Методичні рекомендації та поради щодо використання Інтернет-технологій в навчально-виховному процесі
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- І. Підготовчий етап вересень 2011 серпень 2012, 132.01kb.
- Методичні рекомендації щодо використання можливостей музеїв міста Луганська у навчально-виховному, 74.86kb.
- Тиждень проектів. Використання проектних та комп'ютерних технологій в навчально-виховному, 70.39kb.
- Методичні рекомендації та поради щодо впровадження у практику роботи школи інноваційних, 18.41kb.
- Методичні рекомендації щодо організації І проведення обласного форуму педагогічних, 67.08kb.
- Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі, 62.79kb.
- Міністерство освіти І науки україни ірпінська міська рада відділ освіти, 32.13kb.
- Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному, 85.84kb.
- Використання мультимедійних технологій в сучасному навчально-виховному процесі, 34.75kb.
- Методичні рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні, 82.13kb.
Internet Еxplorer
Розробляється корпорацією Microsoft починаючи з 1995 року і міститься у складі операційних систем Microsoft Windows. Internet Explorer є найпопулярнішим web-браузером починаючи з 1999 року; досягаючи піку 95%-ої частки використання протягом 2002 і 2003 років. Останньою версією браузера є Internet Explorer 8.0, яку можна завантажити з сайту Microsoft. Internet Explorer є безкоштовним, але для його встановлення необхідно купити (або мати легальну ліцензію) операційну систему Microsoft Windows.
Internet Explorer розвивався поступово: від першої версії 1.0 до останньої 8.0 проминуло без малого 13 років. За цей час браузер обростав все більшої інтеграціїєю з операційними системами, підтримкою різноманітних конструкторів сайтів.
Динамічно змінювався зовнішній вигляд, поступово додавалися такі функції як: мультимедійна панель, інтеграція з Windows Messenger, автоматична корекція розміру зображення, менеджер завантажень, система посторінкових вкладок, панель пошуку, блокування спливаючих вікон та банерів та інше. Декілька із нових властивостей останньої версії Internet Explorer 8:
- автоматичне відновлення вкладок після збою;
- швидкі команди, які доступні із контекстного меню: пошук у Live Search, пошук на карті, відправка по пошті, перехід на іншу мову, додавання до он-лайн закладок та ряд інших;
- WebSlices (веб-фрагменти) – підписка користувачів на окремі ділянки сторінок;
- «розумна адресна строка» - при введенні адресу браузер повертає результат, який засновано не тільки на URL раніш відвіданого сайту, але і на заголовку сторінки та інших її властивостях;
- приватний режим роботи InPrivate, який дозволяє заходити на сайти, не залишаючи слідів в історії браузеру.
На базі Internet Explorer розроблені браузери Maxthron і MyIE.
Mozilla Firefox
Браузер Firefox (у перекладі «вогненна лисиця»), народився у 2002 році у Британії та мав першу назву «Phoenix», який пізніше трансформувався у «Firebird», а потім прийняв теперішню назву. Firefox є одним із найбільш гнучких браузерів з широкими можливостями налаштування: користувач сам може встановити додаткові теми, які змінюють зовнішній вид програми, та розширення, які додають браузеру функціональність.
Деякі властивості Firefox:
- підтримка блокування спливаючих вікон;
- підтримка вкладок;
- наявність вбудованої панелі пошуку на пошукових машинах та у словниках, а також так названих «Живих закладок»;
- присутність широких можливостей по налаштуванню зовнішнього виду;
- підтримка безлічі розширень;
- миттєве відображення контенту;
- наявність системи безпечного зберігання паролів для сайтів та сертифікатів завдячуючи можливості задати «майстер-пароль», який шифрує всі останні паролі та захищає доступ до сертифікатів користувача. Таким чином викрадання збережених паролів затруднена навіть при фізичному доступі зловмисника до комп’ютера.
Оpera
Браузер Opera був випущений у 1995 році двома норвезькими програмістами, які створили компанію Opera Software. Браузер Opera написаний на мові програмування С++, має високу швидкість роботи, та сумісний з основними веб-технологіями.
Відмінними особливостями Opera довгий час були: багатосторінковий інтерфейс (система вкладок у вікні програми) та можливість масштабування документів, що відображуються, разом із графікою. Тому Opera довгий час була справжнім законодавцем браузерних мод. Лише згодом ці функції з’явилися і в інших браузерах.
