Міністерство освіти України

Вид материалаДокументы

Содержание


Студентська історія хвороби
Методика курації хворого
Оперативний друк, 1997.-С. 165
Міністерство освіти України Сумський державний університет
СХЕМА НАВЧАЛЬНОЇ ІСТОРІї ХВОРОБИ
II. Скарги хворого (Міlеstіа аеqгоtі) на день курації
III. Анамнез даного захворювання (Аnаmnеsіs morbi)
IV. Анамнез життя (Anamnesis vitae)
Висновок про період внутрішньоутробного розвитку.
Висновок про період новонародженості.
Стан свідомості
Антропометричні дані
Рівень нервово – психічний розвитку.
Волосся (ріст за чоловічим чи жіночим типом, гіпертрихоз, ламкість волосся, блиск, дифузне або вогнищеве облисіння). Нігті
Слизові оболонки
Характеристика мигдаликів
Ніс (величина, форма). Вуха
Аускультація серця.
ТАБЛИЦЯ 1-2-3 ст69-70 синяДихальна система
Динамічний огляд
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4



Міністерство освіти України

Сумський державний університет


медичний факультет

кафедра педіатрії №1

Зав. кафедрою , проф., д. м. н. О.І.Сміян

Керівник групи ______________

СХЕМА НАВЧАЛЬНОЇ ІСТОРІї ХВОРОБИ

(для студентів третього курсу)


Прізвище, ім'я, по батькові хворого


Синдром основного захворювання


Синдром супутнього захворювання


Куратор-студент (ка) _________

Початок курації: _________

Закінчення курації: __________


Оцінка за написання історії хвороби. ________

Оцінка за захист історії хвороби __________


СУМИ


ПЕРЕДМОВА

Історія хвороби - важливий медичний документ, який заповнюють на кожного стаціонарного хворого.

Він має юридичне і фінансове значення. Тому історію хвороби потрібно скласти таким чином, щоб при її читанні можна було уявити картину захворювання, його розвиток! перебіг, правильність встановлення діагнозу.

Студентська історія хвороби містить ті ж розділи, що й офіційна, але вона носить більш деталізований характер. Студентам необхідно навчитися повно і системно обстежувати пацієнта, засвоїти основні правила складання історії хвороби. Це сприяє формуванню в них лікарського мислення. Ще МудровМ.Я, писав: «Історія хвороби повинна давати точне уявлення про розвиток та перебіг хвороби. Лікар повинен писати її сумлінно, подібно до маляра, який відображає на обличчі людини найменші риси і тіні».

У процесі обстеження пацієнта і написання історії хвороби важливо дотримуватись принципів деонтології, треба вносити в атмосферу спілкування з хворим дух взаємного довір'я і поваги.

Недбале ставлення до процесу обстеження, необережно оазане слово можуть перешкодити опитуванню хворого, викликати в нього прояви ятрогенного захворювання.

Методичні вказівки рекомендують не лише студентам курсу, вони будуть корисні субординаторам і лікарям, які починають свою практичну діяльність.


МЕТОДИКА КУРАЦІЇ ХВОРОГО

За період навчання на кафедрі шпитальної терапії № 1 всі студенти V курсу самостійно (під контролем викладача) курують хворих. На курацію виділяють 3 заняття.

Під час курації студенти вдосконалюють методику обстеження хворого, дотримуючись певної послідовності.

Спочатку розпитують, деталізують та оцінюють скарги, анамнез, проводять об'єктивне обстеження і тільки після цього переходять до вивчення лабораторних, інструментальних досліджень і функціонального стану окремих органів та систем. При об'єктивному дослідженні серцево-судинної системи й органів черевної порожнини ми рекомендуємо дотримуватись послідовності, прийнятої школою Образцова і Стражеско.

Велику увагу приділяємо проведенню студентами диференціальної діагностики, оскільки саме вона є одним з основних моментів, які сприяють формуванню клінічного мислення майбутнього лікаря.

Час курації розподіляють так: на першому занятті проводять клінічне обстеження хворого й ознайомлюють із результатами додаткових методів досліджень. На наступних заняттях студенти спостерігають за перебігом хвороби у своїх пацієнтів, призначають лікування, ведуть щоденники.

У присутності всієї групи студенти доповідають про результати обстеження хворих, обґрунтовують діагноз, проводять диференціальний діагноз, призначають лікування. Викладачі вносять відповідні корективи для врахування при остаточному оформленні історії хвороби. Динаміку перебігу хвороби за період курації відображають у щоденниках. У кінці курації студент віддає написану історію хвороби для рецензії викладачеві. При позитивній оцінці історії хвороби куратора допускають до захисту в завідувача кафедри або доцента.

Історія хвороби є підсумком важливої самостійної роботи куратора біля ліжка хворого, яка відображає не тільки рівень спеціальної підготовки студента, засвоєння ним основ клінічного мислення, але й ерудицію та грамотність його.


Практичне заняття № 1

ТЕМА. Курація хворого № 1

1. Мета практичного заняття. Уміти розпізнавати й оцінювати основні симптоми і синдроми в діагностиці внутрішніх хвороб.

2. Перелік конкретних знань і вмінь, які отримує студент при вивченні теми.


А. Студент повинен знати:

1. Анамнез захворювання хворого, якого він курує.

2. Початок і перебіг захворювання.

3. Інструментальні й лабораторні методи діагностики даного захворювання.

4. Методологію встановлення діагнозу.

5. Принципи лікування та профілактики захворювання.


Б. Студент повинен оцінювати:

1. Отримані дані анамнезу, які підтверджують наявність захворювання.

2. Отримані дані суб'єктивного обстеження хворого.

3. Отримані дані об'єктивного обстеження хворого.

4- Результати лабораторних і інструментальних методів обстеження.


В. Студент повинен уміти:

1. Виділяти виявлені синдроми й обґрунтовувати діагноз.

2. Скласти план лабораторно-інструментального обстеження хворого.

3. Провести диференціальну діагностику виявленого в пацієнта захворювання з іншими подібними захворюваннями. 4. Сформулювати попередній діагноз.

5. Призначити індивідуалізовану терапію.

6. Використовувати деонтологічні навички в спілкуванні з хворими.

3. Програма підготовки студента.

1. Вивчити визначення захворювання, виявленого в даного хворого.

2. Вивчити скарги хворого.

3. Знати анамнез захворювання. ,

4. Вивчити діагностичне значення лабораторно-інструментальних методів обстеження.

5. Знати основні діагностичні критерії захворювання.

6. Знати критерії диференціальної діагностики.

7. Вивчити принципи терапії даного захворювання


4. План проведення заняття.

Кожний студент отримує хворого для курації. Опитує його за схемою історії хвороби: при огляді оцінює загальний стан пацієнта, стан свідомості, проводить дослідження органів дихання, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи й опорно-рухового апарата. Проаналізувавши виявлені при обстеженні ознаки, студент повинен згрупувати їх у синдроми і зробити попередній висновок про характер патології у хворого. У подальшому він зобов'язаний намітити план лабораторних методів обстеження, які необхідно провести для підтвердження діагнозу.