Юридична природа екологічної безпеки у плануванні та забудові міст україни…

Вид материала

Содержание

ВСТУПАктуальність і ступінь наукової розробленості теми дослідження.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами
Мета і завдання дослідження
Об’єкт дослідження
Предмет дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів
Теоретичне та практичне значення роботи.
Особистий внесок здобувача
Апробація результатів дисертації
Список використаних джерел

Подобный материал:

1 2

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………..…………………………..….…….3

РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У ПЛАНУВАННІ ТА ЗАБУДОВІ МІСТ УКРАЇНИ….…………………….…....17

Поняття та правові ознаки екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України .………….……………………………….…………………....…...17
Порівняльно-правовий аналіз законодавства в галузі організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст.……………………………………………………..………….………..........52

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У ПЛАНУВАННІ ТА ЗАБУДОВІ МІСТ УКРАЇНИ………………………………………………...….87

2.1 Організаційно-функціональне забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України: ……………………….……………....…87

а) система органів управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України;………………………………..…………88

б) основні функції управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України………………………………………….107

2.2. Правові аспекти участі громадськості в прийнятті рішень щодо забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України……………………………………………………………………..........146

2.3. Юридична відповідальність в галузі організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України………………………………...……………………………...................159

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………...…………….........178

ДОДАТОК А........................................................................................................203

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

ВСТУП

Актуальність і ступінь наукової розробленості теми дослідження. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку Україна є урбанізованою державою, на території якої розташовано 458 міст, де, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., проживає 32 млн 574 тис. осіб, що складає 67,2% населення України [216]. Екологічні проблеми, які проявляються у забрудненні та порушенні екологічної рівноваги міського середовища, підвищенні захворюваності та смертності населення, є характерними для міст нашої держави. У зв’язку з цим актуальною проблемою сьогодення виявляється правове забезпечення екологічної безпеки у здійсненні планування та забудови міст України, тобто мінімізація ризику для життя і здоров’я людей, які проживають або тимчасово перебувають на міській території, що є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного громадянина жити в безпечному для життя та здоров’я довкіллі. Поряд із цим, вітчизняним екологічним та містобудівним законодавством фактично не враховується пріоритетність вимог екологічної безпеки при здійсненні містобудівної діяльності з метою збереження життя та здоров’я людини, а питання цінності та специфіки людини як об’єкта правовідносин екологічної безпеки в цій галузі залишається недостатньо дослідженим.

Так, у чинному законодавстві України, еколого-правовій доктрині та у правозастосовчій практиці немає єдиного підходу до розуміння юридичної природи екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Загалом правове регулювання екологічних аспектів містобудування є недосконалим та внутрішньо суперечливим, що значно ускладнює реалізацію еколого-правових норм на практиці.

Обрана тема дисертаційного дослідження спрямована на встановлення юридичної природи екологічної безпеки у плануванні і забудові міст нашої держави та дослідження механізму правового забезпечення останньої. На нашу думку, розкриття обраної теми створить підґрунтя для подальшої розробки теоретичних основ організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, а в практичному аспекті – сприятиме вдосконаленню правового регулювання відносин екологічної безпеки при здійсненні містобудівної діяльності, а також створить передумови для впровадження в містобудівне законодавство еколого-правових норм з метою підвищення ефективності планування та забудови міст з одночасним забезпеченням права кожного жити в безпечному для життя і здоров’я міському середовищі.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане за науковими темами «Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в України» (номер теми БФ 042-01, номер державної реєстрації 03010002693) та «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» (номер теми 06 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0106U006631), які виконувалися на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дисертантка досліджувала, зокрема, механізм реалізації права громадян на безпечне для життя та здоров’я навколишнє середовище міста. Запропоновані положення та висновки за темою відображені у дисертації і були апробовані у наукових статтях.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичної основи організаційно-правових засад забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України як комплексного міжгалузевого інституту права екологічної безпеки, визначення правових ознак екологічної безпеки у плануванні та забудові міст, дослідження характеру, змісту та особливостей правовідносин в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст і особливостей механізму правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, формулювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України.

