Проект налогового кодекса украины

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 59.Податкова вимога
Стаття 60.Відкликання податкових повідомлень - рішень і податкових вимог
ГЛАВА 5. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ Стаття 61.Визначення податкового контролю та компетенція органів державної влади щодо його здійснен
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   143

Стаття 59.Податкова вимога

    1. У разі коли платник податків не сплачує суму грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
    1. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.
    2. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
    3. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення.
    4. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.



Стаття 60.Відкликання податкових повідомлень - рішень і податкових вимог

    1. Податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:
      1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
      2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення - рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
      3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення - рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
      4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення - рішення контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
      5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні - рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
    2. У випадках, визначених підпунктом 60 пункту 60 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
    3. У випадках, визначених підпунктом 60 пункту 60 цієї статті, податкове повідомлення - рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення - рішення або податкової вимоги.
    4. У випадках, визначених підпунктами 60 і 60 пункту 60 цієї статті, податкове повідомлення - рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення - рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
    5. У випадках, визначених підпунктом 60 пункту 60 цієї статті, податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
    6. Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму такого збільшення грошового зобов’язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
    7. Контролюючий орган, який надіслав відповідному органу державної податкової служби подання, визначене у пункті 59 статті 59 цього Кодексу, зобов'язаний подати такому органу державної податкової служби інформацію про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання. Зазначена інформація надається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.



ГЛАВА 5. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ




Стаття 61.Визначення податкового контролю та компетенція органів державної влади щодо його здійснення.

    1. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль в частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.
    1. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх компетенції, встановленої цим Кодексом.
    2. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами.