Методичні рекомендації щодо проведення єдиного уроку у навчальних закладах різних типів, присвяченого 66-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 02. 09. 2010
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Указу Президента України від 10. 12. 08 №1152 «Про відзначення 65-ї річниці Перемоги, 846.7kb.
- Монастириська районна державна адміністрація, 98.49kb.
- Затвердити план заходів з відзначення в районі 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній, 77.6kb.
- Указу Президента України «Про відзначення 65-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній, 768.29kb.
- Соснівська районна рада м. Черкаси виконавчий комітет, 48.78kb.
- Методичні рекомендації щодо відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, 36.56kb.
- Методичні рекомендації до проведення Першого уроку «Україна наш спільний дім», 39.83kb.
- Методичні рекомендації перемога у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років значна, 152.59kb.
- У К А з президента україни, 23.06kb.
- Рекомендації буде розміщено на сайті монмолодьспорт www mon gov ua та на сайті Інституту, 118.09kb.
9 травня
День Перемоги
Інформаційна хвилинка
Свято встановлене на ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-45 рр. Неробочий день в Україні і деяких державах СНД.
День Перемоги введений у 1945, однак з 1947 довгий час фактично не відзначався і був робочим днем: уперше широко був відсвяткований у СРСР лише через 20 років. У тому ж ювілейному 1965 році День Перемоги знову став неробочим.
У цей день традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам'ятників Слави і військової доблесті, гримить святковий салют.
Останні дні війни
У квітні 1945 радянські війська впритул підійшли до границь Берліна.
Війська займали оборону уздовж західних берегів рік Одер і Нейсе. На підступах до Берліна й у самому місті було зосереджене угрупування військ, що мало у своєму складі 62 дивізії (у тому числі 48 піхотних, 4 танкових і 10 моторизованих), 37 окремих піхотних полків і близько 100 окремих піхотних батальйонів, а також значну кількість артилерійських частин і підрозділів. Це угрупування нараховувало близько мільйона чоловік, 1500 танків, 10400 гармат і мінометів, 3300 бойових літаків.
Сам Берлін також був перетворений у сильний укріплений район і підготовлений до ведення вуличних боїв. Навколо Берліна було створено три оборонних кільця, всередині міста споруджено більш 400 залізобетонних довгострокових вогневих точки з гарнізонами до тисячі чоловік. Сам берлінський гарнізон нараховував у своєму складі близько 200 тисяч чоловік.
Взяття Рейхстагу
29 квітня почалися бої за Рейхстаг, що обороняло біля тисячі чоловік. Після кількох атак підрозділам 171-ї і 150-ї стрілецьких дивізій удалося зайняти будинок. 30 квітня о 14 годині 25 хвилин над Рейхстагом був встановлений Прапор Перемоги.
Підписання капітуляції
1 травня о 3-й годині 50 хвилин на командний пункт 8-ї гвардійської армії був доставлений начальник генерального штабу сухопутних сил Вермахту генерал піхоти Кребс, що заявив, що він уповноважений вести переговори про перемир'я. Однак Сталін розпорядився не вести ніяких переговорів, окрім як про беззастережну капітуляцію. Німецькому командуванню був поставлений ультиматум: якщо до 10 години не буде дана згода на беззастережну капітуляцію, радянськими військами буде нанесений нищівний удар. Не одержавши відповіді, радянські війська о 10 годині 40 хвилин відкрили ураганний вогонь по залишках оборони в центрі Берліна. До 18-ї години стало відомо, що вимоги про капітуляію були відхилені. Після цього почався останній штурм центральної частини міста, де знаходилась Імперська канцелярія. Всю ніч, з 1 на 2 травня, продовжувалися бої за канцелярію. До ранку всі приміщення були зайняті радянськими солдатами.
Вночі 2 травня о 1 годині 50 хвилин по радіо було прийнято наступне повідомлення: «Висилаємо своїх парламентерів на міст Бісмарк-штрассе. Припиняємо воєнні дії». Пізніше заступник міністра пропаганди доктор Фріче звернувся до радянського командування з проханням про дозвіл виступити по радіо зі зверненям до німецьких військ берлінського гарнізону про припинення опору. До 15-ї години залишки берлінського гарнізону (більше 134 тисяч чоловік) здалися в полон.
7 травня о 2:41 ночі в Реймсі, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Від імені союзників акт про капітуляцію підписали: генерал Волтер Беделл Сміт, генерал Іван Суслопаров (в якості свідка) за СРСР і генерал Франсуа Севез за Францію. Від Німеччини його підписали адмірал Фрідебург і генерал Йодль.
