Пилипенка Івана Ісаковича. Зіславшись на свою надзайнятість, він доручив відповісти на питання інтерв'ю виконавчому директору Спілки аудиторів України В. В. Галкіну. До закон
| Вид материала | Закон |
- Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. №2 „Про проведення внутрішньої контрольно-ревізійної, 85.94kb.
- Верховною Радою України 15 вересня 1999 p. Усі інші закон, 62.85kb.
- Друкована, 171.99kb.
- 1. Затвердити Примірний статут кредитної спілки, що додається, 323.46kb.
- Кодекс професійної етики аудиторів України, 377.25kb.
- Про програми удосконалення знань аудиторів, 215.28kb.
- Володимир Мельниченко Тарас Шевченко, 7515.95kb.
- Володимир Мельниченко Шевченківська Москва, 5190.32kb.
- України Володимира Голубченка «Боян Сіверського краю», присвячену життєпису І творчому, 1346.86kb.
- Програма вступного фахового екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, 259.95kb.
- Моя думка з цього питання жорстка. Я сто тільки на міжнародній сертифікації АССА, СРА.
САР і СІРА - це внутрішні Програми для наші бухгалтерів. І хай вони на здоров'я ними користуються, якщо є бажання. Хай ці Програми йдуть свої шляхом, вони мають своїх користувачів-бухгалтерів
А щодо аудиторів, то це тільки визнані міжнародні Програми сертифікації: АССА, СРА і подібні до них.
Що стосується необхідності проходження міжнародної сертифікації. Моє глибоке переконання, тим паче, що ми цим питанням в САУ займались, - це бажанням. Якщо людина відчуває в собі сил бажання, якщо вона може знайти на це і гроші, і звичайно, це великий крок. Фірма, співробітники як мають Сертифікацію АССА, вважається біль визнаною, більш прийнятою на міжнародному рів Головне - наголосити, що така табличка (про сертифікацію АССА) біля робочого місця фахів означає, що той зробив значний крок уперед. На аудитори відзначають те, що за програмою АССА підготовка займає дуже багато часу, але вона того варта. Вона збагачує самого аудитора. Екзамен, у принципі, скласти можна. Тільки один критерій залишається важким для аудиторів: на складання екзамену надається замало часу. Тому наші аудитори йдуть на найнижчому рівні: 51 бал. Є, звичайно, й ті, хто набирає понад 80 балів. Але багато говорять, що не складають іспити не через незнання, а через брак часу, тому й не встигають написати те, що знають напевно. Україна здобула право на приймання іспитів за цією сертифікацією. Тому ми співпрацюємо з Росією. Ми їздимо приймати іспити в Росію, а звідти приїздять екзаменувати нас. Це для того, щоб краще відповідати вимогам складання іспитів за міжнародними стандартами.
Жук Валерій Миколайович
- Так, дійсно, на сьогодні все більш розповсюдженою серед бухгалтерів стає практика сертифікації за міжнародними програмами, такими як СІРА та АССА. Варто уточнити, що обидві все-таки є бухгалтерськими кваліфікаціями. До того ж в Україні починає розвиватися не АССА кваліфікація, а її спрощена версія - ДипІФР (Рос), що означає Диплом за Міжнародними стандартами фінансової звітності.
Безперечним плюсом даних програм є те, що вони дійсно дають бухгалтерам реальні знання міжнародних стандартів звітності, а також західної практики ведення обліку. Однак, як ви розумієте, є національні особливості, котрі в даних програмах не висвітлюються. Ось це є дійсно мінусом. До того ж вітчизняні надбання в бухгалтерському обліку є досить суттєвими і їх не можна просто ігнорувати і відкидати.
Тож, на нашу думку, в країні потрібен системний підхід до вирішення питання професійної освіти бухгалтерів, а отже розробка національної програми їх сертифікації. Це питання ми порушували і підписали меморандум співробітництва з іншими організаціями АПУ, САУ, ФПБАУ. Але до цього процесу обов'язково має долучитися держава. На рівні держави має бути чітке усвідомлення потреби національної програми сертифікації, адже бухгалтерський облік є також частиною національної безпеки країни.
От що дійсно потрібно взяти від програм СІРА та АССА ДипІФР, так це технічні стандарти проведення навчання та іспитів, які мають дуже високий рівень надійності та незалежності.
