Geum.ru

Donetsk compartment of shevchenko scientific society

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Процеси у релігійному середовищі
3. Міжнародна діяльність релігійних організацій
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18


Значних змін в підготовці служителів культу не відбулося.

Переважна більшість служителів культу є громадянами України. На території області у 2005 році постійно проводили своє служіння 18 служителів культу із-за кордону (4 ксьондза РКЦ з Польщі, 8 рабинів з Ізраїлю, 2 пастора ХВЄ з Бразилії, 1 пастор ХВЄ з Гани, 2 імама з Туреччини, 1 президент місії ЦІХСОД з США).

На території Донеччини зареєстровано з правами юридичної особи 10 вищих духовних навчальних закладів, таких конфесій:
  • ЄХБ – 2 (Донецький християнський університет, теологічна семінарія),
  • Церква Повного Євангелія – 3 (Біблійні інститути),
  • Церкви Христової – 2 (Біблійні інститути),
  • Мусульмани –1 (Український ісламський університет),
  • Іудеї - 1 (Єшива ),
  • Товариства свідомості Крішни – 1 (Ведична академія культури свідомості Крішни).

У 2005 році духовні навчальні заклади продовжували працювати у звичайному ритмі. Якщо у 1998 році фактично діяло лише 2 (Донецький християнський університет та Біблійний інститут “Слово життя”), у 1999-2001 роках – 7, то у 2003-2005 роках активно працювало вже 8. З 1995/96 навчального року зареєстровані, але не діють Біблійні інститути “Рема”, м.Маріуполь; “Христос для України”. м.Краматорськ.

Для богослужбової діяльності переважна більшість релігійних організацій забезпечена приміщеннями. Але треба відзначити, що на Донеччині це здебільшого пристосовані приміщення (886 приміщень пристосовані під молитовні, з яких орендованих - 570). За період 1992/2005 років на Донеччині було збудовано 148 культових споруд. У стадії будівництва знаходяться ще 69.

Після прийняття Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» органи виконавчої влади та місцевого самоврядування активно включилися в процес розв’язання церковно-майнових проблем. У 1992 році відділом у справах релігій було підготовлено рішення виконкому Донецької облради від 12.02.92 №29/1 “Про передачу культових споруд та майна, яке знаходиться на балансі місцевих рад Донецької області, релігійним громадам”. Відповідно до цього рішення впродовж 1992-2005 рр. було повернуто у власність або передано у користування практично всі культові споруди (понад 407).

Крім того, місцеві органи виконавчої влади, керівники підприємств різних форм власності, громадські організації брали активну участь у відбудові, реконструкції чи зведенні нових храмів. У 2005 р. будуються 24 храми УПЦ. На Донеччині відроджено лиття дзвонів. Підприємство ТОВ “Корнер-М” м.Донецька виробляє дзвонниці і дзвони з іконами, які звучать не тільки у Донецькій області, а й в Одеській, Харківській областях та Віфліємі. Ці дзвони отримали диплом на виставці у м.Києві. Студія СП “Дизайн” м.Донецька займається реставрацією храмів, ікон та позолотою куполів. У 2005 році на Донецькому металургійному заводі продовжується лиття дзвонів, один з яких 7-тоний, є головним дзвоном у Києво-Печерській Лаврі.


2. Процеси у релігійному середовищі

У 2005 р. релігійна ситуація в Донецькій області була на загал спокійною - не зафіксовано фактів грубого порушення вимог чинного законодавства на релігійному ґрунті, і практично не було проявів міжконфесійного протистояння або втручання представників різних релігійних конфесій у справи інших релігійних течій чи держави. В цілому майже всі основні релігійні об’єднання та їх лідери активно співпрацюють у цьому напрямку, мають постійні контакти, проводять спільні заходи тощо. На громадських засадах при облдержадміністрації було створено Раду керівників релігійних організацій, це позитивно впливає на загальну релігійну ситуацію в Донецькій області, а також на процеси, що відбуваються в релігійному середовищі. Релігійне життя в цьому регіоні відрізняється в цілому стабільністю, мирним існуванням різних конфесій. В останній час спостерігається ріст релігійних настроїв серед молоді та осіб активного працездатного віку. Високою є частка громадян, що декларують свою релігійність, але не входять до релігійних організацій, а також громадян, які належать до певного віросповідання, але мають поверхове уявлення про його догматику та обрядову сторону.

Сучасна релігійна ситуація на Донеччині має певні загальноукраїнські риси, а саме:
  • продовжується процес суспільної реабілітації релігій;
  • посилюється роль релігій та церкви в усіх сферах суспільного буття;
  • формується у громадській думці позитивне ставлення до релігійного феномена як важливої складової духовної культури;
  • певна поляризація суспільства за конфесійною приналежністю;
  • є спалахи міжконфесійного протистояння та прояви нетерпимості на релігійному ґрунті.

Найбільш строкатою щодо конфесійних напрямків є картина у таких містах, як Артемівськ, Горлівка, Донецьк, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Слов’янськ, у Волноваському, Мар’їнському та Старобешівскому районах. На території Донецької області найбільш масовою конфесією є православна церква. Вона представлена на Донеччині 505 релігійними організаціями Української православної церкви (Донецько-Маріупольська та Горлівсько-Слов’янська єпархії), 86 релігійними організаціями Української православної церкви Київського Патріархату (Донецько-Маріупольська єпархія), Українською автокефальною православною церквою (3 громади належать до Харківської єпархії УАПЦ), Руською православною старообрядницькою церквою (Білокриницької згоди – 1 громада), Руською древлеправославною церквою (1 громада), Руською істино-православною церквою (1 громада) та 4 незалежними православними громадами.

УПЦ продовжує залишатися найбільш авторитетною і впливовою силою, дві єпархії якої (Донецьку і Горлівську) очолює з 1997 року митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон (Шукало Р.В.). Продовжується ріст кількості парафій цієї церкви (у 2005 р. їх кількість збільшилась на 19 одиниць, або на 44,2% від усіх зареєстрованих громад за 2005 р.). У порівнянні з 1996 р. кількість зареєстрованих громад збільшилось в 3 рази, а у 2004 році було зареєстровано 17 громад.

Митрополит Донецький та Маріупольський Іларіон активно бере участь не тільки в церковних, але й у громадських заходах (ІV Фестиваль слов’янської культури та писемності, Перший дитячий фестиваль „Пасха красная”, виставки художньої творчості: „Мистецтво-Храму”, „Пасхальний вернісаж”, „Страдавшему и воскресшему Христу”, Всеукраїнська виставка „Православна Україна"; зустрічі у православній вітальні „Неугасимая лампада”, в якій приймали участь понад 60 художників, театральних діячів, письменники, журналісти, студенти та священнослужителі).

За останні роки майже у всіх великих містах області були збудовані невеликі типові храми. Це дало можливість віруючим відправляти свої релігійні потреби.

Крім цього майже усі православні парафії здійснюють благодійну діяльність у вигляді надання безкоштовного харчування для малозабезпечених верств населення, проводять душпастирську роботу у військових частинах, лікарнях, у будинках для престарілих громадян та в’язницях. Одним з найбільш пріоритетних напрямків соціальної діяльності Донецької єпархії УПЦ є робота з молоддю, яка реалізується завдяки розвинутій діяльності духовних центрів у Горлівці, Донецьку, Красноармійську, Маріуполі, Макіївці, Краматорську та інш. У 1970-80 роки до храмів приходили в основному літні жінки. Зараз майже третину складають чоловіки, 20% – молодь. Середній вік парафіян – 40-45 років. На Донеччині недільні школи є майже у кожній парафії. В Донецькій єпархії видається журнал для дітей “Радость моя”, журнал “Живой родник” та газета “Донбас Православний”. У серпні 300 дітей побували в православному таборі на березі Азовського моря. Там проводились ранкові та вечірні молитви, відбувалися богослужіння, паломницькі поїздки.

