Розділ юридична природа векселя

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 3. вексель у структурі засобів захисту ВСТУПАктуальність теми. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Мета і завдання дослідження. Об’єктом дослідження Методи дослідження. Наукова новизна одержаних результатів Практичне значення одержаних результатів Апробація результатів дисертації. Список використаних джерел

Подобный материал:

• Зміст вступ розділ 1 Юридична природа екологічного моніторингу, 283.98kb.
• Юридична природа екологічної безпеки у плануванні та забудові міст україни…, 488.87kb.
• Значения векселя как инструмента финансового рынка трудно переоценить, 330.72kb.
• Операции с ценными бумагами, 36.36kb.
• Ваться при этом следует прежде всего нормами Положения по бухгалтерскому учету "Учет, 85.96kb.
• План Вступ Розділ юридична особа як суб'єкт цивільного права поняття юридична особа, 584.87kb.
• Урок Біології Ми вже звикли, що кожна тема, кожен розділ навчальної програми дає школярам, 51.65kb.
• Національний університет внутрішніх справ на правах рукопису, 844.32kb.
• Одеська національна юридична академія, 937.51kb.
• Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 1057.45kb.

ЗМІСТ


Перелік умовних скорочень 3


ВСТУП.........…………………………………………………………………... 4


РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ВЕКСЕЛЯ ………………………. 12

1. Ґенеза векселя у вітчизняній та іноземних правових системах………...12
   
2. Поняття та ознаки векселя ………………………………………………..27
   

Висновки до розділу 1…………………………………………………......…. 75


РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕКСЕЛЯ ЯК БОРГОВОГО

ЦІННОГО ПАПЕРА …………………………………………………………..79

2.1. Вексель у системі боргових цінних паперів…………………………… 79

2.2. Вексель як засіб посвідчення боргу: функціональний,

інструментальний та ціннісний підходи ……………………………………. 91

Висновки до розділу 2 …………………………………………………………141


РОЗДІЛ 3. ВЕКСЕЛЬ У СТРУКТУРІ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ

ПРАВ УЧАСНИКІВ ВЕКСЕЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН………………... 146


3.1. Недійсність вексельних правочинів та нестатусність векселя ………. 146

3.2. Напрямки подальшого вдосконалення вексельного законодавства України ………………………………………………………………………..165

Висновки до розділу 3………………………………………………......…… 180


ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...184


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………..188

1. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php
   

ВСТУП


Актуальність теми. З набуттям чинності Цивільним кодексом України та Законом України “Про цінні папери і фондовий ринок” у нашій державі відбулись якісні зміни правового регулювання відносин у сфері випуску та обігу цінних паперів. Широке застосування векселя у майновому обороті та постійне вдосконалення положень вексельного права визначають необхідність подальшого розвитку одного із найважливіших напрямків побудови цілісної системи цінних паперів. Зазначені тенденції вимагають застосування нових підходів до наукового переосмислення призначення векселя як боргового цінного папера у вітчизняному майновому обороті. Висвітленню певних аспектів правової природи векселя та визначенню особливостей правового регулювання вексельних відносин присвячена значна кількість вітчизняних і зарубіжних досліджень. Їх аналіз дозволяє дійти висновку про те, що специфіка правової природи векселя саме як боргового цінного папера, його місце у системі цінних паперів та роль як одного із засобів захисту прав учасників вексельних правовідносин досліджені недостатньо.

Здійснені в останнм часом дослідження вітчизняних науковців були зосереджені в основному на проблемах визначення сутності та змісту вексельного зобов’язання, виконання вексельних зобов’язань, на питаннях вексельного обігу, специфіки вексельних правовідносин, місця вексельного права у системі цивільного права. Значно менше уваги приділялось аналізу сфери оборотоздатності векселя, меж його застосування у відносинах власності, при спадкуванні, при зверненні стягнення на майно боржника тощо. На рівні дисертаційних досліджень майже не здійснювалось визначення статусу векселя як боргового цінного папера, а також окреслення його термінологічного співвідношення із поняттями «зобов’язання», «річ», «правочин», «юридичний факт». Проблема переосмислення функцій та функціонального призначення векселя як боргового цінного папера набула актуальності у контексті положень інструментальної концепції цінних паперів.

