Полтавський національний педагогічний університет

1   2   3

2. Складіть чайнворд: «Фізико-географічне положення України», або «Кордони України».

ЛАБОРАТОРНІ ЗАВДАННЯ (виконуються під час заняття):

1. Ознайомлення з порядком проведення лабораторних занять, змістом вузівських та шкільних підручників, шкільними атласами, АПУЕР тощо.
   
2. Які методи застосовуватимуться при вивченні курсу? Обґрунтуйте послідовність його вивчення. Місце курсу ФГУ в структурі шкільної географічної освіти.
   
3. Запишіть на дошці типовий план характеристики фізико-географічного положення.
   
4. Згідно типового плану, охарактеризуйте по пунктах фізико-географічне положення України і дайте господарську оцінку його особливостей (результати аналізу й оцінку положення записуйте в зошит у вигляді таблиці). Зробіть узагальнюючий висновок.
   
5. Визначте координати географічних центрів України (за різними методами).
   
6. Перевірка самостійної роботи (географічної номенклатури).
   

Форма звіту: усне опитування та перевірка самостійної роботи (оцінка разом - до 10 балів).

Розподіл індивідуального завдання №1 (подається викладачеві до лабораторного заняття №2).


ЛІТЕРАТУРА ОСНОВНА: 1. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. К., 2003. – С. 13-18.

Булава Л.М. Вступ, фізико-геогр. положення, історія геогр. досліджень. – Полтава: ПДПУ, 2009. – С. 3-10.

ДОДАТКОВА: 3. Булава Л.М. Фізична географія України. 8 клас. – Харків: Ранок, 2008. – С.4-15, 20-23.

4. Сосса Р., Заєць І., Трюхан М. До проблеми визначення державного кордону України // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – № 44. – С.3-8.

5. Дітчук І.Л. Дещо про крайні точки України//Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2000. - № 34. – С.2-6.

6. Городецький Є.М., Ісаєв О.В. До проблеми визначення географічного центру України: нові підходи//Український географічний журнал. – 2004. - №2. - С.38-46.

Індивідуальна робота №1

Завдання розподіляються у кінці лабораторної роботи №1.

1. Каталог сайтів фізико-географічної інформації про Україну та її екологічні проблеми, їх анотація.
   
2. Анотація публікацій з фізичної географії України за один із попередніх років у науково-методичному журналі «Географія».
   
3. Анотація публікацій з фізичної географії України за один із 3-х попередніх років у науково-методичній газеті «Краєзнавство, географія, туризм».
   
4. Анотація публікацій з фізичної географії України за один із трьох попередніх років в «Українському географічному журналі».
   
5. Анотація публікацій з фізичної географії України за один із трьох попередніх років у журналі «Географія та основи економіки в школі».
   
6. Анотація публікацій з фізичної географії України за попередній рік в інших періодичних виданнях, які є в бібліотеці ПДПУ (за каталогом статей).
   

Методичні поради: Викладач, який проводить лабораторні заняття, розподіляє завдання таким чином, щоб їх отримав персонально кожний студент у групі. Зауважимо, що анотації публікацій у журналах за певний рік виконують по кілька студентів. Наприклад:

1. Журнал «Географія та основи економіки в школі» за минулий рік: №№1-6 перший студент; №№ 7-12 другий студент (теж саме за попередні 2 роки).
   
2. Газета «Краєзнавство, географія, туризм» за певний рік: №№ 1-12 перший студент; №№13-24 другий студент; №№25-36 третій студент; №№ 37-51 четвертий студент ). Окремо за попередні три роки.
   
3. «Український географічний журнал» за минулий рік: №№1-2 перший студент; №№ 3-4 другий студент (теж саме за два попередніх роки).
   
4. Науково-методичний журнал «Географія»: №№1-4 перший студент;
   

№№ 5-8 другий студент; №№ 9-12 третій студент; №13-16 четвертий студент; №№17-20 п’ятий студент; №№21-24 шостий студент. Окремо за останні три роки.