Донецько-Маріупольську єпархію УПЦ-КП з травня 1999 року очолює молодий архієпископ Юрій (Юрчик Ю.Ю.), один із засновників у свій час перших парафій УПЦ-КП на Донеччині. У 2005 році зареєстровано 3 нових громади УПЦ-КП, це 6,9% від всіх зареєстрованих у звітному році. Архієпископ Юрій є також засновником англіканської єпископальної церкви та релігійної громади незалежної православної церкви. Стосовно УПЦ-КП треба відмітити, що із зареєстрованих 83 парафій повноцінно діють тільки 30%. Протягом останніх 5 років міжконфесійних незгод між УПЦ та УПЦ-КП на території області не зафіксовано. Але архієпископ Юрій у своєму відкритому листі до Президента України та Верховної Ради від 2 листопада 2005 р. звинуватив колишнє керівництво області у втручанні у справи Церкви. За поточний рік до прокуратури Донецької області неодноразово звертався священнослужитель релігійної громади Блж. Ксенії УПЦ-КП о.Андрій Волощенко з питаннями оформлення оренди на приміщення, яке громада використовує для своїх богослужінь та з заявою про міжконфесійну ворожнечу з боку настоятеля Свято-Покровського храму УПЦ. Громади УПЦ-КП також приймають участь у заходах, які проводять релігійні громади області. Це участь у різдвяних концертах, у публічних богослужіннях, в яких брали участь представники різних конфесій. Церква підтримує міжнародні зв’язки з українською православною діаспорою Америки та Англії.

Дві основні гілки православ’я на Донеччині – УПЦ та УПЦ-КП – виконують певні функції у суспільстві та відіграють відповідну роль, вступають у різні відносини з іншими елементами суспільства та з державними органами, мають свої певні інтереси та позиції щодо тих чи інших сфер суспільного життя. Перш за все це чисто релігійні функції, пов’язані із задоволенням релігійних потреб громадян. Після 70-річного панування державного атеїзму, розповсюдження православних цінностей у суспільстві має величезне суспільне значення, сприяє духовному, моральному та культурному оздоровленню суспільства. Аналіз змін у релігійній мережі області, починаючи з 1988 року і до сьогодні показує, що активне зростання кількості православних громад починається з 1989 року. Це підтверджується статистичними даними щодо змін у релігійній мережі Донецької області. Так, у 1988 році з правом юридичної особи діяли 89 православних громад УПЦ, у 1989 –101, у 1990 – 133, у 1991 – 145, у 1992 – 153, у 1993 – 160, у 1994 – 172, у 1995 – 189, у 1996 – 214, у 1997 – 257, у 1998 – 301, у 1999 – 353, у 2000 – 389, у 2001 – 412, у 2002 – 448, у 2003 - 461, 2004 – 478, у 2005- 497.

У 1993 році на Донеччині діяли дві громади УПЦ-КП, кількість яких поступово зросла до 83 у 2005 році.

Практично ніякого впливу на релігійну ситуацію в області не мають старообрядницька та древлєправославна церкви, а також мінімальний – парафії УАПЦ і римсько-католицької церкви. Кількість зареєстрованих громад РКЦ у 2005 р. не змінилась, а саме 10 релігійних громад (Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Артемівськ, Красноармійськ та Єнакієве). Польська діаспора Донеччини та інші віруючі, які сповідують католицизм, повністю задовольняють свої духовні потреби.

На чолі з єпископом Донецько-Харківського екзархату Степаном Меньком продовжують свою діяльність громади УГКЦ. Вони проводять благодійну та душпастирську роботу. Надається грошова допомога дітям-сиротам, батьки яких загинули у шахтах; працюють безкоштовні їдальні на територіях храмів; для оздоровлення дітей було організовано 2 літні табори у Приазов’ї та Карпатах; створений благодійний фонд “Карітас-Донецьк”, метою якого є надання медико-соціальних послуг інфікованим дітям. Керівництво УГКЦ підтримує міжнародні зв’язки з релігійними громадами Німеччини, Італії, Бразилії.

