На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13. 12. 2006 р
| Вид материала | Документы |
- На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06., 871.97kb.
- Зметою забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05. 12. 2007, 81.86kb.
- 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів складено на виконання Закону України, 587.75kb.
- 1 Положення про дистанційне навчання (далі Положення) розроблене на виконання постанови, 1153.09kb.
- 1 Положення про дистанційне навчання (далі Положення) розроблене на виконання постанови, 829.18kb.
- Указу Президента України від 05. 05. 2011 №547/2011 «Питання забезпечення органами, 33.16kb.
- Відно до законів України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей",, 216.87kb.
- Закону України "Про загальну середню освіту", 390.67kb.
- 1. Обґрунтування необхідності прийняття постанови Проект постанови Кабінету Міністрів, 94.49kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінрегіону, 77.33kb.
Рибальство
ТЕХНІКА ТА ЕНЕРГЕТИКА АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
6.100101
Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі
Національний аграрний університет (м. Київ)
МЕЛЬНИЧУК
Дмитро Олексійович
6.100102
Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва
ВЕТЕРИНАРІЯ
6.110101
Ветеринарна медицина
Науково-методичний центр аграрної освіти Міністерства аграрної політики України (м. Київ)
КОСТЮК
Володимир Кіндратович
О Х О Р О Н А З Д О Р О В” Я
МЕДИЦИНА
6.120101
Сестринська справа
Львівський державний медичний коледж ім. Андрея Крупинського
ШЕГЕДИН
Марія Броніславівна
6.120102
Лабораторна діагностика
ФАРМАЦІЯ
6.120201
Фармація
СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
6.130101
Соціальна допомога
С Ф Е Р А О Б С Л У Г О В У В А Н Н Я
СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ
6.140101
Готельно-ресторанна справа
Київський національний торговельно-економічний університет
МАЗАРАКІ
Анатолій Антонович
6.140102
Побутове обслуговування
Київський національний університет технологій та дизайну
ВОЛКОВ
Олег Ігоревич
Д Е Р Ж А В Н Е У П Р А В Л І Н Н Я
1501
Державне управління
Національна Академія державного управління при Президентові України (м. Київ)
НАНІВСЬКА
Віра Теодорівна
В І Й С Ь К О В І Н А У К И
ВІЙСЬКОВІ НАУКИ
1601
Військові науки
Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України
НАУМЕНКО
Микола Іванович
Національна безпека
Національна Академія Служби Безпеки України (м. Київ)
МІКУЛІН
Віктор Петрович
Безпека державного кордону
Управління професійної підготовки Департаменту по роботі з особовим складом Адміністрації Державної прикордонної служби України
(м. Київ)
САВІН
Сергій Васильович
Б Е З П Е К А
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА
6.170101
Безпека інформаційних і комунікаційних систем
Національний авіаційний університет (м. Київ)
БАБАК
Віталій Павлович
6.170102
Системи технічного захисту інформації
6.170103
Управління інформаційною безпекою
ЦИВІЛЬНА БЕЗПЕКА
6.170201
Цивільний захист
Університет цивільного захисту України (м. Харків)
САДКОВИЙ
Володимир Петрович
6.170202
Охорона праці
6.170203
Пожежна безпека
С П Е Ц И Ф І Ч Н І К А Т Е Г О Р І Ї
1801
Специфічні категорії
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України (м. Київ)
ЛЕВКІВСЬКИЙ
Казимир Михайлович
*Напрями, за якими передбачається підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра з присвоєнням кваліфікації вчителя за умови виконання психолого-педагогічної, методичної та практичної програми підготовки відповідно до галузевого стандарту педагогічної освіти.
Додаток 2 до наказу МОН України від 11 жовтня 2007 р. № 897 (архів, *.rar)
Персональний складу робочих груп з розроблення галузевих стандартів вищої освіти (ОКХ, ОПП, засобів діагностики якості вищої освіти) за напрямами підготовки фахівців згідно з Переліком напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 13.12.2006 р. № 1719
Додаток 3
до наказу МОН України
від 11 жовтня 2007 р. № 897
Порядок
розроблення, подання, проходження експертизи, погодження і затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти (ОКХ, ОПП, засоби діагностики якості) за освітньо-кваліфікаційними рівнями підготовки фахівців з вищою освітою
1. Загальні положення
У травні 2005 року Україна підтвердила своє прагнення стосовно приєднатися до Болонського процесу і входження до Європейського освітнього простору [1].