Невирішеними залишилися проблеми неоднозначного сприйняття векселя сучасною судовою практикою, де він розглядається як майно або правочин, як зобов’язання або платіжний засіб. Потребує вирішення і проблема недійсності векселя як боргового цінного папера, його співвідношення із недійсністю вексельного зобов’язання. У законодавстві досі немає чіткого окремого визначення поняття «векселя як боргового цінного папера», а також понять «простий вексель», «переказний вексель». Після змін, які відбулися у законодавстві та економіці, потребують переосмислення питання систематизації національного вексельного законодавства, співвідношення вексельного і цивільного законодавства, які тільки починають досліджуватись наукою цивільного права України. Все це суттєво знижує як можливості ефективного використання векселя в цивільному обороті, так і довіру до нього як до цінного папера. Створення ефективної системи правового регулювання вексельних відносин неможливе без наукового дослідження виявлених судовою практикою останніх років основних проблем, пов’язаних із використанням векселя як боргового цінного папера. У дисертаційному дослідженні використано наукові доробки вітчизняних та зарубіжних правників-цивілістів від дореволюційного періоду до сьогодення, які містяться у працях: М.М. Агаркова, С.М. Бараца, І.А. Безклубого, С.М. Бервено, В.А. Бєлова, М.І. Брагінського, В.В. Воловика, О.О. Вишневського, А.В. Габова, В.М. Гордона, В.І. Гостюка, Ф.А. Гудкова, О.В. Дзери, Л.Ю. Добриніної, О.М. Єфімова, Н.А. Зоріна, Є.О. Крашеніннікова, М.О. Крутицького, Д.І. Мейєра, Ю.Н. Мороза, Л.В. Можаєва, С.З. Мошенського, Н.Й. Нерсесова, Л.О. Новосьолової, Д.С. Пахомова, О.П. Подцерковного, В.В. Посполітака, І.В. Рукавішнікової, Ф.К. Савіньї, І.Ф Сидорова, А.М. Суміна, Є.Ю. Трегубенко, В.І. Труби, О.С. Іоффе, В.М. Урукова, П.П. Цитовича, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, Б.Б. Черепахіна, В.Л. Яроцького та інших.

Крім праць зазначених науковців для розроблення теми дисертаційного дослідження були використані праці ряду інших науковців, зокрема: С.С. Алєксеєва, Д.В. Березіна, А.М. Васільєва, Р.Я. Вейцмана, К.М. Гуцалової, А.В. Демківського, О.І. Дєгтярьової, Д.А. Керімова, В.В. Колєснікова, О.В. Кохановської, Ю.Я. Кравченка, І.М. Кучеренко, Д.М. Лук’янця, С.О. Маслової, А.М. Нагорного, О.П. Орлюк, А.В. Прокоф’єва, Р.Б. Шишки та інших.

Наведене вище зумовлює актуальність дисертаційного дослідження проблем правової природи векселя як боргового цінного папера та вдосконалення правового регулювання відносин у сфері його видачі та обігу. Дослідження специфіки векселя як боргового цінного папера та визначення його функціонального призначення в системі цінних паперів України здійснюється вперше.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось у межах загальної науково-дослідницької програми відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України на тему “Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики”, державний реєстраційний номер РК 0105U000797 (І кв. 2005 р. – ІV кв. 2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування місця і ролі векселя як боргового цінного папера в цивільному обороті, а також формулювання теоретичних висновків та розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства про цінні папери та вексельний обіг, подальший розвиток доктринальних положень теорії цивільного та вексельного права. Мета дослідження зумовлює такі завдання:

– систематизувати ознаки векселя як боргового цінного папера;

– дослідити проблему співвідношення речових та зобов’язальних засад у вексельних відносинах;

– висвітлити сучасне та історичне значення функціонального призначення векселя у цивільному обороті;

– виявити специфіку, наслідки та співвідношення інститутів недійсності правочинів та нестатусності векселя як боргового цінного папера;

– запропонувати шляхи усунення недоліків, суперечностей, неузгодженостей приписів чинного законодавства України про обіг векселів та виробити аргументовані пропозиції щодо його подальшого вдосконалення.

Об’єктом дослідження є правова природа векселя як боргового цінного папера.

Предметом дослідження є вітчизняні, іноземні та міжнародні нормативні акти вексельного права, судова практика у сфері обігу векселів, науково-теоретичні досягнення, які стосуються сутності векселя як боргового цінного папера.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження використовувались діалектичний та інші методи. Історико-правовий та порівняльний методи дозволили здійснити аналіз генези формування родових ознак векселя як боргового цінного папера, виявити причини існування колізій при застосуванні приписів вексельного законодавства. Метод порівняльного правознавства використовувався при проведенні аналізу вітчизняних, іноземних та міжнародних нормативних актів. Застосування логіко-догматичного та герменевтичного методів слугувало тлумаченню норм цивільного і вексельного законодавства та аналізу судової практики. Логіко-правовий метод та метод системного аналізу сприяли проведенню дослідження функцій векселя як боргового цінного папера. За допомогою методів аналізу та синтезу було досліджено теоретичні положення про вексель як борговий цінний папір та надано практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів його видачі та обігу. У процесі дисертаційного дослідження використовувались також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в юридичній науці України після прийняття Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» здійснене комплексне наукове дослідження векселя як різновиду боргових цінних паперів, висвітленні дискусійні проблеми правового регулювання вексельних відносин та захисту прав і законних інтересів їх учасників, визначенні шляхи їх вирішення, що знайшло відображення в таких найбільш вагомих висновках та пропозиціях.