В Opera розширені можливості використання миші: окрім стандартних способів навігації передбачені так названі «жести мишею». У систему безпеки браузера входять:
- вбудований захист від фітингу (вид шахрайства в Інтернет);
- додаткове кодування інформаційного потоку при роботі зі сторінками, які мають запроси конфіденційних відомостей;
- можливість видалення HTTP-Cookies, очищення історії відвідування одним кліком миші, а також стартова панель "Speed Dial". Одна із особливостей браузера – можливість швидкого переходу по найбільш відвідуваним сторінкам.
Даний браузер підтримує так названі «віджети» - маленькі веб-додатки, які можна запустити всередині браузеру. Opera також підтримує голосове керування та можливість підключення «екранних диктофонів», що дуже важливо для людей з порушенням зору або обмеженими руховими можливостями. За допомогою різних налаштувань користувач може настроїти інтерфейс за своїм смаком.
Google Chrome
Google Chrome – один із найновіших браузерів. Він розроблявся компанією Google та використовує двигун WebKit. У нього є свої відмінності.
Зокрема кожна вкладка Google Chrome є окремим процесом та при збоях в роботі закривається одна сторінка, а не весь додаток.
Якщо узагальнити всі особливості розповсюджених веб-оглядачів, можна побачити наступну тенденцію: як тільки один із браузерів випускає нову «опцію», яка подобається користувачу – всі останні одразу ж беруть його як приклад та включають цю ж опцію в нову версію свого браузеру. А оскільки оновлення кожного браузеру виходять із завидною частотою – це дозволяє браузерам підтягувати один одного по функціям. Користувачу в цьому випадку вже приходиться обирати улюблений веб-огладач по таким параметрам як швидкість роботи, найменша кількість недоліків або ж інтерфейс. Крім того, має велике значення здатність веб-оглядача працювати в тій, або іншій операційній системі.
Робота з браузером Internet Explorer
Для того, щоб самостійно задати початкову сторінку, у браузері Internet Explorer дайте команду Сервіс > Властивості оглядача - відкриється діалогове вікно «Властивості оглядача». У групі Домашня сторінка є поле, у яке потрібно ввести адресу початкової сторінки (наприклад, ссылка скрыта). У діалоговому вікні Властивості оглядача натисніть кнопку Застосувати та кнопку ОК. Із цього моменту браузер буде запускатися й автоматично завантажувати задану початкову сторінку.
Різні користувачі віддають перевагу різним початковим сторінкам - все залежить від того, як використовується World Wide Web. Багато хто призначають у якості початкової домашню сторінку свого провайдера. Це дозволяє їм при кожному виході в Інтернет легко перевіряти стан свого поточного рахунку й дізнаватися про нові послуги.
Ті, хто регулярно користуються послугами якоїсь служби, заснованої на WWW, наприклад читають щодня обновлюваний електронний журнал або газету, задають домашню сторінку цієї служби в якості початкової.
Ті, хто використовують Інтернет як довідковий засіб і часто займаються пошуком інформації, задають як початкову сторінку адресу однієї із численних пошукових служб.
При будь-якому варіанті вибору важливо, щоб початкова сторінка завантажувалася швидко, тобто далеко не кожна сторінка годиться для використання в якості початкової. Деякі користувачі взагалі не бажають мати ніяких початкових сторінок і воліють запускати браузер з «чистого аркуша», щоб не витрачати час на завантаження того, що їм не потрібно. Це нескладно зробити. На вкладці Загальні діалогового вікна Властивості оглядача (Сервіс > Властивості оглядача) можна клацнути на кнопці З порожньої.
Ідучи назустріч потребам споживачів, багато веб-серверів створюють у себе так названі портали. Це Веб-сторінки, спеціально підготовлені так, щоб їх було зручно використовувати в якості початкових. На них утримується все, що може знадобитися користувачеві в перший момент: посилання для доступу до пошукових служб, останні новини, біржові новини, результати спортивних змагань, прогнози погоди, а також оголошення про появу нових програм, виробів, товарів, послуг.
Web-серфінг
Неважливо, з якої початкової сторінки ви почнете свою подорож, далі можна рухатися, користуючись наявними на цій сторінці гіперпосиланнями. Текстові гіперпосилання звичайно представлені синіми кольорами й відрізняються від звичайного тексту підкресленням. Наведіть покажчик миші на гіперпосилання — він змінить форму. Зверніть увагу на рядок стану в нижній частині вікна браузера. У той момент, коли покажчик установлений на гіперпосиланні, у рядку стану видна URL-адреса Веб-документа, до якого це посилання веде. Перехід по гіперпосиланню виконується простим клацанням. Повернення до попередньої сторінки виконується клацанням на кнопці Назад.
Гіперпосилання не завжди бувають актуальними. Неактуальне гіперпосилання може вказувати на документ, якого вже давно немає в природі. Можливо, автор документа перемістив його в інший каталог на тому ж сервері, а може бути й взагалі поміняв сервер. Буває й так, що власник сервера закриває весь веб-вузол автора через ненадходження орендної плати або за порушення правил публікації матеріалів у Мережі. У всіх цих випадках документ перестає існувати, хоча посилання на нього, наявні в інших документах, залишаються. При клацанні на неактуальному посиланні, браузер не може розшукати документ і видає повідомлення про неможливість відображення веб-сторінки.
У цьому випадку поверніться туди, звідки прийшли, клацнувши на кнопці Назад, і спробуйте інше посилання. Повернувшись, зверніть увагу на те, що колір посилання змінився. Замість синього він стає пурпурним. Це зроблено спеціально - так браузер підказує, що цим посиланням уже користувалися.
Зберігання веб-сторінок
Закладка - це лише покажчик на ресурс Інтернету. По своєму фізичному змісті вона мало чим відрізняється від гіперпосилання, хіба що зберігається не у веб-документі, а в спеціальному файлі на нашому комп'ютері. А як бути, якщо зміст веб-сторінки сподобався настільки, що хочеться не тільки повернутися до неї через тиждень, а і зберегти її на свій комп'ютер прямо зараз для наступного вивчення? Таке збереження безумовно можливе, причому завжди. Справа в тому, що якщо ми читаємо веб-сторінку на екрані свого комп'ютера, то вона (а точніше веб-документ, що її представляє), і так уже перебуває на нашому комп'ютері. Запит на поставку відправляє браузер. Він робить це в той момент, коли ми клацаємо на гіперпосиланні, а потім приймає вміст документу й відображає його на екрані. На той час, коли браузер закінчить відображення, документ уже цілком і повністю розміщений на нашому комп'ютері.
Тому, якщо ми хочемо зберегти веб-сторінку на жорсткому диску там, де нам зручно й під тим ім'ям, під яким хочемо, треба скористатися командою Файл > Зберегти як. Далі в діалоговому вікні, що відкрилося, треба обов'язково вказати тип файлу, у якому ми бажаємо зберегти дані. Основних варіантів чотири:
- текстовий файл;
- веб-сторінка тільки HTML;
- веб-сторінка повністю;
- веб-архів .mht.
В першому випадку від веб-сторінки зберігається тільки текст. Не зберігаються ані малюнки, ні інші вбудовані об'єкти, ні елементи форматування. Зокрема, якщо на веб-сторінці використані таблиці, вони можуть постраждати. Зате файл виходить найбільш компактним, до того ж його можна завантажувати, переглядати й редагувати в будь-якому текстовому редакторі.
У другому випадку зберігається веб-документ у форматі HTML і його можна переглядати в будь-якому браузері. Графічні й інші об'єкти не зберігаються, але зберігаються елементи форматування, якщо сторінка проглядається у браузері. Виконавши збереження, все-таки бажано зробити перевірку цілісності документа, спробувавши завантажити його в браузері.
Третій варіант, при якому веб-сторінка зберігається повністю, такою, як вона є, найбільш зручний. При такому варіанті збереження, на відміну від інших, відбувається не тільки збереження файлу документа у форматі HTML, але й одночасно з ним утвориться додаткова папка з тим же ім'ям, що було дано файлу. У файлі лежить текстовий зміст Веб-сторінки, а в папці зберігаються всі об'єкти, які на ній розміщені, наприклад всі малюнки. Таким чином, зберігши, наприклад, п'ять веб-сторінок, ми одержимо п'ять файлів з розширенням імені .НТМ і ще п'ять папок з різними файлами. Браузер автоматично створить зв'язки між файлами веб-сторінок і графічних об'єктів, що лежать у папках, так що при автономному перегляді документа ви побачите його разом з усіма об'єктами.
Ще більш зручне збереження повних Веб-сторінок організоване у вигляді веб-архіву .mht. Там у результаті збереження утвориться всього лише один файл, без папок, але цей файл зберігає всі малюнки та інші елементи веб-сторінки.
Також інформацію, найчастіше текст, з Веб-сторінок можна зкопіювати, виділивши мишею необхідну частину інформації, і вставити в програму Microsoft Word, де зберігати відповідним чином. Якщо ж вам потрібно зберегти певний малюнок, ви можете виділити цей малюнок і натиснувши на ньому праву клавішу миші вибрати в контекстному меню функцію Зберегти малюнок як.