Діяльність громад ЄХБ та пресвітерської ради об’єднання церков ЄХБ у 2005 р. була неактивною. У 2005 році, як і у 2004, не було зареєстровано нових громад ЄХБ ( у 2000 р. – 27%, у 2001 – 6,9% у 2002 р. - 4,7 % у 2003 – 3,8%) від усіх зареєстрованих громад області. Продовжується євангелізаційна та церковна робота, яку проводить голова об’єднання, найстаріший старший пресвітер Карпенко С.Ф., який обіймає цю посаду з 1974 року, та заступник старшого пресвітера і його син Карпенко Сергій Степанович. Останній водночас є президентом місії ЄХБ “Ковчег” та пастором громади ЄХБ, очолює Східно-Українську баптиську теологічну семінарію. Релігійні громади ЄХБ приймають активну участь в соціальній та благодійній діяльності серед населення.

Нових тенденцій в діяльності громад ХВЄП у 2005 році не було. Продовжується активність у контактах з одновірцями з-за кордону, а також більше конструктивізму з’являється в контактах з іншими християнськими конфесіями. Аналогічні процеси відбуваються в споріднених з ХВЄП рухами – в Церкві Божій та Божої Церкви в Україні. В протестантських церквах цих напрямків ведеться робота по створенню реабілітаційних центрів, оздоровчих таборів, молодіжних клубів та притулків для сиріт.

У діяльності церков Повного Євангелія і, особливо тих, які належать до Української Християнської Євангельської церкви (на чолі з архієпископом Л.М.Падуном) не зафіксовано нових тенденцій. Продовжується проведення гучних духовних заходів в палацах культури, спорту, на стадіонах і парках. Продовжують діяти Біблійний інститут та приватна освітня школа, яка була відкрита у 2003 р. Кількість зареєстрованих громад у 2005 році в порівнянні з 2004 роком збільшилась на 4. Альтернатива цьому рухові серед інших новітніх течій – церква Повного Євангелія “Рема” (м.Макіївка), що належить до Об’єднання незалежних харизматичних християнських церков України Повного Євангелія та церква Духовного центру “Нове покоління” (м.Торез), який поглинув залишки зниклої організації – Духовно-просвітницькій центр “Світло світу”.

Зберігається високий рівень євангелізаційної активності членів громад Свідків Єгови. Вони регулярно проводять свої конгреси у містах Донецьк, Горлівка, Краматорськ, Артемівськ, в яких беруть участь віруючі Донецької і Луганської областей та служителі з м.Львова. Але активність реєстрації у звітному році значно зменшилась, якщо у 2001 вони вийшли на 1 місце (за 2001 рік було зареєстровано 24 нових громади), то у 2005 році зареєстровано лише 2 громади.

Знизилась активність зростання кількості громад Церкви Христової – у 2005 р. на 1 одиницю та 1 громада знята з реєстрації за ініціативою віруючих (у 2002 році зареєстровано – 57, у 2003 році – 59). У 2005 р. продовжується діяльність 2-х Біблійних інститутів (Український Біблійний інститут при Християнському центрі незалежних Церков Христових в Україні та Біблійний інститут "Благовіст" при Духовному центрі співробітництва незалежних громад Церкви Христової в Україні). Значна активність простежується у діяльності доброчинних християнських місій “Євангеліє для України” та “Надія Єремії” при духовному центрі співробітництва незалежних релігійних громад Церкви Христової в Україні “Благовіст”.

Громади Церкви Ісуса Христа Святих Останніх днів продовжують проводити благодійні вечори за участю представників інших конфесій.

Ніяких нових тенденцій не зафіксовано в діяльності Новоапостольської та німецької євангелічно-лютеранської церков, в громадах буддистів, кришнаїтів, “Науки Розуму”, “Нового Єрусалиму”, РУНВіри, Церкви Божої Матері Преображення, Церкви Останнього Заповіту тощо. Їх діяльність не дуже впливає в цілому на релігійну ситуацію і ніякого особливого занепокоєння не викликає.