1. За результатами аналізу родових ознак векселя як боргового цінного папера запропоновано нове формулювання поняття «цінні папери», вперше виділені такі їх ознаки як «статусність» та «юридична цінність».

2. Запропоновано новий підхід до розуміння векселя як публічно достовірного, абстрактного, датованого у місці складання суворо формального виду цінних паперів, позначеного вексельною міткою, який посвідчує просте безумовне зобов’язання особи, вказаної як платник (векселедавець або трасант), сплатити у визначеному місці та строк належно легітимованій у векселі особі (векселедержателю) визначену суму грошей. Пропонується надати цьому визначенню легальний характер, закріпивши його в окремому законі.

3. Уперше поряд із поняттям векселя як виду цінних паперів, запропоновано окремо закріпити у законодавстві визначення простого векселя як типу векселя, виконаного на спеціальному бланку з додержанням передбачених законодавством реквізитів, що посвідчує право вимоги векселедержателя, якому кореспондується безумовний обов’язок особи (векселедавця) сплатити визначену грошову суму у встановлений строк іншій особі (бенефіціару) чи особі, на користь якої вчинено індосамент (наступному векселедержателю).

4. Виходячи із поділу цінних паперів на типи, запропоновано визначити переказний вексель (тратту), як тип векселя, виконаний на спеціальному бланку з додержанням передбачених законодавством реквізитів, що посвідчує право вимоги векселедержателя від третьої особи платника (трасата) виконання обов’язку по сплаті визначеної грошової суми у встановлений строк, а у випадку відмови трасата (неакцепта) - обов’язок векселедавця (трасанта) сплатити визначену грошову суму у встановлений строк векселедержателю (ремітенту) чи особі, на користь якої вчинено індосамент (наступному векселедержателю - індосату).

5. Уперше обґрунтовано положення про те, що вексель не може ототожнюватись з іншими цивільно-правовими категоріями: правочином, оскільки не підпадає під визначення дії; із зобов’язанням, оскільки зобов’язання ґрунтується на видачі векселя як цінного папера; не підлягає беззастережному віднесенню до різновидів речей, оскільки останні не можуть містити в собі зобов’язальних засад. Запропоновано окремо виділити вексель в системі об’єктів цивільних прав як особливий об’єкт – інструмент посвідчення майнових прав у боргових відносинах.

6. Дістала подальшого дослідження юридична природи векселя. Виділено родові, видові, групові та типові ознаки, що дозволяють визначити його індивідуальне місце як боргового цінного папера в системі цінних паперів.

7. Уперше доводиться, що цінні папери визначених законодавством груп та видів взагалі, та боргові зокрема, є не просто сукупністю, а складають окрему цілісну систему. Визначено відмінності між термінологічними словосполученнями “система боргових цінних паперів” та “класифікація боргових цінних паперів”. Окреслено специфіку міжсистемних зв’язків, принципи побудови та структуру системи цінних паперів України.

8. Обґрунтувано необхідність започаткування нового інституту, за допомогою якого у необхідних випадках документ, який за зовнішніми ознаками нагадує вексель, може бути визнано таким, що не має статусу цінного папера, у зв’язку із чим запропоновано ввести у науковий понятійний апарат поняття «нестатусності». «Нестатусність векселя» означає, що документ, який перебуває в обігу і позначений вексельною міткою, не набув або втратив вексельну силу і до нього не можуть застосовуватись положення вексельного законодавства.

9. Уперше обґрунтована пропозиція прийняти Закон України „Про векселі та вексельний обіг”, який складатиметься з п’яти розділів. Перший і другий розділи мають відтворити Уніфікований закон «Про переказні векселі та прості векселі»; третій розділ доцільно присвятити особливостям регулювання вексельного обігу на території України, який має ввібрати в себе положення чинного закону „Про обіг векселів в Україні”, порядок протесту векселя, закріпити визначення основних вексельних термінів; четвертий розділ визначатиме положення про особливості вирішення вексельних спорів; п’ятий розділ буде присвячений особливостям використання векселів у зовнішньоекономічній діяльності та міжнародних розрахунках.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання при викладанні навчальної дисципліни „Цивільне право України”, а також спецкурсів „Вексельне право України”, “Банківське право України”, „Цінні папери та фондовий ринок”. Результати дисертаційного дослідження можуть також використовуватись у навчальних посібниках, підручниках та методичних рекомендаціях для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, а також при розробці проектів нових нормативних актів про регулювання вексельного обігу та ринку цінних паперів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на І Міжнародній науково - практичній конференції студентів і молодих вчених „Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти” (м. Суми, 8-9 грудня 2006 р.); ІІ Міжнародній науково - практичній конференції студентів і молодих вчених „Актуальні проблеми професійного становлення особистості сучасного юриста ” (м. Суми, 12-13 травня 2007 р.);

