Пилипенка Івана Ісаковича. Зіславшись на свою надзайнятість, він доручив відповісти на питання інтерв'ю виконавчому директору Спілки аудиторів України В. В. Галкіну. До закон
| Вид материала | Закон |
- Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. №2 „Про проведення внутрішньої контрольно-ревізійної, 85.94kb.
- Верховною Радою України 15 вересня 1999 p. Усі інші закон, 62.85kb.
- Друкована, 171.99kb.
- 1. Затвердити Примірний статут кредитної спілки, що додається, 323.46kb.
- Кодекс професійної етики аудиторів України, 377.25kb.
- Про програми удосконалення знань аудиторів, 215.28kb.
- Володимир Мельниченко Тарас Шевченко, 7515.95kb.
- Володимир Мельниченко Шевченківська Москва, 5190.32kb.
- України Володимира Голубченка «Боян Сіверського краю», присвячену життєпису І творчому, 1346.86kb.
- Програма вступного фахового екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, 259.95kb.
АУДИТ:ІСТОРІЯ. РОЗВИТОК.МАЙБУТНЄ.
Історія бухгалтерського обліку та аудиту дуже давня і цікава. Вона сягає своїм корінням у XV ст., відколи у 1494 р. вийшли книги великого італійського математика Луки Пачолі (1445-1517) "Сума арифметики, геометрії, навчання про пропорції й відносини" і "Трактат про рахунки і записи". Але, не дивлячись на середньовічне походження, можна сказати, що бухоблік та аудит завжди молодий, тому що він нерозривно пов'язаний з життям, з розвитком економіки у всьому світі і в кожній окремо взятій країні. Про це свідчить і постійне оновлення стандартів бухобліку і аудиту, прийняття змін до Закону "Про аудиторську діяльність".
Часто навіть спеціалістам фінансового ринку важко прослідкувати за всіма змінами, які відбуваються у сфері фінансової звітності та аудиту. Тому ми пропонуємо Вам, шановні читачі, інтерв'ю з провідними аудиторами, економістами, аналітиками.
На питання зголосились відповісти керівники всіх громадських організацій бухгалтерів та аудиторів, про які йшла мова на попередніх сторінках книги, на жаль, окрім Президента ВПГО "САУ" Пилипенка Івана Ісаковича. Зіславшись на свою надзайнятість, він доручив відповісти на питання інтерв'ю виконавчому директору Спілки аудиторів України В.В. Галкіну.
1. До Закону України "Про аудиторську діяльність" були внесені зміни. Які, на Вашу думку, позитивні та негативні наслідки цих змін?
Столярова Світлана Олександрівна
- Позитивні зміни такі - формалізовано контрольну функцію Аудиторської палати України. Ми вже скомплектували структурний підрозділ і розпочинаємо плановий прозорий контроль за суб'єктами аудиторської діяльності в частині впровадження в практику аудиту стандартів аудиту.
Галкін Володимир Васильович
- Як і все нове, ми вважаємо, що прийняття змін до Закону "Про аудиторську діяльність" - це певний крок уперед. Особливо це стосується Спілки аудиторів України. В статті 18, розділ 5, "Права і обов'язки аудиторів і аудиторських фірм" у новому законі написано: "Аудитори України мають право об'єднуватись у громадські організації за професійними ознаками, додержуючись вимог цього Закону та інших законів". Це говорить про те, що якщо в першому варіанті було чітко визначено: аудитори об'єднуються у Спілку аудиторів України, то тепер цього не має. САУ залишається. Особливо вона відзначена в кінцевих положеннях. Спілка аудиторів України визначена як організація, яка сприяє утворенню нової Палати, проведенню організаційних заходів. З іншого боку, Закон зобов'язує аудиторів бути членами своєї професійної організації, що виписано в останньому перекладі Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики. Відкриваємо і читаємо. На початку Кодексу етики професійних бухгалтерів написано: "Професійний бухгалтер (за міжнародними стандартами - аудитор) повинен бути членом своєї організації". Взагалі, Спілка аудиторів й стоїть на таких позиціях. Це означає, якщо ти є членом своєї організації, аудитор бере на себе зобов'язання, і найбільш головні, чесно відноситься до своєї роботи і одночасно гарантує якість своїх послуг. Тобто, він виконує всі ті вимоги, які висуває перед собою і професійна організація: і підвищення кваліфікації, і якісне виконання своєї роботи, і, в той же час, ведення своєї діяльності за тими принципами і законами, які рекомендує організація.
Аудитор сам добровільно ніби говорить: "Так, я відповідаю всім цим стандартам. Я готов піти на те, що, коли мене будуть перевіряти як професіонала, в мене буде все у відповідності з тими вимогами, які висувають переді мною".
Жук Валерій Миколайович
- Скажу лише одне, що це не ті зміни, на які очікувала аудиторська спільнота.
Голов Сергій Федорович
- Це моя особиста точка зору. Я думаю, що зміни до Закону "Про аудиторську діяльність" не дуже суттєво змінили основні положення старого закону, вони уточнили деякі речі. Мені здалося, що головна боротьба йшла за принцип формування Аудиторської палати, а не стосовно інших положень закону. Звичайно, є позитивні моменти: уточнені ті поняття, які були змінені і в міжнародних стандартах, і в законодавстві, але я не побачив якихось суттєвих, кардинальних змін у цьому законі. Основним недоліком для мене в цьому законі є те, що він недостатньо враховує зміни в Директиві ЄС № 8 про вимоги до аудиту з боку Європейського союзу. Якщо ми дійсно хочемо інтегруватися до Європи і виконувати план дій "Україна - ЄС", то, на мій погляд, цей закон мав би більше наблизити нас до європейського стандарту. Це по-перше.
По-друге, чітко не була виписана процедура формування Аудиторської палати, а саме - проведення з'їзду аудиторів, тому вже на практиці виникло багато питань, негараздів тощо. По-третє, дуже важливе питання: чомусь тут не вказано, що аудит в Україні має проводитись за міжнародними стандартами аудиту. Це із закону випало. Сказано, що стандарти аудиту приймаються на основі міжнародних стандартів з дотриманням вимог цього закону та інших нормативних актів. Проте ми знаємо, що "інші нормативні акти" можуть нівелювати міжнародні вимоги. Тому з політичної і з методологічної точки зору - це є великим недоліком.
Тому особливих надбань цей закон, як на мене, Україні не дав. Але я повторююсь, що це виключно моє враження. Можливо більш прискіпливі аудитори-практики знайшли тут для себе якісь позитивні моменти.
- Я знайома з думкою аудиторів про те, що збільшена кількість представників державних органів у складі АПУ (вони прийшли на заміну аудиторам-практикам, кількість яких у минулому складі Аудиторської палати була більшою) може негативно вплинути на аудиторську діяльність в Україні взагалі. Як Ви особисто ставитесь конкретно до цих змін у Законі "Про аудиторську діяльність"?
- Так, частково я з цим погоджуюсь, але те, що до складу Аудиторської палати ввійшли люди, які, як то кажуть, "розуміються на футболі, але самі ніколи не грали", - то це не завжди добре і не завжди погано. Все залежить від принципів, на яких сформована Аудиторська палата.
У нас велика перевага в Україні, що Аудиторська палата - це недержавний орган. У багатьох пострадянських країнах вона є державним органом. Ми можемо це втратити, якщо будемо вузькокорпоративними. Тому, якщо до Аудиторської палати будуть входити представники державних регуляторних органів - це добре. Але в якій пропорції? Це перше питання. І друге дуже важливе питання: чи самі представники аудиторських кіл відображають думку аудиторів? Тому все залежить від людини, від її прогресивних поглядів, бажання діяти відповідно до тих принципів, які закладені в законі.
Канигін Сергій Львович
- Основні зміни пов'язані з тим, що тепер явно не вказано про те, що тільки Спілка аудиторів України є основною організацією, яка поєднує аудиторів. Тобто, монополія Спілки аудиторів нібито зруйнована. І я вважаю, що це вірно, оскільки в нас є організації, які теж об'єднують людей цієї професії. Це і Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, і Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів. Я думаю, що це явище, безумовно, позитивне.
Змінений принцип делегування Аудиторської палати, мені здається, став більш демократичним. Хоча ротація, яку очікували після внесення змін до Закону "Про аудиторську діяльність", насправді частково відбулася, а практично, керівництво Аудиторською палатою як і раніше практично збереглося в незмінному вигляді. З одного боку, можуть сказати, що це непогано, Я думаю, що час спливає, і хотілося б, щоб змінюваність у керівництві Аудиторської палати була більш динамічною.
Ось такі основні зауваження щодо першого питання. Безумовно, позитивним є те, що ми вже законодавчо практично закріпили роботу за міжнародними стандартами аудиту. Хоча ще багато треба зробити, щоб якість роботи аудиторських компаній дійсно зросла.
Проте, з іншого боку, очікувати якихось дійсних змін можна лише в тому випадку, якщо зміниться загальне становище, в якому діють аудитори. Аудиторські послуги затребувані тоді, коли має місце розвинений фондовий ринок, чого в нас, на жаль, не має. І, відповідно, вимагати від аудиторів те, що від них не вимагається, - дуже складно. Тому що аудитор може працювати так, що (не хочу застосовувати не дуже літературні вирази) може просто видавати аудиторські висновки тільки для Комісії з цінних паперів та ще в якихось випадках. Себе аудитор може проявити в повній мірі і використовувати в повній мірі дійсно гарні (це квінтесенція світового досвіду) Міжнародні стандарти аудиту лише в тому випадку, коли він має замовлення і, в першу чергу, від власного підприємства, хороше замовлення. На жаль, таких замовлень і таких вимог у нас на ринку аудиторських послуг не дуже багато. Вони, в основному, йдуть від компаній з іноземним капіталом, які вже давно працюють в умовах розвиненого фондового ринку, і тільки це переносять в Україну. Так виникають власники українські, але таких відповідальних власників, можливо, ще не так багато. Попит на аудиторські послуги і повномасштабне застосування Міжнародних стандартів аудиту - поки що в перспективі. Ось що можна констатувати на сьогодні, хоча необхідно до цього готуватись. І, слава Богу, що це розуміння є і на рівні керівництва Палати, і у людей, зайнятих у цьому бізнесі.
Ті люди, що прийшли в аудит всерйоз і надовго, бачать цю перспективу, вони живуть нею, вони готуються до неї. Безперечно, я їх знаю: це і українські фірми, які на високому рівні, хоча і з невеликим досвідом, у змозі конкурувати навіть з "великою четвіркою".
Прозоров Юрій Володимирович
- Закон "Про аудиторську діяльність", ми вважаємо, містить як позитивні моменти для розвитку ринку, так і негативні.
Позитивом ми вважаємо те, що введення до Аудиторської палати великої кількості представників державних органів (на сьогодні від 5 до 10) підвищить авторитет і прискорить проходження різних змін у законодавстві, які будуть поліпшувати роботу аудиторів.
Форма ж аудиторської палати, що складається з посиленого громадського контролю, можна сказати громадського надзору за ринком, - дуже близька до міжнародного досвіду і особливо щодо розвитку України до євроінтеграції. Ми повинні мати світовий досвід у цій професії і впроваджувати його в себе.
Я вважаю, що ті процеси, ті зміни в суспільстві, зокрема і в державній владі, які пройшли у нас після помаранчевої революції, - незворотні. Тобто такого руху України назад у державу з авторитарним управлінням не буде, тому і жорсткого контролю з боку державних органів над аудиторським ринком, мені здається, не буде. У збільшенні кількості представників державних установ у складі АПУ я бачу лише позитивні речі, більшою буде взаємодія ринку з державою. Не може бути ринок "річчю в собі". Він має, навпаки, за рахунок цього намагатися підсилити свої лобістські цивілізовані можливості для того, щоб вірно розвивався ринок. Я думаю, що консолідована думка професійного співтовариства повинна більш братися до уваги, ніж бажання державних органів. Тут трохи різне, у кожного своє бачення, але консенсус має бути такий, щоб ринок цивілізовано працював за тими ознаками, які є у всьому світі. Тоді наші аудиторські послуги і висновки будуть визнані, але ж і наша держава має свій, як і в будь-якій іншій країні, вплив на формування і рух цього ринку.
Те, що в Аудиторській палаті з'явився керівник, а не тільки Рада, - це теж плюс. Це будуть більш координовані дії на ринку і, з нашої точки зору, це підсилить таку, можна сказати, діяльність між різними організаціями, яких в аудиторів дуже багато. Тому, з одного боку, - це плюс, а з іншого, - все ж таки те, що різні структури об'єднуються за професійною ознакою. А це дещо може викликати неузгодженість. Тому поява такого єдиного центру, який буде все координувати, - це велике досягнення.
Негативним ми вважаємо те, що тепер, у зв'язку зі збільшенням кількості державних службовців у складі АПУ, може виникнути питання наявності кворуму на засіданнях. Оскільки державні службовці за це гроші не отримують і це є їхнім додатковим обов'язком з тих багатьох, які вони мають окрім цього, тому вирішення якихось питань буде сповільненим і менш ефективним (у деяких випадках просто не буде збиратися кворум). Ми добре знаємо, що навіть у Верховній Раді інколи не має кворуму (усміхається).
Ми вважаємо за позитив, що нині аудиторами можуть бути лише ті, хто здобув профільну освіту, тобто економічну і юридичну. Раніше такого не було. Тут були деякі речі для зловживань, можливо, через недостатність кваліфікації. А також те, що аудит можуть проводити як громадяни України, так і громадяни інших країн, які одержали аудиторський сертифікат. При цьому ми вважаємо за доцільне, що залишився поки що на перехідний строк вхідний бар'єр на ринок. Тобто, в проекті було взаємовизнання аудиторських сертифікатів із закордонними державами, але це не ввійшло до Закону. З одного боку, якщо людина достатньо кваліфікована, вона може одержати український сертифікат, але це огородило ринок від проникнення зарубіжних "спеціалістів" у лапках, які можуть мати сертифікат своєї країни, одержаний невідомим способом, і видавати себе тут, в Україні, за міжнародного спеціаліста, в дійсності не будучи таким. Я думаю, що з часом, ми прийдемо до того, що з провідними європейськими країнами будуть укладені договори про взаємовизнання таких аудиторських сертифікатів.
2. Ваш прогноз подальшого розвитку аудиту в Україні.
Столярова Світлана Олександрівна
- У мене прогноз такий: аудит розвивається. Аудиторська діяльність поповнюється все новими кадрами: молодими, енергійними, професійними. Це дуже радує. Активність проявляється в роботі професійних організацій аудиту і Аудиторської палати. АПУ поповнилася новими членами Аудиторської палати, як з представників державних органів, так і з представників від професійної організації. Люди хочуть працювати, хочуть, щоб аудит в Україні став дійсно такою професією, як і в усьому світі: дуже важливою для економіки, дуже важливою для суспільства, важливою для підняття економічного достатку всіх людей, які мешкають у нас в Україні.
Галкін Володимир Васильович
- Розвиток аудиту в Україні тісно переплітається з усіма тими вимогами і тенденціями, які простежуються у світі і які називаються процесами глобалізації. А саме, без аудиту наш подальший розвиток є неможливим. Усі українські інвестори та на яких ми чекаємо, бажають, перш за все, мати правдиві відомості про ту організацію, з якою вони працюють та збираються спілкуватись і в подальшому працювати. А це повинна забезпечити відповідна підготовка і аудиторська перевірка. Таким чином, ця професія має своє майбутнє. Готуючись до проведення свого з'їзду аудиторів України, ми змогли дати відповідь на запитання: "А скільки нині аудиторів працює в Україні?" їх за останніми даними близько 3200 осіб, більша частина з них є членами Спілки аудиторів України.
Жук Валерій Миколайович
- Прогнозувати важко, адже на це впливатимуть багато факторів. Від розвитку держави України, до того, як зуміють самоорганізуватись аудитори. В останньому я за об'єднання всіх національних професійних бухгалтерських організацій.
Голов Сергій Федорович
- Робити прогнози в Україні є дуже невдячною справою (сміється). На мій погляд, розвиток аудиту значною мірою залежатиме, і Ви це добре розумієте, від розвитку економіки, від політичної ситуації. Але якщо не брати до уваги ці аспекти, важливим є: чи будуть внесені зміни до Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" щодо прямого застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Якщо такі зміни будуть внесені, то це відразу додасть додаткового темпу розвитку аудиту. Чому? Тому що звітність за міжнародними стандартами має бути підтверджена відповідно до процедур міжнародних стандартів. Це буде вимагати від українських аудиторів досить серйозний підхід до міжнародних стандартів фінансової звітності. Сьогодні є ті, хто цим займається, але це невеличка питома вага, - це ті компанії, які добровільно виходять на ринки капіталу. І, як правило, аудитом цих компаній займаються представники "великої четвірки". Це по-перше.