Майже усі нацменшини, які проживають в області задоволені в своїх релігійних потребах. Активізували діяльність громади іудеїв, які увійшли в Регіональне Духовне об’єднання іудейських громад Донбасу на чолі з головним рабином Донбасу Іцхаком Пінхасом Вишецьким. Наслідком цієї активізації є робота іудейської духовної семінарії – Єшива “Томхей Тмімін” – Любавіч (ректор Келерман Юрій Єфимович). Зростає активність мусульманських громад. Станом на 1 січня 2006 року на території Донеччини діють з правом юридичної особи 22 мусульманські організації, з яких 3 незалежних. Зараз у Духовний Центр Мусульман України (ДЦМУ) входить 24 мусульманські громади в Україні (9 з них функціонує на території Донецької області, тобто 35% від загальної кількості). ДЦМУ контролює діяльність 53% релігійних громад мусульман регіону (9 громад з 17 зареєстрованих), а інші громади (43% - 8 громад) розподілені на тих, хто входить до Духовного управління мусульман України (ДУМУ) (м. Київ) – 7 громад та тих, хто займає незалежну позицію (1 громада „Нур Аллах”, м. Макіївка) і знаходиться в пошуку більш тісних контактів з Духовним управлінням мусульман Європейської частини Російської Федерації (м. Уфа). Громади ДУМУ діють у Донецьку, Слов’янську, Артемівську, Артемівському районі тощо. Етнічно це, здебільшого, не тільки поволзькі татари, а й турки-месхетинці, які масово емігрували у Донецьку область з Узбекистану наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ століття внаслідок етнічних конфліктів. Турки-месхетинці оселилися компактно у Слов’янському і Артемівському районах Донецької області і зразу ж розпочали своє активне релігійне життя. Певна напруга, що постійно виникає у них з керівництвом ДУМУ. підштовхує їх до ідеї створення самостійного духовного центру. Консультації і переговори з цього приводу вже ведуться за участю ісламських організацій Туреччини.

Громадські формування нацменшин Донецької області виступають провідниками відродження не тільки розвитку мови, звичаїв, традицій, а й духовного зростання.

На території Донецької області у 2005 році не зафіксовано організованої діяльності сатаністів та представників інших деструктивних релігійних течій.

У 2005 році діяло 19 з 34 офіційно зареєстрованих у Донецькій області релігійних видань, які мають суттєво релігійний характер.


3. Міжнародна діяльність релігійних організацій

У 2005 році релігійними організаціями Донецької області було запрошено 355 представників релігійних організацій з 18 країн світу. За кількістю запрошених - це найменший показник за всі роки незалежності України. Традиційний для Донеччини діапазон коливань, який був постійно з 1994 року у межах 610-680 запрошених з 30-40 країн світу, але ця тенденція вперше різко пішла на зниження вже у 2000 р. – 591 представника релігійних громад з 23 країн світу, 2001 р. – 531 з 28 країн, 2002 р. – 483 з 25, 2003 р. – 453 з 21, 2004 р. – 415 з 16. У 2005 р. зменшення запрошених відбулося на 60 осіб або 17%. Значною мірою це пов’язано з тим, що виросло молоде покоління служителів, які вже самостійно і без допомоги іноземних місіонерів спроможні проводити євангелізаційно-місіонерську роботу, отже відбувається процес упорядкування запрошень іноземців для організації духовної допомоги.