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли відображення в шести наукових статтях, п’ять з яких опубліковано у фахових виданнях, що входять до переліку Вищої атестаційної комісії України, та двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php


ВИСНОВКИ


1. Виявлено нові родові ознаки векселя як цінного папера, що дозволяє сформулювати нове поняття «цінні папери». Визначається, що цінними паперами є наділені спеціальним статусом публічно достовірні документи на паперовому чи іншому носії, які відповідають встановленій законом формі, характеризуються юридичною цінністю і посвідчують майнове або інше спеціально передбачене законом право, здійснення якого нерозривно пов’язане з пред’явленням цього документа (а для бездокументарних цінних паперів з пред’явленням доказів володіння документом) у встановленому порядку.

2. Здійснено аналіз правової природи векселя як об’єкта цивільних прав із застосуванням у комплексі інструментального, функціонального та ціннісного підходів. Визначено, що вексель не повинен беззастережно відноситись до речей, не може ототожнюватись із зобов’язанням і не є право чином. Вексель є об’єктом – інструментом посвідчення майнових прав, який об’єднує у собі речовий і зобов’язальний компоненти, характеризується спеціальним статусом та юридичною цінністю, що вказує на його окреме місце у системі об’єктів цивільних прав як боргового цінного папера.

3. Запропоновано розмежувати ознаки векселя на: родові ознаки векселя як цінного папера, групові ознаки, що характерні тільки для певної групи цінних паперів; видові ознаки, характерні тільки для виду цінних паперів, у даному випадку – векселя; типові ознаки, характерні тільки для існуючих типів векселя.

4. Аналіз функцій векселя та механізму їх взаємодії (динаміка існування) у нерозривному зв’язку із юридичними властивостями векселя як цінного папера дозволяє виявити неспівпадання векселя як цінного папера із поняттям речі у її класичному розумінні (об’єкт прав) та неприпустимість ототожнення його із правочином і зобов’язанням.

5. Функціонально-інструментальні властивості векселя як цінного папера реалізуються не тільки у статиці а й у динаміці його існування (вексельний обіг). Динаміка вексельних відносин полягає у вчиненні вексельних правочинів (індосамент, акцепт, аваль, протест, пред’явлення до акцепту та платежу) а також інших правочинів із векселем (купівля-продаж, застава, даруванння).

6. Аналіз теорій, які пояснюють сутність векселя, дозволяє розрізняти активний і пасивний стан вексельного обов’язку.

7. Пасивним станом пропонується вважати той період часу, коли у зобов’язаної за векселем особи існує обов’язок сплатити після настання строку, вказаного у векселі, визначеної грошової суми, але виконання такого обов’язку від неї у цей період не вимагається. Активним станом пропонується вважати той період часу, коли від зобов’язаної за векселем особи вимагається виконати обов’язок щодо сплати вказаної у векселі суми.

8. Обґрунтовано необхідність виділяти таку ознаку, як простота векселя, яку пропонується вважати як недопустимість розміщення в тексті векселя відомостей, які не підпадають під категорію визначених законодавством реквізитів та застережень, і ускладнюють зобов’язання чи пропозицію сплатити певну суму грошей.

9. Запропоновані принципи побудови та функціонування цілісної системи цінних паперів, що передбачає поділ усієї їх сукупності на групи, які включають окремі види цінних паперів, кожен з яких може мати типи, що у свою чергу можуть систематизуватися за категоріями з подальшим виділенням класів.

10. У ст. 3 Закону України " Про цінні папери і фондовий ринок" слід внести зміни та доповнення, а саме: закріпити визначення системи цінних паперів; здійснити систематизацію цінних паперів не тільки за групами, а й за видами, типами, категоріями.

11. Новаційна функція векселя впливає на майнові відносини таким чином, що внаслідок його передачі в оплату за поставлений товар, юридична цінність векселя призводить одночасно, з одного боку, до припинення зобов’язання про платіж за отриманий товар, з іншого, до виникнення нового зобов’язання про оплату векселя.

