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 66-ї річниці визволення України від фашистських загарбників», листа Головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 11.04.2011 № 01-31/725 Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області інформує про проведення 6 травня 2011 року єдиного уроку у навчальних закладах різних типів, присвяченого відзначенню 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.
Метою проведення уроку, присвяченого 66-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, є на конкретних прикладах показати учням масовий героїзм людей на фронтах та в тилу, розкрити історичне значення Перемоги над нацистською Німеччиною.
При виборі місця, форм, методів проведення уроку слід враховувати вікові особливості школярів, традиції навчального закладу тощо.
Урок може бути проведений для окремого класу, паралелі чи всієї школи.
Бажано провести урок у залі музею, кімнаті чи куточку бойової слави, біля меморіалу, пам’ятника, споруджених на честь героїв Великої Вітчизняної війни.
Досвід свідчить, що цікаво та емоційно такі уроки проходять за участю ветеранів війни, учасників пошукових загонів, котрі вивчають невідомі сторінки історії Великої Вітчизняної війни.
Уроки для учнів початкової та основної школи варто проводити на основі матеріалів, подій з історії рідного краю.
Бажано, щоб розповіді вчителя, учнів були доповнені свідченнями очевидців тих подій чи родинними спогадами.
У старших класах необхідно розкрити історичне значення перемоги над загарбниками, показати причини героїзму і самовідданості визволителів України, звернути увагу на звитяжну працю жінок і підлітків, які замінили батьків та чоловіків, що пішли на фронт.
Під час підготовки та проведення уроку рекомендується широко використовувати документи, спогади, фронтові листи, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на уроці емоційно-піднесену атмосферу та посилять виховний вплив на школярів.
Для підготовки до уроку рекомендуємо використовувати зазначену нижче літературу Інтернет-ресурси та розробки заходів:
Література
1. Герої-освітяни і науковці України / За ред. Ніколаєнка С.М. та ін.- К., 2005.
2. Виступи учасників круглого столу. Матеріали, присвячені 65-й річниці визволення України та Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, надіслані до комітету з організації круглого столу "Історико-патріотична участь українського народу у Великій Вітчизняній та у Другій світовій війнах 1941-1945 років"/ Редакційна колегія: Калугін П.М., Рижкова Р.В., Кузнєцова О.В.- К., "Конус-Ю", 2009.
3. Шляхами військової слави. Збірник матеріалів зльоту юних краєзнавців, учасників пошукових об’єднань, загонів загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів Київської області.- К., 2005.
Урок мужності до 66-ї річниці Перемоги (початкова школа).
Мета заходу:
- формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого; - виховання громадянських почуттів, свідомої соціальної активності та відповідальності;
- формування й розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу людей старшого віку та дітей війни;
- формування інтересу до літератури про Велику Вітчизняну війну.
Обладнання:
Фотографії учасників війни
Дорогі діти, у нас зараз пройде незвичайний урок. Сьогодні ми будемо говорити про мужність. Що ж ми розуміємо під словом "мужність”? (відповіді дітей).
В тлумачному словнику записано: "Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо відвага, сміливість”.
А ось як написала про це одна відома поетеса у своєму вірші, який так і називається – "Мужність”:
Ми знаєм, що нині лежить на вагах
І що відбувається нині.
Час мужності пробив на наших часах
І мужність нас не покине.
Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.
Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь. Подумайте тільки, яке величезне щастя випало наступним покоління – шістдесят шість років мирного життя.
Так, саме 66 років над нами тихе, мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але потрібно завжди пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.
1941 рік, червень, суботній день. Люди готувалися до недільного відпочинку. Червень – найчарівніша пора в Україні. Уявіть собі … Усе навкруги в красі та силі … Розквітають сади і луки, з поля чути п’янкий аромат скошеної трави … І раптом – війна.
Війна … Вам, діти, це слово відомо лише з історії, розповідей ветеранів-фронтовиків, зі спогадів про суворі минувші дні. Я впевнений, якщо комусь із вас довелося чути розповіді людей, котрі пережили це страхіття, то ви слухали з завмиранням серця, як якусь незвичайну страшну історію. Давайте й ми з вами на нашому уроці згадаємо ті страшні події, ті незвичайні подвиги, щоб потім пам’ятати про них усе життя
22 червня 1941 рік, о 4-ій годині ранку, коли вся наша країна спокійно відпочивала від денних турбот, фашистська Німеччина, без оголошення війни, вчинила варварський напад на нашу Батьківщину. Саме в цю чарівну ніч ворожі бомби і снаряди впали на мирну землю. Україна стала ареною жорстоких смертельних боїв: 57 дивізій, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї…
Минули дні і роки пролетіли,
А дня того забуть ніхто не міг.
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг.
Хіба ж забудеш, як палили хати?
Гойдались мертві у страшній петлі,
І на шляху валялися хлоп’ята,
Багнетами прибиті до землі.
Хіба ж забудеш, як сліпого діда
В звірячій злобі витягли крізь дим.
До танків прив’язали людоїди
І розірвали надвоє живим.
Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей. А що вони хотіли зробити з самим українським народом? Частину його знищити, а частину перетворити в рабів.
Село горить, валує чорний дим,
Пожежа в небі аж регоче.
Упала мати на поріг… і їй
Вже не розплющить більше очі.
Шість місяців дитяткові лише,
Воно шука матусі груди.
Покривджене воно не зна іще,
Що більше матері не буде…
Влаштовувалися десятки тюрем, таборів для військовополонених, в яких знущалися жорстоко і бездушно над нашими людьми. Фашизм приніс з собою звірства, розруху, голод, сльози, смерть. У страхітливому вогнищі війни народилися мільйони героїв, чиї подвиги стали легендою і вічно житимуть у віках, викликатимуть захоплення і велику шану всіх наступних поколінь вільних і чесних людей світу. Є герої відомі всім, є герої – маловідомі, а є – і взагалі нікому невідомі. Але ж значення подвигу, його цінність, вимірюється не знаменитістю. На знаменитість ніхто із героїв в ті моменти і не розраховував. Просто вони знали і завжди собі повторювали: "Якщо не я, так хто ж…” І з молитвою на губах, з ім’ям матері, дружини чи дитини, солдати здійснювали неймовірні подвиги.
Наші люди проявили неповторну мужність, відстоюючи волю і незалежність своєї Батьківщини.
За героїчні подвиги у Великій Вітчизняній війні звання Героя Радянського Союзу удостоєно понад 11 тисяч чоловік. В числі відважних захисників Вітчизни були і діти.
Привели його на світанні
У багнюці всього, у крові
Захлиналися постріли дальні,
І дрижали бліді вартові.
Мов примари, гайдалися тіні,
На колисках скуйовджених віт.
І було партизану-хлопчині
Вісімнадцять – не більше – літ.
І хоч були вони зовсім юними і їм дуже хотілося жити, вчинки їх були вже не дитячими, зневажливо ставилися до своїх мучителів і ні за яких умов, навіть, коли йшлося про життя чи смерть, вони не зраджували своїх друзів, свою Батьківщину…
Очі з лоба вилізли дико
Надірвався і тріснув крик
– Хлопець виплюнув кашу в пику
Свій навіки німий язик.
Розстріляли його на світанні
За селом у глибокім рові…
І вставало, немов повстання,
Ранком сонце в його крові.
Діти війни… Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність, а найголовніше – позбавила права жити. Не можна забути сповнені тугою їхні очі, опухлі від голоду животики, опущені в німому відчаї головки і маленькі рученята, які міцно тримали свою єдину іграшку. А скільки останків дітей, їхніх іграшок було розкопано після війни на подвір’ях шкіл, чи знайдено в попелі згорілих будинків. Гнів перехоплює подих при згадці про ці страшні звірства фашистів.
Тож давайте пом’янемо загиблих хвилиною мовчання (хвилина мовчання).
Дорогою ціною дісталася нам Перемога. Я знаю, що пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але я впевнена, залишиться пам’ять про них, про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо і горе на нашу українську землю.