Як і в минулі роки найбільшу кількість запрошених складають громадяни США - 263 запрошених, або 74 % від загальної кількості запрошених (у 1994-2004 рр. - 73,4-67,2%, тільки 2003 р. – 46,3%). На відміну від останніх років (крім 2003 р., де найбільшу кількість складали запрошені по лінії Харизматичних церков – 166 іноземних місіонерів) найбільша кількість запрошених була не тільки по лінії Церкви Христової – 112 запрошених (для порівняння: у 1994 – 258, 1995 – 279, 1996 – 261, 1997 – 260, 1998 – 214, 1999 – 214, 2000 – 187, у 2001 – 211, 2002 – 154 особи, 2003 – 92 особи, 2004 р. – 118 запрошених), а ще і по лінії ЦІХСОД (мормони) – 114 запрошених (для порівняння: у 1994 – 71, 1995 – 41, 1996 – 28, 1997 – 51, 1998 – 72, 1999 – 90, 2000 – 78, 2001 – 67, 2002 – 76, 2003 – 69, 2004 –74). Позначилась і зберігається з 1998 року тенденція на зменшення кількості запрошених представників Церкви Христової у 2005 до 31,5%. Якщо врахувати, що на 01.01.96 р. – громад Церкви Христової на Донеччині було лише 9, у 1999 – 32, 2000 – 43, 2001 – 49, 2002 – 53, 2003 – 57, 2004 – 59, 2006 – 62 релігійні громади, крім цього 2 Духовних центра, 2 місії та 2 Біблійних інститути, то стає зрозумілим, що вплив американських місіонерів на становлення і розвиток громад Церкви Христової на Донеччині значно зменшився. Що стосується збільшення кількості запрошених іноземних діячів по лінії ЦІХСОД, то це пов’язнано з активізацією діяльності Донецької місії ЦІХСОД, новим президентом якої призначено Девіда Андерсена.

Як і в попередні роки, переважна більшість зарубіжних релігійних діячів була запрошена християнськими протестантськими організаціями – 95% від загальної кількості запрошених (у 1994 – 97,8%, у 1995 – 97,9%, у 1996 – 97,4%, у 1997 – 96,7%, у 1998 93,8%, 1999 – 96,6%, 2000 – 95,3% 2001 –97,3%, 2002 – 91%, 2003 – 87,4%, 2004 – 84%. Більшість запрошених зарубіжних місіонерів приїздить з місіонерсько-проповідницькою метою або для участі у міжцерковній співпраці. Спостерігається тенденція різкого зменшення кількості зарубіжних діячів, які приїздили лише з місіонерською метою – 93 ос., або 26% від запрошених (у 1996 – 513 ос. або 83,3%).