Завдання виконуються у рукописному виді, написані чітким почерком (на одній стороні стандартного аркуша). Вони подаються для перевірки до початку лабораторного заняття №2, в указану викладачем дату й час.

Максимальна оцінка за виконане індивідуальне завдання – до 10 балів.

Завдання складаються з титульної сторінки (указується кафедра, назва індивідуального завдання, виконавець, призначена викладачем дата здачі завдання), і тексту анотації (обсягом до 1 сторінки на кожну, з наведенням на початку повних бібліографічних даних статті, цитуванням змісту найважливішої інформації). Кожна наступна анотація виконується на новому аркушеві. Обсяг – до 5 аркушів.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2


ТЕМА: ЧАС НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

МЕТА: Закріпити навички вирішення задач на вивчення різниці у місцевому та поясному часі.


ЛІТЕРАТУРА ДО САМОПІДГОТОВКИ:

1. Булава Л.М. Готуємося до географічних олімпіад. – Харків: Основи, 2008.
   
2. Булава Л.М. Географія. Типові задачі і практичні завдання. – Полтава, 1996. – с. 10-13.
   
3. Булава Л.М. Вступ, фізико-геогр. положення, історія геогр. досліджень. - Полтава: ПДПУ, 2009. – С. 11-13.
   

4. Перейко К. Розв’язування задач на визначення місцевого часу//Географія та основи економіки в школі. – 1998. - № 2. – С.26-28.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Місцевий час – це час певного меридіану Землі. На одному меридіані (градусі довготи) прийнято вважати місцевий час однаковим. Різниця в розташуванні на певних меридіанах (у географічній довготі) зумовлює різницю в місцевому часі, яку можливо розрахувати.


Щоб дізнатися про різницю в місцевому часі двох пунктів, необхідно пам’ятати пропорції:

1 год. = 15ºд.; 4 хв.= 1ºд; 1 хв. = 15´д.; 4 сек.= 1´д; 1 сек. = 15´´д.

Для вирішення задач необхідно виконати такі дії:

1. Визначити різницю в довготі пунктів (± Хº).
   
2. Скласти пропорцію:
   

­ Іº = Хº або І хв. = Ỵхв.

4 хв. Ỵхв. 15´д. Хºд.


Якщо меридіан, довгота якого відома, а місцевий час – ні, розташований східніше, то різницю в часі слід додавати. Якщо меридіан, довгота якого відома, а місцевий час – ні, розташований західніше, то різницю в місцевому часі слід віднімати.


Поясний час – це місцевий час меридіана, серединного для одного з 24 годинних поясів Землі. Серединним є меридіан, який ділиться на 15. Гринвіцький меридіан (0ºд.) є серединним для 0-го поясу; 15º сх.д. – для І-го; 30º сх.д. – для ІІ -го і т.д.

Щоб дізнатися про належність пункту до певного годинного поясу, його довготу, слід поділити на 15º. Якщо залишок менше 7º30´, то ціле число, що означає номер поясу, округлюємо до меншого, а якщо більше 7º30´ - то до більшого.


ЗАДАЧІ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ НА ЛАБОРАТОРНОМУ ЗАНЯТТІ (№№ 1 – 3 по варіантах) :

1. Над крайньою точкою України (.....) місцевий час 23 години 28 хвилин 17 вересня. Визначте:

а) місцевий час для крайньої східної точки України ( ..........);

б) географічного центру України;

в) міста Полтави (34°33´сх.д.);

г) міста Кременчука (33°25´сх.д.).


2. У Лубнах (33º сх.д.) місцевий час 12 год. Визначте довготу міст:

а) місцевий час якого 13 год.

б) місцевий час якого 11 год. 28 хв.


3. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час:

Іркутська (105º сх.д.); Владивостока (132º сх.д.); Нью-Йорка (75º зх.д.)


4. Ріо-де-Жанейро (22º54´пд.ш. 43º20´зх.д.) висота Сонця ополудні в 12 годин за місцевим часом становить біля 90º. Знаючи координати Полтави, визначте:

приблизну дату; місцевий час Полтави; різницю в поясному часі міст.

5. Визначте координати міста, якщо висота Полярної зірки в ньому 40º43´,

а Сонце сходить на 18 год. 56 хв. пізніше ніж на лінії зміни дат.


Форма звіту: перевірка письмових лабораторних завдань (оцінка - до 10 балів) та індивідуальної роботи № 2 (оцінка до 10 балів).

Індивідуальна робота № 2

Кожен зі студентів за пропонованою нижче методикою обов’язково складає і розв’язує по 10 типів задач на визначення різниці у місцевому та поясному часі. Індивідуальна робота № 2 виконується в робочому зошиті.

Увага! Задачі не повинні повторюватися у різних виконавців (у випадкові їх співпадіння у двох студентів такі задачі не зараховуються).


Типи задач:

а) Відома географічна довгота двох конкретних пунктів у межах України і місцевий час пункту, який розташований східніше. Визначте місцевий час пункту, який розташований західніше.

б) Відома географічна довгота двох конкретних пунктів у межах України і місцевий час пункту, який розташований західніше. Визначте місцевий час пункту, який розташований східніше.

в) Відомий місцевий час двох конкретних пунктів у межах України і географічна довгота пункту, який розташований східніше. Визначте географічну пункту, який розташований західніше.

г) Відомий місцевий час двох конкретних пунктів у межах України і географічна довгота пункту, який розташований західніше. Визначте географічну пункту, який розташований східніше.

д) Задача на визначення різниці в місцевому часі одного з пунктів у межах України та Гринвіцького або 180°-го меридіанів.

ж) Скласти задачу на визначення різниці в поясному часі одного з пунктів України та одного із пунктів, розташованого поблизу серединного меридіану певного поясу.

к) Скласти задачу на визначення різниці в місцевому й поясному часі одного з пунктів України та одного із пунктів, розташованого в Азії або Австралії.

л) Скласти задачу на визначення різниці в місцевому й поясному часі одного з пунктів України та одного із пунктів, розташованого в Америці.

м) У Києві за поясним і місцевим часом … год. … хв. Визначте годинний пояс і географічну довготу пункту А, якщо його поясний і місцевий час … годин … хвилин.

н) Задача, що потребує визначення географічних координат пункту, знаючи різницю у висоті Сонця в ополудні 21 березня й різницю їх місцевого часу.

Виконана індивідуальна робота подається викладачеві для перевірки у призначену дату й час (найпізніше — в кінці занятті №3).

Увага! Після заняття №3 індивідуальна робота не приймається.

Оцінка: до 10 балів за відмінно виконане завдання.


Приклади тем додаткових індивідуальних завдань: 1) Законодавство України про державну територію, територіальні води, виключну (морську) економічну зону. 2) Проблеми, пов’язані з проведенням державних кордонів України (їх делімітацією й демаркацією). 3) Погляди різних авторів на точність встановлення крайніх точок і географічного центру України. 4) Історія визначення часу (місцевого поясного, декретного, літнього, всесвітнього). Оцінка за додаткову роботу – до 10 балів.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

ТЕМА: ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ


МЕТА: Визначити закономірності історії формування географічних знань про Україну.

ОБЛАДНАННЯ: Портрети видатних українських географів.

ЛІТЕРАТУРА: А) Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. [Підручник]. – К.: Знання, 2003. – С. 18−33. Булава Л.М. Вступ, фізико-географічне положення, історія географічних досліджень. Навчальний посібник для студентів. — Полтава: ПДПУ, 2009. – С. 14-20.