І від нас усіх залежить, щоб це залишилося у пам’яті наступних поколінь. Бо без пам’яті немає майбутнього.
Уклонімося ж тим, хто поліг у бою… Хто покрив рідну землю собою.
2. Урок мужності до 66-ї річниці Перемоги(старші класи).
Друга світова війна 1 вересня 1939 – 2 вересня 1945
| Періоди | Військові дії на території СРСР | Військові дії в Європі | Військові дії на Тихому океані | Військові дії в Африці |
| Перший періодохоплює проміжок часу з 1 вересня 1939 р. до 22 червня 1941 р. Він характеризується значними військовими успіхами Німеччини у Європі. Вже навесні 1941 р. гітлерівці окупували всю Західну Європу до Ла-Маншу й увесь Балканський півострів. | 17 вересня 1939 року – червона армія перейшла радянсько-польський кордон, вступила на територію Західної Білорусії та Західної України. 1,2 листопада 1939 року – прийняття Західної України та Західної Білорусії до складу СРСР. | 1 вересня – напад на Польщу 3 вересня – об’ява війни Німеччині Францією та Англією 17 вересня Польща знаходилась під контролем німецьких військ 9 квітня 1940 року – вторгнення німецьких військ в Данію 9-14 квітня – окупація Норвегії 10 травня 1940 року – вторгнення в Голландію, Бельгію, Люксембург 13 травня – німці прорвали фронт на річці Маас 17 травня – вступ до столиці Бельгії – Брюсселю 20 травня – війська підійшли до Кале 5 червня 1940 року – перші авіоудари по позиціях французьких військ 14 червня – вступ німецьких військ до Парижу 22 червня – 1940 рокукапітуляція Франції 24 червня – франко-італійське перемир’я Літо – осінь 1940 – операція “Морський лев” проти Англії 28 жовтня 1940 – втуп італійських військ в Грецію 6 квітня 1941 року – вступ німецьких військ до Греції та Югославії 21 квітня 1941 року – завоювання столиці Югославії – Белграду 17 квітня – капітуляція Югославії 29 квітня – капітуляція Греції Травень 1941 – захоплення острову Кріт | 27 вересня 1940 року– Японія увійшла у “Троїстий союз” з Німеччиною та Італією | 10 червня 1940 року – вступ Італії в війну проти Англії та Франції Літо 1940 року – агресія в Африці на позиції британців 13 вересня – агресія на Єгипет Грудень 1940 – витіснення італійських військ з Єгипту, захоплення форту Тобрук 9 лютого 1941 – англійські війська досягли Єль-Аламейна 4 квітня 1941 – здача Адисс-Абеби італійськими військами 15 червня – операція “Вісь” 17 червня – швидкий відступ англійських військ 14 лютого 1941 – операція в Африці під командуванням генерала Ромеля 31 лютого – початок масованого наступу на англійські війська, 11 квітня оточили Тобрук |
| Другий періодрозпочався у червні 1941 року нападом Німеччини на СРСР, а завершився 18 листопада 1942 р., коли радянські війська перейшли в наступ під Сталінградом. Це був провал «блискавичної війни» фашистської Німеччини проти Радянського Союзу. З кінця 1941 року у зв'язку з нападом Японії на тихоокеанські володіння США та Англії, війна поширилася на всі материки й океани. | 22 червня 1941 – напад Німеччини на СРСР 23 червня 1941 – масштабна танкова битва на лінії Луцьк – Рівне – Броди 28 червня 1941 – війська ЧА залишили Мінськ 30 червня 1941 – вступ до Львову поч. липня 1941 – захоплення Литви, Латвії, Білорусії, Молдови, частини України 7 липня – 26 вересня 1941 – оборона Києва 10 липня – 10 жовтня 1941 – Смоленська битва 29 липня 1941 – захоплення Смоленська 4  серпня – 16 жовтня 1941 –оборона Одеси під командуванням генерала Петрова 30 серпня 1941 – 27 січня 1943 – блокада Ленінграда 19 вересня 1941 – захоплення Києва