Наведемо декілька прикладів міжнародного співробітництва релігійних організацій на Донеччині. З 29 по 30 січня 2005 р. у Донецьку пройшли публічні богослужіння релігійної громади Свідків Єгови, у яких взяли участь гр. Польщі Ясиця Даріуш, гр. Чехії Віка Карел та Дагні Вікова (всі були в Україні за погодженням Державного департаменту у справах релігій). У лютому 2005 року релігійними громадами християнської церкви “Нове покоління” Донецька було проведено низку публічних богослужінь за участю гр.Латвії О.Ледяєва та М.Ледяєва. У березні 2005 року в приміщенні палацу “Юність” пройшли публічні богослужіння релігійної громади “Нове покоління” м.Донецька, в яких приймав участь гр. Нігерії Анселм Мадабуко. З 16 по 19 червня 2005 року з метою проведення євангелізаційної роботи серед населення Духовним Центром “Нове покоління” спільно з Донецьким обласним управлінням Української Християнської Євангельської церкви у Шеффілдському парку Донецька було розташовано намет розміром 35х20 м, де брали участь представники братніх церков зі Швеції та Норвегії. З 24 по 26 червня 2005 року на стадіоні “Олімпійський” м.Донецька пройшли публічні відправи релігійної громади Свідків Єгови, в яких брали участь гр. Німеччини Кек Юрген, гр. Польщі Ванат Яцек, Умінській Войчек, Левандовський Яцек та Вільчек Петр. Приблизна кількість учасників - 16500 осіб. У червні-серпні 2005 р. релігійною громадою Церкви Христової м.Авдіївки Донецької області разом з місіонерами з США було зорганізовано денний дитячий табір для дітей з малозабезпечених сімей міста Авдіївки. З 19 по 20 серпня 2005 року в приміщенні палацу “Дружба” м.Донецька пройшли публічні богослужіння релігійної громади “Нове покоління”, в яких приймав участь Клаудіо Фрейдзон (Арґентина), кількість присутніх - 3000 осіб. 23 вересня у донецькому палаці спорту “Дружба” відбулася міжнародна конференція Української Християнської Євангельської церкви, у якій брали участь всесвітньо відомі священнослужителі Ульф Екман (Швеція), Кеннет і Глорія Коупленд (США). Запис з цієї конференції транслювався на всю Україну, а також на 76 країн Європи, Азії та Північної Америки. З 3 по 8 січня 2005 року християнською місією “Євангельське милосердя” м.Донецька разом з громадянином Норвегії Магне Гулбрансеном, який прибув на її запрошення, проведено низку заходів з відвідуванням виправних колоній Донеччини. Протягом року громади Християн Віри Євангельської (Союз Вільних церков ХВЄ) активно підтримували зв’язки з Українсько-Шведсько-Амеріканською місією “Від серця до серця”. У 2005 р. християнським місіонерським товариством “Світло Воскресіння” приймалися представники іноземної організації “Donetsk Ministry Ink”. У рамках співпраці надавалась гуманітарна допомога, проводились богослужіння та душпастирська робота із засудженими. Продовжується співпраця Християнської церкви “Слово життя” м.Краматорська (незалежна) з Доброчинною організацією “Британські Відкриті Двері Допомоги на Схід” та зі швейцарською церквою “Word of Life”, за сприянням яких здійснюється доброчинна програма “Милосердний Самарянин”. Ця програма включає до себе розповсюдження гуманітарної допомоги серед лікарень, будинків-інтернатів, будинків для людей похилого віку, товариств інвалідів тощо, а також організацію щотижневих благодійних обідів для малозабезпечених. Християнська церква “Рема” м.Макіївки Донецької області продовжувала співпрацю з швейцарською церквою “Hilfsaktion Martyrerkirche” (Допомоги Страждаючій Церкві), в рамках здійснюваної церквою “Рема” аналогічної доброчинної програми “Розділи з голодним хліб твій”. Продовжував свою діяльність створений на базі Донецько-Харківської екзархії Української Греко-католицької церкви Благодійний фонд “Карітас-Донецьк”(директор фонду о.Василь Пантелюк), який має тісні міжнародні зв’язки з громадами Америки, Німеччини та Італії. Цей проект діє з жовтня 2003 р., метою його є надання медико-соціальних послуг інфікованим дітям з асоціальних сімей. У рамках цього проекту створено медико-соціальний центр “Карітас” для інфікованих дітей на базі дитячої поліклініки. Більшістю релігійних громад Донецької області протестантського напрямку з залученням віруючих з дружніх зарубіжних церков у рамках проведеного Року духовності на Донеччині та щорічної Всеукраїнської благодійної акції “Милосердя” було організовано надання адресної допомоги у вигляді продуктів харчування, одягу та взуття малозабезпеченим громадянам та багатодітним сім’ям, а також організаціям соціального захисту, будинкам-інтернатам, будинкам для людей з розумовими та фізичними вадами, серед інвалідів, ветеранів війни та праці тощо. Всі заходи проводилися в рамакх чинного законодавства України.

Разом з тим, аналіз показує, що в останні роки значно зменшився вплив зарубіжних релігійних центрів на релігійну ситуацію в Донецькій області. У межах існуючого законодавства України фактів негативного впливу зарубіжних центрів на діяльність офіційно зареєстрованих релігійних організацій немає.

З боку зарубіжних релігійних організацій в Донецьку область протягом 2005 р. постійно надходила гуманітарна допомога через місцеві релігійні організації. Здебільшого це було медобладнання та ліки, обладнання для інвалідів, одяг б/к, продукти харчування, релігійна література, комп’ютери та канцелярські товари, будівельні та інші матеріали. Найбільш активними в цій сфері були такі країни–постачальники: США, Німеччина, Швеція, Данія, Італія, Ізраїль, Норвегія, Канада, Греція, Нідерланди, Франція, Швейцарія, Великобританія.


4. Соціально-значима діяльність релігійних організацій

Релігійні організації Донеччини постійно проводять активну доброчинну роботу серед населення власними силами. Як і всі останні роки, у 2005 році найбільш активними в цій сфері були: УПЦ, УПЦ-КП, Донецьке обласне об’єднання церков ЄХБ, обласне об’єднання церков ХВЄ, Союз Церкви Божої в Україні, Духовний центр християнських Церков Повного Євангелія України, місії “Розділи з голодним хліб твій” (ЦПЄ, м. Макіївка), “Ковчег” (ЄХБ, м.Макіївка), “Ковчег” (ХВЄ,м.Слов’янськ), “Дорога до серця” (ЄХБ м. Харцизьк), “Місто-Сховище” (ХВЄ, м.Донецьк), громади ЄХБ, ХВЄ, ЄХ, Церкви Христової, Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, іудеї, мусульмани тощо.

УПЦ робить вагомий внесок в духовний розвиток регіону: будуються шахтарські та лікарняні храми, працюють недільні школи, організовується дозвілля дітей і молоді. Налагоджена тісна взаємодія з медичними та виправними установами – при лікарнях і в’язницях влаштовані храми та молитовні кімнати, ведеться активна соціальна та благодійна робота. Організовується безкоштовне харчування соціально-незахищених верств населення в їдальнях при храмах.

У єпархіальному будинку “Милосердя” УПЦ-КП села Греково-Олександрівка Тельманівського району Донецької області постійно мешкають понад 35 осіб похилого віку, які були взяті на повне забезпечення. В церквах УПЦ-КП Тельманівського району надавались гарячі обіди та зимовий одяг малозабезпеченим людям.

Українською Греко-католицькою церквою м.Донецька організовано проект “Допомога ВІЛ-інфікованим дітям”, в рамках якого закуплені та передані лікарням міста медичне обладнання, гігієнічні засоби та необхідний дитячий одяг, надається психологічна допомога батькам хворих дітей. Діє проект “Домашня опіка над дітьми-інвалідами”.

Релігійними громадами ЦІХСОД було проведено благодійну акцію, у рамках якої дитячим будинкам Петрівського, Кіровського, Куйбишевського, Пролетарського, Калінінського та Будьонівського районів міста Донецька надано гуманітарну допомогу у вигляді шкільного приладдя, зимового одягу, взуття та меблів. Лікарням міста надано медикаменти та медичне обладнання, матраци, комплекти білизни, інвалідні коляски. Релігійною громадою “Світ Євангелія” м.Дружківки (Асоціація незалежних церков ЄХБ) відкрито реабілітаційний центр для людей з алкогольною та наркотичною залежністю, якій діє з січня 2003 року. Проводяться благодійні обіди для дітей з малозабезпечених сімей, в літні місяці організуються табори сімейного типу для малозабезпечених та багатодітних сімей міста. При Церкві Божій “Любов Христа” в рамках проекту “Діти вулиць” створено дитячий притулок на 25-30 дітей. При цієї церкві, починаючи з 1997 року, діє Центр реабілітації та адаптації для людей, залежних від наркотиків та алкоголю. За 7 років свого існування в Центрі пройшли реабілітацію понад 700 осіб.

Соціально-значимі програми і окремі заходи виконують: релігійна громада Євангельських християн-баптистів Централь-Міського району м.Макіївки, Християнська місія “Дорога до життя” при духовному центрі незалежних церков ЄХБ України (м.Харцизьк), релігійна громада ЄХБ “Ковчег” м.Красногорівки, церква Євангельських християн-баптистів м.Сніжне, біблійне товариство “Раффа”, євангельська християнська церква “Нове життя”, церква “Ісуса Христа” м.Краматорська (Союз Церкви Божої) та інші.