8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (9 травня о 0:43 за московським часом) генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, а також представники німецьких ВМС, що мали відповідні повноваження від Дьоніца, підписали Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Велика Вітчизняна війна закінчилася.
За згодою між урядами СРСР, США і Великобританії була досягнута домовленість вважати процедуру в Реймсі попередньою. Проте, у західній історіографії підписання капітуляції німецьких збройних сил, як правило, пов'язується з процедурою в Реймсі, а підписання акта про капітуляцію в Берліні іменується його «ратифікацією».
Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир з Німеччиною, тобто залишився з Німеччиною в стані війни. Війна з Німеччиною була кінчена 21 січня 1955 р. прийняттям Президією Верховної Ради СРСР відповідного рішення. Проте, під власне Великою Вітчизняною війною розуміють лише частину війни з Німеччиною до 8 травня 1945 р. включно.
У Берлінської операції було залучено понад 2,5 мільйони солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних гармат, 7500 літаків.
Втрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втрачала до 15 тисяч людей, битва за Берлін перевершила всі інші операції Червоної Армії. Всього радянські війська втратили 352 тисячі чоловік.
У ході операції широко використовувалися танки в місті. У подібних умовах вони не могли застосувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також призвело до високих утрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків і САУ (самохідних артилерійських установок), що брали участь у Берлінській операції.
У ході радянські війська цілком розгромили 70 піхотних, 12 танкових і 11 моторизованих дивізій противника, взяли в полон близько 480 тисяч чоловік.
Парад Перемоги на Красній площі
9 травня На Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «Ли-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляції фашистської Німеччини.
24 червня на Красній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад – Жуков.
На параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських, зведений полк Військово-Морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду зведених полків фронтів йшли командуючі фронтами й арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори прославлених частин і з'єднань.
Парад завершився маршем 200 прапороносців, що кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.
Свято в Європі і США
США, Великобританія і більшість країн Західної Європи відзначають День Перемоги 8 травня. В Америці це свято називається V-E Day, абоVictory in Europe Day.
15 серпня відзначається як день перемоги над Японією (англ. V-J Day).
В Другу світову війну було втягнено більше 60 країн, 110 мільйонів чоловік були одягнені у військову форму, війна забрала більше 60 мільйонів життів, половина загиблих – жителі колишнього Радянського Союзу.
Деякі країни відмовляються святкувати День Перемоги, вважаючи, що вона була здобута невиправдано високою ціною, і 9 травня для них – "день скорботи".
o.in.ua/
ссылка скрыта
Виховний захід до Дня Перемоги
Мета: поглибити знання учнів з історії Другої світової війни. Виховати любов і повагу до історії країн, ветеранів і учасників війни. Формувати у дітей почуття гідності, доброти, милосердя.
Панахида.
Після панахиди — покладання квітів під мелодію «Степом».
1-ий ведучий. Вже більше півстоліття відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини — це майже все життя. Та люди самі творять історію.
Відірвімось у ці дні від своїх буденних клопотів і суєти, згадаймо тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога. Нехай сьогодні і завжди в кожній сім'ї панують мир благополуччя і злагода.
А тим, хто поліг у горнилі боїв, хто кров'ю своєю скропни землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, холод і голод, хто вижив у цій смертельній війні — всім мертвим і живим — присвячується.
2-ий ведучий.
Для юних — це вже давнина.
Минуло мирних 65 років,
Як з нашої землі ненависна війна
Війна втікала полохливим кроком.
64 роки. Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому муноменті, як свідок грізних років і переможних боїв пильно дивиться на нас в залах музеїв і сторінок книг, її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи як святиню у спадщину поколінням.
1-ий ведучий. До слова запрошуємо (перелік гостей).
1-ий учень.
Це на світанку сталося колись:
Стривожений, і з муками і жалем
Світ стрепенувся, кров'ю в мить заливсь,
неначе розпанаханий кинджалом.
2-ий учень.
Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом і з брязкотом котилась
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.
3-ій учень.
Тремтять гармати.
Б'є на сполох дзвін
Залізні круки вилітають з хмари.
Горить Вкраїна з чотирьох сторін
І на чужинців просить з неба кари.
Синів, дочок благає: — Захистіть!
Страждає в муках Україна мила.
І піднімається з глибин століть
Непоборима, нездоланна сила.
4-ий учень.
Хто б це вгадав і по якій причині,
На скільки літ розтягнеться війна!
І звісно всім: земель багато в світі,
А рідна, батьківська, — лише одна.
1-ий учень.