Відповідно до поставленої мети, були визначені основні завдання дисертаційного дослідження:

виявити історичні передумови виникнення правового забезпечення екологічної безпеки у здійсненні планування та забудови міст на різних етапах еволюції міст;
дослідити правову природу екологічної безпеки у плануванні та забудові міст в еколого-правовому аспекті, науково обґрунтувати визначення юридичної дефініції екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України та встановити її правові ознаки;
дослідити правову категорію забезпечення екологічної безпеки у плануванні і забудові міст та науково обґрунтувати визначення наукового юридичного поняття забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України;
проаналізувати еколого-правові норми, що мають на меті забезпечення екологічної безпеки у пануванні і забудові міст України та визначити їх роль і місце в системі права екологічної безпеки України;
дослідити правовий механізм забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, його складові елементи та виявити недоліки.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є нормативно-правові акти та інші правові документи, що регулюють забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, практика їх застосування, а також положення правової доктрини, що стосуються екологічних вимог при плануванні та забудові міст, наукові дослідження та положення загальної теорії держави і права, інших галузей права, юридична практика містобудування в Україні в екологічному аспекті.

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають правовідносини, які виникають в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.

Методологічна і теоретична основа дослідження. Організаційно-правові засади забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст досліджувалися на основі наукових положень матеріалістичної діалектики, теорії пізнання та вчення про закономірності взаємодії суспільства і природи, людини і навколишнього природного середовища. Зокрема, історичний метод застосовано для дослідження поетапного формування правового забезпечення екологічної безпеки при створенні міст у різні історичні періоди. Порівняльно-правовий метод використовувався у процесі аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів України й деяких зарубіжних країн, зокрема, США, Франції, Німеччини, а також при аналізі міжнародних нормативно-правових джерел у сфері, що досліджувалася. За допомогою формально-юридичного методу проводився аналіз положень нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється регулювання забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст нашої держави. Шляхом використання наукового методу виділення загального і особливого та методу сходження від абстрактного до конкретного визначені поняття та правові ознаки екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, а також поняття «правове забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України». Метод системно-структурного аналізу застосовувався в ході визначення складових частин механізму організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.

Теоретичною базою дисертаційного дослідження є праці відомих учених-правознавців, у тому числі в галузі екологічного права:
В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, Н.В. Барбашової, Л.О. Бондаря, А.П. Гетьмана, І.І. Каракаша, Н.Р. Кобецької, Т.Г. Ковальчук, М.В. Краснової,
С.В. Кузнєцової, Н.Р. Малишевої, А.М. Мірошниченка, В.Л. Мунтяна, В.В.Носіка, О.О. Погрібного, В.К. Попова, М.О. Фролова,
Ю.С. Шемшученка, М В. Шульги та ін.

У процесі дисертаційного дослідження автором було використано роботи іноземних, зокрема, російських вчених в галузі екологічного права
С.А. Боголюбова, М.М. Брінчука, М.І. Васильєвої, А.К. Голіченкова,
О.Л. Дубовик, Б.В. Ерофєєва, О.С. Колбасова, О.І. Крассова, В.В. Петрова,
Г.П. Сєрова.

Дисертанткою застосовувалися праці вчених у галузі теорії держави і права С.С. Алексєєва, В.В. Лазарєва, М.І. Козюбри, В.О. Котюка,
О.Ф Скакун, Р.О Халфіної.

В процесі роботи над дисертацією використовувалися також роботи філософів (І.Ф. Надольного), вчених в галузі містобудування (Ю.М. Білоконя, О.Н Тетіора, Б.В. Солухи, І.О. Фоміна), урбоекологів (Г.М. Франчука,
В.М. Ісаєнко) та інших спеціалістів.

Для дослідження особливостей правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст в роботі застосовувалися матеріали практики, зокрема, Генеральна схема планування території України, Генеральний план міста Києва на період до 2020 року.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження, які виносяться на захист:

Уперше науково обґрунтоване і сформульоване юридичне визначення поняття «екологічна безпека у плануванні та забудові міст України», яке визначається як стан розвитку суспільних правовідносин у сфері містобудування, при якому системою організаційно-правових, містобудівних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання здійснення містобудівної діяльності, спрямоване на дотримання пріоритету норм та вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
Уперше в науці права екологічної безпеки наводиться визначення поняття «правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України» як розробки та здійсненні системи організаційно-правових заходів, спрямованих на регулювання містобудівної діяльності при пріоритетному дотриманні вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
Дістало подальший розвиток наукове положення про те, що правовідносини екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України є абсолютними правовідносинами та входять до предмета права екологічної безпеки. При здійсненні аналізу суб’єктного складу правовідносин екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України вперше визначені майбутні покоління людей, які будуть проживати (тимчасово перебувати) на територіях міст, як носії екологічного інтересу в безпеці міського середовища. Доведено, що екологічні інтереси майбутніх поколінь полягають в тому, що після народження вони матимуть можливість проживати або перебувати в безпечному навколишньому середовищі міста, яке має бути забезпечене в наш час за допомогою організаційно-правового регулювання.
Здійснено аналіз історичних передумов формування правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України на основі запропонованої періодизації розвитку міст на: 1) правове забезпечення екологічної безпеки у містах епохи Стародавнього світу і Середньовіччя; 2) правове забезпечення екологічної безпеки у містах індустріальної епохи; 3) правове забезпечення екологічної безпеки у містах постіндустріальної епохи.
Уперше сформульовані правові ознаки екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, а саме: 1) наявність підстав для виділення екологічної безпеки у плануванні і забудові міст як різновиду і частини загальної екологічної безпеки; 2) становлення та розвиток абсолютних правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України; 3) пріоритетність забезпечення вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України; 4) наявність системи правових норм екологічного, містобудівного, санітарного та інших галузей законодавства, техніко-юридичних та нормативних документів та інших регулятивних правових засобів, дія яких спрямована на забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст; 5) наявність екологічного ризику, що виступає ознакою небезпеки і має бути мінімізований у плануванні та забудові міст України.
Уперше розроблені наукові положення про механізм правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, як сукупність, регулятивних, розпорядчо-виконавчих та забезпечувальних державно-правових засобів, спрямованих на регулювання містобудівної діяльності при пріоритетному дотриманні вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
Дістало подальший розвиток наукове положення щодо обґрунтування виділення права екологічної безпеки як комплексної інтегрованої галузі права. Доведено, що норми, які регулюють суспільні відносини в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, містяться в нормативно-правових актах різних галузей законодавства і становлять юридичні основи комплексного міжгалузевого інституту права екологічної безпеки. Рекомендовано доповнити Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» та запропонований в еколого-правовій доктрині проект Закону України «Про екологічну (природно-техногенну) безпеку» статтями щодо забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
Доведено, що нормативні документи в галузі містобудування займають важливе місце в механізмі правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України і виступають дієвим регулятивним засобом цього механізму. З метою удосконалення нормативного регулювання забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України запропоновано уніфікувати вимоги екологічної безпеки на рівні окремого нормативного документа в галузі містобудування, розробку та затвердження котрого покласти на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
Обґрунтовано наукове положення про те, що екологічне планування (прогнозування), територіальне планування та соціально-економічне прогнозування є інтеграційним процесом. При цьому інтегруючим чинником виступає, з одного боку, територія, а з другого боку, необхідність забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля у плануванні та прогнозуванні розвитку міст.
Доведено необхідність об’єднання функцій державного антропоохоронного контролю, включаючи екологічний контроль за містобудівною діяльністю, архітектурно-будівельний контроль в галузі забезпечення екологічної безпеки містобудування та санітарний контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України в межах компетенції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, зокрема, Державної екологічної інспекції, яка діє в його складі.
У розвиток наявних у науці екологічного права та права екологічної безпеки наукових положень щодо екологічної відповідальності розроблено наукове положення про те, що відповідальність в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України повинна базуватися на принципі суворої відповідальності за ризик створення екологічної небезпеки в містах, а не за вину, як це випливає з чинного законодавства України. З метою посилення заходів юридичної відповідальності в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст запропоновано доповнити чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення такими окремими складами адміністративних проступків: затвердження містобудівної документації з порушенням установлених державних норм екологічної безпеки; недотримання вимог екологічної безпеки у забудові та іншому використанні територій.
На теоретичному рівні рекомендується внести відповідні зміни і доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основи містобудування», «Про планування та забудову територій» інших законодавчих та підзаконних актів України, які дадуть змогу усунути виявлені недоліки в організаційно-правовому забезпеченні екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.

Теоретичне та практичне значення роботи. Сформульовані в дисертації висновки та пропозиції поглиблюють та розвивають теорію екологічного права, права екологічної безпеки в частині розробки положень щодо формування комплексного міжгалузевого інституту правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення чинного екологічного законодавства України, зокрема, законодавства в сфері забезпечення екологічної безпеки, містобудівного законодавства України з метою підвищення ефективності механізму правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Результати дослідження можуть бути використані також при викладанні курсів «Екологічне право», «Право екологічної безпеки» та спецкурсів за профілем кафедри трудового, земельного та екологічного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Юридична відповідальність за екологічним законодавством», «Проблеми реалізації та захисту екологічних прав громадян», «Актуальні проблеми екологічного права», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін.