12. Арбітражна функція векселів характеризується здатністю впливати на торгівельні баланси країн, господарюючі суб’єкти яких використовують векселі у зовнішньоекономічній діяльності що підкреслює особливе місце векселя у системі боргових цінних паперів.

13. Вексель не може бути визнаний недійсним, оскільки це не дія, „правочин”, але може бути визнаний документом, що не має статусу векселя(«нестатусним»). Такий підхід може застосовуватися не тільки до векселя, а й до інших цінних паперів. У зв’язку з цим дисертантом вперше запропоновано термін „нестатусність”, який означає факт відсутності у документа позначеного вексельною міткою статусу цінного папера.
    

14. Неприпустимо використовувати загальні положення цивільного законодавства для визнання векселя недійсним, виходячи із правила про співвідношення вексельного та цивільного законодавства, яке вказує на неприпустимість застосування до вексельних відносин, які врегульовані нормами вексельного законодавства положень, цивільного законодавства, зокрема у питанні про дійсність векселя.

15. Визначено, що коло можливих підстав нестатусності векселя як цінного папера, вужче за коло підстав недійсності правочинів. До підстав нестатусності належать: вади волі учасників вексельного зобов’язання; вади форми векселя; вади змісту. Юридичні наслідки недійсності правочинів, зокрема двостороння реституція не можуть застосовуватись як наслідки нестатусності векселя.

16. Частина 1 ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, в якій йдеться про можливість видавати векселі тільки за фактично поставлені товари, роботи, послуги, має бути скасована, як така, що суперечить принципам вексельного законодавства.

17. Доцільно врегулювати порядок, умови та наслідки визнання документа таким, що не має вексельної сили, шляхом внесення відповідних змін у Закон України „Про обіг векселів в Україні” та Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок”, де передбачити інститут нестатусності цінних паперів.

18. Поява „офіційного перекладу” у вигляді електронного документа в мережі „Інтернет” не може вважатися офіційним опублікуванням Уніфікованого закону з таких причин. По–перше, в законодавстві ніде не передбачено прийняття законів у вигляді електронних версій перекладу. По-друге, незрозуміло, що саме юридично надає такому перекладу статус „офіційного” і на якій юридичній підставі. По-третє, не будучи опублікованим у офіційній пресі, як закон, такий переклад породжує і ряд інших питань щодо юридичної природи та юридичного значення.

19. Запропоновано структуру проекту нового Закону України „Про векселі та вексельний обіг”, який складатиметься з п’яти розділів.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Основы банковского права : Курс лекций ; Учение о ценных бумагах : Науч. исследование / М. М. Агарков. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 336 с.
   
2. Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2 х т. – М.: ЮрИнфоР, 2002. – Т. І. – 490 с.
   
3. Актуальні проблеми цивільного права і цивільного процесу в Україні / Я. М. Шевченко, Ю. Л. Бошицький, А. Ю. Бабаскін, М. В. Венецька, І. М. Кучеренко та ін. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – 456 с.
   
4. Алексеев С. С. Избранное / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 2003. – 480 с.
   
5. Алексеев С. С. Право : азбука – теория – философия : Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
   
6. Алексъев В. М. Общія коммерческія свъдънія и вычисления. Для высшихъ начальныхъ училищъ и торговыхъ классовъ / В. М. Алексъев. – М. : Тип. А. П. Поплавского. – 1914. – 78 с.
   
7. Апопій І. В. Значення і особливості систематизації договорів в цивільному праві України / І. В. Апопій // Проблеми кодифікації законодавства України : матеріали науково практичної конференції. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 90–94.
   
8. Баранов-Мохорт С. М. Організаційні та фінансово-правові відносини, що виникають при вексельних розрахунках : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право”/ С. М. Баранов-Мохорт. – К., 2005. – 18 с.
   
9. Барац С. М. Курс вексельного права / С. М. Барац. – СПб. : Товарищество “Общественная польза”, 1893.– 650 с.
   
10. Безклубий І. А. Цінні папери : поняття, зміст, юридичні характеристики / І. Безклубий // Право України. – 2001. – № 9. – С. 33–38.
    
11. Белов В. А. Вексельное законодательство России : Научно-практический комментарий / В. А. Белов. – 2-е изд., испр., перераб. и доп. – М. : ЮрИнфоР, 1999. – 549 с.
    
12. Белов В. А. Вексельное право : учебник / В. А. Белов. – М. : ЮрИнфоР, 2003 – 317с.
    
13. Белов В. А. Очерки по вексельному праву / В. А. Белов. – М. : ЮрИнфоР, 2000. – 460 с.
    
14. Белов В. А. Положение о векселях в схемах, примерах, терминах и определениях : практическое пособие / В. А. Белов. – М. : ЮрИнфоР, 2002. –  C. 252.
    