Гримить гроза війни. Іде розплата.
Покладено судьбу на терези.
Але ж коли порадує солдата
Веселий грім весняної грози?
2-ий учень.
У заметілі і в гарячім літі
Клекоче битва, грізна і трудна.
І так багато є доріг на світі,
Але до перемоги — лиш одна.
3-ій учень.
Лише одна веде туди дорога,
В задимлену сувору давнину,
Хоча вона така важка і довга —
Через бої, через усю війну.
4-ий учень.
Вкраїну хоч із краю в край сходи,
Усі роздоли, всі її простори
Навряд чи знайдеться десь двір, куди
Не внадилося б ненависне горе.
2-ий ведучий. Бої за наше місто (село) точилися з ... по ... Під час його визволення загинуло ... воїнів, людей різних національностей. Всього у місті (селі) поховано ... воїнів, що полягли на цій ділянці фронту або померли від ран у військовому госпіталі. Не всі повернулися з боїв, ... мешканців нашого міста (села) навіки сплять у землі, залишивши вдів, дітей-сиріт та одиноких матерів.
1-ий ведучий. Серед них ... (зачитує список загиблих).
Пісня «Молитва».
2-ий ведучий.
Ох, скільки битв одгриміло довкола
У навіжений, божевільний час
Та чорна кривда правди не зборола,
І не піддався світ пітьмі, не згас.
1-ий ведучий.
Хто гордий, той не стане на коліна,
Таких нікому не перемогти
Від Волги, з Балтики аж до Берліна
Могутньо докотилися фронти.
2-ий ведучий.
Давно я чув, що з просторів небесних
Нам світять зорями в нічній імлі
Безсмертні душі праведників чесних —
Отих людей, що вмерли на землі.
1-ий ведучий.
Коли вмирає воїн в дні суворі,
Душа у нього, кажуть, не вгаса,
Та всі якби перетворились в зорі, —
То їх би не вмістили небеса?
1-ий учень.
Горить мій гнів на супостатів злих, —
Майстрів наруги, кривди і огиди,
І зараз я звертаюсь до живих, —
Ви чуєте? Прошу вас, добрі люди
Хто в Бога вірує, хто духом не загас,
За тих, що впали на крутих дорогах,
Будь ласка, помоліться у церквах,
В костьолах, у мечетях, в синагогах.
Страшний погром усіх нас перетряс.
Ми знаєм горе і чиєсь, і власне,
Отож, в душі із кожного із нас
Хай свічка пам'яті горить, не згасне.
2-ий ведучий.
Серед братських могил у краю степовім
Станьмо ближче, задумані чола схиливши,
Щастя, ними здобуте для вас, для живих,
Ми відчуємо ближче отут, біля них.
1-ий ведучий.
Нашу пам'ять обпалює Вічний вогонь,
Де граніти і зелені повінь,
До священного чистого світла його
В день весни ми приходим на сповідь.
Уклонитися тим, хто поліг у бою,
Хто прикрив рідну землю собою
2-ий ведучий. Жива людська пам'ять ... не старіє з роками, не тьмяніє. Вона стукає в наші серця дзвонами Хатині, попелом концтаборів, солдатськими обелісками. І поки існуватиме рід, існуватиме і пам'ять, бо без неї немає майбутнього.
1-ий ведучий. Слово надається (П. І. П.).
2-ий ведучий.
Ми свято шануємо пам'ять
Усіх, хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину
За землю священну, за Україну.
1-ий ведучий. У рожевому цвітінні садів ми стрічаємо 65-ту весну, що пливе над світом, мов Великдень. Сонце придивляється до її кольорів, теплом огорта все живе, безкрайній рідний край.
2-ий ведучий. А вам, наші дорогі ветерани, знову бачиться та перша весна страшного лихоліття, коли земля вкрилася сірим попелом, а чорний дим стелився над квітучим полем. Війна круком упала на нашу Вітчизну. Ще невміло тримаючи зброю в руках, зовсім юні вийшли боронити країну.
1-ий ведучий. І потягнулися довгі роки, коли навкруги гуляли вогонь і смерть. Умирали побратими, спраглі вуста востаннє просили ковток води, цигарку. А свинцевий дощ поливав землю і вона червоніла стогнала. Не плакали серця солдатів над загиблими друзями, а тільки кров'ю вмивалися. Не було ні вінків, ні хоругв. Шуміли смутком берези. А ви йшли в нову атаку на проклятого ворога.
2-ий ведучий. Сьогодні на святі присутні гості, а також ветерани Великої Вітчизняної війни ті, хто в воєнний час зустрічав свою юність, дивлячись в очі смерті. Це люди, які проживають у нашому місті (селі).