Указом Президента України від 4 липня 2005 року № 1013 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" (п.7) визначено низку заходів, спрямованих на реалізацію в Україні положень Болонської декларації, зокрема з розроблення та затвердження нових державних стандартів вищої освіти.
Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" від 31 травня 2007 року № 1107-V, згідно із яким "національні стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності мають розроблятися на основі міжнародних стандартів, якщо вони вже прийняті або перебувають на завершальній стадії розроблення".
Міністерством освіти і науки України (далі – МОН України) видано наказ "Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року" від 13.07.2007 р. № 612.
У всіх країн – учасниць Болонського процесу при вирішенні основних його завдань є чітке уявлення стосовно того, що це процес добровільний, полісуб’єктний, багатоваріантний, гнучкий. відкритий, поступовий, і такий, що базується на цінностях європейської освіти і не нівелює своєрідність національних освітніх систем.
Модернізація системи вищої освіти має відбуватися в контексті досягнення до 2010 року основних цілей Болонського процесу, зокрема: розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування; підвищення визначальної ролі університетів у розвитку культурних цінностей; досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти.
При цьому, Болонська декларація визначає право країн на збереження національних традицій та досвіду їх систем освіти та науки, які є разом із системою праці складовими системи економічної діяльності кожної держави [2]. Головним у Болонському процесі є трансформація національних систем вищої освіти в напрямку адаптації до вимог сфер праці.
Системи праці європейських країн на відміну від їх систем вищої освіти (далі – СВО) вже давно практично інтегровані в загальноєвропейську сферу праці. На відміну від різноманіття структур і форм національних СВО, структури і форми систем праці більшості країн світу в основному, відповідають вимогам Міжнародної Стандартної Класифікації Занять [3] (далі – ISCO-88) та Міжнародної класифікації занять для країн - членів ЄС [4] (далі – ISCO-88 (COM).
Робота (праця) завжди має об’єктну спрямованість. Перелік об’єктів діяльності (праці) зосереджений у Класифікаторі видів економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу [5] (далі – NACE) і Міжнародної стандартної галузевої класифікації видів економічної діяльності Організації Об'єднаних Націй [6] (далі – ISIC).
Перелік об’єктів діяльності (праці), що характерні для конкретної країни, здебільш зосереджується в національних класифікаторах, що гармонізуються з NACE і ISIC, вимоги до працівників – у галузевих довідниках, що описують кваліфікаційні характеристики конкретних посад, документах професійних асоціацій та співтовариств, у договірних документах між роботодавцями і найманими робітниками і т.п. У цих документах обов’язково указуються вимоги до виду і рівня відповідної освіти (до академічної кваліфікації) та до виду і рівня професійної підготовки (до професійної кваліфікації).
Відповідно до Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні [7] кваліфікація вищої освіти (академічна кваліфікація), це будь-який документ про надання ступеня, диплому або інше свідоцтво, що видане уповноваженим органом та засвідчує успішне завершення програми вищої освіти - курсу навчання, що визнається уповноваженим органом держави як складова її СВО, і по завершенню якого студент отримує кваліфікацію вищої освіти (далі – ВО).
Відповідно до нормативних документів сфери праці кваліфікація (професійна кваліфікація), це здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов’язки конкретної роботи - набору завдань та обов’язків, що виконуються або повинні бути виконані однією особою.
Незалежно від типу ВО, в межах якої здійснюється класифікація тієї чи іншої програми, певна програма класифікується в залежності від спрямованості її змісту на програми академічної орієнтації або на програми професійної орієнтації.
Визначальним стає працевлаштування випускників вищих навчальних закладів як інтегрований результат процесу освіти та професійної підготовки, а не сам процес із його змістовими, часовими та організаційними ознаками.
Таким чином, система праці є одним з основних суб’єктів при формуванні цілей СВО якщо взяти до уваги те, що задача забезпечення умов вільного працевлаштування випускників ВНЗ є в Болонському процесі [8] визначальною.