Особистий внесок здобувача. Робота та публікації, що розкривають її зміст, виконані дисертанткою самостійно під керівництвом доктора юридичних наук, професора Г. І. Балюк.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були апробовані у виступах на:

щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка 8-9 квітня 2004 р.) - доповідь на тему «Функціональне зонування територій як правовий засіб забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України»;
міжнародній науковій конференції молодих вчених 21-22 жовтня 2005 р. «Четверті осінні юридичні читання» (Хмельницький університет управління та права) - доповідь на тему «Планування територій як засіб правового забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища»;
І Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції аспірантів та студентів «Другі юридичні читання» (факультет цивільної та господарської юстиції Одеської національної юридичної академії 16 лютого 2006 р.) - доповідь на тему «Правові аспекти утримання та охорони зелених насаджень населених пунктів України»;
міжнародній науково-практичній конференції «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» (Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України 29-30 березня 2006 р.) - доповідь на тему «Територіальні аспекти правового забезпечення екологічної безпеки»;
щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка 20-21 квітня 2006 р.) - доповідь на тему «Правовідносини екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України»;
III міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Волинській державний університет імені Лесі Українки, юридичний факультет 2-3 червня 2006 р.) - доповідь на тему «Юридична відповідальність як засіб забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України»;
восьмій міжнародній міжвузівській науковій конференції
“Законодавство України: сучасний стан та перспективи розвитку”
(26.01-30.01.2007 р. м. Косів Івано-Франківської області) - доповідь на тему «Правові принципи забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності в контексті міжнародно-правового регулювання»;
міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет, Наукове товариство студентів та аспірантів 19-20 квітня 2007 року) - доповідь на тему «Правові проблеми організації здійснення екологічної експертизи містобудівної документації в Україні»;
міжнародній науковій конференції «Треті юридичні читання» (Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 25-26 квітня 2007 р.) - доповідь на тему «Правові принципи забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності в контексті міжнародно-правового регулювання»;
всеукраїнській курсантсько-студентській конференції «Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (Львівський державний університет внутрішніх справ, 9 листопада 2007р.) - доповідь на тему «Правові засади захисту екологічних інтересів майбутніх поколінь при плануванні та забудові міст України»;
засіданні кафедри трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 28 квітня 2007 року з науковим повідомленням на тему: «Юридична природа екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України».

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в наступних одноособових наукових статтях та тезах доповідей на наукових конференціях:

Ільїна Н.Л. Юридична природа екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // матеріали Міжрегіонал. наук.-практ. конф. [«Забезпечення екологічної безпеки – обов’язок Української держави»], (Івано-Франківськ, 24-25вересня 2004 р.) / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника, - Ів.-Фр-ск., 2004. – С.163- 169.
Ільїна Н.Л. Правові аспекти поняття екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – 2005.- Вип. 67-69.– С.33-35. – ( Серія: Юридичні науки)
Ільїна Н.Л. Планування територій як засіб правового забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених [«Четверті осінні юридичні читання»], (Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 року): у 3-х част: Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління і права, 2005.

Ч.3:Публічно-правові науки. - Підтом I. – 2005. – С.81-84.

Ільїна Н.Л. Правові аспекти екологічних ризиків при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. наук. праць [Держава і право] – 2006. –Вип. №31– С.362-367.- (Серія: Юридичні і політичні науки).
Ільїна Н.Л. Правові засади екологічного планування як функції державного управління в сфері забезпечення екологічної безпеки./ Ільїна Наталія Леонідівна // Юридична Україна. - №6. – 2006. – С. 61-66.
Ільїна Н.Л. Правові аспекти утримання та охорони зелених насаджень населених пунктів України / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. тез наук. робіт учасників I Всеукр. цивілістичної наук. конф. студ. та асп., (Одеса, 24-25 лютого 2006 р.) – Одеса: Фенікс, 2006. – С.203-205.
Ільїна Н.Л. Територіальні аспекти правового забезпечення екологічної безпеки / Ільїна Наталія Леонідівна // матеріали Міжнар. наук. конф. [Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні], ( Київ, 13-14 квітня 2006 р.) / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – С.163-165.
Ільїна Н.Л. Юридична відповідальність як засіб забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. наук. статей за матеріалами III Міжнар. наук.- практ. конф. [Актуальні питання реформування правової системи України], (Луцьк, 2-3 червня 2006 р.) : в 2-х т.: Луцьк, 2006.