Зачитують список ветеранів.
1-ий ведучий. Я знаю, що минуть роки, змінюватимуться по коління. Настане той час, коли зовсім не залишиться живих ветеранів війни, але зостанеться пам'ять про них, про їхні подви ги, про ту страшну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо і горе на нашу українську землю. І від нас усіх залежить, щоб це залишилося в пам'яті прийдешніх поколінь.
2-ий ведучий. Шановні ветерани! На вашу долю випало побу вати в найпекельніших місцях: замерзати в окопах, іти на шалений ворожий вогонь. Ішли в атаку, падали скошені кулями, хомп ли товаришів і загоювали свої рани — і знову в бій. Вам випили щастя дожити до Перемоги, та ніколи не згасне пам'ять про ті бурхливі роки, про тих, хто з вами пліч-опліч наближав цей дпм. Вам завжди вбачатимуться у хвилюванні Вічного вогню обличчя загиблих побратимів. Низький уклін Вам, сивочолі ветерани.
1-ий ведучий. Слово надається ветерану Великої Вітчизняної війни (П. І. П.).
2-ий ведучий. Дорогі ветерани для вас звучить пісня «Мальви».
Пісня.
1-ий ведучий.
Життя торжествує в новім поколінні,
Та болі минулі — довіку нетлінні,
З граніту волає грізно і люто:
"Ніхто не забутий, ніщо не забуто!"
2-ий ведучий.
Вічний вогонь палає
Дзвонить у далі століть
Вічний вогонь закликає:
«Щастя живих бережіть!»
1-ий ведучий.
Вічний вогонь клекоче:
«Люди! Не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати і сини».
2-ий ведучий.
Вічний вогонь палає,
Тужать берізки над ним,
Вічний вогонь вимагає:
Миру і щастя живим.
Пісня «Стрілецька балада».
2-ий ведучий. Велика вдячність усім тим, хто кував Перемогу, нам'ять про цих людей ми пронесемо у своїх серцях через усе життя. Без минулого не може бути майбутнього. Тож схиляємо низько голови перед пам'яттю тих, хто назавжди лишився у нашому серці, хто віддав життя за наше майбутнє, за ясне і мирне небо.
1-ий ведучий.
Пливуть літа, як дим у безвість хмуру,
І двічі жить на світі не дано.
Дивіться ж, люди, не споганьте здуру
Обпалене війною знамено.
Живіть собі без кривди, без тривоги,
Свободою втішайтесь, як орли.
Та честь дідів не затопчіть під ноги,
Щоб ваші діти вас не прокляли.
2-ий ведучий.
О пам'яте, всесильна, всемогутня,
Не дай забути тих, кого нема,
Не доведи, о Матінко Пречиста,
Щоб в наші душі вкралася зима.
Терзай же душу спогадом жорстоким,
Волай до серця кожного із нас,
Не дай дивитись збайдужілим оком
На очі матері, що плакали не раз.
О, царице, Пам'яте народу,
Не сховай у вічності своїй
Сторінок безсмертних і величних
Тих жорстоких, грозових подій.
Молюсь до тебе, Пам'яте, молюся
Не тільки у травневий світлий час.
Вклоняюся до тебе і горнуся.
Не полишай, о Всемогутня, нас.
Не дай забути, щоб не повторити,
Не дай згасити, щоб не розпалить.
Гарячу й чисту кров мого народу,
Не дай, о Господи, ізнов пролить.
1 ведучий:
Ми йдемо до могильних плит батьків, щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.
Учень:
Там сплять навічно воїни-солдати,
Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.
Їм не судилось весен зустрічати,
Тих, що стрічаєш ти після війни.
Там сплять твої ровесники-орлята,
Тепер уже були б із них орли!
Схилися над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли.
Вірш „Вінок героям”
Я покладу вінок червоний
До обеліска мужніх воїнів,
Які життя своє віддали
За те, щоб ми війни не знали.
Були, як всі вони, всі смертні,
Але вони, вони безсмертні,
Безсмертні подвигом великим,
Що пролетів над всеньким світом.
Ми не забудем вас ніколи,
Ми пам’татимем вас всіх.
...Я покладу вінок червоний
І він осяє обеліск.
2 ведучий:
Для українського народу ця війна була вдвічі важчою, бо прийшлося оборонятися не тільки від німецького фашизму, а й від московського більшовизму.
І воїни УПА свято боронили свою землю.
Серед них і наші односельчани. Про ці події розкаже нам воїн УПА
Федорак Василь Іванович
Просимо до слова.