Улюблені сторінки
При всьому розмаїтті Всесвітньої мережі, в кожного користувача Інтернету з часом з’являються сторінки, на які потрібно повертатись знову і знову. Разом з тим, запам’ятовувати точні веб-адреси документів мережі складно і непотрібно. Завжди тримати під рукою свої улюблені сторінки можна використовуючи меню Обране (Избранное) або панель посилань.
Обране
Обране - це звичайна папка, що знаходиться на вашому комп'ютері за адресою: <Системний диск>:Documents and Settings/User/Избранное.
Існує кілька способів додати сторінку в Обране:
- найшвидший спосіб - перебуваючи на потрібній сторінці, натисніть сполучення клавіш Ctrl+D. При цьому посилання на цю сторінку з'явиться наприкінці списку Обране;
- складніший спосіб - зайдіть на потрібну вам сторінку, клацніть на порожнім місці правою кнопкою миші й у контекстному меню, що з'явиться, оберіть пункт Додати в обране;
- деякі сторінки самі містять посилання «Додати в Обране». Клікнувши на ньому Ви додасте сторінку до Ваших закладок.
Панель «Обране» є частиною інтерфейсу не тільки браузерів, але й звичайної папки Windows. При натисканні на неї випадає список посилань, який очолює команда "Додати в обране". Тут, зокрема, ми можемо перейменувати посилання або ж створити окрему папку і зберегти посилання у неї. Це дає нам змогу впорядковувати і систематизовувати посилання, наприклад за тематикою.
Пошук інформації
Пошукові системи (або пошукові машини) - це автоматизовані інтерактивні сервісні служби, які здійснюють пошук інформації в Інтернеті за текстовим запитом користувача.
Створивши й розмістивши в мережі Інтернет веб-сайт, розробник реєструє його адресу в пошуковій системі, іншими словами - вносить URL стартової сторінки цього сайту в поле на пошуковому сервері, призначене для реєстрації нових "надходжень". Слідом за цим спеціальна програма пошукової машини, яка називається роботом, переглядає даний документ, проходить по всім виявленим у ньому гіперпосиланням і вносить інформацію про виявлені сторінки в базу даних пошукової системи. Цей процес називається індексацією веб-сторінок. Як правило, індекс пошукового сервера містить тільки адреси веб-сторінок і коротку "анотацію", яка пояснює їхній зміст. Через певний час робот автоматично проводить переіндексацію, щоб видалити з бази даних застарілі та недійсні посилання.
Користувач просто вводить у поле для текстового запиту ключові слова або ключову фразу, яка визначає предмет його інтересів та натискає кнопку "Шукати". За цією командою пошуковий сервер передає управління іншій програмі, яка називається пошуковим механізмом. Ця програма порівнює введені користувачем ключові слова із змістом індексу, виявляючи можливі відповідності.
Деякі версії програм можуть самостійно провідміняти ключові слова та збільшити кількість необхідних ресурсів. Наприклад, якщо ввести запит зі словом "читати", пошуковий механізм може розширити діапазон пошуку, включивши до списку ключових слів похідні від вихідного дієслова: "читаючи", "читала", "читав", "читали" і т.ін. Посилання на веб-сторінки, в описі яких пошуковий механізм виявляє подібні слова, автоматично включаються у звіт. Даний звіт надається у вигляді переліку, який містить гіперпосилання на знайдені ресурси з короткими текстовими анотаціями для кожної з них. Ступінь відповідності виявлених у такий спосіб посилань вихідному запиту називається релевантністю пошуку.
У верхній частині файлу звіту пошукові системи, як правило, демонструють зведені відомості про результати пошуку: кількість виявлених сторінок і сайтів, а також число аналогічних запитів за останній місяць. Переглядаючи файл звіту, можна вибрати найбільш відповідні посилання, орієнтуючись на їх опис. Для того щоб відкрити кожне із знайдених посилань у новому вікні браузера, треба натиснути мишею на самому посиланні, одночасно утримуючи натиснутою клавішу "Shift". В пошуковій системі Яндекс утримувати "Shift" не обов’язково. Натискання мишею по написі Знайдені слова, розташованому безпосередньо під адресою виявленою пошуковою системою веб-сторінки, також приведе до відкриття даного документа, але при цьому в його тексті будуть виділені слова, що відповідають уведеному вами пошуковому запиту.
В нижній частині вікна браузера відображається кількість сторінок у файлі звіту. Користувач може переходити від однієї сторінки до іншої за допомогою посилань Попередня й Наступна, або просто обравши номер потрібної вам сторінки натисканням миші. Ще нижче можуть розташовуватися відомості про метод сортування результатів. Як правило, результати пошуку сортуються за релевантністю, тобто першими в списку йдуть посилання на сторінки, найбільш відповідні введеному запиту. Альтернативним варіантом може бути сортування посилань за датою - цей режим може бути корисний, наприклад, у тому випадку, якщо ви вже виконували пошук з аналогічними критеріями якийсь час назад, а зараз хотіли б ознайомитися в першу чергу з документами, які були проіндексовані пошуковою системою відносно недавно.
Вивчивши перші підсумки пошуку, ви можете змінити його критерії з метою одержання більш точного результату. Для цього слід уточнити запит, після чого треба поставити позначку біля напису "у знайденому", розташованому безпосередньо під формою для уведення ключових слів: у цьому випадку пошукова система виконає пошук серед посилань, виявлених у процесі обробки попереднього запиту.
У деяких випадках пошуковій системі не вдається відшукати ні однієї сторінки, що відповідає запиту, тоді у файлі звіту з'явиться повідомлення типу "Шукана комбінація слів ніде не зустрічається". Разом з тим, пошукові системи пропонують схожі результати пошуку, в тому числі і з використанням слів, подібних на ключові. Враховуючи те, що найпоширенішою причиною даної ситуації є орфографічна помилка в ключових словах, така послуга не є зайвою. Іншою причиною може бути занадто довга ключова фраза. Якщо Ви зіштовхнулися із подібною проблемою, спробуйте переформулювати запит та повторити пошук.
Чи існують способи зробити процедуру пошуку ще більш зручною й ефективною? Безумовно, існують.
Ефективний пошук інформації
Перш ніж звертатися до ресурсів пошукової машини з метою знайти ту або іншу опубліковану в Інтернеті інформацію, необхідно чітко визначити, що саме ви збираєтеся шукати. Для цього існує досить простий алгоритм, що дозволить вам заощадити масу часу й організувати роботу з пошуковою службою більш ефективно.
У першу чергу, cлід дати коротку, але чітку й вичерпну характеристику предмету ваших пошуків одним-двома словами. Ця характеристика повинна найбільш повним чином відповідати на наступні питання:
• Інформацію про що саме будуть містити шукані документи (наприклад: запис звуку на комп’ютер)?
• Чим саме є предмет пошуків (наприклад: книга, доповідь, стаття, відгук на форумі)?
Як тільки предмет ваших пошуків описаний, спробуйте придумати для нього кілька інших визначень, що характеризують його. Запишіть або запам’ятайте їх.
Далі необхідно придумати для кожного із записаних вами слів хоча б один синонім. Якщо в роботі задіяти Microsoft Word, то він допоможе у підборі синонімів: для цього необхідно набрати вихідне слово й, клацнувши на ньому правою кнопкою миші, вибрати в контектному меню пункт Синоніми. Отриманий список є переліком ключових слів, за якими можна здійснювати пошук.
Звичайно, далеко не кожен Ваш вихід в Інтернет потребуватиме такої ґрунтовної підготовки, але коли Вам необхідно охопити велику кількість джерел, «сплетена» таким чином сітка не дасть вислизнути щонайменшій корисній інформації.
Якщо Ви виявили сайт, що містить потрібну Вам інформацію, варто звернутися до розділу «Посилання», у якому публікуються адреси інших ресурсів з подібною тематикою. Цілком можливо, що серед них знайдуться й ті, до яких ще «не добрався» робот пошукової машини.
Інший досить ефективний і широко використовуваний спосіб підвищити результативність пошуку інформації в більшості пошукових систем полягає у використанні так званої мови запитів.
Мова запитів використовується більшістю пошукових систем світу, але може варіюватися для різних пошукових машин. Найпоширенішими для більшості пошукових запитів є команди логічного об'єднання й виключення. Команди «+» й «-» дозволяють примусово додавати або виключати які-небудь слова з тексту запиту. Слово, позначене «+», повинне обов'язково бути присутнім у шуканому документі, а позначене символом «-» — обов'язково бути відсутнім. Наприклад, якщо Ви шукаєте біографію президента Клінтона, то можна сформулювати запит так "+біографія +Клінтона". Якщо ж Ви хочете при цьому уникнути результатів, які містять згадку про скандал з Монікою Левінські, то сформулюйте запит так "+Клінтон +біографія –Моніка –Левінські". Справа в тому, що результати з сайтів новин мають кращу релевантність за рахунок більшої кількості відвідувань, незважаючи на низьку якість інформації.
Або, наприклад, Вам потрібна інформація про "День Д" – висадку союзників в Нормандії 1944 року. Тоді неодмінно слід сформулювати запит так " "День Д" 1944 –фільм", інакше перші сторінки списку результатів будуть заповені посиланнями на однойменний фільм 2008 року з Михайлом Порєченковим.
Знак "-" записується через пробіл від попереднього слова й разом з наступним. Наприклад, запит "хімічна –реакція" буде оброблений пошуковою системою коректно, а в запиті "хімічна – реакція" знак "-" буде проігнорований.
Оператор «логічне і», що позначається знаком амперсанд (&), дозволяє перераховувати слова, які повинні зустрічатися в межах однієї пропозиції шуканого документа. Наприклад, запит "хімічна & реакція" змусить пошукову систему шукати документи, що включають пропозиції, що містять обоє цих слова. В пошукових системах світу амперсанд можна замінити словом "AND", а в російських відповідно "И".
Слід зазначити, що у файл звіту можуть потрапити дані з різним ступенем релевантності, тобто в кінцевому списку ви зможете знайти як документи, у тексті яких є фраза "хімічна реакція між речовинами", так і фраза "Хімічна промисловість країни на даному етапі переживає занепад. Такою є реакція економіки на світову кризу". Врахуйте, що ступінь релевантності з погляду пошукового механізму буде вищою, чим ближче знаходяться слова одне до одного у виявленій фразі й чим менше між ними зустрічається інших слів.
Оператор "OR" (в російських системах "ИЛИ") що позначається символом "|", дозволяє шукати документи, у тексті яких міститься тільки одне з перерахованих слів. Наприклад, по запиту "Інтернет для вчителя | педагога | викладача" будуть знайдені файли, у яких зустрічається або слово «вчитель», або слово «педагог», або слово «викладач».
За замовчуванням пошукові системи враховують всі словоформи вихідного запиту. Наприклад, у випадку якщо ви ввели в пошукову форму слово «школа», Яндекс буде також шукати документи, що містять слова «школи», «шкіл» і т.д. Проте, існує спосіб указати на необхідність виконати пошук по точній словоформі. Для цього перед ключовим словом пошукового запиту необхідно поставити знак оклику. Іншими словами, за запитом "!школа" будуть знайдені тільки документи, що містять слово «школа», і проігноровані всі інші форми цього слова.
Якщо ж Вам потрібно знайти точну фразу, без зайвих слів і урахування словоформ пошукові системи сприймають лапки " " як службовий оператор, що означає, що фразу, що міститься між ними, треба шукати тільки цілком. Інакше кажучи, якщо запит пошуковій машині буде містити слова у лапках, то вони включить у файл звіту тільки веб-сторінки із цим словосполученням.
Пошуковий механізм більшості пошукових систем розрізняє регістр, у якому користувач уводить свій запит. Тому щоб уникнути помилок рекомендується завжди вводити запит тільки малими літерами, використовуючи заголовний регістр лише для власних імен і географічних назв. Справа в тому, що при використанні заголовної букви, пошуковий механізм знайде лише ті документи, у яких дане слово міститься з великої букви, наприклад, на початку пропозиції. Якщо ж ми введемо той же запит у рядковому регістрі то Яндекс включить у файл звіту посилання на всі стоінки, у тексті яких зустрічається це слово, як з великої букви, так і з маленької.
Пошук в елементах та об'єктах
Веб-сторінки - це електронні документи, що містять, крім тексту, ще й інші елементи. До таких елементів можна віднести заголовки, гіперпосилання, таблиці, ілюстрації, підписи до них і т.ін. У деяких випадках буває необхідно виконати пошук даних саме серед подібних елементів та їхніх атрибутів, наприклад, знайти статтю із вже відомим заголовком або документ на сайті з якою-небудь певною адресою. Саме для цих цілей у структурі мови запитів пошукової системи передбачений набір команд для пошуку в елементах й об'єктах.
Команда $title (вираз) призначена для пошуку веб-сторінок із заданим заголовком, наприклад: $title (Інтернет в школі). При цьому варто враховувати, що під «заголовком» тут розуміється не заголовок опублікованого на веб-сторінці тексту, а заголовок документа, який розташований у панелі заголовків браузера ліворуч від назви програми. Зокрема, при відкритті сайту ссылка скрыта панелі заголовків браузера Internet Explorer відображається наступний запис: Яndex — Microsoft Internet Explorer. У цьому випадку заголовком є слово Яndex.
В html-коді багатьох веб-сторінок присутні мета-теги. Це спеціальні визначники, з допомогою яких розробники документа подають короткий опис ресурсу й набір ключових слів, що характеризують його зміст. Вони включаються в код електронних документів спеціально для роботів пошукових систем з метою полегшити індексування веб-сторінок. Зокрема, визначник виду <МЕТА NAME="description" CONTENT="короткий опис вмісту веб-сторінки"> дозволяє вказати пошуковій системі на вміст документа у вигляді короткої анотації, а визначник <МЕТА NAME="keywords" CONTENT="перелік ключових слів"> — задати список ключових слів, по яких посилання на дану веб-сторінку повинно включатися у звіт з результатами пошуку.
Мова запитів пошукових систем має дві спеціальні команди, що дозволяють виконувати пошук у подібних конструкціях. Зокрема, команда #abstract=(вираз) призначена для пошуку заданого виразу в полі CONTENT визначника типу description, а команда #keywords=(вираз) — у полі CONTENT визначника типу keywords. Приклади використання обох команд наведені нижче:
#abstract=(освітній портал)
#keywords=(освіта)
Нагадуємо, що зміст МЕТА-тегів description й keywords цілком залежить від розробника веб-сторінки й далеко не завжди відповідає її реальному вмісту.
Команда #image=" " призначена для пошуку в іменах файлів зображень і допускає використання маски *, що позначає будь-яку послідовність символів. Принцип дії даної маски можна пояснити на простому прикладі. Припустимо, вам необхідно знайти документи, що містять всі можливі похідні від слова «дослід». У цьому випадку можна використати замість його закінчення маску: дослід*. Тоді у файл звіту потраплять слова «дослідний», «дослідник», «досліджений» і т.д., тобто всі словоформи, що містять корінь «дослід» і довільну послідовність символів, що підставляються автоматично на місце знака *. Таким чином, команда #image="дослід*" дозволить знайти всі файли зображень, імена яких містять зазначене слово, наприклад дослід.jpg, дослідник.gif.
Переглядаючи веб-сторінки, ви напевно помічали, що якщо підвести до деяких малюнків курсор миші й затримати його на кілька секунд, на екрані з'явиться «спливаюча підказка», що містить коротке пояснення до даного зображення. Це ж пояснення відображається на екрані в тому випадку, якщо браузер за якимись причинами не зміг завантажити на сторінку саму картинку. Такі «підказки» називаються «альтернативним текстом», і для пошуку в цьому тексті передбачена спеціальна команда мова запитів, що виглядає в такий спосіб: #hint=(вираз). Наприклад, набравши у вікні пошукового запиту #hint=(торт), ви одержите посилання на зображення, в альтернативному тексті яких є присутнім слово «торт».
Для пошуку на сайті з відомою адресою існує команда #url="значення". Наприклад, по запиту інформаційні технології #url="www.mon.gov.ua", ви одержите посилання на всі сторінки, що містять словосполучення «інформаційні технології» і розташовані на сервері Міністерства освіти та науки України.
Нарешті, для пошуку певного типу електронних документів призначена команда #mime="значення". Як параметр значення можуть використовуватися позначення різних типів електронних документів, з якими вміє працювати пошукова система крім веб-сторінок: pdf, doc, rtf та ін. Наприклад, по запиту irregular verbs ( з англ. неправильні дієслова) #mime="pdf" Яндекс спробує знайти всі документи у форматі pdf, що містять словосполучення «irregular verbs». Використання цієї команди може виявитися дуже зручним при пошуку різної електронної документації в зазначених файлових форматах: книг, довідників, підручників, статей і т.ін.
Розширений пошук
Безумовно, застосування мови запитів полегшує завдання пошуку інформації в Інтернеті, однак виникає необхідність тримати в пам'яті більше десяти найпростіших команд. Саме тому розробники таких пошукових систем як Яндекс і Google передбачили можливість автоматичного створення складних запитів за допомогою спеціального набору форм. Ця функція називається розширеним пошуком, і нею можна скористатися, клацнувши мишею на посиланні розширений пошук, розташованої праворуч під формою для уведення пошукового запиту на сторінці x.ua. В Google ця функція називається "Складний пошук".
Використовуючи різні поля, користувач вибирає необхідні йому параметри: формат документу, вписує ключові слова, при потребі – обмежує регіон або мову пошуку. В пошуковій системі Google, крім цього, можна ввести слова, яких не повинно бути в пошуковому звіті, дату завантаження, або обрати домен.
Розширений пошук дублює можливості, які нам надає використання спеціальної пошукової мови. При цьому він не вимагає запам’ятовування пошукових команд, не всі з яких є спільнми для різних сайтів.