Б) Жупанський Я. І. Історія географії в Україні. — Видання друге. — К., 2006. Корнєєв В. П., Корнєєв О. В. Видатні мандрівники, мореплавці та дослідники-краєзнавці. — Харків: «Основа», 2005. Січинський В. Ю. Чужинці про Україну. — К.: Довіра, 1992. Маринич О.М., Руденко Л.Г. Основні напрями географічних досліджень в Академії наук України (1918—2002 рр.)// Український географічний журнал. — 2003. — №4. — С. 4-10. Географічна енциклопедія України. — В 3-х томах. — К., 1989—1993. Історія української географії. Всеукраїнський часопис. - Тернопіль. - 2000—…


Лабораторне завдання №1: Заповніть пропуски в узагальнюючій таблиці

«Характеристика етапів формування географічних знань про територію України»:

Етапи формування географічних знань	Особливості географічних досліджень	Найвідоміші представники, провідні організації
Стародавній
Середньовічний
Нового часу
Новітнього часу
Сучасний

Лабораторне завдання №2: Складіть чайнворд із теми «Історія географічних досліджень України», або тести (8 – першого рівня, 4 – другого рівня).

Індивідуальна робота № 3 (подається до лабораторного заняття №3).

Орієнтовний перелік завдань для індивідуальної підготовки (підготуйтеся до можливого виступу):

1. Географічні відомості про територію України в стародавні часи, у давньогрецьких і давньоримських джерелах.
   
2. Географічні відомості про Україну в працях Геродота.
   
3. Географічні відомості про територію України в середньовіччя (V - ХІV століття).
   
4. Географічна інформація у давньоруських літописах.
   
5. Картування території України у ХV—ХVІІІ століттях. Праці Г.-Л. де Боплана.
   
6. Географічні дослідження території України у ХVІІІ столітті.
   
7. Географічні дослідження території Західної України у ХVІІІ- на початку ХХ століття.
   
8. Дослідження Російського географічного товариства на Україні.
   
9. Дослідження природи України В.В.Докучаєвим та його учнями.
   
10. Дослідження природи України П.А.Тутковським.
    
11. Географічні дослідження С.Л.Рудницького.
    
12. Найважливіші риси й досягнення української географії 1920-х — 1980-х рр.
    
13. Сучасний етап географічних досліджень в Україні (з 1991 року).
    
14. Центри географічних досліджень в Україні у ХІХ – на початку ХХІ ст. (Харківський; Київський – університетський та Інституту географії; Одеський, Львівський тощо).
    
15. Розвиток палеогеографії у ХІХ – на початку ХХІ ст. (див. Жупанський Я. І.,2006, С.49,150-151). Відомі українські палеогеографи. Список праць із палеогеографії
    
16. Розвиток геоморфології у ХІХ – на початку ХХІ ст. (див. Жупанський Я. І.,2006, С.50-52, 151-155). Відомі українські геоморфологи. Список праць з геоморфології.
    
17. Розвиток метеорології і кліматології у ХІХ – на початку ХХІ ст. (див. Жупанський Я. І.,2006, С.52-54, 155-160). Відомі українські метеорологи і кліматологи, їх праці.
    
18. Розвиток гідрології та океанології у ХІХ – на початку ХХІ ст. (див. Жупанський Я. І.,2006, С.54-56, 160-164). Відомі українські гідрологи і океанологи, їх праці.
    
19. Розвиток ґрунтознавства та біогеографії у ХІХ – на початку ХХІ ст. (див. Жупанський Я. 2006, С.56-58, 164-166). Відомі українські учені в галузі ґрунтознавства і біогеографії, їх праці.
    

20.Діяльність одного із географів ХХ ст. – дослідників природи України (за власним вибором).

Примітка: Індивідуальна робота №3 подається викладачеві на лабораторному занятті №3 в одному з трьох варіантів, самостійно обраному студентом: надрукованою; у вигляді електронного файлу (найбільш бажано); у рукописі, виконаному чітким почерком (на одній стороні стандартного аркуша). Вона повинна бути виконаною державною мовою. Реферат складається з титульної сторінки (указується кафедра, назва індивідуального завдання, виконавець), змісту і тексту реферату (обсягом до 6 сторінок), списку використаної літератури чи електронних ресурсів (разом не менше 2-х джерел). Необроблені файли з Internet не приймаються (але їх використання вітається за умови органічного включення їх тексту до змісту реферату).

