Заступник начальника кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент

Вид материала

Документы

Содержание Питання для самостійного вивчення Питання для самоконтролю і самоперевірки Орієнтовна структура залікового кредиту курсу Самостійна робота Методика визначення підсумків модульно-рейтингового контролю при вивченні курсу «Інноваційні криміналістичні технології» Поточний контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 30) Підсумковий (модульний) контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 40)

Подобный материал:

• Спецкурс Робочанавчальнапрограм а Луганськ 2008 Розробники, 1598.54kb.
• Програма та методичні рекомендації з організації та проведення стажування курсантів, 1158.84kb.
• Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 1060.42kb.
• Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 338.92kb.
• Мвсукра ї н и луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка, 1377.5kb.
• Структура програми навчального курсу «боротьба з протидією розслідуванню», 694.55kb.
• Національна юридична академія України, 6335.29kb.
• Структура програми навчальної дисципліни (курсу) „ криміналістика (за вимогами ects), 2307.09kb.
• Методичні рекомендації по виконанню та тематика магістерських робіт з курсу криміналістики, 201.11kb.
• Мудрого Синьов Олександр Володимирович, кандидат юридичних наук Інтерпол. Міжнародна, 1562.26kb.

Питання для самостійного вивчення

1. Використання Інтернет у розслідуванні злочинів, незаконного відтворення та розповсюдження комп'ютерних програм.
   

Питання для самоконтролю і самоперевірки

1. Загальне ставлення відомих вчених-криміналістів до автоматизації процесу розслідування злочинів.
   
2. Труднощі впровадження автоматизації проведення судових експертиз у експертні підрозділи МВС України.
   
3. Які НТЗ, на Вашу думку, повинні міститися у криміналістичному комплекті спеціаліста з комп’ютерних технологій.
   

Основна література

1. Коршунов В.М. Следы на месте происшествия. Обнаружение, фиксация, изъятие / В.М. Коршунов. – М.: Экзамен, 2001.
   
2. Крылов В.В. Информационные компьютерные преступления. – М.: Издательская группа ИНФРА*М – НОРМА, 1997.
   
3. Паламарчук Л.П. Використання спеціальних знань у розслідуванні незаконного втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж // Вісник ЛАВС МВС України: Спеціальний випуск. – Луганськ: РВВ ЛАВС.- 2005. – С. 133-137.
   
4. Пашнєв Д.В. Особливості слідчого огляду засобів комп’ютерної техніки // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск. Луганськ: РВВ ЛАВС. - 2005. - С. 137-139.
   
5. Расследование неправомерного доступа к компьютерной информации / Под ред. Н.Г. Шурухнова. – М.: Щит – М, 1999.
   
6. Романюк Б.В. Залучення спеціалістів до розслідування злочинів у сфері інформаційних технологій // Міліція України. – 2002. - №2. – С. 24-25.
   
7. Россинская Е.Р., Усов А.И. Судебная компьютерно-техническая экспертиза. – М.: Право и закон, 2001.
   

Додаткова література

1. Кузнецова С.П. Возможности использования специальных знаний по делам о нарушении прав интеллектуальной собственности // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Випуск №3. Збірник науково-практичних матеріалів (до 80-річчя заснування Харківського НДІ судових експертиз) / Міністерство юстиції України, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого; Ред. колегія: А.П. Заєць, М.Л. Цимбал, В.Ю. Шепітько та ін. – Харків: Право, 2003. – С. 569-574.
   
2. Лісовий В.В. Огляд місця події при розслідуванні “комп’ютерних” злочинів // Право України. – 2001. - №1. – С. 52-54.
   
3. Мотлях О.І. Питання організації дій слідчого у злочинах, вчинюваних у сфері комп’ютерних технологій // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2005. – Вип. 2. - С. 106-113.
   
4. Погуляев В.В. Роль эксперта и специалиста в расследовании нарушений исключительных прав // Право и экономика. – 2004. - №7. - С. 51-53.
   
5. Сутягин К.И., Зуев С.В., Извеков Ю.А. Электронное копирование информации, как самостоятельное следственное действие // Следователь. - 2003. - №4. - С. 14-15.
   
6. Четаков К.В. Преступления в сфере компьютерной информации // Российский следователь. - 2000. - №2. - С. 22-25.
   
7. Шашкин С.Б. Проблемы судебной экспертизы принтеров в свете некоторых частных криминалистических теорий // Следователь. – 1999. - №2. – С. 58-60.
   

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема	Лекції		Семінарські та практич-ні заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота
Змістовий модуль I.
1. Поняття інноваційних технологій та їх вплив на розвиток криміналістики.	2		2	2	Проект
2. Інноваційні технології в криміналістичній техніці.	2		10	2
3. Сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку криміналістичної одорології.	-		2	2
4. Криміналістична мікрооб’єктологія.	-		2	2
5. Новітні технології у техніко-криміналістичному дослідженні документів	-		2	2
6. Інноваційні криміналістичні технології у розслідуванні порушень авторського права щодо незаконного відтворення і розповсюдження комп'ютерних програм	2		6	2
Усього годин	6		24	12	12

Примітка: Співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної і самостійної роботи може становити 60% до 40% або 40% до 60% залежно від змісту навчального курсу.


Методика визначення підсумків модульно-рейтингового контролю при вивченні курсу «Інноваційні криміналістичні технології»


Наведена нижче методика визначення підсумків модульно-рейтингового контролю передбачає підсумкове оцінювання успішності слухачів магістратури за проведений модуль та згідно 100-бальної шкали, але не передбачає обов’язковість будь-якої форми роботи з трьох видів (поточного контролю, контролю за виконанням індивідуальної та самостійною роботою, підсумкового контролю).

Поточний контроль (максимальна кількість балів 30) здійснюється під час проведення семінарських та практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань слухачами магістратури та формування необхідних вмінь і навичок з окремих тем (підрозділів) курсу. Результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять та їх успішності згідно з напрацьованим раніше досвідом (від „2,5” до „– 1” балів).

Загальна кількість балів за аудиторні заняття не може перевищувати 60 балів.

Контроль за виконанням індивідуальної та самостійною роботою (максимальна кількість балів 30) здійснюється на основі методичних розробок кафедр, які враховують різноманітні види таких робіт в залежності від специфіки дисципліни, яка вивчається (індивідуальної науково-дослідної роботи, індивідуальної творчої роботи, індивідуальних навчальних завдань, індивідуальних контрольних завдань і т.і.). Бали за виконання індивідуальних та самостійних завдань виставляються у журнали обліку відвідування занять слухачами магістратури та їх успішності окремою графою; результати цієї роботи враховуються під час виставлення підсумкових (модульних) оцінок за 100-бальною шкалою.

Загальна кількість балів за виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань(проект) не можуть перевищувати 30 балів.

Підсумковий (модульний) контроль (максимальна кількість балів 40) – це контроль знань слухачів магістратури після вивчення навчальної програми дисципліни. Він може проводитися у формі усної співбесіди (індивідуально), письмової контрольної роботи, тестування, та ін.

Бали за підсумками модульних контрольних робіт виставляються у журнали обліку відвідування занять слухачів магістратури та їх успішності. У випадку, коли виявлено незадовільні знання, виставляється незадовільна оцінка з обов’язковим наступним перескладанням. Перескладання модульної (контрольної) роботи здійснюється тільки одноразово. Часи перескладання визначаються викладачем та відбиваються в кафедральних графіках. Перескласти модульну (контрольну) роботу потрібно обов’язково до початку наступного модуль-контролю. Остання за тематичним планом модульна контрольна робота не перескладається. Якщо отримана негативна оцінка, складається іспит.

Результати вивчення курсу розраховуються за 100-бальною системою з урахуванням суми набраних балів за всіма видами робіт (дані для підрахунку наведені в таблиці 1) викладачем в заліково-екзаменаційній відомості та заліковій (кредитній) книжці слухача магістратури.

Поточний контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 30)	Контроль за виконанням індивідуальної науково-дослідної роботи (загальна кількість балів не може перевищувати 30)	Підсумковий (модульний) контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 40)
кількість набраних балів слухачами магістратури на одному семінарському чи практичному занятті від „2,5” до „-1” балів .	виконання самостійної та індивідуальної науково-дослідної роботи (проекту) – до 30 балів.	37-40 балів - свідчить про високий рівень знань, навичок, вмінь, які отримав курсант (студент, слухач) з даної дисципліни, його вміння самостійно розв’язувати складні теоретичні та практичні завдання - бал A (відмінно); 29-36 балів - результат, вищий за середній, але з декількома несуттєвими недоліками, або свідчить, що рівень теоретичної та практичної підготовки курсанта (студента, слухача) відповідає основним вимогам навчальної програми дисципліни, проте мають місце окремі суттєві недоліки у роботі - бал B, C (дуже добре, добре); 25-28 балів - посередній результат, зі значними недоліками - бал D (задовільно); 20-25 балів - результат задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь та навичок з даної дисципліни – бал E (достатньо).

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Україна, 1996.
   
2. Закон України від 20 грудня 1990 р. “Про міліцію”// Закони України. – Київ, 1996. Т. 1. С. 154.
   
3. Закон України від 5 жовтня 1995 р. “Про боротьбу з корупцією”// Закони України. – Київ, 1997. Т. 9. С. 209.
   
4. Закон України від 5 жовтня 1995 р. “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про боротьбу з корупцією”// Закони України. – Київ, 1997. Т. 9. С. 216.
   
5. Закон України від 3 квітня 1997 р. “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про боротьбу з корупцією”// Закони України. – Київ, 1997. Т. 12. С. 140.
   
6. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 р. №3792-XII // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 13. - ст.64.
   
7. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 р. №851-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. - N 36. - ст.275.
   
8. Закон України “Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24.07.1971 р., зміненого 2.10.1979 р.)” від 31.05.1995 р. № 189/95 // Відомості Верховної Ради. – 1995. - №21. - ст.155.
   
9. Постанова Верховної Ради України “Про участь України у Всесвітній (Женевській) конвенції про авторське право 6.09.1952 р.” від 23.12.1993 р. N 3794-XII // Відомості Верховної Ради. – 1994. - № 13. - ст.70.
   
10. Європейська конвенція про кіберзлочинність від 23.11.2001 р.
    
11. Указ Президента України № 285/2001 від 27.04.2001 р. “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні”
    
12. Указ Президента України № 85/2002 від 30.01.2002 р. “Про невідкладні заходи щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності в процесі виробництва, експорту, імпорту та розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування”
    
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. № 601 „Про утворення Державного департаменту інтелектуальної власності”.
    
14. Закон України від 10 лютого 1995 р. “Про наукову і науково-технічну експертизу”// Закони України. – Київ, 1997. Т. 8. С. 101.
    
15. Закон України від 18 лютого 1992 р. “Про оперативно-розшукову діяльність”// Закони України. – Київ, 1996. Т. 3. С. 66.
    
16. Закон України від 5 липня 1994 р. “Про захист інформації в автоматизованих системах”// Закони України. – Київ, 1997. Т. 7. С. 296.
    
17. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К., 2001.
    
18. Кримінальний кодекс України. – К., 2001.
    
19. Про судову експертизу. Закон України від 25 лютого 1994 р.
    
20. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року.
    
21. Про порядок надання запитів в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні. Розпорядження ДМКУ № 60 від 25 квітня 1994 р.
    
22. Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та правопорядку в Україні: Указ Президента України від 5 серпня 1996 р. // Урядовий кур’єр. - 1996. 10 серпня.
    
23. Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України. Наказ МВС України №682 від 30 серпня 1999 року.
    

Підручники

1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. заслуж. деятеля науки РФ, проф. Р.С.Белкина. – М.: изд-во НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 990 с.
   
2. Белкин Р. С. Курс криминалистики. Учебник. Издание третье, дополненное. – М.: Закон и право., 2001. – 837 с.
   
3. Кириченко А. А., Салтевский М. В. Краткий курс криминалистики в вопросах и ответах: Учебное пособие для студентов юридических специальностей. – Симферополь: КИЕГП, 1998. – 198 с.
   
4. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. 2-е издание, переарботанное и дополненное. – М.: Юристъ., 2001. – 707 с.
   
5. Криминалистика: Учебник /Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. - СПб.: Изд-во «Лань», 2001. - 928 с.
   
6. Криміналістика: Підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 1998. - 416с.
   
7. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. /Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001. – 528 с.
   
8. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1.– Х.: Консум, 1999. – 416 с.
   

Бібліографія

1. Бахин В.П., Ищенко А.В. Вопросы криминалистики и судебных экспертиз в диссертационных исследованиях. – К., 1988
   
2. Бахин В.П., Викторова Е.Н., Ищенко А.В. Библиографический указатель диссертаций по криминалистике. – М., 1989
   
3. Ищенко А.В., Ищенко Н.Д., Иерусалимов И.А. Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью (Диссертации криминалистов, защищенные в специализированных ученых советах Украины), – К., 1997
   
4. Ищенко А.В., Карпов Н.С. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью. – К., 1997.
   
5. Советские криминалисты. Биобиблиографический справочник / Сост. Т.В. Аверьянова и Н.Н. Лысов. – Нижний Новгород, 1991
   
6. Шепітько В. Ю. Криміналістика: Енциклопедичний словник (укр.-рос. І рос-укр.): 1500 термінів. За ред. Тація В. Я. – Х: Право., 2001.
   

Література

1. Авдеева Г.К., Шеметова Н.А. Практические аспекты проведения экспертиз лазерных компакт-дисков с целью выявления признаков контрафактной продукции // Сучасні Судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 14-15 березня 2003 р.). Харків: Вид-во НУВС, 2003. - С. 348-354.
   
2. Акулов В. И., Карпор Н. С., Лукьянчиков Б. Е., Лукьянчиков Е. Д. Признаки внешности человека и использование информации о них в работе органов внутренних дел. Пособие. Под ред. Сущенко В. Д. – К.: НАВДУ., 2001 – 62 с
   
3. Андреев Б.В., Пак П.Н., Хорст В.П. Расследование преступлений в сфере компьютерной информации. - М.: ООО Издательство “Юрлитинформ”, 2001. – 152 с.
   
4. Бахин В.П., Биленчук П.Д., Кузьмичев B.C. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций. – К., 1991.
   
5. Биленчук П.Д., Перебитюк Н.В. Применение современных физических методов исследования для решения поисковых задач в криминалистической практике. – К., 1993
   
6. Бирюков В. В. Наглядно-образная информация в криминалистической деятельности. Реальность и перспективы. Методическое пособие. - Луганск: РИО ЛИВД, 1996, 50 с.
   
7. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. Луганск. 2002. –264 с.
   
8. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.
   
9. Бирюков В.В. Внедрение срвременных технологий в практику расследования – насущная задача криминалистики. // Вісник ЛАВС ім. 10-річчя незал. Укр.: Наук.-теоретич. журнал. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004., Вип.3. – с.164-169.
   
10. Бирюков В.В., Горбанев И.Н. Компьютерные технологии в судебной экспертизе // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 14-15 березня 2003 р.) Харків: Вид-во НУВС, 2003. – С. 45-48.
    
11. Бирюков В.В., Коваленко В.В. Криминалистическое исследование документов. Луганск 1999. –166с.
    
12. Біленчук П.Д. Зубань М.А. Комп’ютерні злочини: соціально-правові і кримінолого-криміналістичні аспекти: Навчальний посібник. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1994. – 72 с.
    
13. Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк В.С. та ін. Комп’ютерна злочинність: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 240 с.
    
14. Бірюков В.В., Попов И.В., Шехавцов Р.Н. Организация расследования умышленных убивств. Луганськ 2001. 69с.
    
15. Вандер М.Б., Маланьина Н.И. Работа с микрообъектами при расследовании преступлений: Учебн. пособие. – Саратов: СВШ МВД РФ, 1995. – 118 с.
    
16. Васильев А.А., Дудник А.Г. Аспекты формирования криминалистической характеристики преступлений, совершаемых с использованием ЭВМ и радиоэлектронных устройств // Следователь. – 2004. - №2. – С. 34-38.
    
17. Вершинин А.П. Электронный документ: правовая форма и доказательство в суде: Учебно-практическое пособие. – М.: ООО “Городец-издат”, 2000. – 248 с.
    
18. Вехов В.Б, Попова В.В., Илюшин Д.А. Тактические особенности расследования преступлений в сфере компьютерной информации: Научно-практическое пособие. – Самара.; ООО “Офорт”, 2003. – 188 с.
    
19. Вехов В.Б. Документы на машинном носителе // Законность. – 2004. – №2. – С. 18-20.
    
20. Вехов В.Б. Компьютерные преступления. Способы совершения, методики расследования. – М.: Право и закон, 1996. – 181 с.
    
21. Вещественные доказательства: Информационные технологии процессуального доказывания / Под общ. ред. В.Я. Колдина. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 768 с.
    
22. Виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються у сфері інформаційних технологій: Наук.-практ. посіб. / Б.В. Романчук, В.Д. Гавловський, М.В. Гуцалюк, В.М. Бутузов; За заг. ред. проф. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2004. – 144 с.
    
23. Войтко С., Дідович А. Патентно-правова охорона винаходів у галузі комп’ютерних технологій // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. - 2005. - №10. - С. 65-69.
    
24. Волобуєв А.Ф. Загальні положення криміналістичної методики. Лекція. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1996
    
25. Воронов И.А Проблемы взаимодействия оперативного работника и специалиста при раскрытии преступлений в сфере использования компьютеров // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України: Науково-практичний журнал. Луганськ: РВВ ЛАВС. - 2002. - № 2. – С. 200-205.
    
26. Воронов И.А. Понятие и классификация следов преступления в сфере использования компьютеров // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України: Науково-практичний журнал. Луганськ.: РВВ ЛАВС. - 2001. - № 2. – С. 204-210.
    
27. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений. – Томск, 1985.
    
28. Гавловський В.Д. Особливості методики виявлення та розкриття злочинів, що вчиняються організованими злочинними угрупованнями з використанням комп’ютерних технологій /// Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Вип. 2 – Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. – С. 67-79.
    
29. Гаврилин Ю.В. Расследование неправомерного доступа к компьютерной информации: Учебное пособие / Под ред. Н.Г. Шурухнова. – М.: ЮИ МВД РФ, Книжный мир, 2001. – 88 с.