Geum.ru

Методичні рекомендації та поради з питань "Організації екологічної освіти в сучасному дошкільному навчальному закладі за базовою програмою "Я у Світі"

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Формування інтересу
Схема № 1
Подобный материал:

Методичні рекомендації

та поради з питань "Організації екологічної освіти в сучасному дошкільному навчальному закладі

за базовою програмою "Я у Світі"


ВСТУП


Спілкування із природою позитивно впливає на людину , робить її добрішою, чуйнішою , будить уній найкращі почуття. Особлива велика роль природи у вихованні дітей. Саме тому екологічному вихованні надається важлива роль.

Мета , якої формування у дошкільників компетентності у сфері життєдіяльності « Природа «;

- формування зачатків екологічної культури, наукового світобачення, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до довкілля ;

- розвиток позитивного емоційно – ціннісного ставлення до довкілля;

- формування реалістичних уявлень про явища природи ;

- формування практичних умінь, дбайливого ставлення до компонентів природи.

Нова Базова програма розвитку « Я у Світі « орієнтує педагогів до своїх вихованців не лише носіями знань, провідниками у світ природи, а й взірцем для наслідування. Вони своєю поведінкою утверджують думку, що красу треба цінувати, берегти; вчать дітей радіти першим квітам, появі веселки після дощу.

В. Сухомлинський стверджував, якщо дитина бачить світ життєрадісними очима, якщо кожне явище навколишнього життя повертається до неї тим боком , який освітлений красою, тонкістю, ніжністю, тендітністю – вона легше піддається вихованню. При цьому вихователь повинен спиратися на інтелектуальну та емоційну сприйнятливість своїх вихованців. Адже для старших дошкільників характерними є активність таких розумових операцій, як аналіз,синтез, порівняння, зіставлення, а також яскраве емоційне сприйняття об’єкта чи явища природи, які пізнають діти.

Перед вихователями , які формують екологічну компетентність дошкільників, програма ставить такі завдання :
  • ознайомлювати дітей з явищами та об’єктами природи, їх взаємозв’язками та взаємозалежністю ;
  • формувати елементи наукових знань про основні екологічні чинники, зокрема світло, температуру,вологу, поживність грунту, та залежність від них об’єктів природи ;
  • розвивати вміння класифікувати об’єкти живої природи, аналізувати їх, робити висновки ;
  • активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності – грі, праці у природі, науково – дослідницькій діяльності ;
  • стимулювати розвиток інтересу до пізнання природи, використовуючи різні літературні джерела – народні прислів’я, загадки, прикмети, вірші, легенди, пісні.



  1. ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ

ДО ПРИРОДНИЧИХ ЗНАНЬ.


Для того , щоб сформувати у дітей інтерес до отримання нових знань,вихователю потрібно використовувати цікаві методи і прийоми, зокрема :
  • мовленнєві логічні завдання ;
  • створення ситуації , що спрямовані на формування позитивних моральних якостей та ціннісного ставлення до природи ;
  • різні запитання – проблемного, оцінюваного характеру.

Ефективними є мовленнєві логічні завдання, виконуючи, які діти закріплюють свої знання про природокористування, у них формується ціннісне ставлення до природи. Правильно розв’язати такі завдання діти можуть лише тоді,якщо чітко усвідомлять зв’язки і закономірності у природі. Використання мовленнєвих логічних завдань ставить дітей у ситуацію, коли вони змушені використовувати різні прийоми розумової діяльності, такі,як порівняння і аналіз. Це активізує самостійність , уміння добирати шляхи розв’язання завдань, робити висновки, узагальнення.

Формування позитивних моральних якостей та ціннісного ставлення до природи – досить складне завдання для вихователів.

Воно потребує створення спеціальних умов для вправляння дітей у дотриманні моральних норм, які сприяють формуванню у дітей ціннісного ставлення до природи. Вихователі повинні зосереджувати свої зусилля на тому, щоб створенні ними ситуації не були штучними, а наближалися до життєвих , звичних для дітей. А тому варто використовувати різні доручення, ускладнюючи їх відповідно до віку дітей.

До цієї категорії належить і ситуація морального вибору. Такі ситуації вихователь створює з метою формування моральних мотивів поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Тут доречно запропонувати дітям попрацювати дітям у куточку природи і поміняти воду у акваріумі. Якщо діти відкладають приємну для них справу, щоб виконати обов’язок , необхідний відповідно до моральних норм, то вихователь має схвалити їхній вчинок і використати при цьому різні засоби, щоб діти у реальному житті пересвідчилися у правильності й доцільності такої поведінки.

Ситуації , створені вихователем , та , ті , що лежать в основі мовленнєвих завдань , викликають у дітей гуманні почуття – доброту, співчуття, повагу – і сприяють формуванню природо доцільної поведінки.

Запитання проблемного характеру – один з найпоширеніших і найдоступніших прийомів , що спонукає дитину до пізнання . Такі запитання розвивають у дітей продуктивне мислення через розв’язання поставлених завдань і дають новий пізнавальний результат. Запитання проблемного характеру доцільно використовувати як на заняттях, так і поза них. Створюючи проблемні запитання , вихователь стимулює допитливість дітей, спонукаючи їх до практичного пошуку відповіді,осмислення причинних зв’язків та залежностей. Водночас вчить дітей обґрунтовувати свої судження , підводить їх до самостійних висновків. Шукаючи відповіді на запитання проблемного характеру, дошкільники закріплюють знання про правила природокористування.

Використання цікавих запитань із дитячої наукової літератури та запитань – загадок дає змогу вихователям підтримувати постійний інтерес до живої природи як на заняттях , так і у повсякденні. При цьому можна використовувати такі методи екологічного виховання :
  • бесіди ;
  • дослідницько – пошукова робота ;
  • спостереження (тривалі, нетривалі, епізодичні ) ;
  • праця у природі ;
  • розглядання картин, ілюстрацій, фотографій ;
  • дидактичні та творчі ігри ;
  • драматизація ;
  • моделювання ;
  • розповідь про себе.



11. Використання художнього слова та наочності.


Для стимулювання розвитку інтересу до пізнання природи, вихователі використовують різні літературні джерела. Саме література викликає емоційний відгук на певний образ , сприяє підвищенню зацікавленості дітей природою. Художнє слово , зокрема вірші, загадки, казки, легенди, пісні , приказки активізують емоційно – образну уяву дітей під час різних видів роботи з ними .

Дітям значно легше розібратися у складних причинно – наслідкових зв’язках у природі, якщо подання нових знань супроводжується наочністю. Вихователі можуть виготовити різні тематичні плакати типу : « Чим живляться тварини ? « , « Екологічний ланцюжок у лісі « , « Екологічна стежка « , « Сонячна система « , « Пори року «. Ці плакати не лише розглядають діти , а й використовують у іграх, повторюючи та закріплюючи знання , активізуючи у мовленні спеціальні терміни як самостійно, так і з допомогою товаришів.

Уся робота з дітьми з екологічної освіти спрямована на те, щоб вони зрозуміли основні правила поведінки відносно об’єктів природи.

Аби дітям було просто і цікаво запам’ятовувати ці правила, можна виготовити наочність – екологічні знаки , до кожного з яких підібрати вірш. Ці знаки можна розмістити на шафах для одягу. Діти щодня бачать їх, легко запам’ятовують , розповідають про них .

Зміст освітньої роботи з цього напряму полягає у розкритті перед дітьми системи наукових знань про багатогранність природи. Ознайомлюючи дітей з такими природничими науками , як астрономія і географія вихователі повинні широко використовувати принцип інтеграції у різних сферах життєдіяльності дітей.

Формуючи у дітей елементарні знання з астрономії вихователь повинен ознайомлювати дітей з поняттями « всесвіт «, « Сонячна система « , « астроном «, « космонавт « ;
  • доступно розповідати дітям про особливості планет та зірок ( бувають жовті та червоні ) , про сузір’я, комети ;
  • разом з дітьми з’ясовують , що зірки та планети можна побачити за допомогою телескопа.

Діти отримують певні знання про найближчого космічного сусіда планети Земля – її супутник Місяць. Разом з вихователем у процесі вивчення енциклопедичної дитячої літератури знаходять відповіді на низку проблемних запитань :
  • Чи є вода на Місяці ?
  • Чи є назви у темних плям на Місяці ?
  • Чи є на Місяці заливи ?

Діти разом з вихователем можуть скласти порадник для тих, хто полетить на Місяць :
  • якщо на Місяці тобі захочеться пострибати, будь обережним – підстрибнеш у шість разів вище ніж на Землі, а падатимеш значно повільніше ;
  • під час прогулянки дивися собі під ноги. Уся поверхня Місяця усіяна камінцями. Які падають з Космосу;
  • парасолька тобі не знадобиться – дощів на Місяці не буває , власне, там, практично немає води ;
  • якщо полетиш разом із друзями , візьми радіоприймача, лише так можна буде спілкуватися.


СХЕМА №1


Також вихователі ознайомлюють дітей із професією космонавта , з поняттями « атмосфера « , « притягання «, « невагомість» . Діти мають

змогу отримати відповіді на численні запитання , що їх цікавлять, зокрема :
  • Хто першим облетів на космічному кораблі навколо Землі ?
  • Хто першим ступив на поверхню Місяця ?
  • Хто із тварин літав у космос ?

Значний інтерес викликає у дітей ознайомлення з такою наукою, як географія. На заняттях , під час ігор та дозвілля діти знаходять відповіді на запитання :
  • Що вивчає географія ?
  • Для чого потрібна подорож ?
  • Що мають спільного та чим відрізняється глобус і карта світу ?
  • Який океан найбільший ?
  • Який континент не має моря та річок ?
  • Що таке джунглі ?
  • Що таке пустеля ?
  • Яка головна ріка в Україні ?

Навчаючи дітей орієнтуватися на плані групової кімнати, території дошкільного закладу , вихователі поступово переходять до знайомства їх із картою, глобусом.

Засвоювати досить складні абстрактні поняття дітям допомагають гра, жарт, уявна мандрівка. Зокрема , дітям дуже подобаються географічні загадки – жарти. Типу :
  • Яка ріка знаходиться у нас в роті ? ( Десна) ;
  • По якому місті тече кров? ( Вена ) ;
  • Який острів вважає себе одягом ? ( Ямайка ) ;
  • Яке місто має назву риби ? Судак )
  • Яка ріка носить назву посуду? ( Таз )



СХЕМА №2


Основи природничих знань інтегрують у всі напрями дошкільної освіти. Якщо на занятті з підготовки до навчання грамоти вихователь повинен робити з дітьми звуковий аналіз слова « ЛИСТОК « за картиною , на якій зображено кленовий листок, то обов’язково уточнюється : « З якого дерева цей листок ? «

Під час математичних занять , якщо діти рахують сонечок, вихователь уточнює : « Це жук « .Скільки лапок у жука ?

У зображувальній діяльності ( малювання, ліплення, конструювання, аплікація ) багато тем присвячено природі. Діти з інтересом працюють із природними матеріалами, займаються флористикою. Набуті знання дають дошкільникам змогу брати активну участь у різних конкурсах н а виставці дитячих робіт.

На заняттях з фізичної культури під час вправ на релаксацію діти виконують психологічні етюди на теми : « Земля « , « Жива вода « ,

« Струмочок «.

Завдання з розвитку мовлення завжди потрібно розв’язувати паралельно із завданнями екологічної освіти . Дітям подобається брати участь у обговоренні , знаходити оптимальне розв’язання проблемних завдань.

Так само сприяє формуванню екологічної свідомості дошкільників і трудове виховання. Діти з радістю виконують трудові доручення у природі :
  • доглядають за кімнатними рослинами ;
  • висаджують навесні насіння квітів у квітниках і доглядають за квітами – поливають , розпушують, виполюють і збирають насіння.

Розширюючи та уточнюючи свої знання , діти набувають практичного досвіду. Постійне формування у дітей уміння прогнозувати погоду. Так , систематичні довготривалі спостереження за рослинами , птахами, тваринами, комахами дають відстежити зв’язки між явищами живої та неживої природи, які можна фіксувати та використовувати як прикмети для прогнозування погоди, зокрема :
  • перед дощем деякі квіти закриваються у пуп’янки ;
  • ластівки літають високо – буде сонячна погода , бо всі комахи,якими живляться ластівки літають угорі ;
  • багато павуків та павутиння – очікуйте гарну погоду.

Потрібно також ознайомлювати дітей з тим, як люди дбають про збереження природи, зокрема із заповідниками. Діти усвідомлюють , що заповідник – це місце, де оберігають та зберігають рідкі та цінні рослини, птахів. Тварин, унікальні ділянки природи , культурні цінності. Багатий та ілюстративний та художній матеріал сприяє розвитку у дітей інтересу до вивчення куточків неповторної незнайомої природи.

Природа потребує дбайливого ставлення до себе. Ставлення людини до природи вважається одним із показників рівня розвитку особистості , критерієм людяності. Людина – частина природи , і саме так себе усвідомлювати.

Велике значення у цьому плані має робота з батьками. Разом з батьками діти беруть участь в екологічному десанті « Прикрасимо землю деревами і квітами «.

Тісна взаємодія з батьками – необхідна умова успішної роботи з дітьми. На батьківських зборах потрібно ознайомлювати батьків із завданнями екологічного виховання. Анкетування батьків з екологічних питань дає змогу з’ясувати проблеми у сімейному вихованні та спланувати цикл консультацій для батьків.

Теми консультацій можуть бути такими :
  • Організація ігор природничого змісту ;
  • Сезонні спостереження у природі ;
  • Лікарські трави та їх застосування у народній медицині ;
  • Організація відпочинку на природі влітку .

Протягом навчального року батьки повинні брати участь у різних акціях на тему : « Прикрасимо групову кімнату кімнатними рослинами « , « Найкращий осінній букет « , « Подарунки осені «.

Кожного року разом з дітьми та батьками 1 квітня у Всесвітній день птахів проводити можна свято « Птахи – наші друзі « , де діти беруть участь у різних іграх, вікторинах, відгадуванням загадок, розповідають про птахів, ознайомлюють з легендами про птахів, яких в Україні вважають оберегами ( лелеками, соловей, півень) .Завершити можна виставку малюнків та виробів , присвячених птахами.

Наприкінці навчального року запрошують батьків на відкритий підсумковий захід « На зеленому святі природі «, де батькам вручають цікаві висловлювання , зібрані під час спілкування з дітьми протягом року.


СХЕМА № 1





СХЕМА №2





СХЕМА № 3


- Спостереження

- Дослідницька діяльність

- Наочність

- Мовленнєві логічні завдання

- Моделювання

- Створення ситуацій моральної спрямованості

Міжпредметні зв'язки:

- підготовка до навчання грамоти

- математика

- розвиток мовлення

- фізична культура

- зображувальна діяльність

- праця у природі

Заняття з ознайомлення з природою, зокрема:

- цікава географія;

- цікава астрономія