німецькими військами 30 вересня 1941 – поч. Січня 1942 – оборона Москви. Початок операції “Тайфун” Вересень – жовтень 1941 – Донбаська оборонна операція 25 жовтня 1941 – захоплення Харкова 30 жовтня 1941 – 1 липня 1942– оборона Севастополя 5 грудня 1941 – поч. Січня 1942– наступ на лінії Єлець – Калінін 4 березня 1942 – розгін Української Національної Ради 12-19 травня 1942 – невдалий наступ військ ЧА на Харків 3 0 травня 1942 – створення Центрального Штабу Партизанського Руху на чолі ізПонаморенко, на Україні на чолі із Струкачем.28 червня 1942 – наступ німців на Волгу та Північний Кавказ 22 липня 1942 – ЧА залишила Свердловськ – повна окупація України 17 липня – 18 листопада 1942 -- Сталінградська битва (оборонний період) 25 серпня 1942 – військове положення в Сталінграді 25 вересня 1942 – початок боїв у місті 14 жовтня 1942 – створення Української Повстанської Армії | Серпень 1941 – Радянські війська захопили Північний Іран, одночасно англійці взяли під свій контроль південь Ірану. | 7 грудня 1941 – авіоудар по військово-морській базі Пірл-Харбор Літо 1942 - завоювання Японією Сінгапуру, Бірми, Індонезії та Філіппін, Гонконгу, острові Нової Гвінеї, вторгнення у південно-західний Китай 18 січня 1942 року – підписання угоди про розмежування зон військових дій між Німеччиною, Італією та Японією червень 1942 – американський флот наніс поразку японському флотові біля острова Мідуей | Березень 1941 – січень 1942 бої за фортецю Тобрук 11 грудня 1941- Італія оголосила війну США |
| Третій періодрозпочався наступом радянської армії під Сталінградом 19 листопада 1942 р. і завершився у грудні 1943 р. битвою на Волзі, яка ознаменувала корінний перелом під час другої світової війни, остаточно закріплений у битві під Курськом. | 19 листопада 1942 – 2 лютого 1943 – корінний перелом, наступальний період Сталінградської битви грудень 1942 – вступ радянських військ у Ворошиловградську обл. 29 січня – 18 лютого 1943звільнення територій північного Донбасу 2 лютого – 3 березня 1943 –наступальна операція Воронезького фронту, визволення Харкова 19 лютого –25 березня 1943контрнаступ німців – окупація північно-східного Донбасу та Харкова 5 липня – 25 серпня 1943 – Курська битва 5 серпня 1943 – визволення Орла та Бєлгорода 23 серпня 1943 – визволення Харкова 22 вересня 1943 – форсування Дніпра в районі Великого Букрина 12 жовтня – 3 листопада 1943 – наступ радянських військ на Київському напрямку 14 жовтня 1943 – визволення Запоріжжя 25 жовтня 1943 – визволення Дніпропетровська 6 листопада 1943 – визволення Києва 8-9 листопада 1943 – визволення Житомира | 10 липня 1943 – вторгнення англо-американських військ в Італії на острів Сицилія 3 вересня 1943 – висадка англо-американських військ на території Італії 8 вересня – оголошення капітуляції Італії підписаної урядом Бадольо 13 вересня 1943 – Італія оголошує війну Німеччині, визнана США, СРСР, Англією як спільно воююча країна 28 листопада – 1 грудня 1943 –Тегеранська конференція | | 12 травня 1943капітуляція німецько-італійських сил у Африці |