Оцінка за індивідуальне завдання №3 – до 10 балів.


ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 4


ТЕМА: АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ТЕКТОНІЧНИМИ

СТРУКТУРАМИ і ВЕЛИКИМИ ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ

МЕТА: сформувати уміння співставляти тектонічну і фізичну карти; вивчити орографічну номенклатуру; походження назв великих форм рельєфу.

ОБЛАДНАНННЯ: Карта України: фізична і тектонічна; АПУЕР, прості олівці, лінійки.

ЛІТЕРАТУРА: А)1. Фізична географія України /Маринич О.М. та ін. - К., 2003. – С. 38−51.

2. Булава Л.М. Географічне положення, рельєф і геологічна будова України. [Електронний навчальний посібник]. – Полтава: ПДПУ, 2008. – 40 с. 3.Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. К.: Наукова думка, 1986. – С. 17-94.

Б) Булава Л.М. Фізична географія України. Підручник для учнів 8 класу. – Харків, 2008. –

С. 36−38. Тектоносфера Украины. – К. 1989. Тектоника. – К., 1987. Основные черты тектоники Украины. - К., 1978. Тектоника Украины. - М., 1988.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Які найбільші й великі тектонічні структури розташовані в межах України?

2. У вигляді таблиці порівняйте спільні і відмінні риси в парах понять: літосферна плита — рухливий пояс літосфери; платформа — складчаста система; щит — плита платформи; давня платформа — молода платформа.

Визначення понять	Спільні риси	Відмінні риси

3. Вивчіть особливості орографії України. Згадайте зміст термінів: рівнина, височина, низовина, кряж, плато, низькогір’я, середньогір’я, яйла, полонина, перевали.

На розвороті зошита накресліть каркас таблиці 1 (заповніть колонки 1 – 2).

4. На контурну карту нанесіть великі форми рельєфу, перелік яких подається у таблиці 1:

Великі форми рельєфу	Їх вершини і абсолютні висоти, примітки		Які тектонічні структури відповідають	Час утворення і глибина залягання фундаменту
1	2		3	4
А. Східноєвропейська рівнина	0 … 515 м
І. Волинська височина	Пелчинське (328м) і Мізоцьке підняття (342м)
2. Подільська височина:
а/ Тернопільське плато	плоске, з каньйонами
б/ Подільське Придністров’я	дуже розчлено­ване каньйонами
в/ кряж Гологори	471м, г.Камула
г/ кряж Вороняки	440м
д/ Кременчуцький кряж	408м
е/ Медобори (кряж Товтри)	435м (відносні висоти 60-б5м)
є/ Хотинська височина	г.Берда, 515м
ж/ Опілля	445м
з/ Балтська рівнина	368м., дуже розчленована
3. Рівнина Малого Полісся	245м (плоска, перекрита пісками)
4. Розточчя	395м, г. Булава
Придніпровська височина, в т.ч. Канівські „гори”	Козятинське підняття (322м) ; до 253м
6.Словечансько-Овруцький кряж (у межах Житомирського Полісся)	острів-"останець"(316 м)
7. Приазовська височина	Могила-Бельмак, 324 м
8. Середньоросійська височина (відроги)	до 236м
9. Донецька височина, в т.ч. Донецький кряж	Могила-Мечетна (367 м)
10.Причорноморська низовина	0 - 200 м
11.Рівнина Північного Криму в т.ч. Тарханкутське підняття	0 - 180 м
12. Запорізька рівнина	170 - 200 м
13. Бахмут-Торецька рівнина	180 - 200 м
14. Придніпровська низовина, в т.ч. Полтавська рівнина	100 - 200 м
15 .Поліська (Південно-Поліська) низовина	100 - 200 м

