Методичні рекомендації та поради щодо використання Інтернет-технологій в навчально-виховному процесі

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Оutlook express

Грамотно реалізовано стартову сторінку поштового клієнта, на якій містяться посилання на всі можливості, а також довідка, що пов'язана з освоєнням програми. Outlook Express має широку довідкову систему, що докладно описує всі нюанси роботи з програмою. Максимальна інтеграція з операційною системою дозволяє Outlook Express працювати з комфортом. Перевагою поштового клієнта є висока швидкість обробки пошти, незалежно від об'єму переданої інформації. Можна створювати додаткові папки, в які далі поміщати повідомлення, по певній тематиці.

The Bat!

Це високоякісна система обробки повідомлень електронної пошти з інтуїтивним інтерфейсом, надійним захистом інформації. The Bat! володіє майже всіма якостями, необхідними користувачеві; це ідеальне рішення для користувачів, які не вимагають додаткових програмних опцій

Основні переваги:

Можливість роботи з необмеженою кількістю поштових скриньок.
Потужна система фільтрів, які виконують роль сортувальника кореспонденції. Наприклад, ви можете налаштувати фільтри так, що всі вхідні листи від ваших друзів складатимуться в окрему теку. Таку ж техніку можна застосувати і до вихідної кореспонденції.
Зручна і продумана система шаблонів. Наприклад, вам потрібно написати лист. Досить в рядку «кому» вказати ім'я адресата (або його адресу електронки) і далі написати сам текст листа. А фраза з вітанням (здравствуйте...) та ім'ям адреса формується сама. Причому ім'я одержувача вставляється саме те, яке вказане в рядку одержувача.
Наочний диспетчер листів (вікно, в якому детально показується процес прийому і відправки листів).
Можливість створення загальних і віртуальних тек.
Можливість самостійного налаштування меню.

Єдиним недоліком даної програми є те, що на відміну від попередніх, вона є платною.

Робота з поштою через браузер

Ви можете користуватися поштою і не маючи поштової програми. Існує велика кількість серверів, що пропонують вам створити безплатну поштову скриньку та дозволяють працювати з поштою використовуючи тільки браузер. Безплатні поштові служби живуть за рахунок прибутків від реклами.

Найвідомішими поштовими службами є: ¥Шш

ссылка скрыта

ссылка скрыта 'ІЙШ

ссылка скрыта

ссылка скрыта

ссылка скрыта ^г'1Йя

ссылка скрыта ; ••ЗЯ

Таке використання пошти має певні переваги. Ви можете легко міняти провайдерів, не змінюючи своєї адреси електронної пошти. Ви можете продивлятися пошту з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернет, і не витрачати час на, конфігурування поштової програми. Звичайно, такий спосіб має свої недоліки. Ви не можете при роботі з поштою через браузер мінімізувати час підключення до Інтернет в тій мірі, в якій це дозволяють поштові програми. Крім того, загальнодоступні поштові сервери часто перевантажені. , ;|3

Краще за все комбінувати переваги обох способів. Багато користувачів заводять поштові скриньки і у свого провайдера, і в загальнодоступній поштовій службі. Остання використовується під час поїздок і на цей час до неї пересилається вся пошта. При реєстрації в форумах, конференціях, списках розсилки від вас вимагають залишити інформацію про електронну адресу; в таких випадках радимо Вам використовувати безкоштовний e-mail в загальнодоступній поштовій службі.

Інформатизація освіти та створення єдиного інформаційного

освітнього простору

Всесвітня мережа Інтернет є величезним інформаційним ресурсом, який щодня поповнюється. Мережа надає можливість будь-якому учасникові комунікацій опублікувати будь-яку інформацію про себе або свої проекти і бажаючих зробити це з кожним днем стає усе більше.

Також, Інтернет виконує функцію пошти. Повідомлення майже миттєво доставляються в будь-яку точку земної кулі, де є Інтернет-доступ. Повідомлення може містити будь-які зображення, аудіо, відео (цей аспект може бути використаний всіма учасниками освітнього процесу: і вчителі, і школярі можуть листуватися із друзями та колегами з усіх країн світу, брати участь в олімпіадах та конкурсах...).

Важливою особливістю мережі, яка може ефективно використовуватись керівниками в системі управління освітою, є можливість створювати професійне корпоративне середовище. Таке середовище називається корпоративною мережею і є інтеграцією декількох основних функцій та технологій, які поєднують в одне організаційне середовище електронну пошту, бази даних, спільне використання інформаційних ресурсів та обмін поточною документацією. Таку технологію ще називають Інтранет/Інтернет технологією. Головна ідея даної технології полягає в тому, щоб використати канали зв'язку мережі Інтернет для об'єднання локальних мереж з метою організації безпаперового діловодства, тобто впроваджується ефективний інструмент управління освітнім процесом будь-якого рівня.

Інакше кажучи, використання мережі Інтернет в освіті потрібно розглядати як технологію, освоюючи яку, ми вирішуємо не тільки навчальні завдання, але й упорядковуємо освітній процес у цілому.

Якщо розглядати, наприклад, школи району та районний відділ освіти як єдину адміністративну одиницю, то можна говорити про створення районної корпоративної освітянської мережі, що має єдиний документообіг, багаторівневі інформаційні поля (розділені відповідними правами доступу - інформація для учнів і батьків, для педагогів, для адміністрації школи, управлінців, для будь-якого відвідувача...).

Для того, щоб Інтернет у школі став не просто дорогою розвагою необхідно підійти до цього питання системно. Насамперед, слід визнати, що лише комплексний підхід через навчання максимально широкого кола вчителів та керівників освітніх установ дозволить використовувати Інтернет як потужний інструмент цілісного розвитку освітніх технологій. Варто усвідомлювати й те, що найбільш складна і відповідальна частина проекту з впровадження Інтернет у школу пов'язана не з купівлею техніки або комунікаційними каналами, а з навчанням кадрів.

Як показує практика, активність шкіл у Мережі не залежить від кількості в ній комп'ютерів, а залежить від ставлення до проблеми адміністрації школи, а також від організації в школі вільного доступу до Інтернету, ентузіазму вчителів і батьків, від загального розвитку інформаційної інфраструктури в країні та регіоні, зокрема.

Низький рівень використання новітніх технологій учителями в навчальному процесі характерний не тільки для нашої країни. Багато країн зіштовхнулися із проблемою небажання більшості вчителів використовувати ІКТ у навчальному процесі. На початку 1999 року департамент освіти Німеччини провів опитування вчителів середньої та початкової шкіл, серед яких тільки кожен п'ятий відповів, що готовий до використання комп'ютерних технологій у своїй викладацькій діяльності. 80% з них навчалися на курсах підвищення кваліфікації по новітнім технологіям. І лише 20% заявили, що дійсно після цих курсів почувають себе підготовленими до роботи з новими технологіями.

Недосконалість інформаційного забезпечення освітньої системи стримує інноваційний процес розвитку національної освіти, що виражається у: відсутності легкодоступних каналів здобуття інформації щодо наявних досліджень та досягнень у тій чи іншій сфері освіти в Україні; неможливості запроваджувати новітні педагогічні технології; випадковості та несистематизованості обміну інформацією (конференції, виставки); недостатньому висвітленні результатів інноваційної діяльності.

Саме тому дуже важливе місце в розвитку сучасної системи освіти займає підготовка кваліфікованого вчителя. Адже, саме сучасний вчитель має забезпечити інформатизацію освіти, а також оволодіти методологією та стратегією відбору змісту, методів і організаційних форм навчання, виховання, які відповідатимуть завданням розвитку особистості в сучасних умовах інформатизації суспільства.

Інформатизація середньої загальноосвітньої школи - явище викликане глобальними процесами інформатизації суспільства. Інформатизація середньої школи складається з декількох рівнів: інформатизація управління (адміністрації), інформатизація діяльності вчителя-предметника, інформатизація діяльності вчителя інформатики.

Головною функцією вчителя-предметника стає його роль провідника знань, який допомагає вчитися орієнтуватися в безмежному вирі інформації. Завдання сучасного вчителя – навчити дітей індивідуально вибрати освітній шлях і спосіб його проходження.

Формування ключових освітніх компетенцій за допомогою засобів і можливостей, що надаються новітніми технологіями:

формування загальної навчальної компетенції (у плані формування здібностей найраціональніше організовувати процес засвоєння знань, підвищення культури розумової праці та удосконалення самоосвіти) отримує новий поштовх за рахунок використання програмних продуктів;
формування інформаційної компетенції безпосередньо пов'язане із способами раціональної роботи з великим обсягом навчальної і наукової інформації;
формування навчально-пізнавальної компетенції здійснюється в процесі використання принципово нових пізнавальних засобів вдосконалення пізнавальної діяльності таких, як інтерактивність, моделювання різних ситуацій і середовищ, анімація, використання пошуку й обробки інформації і т. ін.;
формування соціокультурної компетенції може бути підняте на принципово вищий рівень за рахунок інтерактивної наочності;
формування комунікативної компетенції (у плані вивчення мовних аспектів та видів мовленнєвої діяльності) шляхом використання розмаїття ситуацій спілкування, які створюються у віртуальному програмному середовищі, нові можливості до доступу і роботи з текстами та лінгвістичними матеріалами.

Інформаційні технології (ІТ), інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

Єдиний інформаційний простір (ЄІП) – це інформаційна інфраструктура в межах визначеної групи користувачів на основі комплексу нормативно-правових, організаційних, технічних та наукових заходів, що забезпечують інформаційну підтримку в межах її інтересів.

Оскільки, у системі освіти здійснюються види діяльності, які за основним їх призначенням і виконуваними функціями розділяються на управління, навчання і наукові дослідження, доцільно в єдиному інформаційному просторі системи освіти, яке пов’язане з усіма видами освітянської діяльності, вирізняти три його складові (види ЄІП):

єдиний інформаційний простір управлінської діяльності;
єдиний інформаційний простір навчальної діяльності;
єдиний інформаційний простір наукової діяльності.

Можна, також, розглядати ЄІП управління системою освіти, ЄІП управління освітою району, ЄІП управління навчальним закладом, ЄІП вивчення математики тощо.

Суттєве значення для побудови єдиного інформаційного простору системи освіти має структура системи освіти України, вона може бути основою для визначення структури ЄІП системи освіти України.

Основним видом діяльності в системі освіти є навчання. Відповідно, єдиний інформаційний простір навчальної діяльності є основним компонентом єдиного інформаційного простору системи освіти. Єдиний інформаційний простір навчальної діяльності системи освіти є сукупністю ЄІП загальної освіти, ЄІП професійної освіти, ЄІП корекційної освіти, які, у свою чергу, можуть бути деталізовані до необхідної глибини.

Характерні особливості ЄІП навчальної діяльності:

інформаційні ресурси є навчальними комп’ютерними програмами, курсами дистанційного навчання, електронними підручниками, довідковою інформацією, навчальними відеофільмами, методичними матеріалами тощо.
кількість користувачів інформаційних ресурсів – необмежена;
територія, на якій розташовані об’єкти, що охоплені єдиним інформаційним простором, – уся територія країни;
обмін інформаційними ресурсами між суб’єктами й об’єктами здійснюється, переважно, за типом «клієнт – сервер». Найпопулярнішим є обмін за допомогою локальної мережі і Інтернет;
швидкість обміну інформаційними ресурсами між суб’єктами і об’єктами у багатьох випадках є критичним параметром і до неї пред’являються високі вимоги;
типи каналів обміну інформаційними ресурсами між суб’єктами й об’єктами можуть бути різними (провідний, оптоволоконний, супутниковий канал).

Основою структури єдиного інформаційного освітнього простору (ЄІОП) є його зміст. Організація діяльності особи в ЄІОП базується на основній перевазі ІКТ – на інтерактивності. А саме: у вигляді спілкування з викладачем з використанням Інтернету (учень може ставити запитання, отримувати роз'яснення, здавати тести і контрольні роботи, не виходячи з дому); у вигляді спілкування з іншими учнями (дискусійні форуми, круглі столи, інші види інтерактивного спілкування в Інтернеті).

Такі прийоми діяльності в ЄІОП дають можливість оперативно реагувати на потреби навчального процесу, враховувати мотивацію конкретної навчальної групи, знаходити індивідуальні підходи до кожного учня, забезпечують певну пізнавальну свободу всім суб'єктам навчального процесу.

В Інтернеті в даний час акцент переноситься із забезпечення доступу користувачів до інформації саме на створення власних інформаційних ресурсів, що мають практичну корисність і цінність.

ЄІОП є продуктом глобалізації освіти, що пов'язаний, з формуванням уніфікованих змісту, форм і методів освіти. Тому, задля створення єдиного інформаційного простору системи освіти (ЄІПСО) потрібно: створити єдину нормативну базу, створити відповідні засоби ІКТ і забезпечити їх надійне функціонування, створити освітні сайти і портали в мережі Інтернет та наповнити їх необхідним контентом.

Інформаційні системи освіти (ІСО) призначені для інформаційної підтримки освітньої діяльності. Вони включають технологічні процеси та інфраструктуру для забезпечення зручності виконання навчальних задач, управління структурами освіти та навчальними закладами, кадрами та обробкою ділової інформації. Однією з розповсюджених ІСО, яка складається з упорядкованої сукупності документів, технологій та засобів обчислювальної техніки і зв’язків, на базі яких реалізуються інформаційні процеси, є Інтернет-портал – доступний інформаційний освітній ресурс.

Створення інформаційних систем освіти на базі порталів також орієнтоване на перспективу формування єдиного інформаційного освітнього простору (ЄІОП), для досягнення загальної інформаційної сумісності різних освітніх ресурсів Інтернету та для забезпечення інформаційним наповненням окремих складових ЄІОП: сайтів, порталів, баз даних окремих навчальних закладів, освітніх організацій і установ.