15. Белов В. А. Практика вексельного права / В. А. Белов. – М. : ЮрИнфоР, 1998. – 348 с.
    
16. Белов В. А. Проблемы цивилистической теории российского вексельного права : дис. ... доктора юрид. наук. : 12.00.03 / Белов Вадим Анатольевич. – М., 2004. – 405 с.
    
17. Белов В. А. Ценные бумаги в российском гражданском праве / В. А. Белов, [ред. проф. Е. А. Суханов]. – М, 1996. – 448 с.
    
18. Бервено С. Н., Яроцкий В. Л. Правовое регулирование вексельного обращения в Украине / С. Н. Бервено, В. Л. Яроцкий. – Харьков : Право, 2001. – 512 с.
    
19. Березин Д. В. Мошенничество в сфере вексельных отношений / Д. В. Березин, [науч. ред. засл. юрист Российской Федерации, канд. юрид. наук М. В. Мешков]. – М. : Юрлитинформ, 2004. – 184 с.
    
20. Бірюков В. Визначення поняття цінних паперів / В. Бірюков // Підприємство, господарство і право. – 2001. – № 6. – С. 50–52.
    
21. Бірюков В. Деякі колізії в законодавстві про цінні папери / В. Бірюков // Право України. – 2000. – № 5. – С. 89–90.
    
22. Большакова О. Ю. Вексельний обіг в Україні : становлення і розвиток / О. Ю. Большакова // Финансы Украины. – 2000. – № 7. – C. 119–128.
    
23. Большая Советская Энциклопедия : [в 30 т.]. – 3-е изд. – М. : Советская энциклопедия, 1970. – Т. 5. – 1971. – 609 с.
    
24. Большая Советская Энциклопедия : [в 30 т.]. – 3-е изд. – М. : Советская энциклопедия, 1970. – Т. 25. – 1976. – 600 с.
    
25. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.]. – 3-е изд. – М. : Советская энциклопедия, 1970. –Т. 28. – 1978. – 1104 с.
    
26. Большая Советская Энциклопедия: [в 30 т.]. – 3-е изд. – М. : Советская энциклопедия, 1970. – Т. 11. – 1973. – 608 с.
    
27. Большая Советская Энциклопедия: [в 30 т.]. – 3-е изд. – М. : Советская энциклопедия, 1970. – Т. 23. – 1976. – 639 с.
    
28. Большой энциклопедический словарь : философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия / [главн. научн. ред. и составитель С. Ю. Солодовников]. – Мн. : МФЦП, 2002. – 1008 с.
    
29. Большой юридический словарь / А. Я. Сухарев (ред.), В. Д. Зорькин (авт. сост.), В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА, 1998. – VI, 790 с.
    
30. Брагинский М. И. Договорное право. Книга первая : Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – изд. доп., стереот. – М. : Статут, 2002. – 848 с.
    
31. Брызгалин А. В. Векселя. Правовое регулирование, налогообложение и бухгалтерский учёт / А. В. Брызгалин, В. Р. Берник, А. Н. Головкин ; под ред. к.ю.н. А. В. Брызгалина. – Екб. : Налоги и финансовое право, 2002. – 288 с.
    
32. Бушев А. Ю. Коммерческое право зарубежных стран : учебное пособие / А. Ю. Бушев, О. А. Макарова, В. Ф. Попондопуло ; под общ. ред. В. Ф. Попондопуло. – СПб. : Питер, 2004. – 288 с.
    
33. Вавин Н. Г. Положение о векселях. Научно-практический комментарий / Н. Г. Вавин. – М., 1927. – 84 с.
    
34. Василевская Л. Ю. Учение о вещных сделках по германскому праву / Л. Ю. Василевская. – М. : Статут, 2004. – 538 с.
    
35. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильев. – М., 1976. – 264 с.
    
36. Вейцманъ Р. Я. Коммерческая арифметика / Р. Я. Вейцманъ. – Одесса. : Книгоиздательство “Библиотека коммерческихъ знаній”, типографія „Порядокъ”. – 1912. – 287 с.
    
37. Вексельний обіг в Україні : Законодавство, коментарі, роз’яснення, практика судів, зразки документів / [упоряд., коментарі О. М. Єфімов]. – К. : ВСЕУВИТО 2003. – 476 с. – (Серія “Юридична бібліотека”).
    
38. Вексельное обращение. Справочник и комментарии. / под ред. О.М. Ефимова // Бухгалтерия. Сборник систематизированного законодательства. – 2002. – № 30/1-2 (497). – 157 с.
    
39. Винокуров Д. В. Векселний обіг / Д. В. Винокуров. – Х. : Фактор, 2001. – 224 с.
    