В Україні основними документами сфери праці, гармонізованими з ISCO-88, NACE та ISIC, є Державний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009-2006 [9], Національний класифікатор України "Класифікатор професій” ДК 003: 2005 (далі - ДК 003: 2005) [10] і галузеві випуски “Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників”(далі – галузеві випуски ДКХПП) [11]. Вимоги цих документів (вимоги системи праці) лежать в основі системи стандартів вищої освіти України, структура яких представляє собою ієрархічну сукупність взаємозалежних компонентів, що встановлюють вимоги до змісту й обсягу вищої освіти на рівнях держави, галузі та вищого навчального закладу.
Основні документи Болонського процесу передбачають підготовку фахівців з вищою освітою відповідно до вимог системи праці за освітніми ступенями (рівнями) бакалавра та магістра.
При визначенні кваліфікацій можливо використати Дублінські дескриптори (індикатори) рівня навчальної програми (Cycle Descriptor), що визначають загальні положення про очікувані результати періоду (циклу) навчання відповідно до одного із вищезазначених циклів/рівнів.
Кваліфікація першого циклу - бакалавр (180-240 кредитів ECTS - European Credit Transfer System) присвоюються студентам, які: продемонстрували знання та компетенції за напрямом підготовки на рівні сучасних досягнень на основі використання у навчанні посібників поглибленого змісту; можуть застосовувати отримані знання та компетенції на професійному рівні виробничої діяльності, достатні для доведення, обґрунтування та вирішення питань за напрямом підготовки; здатні знаходити та інтерпретувати відповідні дані (за напрямом підготовки) для формування суджень з відповідних суспільних, наукових або етичних проблем; вміють доносити інформацію, ідеї, проблеми та рішення як до аудиторії фахівців, так і нефахівців; набули навички вчитися, необхідні для подальшого навчання з більшим ступенем самостійності.
При розробленні стандартів вищої освіти необхідно враховувати в першу чергу, що бакалавр повинен бути затребуваним на ринку праці, як це є в багатьох європейських країнах. По-друге, він повинен мати достатній рівень компетентності, що дозволяє йому якісно виконувати свої функціональні обов’язки відповідно до сучасних вимог виробництва або соціальної сфери послуг. Виходячи з цього підготовка бакалавра може здійснюватись за фаховим спрямуванням (спеціалізацією).
Кваліфікація другого циклу - магістр (60-120 кредитів ECTS) присвоюється випускникам вищих навчальних закладів, які: продемонстрували знання та розуміння явищ і процесів, отриманих при підготовці першого циклу, розширюють та/або поглиблюють їх, створюють основу або можливість для розвитку і/або застосування власних ідей, включно для дослідницької роботи; можуть застосовувати отримані знання та компетенції, вміють вирішувати проблеми у новій або незнайомій ситуації у ширшому (або багатогалузевому) контексті, пов’язаному з напрямом підготовки; здатні інтегрувати знання та вирішувати складні питання, формулювати судження за недостатньої або обмеженої інформації, які містять відображення суспільної та етичної відповідальності, пов’язаної із застосуванням цих знань та суджень; вміють ясно і недвозначно доносити свої висновки та знання, розумно їх обґрунтовуючи, до фахової та не фахової аудиторії; володіють навичками вчитися, що дозволяють їм навчатися самостійно (автономно).
Стосовно програм другого циклу можливою є диверсифікація програм за критеріями академічності та професійності, а саме:
- магістра академічного профілю (як приклад - магістр наук);
- магістра професійного профілю (як приклад для технічних спеціальностей – магістр інженерії). Вказана програма більше зорієнтована на практичну діяльність.
За окремими складними спеціальностями певних напрямів можливим є застосування програм підготовки інтегрованих магістрів, що має за мету максимально зберегти національний досвід формування змісту підготовки цих фахівців.
Інтегрований магістр (Integrated Master's Degree) – ступінь другого циклу вищої освіти, присвоєнню якого передує наскрізне навчання студента на двох початкових циклах вищої освіти (ступінь бакалавра присвоюється, але диплом бакалавра студенту не видається). Під час зарахування на навчання у вищий навчальний заклад, майбутній студент добровільно зобов'язується навчатися до часу присвоєння ступеня магістра. Це стосується медицини, ветеринарії, мистецьких напрямів, а також спеціальностей, які пов’язані з безпекою життєдіяльності людини, екологією, національною безпекою держави (атомна енергетика, транспорт, державні служби тощо). Також, оскільки підготовка педагогічних працівників має серйозні пріоритети в Європі та світі доцільним є зберегти підготовку інтегрованого магістра за спеціальностями цього напряму.