Т. 2. – 2006. - С.26-31.

Ільїна Н.Л. Зонування територій як правовий засіб забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. матеріалів Міжнар. наук. конф. (м. Косів Івано-Франківської обл., 27-30 січня 2007р.) – К., 2007. – Вип.8. - С.203-206.
Ільїна Н.Л. Правові проблеми організації здійснення екологічної експертизи містобудівної документації в Україні / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та асп. КНУ імені Тараса Шевченка [Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених], ( Київ, 19-20 квітня 2007 р.) – К.: «Промінь» 2007. – С.253-254.
Ільїна Н.Л. Правові засади захисту екологічних інтересів майбутніх поколінь при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. тез доповідей [Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства. Осінні юридичні читання] – Львів, 2007. – С.70-72.
Ільїна Н.Л. Правові засади участі громадськості у прийнятті рішень щодо забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // Юридична Україна. – 2007. – №12. - С.49-56.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу; 2-х розділів: перший розділ складається з 2-ох підрозділів; другий розділ містить 3 підрозділи; висновків; списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 206 сторінок машинописного тексту, з них список використаних джерел – 24 сторінки (218 найменувань), додаток – 4 сторінки.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження організаційно-правових засад забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України дає дисертантці підстави здійснити узагальнення і зробити наступні висновки:

Екологічна безпека у плануванні та забудові міст України виступає складовою загальної екологічної безпеки і визначається як стан розвитку суспільних правовідносин у сфері містобудування, при якому системою організаційно-правових, містобудівних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання здійснення містобудівної діяльності спрямоване на дотримання пріоритету вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
Правове забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України полягає у розробці та здійсненні системи організаційно-правових заходів, спрямованих на регулювання містобудівної діяльності при пріоритетному дотриманні вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
Під механізмом правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України слід розуміти сукупність, регулятивних, розпорядчо-виконавчих та забезпечувальних державно-правових засобів, спрямованих на регулювання містобудівної діяльності при пріоритетному дотриманні вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
Важливою складовою механізму правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України виступає законодавство нашої держави в цій галузі, яке віднесено дисертанткою до регулятивних засобів. Правові норми, за допомогою яких здійснюється регулювання правовідносин екологічної безпеки у плануванні та забудові міст містяться в нормативно-правових актах різних галузей законодавства. З одного боку, це свідчить про екологізацію чинного законодавства України, а з іншого боку, ми можемо вести мову про формування комплексного міжгалузевого інституту права екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України.
Характерною рисою законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України є розпорошеність правових норм, які регулюють відносини в сфері забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності по різних нормативних актах, відсутність між ними внутрішнього зв’язку та діалектичної єдності, а також низький рівень структуризації та конкретизації в регулюванні правовідносин даного виду екологічної безпеки. Тому, в сучасних умовах, на нашу думку, доцільно внести зміни до чинного законодавства, зокрема до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачивши в ньому окремий розділ про забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові населених пунктів, де передбачити загальні принципи і пріоритети екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України, закріпити вимоги екологічної безпеки в цій галузі та ефективний механізм правового забезпечення останньої.
Нормативні документи в галузі містобудування займають важливе місце в механізмі правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України і виступають дієвим регулятивним засобом цього механізму. Значна частина вимог, які містяться в санітарних та будівельних нормах і правилах носять екологічний характер, але при цьому вони закріплені в різних нормативних документам і не структуровані. З метою удосконалення нормативного регулювання забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, необхідно провести уніфікацію вимог екологічної безпеки на рівні окремого нормативного документу в галузі містобудування. Розробку та затвердження такого нормативного документу слід покласти на Міністерство охорони навколишнього природного середовища.
Доцільним видається узгодити принципи еколого-правового регулювання містобудівної діяльності в нашій державі з діючим міжнародним порядком, зокрема із законодавством Європейського Союзу та документами Організації Об’єднаних Націй. А саме, внести зміни і доповнення до Закону України «Про планування та забудову територій» від 20 квітня 2000 року, який оперує терміном «повноцінне» середовище життєдіяльності в місті та до Закону України «Про основи містобудування» від 11 листопада 1992 року, де застосовується термін «сприятливе середовище» і закріпити принцип створення «безпечного середовища» у плануванні та забудові міст України.
Основною складовою розпорядчо-виконавчих засобів правового механізму забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України виступає організаційно-функціональне забезпечення, під яким розуміється система органів управління, наділених повноваженнями щодо забезпечення екологічної безпеки в цій галузі, а також, наявність відповідних функцій управління.
Екологічне планування (прогнозування), територіальне планування та соціально-економічне прогнозування є інтеграційним процесом. При цьому інтегруючим чинником виступає, з одного боку, територія, а з іншого боку, необхідність забезпечення раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час планування та прогнозування. Пріоритет при здійсненні територіального планування має бути відданий екологічній безпеці.
Функціональне зонування території міст з точки зору правового забезпечення екологічної безпеки зводить екологічну проблему лише до забруднення компонентів навколишнього природного середовища і прагнення вирішити її за допомогою виділення та взаємовигідного розміщення на території міста відповідних функціональних зон міста. При цьому основною метою еколого-правового регулювання є забезпечення природного права людини на життя в безпечному довкіллі на території міст. Враховуючи пріоритетність вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, зонування територій міст повинне забезпечувати просторову сумісність розміщення екологічно небезпечних об’єктів та об’єктів житлової та громадської забудови. З цією метою дисертантка пропонує розробити та прийняти постанову Кабінету Міністрів України в якій провести зонування території України на регіональному рівні та на рівні окремих міст за рівнями еколого-небезпечних навантажень і виділити функціональні зони підвищеної екологічної небезпеки; функціональні зони обмеженої екологічної небезпеки; функціональні зони, що слабо впливають на стан навколишнього середовища; функціональні зони, що негативно не впливають на екологічний стан навколишнього середовища.
Державний контроль в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України поєднує в собі функції антропоохоронного контролю, включаючи екологічний контроль за містобудівною діяльністю, архітектурно-будівельний контроль в галузі забезпечення екологічної безпеки містобудування та санітарний контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст. З метою підвищення ефективності управлінського впливу виконання функції антропоохоронного контролю в галузі планування та забудови міст України необхідно покласти на Міністерство охорони навколишнього природного середовища, зокрема, на Державну екологічну інспекцію, яка діє в його складі.
Утримання та охорона зелених насаджень міст як функція управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України – це діяльність уповноважених організаційно-правових структур, інших суб’єктів містобудівної діяльності (підприємств, установ, організацій та громадян) в сфері забезпечення дотримання правових вимог щодо кількості та місця розташування зелених насаджень на міських територіях з метою попередження настання екологічної небезпеки у плануванні та забудові міст України.
Зацікавлена громадськість в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України – це соціально-активна частина суспільства зацікавлена в безпечному для життя і здоров’я людей стані навколишнього природного середовища в містах та попередженні можливості настання екологічної небезпеки в майбутньому, яка добровільно бере участь у процесі планування та забудови міст України у формі проведення місцевих референдумів, громадських обговорень, загальних зборів громадян за місцем проживання, діяльності органів самоорганізації населення, громадських екологічних експертиз, здійснення громадського антропоохоронного контролю, діяльності громадської ради при Мінрегіонбуді України, а також зборів, мітингів, походів, демонстрацій. Наявна необхідність внесення змін і доповнень до Закону України «Про планування та забудову територій» від 20 квітня 2000 року і закріплення обов’язковості додержання, окрім державних, громадських та приватних інтересів, також екологічних інтересів громадськості у здійсненні планування та забудови міст України.
Юридична відповідальність в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України - це особливий стан охоронних правовідносин екологічної безпеки, при якому правовими засобами забезпечується виконання відповідальними особами спеціальних обов’язкових вимог законодавства в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України (позитивна відповідальність) чи застосування до осіб, винних у скоєнні правопорушень в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст, заходів державного примусу (негативна відповідальність). Відповідальність в цій галузі базується на принципі відповідальності за ризик, за порушення вимог екологічної безпеки, за сам факт створення екологічної небезпеки у плануванні та забудові міст, а не за вину, як це випливає з чинного законодавства. У зв’язку з цим пропонуємо доповнити чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення наступними складами адміністративних проступків: затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених вимог екологічної безпеки; недотримання вимог екологічної безпеки у забудові та іншому використанні територій міст.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

Blog

Юридична природа екологічної безпеки у плануванні та забудові міст україни…

Содержание