40. Винокуров Д. Вексель та вексельний обіг / Д. Винокуров, А. Клименко. – Х. : Фактор, 2005. – 376 с.
    
41. Вишневский А. А. Банковское право Англии / А. А. Вишневский. – М. : Статут, 2000. –300 с.
    
42. Вишневский А. А. Вексельное право / А. А. Вишневский. – М. : Юристъ, 1996. – 272 с.
    
43. Вінник О. М. Інвестиційне право : навчальний посібник / О. М. Віннник. – К. : Атіка, 2000. – 264 с.
    
44. Войнаренко М. П. Корпоративні цінні папери : обліково-фінансовий аспект: монографія / М. П. Войнаренко, С. З. Мошенський, Н. А. Пономарьова. – Житомир : ЖДТУ, 2006. – 260 с.
    
45. Воловик В. В. Вексель як об’єкт цивільних прав : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В. В. Воловик. –К., 2004. – 19 с.
    
46. Воловик В. В. Вексель як об’єкт цивільних прав : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Воловик Владислав Валерійович. – К., 2004. – 217 с.
    
47. Воловик В. В. Цивільно-правові аспекти відчуження векселя після настання строку платежу та протесту в неплатежі або після закінчення строку платежу / В. В. Воловик // Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. праць. – Вип. 22. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 268–275.
    
48. Габов А. В. Вексель в системе российских ценных бумаг : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Габов Андрей Владимирович. – М., 1999. – 245 с.
    
49. Гамза В. А. Преступления в сфере вексельного обращения : криминалистическая характеристика и меры предупреждения : Учебно-практическое пособие / В. А. Гамза, И. Б. Ткачук. – М. : Изд-ль Шумилова И. И., 2004. – 160 с. – (Серия “Бизнес, безопасность и право”).
    
50. Германское право. Часть III. ... Закон о чеках, Закон о векселях... / Исследовательский центр частного права. Германский фонд международного правового сотрудничества ; научн. ред. Р. И. Каримуллин ; [пер. с нем.] – М. : Статут, 1999. – 224 с. – (Серия: “Современное зарубежное и международное частное право”).
    
51. Гордон В. М. Вексельное право. Сущность векселя, его составление, передача и протест / В. М. Гордон // Антологія української юридичної думки : [в 10 т.] / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юридична книга, 2001. – Т. 6 : Цивільне право / [відп. редактор Я. М. Шевченко]. – 2003. – С. 421–437.
    
52. Гореничий С. С. Вексельные операции : Правовые основы. Бухгалтерский учет. Налоговые последствия / С. С. Гореничий, А. А. Ефремова. – М. : ИД ФКБ-ПРЕСС, 2002. – 512 с.
    
53. Господарське судочинство в Україні : Судова практика. Обіг цінних паперів / За ред. І. Б. Шицького. – К. : Праксі, 2006. – 552 с.
    
54. Гостюк В. І. Цивільно-правові договори з цінними паперами за законодавством України : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Гостюк Василь Іванович. – К., 2004. – 198 с.
    
55. Гостюк В. І. Цивільно-правові договори з цінними паперами за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В. І. Гостюк. – К., 2005. – 16 с.
    
56. Гражданский кодекс Российской Федерации. С постатейным приложением материалов практики Конституционного Суда Российской Федерации, Верховного Суда Российской Федерации, Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации / [сост. Д. В. Мурзин]. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : НОРМА-ИНФА∙М, 2002. – 1024 с.
    
57. Гражданское и торговое право зарубежных стран : учебное пособие / под общей редакцией В. В. Безбаха и В. К. Пучинского. – М. : МЦФЭР, 2004. – 896 с.
    
58. Гражданское право : в 4 т. / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – Т. 3 : Обязательственное право. – 2007. – 800 с.
    
59. Гражданское право : в 4 т. / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – Т. 2 : Вещное право. Наследственное право. Исключительные права. Личные неимущественные права. – 2007. – 496 с.
    
60. Грачев В. В. Акцепт векселя / В. В. Грачев. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 226 с.
    
61. Григоровська Л. Шляхи вдосконалення законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні / Л. Григоровська // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 3. – С. 48-49.
    
62. Гудков Ф. А. Вексель. Дефекты формы (Методика выявления типичных ошибок) / Ф. А. Гудков. – М. : Интеркрим пресс, 2000. – 176 с.
    
63. Демківський А. В. Вексельний обіг в Україні : навчальний посібник / А. В. Демківський. – К. : ВІРА-Р, 2003. – 512 с.
    
64. Дністрянський С. С. Австрийське право облігацийне / С. С. Дністрянський // Антологія української юридичної думки : [в 10 т.] / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юридична книга, 2001. – Т. 6 : Цивільне право / [відп. редактор Я. М. Шевченко]. – 2003. – С. 404–417.
    