| Четвертий період розпочався у січні 1944 року вступом радянської армії у Західну Європу та відкриттям другого фронту і закінчився розгромом і беззастережною капітуляцією Німеччини у травні 1945 року | 14 січня – 29 лютого 1944 – визволення Новгорода, Ленінградської та Калінінської областей, вступ на територію Естонії Березень – травень 1944 – визволення Миколаєва, Одеси, Тернополя, Кам’янця-Подільського 8 березня – 28 жовтня 1944 – Карпатська наступальна операція 26 березня 1944 – на 1009 день ВВВ – радянські війська вийшли на кордон СРСР з Румунією 8 квітня – 12 травня 1944 – Кримська наступальна операція 9 травня 1944 – визволення Севастополя 20 червня 1944 – вступ радянських військ на територію Польщі 22 червня 1944 – визволення Білорусії 29 червня 1944 – форсування Вісли 3 липня 1944 – визволення Мінська Сер. липня – 29 серпня 1944 – наступ військ ЧА на лінії Львів – Сандомир 27 липня 1944 – визволення Львова і Станіслава 15 серпня 1944 – визволення Сандомира Серпень 1944 – Яссько-Кишенівська операція 8 травня 1945 – підписання акту про капітуляцію Німеччини в передмісті Берліну Карлсхорості було підписано беззастережну капітуляцію Німеччини між В. Кейтелем і Г. К. Жуковим | 6 червня 1944 року війська під командуванням Дуайта Ейзенхауєра висадились в північній Франції – відкриття другого фронту. 24 серпня визволення Парижу. 16 червня 1944 – бомбардування Англії крилатими ракетами ФАУ-1 25 липня 1944 наступ англо-американських військ в Нормандії 8 вересня – бомбардування Англії балістичними ракетами ФАУ-2 28 жовтня 1944 - перемир’я між державами антифашистської коаліції і Болгарією Серпень – вересень 1944 – повстання опозиційних сил Польського Комітету Національного Визволення Кін. серпня 1944 – визволення Румунії 23 серпня 1944 – повстання в Бухаресті – падіння диктатури Антонеску 5 вересня 1944 – радянський уряд оголосив війну Болгарії 8 вересня 1944 – частини ЧА перейшли болгарський кордон, антифашистське повстання в Софії вересень – визволення Брюсселю Жовтень 1944 – штурм Белграда спільними діями НВАЮ та ЧА 2 жовтня 1944 – капітуляція Варшавського повстання кін. листопада 1944 – форсування Дунаю, проголошення Чехословацької Народної Республіки 10 грудня 1944 підписання договору між Тимчасовим урядом де Голля та Сталіним про союз і взаємну допомогу на 20 років 17 січня 1945 – визволення Варшави 4 – 11 лютого 1945 – Ялтинська конференція сер. лютого – поч. квітня 1945 – Бої біля озера Балатон 13 лютого 1945 – Визволення Будапешту 4 квітня 1945 – визволення Братислави, завершення визволення Угорщини 16 квітня – 2 травня 1945– Берлінська операція 30 квітня – самогубство Гітлера, уряд очолив Денніц 7 травня – генерал А. Йодль від імені німецького уряду в ставці Эйзенхауера в Реймсі підписав беззастережну капітуляцію Німеччини, яка вступала в дію опівночі 9 травня. 9 травня – визволення Праги 17 липня – 2 серпня 1945 – Потсдамська конференція лідерів США, СРСР, Англії | Початок 1944 року –наступ на філіппінському напрямку Початок лютого 1944 – вступ американців на Маршалові острови Червень 1944 – напад американських військ на Маріанські острови Жовтень 1944 – Філіппінська операція, найбільша морська битва ІІ світової війни біля острова Лейте Лютий – березень 1945 – 5-й флот США заволодів островом Іводзіма 1 квітня – штурм острова Окінава. 5 квітня – денонсація пакту про ненапад між Японією та СРСР | |
| П'ятий період, завершальний, розпочався 9 травня 1945 року капітуляцією Німеччини та закінчився беззастережною капітуляцією мілітаристичної Японії 2 вересня 1945, й ознаменував кінець другої світової війни | | | 26 липня - проект резолюції беззастережної капітуляції Японії, прийнятної на Потсдамській конференції 6, 9 серпня 1945 – ядерне бомбардування Хіросіми та Нагасакі 9 серпня – СРСР оголошує війну Японії 14 серпня 1945 – наказ уряду Японії про припинення опору 2 вересня – капітуляція Японії, закінчення ІІ світової війни | |