Дидактичні функції інноваційно-комунікаційних технологій

Сьогодні учні вже не можуть вчитися ізольовано, обмежуючись традиційним досить замкнутим соціумом: учителі, друзі, родина. ІКТ відкривають вікна в широкий світ, учні одержують доступ до найбагатших інформаційних ресурсів мережі, виникає можливість працювати спільно з учнями інших країн над різноманітними проектами. Подібна перспектива співробітництва створює найсильнішу мотивацію для самостійної пізнавальної діяльності в групах та індивідуально. Спільна робота стимулює учнів до ознайомлення з різними точками зору на досліджувану проблему, до пошуку додаткової інформації, до оцінки власних результатів. Вчитель стає керівником, координатором, консультантом, до якого звертаються як до авторитетного джерела інформації, як до експерта. Інноваційно-комунікаційні технології дозволяють учням самостійно формувати своє бачення подій, що відбуваються у світі, усвідомлювати багато явищ та досліджувати їх з різних точок зору. Це розвиває у дітей елементи глобального мислення.

Розглядаючи ІКТ через призму вищенаведених тенденцій у розвитку шкільної освіти, визначимо їх дидактичні функції.

Дидактичні функції – це вираження особливостей засобів навчання, що використовуються у навчально-виховному процесі з певною метою (призначення, роль та місце в навчальному процесі).

Отже, що дають інноваційно-комунікаційні технології для вирішення поставлених вище педагогічних проблем? Які їхні дидактичні функції? Накопичений досвід застосування ІКТ у різних сферах освіти показує, що вони дозволяють:

організовувати різного роду спільні дослідницькі роботи учнів, вчителів, студентів, науковців з різних шкіл, наукових та навчальних центрів одного або різних регіонів або навіть різних країн. Метод проектів дає можливість організовувати при цьому справді дослідницьку творчу або чисто самостійну прикладну практичну діяльність з використанням різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної та практичної творчої діяльності;
забезпечувати оперативну консультаційну допомогу широкому колу тих, кого навчають, з науково-методичних центрів;
створювати мережі дистанційного навчання та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;
оперативно обмінюватися інформацією, ідеями, планами з тематики спільних проектів, розширюючи в такий спосіб свій кругозір, підвищуючи свій культурний рівень;
формувати комунікативні навички, культуру спілкування, а саме: розвиває вміння коротко та чітко формулювати власні думки, терпимо ставитися до думки інших;
прищеплювати навички дослідницької діяльності, моделюючи роботу наукової лабораторії, творчої майстерні; розвивати вміння добувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій, зберігати та передавати її;

створювати справжнє мовне середовище (в умовах спільних міжнародних інноваційно-комунікаційних проектів, а також аудіо- та відеоконференцій, чатів), що сприяє виникненню природної потреби у спілкуванні іноземною мовою та стимулюватиме потребу у вивченні іноземних мов;
сприяти культурному, гуманітарному розвитку учнів на основі залучення до самої широкої інформації культурного, етнічного, гуманістичного плану.

Спільні дослідницькі проекти школярів, вчителів різних регіонів країни дозволяють здружити учнів на основі співробітництва, вирішення різноманітних проблем, ближче познайомитися з культурою, традиціями інших народів. При дефіциті висококваліфікованих педагогічних кадрів, особливо на периферії, інноваційно-комунікаційні технології та Інтернет також безсумнівно можуть зіграти свою роль, якщо врахувати, що вони забезпечують вчителеві постійну консультаційну допомогу методичних та наукових центрів.

Інноваційно-комунікаційні технології дозволяють здійснити принципово новий підхід до навчання та виховання учнів, що:

базується на спілкуванні, зближенні, вільному обміні думками, ідеями, інформацією учасників спільного проекту, на цілком природньому бажанні пізнати нове, розширити свій кругозір;
має у своїй основі реальні дослідницькі методи (наукова або творча лабораторія), що дозволяють пізнавати закони природи, основи техніки, технології, соціальні явища в динаміці, у процесі вирішення життєво важливих проблем;
природно ініціює розвиток гуманітарної освіти, акцентує увагу на моральних аспектах життя та діяльності людини, на стані та збереженні навколишнього середовища;
стимулює розвиток як рідної мови учасників, так й оволодіння іноземними мовами, якщо мова йде про міжнародні проекти;
сприяє розвитку учнями і вчителями різноманітних супутніх навичок, які можуть виявитися досить корисними у житті, у тому числі й навичок користування комп'ютерною технікою.

Як відзначав професор Університету Ривер Фоллс Кэрол Бэг-ли, щоб засоби нових інформаційних технологій виявилися ефективними в шкільній освіті, вони повинні сформувати певну систему, що передбачає інше розуміння: а) сутності викладання та навчання; б) ролі вчителя та учнів у цьому процесі; в) взаємовідносин вчителя та учнів; г) оснащення робочих місць вчителів та учнів. Основні завдання IKT в освіті, на думку професора, можна сформулювати наступним чином: «Ми хочемо, щоб наші школярі робили більше, ніж просто дивилися на світ через екран телевізора. Ми хочемо, щоб наші діти та вчителі задавали запитання, ділилися ідеями, проводили спільні дослідження. Ми хочемо, щоб вони розуміли культуру, географію, політику, історію та науку в масштабі планети Земля.».

Багато проектів інтегрують вербальну та графічну інформацію, звук та анімацію. Учні в школах XXI століття повинні демонструвати своє розуміння ідей, фактів, концепцій, теорій, а не тільки запам'ятовувати їх. Для цього потрібно створити відповідні умови вчителям та учням. Вчителям необхідно буде кооперуватися один з одним, щоб учні, застосовуючи гіпертекстові середовища й інтерактивні мультимедіа, могли успішно працювати над своїми проектами. Роботи, які в ході проектів створюються, містять у собі, крім текстового матеріалу, графічний - і не тільки статичний, але й динамічний. Подібні роботи самі по собі стають корисними джерелами інформації для наступних поколінь учнів і поповнюють фонди медіатеки.

Які ж переваги одержує вчитель, що користується ресурсами Інтернету?

Педагоги перебувають у постійному пошуку шляхів поліпшення методів і засобів навчання. Відкинувши традиційні паперові розробки проведення уроків, традиційне викладання з використанням наочності у вигляді плакатів та шкільної дошки, залишається дуже велике та могутнє знаряддя в боротьбі за знання учнів - це Інтернет! Вже більше можна говорити про Інтернет як не про спосіб розваг, а як про серйозну базу, де можна знайти багато ідей та методик викладання.

Інтернет надає, з одного боку, величезне інформаційне поле, що містить найрізноманітнішу педагогічну інформацію, і гіпертекст як засіб навігації, а з іншого боку - різні засоби пожвавлення сприйняття інформації: графіку, звук, рух. Навіть одне це вже показує значні переваги Інтернету над традиційним паперовим підручником. Хоча ще більше значення для мотивації навчання має інтерактивний, діалоговий характер гіпертексту. Можна оформити план заняття у вигляді гіпертексту, передбачити в ньому різні види робіт, причому самі ці роботи також матимуть вигляд гіпертексту. Сучасний гіпертекст - це не тільки посилання, але й різноманітні форми за допомогою яких можна збирати інформацію, організовувати тестування та ін.

Новітні технології роботи в мережі Інтернет дозволяють забезпечувати навчальний процес:

поурочними навчальними та учбово-методичними матеріалами;
зворотним зв'язком між викладачем, учнем, студентом;
доступом до вітчизняних і закордонних інформаційних і довідкових систем;
доступом до електронних бібліотек;
доступом до інформаційних ресурсів провідних вітчизняних і закордонних електронних газет і журналів;
обміном управлінською інформацією усередині системи освіти.

Сучасні програмні засоби та методи роботи з різноманітною інформацією, розміщеною в Інтернет, дають можливість вирішувати педагогічні завдання по-новому.

Навчальний текст стає одночасно робочим зошитом. Автор навчального тексту в стані надати учневі можливість оформити даний текст у відповідності з тим або іншим завданням (доповнити, переробити його та ін.) і одночасно проілюструвати його мультимедійними засобами (малюнками, музикою, звуками). Отже, цей текст стає продуктом самостійної пізнавальної, творчої діяльності учня. Дійсно, дидактичні властивості сучасного комп'ютера містять у собі наступні особливості:

можливість вставити в документ графічні зображення та гіперпосилання. Гіперпосилання при цьому є працюючими, тобто по них можна вийти на зв'язок з будь-якою електронною адресою або сервером Інтернет;
підтримується копіювання такого розширеного тексту з одного програмного засобу в інший. Це істотно збільшує можливості навчання, оскільки ті дидактичні властивості, яких не вистачає в одному програмному засобі, можуть бути оперативно підключені шляхом копіювання тексту завдання в інший. Наприклад, Інтернет Explorer не дозволяє правити текст безпосередньо в гіпертекстовому вигляді, але ми можемо скопіювати текст завдання з усіма особливостями його формату у програму Microsoft Word і вже в ній виконати завдання, а потім також зі збереженням всіх особливостей формату тексту відправити його по електронній пошті.

Слід зазначити, що до мережі Інтернет підключені комп'ютери, що істотно різняться по своїх можливостях. Комп'ютер користувача мережі, яким би потужним він не був сам по собі, виконує лише обмежений набір функцій, пов'язаних, насамперед, з одержанням інформації з мережі, її переглядом і відносно тимчасовим зберіганням. В Інтернеті є порівняно небагато комп'ютерів, що містять цю одержувану користувачами інформацію (хост-комп’ютерів), але значення цих комп'ютерів та їхніх властивостей для мережі надзвичайно велике. Також, досить істотні для користувача властивості того комп'ютера, через доступ до якого він одержує всю інформацію (комп'ютер фірми-провайдера послуг Інтернет).

Шкільний вчитель займається різними видами професійної діяльності: викладацькою, науковою, методичною, соціально-педагогічною, виховною, культосвітньою, управлінською. В залежності від того або іншого виду діяльності існують різні способи використання технологій Інтернету, що дають можливість одержувати, передавати, систематизувати та обробляти інформацію, а також здійснювати комунікацію.

У процесі професійної діяльності вчитель може використовувати Інтернет для ознайомлення з найсучаснішими нормативними матеріалами, навчальними програмами та посібниками, вимогами до матеріальних засобів навчання, які можна легко та дуже швидко знайти на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, а також на спеціальних освітніх методичних сайтах.

Велике значення для реалізації змісту освіти мають навчальні програми та підручники. Навчальні програми конкретизують зміст навчальних предметів і встановлюють склад, структуру, послідовність представленого до вивчення матеріалу з розділом по роках навчання, розділами та темами. Тут же визначаються передбачувані результати навчання, міжпредметні зв'язки, а іноді й методична модель вивчення матеріалу. Підручник та навчальні посібники покликані наповнити навчання конкретним матеріалом, дати орієнтири побудови курсу педагогові та матеріал для самостійної роботи учнів.

Мережа дає широкі можливості для вивчення сучасних методів навчання за допомогою аналізу досвіду колег, що викладають інші навчальні дисципліни.
Інтернет не тільки допомагає ознайомитися із уже наявними організаційними формами та методами навчання, але й сприяє появі нових форм і методів. Це пов'язано, зокрема, із застосуванням Інтернету в рамках традиційної класно-урочної системи навчання та з розвитком системи дистанційного навчання.

Цікаві поурочні плани та інші методичні матеріали, представляються на різні конкурси та фестивалі. Маючи таку своєрідну методичну скарбничку уроків, можна використовувати роботи своїх колег і на основі передового педагогічного досвіду створювати нові захоплюючі уроки. Особливо корисними будуть подібні колекції методичних матеріалів для починаючого вчителя, який ще тільки починає формувати свою методичну базу. Комп'ютер надає допомогу вчителеві у систематизації дидактичного матеріалу, заощаджує час на оформлення документації, дозволяє робити це відповідно до вимог сьогоднішнього дня.

Комп'ютер та Інтернет стали ще одним джерелом знань школяра. Створення тандема вчитель + комп'ютер робить навчальний процес привабливішим. Завдяки анімації, звуковим та динамічним ефектам, навчальний матеріал легко засвоюється.

Уроки з використанням електронних підручників, презентацій, електронних тестів, віртуального експерименту, ресурсів Інтернет являють собою сплав нових інформаційних технологій із традиційними педагогічними. Учні при цьому відчувають себе активними учасниками процесу навчання, одержують нові навички, уміння, аналізують, зіставляють, перебувають у постійному пошуку. Учні втягуються у процес самонавчання. Використання комп'ютерних програм на уроці дозволяє побачити те, що на звичайному уроці неможливо: змоделювати хімічний процес, провести небезпечну реакцію, побачити динамічну модель роботи заводу або апарата, прийняти участь у дистанційній дискусії, перевірити свої знання незалежним "експертом" - комп'ютером.

Які ж засоби навчання і яким чином можна виготовити завдяки Інтернету? У першу чергу, це можуть бути зображення, схеми, таблиці, анімаційні ролики, невеликі відеоролики та ін., виготовлені шляхом копіювання та збереження різних інформаційних об'єктів. Їх можна використовувати для підготовки навчальних матеріалів в електронному або друкованому вигляді. В окремих випадках можна застосовувати також аудіоматеріали. Наочність, завдання для позакласних заходів урізноманітнять та зроблять цікавішими відповідні теми. Інтернет містить безліч унікальних віртуальних колекцій, які неможливо зібрати в роздрукованому вигляді в шкільній або домашній бібліотеці.

Практично будь-який вчитель може стати членом віртуальних педагогічних співтовариств. Багато педагогів прагнуть до тісного професійного співробітництва з колегами: обмінюються своїм педагогічним досвідом, інформацією, досліджують певні проблеми.

Виріс інтерес педагогів і до науково-дослідної діяльності. Інтернет надає прекрасні можливості для наукового спілкування. Як правило, інформація про всі найбільш значимі наукові конференції поширюється через оголошення на сайтах або по електронній пошті. Деякі конференції проводяться у двох режимах: звичайному реальному та в електронному. Завдяки Internet-магазинам можна легко вибрати та замовити новітню науково-методичну літературу.

Вчитель повинен викладати предмет як систему пізнавальних завдань, вирішуючи які, учні самостійно формують теоретичні положення. При цьому використовуються різні форми пізнавальних завдань: запитання, вправи, експериментальні завдання, дидактичні ігри, алгоритмічні приписи, хімічні диктанти, тести різного типу, пошукова мережа Інтернет, віртуальний експеримент, створення учнями комп'ютерних презентацій, веб-сайтів. Детальніше про форми роботи з використанням мережі Інтернет можна ознайомитися у додатку №1 до даних методичних рекомендацій.

Пропонуємо для використання таку форму уроку як бесіда з елементами проблемно-пошукового підходу, що переходить у дискусію. Запитання, на які повинні відповісти учні, формулюються таким чином, щоб вони дозволяли створювати ситуації несподіванки, конфлікту, припущення, спростування. Невирішене завдання постійно спонукатиме до пошуку його вирішення, створюватиме додаткову мотивацію до пізнання.

Багато часу варто приділяти проведенню практичних та лабораторних робіт з використанням ресурсів розміщених в мережі Інтернет. Давши можливість учням спробувати себе в ролі дослідника, експериментатора, можна домогтися повного засвоєння навчального матеріалу.

Дистанційні олімпіади

Дистанційною олімпіадою називається змагальна групова гра у запитання-відповіді, спрямована на впровадження в навчальний процес у позаурочний час проектного методу навчання.

Переваги такої форми проведення олімпіади:

стимулювання інтересу до досліджуваного предмету за допомогою Інтернет-технологій;
проведення дослідження;
стимулювання активності та самостійності учнів при підготовці запитань, під час роботи з літературою, у позакласній роботі;
розвиток навичок колективної роботи учасників олімпіади;
співробітництво між учнями та вчителем;
зацікавленість і бажання вчитися.

Віртуальна школа (Інтернет-школа)

За допомогою Віртуальної школи вчитель може відслідковувати в режимі реального часу етапи проходження уроку, проводити тестування групи учнів по навчальних предметах із висвітленням результатів на комп'ютері викладача.

Всі результати тестування, контрольних занять зберігаються в індивідуальних щоденниках успішності учнів.

Інтернет-школа дозволяє вирішити наступні дидактичні завдання:

надання учбово-методичної допомоги та інформаційної підтримки учням під час самостійної роботи над навчальним матеріалом;
надання можливості отримати освіту людям з обмеженими фізичними можливостями та особам, що відбувають покарання у місцях позбавлення волі, тобто навчатися дистанційно;
надання можливості отримати освіту людям, які надають перевагу домашній освіті по релігійним та етнокультурним переконанням;
надання мультимедійної підтримки уроку з метою реалізації дидактичного принципу наочності;
надання методичної допомоги вчителеві в обліку та контролю засвоєного обсягу навчальної інформації, при формуванні звітності;
надання методичної підтримки молодим фахівцям у підготовці плану уроку, при використанні мультимедійних засобів навчання.

Інтернет-школа дозволяє вирішити наступні методичні завдання:

формувати вміння та навички критичного мислення в умовах роботи з більшими обсягами інформації;
формувати навички самостійної роботи з навчальним матеріалом з використанням новітніх інформаційних технологій;
формувати навички до самоосвіти, розвитку академічної мобільності у осіб, що навчаються;
формувати навички роботи в команді;
розвивати вміння формулювати завдання та оперативно їх вирішувати;
формувати навички самоконтролю;
формувати мотивацію до навчання в цілому та до конкретного курсу зокрема.

Сьогодні педагог отримав можливість по-новому організувати діяльність своїх учнів, використовуючи нові інформаційні технології. Вчитель може залучати учнів до пошуку нових ідей, матеріалів, актуальних фактів з певної тематики, організувати дистанційні олімпіади, проводити Інтернет-уроки. Учні мають можливість постійно самовдосконалюватися, адже існує безліч різноманітних курсів для різних категорій учнів, призначених як для самоосвіти так і для навчання під керівництвом викладача. Інтерактивна мережа дозволяє учням також перевірити свої знання, використовуючи різноманітні тестові системи.

Інтернет як засіб підвищення кваліфікації педагогів

Переваги використання сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій у питаннях самоосвіти перед традиційними способами:

Інтернет – універсальне та найдешевше джерело педагогічної, методичної та наукової інформації;
такі засоби комунікації як Інтернет дозволяють обмінюватися досвідом, навчатися, радитися з колегами в усьому світі. Обговорення на форумах, конференціях значно розширює аудиторію зацікавлених осіб, що працюють над аналогічними проблемами;
програмне забезпечення комп'ютера дозволяє більш ефективно та наочно вести вчительську документацію, звітність та моніторинг роботи над темою;
комп'ютер - універсальне та містке сховище матеріалів, необхідних вчителеві;
інформаційно-комунікаційні технології значно розширюють перелік тем для роботи вчителя в процесі самоосвіти.

Імідж сучасного вчителя немислимий без знання ним інформаційних технологій, а коли вчителем здобуваються необхідні знання та навички, комп'ютер стає незамінним інструментом у роботі, значно полегшуючи її.

З появою в роботі вчителя комп'ютера та Інтернету значно підвищуються можливості вчительської самоосвіти. З'являються нові теми, цікаві завдання та способи їх реалізації.

Які ж нові способи самореалізації відкриваються перед вчителем за умови використання комп'ютера та Інтернету?

Розробка комплекту електронних уроків, об'єднаних предметною тематикою або методикою викладання.
Розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді.
Розробка пакета стандартного поурочного планування по темі або групі тем.
Комплект дидактики з предмету (самостійні, практичні та контрольні роботи).
Розробка комплекту наочності з предмету (картки, завдання, запитання).
Створення розділу або сторінки електронного підручника.
Створення термінологічного словника з теми, глави.
Створення збірника предметних кросвордів.
Розробка комплекту тематичних класних годин, батьківських зборів або позакласних предметних заходів (пізнавальні ігри, конкурси, свята)
Розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учня.
Розробка проекту організації та занять з гурткової роботи.
Пакет адміністративної документації класного керівника.
Пакет адміністративної документації методичного об'єднання.
База даних методик навчання.
Проект особистої методичної веб-сторінки.
Проект веб-сторінки педагогічного колективу школи.
Проект веб-сторінки школи.
База даних запитань та завдань з предмету.
Пакет психолого-педагогічних матеріалів для вчителя.
Пакет сценаріїв уроків із застосуванням інформаційних технологій.
Пакет бланків і зразків документів для педагогічної діяльності (різні грамоти, анкети, плани і т.ін.)
Створення електронної бібліотеки творів художньої літератури, відповідно до загальноосвітньої програми.
Ведення предметного гуртка з використанням медіа-ресурсів.