Б. Карпатська гірська країна г.Герлаховскі-Штіт (2655м), Словаччина

16. Українські або Східні чи Лісисті Карпати:		масив Чорногора г. Говерла (2061м)
а/ Зовнішні Карпати (Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські)		г.Сивуля (1836 м)
б/ Вододільно- Верховинські Карпати		800 - 1400 м
в/ Полонинсько- Чорногірські Карпати;	понад 2000м.: гори Говерла, Петрос, Бребенескул, Піп-Іван Чорногорський, Гутин-Томнатик, Ребра
г/ Рахівські й Чивчинські гори
17. Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет		пасмо зі згаслих вулканів (висотою до І км)
18. Закарпатська низовина		116 - 200 м
19. Передкарпатська височина		200 – 800 м

В. Кримські гори Бабуган-яйла

а) Головне пасмо	г.Роман-Кош, 1545м
б) Внутрішнє пасмо	до 700 м
в) Зовнішнє пасмо	до 350 м

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ:

1. Охарактеризуйте особливості поширення великих форм рельєфу України.

Р ЕЛЬЄФ УКРАЇНИ


Від площі

95 % України 5 %

Р ІВНИНИ ГОРИ




70 % 25 % 4 % 1 %




Низовини Височини Карпати Кримські




2. Відкрийте фізичну карту і тектонічну картосхему атласу. Порівнюючи їх, заповніть колонки 3-4 таблиці. Підготуйтеся до показу елементів орографії та відповідних їм тектонічних структур на стінних картах.

3. Самостійно, простим олівцем підпишіть відповідні форми рельєфу біля назв тектонічних структур (у легенді виконаної Вами тектонічної карто­схеми).

4. Зробіть висновок про співвідношення тектонічних структур і великих форм рельєфу.



ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ІСТОРІЯ ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА


Мета: вивчити основні риси геологічної будови у зв’язку з історією геологічного розвитку.

Обладнання: АПУЕР. Геохронологічна таблиця. Роздаткові дидактичні матеріали.

Література: Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. – К., 2003. – С.38-54. Булава Л.М. Методика викладання фізичної географії України. - Вип. 1. – Полтава, 1994. – С. 7-13. Заставний Ф.Д. Фізична географія України. – Львів, 1996. – С. 49-54. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые/Шнюков Е.Ф. и др. – К., 1986. – С. 30-94. Геологическая история территории Украины. Докембрий. – К., 1993. – С. 36-43. Безуглий А. М., Співачевський Ш. Г. Шкільний геологічний словник-довідник. — К., 1976.


Методичні рекомендації до організації самостійної роботи:

На контурній тектонічній карті ви відображали вік тектонічних структур різними кольорами. Тектонічні структури, фундамент, яких утворений в байкальський геотектонічний цикл, Ви зафарбовували на контурній карті синім кольором; у каледонський цикл - фіолетовим; у герцинський - коричневим; у кіммерійський - зеленим, в альпійський – жовтим кольорами. Тектонічна структури названих циклів розташовані переважно у межах Середземноморського рухливого поясу. Тектонічні структури з давнім (докембрійським) фундаментом – у межах Східноєвропейської платформи, - ви зафарбовували різними відтінками червоного кольору. Знайдіть на виконаній Вами контурній картосхемі тектонічні структури, фундамент яких утворився у відповідний геотектонічний цикл.


Індивідуальні завдання:

Підготуйте доповіді про історію геологічного розвитку однієї з геотектонічних структур у межах України ( УкЩ, Д-ДЗ, Донецької складчастої області тощо) за планом:

► належність до більшої геоструктури, час виникнення;

► основні етапи геологічного розвитку;

► геологічні відклади: їх склад, вік, умови залягання тощо.


ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

1. Охарактеризуйте основні етапи геологічного розвитку земної кори в межах України у докембрії.
   
2. Розкрийте зміст поняття “геотектонічний цикл”. Гіпотези, що пояснюють історію геологічного розвитку земної кори, протікання геотектонічних циклів.
   
3. Охарактеризуйте особливості протікання кожного з геотектонічних циклів фанерозою.
   
4. На які відрізки поділяється геологічний час за історією розвитку життя на Землі?
   

Практичні завдання:

1. Ознайомтеся з легендою геологічної карти. Виявіть закономірності поширення геологічних відкладів різного віку.

Розкажіть, що зображається на геологічних картах? Якими кольорами позначаються гірські породи різного віку? Де вони поширені? Чому на території України найбільш поширені палеогенові й неогенові відклади? Які гірські породи поширені у Вашому краї?

2. Порівняйте геологічну будову двох тектонічних структур у вигляді таблиці:

Тектонічна структура	Український щит	Дніпровсько-Донецька западина
1. У який геотектонічний цикл утворилися?
3. Глибина залягання кристалічного фундаменту
4. Схематична тектонічна будова
5. Вік (і склад) гірських порід фундаменту й осадового чохла

4. Розгляньте зразки гірських порід (різних за походженням, віком, належністю до геотектонічних структур і геологічних комплексів).
   
5. Складіть опис геологічних екскурсій від Полтави до різних частин України (завдання виконується попарно).
   

Форма контролю: усне опитування, перевірка індивідуальних і практичних завдань.


ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 6 (6 годин)


КОРИСНІ КОПАЛИНИ (МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ)


МЕТА: вивчити закономірності поширення родовищ паливних корисних копалин і дати їх оцінку.

ОБЛАДНАННЯ: Геологічна фізична і тектонічна карти України, АПУЕР,

роздаткові матеріали, контурні карти; зразки горючих корисних копалин.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів, 1994. - С. 62-63. 2. Заставний Ф.Д. Фізична географія України. - Львів, 1996. - С. 64-68. 3. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. - К. , 2003. - С. 79-82. 4. Паламарчук М.М. та ін. Географія мінеральних ресурсів Укр.РСР. - К. , 1985. 5. Мищенко В.С. Минерально-сырьевой комплекс Укр. ССР. - К., 1987. - 232с. 6. Проскурко А. Й. Минеральные ресурсы Украины: охрана и рациональное использование. - Львов, 1989. - 180 с.


ПАЛИВНІ КОПАЛИНИ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Критерії класифікації родовищ копалин. Поясніть зв’язок поши­рення корисних копалин з геологічною будовою.

2. Ознайомтесь із класифікацією, закономірностями формування і поширенням родовищ горючих корисних копалин (користуючись ре­комендованою літературою, таблицею роздаткових матеріалів і відповідною картою атласу). Доповніть відомості; подані в таб­лиці. Будьте готові до показу на стінній карті основних басей­нів, областей та окремих родовищ горючих корисних копалин на території України.


ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

1. Охарактеризуйте паливні корисні копалини у вигляді таблиці (виконується одночасно із заслуховуванням виступів – результатів виконання індивідуальних завдань):

Назва корисної копалини	Басейни, області	Найбільші родовища	Особливості залягання (тектонічні структури; вік відкладів)	Оцінка запасів; примітки

2. Нанесіть на контурну карту найважливіші басей­ни, області та найбільші родовища горючих корисних копалин (паливно-енергетичних ресурсів) на території України.

3. Розгляньте зразки горючих корисних копалин; геологічні профілі, що характеризують залягання їх родовищ.

Індивідуальні завдання: 1) Підготуйте доповіді про кам’яновугільні басейни і нафтогазоносні області за планом: а) тектонічна приуроченість, геологічний вік; б) умови утворення; в) геологічні умови залягання; г) оцінка запасів і умов видобутку.


РУДНІ КОПАЛИНИ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Поняття "руда", "рудні корисні копалини", їх класифікація за використанням, та умовами утворення.

2. Заповніть таблицю "Рудні корисні копалини" (за наведеним вище зразком), доповніть її новими відомостями. Користуючись атласом, вивчіть розташування їх басейнів, районів та найбільших родовищ (підготуйтесь до показу на стінній карті). Розгляньте геологічні профілі родовищ рудних корисних копалин і зразки руд

(із колекції).

Назва металу (у дужках – його руд)	Басейни, райони, родовища	Геологічна характеристика (тектонічні структури, умови залягання)	Оцінка запасів; примітки