Порівняння змісту освітньо-професійних програм підготовки фахівців із вищою освітою в Україні з академічно орієнтованими програмами у переважній більшості західних університетів дає підстави вважати, що цикли гуманітарної, соціально-економічної та природничо-наукової підготовки освітньо-професійних програм за напрямами майже відповідають академічно орієнтованим програмам підготовки бакалаврів у провідних університетах Європи, а освітньо-професійні програми за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста та магістра - академічно або професійно орієнтованим програмам підготовки магістрів. Це підтверджується існуючою практикою угод щодо визнання дипломів про вищу освіту або надання поряд з дипломами державного зразка дипломів європейських університетів.
В умовах відсутності в Україні відповідних професійних стандартів в системі праці братися до визначення компетенцій випускників за програмами підготовки бакалаврів вкрай складно, процедури розроблення нового покоління стандартів вищої освіти України, в тому числі галузевих стандартів вищої освіти, мають розроблятися як перехідні (в тому числі відповідно Переліку-2006) з врахуванням вимог рекомендаційних документів Європейської Комісії стосовно структури кваліфікацій та ключових компетентностей , описувачів рівнів вищої освіти тощо.
Вищезазначене має бути врахованим при визначенні та розробленні робочими групами МОН України змісту галузевих стандартів вищої освіти (далі – ГСВО) третього покоління згідно з встановленими Державним стандартом вищої освіти переліками напрямів та спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців з вищою освітою та гармонізованими з ними переліками кваліфікацій (академічних та професійних).
2. Визначення професійної кваліфікації випускника вищого навчального закладу та типових задач його професійної діяльності на ринку праці
2.1. Розроблення нового покоління стандартів вищої освіти України має починатися тільки у разі наявності відповідної професійної назви роботи у діючому на сьогодні класифікаторі ДК 003: 2005.
2.2. У разі змін системи відповідних законодавчих та нормативних актів України або/чи необхідності: введення нових робіт (професій) у зв'язку з освоєнням принципово нових технологій, виникненням нових сфер економічної діяльності; укрупнення існуючих робіт (професій) внаслідок змін у технології, організації виробництва, праці або управління; вилучення застарілих робіт (професій) з вищезазначених причин; укрупнення окремих кодів або професійних назв робіт, назв професій чи назв класифікаційних угрупувань відповідно до завдань та обов'язків, що виконуються фахівцями з вищою освітою, виникають юридичні підстави щодо внесення змін та доповнень до ДК 003: 2005.
2.3. Послідовність обов'язкових дій щодо внесення змін та доповнень до ДК 003: 2005 нормативно встановлена Державним стандартом України ДСТУ 3739-98 "Положення про ведення Державного класифікатора ДК 003 "Класифікатор професій" (далі - ДСТУ 3739-98) і передбачає обґрунтовану ініціативну взаємодію заінтересованих суб'єктів сфери освіти та праці, а саме:
- вищих навчальних закладів на основі досягнень наукових досліджень та результатів моніторингу ринку праці;
- міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за ведення конкретного виду економічної діяльності відповідно до Державного класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2005, а за відсутності таких - відповідного національного об'єднання підприємців.
2.4.. Зміни до ДК 003: 2005 затверджуються у встановленому порядку наказом Держспоживстандарта України та публікуються в щомісячному відомчому інформаційному покажчику "Стандарти" (ІПС).
Окремо слід зазначити, що відповідні зміни мають бути внесеними відповідальними органами виконавчої влади або національними об'єднаннями підприємців до галузевих випусків ДКХПП з визначенням кола завдань і обов'язків, обсягу знань, кваліфікації конкретного працівника, відповідно до професійної назви роботи, що є основою формування робочою групою відповідного напряму підготовки освітньо-кваліфікаційної характеристики (далі – ОКХ) випускника вищого навчального закладу.
3. Порядок розроблення, подання, проходження експертизи, погодження і затвердження ГСВО
3.1. Розроблення проектів ГСВО (послідовно за всіма складовими: освітньо-кваліфікаційна характеристика - ОКХ, освітньо-професійна програма підготовки - ОПП, засоби діагностики якості вищої освіти - ЗД) за кожним освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки здійснюється з врахуванням задекларованих цілей Болонського процесу та вищезазначених міжнародних документів і директивних документів національної сфери праці, Міжнародної Системи Класифікації Освіти [12], вимог Закону України "Про вищу освіту" [13] на основі методичних положень, що введені в дію розпорядженням МОН України від 05.03.2001 № 28-р. “Про зміни та доповнення додатків 1, 2, 3 до Наказу Міносвіти України від 31.07.98 № 285 [14], а також з формування змістових частин стандартів з підготовки фахівців щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки життєдіяльності людини і охорони праці [15], визначених в інструктивному листі МОН України від 19.06.2002 р. №1/9-307 (вказані документи міністерства розміщені на Web-сайті МОН України), інших відповідних нормативно-правових документів, що є визначальними і встановлюють специфічні вимоги до підготовки фахівців за певними напрямами галузей знань та професіями.
При цьому:
- ГСВО, що були затверджені МОН України як ГСВО другого покоління відповідно до Переліку-97 [16], із підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями, що визначені в нових Переліках без змін за назвою, освітньо-кваліфікаційним рівнем, професійною кваліфікацією (професійною назвою роботи), терміном, зберігають чинність за погодженням з МОН України згідно подання до науково-методичної комісії з відповідної галузі знань (в разі наявності в складі комісії підкомісії з напряму підготовки – безпосередньо до підкомісії) Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України (далі – НМК/підкомісії) щодо продовження дії вказаних ГСВО.
Продовження дії вказаних ГСВО визначається в листі-погодженні міністерства записом “ГСВО із спеціальності (назва) освітньо-кваліфікаційного рівня (назва), затверджене наказом МОН України (дата та № наказу), зберігає чинність як ГСВО третього покоління продовженої дії”;
- ГСВО третього покоління, що розроблені на основі ГСВО другого покоління (затверджені раніше МОН України відповідно до Переліку-97 [16]) шляхом змін та доповнень (оформлюються окремими додатками і затверджуються НМК/підкомісією) стосовно лише змісту і можливо відповідного терміну підготовки, що пов'язане із незначними змінами у системі компетентностей (типових задач діяльності) випускника без зміни професійної кваліфікації (професійної назви роботи), за погодженням з МОН України згідно подання НМК/підкомісії. зберігають чинність в комплексі зазначених ГСВО другого покоління з додатками змін та доповнень до них.
Продовження дії вказаних ГСВО визначається в листі-погодженні міністерства записом “ГСВО із спеціальності (назва) освітньо-кваліфікаційного рівня (назва), затверджене наказом МОН України (дата та № наказу), зберігає чинність в комплексі із додатками змін та доповнень до них як ГСВО третього покоління продовженої дії на основі змін та доповнень”;
- ГСВО третього покоління, що потребують первинного розроблення, подання, проходження експертизи, погодження і затвердження складових, затверджуються у встановленому нижче порядку та вводяться в дію наказом МОН України.
3.2. Для погодження ГСВО третього покоління продовженої дії НМК/підкомісія здійснює відповідне подання до МОН України листом, в якому визначаються офіційна назва ГСВО (шифр та назва галузі знань, код та назва напряму підготовки, назва затверджених складових).
Подання розглядається Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (далі – ІІТЗО МОН України), який формує відповідні пропозиції та лист погодження ГСВО на підпис заступника міністра та після погодження робить відповідний запис у Реєстрі ГСВО за офіційною назвою ГСВО та даними листа-погодження МОН України.
3.3. Підготовлений згідно з нормативно-правовими документами та правилами оформлення текстових документів і схвалений робочою групою кінцевий варіант проекту ГСВО (на основі змін та доповнень або первинний) подається за підписом керівника групи ректору базового вищого навчального закладу (далі – ВНЗ) для винесення з супровідним листом на зовнішню експертизу та погодження до НМК/підкомісії.
До проекту вказаного ГСВО третього покоління на розгляд НМК/підкомісії додаються листи-погодження по кожній складовій ГСВО (зразки надані окремими додатками).
НМК/підкомісія у двотижневий термін з дня отримання від базового ВНЗ зазначеного проекту ГСВО здійснює його розгляд, погоджує або за наявності проблемних питань приймає рішення щодо доцільності його доопрацювання чи винесення на подальший розгляд Експертною групою ІІТЗО МОН України (далі – ЕГ), про що сповіщає базовий ВНЗ листом, де стисло визначаються зауваження та пропозиції НМК/підкомісії, та в копії ІІТЗО МОН України (в разі розгляду підкомісією НМК – додатково до НМК за підпорядкуванням).
На основі розгляду цього проекту ГСВО Експертною групою згідно з висновками її експертів ІІТЗО МОН України:
- для ГСВО третього покоління на основі змін та доповнень до ГСВО другого покоління:
- готує подання до МОН України проекту змін та доповнень до ГСВО (додаються листи-погодження кожній складовій ГСВО, до яких вони внесені) на погодження листом МОН України за підписом Заступника міністра, в якому визначаються: офіційна назва ГСВО (шифр та назва галузі знань, код та назва напряму підготовки, назва додатку(ів) затверджених змін та доповнень складових); термін початку введення їх в дію; особливості тиражування та розповсюдження, організаційні заходи з введення в дію; відповідальність підпорядкованих структурних підрозділів міністерства та ВНЗ тощо;
- після погодження МОН України змін та доповнень до конкретного ГСВО здійснює відповідний запис у Реєстрі ГСВО за офіційною назвою ГСВО та даними листа-погодження МОН України.
- для первинного ГСВО третього покоління:
- здійснює подання освітньо-кваліфікаційної характеристики (далі – ОКХ) на погодження Міністерством праці та соціальної політики України (далі – МПСП України), а саме: лист подання від ІІТЗО МОН України, відповідний лист-погодження, завізований розробниками (ректор базового ВНЗ та керівник робочої групи), головою відповідного(ої) НМК/підкомісії, начальником Відділення змісту вищої освіти ІІТЗО МОН України, директором Департаменту вищої освіти МОН України, а також примірник оригіналу ОКХ;
- готує після отримання в МПСП України погодженого ОКХ подання до МОН України проекту ГСВО з усіма складовими (додаються листи-погодження по кожній складовій) на затвердження Заступником міністра проект наказу МОН України щодо затвердження ГСВО і порядку введення його в дію, в якому визначаються: офіційна назва ГСВО (шифр та назва галузі знань, код та назва напряму підготовки, назва затверджених складових); термін початку введення в дію; особливості тиражування та розповсюдження, організаційні заходи з введення в дію; відповідальність підпорядкованих структурних підрозділів міністерства та ВНЗ, розрахунок розсилки тощо;
- після затвердження наказом МОН України конкретного ГСВО згідно цього наказу вносить його до Реєстру ГСВО за офіційною назвою, організовує реєстрацію розповсюдження ГСВО, а також здійснює заходи з узагальнення пропозицій стосовно удосконалення та внесення змін і доповнень в ГСВО, що надаються у порядку, встановленому нормативними документами МОН України.
4. Вимоги до оформлення проекту ГСВО як до текстового документу
Текстовий документ, яким має бути ГСВО - стандартний текстовий файл, який створюється у текстовому редакторі Microsoft Word for Windows’2000 (або у крайньому випадку ‘98).
Файл з документом має бути представлений в незаархивованому (не стислому) вигляді.
Текст документа має бути доступним у Microsoft Word for Windows. Називати файл довжиною назви не більше 8 (восьми) літер. У документі бажано використання шрифтів з поставки Windows (наприклад, Times New Roman). Також не допускається формування текстових даних у графічних форматах. .
Розмір документа не обмежується.
Формування абзаців обов’язкове. Документ повинен мати абзаци з відступом від лівого краю 1,5 см. Треба використовувати лист формату А4, згідно з ГОСТ 2.301.
Вимоги до розташування тексту на сторінці:
Орієнтація сторінки - portrait (книжкова), поля: зліва - 2,5 см, зправа, зверху і знизу - по 2 см.
На верхні та нижні колонтитули відводити по 1,2 см. Нумерація сторінок - обов’язкова.
Кількість строк на сторінку з одним інтервалом близько 40. Розташовувати текст треба з вирівнюванням за обома краями (justify). В тексті не повинно бути ніяких кодів окрім кодів Microsoft Word for Windows.
При наборі тексту документа в необхідних випадках допускається використання латинського алфавіту.
Коди символів повинні відповідати кодовій таблиці АSСІ 866. Для набору апострофа треба використовувати зміну розкладки клавіатури з української на латинську. Використання позначки ( “ ) замість апострофа не дозволяється.
Розкладки клавіатур (латинської, російської, української) слід використовувати лише стандартні.
Для супроводження передачі документів(а) на магнітних носіях необхідно використовувати дискету розміром 3,5”, згідно з ГОСТ 28388.
Література
1. Развитие системы образования в Украине за период 1995-2004 годы. Левковский К.М., Петренко В.Л., Полянский П.Б., Присенко М.А., Степко М.Ф. Супрун В.В. // Під заг.ред Ніколаєнка С.М./ МОН України. -К.- 2005.
2. The Bologna Declaration on the European space for Higher education an explanation
3. Міжнародна Стандартна Класифікація Занять (ISCO - 88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva
4. Міжнародна класифікація занять, рекомендована для використання країнам ЕС (ISCO – 88(COM).
5. Класифікаторі видів економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу (NACE).
6. Міжнародна стандартна галузева класифікація видів економічної діяльності Організації Об'єднаних Націй (ISIC).
7. Конвенція щодо визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні. Рада Європи та ЮНЕСКО, Лісабон, 1997 р.
8. The Bologna Declaration on the European space for Higher education an explanation.
9. Державний класифікатор України: Класифікація видів економічної діяльності ДК 009-2006. — К.: Держспоживстандарт України, 2006.
10. Національний класифікатор України: "Класифікатор професій" ДК 003:2005. // Держспоживстандарт України, Видавництво "Соцінформ", – К.: 2005.
11. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Галузеві випуски. — Краматорськ: Видавництво центру продуктивності.
12. Міжнародна Стандартна Класифікація Освіти (ISCED – 97: International Standard Classification of Education/UNESCO, Paris).
13. Закон України №2984-ІІІ “Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради. – 2002.- № 20.-134 с.
14. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти. Додаток 1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 5.03.2001р. №28-р. // Інформаційний вісник “Вища освіта”.–2003.-№ 10.-82 с.
15. Змістові частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки життєдіяльності людини й охорони праці // Інструктивний лист МОН України від 19.06.2002 р. №1/9-307 / Інформаційний вісник “Вища освіта”.–2003.-№ 11.-55 с
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.1997 р. №507 “Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями”.
Зразок
ЛИСТ ПОГОДЖЕННЯ
освітньо-кваліфікаційної характеристики
| Освітньо-кваліфікаційний рівень | бакалавр | |
| Галузь знань Напрям підготовки | ___________________________________ (шифр та назва згідно з Переліком 200__) | |
| | ___________________________________ (код та назва згідно з Переліком 200__) | |
| Кваліфікація | ___________________________________ (код та назва згідно з Класифікатором професій ДК 003:2005) | |
| Міністерство освіти і науки України | Міністерство праці та соціальної політики України | |
| “ПОГОДЖЕНО” Департамент вищої освіти ___________________ __________________ (підпис) (прізвище та ініціали) “___”________________200_ р. | “ПОГОДЖЕНО” Управління політики зайнятості та трудової міграції ___________________ ________________ (підпис) (прізвище та ініціали) “___”________________200_ р. | |
| Інститут інноваційних технологій і змісту освіти ___________________ __________________ (підпис) (прізвище та ініціали) “___”________________200_ р. М.П. | Відділ професійного розвитку трудового потенціалу та альтернативної служби управління політики зайнятості та трудової міграції ___________________ ________________ (підпис) (прізвище та ініціали) “___”________________200_ р. | |
| Голова НМК/підкомісії ____________________ _________________ (підпис) (прізвище та ініціали) “___”________________200_ р. | | |
РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО
| Керівник закладу-розробника | Керівник розробки |
| Ректор _______________________________ _____________________________________ (повна назва базового ВНЗ) ______________________ _______________ (підпис) (прізвище та ініціали) “___”________________200_ р. М.П. | __________________________________________ (науковий ступінь та вчене звання, посада) __________________________________________ (повна назва ВНЗ) ______________________ ___________________ (підпис) (прізвище та ініціали) “___”________________200_ р. |