Дякуємо вам.
Вас вітають онуки Іванна і Юрій Федораки.
Ще молодими, не жаліючи ні сил, ні здоров’я, ні своєї молодості, славні патріоти віддавали життя за волю України.
Ми повинні гордитися їхніми подвигами.
Пісня „Виростеш ти, сину”
Учень:
В дні травневі, мріями багаті,
Коли щастя хлюпає з пісень,
Ми щороку зустрічаєм свято
Перемоги радісний день.
І стають у пам’яті дороги
Ті, що довелося нам пройти,
Щоб багряний прапор Перемоги
Над Рейхстагом гордо піднести.
Пісня „Дороги”
1 ведучий:
Вийшла в степ широкий мати посивіла,
Виплакала очі від журби вона,
Біля квітів маку стала, заніміла,
І згадалась знову матері війна...
І почула голос сина над житами –
То зітхала мати, то вогонь палав:
„Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо.
Я своєю смертю смерті потоптав.
На моїй могилі нині квітів море,
Ти в думках до мене линеш з далини,
І твоє невтішне материнське горе –
То прокляття вічне паліям війни!”
Пісня „Два кольори”
Вітання учнів
Пісня „Побажання”
2 ведучий:
60-ту весну відзначаємо нині,
На скронях ветеранів – срібний іній сивини,
Він подвигом прославив матір Вітчизну,
Вклоніться, люди, ветеранам війни.
Зупинись, прислухайся на мить –
Кричать з вогню і мати, і дитина,
Хай буде мир, хай більше не горить
У пеклі війн твоє життя, людино!
Низький уклін вам, ветерани війни!
Учень:
Під священним знаменням свободи
Ви у бурях великих пройшли,
Щоб народи для дружби і згоди
На оновлених землях жили.
Учень:
Ми пам’ятаємо всіх,
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової,
Щоб сонце сяяло золоте,
Щоб не окоп чорнів на ниві –
Хліба цвіли, мов килими.
І щоб веселі і щасливі
До школи всі ходили ми!
Учень:
Ми не бажаємо війни!
Хай над містами і нивами
Сіяє сонце з вишини,
Щоб ми росли щасливими!
Учень:
Люду трудящому воїн не треба.
Гуртуймо тісніше свої ряди.
За незахмарене – чисте небо,
Проти смертей, сліз, нещастя й біди.
Учень:
Ми хочемо без воїн жити.
Хай буде мир на всій землі!
Мир – це квіти у сонячних росах.
Мир – це радість малих і дорослих.
Мир – це усмішка в очах матусі.
Мир – це лани золотаво-русі.
Мир – це потоки весняні сині.
Мир – це дружній танок при гостині.
Танець з капелюшком.
Мир – це все, що у світі найкраще,
Не забувайте цього нізащо!
Учень:
Хай літають завжди журавлі,
Колоски видзвонюють налиті.
Ми за те, щоб мир був на землі
Для усіх малят на цілім світі!
Учень:
Хай живуть спокійно люди,
Сонце лагідно сія,
Хай лунає всюди-всюди
Пісня радісна моя.
Пісня „Стопчатівський вальс”
Учень:
Діти, ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.
Куди б не йшов, не їхав ти,
А при шляху спинись.
Могилі тихій, дорогій
Всім серцем поклонись.
Сьогодні ми підемо до пам’ятників і могил, щоб поклонитися пам’яті славних героїв.
Підсумок.
Педагог-організатор:
Наш обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.
За тебе, за мене, за всю Батьківщину,
Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,
Боровся з фашизмом і гинув у бою.
Хто месником смілим тоді партизанив
І ворога нищим героєм незнаним.
Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,
І гідно живи їх життям недожитим!
1 ведучий:
Хай дарунком для вас, ветерани, буде пісня у виконанні ансамблю вчителів нашої школи.
Панахида.
Присяга біля пам’ятника.
Схиляємось ми шанобливо в задумі,
Тужливо шумлять осокори з боків,
І чується голос в зеленому шумі:
Бережіть і шануйте могили батьків.
Присягнемо, сини, біля братських могил
Іменем сонця, Вітчизни іменем
Клятву складаєм, клятву синівську
Героям загиблим.
Те, що батьки доспівать не встигли
- Ми доспіваєм!
Те, що батьки збудувать не встигли
- Ми добудуєм!
Своїм життям, своєю працею, навчанням
вшановувати світлу пам’ять героїв клянемось!
Всі:
Клянемось! Клянемось! Клянемось!
Учні кладуть квіти до пам’ятника.
ссылка скрыта