Основні напрями науково-дослідної роботи студентів т. Іваній, Л. Фесенко
| Вид материала | Документы |
- Методика І методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни, 222.59kb.
- Методика та методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни, 165.69kb.
- Лексикографічний аналіз сучасної банківської термінології (№0109U008863) Науковий керівник, 38.38kb.
- Кременчуцький державний університет імені михайла остроградського науково-дослідна, 55.75kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсової роботи, 191.5kb.
- Методика науково дослідницької роботи план викладу, 283.44kb.
- Регіональні аспекти розвитку банківського сектора (на прикладі Харківського регіону), 47.33kb.
- План публікацій кафедри на 2012 р. (табл. №11). Річний тематичний план науково-дослідної, 267.69kb.
- План проведення міжнародних, всеукраїнських організаційно-масових заходів з науково, 53.71kb.
- Імені василя стефаника, 152.5kb.
ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Т. Іваній, Л. Фесенко
викладачі Аграрно-економічного коледжу
Полтавської державної аграрної академії
Наукові дослідження в галузі застосування мінеральних і органічних добрив та відновлення родючості ґрунтів є провідним напрямом досліджень в умовах сучасного землеробства.
В Аграрно-економічному коледжу Полтавської державної аграрної академії впродовж багатьох років проводяться наукові дослідження з метою залучення студентів до наукової роботи.
Актуальність роботи. Наукові дослідження в галузі застосування мінеральних і органічних добрив та відновлення родючості ґрунтів є провідним напрямом досліджень в умовах сучасного землеробства.
Необхідність проведення таких досліджень виникає тому, що екстенсивне землекористування в Україні призвело до порушення екологічної рівноваги, зниження родючості ґрунтів, стало передумовою здійснення аграрної реформи.
За матеріалами ґрунтових обстежень у Полтавській області площа засолених, солонцюватих та кислих ґрунтів становить 1 млн. 102 тис. га. У цілому тільки один з кожних десяти гектарів сільськогосподарських угідь має задовільний екологічний стан. Тому виникає необхідність об'єднання зусиль учених на національному та міжнародному рівнях, спрямованих на своєчасне розпізнавання й усунення чинників, які створюють загрозу сільськогосподарським угіддям, на те, щоб захистити і зберегти продуктивність землі в ім'я майбутніх поколінь.
Здатність людей захищати, відновлювати та підвищувати продуктивність ґрунтів, застосовуючи досягнення сучасної науки, має багато прикладів. Однак доводиться з жалем констатувати, що здійснення цієї справи через умілу організацію навколишнього середовища надто рідко потрапляє в поле зору політичних діячів, котрі приділяють їй значно менше уваги, ніж вона на те заслуговує. У 1996 р. на XVI Всесвітньому конгресі ґрунтознавців (Монпельє, Франція) особливо гостро обговорювалось питання про необхідність об'єднання зусиль учених-ґрунтознавців, фермерів, інших землекористувачів, громадських організацій, урядових структур щодо ставлення до ґрунтового покриву.
До першочергових заходів щодо поліпшення агроекологічного стану земельних ресурсів країни і відтворення їх родючості слід віднести розширення наукових досліджень у вищих навчальних закладів та впровадження їх у сільськогосподарське виробництво.
Науково-дослідна робота - невід'ємна складова частина навчального процесу Аграрно-економічному коледжу ПДАА. Ця робота проводиться за сприянням директора коледжу, кандидата с.-г. наук, доцента М. Я. Шевнікова.
Коледж готує фахівців у напряму "Агрономія" (спеціалізація "Агрохімія"), які безпосередньо відповідають за екологічний стан ґрунтів, вивчають проблеми щодо збереження та відтворення їх родючості. Дослідницька діяльність студентів проходить переважно в позанавчальний час, а також упродовж проходження виробничих та переддипломних навчальних практик, її організаційними формами є робота в студентських наукових гуртках, у провідних науково-дослідних установах та передових сільськогосподарських підприємствах.
Але найбільш поширеною організаційною формою дослідної роботи є студентські наукові гуртки при кабінетах навчальних дисциплін агрономічного циклу під керівництвом викладачів. Польові та лабораторні дослідження проводять в основному студенти 3-4 курсів агрономічного відділення, які відвідують науково-дослідний гурток "Еколог". Мета роботи гуртка - вивчити методику і техніку закладання польових дослідів та проведення лабораторного аналізу ґрунту й сільськогосподарської продукції; розробити системи біологічного землеробства та заходи щодо відтворення родючості ґрунту, збереження їх екологічної рівноваги, проаналізувати сучасний екологічний стан ґрунтів України.
Методологічна основа дослідної роботи - на основі обґрунтованих наукових досліджень наголосити на необхідності проведення земельної реформи на Україні з урахуванням економічних, енергетичних, матеріально-технічних та екологічних умов.
Мета статті - узагальнення досвіду роботи гуртка "Еколог" та впровадження його в навчальні заклади.
Програма роботи гуртка ґрунтується на вивченні таких основних питань:
1. Польовий метод - головний метод агрономічних досліджень. Це робота з вивчення та відпрацьовування елементів методики наукових досліджень із студентами. Вона має поетапний характер: на першому, підготовчому етапі, студенти вивчають історію дослідної справи в агрономії та основні поняття: варіант, повторність і повторення досліду, його достовірність; на другому етапі студенти складають орієнтовні схеми та перелік основних спостережень і обліків у дослідах з вивчення основних питань агрономії; на третьому етапі (безпосередньо на дослідному полі) закладають польовий дослід за вибраною схемою та проводять спостереження.
2. Використання досвіду Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М.І.Вавилова УААН. Ця науково-дослідна робота пошукового напряму. Підстава для проведення цієї роботи - Полтавський інститут агропромислового виробництва ім. М.І.Вавилова УААН - найстаріший науковий заклад України. Особливу увагу науковці станції приділяють упровадженню у виробництво науково-технічних розробок і досягнень кращого досвіду. Слід пам'ятати, що тільки співпраця науковців, викладачів і студентів є запорукою успіху під час проведення земельної реформи в Україні. Особливого значення набувають розробки сівозмін з короткою ротацією для селянських (фермерських) господарств, енергозберігаючі системи обробітку ґрунту, застосування побічної продукції як органічного добрива, оцінка сільськогосподарських земель України для створення екологічно чистих сировинних зон.
3. Агрогенетична та екологічна характеристика ґрунтів Полтавський інститут агропромислового виробництва ім. М.І.Вавилова УААН. Вивчення ґрунтів станції має велике значення для визначення умов проведення досліджень та рекомендацій щодо підтримання родючості ґрунтів на належному рівні.
Всебічне вивчення агрогенетичних та агрохімічних властивостей ґрунтів станції є основою розробленою науковцями системи ведення господарства, яка забезпечує відновлення родючості ґрунтів в умовах сучасного землеробства, створює передумови бездефіцитного балансу гумусу та сприяє отриманню екологічно чистої продукції.
4. Агроекологічний аспект застосування азотних добрив у посівах сої. Актуальність теми в тому, що без хімізації землеробства неможливо отримати високі урожаї сільськогосподарських культур, які б задовольняли потреби часу. В останній час велику увагу приділяють ефективному використанню азотних добрив тому, що виникають проблеми з накопичення нітратів у ґрунті і сільськогосподарській продукції.
Соя є однією з найважливіших зернобобових культур, яка займає найбільші площі у світовому господарстві. Тепер інтерес до сої підвищується в колективних, фермерських і селянських господарствах .
Мета досліджень - вивчити вплив азотних добрив та ризоторфіну на фоні фосфорно–калійних добрив на ріст рослин, формування листкової поверхні, симбіотичну азотфіксацію, урожайність і якість сої.
5. Вивчення сортових відмінностей перспективних зразків у конкурсному сортовипробовуванні вики ярої в Полтавському інституті агропромислового виробництва ім. М.І.Вавилова УААН. Необхідність проведення цієї наукової роботи в тому, що в країні до цього часу не вирішена білкова проблема, не створена міцна кормова база для тваринництва. Не слід забувати, що яра вика має і агроекологічне значення. Вона поліпшує поживний режим ґрунту, накопичуючи за рік до 50 - 60 кг. азоту на 1 га.
Але у зв'язку із зміною грунтово-кліматичних умов виведені раніше сорти не відповідають вимогам ринку білка. Для визначення найперспективніших зразків вики ярої на дослідній станції проводять попереднє і конкурсне сортовипробовування згідно з методикою, розробленою УААН. Щороку ця колекція поновлюється і тому виникає необхідність постійно її вивчати.
Заключний етап наукової роботи: виконання актуальних дипломних робіт, виступи на студентських конференціях та участь у Міжнародній науково-практичній конференції в Харківському національному аграрному університеті. ім.В.В.Докучаєва. Результати досліджень було представлено на обласній студентській конференції "Хіміко-біологічні аспекти екологічних проблем", де робота зайняла призове місце. Викладачі коледжу брали участь у святкуванні 120-річчя Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М.І.Вавилова УААН та були учасниками "круглого столу" за програмою "Практичні аспекти впровадження принципів органічного землеробства та виробництва "екологічно чистої продукції в Полтавській області".
В аграрному коледжі ПДАА проведено актуальні обласні конференції, присвячені вивченню та обговоренню таких питань: "Проблеми збереження родючості Полтавських чорноземів", "Академік В.І. Вернадський і світ у третьому тисячолітті", "Науково-дослідна робота в коледжі - проблеми і перспективи". Матеріали конференції щодо проблеми збереження родючості Полтавських чорноземів зараз представлені в експозиціях краєзнавчого музею м. Полтави.
З аналізом і пропозиціями щодо поліпшення екологічного стану ґрунтів Полтавщини виступили на конференціях наукові працівники установ і організацій м. Полтави та доповідачі з числа викладачів і студентської молоді. Доповідачі наголосили на тому, що майбутні спеціалісти сільського господарства повинні визнавати лише стратегічно мудру модель землекористування, де сам землевласник на перше місце повинен ставити не економічні, а екологічні показники.
Висновки. Практика наукової роботи із студентами Аграрно-економічного коледжу ПДАА показала, що науково обґрунтована організація дослідної діяльності студентів сприяє опануванню методології наукових досліджень в агрономії, удосконалює навички роботи з науковою літературою, виховує відповідальність за результати досліджень, формує пізнавальну активність та належне екологічне мислення і аналітичний підхід до окремих питань виробничої діяльності різних форм власності у майбутніх фахівців-аграріїв.
Чинне місце у визначенні тематики наукових робіт займає правильний їх вибір, тобто актуальність проблеми, що буде вивчатися, складність навчально-пізнавальних завдань, які необхідно вирішити студенту. Такий підхід до реалізації проблемності має забезпечити посильну і разом з тим розвиваючу навчально-пізнавальну діяльність студентів. Отже, враховування теоретичних знань та формування умінь і навичок дослідної роботи сприяє підвищенню в студентів рівня навчально-пізнавальної діяльності та інтелектуального розвитку у певній сфері.