Щодо питання, чи всі мають проходити таку сертифікацію, я вважаю, що, звичайно, ні. Питання ставиться так - це добровільне рішення кожного, сертифікуватися чи ні. Але вже на сьогодні роботодавці вимагають підтвердження високої кваліфікації наявністю сертифікату. Отже, звичайно, це є великим плюсом для бухгалтерів.
Голов Сергій Федорович
- Якщо говорити про аудиторів, то в Законі "Про аудиторську діяльність" чітко сказано: "аудитор має мати сертифікат". Отже, як мінімум, аудитор має мати сертифікат АПУ для того, щоб займатись своєю професійною діяльністю.
Тепер, що стосується сертифікату АССА. Цей сертифікат бажано мати тим, хто працює в транснаціональних корпораціях. Ті, хто працює в аудиторських фірмах "великої четвірки" або в інших корпораціях, навіть не аудиторських, звичайно орієнтуються на АССА, а дехто - на сертифікат управлінського бухгалтера (СІМА). Вони виходять на певний рівень, тому до них і певні вимоги.
Щодо САР/СІРА, то це - російськомовна сертифікація. Вона доступна і з точки зору мови, і з точки зору фінансів: вона дешевша за АССА.
Чи обов'язково мати такий сертифікат? У принципі, він не є обов'язковим з точки зору законодавства. Проте професійний бухгалтер має відповідати певним вимогам. Я згадував, що ФПБАУ є асоційованим членом Міжнародної федерації бухгалтерів. Так от, Міжнародна федерація бухгалтерів наводить визначення, хто такий професійний бухгалтер: "Професійний бухгалтер - це особа, яка є членом організації - члена МФБ".
МФБ визначила вимоги до освіти професійного бухгалтера і норми його етичної поведінки. Ця освіта підтверджується сертифікатом про те, що ця людина засвідчила, що вона відповідає певним вимогам.
Я вважаю, що кожен фахівець має підтвердити свій професійний рівень. А який сертифікат він обере? Він має вибрати той сертифікат, який визнається суспільством.
Бажано мати сертифікат найвищого ґатунку. На жаль, не всі володіють англійською мовою і не всі мають достатні фінансові можливості.
Що стосується нашої Федерації, ми сьогодні визнаємо сертифікат САР/СІРА. Разом з тим, ми поступово запроваджуємо власну сертифікацію.
ФПБАУ здійснює також навчання за програмою ОірІРК. Це сертифікат АССА російською мовою про те, що людина успішно склала іспит з міжнародних стандартів фінансової звітності. Це теж дуже важливо. Але це один курс. Тому, я думаю, що це є можливість, в першу чергу, підвищити кваліфікаційний рівень наших бухгалтерів. Проте цей сертифікат також не є обов'язковим.
Я вважаю, якщо людина добре навчена, вона може обійтись і без сертифікату. Але на міжнародний рівень вона не вийде. На сьогодні це вже дуже проблематично. Оскільки, якщо ми виходимо на міжнародні ринки, ми маємо грати за єдиними правилами.
Канигін Сергій Львович
- Що я можу сказати? Ми маємо сертифікацію аудитора, є визначені кваліфікаційні вимоги, вимоги з приналежності до професійної організації. Але ми також маємо і альтернативні, які просуваються іншими громадськими професійними організаціями сертифікації. Наприклад, сертифікація СІРА - Сертифікований міжнародний професіональний бухгалтер. Це дворівнева сертифікація, яка містить в собі перший рівень, так званий рівень САР (Сертифікований бухгалтер-практик). На сьогодні достатньо багато людей в Україні, і бухгалтерів, і не тільки бухгалтерів, але й людей, які мають відношення до роботи в галузі фінансів та аудиту, вибрали для себе за доцільне інвестувати свої зусилля і час для того, щоб одержати ці сертифікації.
Справа в тому, що ці сертифікації розроблені на основі міжнародних вимог до бухгалтерської професії. Зокрема я маю на увазі вимоги конференції з торгівлі й розвитку, яка має перелік вимог до кваліфікації бухгалтера. Вони були покладені в основу при розробці Програми сертифікації. Крім того, важливим моментом є те, що Програма зорієнтована на Міжнародні стандарти фінансової звітності та Міжнародні стандарти аудиту. Я вважаю, що все-таки перспектива у нас за Міжнародними стандартами фінансової звітності, оскільки і наші національні облікові стандарти розроблені із врахуванням міжнародних. Міжнародні стандарти аудиту в нас, фактично, використовуються.
Ця сертифікація для України, я вважаю, підходить досить добре. Крім того, в цій Програмі дуже вдало реалізовано принцип незалежності складання іспитів, адже іспитами займається зовсім незалежний орган. Він не пов'язаний ні з якою професійною організацією. Його завдання - це розроблювати безпосередньо іспити і займатись їх перевіркою. І там витримуються надвисокі міжнародні стандарти з проведення і перевірки екзаменів. І, практично, в жодного учасника екзамену ніколи не виникало ніяких питань щодо об'єктивності цих екзаменів. Я вважаю для нас це винятково важливим тому, що наш досвід, починаючи зі школи і потім у ВНЗІ, зумовив скептичне відношення до іспитів. Тут такі питання просто не виникають. Достатньо людині одного разу взяти участь в екзамені, щоб впевнитись в їх об'єктивності. Екзамени завжди проходять за участю великої кількості наглядачів. І ні в кого не виникає ніяких питань. Так, екзамени дуже суворі, іноді люди вважають, що навіть надсуворі, жорсткі. Але результатом є найвища ступінь об'єктивності цих екзаменів.
Що стосується того, чи повинні всі бухгалтери та аудитори мати таку кваліфікацію. Ви знаєте, час покаже. Час все розставить на свої місця. Це сертифікація не є обов'язковою ні для кого. Але вже нині багато підприємств практично повністю свою бухгалтерію, якщо можна так сказати, пропускають крізь екзамени Програми САР/СІРА. У першу чергу, рівень САР. Я вважаю, що такий базовий рівень бухгалтера-практика не є обов'язковим для всіх, але якби я був директором малого підприємства, то я б всіх своїх бухгалтерів направив би пройти навчання за Програмою САР (усміхається), оскільки Програма САР дає дійсно добротний базовий рівень та ще й побудований на розумінні міжнародних стандартів.
Чи повинно бути на підприємстві багато спеціалістів рівня СІРА? Я не думаю, що на всіх підприємствах має бути багато таких спеціалістів. Це спеціалісти вищого класу, тому часу для одержання сертифікації СІРА треба набагато більше, ніж САР. Такий спеціаліст може виступати як консультант з бухгалтерського обліку на підприємстві, з фінансових питань. Скільки потрібно? Навіщо, щоб кожний працівник бухгалтерії був консультантом ексклюзивного рівня. Консультантів на підприємстві може бути один-два, а для великих, можливо, і більше. Реальну віддачу і користь від цього підприємство здобуде дуже скоро.
Тому, якщо ми будемо дивитись на наших українських спеціалістів, які одержали сертифікацію СІРА, то це рівень фінансового директора, головного бухгалтера великого підприємства, директора аудиторської компанії. Знаєте, я працюю директором великої іноземної компанії, крім того, що виконую громадську функцію Президента Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, і в мене бухгалтер теж, як і я, має сертифікацію СІРА (Сертифікованого міжнародного професійного бухгалтера). Ми працюємо з гарною аудиторською компанією. Так от директор цієї аудиторської компанії після спілкування зі мною (у мене ще є САРи на підприємстві) сказала, що певно багатьох своїх аудиторів направить як мінімум на Програму САР, а декого - на Програму СІРА.
У нас був підсумковий семінар, аудитори готують до нього, так би мовити, "свіжі" моменти. На ньому мого головного бухгалтера аудитори питали: "А що Ви, Валентино Олександрівно, думаєте з цього приводу?" Після її ствердної відповіді ми йшли далі. Цей приклад - показник того рівня, який надає ця кваліфікація. Директор великої аудиторської компанії вирішив, що її співробітники повинні брати участь у цій сертифікації. Хтось, можливо, обере інші міжнародні сертифікати. Але тут вже питання таке: співвідношення користі і витрат.
Поки що, в порівнянні з іншими міжнародними сертифікаціями СІРА, а я вважаю, що вона дає достатньо високий, якщо скромно сказати, рівень знань і підтверджує дуже високу кваліфікацію спеціаліста, вона за ціною дуже конкурентоспроможна порівняно з іншими міжнародними сертифікаціями. У кого є більше грошей, хто володіє англійською, може піти і взяти участь у сертифікації АССА.
Я вважаю, що будь-яке навчання завжди приносить користь. Кожне нове навчання коштує і кожне нове навчання коштує своїх грошей. І ці гроші можуть бути дуже різними. Тому той, хто прагне досконалості, має розуміти, яку ціну він згоден за це платити.
У цьому сенсі кваліфікація СІРА дуже конкурентна. Я думаю, що для молодих людей в українських аудиторських компаніях, які нині в активному розвитку, де залучаються молоді випускники ВНЗІв, дуже гарний шанс пройти крізь горно Програми СІРА і затвердити себе в цій аудиторській компанії, одержати міжнародну сертифікацію. Це дуже перспективне просування в цій професії. А для роботодавців в аудиторській компанії - це спосіб виховання, вирощування такого молодого покоління до високого професійного рівня.
Якщо у Вас є люди, які можуть опанувати іншу міжнародну Програму і Ви згодні за це заплатити, -будь-ласка: АССА, СРА, СМА, СІА. Міжнародних кваліфікацій дуже багато і всі вони гарні по-своєму, всі вони мають історію, але всі коштують великих грошей.
Прозоров Юрій Володимирович
- Стосовно міжнародних кваліфікацій, які прийшли до України, такі як САР/СІРА, так і АССА. З моєї точки зору, не всі аудитори повинні мати такі кваліфікації. Не можна так ставити жорстко вимоги, щоб усі аудитори країни повинні мати якусь з цих кваліфікацій. Ні, я думаю, що тут не можна вживати жорстких примусових заходів.
Так, АССА-спеціалістів, тих, хто пройшов повністю весь цей курс, у нас в країні одиниці. Він є дуже визнаним у світі. Але недоліком його є те, що він тільки англомовний, тому використовується здебільшого або в компаніях з іноземним капіталом, які вимагають від бухгалтерів та аудиторів такої кваліфікації, або в компаніях, що працюють з іноземним капіталом щодо введення його на ринок України.
СІРА-кваліфікація, яку, зокрема, й наше товариство практично просуває вже протягом декількох років, більш демократична. Вона припускає декілька рівнів і здавання більш прийнятною мовою. Тому таких спеціалістів стає все більше.
З моєї точки зору, ми не повинні вимагати, щоб кожний бухгалтер і аудитор мав таку кваліфікацію. Ця справа - добровільна, хоча підвищує ціну на ринку праці. Мають бути більш вірні ринкові відносини.
4. Як Ви ставитеся до діяльності "великої четвірки" на ринку аудиту України? За висновками деяких аналітиків, її частка становить близько 50-70%. Це дійсно конкурент українським фірмам чи "велика четвірка" займає той сегмент українського ринку, який не є доступним нашим аудиторським компаніям?
Столярова Світлана Олександрівна
- Ви знаєте, у світі вже не кажуть "велика четвірка". Це ми тільки так кажемо (в Росії так кажуть і в нас, в Україні). Цей бренд, можна сказати, вичерпується. Це видно, якщо подивитися на таблицю інших міжнародних компаній.
Так, "велика четвірка" дуже великий обсяг роботи забрала на себе. Але в Україні вже викришталюються аудиторські фірми, які є вже для них конкурентами. І якось воно само собою склалося, що в них одна частина обсягу робіт, у нас - інша. Але, коли акціонерні товариства почали прозоро провадити конкурсний відбір аудиторів, то почали вигравати й українські фірми. І можу сказати, якщо я б була керівником компанії, що працює в Україні, і в мене не було б корпоративного аудитора, то я б замовила тільки українську аудиторську компанію, але виставила б до неї вимоги. Адже ніхто краще за українського аудитора так добре не перегляне податки. Він знає особливості розвитку економіки в Україні. А в "четвірці", можна сказати, теж працюють наші громадяни, тільки, в основному, керівництво складається із закордонних представників тієї держави, яку вони представляють. Але все ж таки я б сказала, що усталені українські аудиторські фірми несуть повну відповідальність за якість перевірки, а вони свій бренд тримають високо. На радість нам (усміхається).
Галкін Володимир Васильович
- Це дуже складне запитання. "Велика четвірка" -в якому розумінні? Ми знаємо, що вони свій авторитет за кордоном заробили. Але на нас вони дивляться трохи зверхньо.
Руками українських аудиторів вони виконують свої замовлення, дуже часто не додержуючись навіть тих вимог, які ми висуваємо до своїх українських аудиторів і аудиторських фірм.
У нас є можливість, коли нині звіт буде прийматися оновленою Аудиторською палатою, взяти і крізь призму наших вимог (мається на увазі вимог до аудиторів Аудиторської палати) подивитись на діяльність цієї "великої четвірки". Це, певно, буде, після всіх організаційних моментів щодо Аудиторської палати, одним з найцікавіших питань. З тим, щоб ми самі були в змозі відповісти собі на запитання: "На якому рівні нині знаходиться діяльність цієї "великої четвірки" на ринку аудиту України?" Там, я так думаю, будуть зроблені дуже й дуже вагомі "відкриття". Є попередня інформація. Розкривати її поки що не можу.
Жук Валерій Миколайович
- Безперечно, ці компанії є досить потужним конкурентом вітчизняним аудиторським фірмам. Така висока частка їх пов'язана з тим, що все більше вітчизняних компаній виходять на європейські та світові біржі, намагаються залучити інвестиції, взяти кредити в міжнародних банках. Умовою, яка дозволила б це зробити, є проведення незалежного аудиту міжнародною аудиторською компанією.
Однак на сьогодні багато вітчизняних фірм є членами міжнародних асоціацій аудиторських фірм, таких як МСІ, ВОО та ін.: які теж можуть проводити відповідний аудит. То ж сказати, що цей ринок не доступний нашим компаніям було б не правильно. Інша справа - можливість наших аудиторських фірм та вміння наших професійних організацій на державному рівні відстоювати свої інтереси. До цього нам ще далеко. І в цьому головна загроза "четвірки".
Голов Сергій Федорович
- Я буду дипломатичним, коли ми говоримо про "велику четвірку" (сміється). У мене є побоювання, що скоро це буде "велика трійка". Тому що те, що сталося з "Артуром Андерсеном" - не випадковість. Коли фірма розростається і має транснаціональний характер, все важче контролювати якість послуг у всіх регіонах. Фактично сьогодні "велика четвірка" виграє за рахунок того, що має таку історію і має певний імідж у багатьох країнах світу. Якщо вітчизняні підприємства хочуть виходити на світові ринки, вони змушені звертатися до "великої четвірки", але, фактично, вони дуже часто платять за бренд. Багато випадків, коли рівень оплати за послуги компаній "великої четвірки" фактично відображає вартість бренду, а не вартість реальних робіт. Тому, я думаю, що в Україні наші аудиторські фірми вже давно роблять реальну конкуренцію компаніям "великої четвірки" за певними напрямами.
Якщо говорити про аудит фінансової звітності за міжнародними стандартами, то я погоджуюся, що частка "великої четвірки" становить близько 70%. Вони, як правило, обслуговують великі підприємства, в першу чергу, з іноземними інвестиціями, банки і ті компанії, які виходять на зарубіжні ринки.
Але якщо брати весь сегмент в цілому, я не погоджуюся. Адже більшість українських компаній, які не виходять на ринки капіталу, не складають звітність за міжнародними стандартами, обслуговують місцеві фірми. Це як "домашній лікар": невеличка аудиторська фірма має достатню кількість клієнтів і добре їх обслуговує. Вона фактично дозволяє їм не хвилюватись за податкові наслідки. Такі фірми дуже добре знають місцеве законодавство. Тому, якщо брати податкові консультації, то більшість ринку - за нашими аудиторами.
Канигін Сергій Львович
- Що стосується розподілу ринку аудиторських послуг. Дійсно, за різними оцінками, компанії "великої четвірки" виконують левову частку послуг в аудиті. Але треба розуміти, що оплата послуг "великої четвірки" в декілька разів, навіть у десятки разів, відрізняється від оплати послуг, які надають звичайні, скажімо так, середньостатистичні аудиторські компанії в Україні. На скільки різниця в якості послуг відповідає тій різниці в ціні, яку ми маємо на сьогодні між компаніями "великої четвірки" та українськими компаніями? Іноді можна почути думку про те, що вони беруть гроші тільки за своє ім'я. Безперечно, це має місце. Як і будь-який інший бренд. Ви знаєте, що ми йдемо до магазину і якщо дозволяють гроші, то купуємо назву, торговельну марку. Але що таке торговельна марка? Торговельна марка є гарантією надійності товарів. У принципі, те саме стосується і аудиторських послуг. Але я хочу сказати ще одне: крім бренда, а це гарантія якості, ми дійсно платимо не тільки за бренд, але й за якість цих послуг. Чому? Тому що компанії "великої четвірки" майже всі мають свою сторічну історію. Вони дійсно мають ноу-хау і дійсно мають досвід. Це не "на правах реклами" (усміхається), я не працюю в компаніях "великої четвірки". Хоча відношення до аудиторської компанії, скажімо, першої десятки, я мав безпосереднє. Співробітничав з компаніями "великої четвірки", знаю особисто аудиторів, які працюють у "великій четвірці". Вони дійсно в основному спеціалісти екстра-класу. І люди, які посідають позиції старших аудиторів, менеджерів, - вони, по-перше, пройшли всі сходинки, починаючи з найнижчих посад. Вони знають весь технологічний ланцюжок і знайомі з керівництвом з проведення аудиторських послуг, які є і детально розроблені в кожній такій аудиторській компанії. Це й є їх ноу-хау, дуже цінне, навіть, інколи можна сказати, безцінне, яким вони користуються, в якому сконцентрований їх колосальний досвід, який вони успішно застосовують на практиці. Ось за це люди й платять. І, безперечно, платять за ім'я.
Тому з великою повагою ставлюся до цих компаній. Безумовно, бувають випадки, коли "велика четвірка" припускається помилок у своїй роботі. Але люди працюють скрізь, тому я, наприклад, ставлюся до цього досить спокійно. Ми знаємо компанію, яка "велику п'ятірку" зробила "великою четвіркою". Розумієте, "і на старуху буває проруха". Але це зовсім не принижує гідності тих висококласних спеціалістів, які працюють у компаніях "великої четвірки". Вони свої гроші по-справжньому відпрацьовують.
Для українських компаній, певна річ, гонорари аудиторів "великої четвірки" є привабливою, але в основному, мрією, до якої треба прагнути. Це нормально. Але досягнути цю мрію можна лише напруженою працею, вдосконаленням своїх послуг. А поки відбувається природне розподілення ринку.
Найбільш платоспроможних клієнтів приваблюють до себе компанії "великої четвірки". В якихось окремих тендерних проектах з аудиту провідні українські компанії вже в змозі конкурувати. Але вони працюють, можливо, в іншому сегменті ринку (в сенсі платоспроможності клієнтів).
Ось такий стан справ на сьогодні на ринку аудиту, І я думаю, що нам треба просто просочуватись цим досвідом. Цей досвід приносять сюди і компанії "великої четвірки". До речі, в компаніях "великої четвірки" проходить постійна ротація спеціалістів. У цих компаніях просування завжди йде вгору. З більш низьких посад люди переміщуються на більш високі посади. І якщо для спеціаліста, який вже має достатній досвід і гарний потенціал, та не має відповідної посади в цій компанії, він переходить на більш високу посаду до іншої компанії "великої четвірки". Нині у зв'язку з тим, що ринок аудиторських послуг розширюється, проходить процес залучення молодих людей з деяким досвідом аудиторської роботи в провідних українських компаніях до компаній "великої четвірки". Я в цьому нічого поганого не бачу (я безпосередньо в аудиті не працюю). Можливо, це більше стосується керівників наших аудиторських компаній. Але, я думаю, що на певному етапі може виникати і зворотній процес. І саме це буде дуже позитивним, коли спеціалісти з компаній "великої четвірки" могли б переходити на провідні посади до українських компаній. Я вважаю, що це їх дуже збагатить. Такі приклади існують і це не вигадка. Це реальні люди, які працювали в компаніях "великої четвірки" і здобули гарні пропозиції від українських компаній.