По-друге, звичайно дії самої Аудиторської палати. Від неї буде залежати як розвиватиметься аудит. Якщо Аудиторська палата забезпечить моніторинг якості аудиту відповідно до європейських вимог, то це буде дуже суттєво впливати на аудит. На сьогодні у нас не має серйозного контролю якості, є Положення, але механізму, який би відслідковував чи дійсно аудитор проводить аудит, а не лише ставить печатку, я вважаю, поки що немає. На мій погляд, для цього потрібні дуже і дуже серйозні зміни в самому аудиторському середовищі.
Ну й по-третє, це - загальний політичний і соціально-економічний розвиток, дії уряду. Ви самі розумієте, що пожвавлення економічного життя зразу викликає попит на незалежний консалтинг, на незалежний аудит.
- Прошу Вас розкажіть детальніше про роботу ФПБАУ щодо перекладу міжнародних стандартів фінансової звітності. Я маю інформацію, що Ви - єдина організація в Україні, яка має ліцензію на право перекладу цих стандартів. Чи це дійсно так?
- Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України є єдиним на сьогодні представником України в Міжнародній федерації бухгалтерів.
Крім того, ми вже 10 років як маємо ліцензію від Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на переклад і видання міжнародних стандартів. Ми вже видали самі стандарти - 2 великі томи обсягом більше 2000 сторінок. Вони для фахівців. Тому ми видали також стислий виклад Міжнародних стандартів фінансової звітності для керівників вищої ланки, аудиторських комітетів і рад директорів. Тобто для тих, хто хоче зрозуміти, не вдаючись дуже детально у професійні речі, які наслідки, які переваги дають міжнародні стандарти фінансової звітності. Також нещодавно було видано збірку документів (стандарти та тлумачення), присвячену фінансовим інструментам.
Причому, останні 7 років, я хочу це підкреслити, ми це робимо без будь-якої підтримки з боку донорів. А держава жодного разу не фінансувала переклад і видавництво МСФЗ.
Канигін Сергій Львович
- Безперечно, розвиток аудиту буде пов'язаний з розвитком фондового ринку. Ми весь час достатньо багато про це говоримо, і цей процес йде. Він відбувається на наших очах. Можна було про це лише говорити, поки у нас в економіці України проходили лише стагнаційні процеси. На сьогодні переживаємо якщо не бум, а в окремих галузях дійсно відбувається бум, то як наслідок цього буму (зростання процесу продажу) - буде позитивна динаміка результату. Відповідно, це все буде відображено у фінансовій звітності. І ось тут аудитори потиратимуть руки у передчутті неабиякого задоволення (усміхається). Ось тут вони зможуть проявити себе в повній мірі. Адже вслід за загальним зростанням в економіці відбудеться, безперечно, неминуче, незворотній розвиток фондового ринку в Україні. А за цим відбудеться подальший розвиток і аудиторських послуг. Тому, я вважаю, що в нас перспективи у розвитку аудиту непогані.
Щодо, скажімо, якості людей, які працюють в аудиті. Я думаю, що тут ми теж не будемо винаходити велосипед, а скоріше за все підемо тим шляхом, який пройдений у професії аудиторській, бухгалтерській у всьому світі вже протягом понад 150 років. Чому я кажу 150 років? Тому, що найшанованіша за віком професійна бухгалтерська організація налічує саме трохи більше 150 років (я маю на увазі Інститут присяжних бухгалтерів у Шотландії). Відповідно, вона є носієм дуже престижної на Британських островах, можливо, трохи менш відомої у всьому світі сертифікації чартерного шотландського аудитора. Чому я кажу, що менш відомої? Тому що в Україні серед міжнародної сертифікації, мабуть найбільш відомою є АССА. Теж британського походження, але вона зробила наголос на міжнародне просування своєї сертифікації. Саме тому вона більш відома у всьому світі, хоча, скажімо, на Британських островах деякі компанії "великої четвірки" кваліфікаційною вимогою до своїх співробітників висувають наявність сертифікації шотландського інституту. Є й інші міжнародні відомі сертифікації, наприклад американська СРА (публічний сертифікований, громадський, або, якщо дослівно перекладати, публічний, бухгалтер).
Прозоров Юрій Володимирович
- Стосовно прогнозу розвитку ринку аудиту в Україні. Ми вважаємо, що розвиток аудиту просувається більше в напрямі ринкових відносин. Це вірне рішення. І з розвитком самого ринку фінансових послуг, залучення капіталу, ринку виходу компаній на ІРО, злиття і поглинання, тобто більш складною стає бізнес-середовище, яке вимагає не тільки річних аудиторських висновків, що мали і нині мають досить формальний характер, але й обслуговування безпосередньо вже аудиторами компаній самих бізнес-процесів. Тобто, бізнес прийшов до розуміння, що ця послуга стає все більш і більш затребуваною і вона повинна надаватись на більш кваліфікованому рівні.
3. Існують міжнародні сертифікації бухгалтерів та аудиторів (САР, СІРА, АССА). Що Ви думаєте про необхідність такої сертифікації? Як Ви вважаєте, чи всі бухгалтери та аудитори без винятку повинні одержати такі сертифікати?
Столярова Світлана Олександрівна
- Я не згодна. В самому запитанні у Вас помилка. СІРА - ні, це не та кваліфікація.
У світі існують тільки два класичні атестаційні сертифікати. Це СРА та АССА.
Ми можемо сказати з гордістю, що в Україні присутні такі програми, такі сертифікати. В Україні є провайдери як АССА, так і СРА. СРА - це американські стандарти, АССА - європейські.
Якщо зупинитись на АССА, то у нас в Україні є представництво АССА і є два провайдери АССА, які вже працюють. Ми з ними спільно працюємо. Аудиторська палата вже тричі організовувала групи. За одну з груп Палата сплачувала кошти. Ми підготували там викладачів і ряд викладачів на сертифікат із фінансової звітності. Одну групу - ми сплачували 50%. І ми пишаємось, що наші громадяни України досить успішно складають іспити: дуже високий відсоток позитивних результатів від екзаменів. Я маю на увазі сертифікат з фінансової звітності, це частина АССА (російськомовна частина). І дуже багато наших громадян навчаються за програмою АССА англійською мовою - це повний АССА.
Я вважаю, що необхідність такої сертифікації є і вона дуже велика. Аудиторська палата України ще раніше прийняла рішення, що ми Міжнародні стандарти аудиту прийняли в якості національних стандартів. Ми щорічно слідкуємо за змінами та доповненнями, які вносяться в стандарти. Перекладаємо їх українською з англійської і видаємо окремою книгою. На сьогодні ця робота вже розпочата. Зміни, які відбулися у 2006 р., і навіть у 2007 р., вже перекладаються і вийдуть книгою десь восени.
Я не вважаю, що всі бухгалтери та аудиторі/ без винятку повинні мати таку кваліфікацію. Але бухгалтери великих фірм все-таки повинні мати так; кваліфікацію. Щодо аудиторів? Я б дуже хотіла, що( на фірмах близько відсотків 30-40 були тільки сертифіковані аудитори. Я розумію, що це дуже і дуже важко, але бажано, щоб хоча б 1-2 сертифікованих аудитори були в кожній фірмі. В Україні сьогодні дуже мало таких спеціалістів. Вони дуже цінуються. Таким спеціалістам ми надали навіть так пільгу: якщо вони хочуть одержати сертифікат аудитора України, то мають скласти тільки перший етап екзамену, а другий етап - не складають. Чому Тому що в першому етапі екзаменів у нас входять та1 дисципліни, як "Господарське право в Україні "Податки в Україні", "Банківський нагляд в Україні", предмети, які вони не вивчають, коли складаються екзамени на АССА. Там податки інші і право інше. Тому ми цих людей, цих особистостей, запрошуємо на перший екзамен-тести. Від другого екзамену, коли вирішуються різні вправи з практики аудиту з стандартами, - вони звільняються.