Пошук картинок
Крім електронних документів, що містять текст, Google та Яндекс уміють шукати зображення у форматах JPEG, GIF та PNG, які можуть бути інтегровані у веб-сторінках у вигляді малюнків. Для того щоб скористатися функцією пошуку малюнків, відкрийте головну сторінку Google або Яндекса та натисніть мишею на посиланні Картинки, розташованої під формою для уведення ключових слів, або скористайтеся прямим посиланням (відповідно, http:// images.google.com та ndex.ua.
У цілому пошук зображень здійснюється за тими ж правилами, що й звичайний пошук: користувач може вводити у форму як довільні фрази, так і використовувати мову пошукових запитів.
На сторінці пошукового запиту розташовані меню, у якому можна вибрати розмір зображень, їх формат, колірність та ін.
Робота з каталогами
На відміну від пошукових систем, служба каталогів не використовує у своїй роботі пошукових роботів. Веб-майстри вносять інформацію про свої ресурси в базу даних каталогу вручну, причому посилання на ці ресурси структуруються по тематичних розділах. Описи зареєстрованих сайтів, як правило, більш докладні, ніж анотації, автоматично генеровані роботом.
У пошукових каталогах основну роботу виконують користувачі і веб-майстри. Подібно до роботи бібліотекарів, вони описують тематику веб-сторінки, і відповідно до класифікації відносять сайт до того, чи іншого розділу каталогу. Серед ретельно відсортованих сайтів набагато простіше знайти те, що вам потрібно. Однак через величезну кількість інформації, яку потрібно обробити, каталоги поповнюються не так швидко, як хотілося б..
Пошук у каталогах здійснюється нехитрим способом – шляхом перегляду їх розділів. Зайшовши на головну сторінку пошукового каталогу, ми побачимо список тематичних розділів (Робота, Відпочинок, Бізнес, Культура, Освіта, Спорт, Суспільство й т.ін.). Далі ми обираємо потрібний розділ, потім підрозділ і так поки не доберемося до списку сайтів. Все це дуже схоже на роботу бібліотечного відділу каталогів.
Перевагою каталогів є також те, що крім тематичної рубрикації він пропонує рубрикацію інформації за регіональними ознаками, зокрема, по містах, країнах СНД, а також іншим регіонам нашої планети. Подібний принцип сортування записів у каталозі може бути дуже корисний. Безумовно, можна включити до складу ключових слів назву необхідного регіону, однак на практиці такий підхід звичайно не дає гарного результату.
І пошукові машини, і пошукові каталоги мають свої плюси та мінуси, тому всі більш-менш відомі пошукові ресурси є й пошуковими машинами, і пошуковими каталогами одночасно.
Пошуковий сервер містить у собі базу даних (БД) і програму для її обробки. БД найчастіше містить сторінки, прислані користувачами. Програма обробки даних, як правило, складається з двох частин - аналізатора змісту веб-сторінки, що здійснює її "захоплення" і тому іменується спайдером (англ. spider - павук), і визначника рейтингу, що виконує сортування посилань, знайдених по визначеному ключовому слову.
У директоріях або каталогах інформація відбирається набагато жорсткіше, ніж у пошукових серверах, тому їх бази даних звичайно в багато разів менші, але імовірність отримання потрібних зведень з їхньою допомогою значно вища. Звичайно складанням директорій займаються не програми, а люди, тому, крім посилання на потрібний ресурс, швидше за все, можливо одержати короткий опис його змісту.
Метапошукові системи не містять власної бази даних і при пошуку по визначеному ключовому слову роблять опитування декількох зовнішніх пошукових машин, потім аналізують отримані результати і, в остаточному підсумку, видають користувачу список посилань, порядок яких визначається співвідношенням рейтингів сайту в декількох машинах. Практично усі вони забезпечують пошук у 10-15 могутніх системах, а результати звичайно не дуже відрізняються один від одного.
Ще одним популярним засобом пошуку потрібної інформації є спеціалізовані списки посилань по визначеній тематиці Однак про їхнє місцезнаходження в Мережі відомо лише вузькому колу користувачів, більш того, деякі з них можуть включати застарілі дані.
Пошукові агенти - спеціальні самостійні програми, що передають ваш запит відразу декільком пошуковим сайтам і самостійно обробляють отримані результати, видаючи тільки перевірені посилання. Звичайно, навіть вони не застраховані від помилок, однак їхня кількість зазвичай виявляється на кілька порядків меншою, ніж у простих пошукових механізмів.