Найефективнішим способом показати результати творчості педагога є розміщення матеріалів в Інтернеті. Можливість розмістити свій матеріал в Інтернеті, дозволяє вчителеві акумулювати свої роботи у віртуальній учительській бібліотеці, де його колеги можуть подивитися роботу педагога, скористатися її результатами, доповнити, залишити відгуки та обговорити її. Чим більше інформації, методів та інструментів у своїй роботі використає вчитель, тим більшим буде ефект від його роботи. Але найголовнішим є бажання вчителя працювати над собою та здатність педагога творити, навчатися, експериментувати та ділитися своїми знаннями й досвідом.

Використання вчителем ресурсів електронних бібліотек

Одними із самих популярних ресурсів Інтернет є бібліотеки, які ще називають віртуальними, електронними або цифровими. Особливістю таких бібліотек є те, що певна частина інформаційного фонду (або повністю весь фонд) після цифрової обробки стає доступним через мережу Інтернет (інколи також на CD або DVD).

Перспективи використання в професійній діяльності вчителя:

з’являється можливість поширення нормативної, навчальної, методичної інформації за допомогою використання технологій мережі Інтернет;
скорочення часу на пошук необхідної інформації;
розширення доступу до рідкісних джерел, завдяки їх оцифровуванню. Завдяки електронним бібліотекам зберігаються від зникнення і повного забуття джерела на таких недовговічних носіях, як папір, кіно- аудіо- та відеоплівки, диски, платівки. Доступ до цих інформаційних ресурсів здійснюється за допомогою спеціалізованих пошукових систем, Web-інтерфейсів або CD-дисків;
інтенсивне поширення інноваційної інформації, педагогічного досвіду. Виникає можливість безкоштовно працювати з каталогами державних, регіональних і університетських бібліотек і відстежувати необхідні дані щодо сучасних публікацій. Розвитку інновацій сприяють також електронні видання книг, енциклопедій, журналів, газет або електронних версій друкованих видань;
швидкий і легкий доступ до всієї інформації в світі. Користувачі можуть працювати в електронних бібліотеках, незалежно від фізичного місця розташування джерела інформації, у будь-який зручний час доби і в будь-якому зручному для читача місці.

Для прикладу, можна навести такі віртуальні бібліотеки як: електронна українська бібліотека, що розміщена на порталі «Український Центр» (www.ukrcenter.com); електронна бібліотека Lib.com.ua (ссылка скрыта), російську Бібліотеку Мошкова (http://lib.ru/) тощо.

Значну допомогу вчителям зарубіжної літератури може надати сайт Української бібліотеки — «Джерело» (www.ukrlib.com), де розміщена зарубіжна класична література українською мовою.

Для вчителів історії корисним може бути сайт Української історичної бібліотеки: ссылка скрыта .

Учителі української літератури зможуть знайти необхідні електронні книги на сайтах Електронної бібліотеки української літератури (Канада) (ссылка скрыта ), Бібліотеки української поезії – Поетика (ссылка скрыта).

Серед електронних бібліотек вищих навчальних закладів України слід відзначити бібліотеку Національного університету «Києво-Могилянська академія» (ссылка скрыта ).

На жаль, вчителі майже не користуються можливостями електронних бібліотек через відсутність методичного супроводу електронних навчальних курсів, мультимедійних практикумів, яке допомогло б вчителеві швидше оцінити переваги використання нових форм і включити їх у свою професійну діяльність.

Залучення педагогів до електронних бібліотек безпосередньо пов'язане з процесами впровадження ІКТ в освіту. Тому, зупинимось на основних перевагах використання електронних бібліотек для вчителів-предметників.

Розширюється коло джерел інформації, а саме: електронні журнали, газети, аудіо- та відеозаписи, матеріали конференцій тощо.
Пошук необхідної літератури здійснюється швидко і зручно, а саме: можливість пошуку книг усередині конкретної бібліотеки, можливість пошуку книг у декількох бібліотеках, можливість підписки користувачів на оновлення специфічних книг в електронній бібліотеці, можливість пошуку як за окремими словами, так і за точними фразами.
Електронна бібліотека може надати вчителю, крім друкованих текстів, аудіо- та відеоматеріали, фотографії, малюнки, графічну інформацію тощо.
Доступність літератури, яка в друкованих варіантах у звичайних бібліотеках може бути обмеженою.

Захищаємо дітей від Інтернету

Небезпеки, які постають перед дітьми при підключенні до Інтернет, є серйозними, але було б недоцільно повністю заборонити підліткам вихід в Інтернет, оскільки всесвітня мережа стає важливою частиною багатьох аспектів повсякденного життя. Тому при роботі в мережі важливо бути обережними та використовувати засоби безпеки.

Основні небезпеки, що підстерігають дитину в Інтернеті:

порнографія, насильство, нецензурщина та ін.;
небезпечні знайомства;
комп'ютерні віруси;
комп'ютерні розваги;

Однак чи не перебільшуємо ми можливі ризики?

Незалежна статистика показує, що підлітки в Інтернеті насамперед спілкуються: заводять нові знайомства, листуються зі старими друзями, родичами, тобто їм зручніше “поговорити” через комп'ютер. Саме заради спілкування заходять в Інтернет 59% молодих людей. Трапляється, що із сусідами по будинку вони знайомляться спочатку в Мережі, а лише потім у реальності. Так легше перебороти зніяковілість, зробити перший крок, легше бути відвертим. Так, 90% підлітків вказують на те, що вони використовують Інтернет для розваги, але, при цьому, 80% відзначають, що Інтернет потрібний їм для роботи, навчання.

У Канаді вирішили перевірити, наскільки сучасні підлітки здатні протистояти впливу Всесвітньої мережі. У дослідженні брали участь 5682 учня у віці від 9 до 17 років. 99% з них користуються Інтернетом регулярно, причому 79% можуть працювати вдома. 48% опитаних продемонстрували критичність мислення, зазначивши, що не можна довіряти всьому, що знаходиш у Мережі, а 40% зізналися, що вірять практично всьому. Головний страх батьків – порнографія. Половина опитаних заявили, що заходили на порносайти випадково, у процесі пошуку “нормальної” інформації. 25% навмисно відвідували порносайти (в основному “скачували” звідти фотографії). З'ясувалося, що досить привабливим для підлітків є расизм і націоналізм: до 20% відвідують націоналістичні сайти регулярно, а ще 25% користуються інформацією з таких сайтів. Все це може спричинити на дітей сильний негативний вплив. Тому адміністрація школи та викладачі, а також батьки зобов'язані обмежити доступ учнів до таких веб-ресурсів, виховувати у дітей Інтернет-етику та навчати основам безпечної роботи в Мережі.

Обмежити доступ можна встановивши на комп’ютер спеціальні програми-фільтри, які переривають перебування дитини в мережі при наборі слова, на яке встановлено заборону, але ці фільтри далеко недосконалі, і школярі не зможуть отримати інформацію з багатьох необхідних тем. Інші фільтруючі програми блокують роботу комп’ютера кожного разу, коли учень вводить свої особисті дані і дитина не зможе підписати свою роботу на конкурс освітніх Інтернет-проектів. Отже, використання фільтрів вирішує проблеми онлайн-безпеки дітей в Інтернет лише частково.

За словами Паррі Афтаб, яка займається питаннями безпеки дітей в Інтернет, кращий фільтр, який може дійсно забезпечити безпеку дитини в мережі та розв’язати багато інших проблем, – в голові у самої дитини, а дорослим потрібно тільки “настроїти” цей фільтр.

При використанні Мережі в навчальному закладі, під час навчально-виховного процесу вчитель відповідає за організацію безпеки дітей в Інтернеті. Час роботи повинен бути обмежений необхідним завдання або пошуком інформації, постійний контроль з боку вчителя за виконанням. Необхідно пояснити школярам правила безпечного використання Інтернет, допомогти вибрати нік та пароль краще до того, як вони отримають доступ до мережі та індивідуальні адреси електронної пошти. Доцільно пояснити юним користувачам, що, якщо ми хочемо, щоб усі інформаційні ресурси світу були нам відкриті, ми повинні бути готові до того, що всі наші дії будуть не менш відкриті для всього світу.

Одним із засобів організації роботи школярів в Інтернет є розробка правил безпечного використання всесвітньої мережі. Діти повинні знати, з якими загрозами вони можуть стикнутися в мережі та як можна уникнути небезпеки. При створенні правил безпечної роботи в Інтернет можна використати методику порівняння дій людини в реальному житті з відповідними діями користувача при роботі в мережі.

Було проведено опитування серед старшокласників середніх загальноосвітніх шкіл, в результаті якого можна сформулювати основні правила безпечної роботи в Інтернет:

не надавати нікому свої паролі;
не надавати особисту інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах;
не відповідати на непристойності та грубість;
повідомляти старших про будь-які проблеми з використанням мережі;
не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом. Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;
не відправляти нікому своє фото;
не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

В Україні проблемами безпеки дітей в Інтернет, займається коаліція за безпеку дітей в Інтернеті, яка підтримує та розвиває ресурс «Онляндія. Безпечна веб-країна» ссылка скрыта. Цей сайт містить матеріали для дітей, батьків і вчителів (інтерактивні сценарії, короткі тести, готові плани уроків), завдяки яким діти зможуть освоїти основи безпечної роботи в Мережі. На сайті подано доступну, практичну інформацію з Інтернет-безпеки, ознайомившись з якою навіть починаючі користувачі зможуть захистити себе від небажаного контенту. Цікава інформація з сайту надана для ознайомлення в додатку № 2 до даних методичних рекомендацій.

Додаток № 1

до методичних рекомендацій і

порад № 53 від 25 листопада 2009р.

Форми роботи з використанням мережі Інтернет

У професійній діяльності педагогів корисними будуть такі форми роботи з використанням мережі Інтернет:

урок-презентація;

Інтернет-урок;

віртуальний експеримент;

урок-дослідження;

електронна лабораторна робота;

тематичний проект;

електронна вікторина;

дистанційне навчання;

електронний урок;

електронне тестування;

організація індивідуального навчання.

Урок-презентація

Активну роль на такому уроці виконує вчитель. Основа уроку - це виклад матеріалу, проілюстрований малюнками, простими та анімаційними схемами, анімаційними та відео фільмами, об'єднаними разом за допомогою програми PowerPoint. До пошуку матеріалів можна залучати учнів. У ході уроку така презентація може демонструватися як за допомогою мультимедійного проектору, так і на комп'ютерах.

Інтернет-урок

Інтернет може застосовуватись частково, як допоміжний засіб під час уроку, а можуть організовуватись і цілі Інтернет-уроки в комп'ютерних класах, або віртуальні школи (інформаційно-комунікаційні комплекси, що дозволяють взаємодіяти вчителю та учню опосередковано, через глобальну мережу).

Так, одним з перспективних напрямків у роботі вчителя можуть стати Інтернет-уроки. Що привертає увагу вчителя до цих уроків?

структура уроків, незважаючи на відмінності у тематиці та різний підхід до подачі матеріалу, є пізнавальною.
представлений матеріал можна використовувати як самостійний, наприклад, на уроках з перекладу та країнознавства, і як допоміжний при вивченні планових тем.
уроки можна роздрукувати та використовувати безкоштовно.

Наприклад, під час Інтернет-уроку з іноземної мови можна використовувати таку форму роботи як: листування по електронній пошті з носіями мови, що вивчається, це дає унікальну можливість виразити себе, перевірити чи правильно зрозумів партнера, запросити додаткову інформацію, вести реальний діалог з іноземцем, перевірити та вдосконалити свою орфографію та граматику. Створюється позитивний емоційний настрій під час спілкування, учні діляться думками зі своїми однолітками, з'являється можливість спілкування із новими людьми.

Віртуальний експеримент

Учні, працюючи в он-лайн режимі, моделюють процеси і явища, змінюючи їх параметри, чим впливають на поведінку об'єкта. Робота відбувається в індивідуальному порядку.

Урок-дослідження

Це форма уроку, коли активну роль виконують учні. Основна мета такого уроку: формування навичок пошуку інформації в Інтернет, її аналіз, структурування, підведення підсумків.

Електронна лабораторна робота

Ця форма уроку припускає самостійну або колективну роботу учнів по організації емпіричних спостережень, науковий аналіз результатів та оформлення їх у лабораторному електронному журналі.

Тематичний проект

Колективна робота учнів, наприклад із створення сайту, присвяченого певній темі чи об'єкту, що вивчається.

Електронна вікторина

Організація змагальної діяльності учнів під час уроку та у позаурочний час з використанням комп'ютерних технологій. Така форма роботи дозволяє мотивувати дітей на одержання розширених знань з предмету.

Дистанційне навчання

Це навчання учнів засобами віддаленого доступу з використанням мережевої форми навчання. В даний час освітні установи реалізують різноманітні моделі дистанційного навчання, які дозволяють учням засвоювати освітні програми в різних формах: у формі екстернату, сімейного навчання, а також як додаткову освіту.

Електронний урок

Це самостійна робота учня з використанням готового електронного підручника. Готові електронні підручники не завжди можна використовувати повністю, часто вони не відповідають навчальній програмі, тому педагогам варто навчитися створювати електронні посібники за допомогою спеціальних програм.

Електронне тестування

Використовується для самоаналізу та самооцінки учнів. Для електронного тестування учнів можна використовувати як готові електронні тести так і створювати власні.

Організація індивідуального навчання

Це комплекс доступних електронних матеріалів по шкільній програмі, якими можна скористатися в медіатеці школи. Від вчителя потрібна зміна педагогічної позиції: з однієї сторони не давати в готовому вигляді ні правил роботи, ні зразка результату, з іншого боку - допомагати дітям висувати припущення, чути думки один одного та враховувати різні точки зору при побудові власної дії.

Одним із самих важких і завжди актуальних аспектів діяльності педагога є планування своєї роботи. У тематичному плануванні обов'язково простежується діяльність вчителя та учнів, враховані додаткові засоби, що підвищують мотивацію навчання. Дидактичні завдання до уроку повинні бути багаторівневими, контрольні роботи багатоваріантними.

Для педагога дуже важливим є створення дидактичної системи з навчального предмету. Однією з форм побудови такої системи є створення НМК (навчально-методичний комплект) з предмету. НМК включає традиційний підручник, електронний підручник, методичний посібник та дидактичні матеріали. Використання Інтернету дозволяє додати в комплект також посилання на спеціальні сайти, віртуальні лабораторії, комунікаційні засоби, пошукові системи.

Більшість інформаційних ресурсів мережі Інтернет можна використовувати не тільки під час уроків, але й у позаурочній діяльності.

Пошук та підбір теоретичного матеріалу

Цей вид діяльності спрямований на збір інформації про певний об'єкт, ознайомлення з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії.

Досить часто, під час позакласних заходів, наприклад при проведенні фізичної вікторини, необхідно підготувати багато теоретичного матеріалу, надати історичні довідки, нові методи дослідження. Учні підбирають теоретичний матеріал самостійно, під контролем вчителя. Перед вчителем ставиться завдання не лише відстежити сам матеріал, але й правильно організувати його пошук та підбір. Можна використати книги, газети, журнали, електронні бібліотеки, бази даних, інформаційні системи, словники та довідники різних авторів і на різних мовах, а що найважливіше - не виходячи з комп'ютерного класу.

Дистанційне навчання

Дистанційне навчання - це різновид заочної освіти, який передбачає активний обмін інформацією між учнями та вчителями, а також у колі самих учнів, і передбачає максимальне використання сучасних засобів інформаційних технологій.

Існує досить широке коло курсів дистанційного навчання, які застосовуються вчителями та учнями у позаурочний час під керівництвом педагога:

- курси дистанційного навчання для школярів з певних дисциплін,

-курси, інтегровані в систему базового, поглибленого, поглиблено-профільного навчання;

-курси, інтегровані в кейс-технології (учням надається пакет з навчальними матеріалами, посібниками, відео- та аудіо-касетами, CD-дисками, ін.).

Можна виділити три види організації дистанційного навчання:

1. "Одинична медіа" припускає використання якого-небудь засобу навчання та каналу передачі інформації. Наприклад, навчання через листування, навчальні радіо- або телепередачі. У цій моделі домінуючим засобом навчання є, як правило, друкований матеріал. Практично відсутня двостороння комунікація, що наближає цю модель дистанційного навчання до традиційного заочного навчання.

2. "Мультимедіа" при даній моделі дистанційного навчання використовуються засоби навчання – друковані навчальні матеріали, освітні комп'ютерні програми на різних носіях, аудіо- та відеоматеріали та ін. Домінуючою є одностороння передача інформації особам, що навчаються, практично відсутня двостороння комунікація. За необхідності можуть використовуватись особисті зустрічі з викладачами, проведення підсумкових навчальних семінарів або консультацій, прийом іспитів і т.ін.

3. "Гіпермедіа" –це модель дистанційного навчання третього покоління, яка передбачає використання нових інформаційних технологій, причому домінуюча роль належить саме комп'ютерним. Найпростішими формами використання є електронна пошта та Інтернет.

Дистанційні проекти

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, навичок самостійно розвивати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати критичне мислення.

Метод проектів передбачає самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, що виконується протягом певного відрізку часу. Метод проектів завжди припускає вирішення якоїсь проблеми шляхом використання різноманітних методів роботи та інтегрування знань, умінь та навичок з різних галузей науки, техніки, технології та ін. У процесі виконання проекту не тільки усвідомлюється якась проблема, але й відбувається процес її знаходження, вирішення, даний процес включає: чітке планування дій, наявність задуму або гіпотези, вирішення цієї проблеми, чіткий розподіл ролей (якщо це групова робота), тобто завдань для кожного учасника (за умови тісної взаємодії). Результати виконаних проектів повинні бути предметними. Тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична, конкретний практичний результат, готовий до застосування.

Від вчителя потрібно:

уміння побачити та відібрати найцікавіші та практично значимі теми проектів;
володіння всім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, уміння організувати дослідницьку самостійну роботу учнів;
переорієнтація всієї навчально-виховної роботи учнів на пріоритет використання різноманітних видів самостійної діяльності учнів, на пріоритет індивідуальних, парних, групових видів самостійної діяльності дослідницького, пошукового та творчого характеру;
володіння мистецтвом комунікації, що передбачає вміння організувати та вести дискусії, не нав'язуючи свою точку зору, не давлячи на аудиторію своїм авторитетом;
здатність генерувати нові ідеї, направити учнів на пошук шляхів вирішення поставлених проблем;
уміння встановлювати та підтримувати в групі проекту стійкий, позитивний емоційний настрій;
якщо мова йде про міжнародний проект - практичне володіння мовою партнерів, достатня поінформованість про культуру та традиції народу, державний та політичний устрій країни, її історію;
володіння інформаційно-комунікативними технологіями (робота з різноманітними програмами, використання Інтернет можливостей);
уміння інтегрувати різні знання для вирішення проблематики обраних проектів.

Від учнів необхідним є:

знання та володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, наукове тлумачення отриманих результатів, бачення та пропозиція нових проблем, висування гіпотез та методів їх вирішення);
володіння комп'ютерною грамотністю (уміння вводити та редагувати інформацію (текстову, графічну), користування комп'ютерною технікою, обробка отриманих результатів за допомогою електронних таблиць, робота з базами даних, друк інформації;
володіння комунікативними навичками;
уміння самостійно інтегрувати раніше отримані знання з різних навчальних предметів для вирішення пізнавальних завдань;
у випадку міжнародного проекту - практичне володіння мовою партнерів.

Щоб досягти високого результату в навчанні, необхідно навчити дітей мислити, знаходити та вирішувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей знань, комунікативні та інформаційно-комунікаційні технології.

Використання методу проектів сприяє:

значному підвищенню якості знань та рівня активності школярів на уроці;
інтеграція між предметами різних освітніх галузей;
уміння працювати з різною інформацією та аналізувати її;
постановка мети та планування роботи, як вчителем, так і учнем;
професійне самовизначення учнів.

Працюючи над проектом, школярі проходять наступні етапи роботи:

постановка мети та обговорення можливих варіантів дослідження, порівняння передбачуваних стратегій, вибір способів реалізації;
самоосвіта та актуалізація знань;
продумування плану, розподіл обов'язків (при роботі в групі);
дослідження, вирішення конкретних завдань;
узагальнення результатів, висновки, аналіз успіхів та помилок.

При такій роботі учнів змінюються функції вчителя:

він допомагає учням у пошуку потрібної інформації;
сам є джерелом інформації;
координує весь процес;
відслідковує результати роботи.

Додаток № 2

до методичних рекомендацій і

порад № 53 від 25 листопада 2009 р.

Blog

Методичні рекомендації та поради щодо використання Інтернет-технологій в навчально-виховному процесі

Содержание

Популярні поштові клієнти

Оutlook express