65. Добрынина Л. Ю. Основные проблемы развития вексельного права в России на современном этапе : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Добрынина Лариса Юрьевна. – Екатеринбург, 1997. – 205 с.
    
66. Дробышев П. Ю. Вексельное право и Конвенция ЮНСИТРАЛ о международных переводных векселях и международных простых векселях / П. Ю. Дробышев. – М., 1996. – 216 с.
    
67. Ефремова А. А. Векселя и варранты : практика использования и учет / А. А. Ефремова, С. С. Гореничий. – М. : Экономика, 2000. – 366 с.
    
68. Єфімов О. М. Застосування векселів : деякі правові проблеми / О. М. Єфімов // Цінні папери : збірка нормативних матеріалів та аналітичних статей / А. М. Нагорний (ред.), К.М. Гуцалової (ред.). – К. : Юстиніан, 2006. – С. 184–191.
    
69. Єфімов О. М. Правовідносини в сфері обігу векселів в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / О. М. Єфімов. – К., 2005. – 20 с.
    
70. Єфімов О. М. Правовідносини в сфері обігу векселів в Україні : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Єфімов Олександр Миколайович. – К., 2005. – 204 с.
    
71. Жиляєв І. Б. Формування підприємницького клімату та немонитарні розрахунки в Україні / І. Б. Жиляєв // Економічні реформи сьогодні. – 2000. – № 32. – С. 45–51.
    
72. Загородній А. Г. Цінні папери. Фондовий ринок : Термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – 2-е вид., випр. та доп. – Львів : Бак, 2000. – 168 с.
    
73. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
    
74. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 року № 1906-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
    
75. Закон України “Про обіг векселів в Україні” від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 128.
    
76. Закон України “Про обов’язковий примірник документів” від 9 квітня 1999 року № 595-XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 22-23. – Ст. 199.
    
77. Закон України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» від 7 лютого 2002 року № 3065-III в редакції Закону від 29.06.2004 № 1911-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 51. – Ст. 547.
    
78. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 року № 887-ХІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 24. – Ст. 272.
    
79. Закон України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі” від 6 липня 1999 року № 826-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 34. – Ст. 290.
    
80. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 року № 1201-XII // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
    
81. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 лютого 2006 року № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.
    
82. Закон України ««Про електронні документи та електронний документообіг» від 29.06.2004 № 1911-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 51. – Ст. 547.
    
83. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки “Про мови в Українській РСР” // Відомості Верховної Ради. – 1989. – № 45. – Ст. 631.
    
84. Законодательство о векселях и практика его применения / [сост. О. М. Оглоблина] ; под ред. М. Ю. Тихомирова. – М. : Юринформцентр : Изд. г на Тихомирова М. Ю., 2001. – 332 с.
    
85. Зеркалов Д. В. Международное торговое право. Справочник / Д. В. Зеркалов. – К. : Дакор, КНТ, 2006. – 628 с.
    
86. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств : навч. посібн. / за заг. ред. Ю. Г. Козака, Н. С. Логвинової, І. Ю. Сіваченко. – 2-ге вид. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 792 с.
    
87. Зорин Н. А. Права векселедержателя по законодательству России / Н.А. Зорин. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 336 с. – (Серия “Библиотека профессионала”).
    
88. Зотиков С. Вексель, не подлежащий оплате / С. Зотиков // Юридична практика. – 2006. – № 8. – С. 11,14–15.
    
89. Зубарев К. Действительность вексельных обязательств / К. Зубарев // Юридична практика. – 2003. – № 14. – С. 1, 11.
    
90. Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Ч. 1. / О. С. Иоффе. – Л., 1975. – 324 с.
    
91. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – С. 110. – Ст. 908.
    
92. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 22.12.2004 № 01-8/3292 “Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про вексельний обіг” // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 2. – С. 92–106.
    
93. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 26.05.2003 № 01-8/584 “Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов’язаних із функціонуванням ринку цінних паперів” // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 3. – С. 97–138.
    
94. К развитию вексельно-правовой теории / А. В. Власова, А. В. Вошатко, В. В. Грачев, В. Б. Чуваков // Правоведение. – 2005. – № 2. – С. 193–204.
    
95. Калениченко А. Как не платить по вексельным долгам / А. Калениченко // Юридическая практика. – 2004. – № 10 (342). – С. 1–13.
    
96. Колесник В. В. Введение в рынок ценных бумаг. – Київ : А.Л.Д, 1995. – 176 с.
    
97. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, підписана в Женеві 7 червня 1930 року : офіційний переклад [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: