Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінрегіону
| Вид материала | Документы |
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Державного космічного агентства України, 354.61kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінекономрозвитку, 59.81kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту рішення Марганецької міської ради, 47.19kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 65.2kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства фінансів України, 201.2kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінприроди «Про затвердження Ліцензійних, 115.13kb.
- Аналіз регуляторного впливу наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, 94.92kb.
- Аналіз регуляторного впливу рішення міської ради «Про затвердження Порядку розміщення, 39.64kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінприроди, Мінекономрозвитку та Мінфіну, 83.7kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу про затвердження Інструкції про заходи, 139.87kb.
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту наказу Мінрегіону
„Про внесення змін до Порядку прийняття в експлуатацію
індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж”
- Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати
шляхом державного регулювання
Проект наказу Мінрегіону „Про внесення змін до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж” (далі - проект акта) розроблено на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 № 148 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р.
№ 759”, яким передбачено Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства разом з Міністерством юстиції і Державною службою з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва забезпечити у тримісячний строк приведення власних нормативно-правових актів у відповідність з цією постановою та Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності”.
Крім того, з метою забезпечення конституційного права громадян на житло, передбачене статтею 47 Конституції України, згідно з якою кожен має право на житло, а держава створює умови, за яких кожний громадянин повинен мати змогу отримати право власності на це житло, проектом передбачається проводити державну реєстрацію права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, збудованими до 5 серпня 1992 року, за результатами проведення технічної інвентаризації та документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований збудований об'єкт будівництва, оскільки порядок та процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було встановлено на законодавчому рівні 5 серпня 1992 року постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449 „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення” (втратила чинність).
Таким чином, 5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено механізм, порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Отже, з аналізу положень Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих та нормативно-правових актів УРСР та України вбачається, що право власності на приватні житлові будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, повинно оформлюватись без прийняття таких будинків в експлуатацію.
Крім того, Переліком видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року
№ 554, передбачено, що відповідальний виконавець окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, який одержав кваліфікаційний сертифікат, має право: розробляти містобудівну документацію, архітектурне та інженерно-будівельне проектування, проводити експертизу та обстеження у будівництві, технічний нагляд та інжинірингову діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва.
Таким чином, проектом акта передбачається, що технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта проводиться відповідальним виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, який одержав кваліфікаційний сертифікат.
- Цілі державного регулювання
Головною метою проекту регуляторного акта є виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2012 року № 148 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р.
№ 759”.
Основними цілями прийняття регуляторного акта є:
- вдосконалення проведення технічного обстеження;
- вдосконалення порядку проведення державної реєстрації права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, збудованими до 5 серпня 1992;
- усунення суперечностей в діючому законодавстві.
- Визначення та оцінка альтернативних способів
досягнення визначених цілей
У якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути так званий «статус-кво», тобто збереження чинного регулювання зазначених питань.
Проте у разі неприйняття даного регуляторного акта поглибляться існуючі проблеми, а це жодним способом не сприятиме їхньому вирішенню.
Таким чином, викладені вище пропозиції щодо збереження чинного регулювання визнано такими, що не відповідають сучасному розвитку відносин у сфері містобудування, та відхилено.
Тому, єдиним альтернативним способом вирішення зазначеної проблеми є прийняття такого регуляторного акта, положення якого повністю узгоджуються з розробленим актом.
4. Механізми та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми
Проектом передбачається проводити державну реєстрацію права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, збудованими до 5 серпня 1992 року, за результатами проведення технічної інвентаризації та документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований збудований об'єкт будівництва. Крім того, проектом пропонується проводити технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта відповідальними виконавцями окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, який одержав кваліфікаційний сертифікат.
- Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути: зміни в чинному законодавстві, реформи, соціальне напруження у суспільстві. Один і той самий фактор залежно від ситуації може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Крім того, важливим є рівень впливу фактора на дію саме цього регуляторного акта. Позитивно на дію цього регуляторного акта впливає те, що акт викладений прозоро та чітко. Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта здійснюватиметься інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю у межах компетенції.
- Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта.
Прийняття наказу сприятиме удосконаленню державної політики у сфері регулювання містобудівної діяльності та буде одним із кроків реалізації норм Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності” та постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2012 року № 148 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р. № 759”.
Аналіз вигод і витрат
| Об’єкт впливу | Вигоди | Витрати |
| Інтереси держави | Встановлення на законодавчому рівні послідовності здійснення сукупності заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. | немає |
| Інтереси суб’єктів господарювання | Визначення порядку здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. | немає |
| Інтереси громадян | Визначення порядку здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. | немає |
7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта
Строк дії даного регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки відносини, які регулюються цим актом, мають перманентний характер.
8. Показники результативності регуляторного акта
Прогнозні показники такі:
дія акта буде поширюватись на суб'єктів містобудування;
усунення прогалин нормативно-правового регулювання;
час та розмір коштів, що витрачатимуться суб'єктами містобудування із прийняттям регуляторного акта, визначаються чинним законодавством;
рівень надходжень коштів до державного та місцевого бюджетів, пов’язаних із дією акта – середній;
рівень інформованості суб’єктів господарювання та фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта
Базове відстеження результативності здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років після набрання ним чинності шляхом здійснення моніторингу після прийняття запропонованої норми.
Періодичне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через кожні три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження.
Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Мінрегіон.
У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів шляхом проведення аналізу показників дії цього акта, ці моменти буде виправлено внесенням відповідних змін.
Міністр
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства
України А.М. Близнюк
______________2012